: 94 (477) ббк 63. 3 (4 Укр) 63 Ірина Мудрієвська



Скачати 179.04 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір179.04 Kb.
УДК 94 (437.1/.2): 94 (477)

ББК 63.3 (4 Укр) 63 Ірина Мудрієвська

Динаміка РОЗВИТку СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ЧЕСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ (1993–2011 рр.)
Проаналізовано стан співробітництва України з Чеською Республікою в 1993–2011 рр. в контексті порівняння двох основних хронологічних етапів українсько-чеських відносин крізь призму євроінтеграційних стратегій обох держав, визначені проблеми двосторонньої співпраці на сучасному етапі та перспективи подальшої міждержавної взаємодії.

Ключові слова: двостороннє співробітництво, євроінтеграція, “Східне партнерство”, Вишеградська група.
А
© Мудрієвська І., 2013
ктуальність дослідження визначається сучасними інтеграційними орієнтирами України, необхідністю узагальнення досвіду міждержавного співробітництва України з Чеською Республікою в різних його напрямах та формах з метою поглиблення двосто­ронніх відносин із врахуванням нинішнього зовнішньополітичного курсу Укра­їни. Прі­о­ритетність євроінтеграційної стратегії обумовлює високу важливість для України дво­сторонніх відносин з державами Центрально-Східної Європи, важливе місце серед яких посідає Чеська Республіка. В свою чергу, Чехія активно підтримувала євроінтег­раційні устремління України і прагнула відігравати провідну роль у виробленні та практичній реалізації “східного вектору” зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу, в першу чергу, – щодо України.

Д


Мудрієвська Ірина. Динаміка розвитку співробітництва України з Чеською Республікою…
ослідженню різних аспектів українсько-чеських відносин присвятили свої пра­ці вчені С.Віднянський, О.Гетьманчук, Є.Кіш, О.Коваль, Р.Корсак, Я.Логінов, О.Мотрук, О.Підлуцький, С.Устич, П.Черник, О.Цуп та ін.

Метою статті є аналіз динаміки та основних тенденції співробітництва України з Чеською Республікою, порівняння змісту двох хронологічних періодів міждержавного діалогу для з’ясування існуючих проблем розвитку українсько-чеської співпраці та виз­на­чення перспектив подальшої взаємодії.



Початковий період двосторонніх українсько-чеських відносин (1990–2003 рр.) характеризувався декларативністю політичних міждержавних відносин і був позна­чений повільною розбудовою політичного діалогу. Серед причин – різні зовнішньо­по­літичні орієнтації та різні темпи політичних і економічних реформ в Чехії та Україні. Так, у 1990 рр. в Чеській Республіці почали формуватися засади парламентської демо­кратії, інститути громадянського суспільства, а радикальні реформи в економіці зму­сили говорити про “чеське економічне диво”. Натомість, суспільно-політичне життя в Україні в цей період характеризувалося слабким соціально-економічним розвитком та відсутністю чітко сформованої зовнішньополітичної стратегії.

Перший офіційний візит української делегації на чолі з міністром закордонних справ України А.Зленком до Чеської Республіки відбувся 17 березня 1993 р. У ході візи­ту А.Зленко провів переговори з президентом Чехії В.Гавелом та головою уряду В.Клаусом, в результаті яких було парафовано Договір про дружні відносини та співро­бітництво між двома країнами. 2 червня 1993 р. з метою обговорення перспектив роз­вит­ку політичного та економічного співробітництва між двома державами Україну відві­дала офіційна парламентська делегація Чеської Республіки на чолі з головою Чесь­кої Національної Ради М.Угде [1, с.68].

25–26 квітня 1995 р. з офіційним візитом до Чеської Республіки прибув прези­дент України Л.Кучма. Під час візиту було підписано “Договір про дружні відносини та співробітництво між Україною і Чеською Республікою”, відповідно до якого передба­ча­лося двостороннє широкомасштабне співробітництво. 30 червня – 2 липня 1997 р. президент Чехії В.Гавел відвідав Україну з офіційним візитом, в результаті якого було підписано 8 угод [1, с.74–75].

Після обміну офіційними візитами президентів України та Чеської Республіки політичні контакти на найвищому рівні певною мірою втратили свою динаміку. З чесь­кого боку це було цілком логічно, адже для Чехії цей період був найбільш відпо­відаль­ним у плані підготовки до вступу до ЄС [2, с.411].



Упродовж 1990-х – на початку 2000 р. Україна і Чехія активно співпрацювали в міжнародних організаціях. За активної підтримки Чеської Республіки у 1995 р. (період головування Чехії в Раді Європи) Україна стала членом Ради Європи, а 1996 р. Чехія сприяла Україні в набутті членства в Центральноєвропейській ініціативі. Україна, в свою чергу, підтримала кандидатуру чеського міністра закордонних справ Я.Кавана на посаду голови Генеральної Асамблеї ООН 2002 р. та колишнього міністра закордонних справ Чехословаччини Ї. Дінсберга на посаду верховного комісара ООН з прав людини [1, с.119].

Перспектива вступу Чехії до Євросоюзу детермінувала необхідність перегляду договірно-правової бази між Україною та Чеською Республікою. Саме тому 28 квітня 2000 р. Чехія заявила про денонсацію договору про безвізовий режим для громадян Укра­їни, а у 2003 р. денонсувала ще чотири угоди. Зазначимо, що Україна була доволі активною у питаннях вироблення нових договорів та угод, передавши чеській стороні оновлені проекти 10 угод [1, с.106107, 118, 125]. Започаткуванню нового етапу відно­син між Україною та Чехією з позиції майбутнього членства останньої в ЄС був при­свячений візит міністра закордонних справ України А.Зленка до Чеської Республіки 23–24 квітня 2003 р.

Український науковець П.Черник наголошує, що сучасні українсько-чеські від­носини розпочалися після “Помаранчевої революції” та відповідної зміни політичної еліти в Україні [3, с.176]. Варто зазначити, що Чеська Республіка уважно стежила за пре­зидентськими виборами в Україні восени 2004 р. та направила групу спостерігачів. Чехія вітала політичні зміни і активізацію громадянського суспільства в Україні [4]. Поді­ляючи окремі оцінки П.Черник, ми все ж вважаємо, що вагомим чинником активі­зації співробітництва між Україною та Чеською Республікою після 2004 р. став саме вступ Чехії до Євросоюзу.

У нових геополітичних умовах особливої важливості набув офіційний візит до України 14–16 червня 2005 р президента Чеської Республіки В.Клауса, який заявив про підтримку євроінтеграційних інтересів Києва. В.Клаус провів переговори з українським президентом В.Ющенком, який підтвердив зацікавленість України в реалізації спільних енергетичних проектів. В січні 2007 р. під час офіційного візиту міністра закордонних справ України Б.Тарасюка до Чеської Республіки була прийнята Спільна заява міністрів закордонних справ Чеської Республіки та України про співпрацю в реалізації плану-дій Україна-ЄС [4].

Після вступу Чехії до Євросоюзу окремі аналітики охарактеризували її позицію щодо України пасивно-позитивною, що означало дотримання чеською стороною кон­сенсусу прийнятих рішень ЄС, які задовольняють інтереси України або навпаки. Проте, на нашу думку, на початковому етапі свого перебування у ЄС, Чеська Республіка ще не могла відігравати роль вагомого політичного гравця в даному утворенні. З часом ситуація змінилися, підтвердженням чого є позиція Чехії під час головування у Євро­союзі (перше півріччя 2009 р.). Одним із пріоритетів політики чеського головування стала концепція зміцнення контактів з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною для вироблення природного балансу рівноваги політики сусід­ства ЄС, представленої на Заході, зокрема, трансатлантичною співпрацею із США, і на півдні – проектом “Союз для Середземномор’я”. Чеська Республіка виступила не лише ініціатором запровадження політики “Східного партнерства”, але і активним її про­відником, про що було зазначено у Звіті зовнішньої політики Чеської Республіки за 2010 р. [4].

У 2009 р., не зважаючи на газову кризу, двосторонній політичний діалог між Україною та Чехією тривав. Так, в січні 2009 р. з метою розв’язання газової кризи були проведені переговори в Києві між прем’єр-міністром Чехії М.Тополанеком і президен­том України В.Ющенком, прем’єр-міністром Ю.Тимошенко. На запрошення президен­та Чеської Республіки В.Клауса 2425 березня 2009 р. з офіційним візитом перебував у Празі президент України В. Ющенко [4].

В цілому, упродовж 2008–2009 рр. політичні контакти між Україною та Чехією були достатньо насиченими. Динаміка політичного діалогу на високому та найвищому рів­нях дещо знизилася через виборчі кампанії в 2010 р. як в Україні, так і в Чеській Республіці. Останній візит Президента України до Чеської Республіки відбувся у 2009 р., а дата відповідного візиту до України з чеської сторони ще не визначена. Ста­ном на 19 грудня 2011 р. договірно-правова база між Україною та Чеською Республі­кою нараховувала 51 угоду [5].

Дестабілізуючим фактором у політичному діалозі останніх років стало надання в січні 2011 р. Чехією притулку колишньому міністру економіки України Б.Данилишину, проти якого в Україні було порушено кримінальну справу. Чеська Республіка зайняла прин­ципову позицію в цьому питанні, висловлюючи занепокоєння подальшим розвит­ком двосторонніх відносин з Україною та зміцненням відносин між Україною та ЄС. Для чеської сторони дотримання прав людини та демократичних цінностей є тради­ційно важливим. В свою чергу, українська сторона вважає рішення Чехії політично вмо­тивованим [6].

С
Мудрієвська Ірина. Динаміка розвитку співробітництва України з Чеською Республікою…
півробітництво України та Чеської Республіки відбувається і в рамках Више­градської групи. У річному звіті головування Чеської Республіки у Вишеградській гру­пі упродовж 20032004 рр. згадується про виявлений інтерес української сторони до співпраці з країнами Вишеградської четвірки. У звітному документі головування Чесь­кої Республіки у Вишеградській групі упродовж 20072008 рр. підкреслено, що в зазна­чений період Чехія і відповідно країни Вишеградської групи значну увагу приділили заохоченню інтеграції та європейської орієнтації країн Східної і Південно-Східної Євро­пи, в тому числі і України. У програмі головування Чеської Республіки у Више­градській групі на 20112012 рр. зазначається, що Чехія має намір підтримувати акти­візацію діяльності В4 в рамках “Східного партнерства” у відповідності зі спільною Зая­вою про “Східне партнерство”, прийнятій країнами Вишеградської групи, Німеччиною, країнами “Східного партнерства” на зустрічі міністрів закордонних справ 3 березня 2011 р. в Братиславі [7].

Отже, у 19932004 рр. політичні українсько-чеські відносини характеризувалися помірними темпами розвитку, проте мали місце зустрічі представників влади між дво­ма державами, плідною була співпраця в рамках міжнародних організацій. Після вступу у 2004 р. Чеської Республіки до Євросоюзу розпочався якісно новий етап у двосто­ронніх українсько-чеських відносинах. Чехія розпочала підтримувати євроінтеграційні устремління України з позиції членства у Євросоюзі. Обрання у 2005 р. В.Ющенка президентом України сприяло поглибленню співробітництва між двома країнами у но­вих геополітичних умовах. Після періоду головування Чеської Республіки у ЄС і запро­вадження ініціативи “Східне партнерство” співпраця між Україною та Чехією поси­лилася.

Поряд із політичним діалогом, чільне місце у системі українсько-чеського дво­стороннього співробітництва посідає економічна взаємодія. Чеська Республіка є одним із важливих економічних партнерів України. Згідно з даними Державної служби ста­тистики України, Чехія посідає 18 місце за обсягами двосторонньої торгівлі з Україною серед 205 країн світу [8]. Україна є другим (після Росії) партнером Чехії за обсягами товарообігу з усього пострадянського простору [4].

Протягом 2011 р. зовнішньоторговельний обіг між Україною і Чеською Респуб­лікою склав 2 023,705 млн. дол. США. У порівнянні з 2010 р. експорт українських товарів зріс на 34,5 відсотка і склав 842,432 млн. дол. США, імпорт чеських товарів зріс на 57,9 відсотка і склав 1 181,273 млн. дол. США. Негативне для України сальдо склало 338,841 млн. дол. США [5].

Спираючись на офіційну статистику, є підстави говорити про існування упро­довж досліджуваного нами періоду (1993–2011 рр.) негативного торгівельного сальдо для України [8].

Водночас, нагальною проблемою економічної співпраці України з Чехією зали­шається сировинний характер українського експорту: понад 85% експорту становить сировина (залізна руда, титанові руди, алюміній, хімікати, добрива, нафтопродукти, деревина).

Натомість, чеська сторона постачає в Україну понад 90% промислових виробів та високотехнологічних товарів: комплектуючі для реакторів українських АЕС, авто­мобільна продукція, ліки, алюмінієва фольга, обладнання для електротехнічної проми­сло­вості, машинобудування, легкої промисловості [3, 176].

Інвестиції Чехії у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України становлять лише 0,2%. Станом на 1 січня 2012 р. Чеська Республіка інвесту­вала в українську економіку 76,9 млн. дол. США. Кількість підприємств з чеським капі­талом, які функціонували на території України на початку 2012 р., становила 432 [9]. Обмежена кількість чеських інвестицій в економіку України певною мірою поясню­ється несприятливими законодавчими умовами в нашій державі для закордонних інвесторів. Не останню роль у цій ситуації відіграє і те, що потенційно Чеська Респуб­ліка сама є країною, у яку вигідно вкладати кошти (велика кількість інвестицій із Захід­ної Європи наявна в економіці Чехії).

Проблемним питанням українсько-чеських економічних відносин є погашення “ямбурзької” заборгованості України перед Чеською Республікою* [10, 302]. Повер­нен­ня боргу виявилося важким завданням для української економіки. Варіанти вирішення цього питання неодноразово обговорювалися під час двосторонніх зустрічей вищого керів­ництва, очільників профільних міністерств обох держав. 28–29 вересня 2010 р. у Києві за участі експертів Міністерства фінансів України та Міністерства фінансів Чесь­кої Республіки відбулися переговори з опрацювання взаємоприйнятного вирішення пи­тання щодо погашення українською стороною “ямбурзького” боргу. Українські експер­ти запропонували реструктурувати його повернення у два етапи – 3 роки + 9 років (з різними відсотковими ставками для кожного з цих етапів). Проте наразі питання повернення боргу Україною чеській стороні залишається відкритим [9].

Невирішеним залишається питання повернення українськими суб’єктами під­приємницької діяльності експортних кредитів, наданих чеською стороною у 2000 р. За інформацією керівництва чеської державної корпорації – “Агентства по гарантуванню і страхуванню експорту” (EGAP s. r. o.), станом на 01.01.2011 р. сума становила майже 71 млн. дол. США. Не сприяє розвитку економічного співробітництва порушення чесь­кою стороною міжнародних правил використання авторських і суміжних прав суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема наноситься шкода українському підприємству ВАТ “Мотор Січ”, як провідному виробнику обладнання для авіатехніки. Це прояв­ля­ється в тому, що Чехія здійснює ремонт та обслуговування на своєму військовому авіа­ре­монтному підприємстві “LOM Praha s. p.” авіаційної техніки, на якій встановлені укра­їнські двигуни без наявності відповідної технічної та сертифікаційної документації [9].

Отже, українсько-чеські економічні відносини розвиваються, для яких харак­терним є постійне зростання обсягів торгівлі товарами і послугами (виняток 2009 р. – період газової кризи). Негативним для України є сировинний характер українського експорту до Чеської Республіки, переважання чеського експорту до України над чесь­ким імпортом з України.

Важливою складовою українсько-чеських міждержавних відносин є співро­біт­ництво в галузі освіти та культури. Тісні зв’язки підтримують між собою українські та чесь­кі ВНЗ (діє близько 15 угод про співробітництво між ВНЗ України та Чеської Рес­пуб­ліки). Важливим є факт створення у Карловому університеті Інституту українських сту­дій, спеціальності україністики на філософському факультеті Масарикового універ­ситету м. Брно [1, 70], Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова в Празі у 2003 р. Дана установа працює за окремою угодою з НПУ ім. М.Драгоманова (м. Київ) та за його навчальними програмами і робочими планами. Стало практикою про­ведення Днів культури – української в Чехії та чеської в Україні. Заходи здійснюються Посольством України в Чеській Республіці, Міністерством культури Чеської Респуб­ліки, діаспорними організаціями, Посольством Чеської Республіки та Чеським центром в Україні.

1999 р. позначився популяризацією української культури в Чехії. Зокрема, в рам­ках кінофестивалю “Фебіофест” було продемонстровано близько 20 українських філь­мів, в рамках IX міжнародного фестивалю духовного мистецтва в Празі відкрилася автор­ська виставка митця з України П. Колісника, в національній бібліотеці Чехії відбувся виступ представників Української студії пластичних мистецтв і т. д [11, 248].

2


Мудрієвська Ірина. Динаміка розвитку співробітництва України з Чеською Республікою…
7 жовтня 2002 р. відбувся концерт духовної музики в Києві з нагоди дер­жавного свята Чеської Республіки. У 2004 р. відбулися покази сучасного чеського кіно у Києві, Львові та Тернополі. Чеські представники взяли участь у театральному фести­валі “Київ Травневий”. 6 березня 2005 р. у Празі відбулася прем’єра документального фільму про долю українських заробітчан у Чехії (у зйомках фільму взяли участь Форум українців Чехії, агенція Голден Давн, Міністерство культури Чехії (фінансова під­тримка), організація чеських кінематографістів [4; 1, 151].

У 2009 р. в галереї Києво-Могилянської академії була організована виставка фо­то­графій під назвою “День у житті Чеської Республіки”. У 2010 р. Генеральне кон­сульство Чеської Республіки у Львові організувало і взяло участь у реалізації широкого спектра культурних та рекламних заходів у Львові, Ужгороді та Дубно, присвячених свят­куванню Дня Європи [4].

В Чеській Республіці проживає досить чисельна українська національна діас­пора, яка, згідно з останнім переписом населення у 2001 р., нараховувала 22 тис. чесь­ких громадян української національності, або 0,2% від населення Чехії. В Чеській Республіці діє близько 13 українських громадських організацій.

Проте, маємо зазначити і про те, що на території Чехії проживає 135 тис. заре­єстрованих українських трудових мігрантів (станом на вересень 2009 р.). Крім того, за даними МВС Чеської Республіки, у Чехії нелегально перебуває до 30 тис. українських трудових мігрантів [5]. Кількість легально працюючих українських заробітчан у Чехії в 4,5 рази перевищує кількість нелегальних українських трудових мігрантів. Це свідчить, що чеський уряд працює в напрямку створення і підтримки умов для легальної трудової діяльності іммігрантів.



Чеська діаспора також є представленою в Україні. Згідно даних посольства Чеської Республіки в Україні нараховується близько 5 917 осіб чеської національності на території нашої держави. Ще у травні 1995 р. було створено спільну земляцьку орга­нізацію – Чеська національна рада України, яка об’єднувала земляцтва різних областей України [12].

Отже, співробітництво в гуманітарній сфері між двома державами характе­ри­зується активністю і багатовекторністю. Підтвердженням цього є співпраця ВНЗ, актив­на робота посольств, проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів в Чехії та Україні.

Окрім вище зазначених проблем (“ямбурзька” заборгованість, надання полі­тичного притулку Б.Данилишину) актуальними у процесі співробітництва України з Чехією залишаються наступні проблеми. Зокрема, участь України у питаннях енер­гетичної безпеки Чехії. Враховуючи, що енергоносії транспортуються до Чеської Рес­публіки через українську ГТС, то Україна має забезпечити їх надійне та безперебійне постачання. Однак українсько-російські газові конфлікти порушили цей процес і нега­тивно позначилися на відносинах між двома державами. Ускладнює процес двосто­роннього співробітництва невирішене питання легалізації українських трудових мігран­тів в Чеській Республіці. Також слід зазначити, що політична нестабільність України та відставання в темпах соціально-економічного розвитку від Чехії негативно впливає на весь процес співпраці. Вацлав Клаус, виступаючи на конференції “Центральна та Схід­на Європа після кризи” (Прага, 18 жовтня 2010 р.) зауважив, що площа будь-якої країни та можливості її внутрішнього ринку відіграють дуже важливе значення. Але про Україну чеський президент зазначив: “Велика не завжди красива. Велика Україна має більше проблем, ніж більшість малих країн” [13].

В той самий час українсько-чеське співробітництво має і широкі перспективи та можливості для поглиблення співпраці. Ми поділяємо підходи вітчизняних вчених про те, що вказаними напрямами взаємодії можуть стати: 1) реалізація спільних проектів та співробітництво у сфері енергетики (участь чеських підприємств у модернізації ГТС України); 2) спільні проекти у біоенергетичній сфері; 3) інвестування чеської сторони в гірничо збагачувальну галузь України. Зокрема, чеська фірма PRECOLOR співпрацює з Іршанським ГЗК щодо інвестування у видобуток та переробку ільменіту; 4) проект зборки автомобілів “Шкода”; співпраця українських машинобудівних підприємств з чеським виробником тролейбусів фірмою “Шкода-Остров”; 5) роботи з модернізації та підвищення безпеки діючих реакторів українських АЕС і поставки обладнання ком­панією “Шкода ядерне машинобудування” [6].

На нашу думку, для подальшої активізації українсько-чеського міждержавного співробітництва слід інтенсифікувати політичний діалог на найвищому державному рівні для подальшої взаємодії в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство” з метою під­вищення її ефективності. Було б доцільним посилити співпрацю міжурядових струк­тур у питаннях співробітництва в транспортно-енергетичній сфері. Нагальною є пот­реба проведення переговорів та консультацій щодо спільних інвестиційних проектів участі чеської сторони у модернізації української ГТС. Очевидним є факт усвідомлення того, щоб на міждержавному рівні вирішити питання легалізації та забезпечення прав українських трудових мігрантів у Чеській Республіці. Для здійснення розрахунків українських підприємств і банківських установ за кредитними й інвестиційними про­грамами чеських партнерів необхідним є створення робочої групи (в рамках укра­їнсько-чеської міжурядової змішаної комісії), яка підготує відповідний проект графіку повернення коштів. Для захисту прав інтелектуальної власності українського ВАТ “Мотор Січ” слід підписати двосторонній договір стосовно модернізації чеською сто­роною (підприємством “LOM Praha s. p.”) авіаційної техніки українського виробництва.

Отже, проаналізувавши процес становлення і розвитку співробітництва України з Чеською Республікою у політичній, економічній, культурній сферах та міжнародних організаціях можна дійти висновку, що на сучасному етапі обидві країни є заці­кав­леними у продовженні конструктивного діалогу. Для України тісна співпраця з Чесь­кою Республікою є важливою з точки зору підтримки власних євроінтеграційних праг­нень, а також перейнятті досвіду Чеської Республіки в проведенні реформ на шляху до ЄС. Чеська Республіка зацікавлена в зміцненні взаємодії з Україною для утвердження себе в якості головного провідника східного вектора зовнішньої політики ЄС та по­дальшої енергетичної безпеки в Центрально-Східній Європі, Євросоюзі.



Враховуючи, що державні інтереси України та Чехії щодо зміцнення миру і між­народної безпеки є схожими, доцільною є практична участь обох країн у створенні системи колективної безпеки і стабільності в регіоні Центрально-Східної Європи. Вар­то зауважити і те, що для геополітичного положення України одним з найбільш оптимальних варіантів співпраці є субрегіональний рівень співробітництва з країнами Вишеградської групи в європейській регіональній системі міжнародних відносин.


  1. Корсак Р. В. Українсько-чеське міждержавне співробітництво в 1991–2005 рр. : монографія /
    Р. В.
     Корсак ; Закарпат. держ. ун-т. – Ужгород : Гражда, 2007. – 208 с.

  2. Калінічева Г. І. Стратегеми взаємин України з країнами Вишеградської групи // Україна в Європі: контекст міжнародних відносин / за ред. А. І. Кудряченка. – К. : Фенікс, 2011. – 632 с.
  3. Черник П. Україна в геополітичних концепціях Чехії та Словаччини ХХ ст. // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2009. – Вип. 21. – С. 172–179.

  4. Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic. – Official website. – Mode of access: http://www.mzv.cz/en.


  5. Посольство України в Чеській Республіці. – Офіційний сайт. – Режим доступу : http://czechia.mfa. gov.ua/ua.

  1. Актуальні проблеми українсько-чеських відносин та перспективи інтенсифікації двостороннього діалогу. Аналітична записка // Національний інститут стратегічних досліджень. Регіональний філіал в м. Ужгороді. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/447/.
  1. Visegrad Group. – Official website. – Mode of access: http://www.visegradgroup.eu/.


  2. Державна служба статистики України. – Офіційний сайт. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

  3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. – Офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/.

  4. Цуп О. В. Проблема “Ямбурзької” заборгованості України перед Чеською Республікою та її вплив на двосторонні торговельно-економічні відносини // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Щорічник. – Тернопіль, 2011. – № 16. – С. 301–307.
  5. Цуп О. В. Українсько-чеське співробітництво в сфері культури та освіти (90-і рр. ХХ століття) // Інтелігенція і влада. – Громадсько-політичний, науковий збірник. Серія: історія. Одеса: Астропринт, 2008. – Вип. 11. – С. 243–251.

  6. Чеська діаспора в Україні // Посольство Чеської Республіки в Україні. – Офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.mzv.cz/kiev/uk/x2010_05_17/x2004_02_26/index.html.


  1. Official website of the President of the Czech Republic. – Mode of access: 2http://www.hrad.cz/en/president-of-the-cr/current-president-of-the-cr-vaclav-klaus/curriculum-vitae.shtml.


Проанализировано состояние сотрудничества Украины с Чешской Республикой в 1993–2011 гг. в контексте сравнения двух основных хронологических этапов украинско-ческих отношений сквозь призму евроинтеграционных стратегий обоих государств, определенные проблемы двустороннего сотрудничества на современном этапе и перспективы дальнейшего межгосударственного взаимодействия.

Ключевые слова: двустороннее сотрудничество, евроинтеграция, “Восточное партнерство”, Вышеградская группа.
It is analyzed the state of Ukraine’s cooperation with the Czech Republic in 1993–2011 in the context of a comparison of two main chronological stages of the ukrainian-czech relations in the light of european integration strategies of both countries, identified problems at present and prospects for interstate cooperation.

Keywords: bilateral relations, european integration, “Eastern Partnership”, Visegrad Group.



* Україна уклала з Чеською Республікою 30 червня 1997 р. Угоду “Про умови завершення реалізації після 1.01.1992 р. на території України Угоди між Урядом СРСР і Урядом ЧССР про співробітництво в освоєнні Ямбурзького газового родовища, будівництві магістрального газопроводу Ямбург – Західний кордон СРСР та об’єктів Уральського газового комплексу і пов’язані з цим поставки природного газу із СРСР до ЧССР від 16 грудня 1985 року”. Згідно з даною угодою Україна визнала борг перед ЧР – 79,17 млн. умовних розрахункових одиниць.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка