-061. 2: 94(438) “1947/1989” ббк 63. 3 (4 Укр) Наталія Стецюк джерела до вивчення національно-культурного життя українців у польщі



Скачати 151.13 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір151.13 Kb.
УДК 94(477)-061.2: 94(438) “1947/1989”

ББК 63. 3 (4 Укр) Наталія Стецюк
ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ (1947–1989 рр.)
У статті проаналізовано значний документальний матеріал з проблеми дослідження, який знаходиться в державних архівах Польщі: у Варшаві в Архіві Актів Нових (ААН, AAN) і Центральному військовому архіві ім. Болеслава Валігули (ЦВА, CWA), Державному архіві в Перемишлі (ДАП, AРP), Державному архіві в Жешові (APRz). Виходячи з проблемно-хронологічного принципу джерельно-документальну базу поділено на кілька важливих і взаємодоповнюючих груп, відповідно до їхнього походження: матеріали партійних і державних органів, командування Війська польського, громадських структур української меншини в ПНР, частина з яких вводиться до наукового обігу вперше.

Ключові слова: джерела, архівні матеріали, документи, національно-культурне життя, українська меншина, УСКТ.
В
© Стецюк Н., 2013
ідсутність в українській історіографії комплексного дослідження національно-культурного життя української меншини в Польщі 1947–1989 рр. можна пояснити особ­ли­вістю архівних матеріалів. Головну перешкоду становить недосконалість системи комплектування архівних фондів. У державних архівах Польщі документи цієї тема­ти­ки розпорошені серед величезного масиву інших матеріалів, які переважно й виз­начають назву фонду збереження. Доступ до окремих громадських архівів, зокрема Архіву Об’єднання українців у Польщі, і сьогодні залишається обмеженим, а його мате­ріали слабо впорядковані.

М


Стецюк Наталія. Джерела до вивчення національно-культурного життя українців у Польщі…
етою статті є комплексний аналіз архівних матеріалів з даної проблематики, які вперше репрезентуються автором у цій статті. Це документи, що зберігаються в архі­вах Республіки Польща: у Варшаві в Архіві Актів Нових (ААН, AAN) і Цент­раль­ному військовому архіві ім. Болеслава Валігули (ЦВА, CWA), Державному архіві в Перемишлі (ДАП, AРP), Державному архіві у Жешові (APRz).

Виходячи з проблемно-хронологічного принципу, закладеного в основу дослі­дження, джерельно-документальну базу можна поділити на кілька важливих і взаємо­доповнюючих груп відповідно до їхнього походження: матеріали партійних і держав­них органів, командування Війська польського, громадських структур української мен­шини в ПНР.

Серед матеріалів, які дозволяють установити вплив урядової політики на розви­ток національно-культурного життя українського населення в Польщі впродовж 1947–1989 років, важливе значення мають документи Центрального комітету Польської об’єд­наної робітничої партії (ЦК ПОРП). Так, нами використовувалися матеріали, ство­рені в результаті діяльності членів цієї партійної структури, її секретаріату, урядових представників, а також працівників Відділу культури й Комісії в національних справах, що функціонували в різний час у структурі ЦК. Вони зберігаються в Архіві Актів Но­вих у Варшаві й переважно представлені ухвалами чи проектами ухвал ЦК, розпо­рядженнями до воєводських, повітових партійних і державних структур, громадських організацій у справі національної політики й ідеологічної роботи. Більшість із цих документів була прийнята з метою забезпечення реалізації державної політики щодо національних меншин, а також установлення контролю за виконанням розпоряджень влади.

Лише незначна кількість архівних одиниць з документами такого характеру виключно присвячені досліджуваній проблематиці. Це ускладнює пошук потрібної інформації, розпорошеної серед матеріалів найбільшого за своїм об’ємом фонду ААН. Цікавим винятком, який наводить на думку про “гіперважливість” цього питання для комуністичної партії Польщі, є справа, що містить документи “з діяльності націо­на­лістичного елементу серед української меншості” [11]. Уже побічний огляд матеріалів засвідчує культивування стереотипу “українця-бандерівця” навіть у середовищі партій­них лідерів країни, а також панування страху втратити контроль над українською мен­шиною. Найбільш розлога інформація цих документів стосується аналізу “національ­них проявів” у середовищі української інтелігенції, опрацювання пропозицій ефектив­ної боротьби з ними.

Крім того, документи ЦК ПОРП містять інформацію не лише про заходи пар­тійного керівництва в національній сфері, а й про настрої населення, викликані діями вла­ди. Зокрема, регіональну специфіку функціонування партійних установ та їх заці­кав­лення національно-культурним життям українського населення відображають доку­менти повітових комітетів ПОРП.

Цінність цих матеріалів як історичних джерел буває різною. Найбільш вірогідні та повні дані про ситуацію в регіоні отримували місцеві партійні керівники, однак не завжди ця інформація в повному обсязі надходила до Варшави. На кожному щаблі влади інформація фільтрувалася, загальні звіти будувалися відповідно до поставленого конкретного завдання в максимально позитивному світлі для керівництва нижчої лан­ки. Серед значного масиву документів партійних органів першочергове значення ста­нов­лять нотатки та звіти про реагування українців на заходи комуністичної влади в націо­нальній сфері та додатки до них: колективні петиції, відкриті листи, індивідуальні скарги українського населення, вирізки з місцевої преси тощо.

Документи партійних органів влади також часто зустрічаються серед матеріалів з інших опрацьованих фондів, що лише підтверджує міцне поєднання державного та пар­тійного апаратів у комуністичній Польщі.

Дослідження становища українського населення в ПНР після акції “Вісла”, а також передумов його консолідації на нових місцях проживання здійснювалися на основі докумен­тів з фонду Міністерства повернутих земель (ф. 196, ААН). Цей держав­ний орган був створений з метою управління північними та західними землями, що оста­точно відійшли до Польщі лише після Другої світової війни. У період свого існу­вання впродовж 1945–1949 рр. Міністерство повернутих земель координувало діяль­ність усіх державних структур у межах цієї території. Такий особливий статус був зумов­лений, насамперед, бажанням комуністичної партії встановити свій одноосібний контроль за цим регіоном, вивівши його з-під управління Міністерства публічної адмі­ністрації, яке на той час очолював представник партійної опозиції. Це могло стати на перешкоді реалізації наміченого комуністами курсу, спрямованого на етнічне обез­барвлювання проблемного регіону. Міністерство було ліквідоване відразу після оста­точного встановлення монополії комуністичної партії в Польщі в 1949 р.

Основний масив документів цього фонду присвячений проблемам осадництва на території північних і західних земель Польщі, серед яких важливе місце займають мате­ріали, що стосуються українських переселенців. Вони репрезентують собою, у першу чергу, розпорядження, евакуаційні плани, протоколи конференцій, розклади транспор­тів, кореспонденцію центрального Департаменту поселення [1], а також щомісячні звіти воєводських Відділів поселення про ситуацію з “осадниками з операції Вісла” [2; 3]. На основі аналізу зазначених матеріалів вимальовується картина перших років про­живання українських переселенців на нових місцях, наповнена беземоційними описами жахливих побутових умов, неприязного ставлення до новоприбулих, їх психічної над­ламаності, бажання заховатися від усього світу.

Документи мають регіональну структуру за воєводствами [4; 6], однак не всі воє­водства представлені окремими справами. Незначна частина матеріалів об’єднана під загальними назвами без зазначення конкретної місцевості [5]. Крім того, деякі спра­ви фонду структуровані за напрямами діяльності державних органів у сфері україн­ського осадництва.

Матеріали Міністерства повернутих земель потребують критичного опрацю­вання, особливо це стосується статистики. Достовірність інформації залежить від сум­лінності виконання своїх обов’язків місцевими відділами й інспекторами, більшість з яких маніпулювали цифрами й фактами, корегували їх відповідно до політичної кон’юнктури. Використання цих документів потребує зіставлення з іншими джерелами для встановлення вірогідності й об’єктивності статистичних даних, конкретних фактів, подій. Підвищеної уваги дослідника вимагають назви населених пунктів і прізвища, які зустрічаються у звітах з теренів, часті помилки описового характеру ускладнюють іден­тифікацію місцевості й особи.

Матеріали органів управління зберігаються також у фонді Міністерства пуб­лічної адміністрації і відображають взаємини населення і місцевих органів влади (ф. 199, ААН). Якщо Міністерство повернутих земель представлене документами з перших років проживання українців на нових місцях у північних і західних регіонах країни, то специфікою фонду Міністерства публічної адміністрації є переважно загальнодер­жав­ний характер його документів. Систематизацію матеріалів тут здійснено за напрямами зацікавлень цього органу управління. Так, протоколи, викази, кореспонденція міні­стер­ства, що стосуються діяльності релігійних структур у Польській державі, відображають релігійні аспекти національно-культурного життя української меншини в умовах ко­муністичного режиму, допомагають з’ясувати роль церкви в його становленні та роз­витку [7].

П
Стецюк Наталія. Джерела до вивчення національно-культурного життя українців у Польщі…
оєднання “національного” і “релігійного” надає особливого звучання окремим документам такого спрямування. Особливо, якщо поряд розміщені матеріали про став­лення РКЦ та її духовенства до проблем функціонування українських релігійних орга­нізацій у досліджуваний період. У фонді зберігається й низка документів, що відобра­жають ставлення центральних і місцевих органів влади до необхідності задоволення релігійних потреб українського населення, його боротьби за свободу віровизнання [10].

Лише об’ємні матеріали фонду поділені за регіонами. Така особливість збері­гання застосована до документів перших повоєнних років, що дає можливість доповню­вати інформацію з північно-західних регіонів держави даними інших регіональних до­кументів [8; 9] про ставлення українців до акції “Вісла”, їхні спроби повернення назад на попередні місця проживання, сприйняття цього явища, яке поступово набувало систематичного характеру, владою та польським населенням на місцях, а також спроби збереження переселенцями власної національної ідентичності в умовах політики асиміляції.

Подібний характер мають документи Державного репатріаційного уряду, зокре­ма, його відділу в Жешові (ф. 3), що зберігаються в Державному архіві в Перемишлі. Поєднання цієї урядової структури з Міністерством повернутих земель і публічної адміністрації, про що свідчить хоча б окрема справа з розпорядженнями цих міні­стерств і кореспонденцією з ними [12], уможливлює комплексне дослідження докумен­тів цих фондів. Ця особливість має також інший важливий момент: матеріали Держав­ного репатріаційного уряду (відділення в Жешові) містять переважно нотатки та звіти місцевих інспекторів, які не завжди відповідають офіційній документації.

Доповнюють зазначені документи матеріали генерального штабу Польського війська (ф. 1064), що зберігаються в Центральному військовому архіві ім. Болеслава Валігули в м. Варшава. Головна увага була зосереджена на рапортах і звітах операцій­ної групи “Вісла”, створеної не лише для організації переселенської акції, а й контролі за чітким виконанням її умов на місцях нового поселення. Таємний характер доку­ментів, а також специфіка викладу матеріалів підвищують довіру до викладеного мате­ріалу в цих документах. Крім того, матеріали операційної групи “Вісла” досить часто містять критику діяльності місцевої влади північних і західних регіонів держави, ви­п­равлення офіційних статистичних даних, що дозволяє використати цей матеріал для зіставлення інформації з інших опрацьованих документів.

Особливої уваги заслуговує офіційне листування вищого військового команду­вання операційною групою “Вісла” з особистими враженнями про українських пере­селенців, що допомагає відтворити рівень сприйняття українців військовими, як яскра­вих представників польського суспільства.

Наскільки багатими на інформацію є документи цієї групи, настільки важко отри­мати можливість їхнього опрацювання. Система доступу передбачає багатомісячне очікування на дозвіл, відсутність попереднього запису на перебування в читальному залі з обмеженою кількістю місць, що робить працю в Центральному військовому архіві важкодоступною, особливо для іноземного науковця.

Інформацію про громадське, культурно-освітнє життя українців 50-х – першої половини 70-х рр., окрім документів центральних і місцевих партійних органів, містять матеріали Міністерства освіти (ф. 285), що зберігаються в ААН, які є головним джере­лом дослідження проблеми українського шкільництва в комуністичній Польщі.

Матеріали фонду представлені розпорядженнями вищих органів влади у справі української освіти, звіти шкільних інспекторів та інспекторів місцевих відділів освіти про порядок і наслідки реалізації освітньої державної програми для національних мен­шин ПНР. Важливе значення мають статистичні дані, на основі яких можливо про­стежити динаміку розвитку цієї сфери діяльності української громади.

Документи Міністерства освіти відображають різні аспекти культурно-освіт­нього життя української меншини в ПНР. Так, серед матеріалів українського шкіль­ництва знаходимо інформацію про організацію викладання української мови як додат­ко­вої в деяких польських школах, пунктів вивчення української мови, відкриття де­кількох українських навчальних закладів, а також проблеми їхнього функціонування в умовах комуністичного режиму. Не залишалися поза увагою представників міністерст­ва українські вчителі, їхнє забезпечення “правильним” дидактичним матеріалом. Аналіз документів такого характеру засвідчує, що для влади в ПНР більш важливим було ідео­логічно-правильне виховання українців, ніж задоволення їхніх освітніх потреб. Мате­ріали міністерства подають не лише інформацію, що стосується українського шкіль­ництва, проблем вищої школи та позашкільної освіти (про бібліотечні фонди, спор­тивне виховання тощо), а й про ставлення української громади до освітніх реформ уряду, їхнє прагнення досягти рівноправності українського навчання в польській системі освіти.

Особливістю фонду є поєднання документів не за національною ознакою їх учас­ників, а в хронологічній послідовності, об’єднуючи дані, що стосуються всіх не­поль­ських національностей ПНР. Це, з одного боку, ускладнює працю з документами, а з іншого, – надає можливість з’ясувати спільні та відмінні риси урядової політики у сфе­рі освіти представників національних меншин.

Регіональну специфіку освітньої діяльності українців у ПНР можна з’ясувати на основі матеріалів Воєводського уряду та національної ради в Жешові (Ф. 43, Ф. 1258), які розміщені в Державному архіві в Жешові. Незважаючи на подібну назву розгляну­тих справ “Школи з українською мовою навчання” [13–17], що різняться на перший погляд лише роками документів, більшість з них уміщують документи, які представ­ляють значно ширше коло аспектів національно-культурного життя української менши­ни в Польщі. Це – організація художніх колективів, спортивних секцій, наукових лекцій тощо. Водночас у справах “Національні справи” [18; 19] знаходимо також інформацію про українське шкільництво. Лише комплексний аналіз цих документів допомагає повноцінно вивчити досліджувану проблему.

Окрему групу архівних документів представляють матеріали громадських уста­нов української меншини Польщі, що займали провідне місце в її національно-культурному житті впродовж 1947–1989 рр. Це, насамперед, документація УСКТ у Польщі, єдиної української організації, яка представляла інтереси українців перед поль­ською комуністичною владою. Головною метою його діяльності, згідно зі статутом, був розвиток культурного життя українців ПНР, що позначилося на характері документів Товариства. Значний масив документації УСКТ зберігається в Державному архіві в Жешові (ф. 43), який представлений постановами з’їздів, ухвалами Головного прав­ління Товариства, звітами місцевих повітових і містечкових відділів, гуртків. Ці мате­ріали є основним джерелом для з’ясування ролі та місця УСКТ у процесі консолі­дації української меншини в ПНР, розвитку української культури та шкільництва. Аналіз розпоряджень політичних і державних органів, розміщених серед матеріалів УСКТ, допо­магає встановити рівень залежності цього Товариства від державної влади. Особ­ливу цікавість становить документація редакції “Наше слово”, що переважно розпоро­шена серед матеріалів Міністерства освіти. Значний масив листів українців до редакції, переважно зі скаргами на політику місцевої влади, дискримінаційні утиски, указує на важливе значення цього періодичного видання в житті української громади ПНР, особ­ливо в процесі захисту прав українців.

Завдяки поєднанню зазначених архівних матеріалів, національно-культурне жит­тя української меншини кінця 40-х – першої половини 70-х рр. ХХ ст. набуває реальних обрисів, підтверджених перевіреними фактами. Події кінця 70-х – кінця 80-х рр. потріб­но вивчати за допомогою інших типів джерел, що зумовлено особливістю доступу до архівних документів у Республіці Польща, зокрема опублікованих джерел. Їх основу ста­нов­лять збірники документів і матеріалів. Унікальним за науковим обсягом архео­гра­фічної інформації є збірник документів “Українці в Польщі. 1944–1989. Боротьба за національну ідентичність”, упорядкований польськими істориками Р.Дроздом та І.Гала­гідою. У збірнику зібрані важливі документи, що містять інформацію про національну політику комуністичної влади щодо українського населення, боротьбу українців за свої права [30].

Д


Стецюк Наталія. Джерела до вивчення національно-культурного життя українців у Польщі…
іяльність української меншини кінця 1980-х рр. у національно-культурній сфе­рі, а також основні тенденції релігійного життя українських греко-католиків відобра­жають документи, видані за підтримки Об’єднання українців у Польщі в 1993 р. [31; 33]. Їх доповнюють документи з історії Православної церкви комуністичної доби, що бу­ли впорядковані та систематизовані К. Урбаном [34].

Корисну інформацію можна почерпнути зі сторінок періодичних видань, основу яких становлять публікації газети “Наше слово”. Тижневик “Наше слово” став популяр­ним поміж української національної меншини в Польщі, а для дослідників – оригі­нальним джерелом, що має пізнавальну та академічну цінність [35, с.147]. На шпальтах цього періодичного видання, пресового органу УСКТ, систематично були розміщені матеріали, які документували діяльність Товариства, культурні заходи за участю укра­їнських художніх колективів з Польщі й УРСР, інформації на тему українського шкільництва та освіти тощо.

За умов недоступності архівних матеріалів 80-х рр., ці публікації інколи висту­пають єдиним джерелом для з’ясування окремих обставин тих часів. Однак аналіз пе­ріодики “Нашого слова” засвідчив наявність ідеологічного забарвлення його публіка­цій, особливо більш раннього періоду, які потрібно використовувати дуже обережно, після джерелознавчого аналізу.

Подібний підхід застосовувався до польських періодичних джерел, які перебу­вали під контролем комуністичної влади (“Trybuna Ludowa”, “Tygodnik Powszechny”, “Prawo i Życie” тощо).

Джерельну базу дослідження збагатили й спогади безпосередніх учасників по­дій. Серед них виокремлюємо мемуари членів проводу УСКТ, представників укра­їнського духовенства та пересічних українців. Головна маса з них об’єднана в збірники [20; 25; 32], однак детальний характер мають спогади індивідуального характеру [21–24; 26; 27–29] щодо окремих подій національно-культурного життя української мен­шини в Польщі в 1947–1989 рр.

Отже, основу джерельної бази цього дослідження склали переважно архівні ма­те­ріа­ли, раніше не відомі або такі, що їх не використовували в контексті досліджуваної проблематики, опубліковані джерела, періодична преса та мемуарні публікації. Най­біль­шою інформативністю виділяються архівні документи, що зберігаються в архі­восховищах Республіки Польща. Зокрема, матеріали партійних, державних, військових органів, а також громадських структур української меншини в ПНР. Їх аналіз дозволив окреслити основні сфери національно-культурної діяльності українців у Польщі в 1947–1989 рр.



Окремі аспекти досліджуваної проблематики вдалося розглянути завдяки опра­цюванню опублікованих джерел, періодичної преси та спогадів сучасників тогочасних подій. Вони становлять особливу цінність для висвітлення подій кінця 70–80-х рр.
ХХ ст., що зумовлено обмеженістю доступу до архівних матеріалів в архівах Респуб­ліки Польща цього періоду.



  1. Archiwum Akt Nowych (далі AAN), z. 196, sygn. 662. – 667 k.

  2. AAN, z. 196, sygn. 669. – 439 k.

  3. AAN, z. 196, sygn. 784. – 273 k.

  4. AAN, z. 196, sygn. 786. – 452 k.

  5. AAN, z. 196, sygn. 787. – 823 k.

  6. AAN, z. 196, sygn. 788. – 232 k.

  7. AAN, z. 199, sygn. 681. – 169 k.

  8. AAN, z. 199, sygn. 780. – 412 k.

  9. AAN, z. 199, sygn. 783. – 329 k.

  10. AAN, z. 199, sygn. 1040. – 67 k.

  11. AAN, z. 237, sygn. 127/XIV. – 147. – 123 k.

  12. APP, z. 3, sygn. 419. – 317 k.

  13. APRz, z. 43, sygn. 6201. – 87 k.

  14. APRz, z. 43, sygn. 6203. – 79 k.

  15. APRz, z. 43, sygn. 6204. – 93 k.

  16. APRz, z. 43, sygn. 6205. – 65 k.

  17. APRz, z. 43, sygn. 6206. – 68 k.

  18. APRz, z. 43, sygn. 10185. – 87 k.

  19. APRz, z. 43, sygn. 10187. – 34 k.

  20. АкціяВісла”. Документи / [наук. ред. і упоряд. Є. Місило]. – Л. ; Нью-Йорк : Наукове товариство
    ім. Шевченка у Львові, 1997. – 564 с.

  21. Грінвальд М. Холмський театр : спогади / М. Грінвальд // Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Новіші часи. – Вінніпег ; Торонто : Ін-т дослідів Волині, 1989. – С. 197–201.

  22. о. митрат Дзюбина С. І стверди діло рук наших. Спогади / о. митрат Степан Дзюбина. – Варшава : Український архів, 1995. – 532 c.

  23. Заброварний С. Інституційні форми життя українців після 1947 року : cпогади / С. Заброварний // Наше слово. – 2006. – № 25. – С. 3–4.

  24. Караванська-Байляк А. Во ім’я Твоє : спогади / А. Караванська-Байляк. – Варшава : Український архів, 2000. – 439 с.

  25. Пропам’ятна книга “1947” / [наук. ред. Б. Гука]. – Варшава : Тирса, 1997. – 648 с.

  26. Cавчук О. Чужі серед своїх: доля депортованих українців Холмщини / О. Савчук // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок 50-х рр. (До 50-річчя операції “Вісла”) / [упоряд.
    Ю. Сливка]. – Л. : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1998. – С. 87–94.

  27. Сивіцький М. Геноцид під цензурою / М. Сивіцький // Український альманах. – 1996. – № 28. –
    С. 60–68.

  28. Щирба М. Моя участь в підготовці до Першого з’їзду УСКТ / М. Щирба // Український календар (Варшава). – 1976. – С. 71–79.

  29. Щирба М. Погляд з Гурова Ілавецького / М. Щирба // Український календар (Варшава). – 1996. –
    С. 90–91.

  30. Drozd R. Ukraińcy w Polsce. 1944–1989. Walka o tożsamość (Dokumenty i materiały) / R. Drozd,
    I. Hałagida. – Warszawa : Burchard edition, 1999. – 302 s.

  31. O tożsamość grekokatolików. Zbór dokómentów z historii Cerkwi greckokatolickiej w Polsce / [red.
    M. Czech]. – Warszawa : Związek Ukraińców w Polsce, 1993. – 318 s.

  32. Tradycja a tożsamość. Wywiady wśród mniejszości ukraińskiej w Przemyślu / [oprac. : K. Hann, S. Stępień]. – Przemyśl : PWIN, 2000. – 318 s.

  33. Ukraińcy w Polsce. 1989–1993 : dokumenty / [oprac. M. Czech]. – Warszawa : Związek Ukraińców w Polsce, 1993. – 318 s.

  34. Urban K. Kościół prawosławny w Polsce 1945–1970 : dokumenty / [oprac. K. Urban]. – Kraków : Astra, 1996. – 418 s.

  35. Пронь Т. Український тижневик “Наше Слово” (Варшава) як оригінальне джерело вивчення передумов і перебігу примусового переселення українців Польщі в 1944–1947 рр. // Історичний архів. – 2010. – С. 147–152.


В статье анализируется значительный документальный материал по проблеме исследования, который находится в государственных архивах Польши: в Варшаве в Архиве Актов Новых (ААН, AAN) и Центральном военном архиве им. Болеслава Валигулы (ЦВА, CWA), Государственном архиве в Перемыш­ле (ГАП, AРP), Государственном архиве в Жешове (APRz). Исходя из проблемно-хроноло­гического прин­ципа документальную базу разделено на несколько важных и взаимодополняющих групп, согласно их происхождения: материалы партийных и государственных органов, командования Войска польского, общественных структур украинского меньшинства ПНС, часть из которых вводится в научный обо­рот впервые.

Ключевые слова: источники, архивные материалы, документы, национально-культурная жизнь, украинское меньшинство, УОКО.
The article deals with considerable documentary records of the issue under study which can be found in the State Archives of Poland: Archiwum Akt Nowych,Warsaw (AAN); the Central Military Archive (Centralne Archiwum Woyskowe, CWA); Przemysl State Archive (APP); Zseshuv State Archive (APRz). Considering principles of chronological order , documentary source database is divided into several important complementary groups according to their origin: the materials of party and state bodies, Headquarters of Wojsko Polskie; public institutions of the Ukrainian minorities in Poland. Some of the materials have been introduced to scientific viewing for the first time.

Key words: sources, archival materials ,documents , national and cultural life, the Ukrainian minority.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка