“ Диференційний підхід у навчанні дітей логіко математичних понять ”



Сторінка2/5
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.52 Mb.
1   2   3   4   5
“ Саме по собі багатознання – це ще не

мудрість, яка передбачає знання підвалин

та причин, особливо логічних підстав

положень, які приймаються. Без здатності

обгрунтовувати свої думки немає

справжніх і грунтовних знань”.

ГЕРАКЛІТ.


Розвиток науки та техніки, всебічна ком’ютерізація визначають все більшу роль математичної підготовки юного покоління.

Входження дітей в світ математики розпочинається вже в дошкільному віці. Вони порівнюють предмети по величині, встановлюють кількісні та просторові відношення, засвоюють геометричні еталони, розпочинають володіти моделюючою діяльністю. Математика дає безмежні можливості для розвитку мислення. Математика повинна займати особливе місце в інтелектуальному розвитку дітей, певний рівень якого відображається якісними особливостями засвоєння дітьми таких початкових математичних уявлень та понять, як лічба, число, виміри, величина, геометричні фігури, просторові відношення. Навчання повинно бути спрямоване на формування у дітей цих основних математичних уявлень та понять, озброєння їх прийомами математичного мислення – порівнянням, аналізом, судженням.

Концепція диференційованого навчання зародилась у ХУ111 столітті в церковних школах Европи. Автором цієї концепції – є доктор Йозеф- Зіккінгер, який проживав у місті Мангеймі, де запровадив дану систему навчання. В зв’язку з цим вона почала носити назву Мангеймська:

Згідно цієї концепції діти поділялись:


Поділ дітей на класи здійснювався на основі психометричних обстежень. Тривалість навчання у кожній групі була різна



  • у першій – 8 років;

  • у другій, третій - 4 роки;

  • у п’ятій – 6 років.

Сучасне диференційоване навчання бере до

уваги основоположні принципи мангеймської системи навчання покладені в основу занять з диференційованим підходом до дитини – до дошкільника, коли ми говоримо про індивідуально-диференційований підхід в навчанні, то маємо на увазі:



  • якнайповніше врахування не лише досвіду дитини, а також її потенціального “Я”;

  • повагу до кожного дошкільняти, коли його визначають за суб’єкта пізнавальної діяльності, конкретизуючи мету навчання і визначаючи спосіб її досягнення.

Сучасні дослідження проблеми математичного розвитку дошкільнят акценткють увагу на формуванні початкових елементарних математичних знань: знань про кількісні відношення, форму, величину, простір, час. ( Г.Леушина, А.Столяр, К.Щербакова).

Спираючись на сучасні дослідження з проблеми індивідуально-диференційованого підходу у формуванні в дітей старшого дошкільного віку математичних уявлень в практиці роботи спираюсь на різні моделі диференційованого навчання, а саме: двох або трьох рівневі моделі навчання. На початку року і в кінці провожу діагностування дітей визначаючи рівень розвитку з даного розділу. Згідно з діагностуванням група ділиться на підгрупи ( поділ дітей на підгрупи 1 раз в квартал). ( Додаток №1).

У практиці роботи тривалий час переживали індивідуально-фронтальна та колективно-фронтальна форми навчально-пізнавальної діяльності дітей. Усім подавався однаковий обсяг знань, пропонувалися спільні завдання, вимагався єдиний темп роботи. Нині ж у плануванні занять, на яких діти, що мають різний обсяг знань, умінь та навичок, виконують підгрупами різні навчальні завдання у різному темпі. Упоратись із цим допоможе складання схем-занять із зазначенням того, як буде організована робота дітей.

Плануючи зміст навчання з математики для різних підгруп дітей, я використовую такі умовні позначки:



Н – програмовий зміст для дітей з низьким рівнем сформованності математичних уявлень;

С – для дітей із середнім рівнем;

В – для дітей із високим рівнем сформованості математичних уявлень.

Скажімо, мета заняття визначається так:



Н – ознайомити дітей з утворенням числа “сім” та цифрою 7.

ВС – продовжувати вчити кількісної і порядкової лічби у межах десяти.

ВСН – закріпити вміння визначати форму предметів, за допомогою геометричної фігури, як еталона.

Н – вчити встановлювати послідовність подій у часі – вчора, сьогодні, завтра.

ВС - вчити послідовно називати дні тижня”.

Таким чином, в своїй роботі я використовую трьох рівневі моделі роботи з дітьми. Спираючись на дослідження Н.Баглаєвої, Т.Степанкової, К.Щербакової та інших, можна на практиці використовувати дворівневу модель диференціації завдань математичного змісту, визначивши в ній достатній ( обов’язковий), та високий рівні.

Критеріями диференціації виступають не лише обсяг знань, а ставлення дітей до математичної діяльності, рівень їхньої самостійності, вміння контролюввати й оцінювати свої дії. В цьому випадку форма навчальної діяльності дітей обирається, виходячи з основної

дидактичної мети та змісту навчального матеріалу.

Для успішного розв’язання проблеми індивідуально-диференційованого виховання і навчання я орієнтуюсь у закономірностях розвитку дитини, її ставленні, її психіки, у вікових та індивідуальних особливостях дошкільняти.

Активізувати знання з даної проблеми допомагають бесіди з дітьми:

“ Індивідуально-диференційований підхід до дітей – важлива передумова ефективного навчання”

“ Розвиток пізнавальної сфери дошкільняти”

“ Вивчення індивідуальних особливостей, як засіб розвитку кожної дитини”.

Тематика консультацій з вихователями може бути:



  • “ Проблемні ситуації та завдання на заняттях з математики”

  • “ Робота випереджального характеру на заняттях з математики”

  • “ Значення процесу диференціації в навчанні дітей” ( Додаток №2)

В процесі своєї роботи я усвідомлюю, що орієтиром змісту сучасної дошкільної освіти - є праця на конкретну особистість, тому під час освітнього процесу, я створюю такі умови за яких кожна конкретна індивідуальність успішно долає труднощі, спільно творить з іншими дітьми, повноцінно розвивається, незалежно від рівня сформованості її інтелекту, здібностей.

Під час навчання математичних понять я орієнтуюсь на таку схему.


Одиниця часу

(тиждень, місяць, рік )



Орієнтація в просторі

Геометричні фігури ( сторони,

вершини, кути)



Лічба ( порядкова, кількісна, хаотична)



Ознайомлення з лінійкою ( креслення відрізків)



МАТЕМАТИКА

Визначення часу за допомогою годинника





Склад чисел



Розв’язування прикладів ( +, - )

Розв’язування задач на знаходження суми й остачі

Для того, щоб успішно здійснюввати диференційований підхід до вихованців в процесі математичного розвитку я використовую необхідні практичні вміння.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка