“ Диференційний підхід у навчанні дітей логіко математичних понять ”



Сторінка1/5
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3   4   5

Управління освіти

Прилуцької міської ради


науково-методичний центр

Диференційний підхід у навчанні дітей логіко - математичних понять ”


( Досвід роботи дошкільного навчального закладу №2 санаторного типу туберкульозного профілю)




Навчально-методичний посібник

м. Прилуки

2009рік


Управління освіти

Прилуцької міської ради

науково-методичний центр

Диференційний підхід у навчанні дітей логіко - математичних понять ”

( Досвід роботи навчального закладу №2 санаторного типу туберкульозного профілю)




Навчально-методичний посібник

м. Прилуки

2009 рік
Методичний посібник підготувала вихователь 1 категорії дошкільного навчального закладу № 2 санаторного типу туберкульозного профілю Сибірська Олена Володимирівна


Рецензенти:

Світлана Олександрівна Половецька – вихователь-методист вищої категорії дошкільного навчального закладу № 2;


Валентина Григорівна Мазепа – завідувач дошкіль-ного навчального закладу № 2.
Посібник вміщує досвід роботи дошкільного навчального закладу № 2 санаторного типу тубер-кульозного профілю міста Прилуки з проблеми диференційний підхід у навчанні дітей логіко – математичних понять.
Видання адресоване педагогам дошкільних закладів, психологам, батькам.
Погоджено на засіданні ради науково-методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради.

(Протокол № __________ від ________________ ).


Рекомендовано до друку радою науково-методичного центру.

ЗМІСТ



  1. Передмова.

  2. Вступ.

  3. Диференційний підхід в навчанні дітей логіко – математичних понять. ( досвід роботи).

  4. Список використаної літератури.

  5. Додаток.


ПЕРЕДМОВА

Проблема модернізації змісту дошкільної освіти на сьогодні актуальна та першочергова.

Диференційований підхід – є основоположним принципом особистісно-зорієнтованої моделі освіти. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться, формування його особистості.

На сьогодні особистісно-орієнтована система навчання спирається на таке вихідне положення – пріоритет індивідуальності, самоцінності, самобутності дитини, як активного носія суб’єктивного досвіду.

Метою диференційованого підходу – є зіставлення знань, умінь, та навичок з рівнем знань і розвитком дітей, шукання спільного у змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити ступінь їх складності для кожного рівня розвитку дітей.

Завдання диференційованого підходу – формувати організацію освітнього процесу коли педагог працює з групою дітей, яка складена з урахуванням якихось значущих для навчання загальних якостей. Створення різноманітних умов навчання для різних груп дітей із метою врахування особливостей їх контингенту.

Методичний посібник вміщує досвід роботи ДНЗ №2 з дітьми групи інтелектуального спрямування.

На сторінках висвітлений досвід роботи з дітьми по формуванню математичних понять, включаючи диференційований підхід до навчання.

Матеріал поданий у вигляді тестового, графічного, електронного та фотовигляду. Додатком є серія дидактичних ігор, консультацій для вихователів та розробки занять.



ВСТУП


Дайте дитині справу розумне

розвивальне заняття – і ви

отримаєте діяльну, мислячу людину”

Фрідріх Фребель.
За “Словником іншомовних слів”, диференціація (з франц.- різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини.

Диференційоване навчання – це:


  • форма організації освітнього процесу, коли педагог працює з групою дітей, яка складена з урахуванням якихось значущих для навчання загальних якостей;

  • частина загальнодидактичної системи, яка забезпечує спеціалізацію освітнього процесу для різних груп дітей, які навчаються.


Диференційований підхід до навчання- це:


  • створення різноманітних умов навчання для різних груп дітей із метою врахування особливостей їх контингенту.


Принцип диференціації навчання – це положення, згідно з яким освітній процес будується як диференційований. Одним із основних видів диференціації – є індивідуальне навчання.

Технологія диференційованого навчання являє собою сукупність організаційних рішень, засобів і методів диференційованого навчання, яке охоплує визначену частину освітнього процесу.

За характерними індивідуально-психологічними особливостями дітей, К.И.Щербакова виокремлює такі види диференціації:


  • за здібностями ( загальними та спеціальними;

  • за нездібністю до навчання ( групи вирівнювання)

Досвід доводить, що навчити всіх і кожного зокрема можна, здійснюючи лише диференціацію освітнього процесу на занятті в умовах як однієї за віком, так і змінної групи. Тільки за умов такого підходу до навчання можна добитися гуманного ставлення до кожної дитини. Створення умов для вибору посильного варіанту і подальша поетапна робота за різними варіантами диференціації дають можливість не відчувати якогось принизливого розподілу, тому на будь-якому занятті панує атмосфера доброзичливості інтелектуального натхнення, цікавості та інтересу.

Ефективність заняття – це передусім засвоєння дитиною знань, оволодіння вміннями й навичками, здатність використати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду “ Можу”. Саме це і є основним завданням диференціації. Щоб забезпечити успішне застосування цього підходу:


  • педагог повинен глибоко знати кожну дитину, систематично вести психолого-педагогічні дослідження;

  • наблизити навчання до навколишнього життя, особистого досвіду дітей;

  • активізувати пізнавальну діяльність дошкільням;

  • здійснювати постійний взаємозворотний зв’язок;

  • вміло використовувати міри заохочення;

  • слід чітко визначити, на якому етапі заняття потрібна диференціація, передбачити варіанти завдань, дібрати підказки як зорові опори під час виконання вправ складніші завдання для здібних дітей.

Завжди пам’ятати, що центральне місце у досягненні навчальної мети належить системі вправ. Лише за умови, що їх види, послідовність і кількість взаємопогоджені, відповідають характеру засвоєння матеріалу можна досягти високої якості кінцевих результатів. Тому для диференційованих завдань можна використовувати друкований дидактичний матеріал, ігри, логічні вправи, в яких дібрано завдання в такій послідовності, що найбільше відповідає логіці вироблення потрібних навичок та вмінь.

Диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності, необхідних для їх виконання дитиною. Отже, успішне здійснення диференціації можливе за умов, коли педагог:



  • уміє передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час засвоєння матеріалу;

  • враховує загальну та потенціальну готовність дітей до наступної діяльності, тобто рівень сформованих знань, здатність самостійно працювати;

  • використовує в системі диференційовані завдання індивідуального, парного, групового характеру;

  • проводить грунтовний перспективний аналіз: де плануються завдання, чому їх треба використовувати на даному етапі заняття, та як продовжити роботу на наступних заняттях.



Диференційний підхід у навчанні дітей логіко - математичних понять
( ДОСВІД РОБОТИ)


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка