1. Нелегальна деревина



Сторінка104/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   ...   114

10. 2. А. Б О Б К О, кандидат сільськогосподарських наук ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ЛІСІВНИЦТВІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ


12/11/2010 - 449 перегл.




 В последнем номере журнала "Экономика Украины" вышла статья Андрея Николаевича Бобко. Ниже привожу выводы из этой работы.  Полный вариант статьи в "доковском" формате прикреплен к этой заметке. М.П.

Висновки і пропозиції
З викладеного правомірно зробити такі висновки.
1. Система земельного і податкового законодавств України щодо оподаткування лісових земель як головного природного ресурсу, що використовується у процесі здійснення лісівництва, є хибною, що вимагає запровадження плати за землю.
2. За свідченнями вчених, земельна рента, що розраховується як плата за право постійного користування лісовими землями, становить від 1/4 або 1/3 вар-тості виробленого продукту. В галузі лісівництва така частина може бути навіть більшою, оскільки період ротації лісових порід є значно довшим порівняно із сільськогосподарськими культурами, і вона привласнюється лісокористувачами.
3. Система встановлення в Законах України "Про Державний бюджет України" доходів як збору за СВЛР і КЗДЛФ (код 13010000) є "непрозорою", а також малодоступною для контролю й розуміння органами ДПС, органами місцевої влади та громадськістю.
4. За наведеними нами розрахунками виходить, що у 2008 р. державний бюджет втратив, щонайменше, 500 млн. грн. надходжень за використання лісових земель суб'єктами господарювання у галузі лісівництва (тобто близько 50 грн./га лісових земель).
Отже, необхідно до основоположних нормативно-правових актів (Земельного кодексу України, Законів України "Про плату за землю" і "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісового кодексу України та ін.) внести зміни і визначити лісівництво як галузь аграрної економіки, в якій суб'єкти господарської діяльності (власники, постійні користувачі або орендарі) є землекористувачами і ведуть її на умовах платності за земельні угіддя. Тільки таким шляхом лісівництво в Україні може звільнитися від затратних механізмів фінансування, набути промислового та екологічного характеру на зразок євро-пейських держав, наблизитися до їх рівня за показниками лісокористування і станом лісових екосистем.
Так, у сусідній Польщі Законом про ліси від 28 вересня 1991 р. визначено: "Ліс у розумінні Закону — це земля" (ст. 3). Фінансування господарювання вдержавних лісах покривається "з власних доходів, і лісове господарство здійснюється за прин¬ципом фінансової самостійності'' (ст. 50). "Видатки на утримання Генеральної дирекції Державних лісів і регіональних дирекцій Державних лісів фінансуються із внесків, які відраховуються з доходів лісництв" (ст. 52). Базою для оподаткування лісових земель є кількість умовних гектарів на основі площі деревостанів за головними породами "згідно з планом лісовпорядкування" (ст. 64).
Настав час чітко усвідомити, що природно-кліматичні умови України в більшості її областей не поступаються перед сусідніми зарубіжними країнами і є досить сприятливими для здійснення землекористування з метою розвитку прибуткового лісівництва з ідентифікованими вимірами обсягів приросту де-ревини і лісокористування (у тому числі в областях Карпатського регіону). Найбільш ефективно ці питання мали б вивчити вітчизняні вчені, врахувавши історичні свідчення, а також сучасні технології таксації лісу та лісовпорядкування — з тим, щоб зробити лісівництво самоокупним і прибутковим.

10. 3. Нові підходи до сталого господарювання в лісах Закарпатського обласного управління


03/06/2010 - 1 перегляд




Сучасні вимоги суспільства до лісового господарства ґрунтуються на усвідомлені того факту, що його ведення має здійснюватися в напрямку задоволення різноманітних матеріальних і духовних потреб теперішніх і майбутніх поколінь без зниження екологічного потенціалу лісів. Ці вимоги до ведення лісового господарства підтримані Україною через приєднання до низки міжнародних програм з управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку, до програм і систем лісової сертифікації. Управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку передбачає гармонізацію економічних, екологічних і соціальних аспектів лісогосподарської діяльності з метою збереження, невиснажливого використання лісів та підтримки їх багатогранних природних і суспільних функцій в довгостроковій перспективі.

Загальновідома важлива роль лісовпорядкування у вирішенні перспективних завдань лісової галузі, інформаційному її забезпеченні, оцінці ресурсного потенціалу лісів та їх екологічного стану, як невід‘ємної частини системи державного управління лісовою галуззю.

З погляду на сучасні світові та національні тенденції щодо державного управління лісами та приєднання України до низки міжнародних програм, в лісовпорядкуванні іде пошук та впровадження нових підходів, а саме:


• залучення зацікавлених сторін та громадськості в процес планування ведення лісового господарства (2-ох рівневі планування);

• втілення заходів щодо екологічно збалансованого ведення лісового господарства - засад наближеного до природи лісівництва;

• планування багатоцільового використання лісів і лісових ресурсів;

• впровадження сучасних географічних інформаційних системи (ГІС);

• удосконалення нормативної бази лісовпорядкування.

Вищеназвані питання знайшли широке обговорення та дискусії на першій лісовпорядній нараді з впорядкування лісів Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства (ЗОУЛМГ), яка відбулася 13 травня 2010 року в приміщення Карпатської лісової дослідної станції в м. Мукачеве. В роботі цієї наради, окрім керівників і спеціалістів ВО “Укрдержліспроект”, ЗОУЛМГ та державних лісогосподарських підприємств, взяли участь посадові особи управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, управління земельних ресурсів, Карпатської ЛНДС, ДП “Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті (FORZA), ДП “Закарпатський геодезичний центр”, ДСЛЗП “Західлісозахист”.

Сьогодні, у зв‘язку з глобальними змінами клімату, урбанізацією, як ніколи, особливого значення набуває ставлення людини до лісів і лісового господарства. Саме тому питання управління лісами стають предметом обговорення громадськості в усьому світі. Законодавчо закріплена традиційна концепція планування ведення лісового господарства базується на централізованому плануванні і передбачає незначну участь громадськості в цьому процесі. Однак, традиційні методи планування та управління в Україні піддаються впливу з боку нових вимог національного і міжнародного законодавства, які мають чіткі вимоги щодо проведення консультацій між представниками органів влади та громадськістю в процесі планування та управління природними ресурсами. З цією метою, за усесторонньої участі і підтримки проекту FORZA, в лісовпорядкуванні впроваджуються підходи, що передбачають участь громадськості та зацікавлених сторін у плануванні та управлінні лісовими ресурсами. Ключові аспекти процесу планування з залученням зацікавлених сторін – це прозорість та об‘єктивність інформування громадськості про перспективні напрямки ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів. Результатом таких консультацій є розроблення регіонального стратегічного плану розвитку лісового господарства (1 рівень планування), з урахуванням якого мають розроблятись перспективні плани ведення лісового господарство для конкретних лісогосподарських підприємств (2 рівень планування). Як показує зарубіжна практика, застосування 2-ох рівневого планування знімає в суспільстві часто надумані проблеми щодо використання лісових ресурсів та відтворення лісів.

Одним з напрямків реалізації засад наближеного до природи лісівництва є більш широке впровадження несуцільних рубок головного користування – поступових та вибіркових.

Як показує досвід лісівників Західної Європи, трансформація (переформування) одновікового лісу у різновіковий, складної вертикальної структури є довгим і складним завданням, яке потребує часу і частих втручань. Його здійснення вимагає не тільки досвіду ведення лісового господарства, але здатності до прогнозування змін і процесів, які будуть відбуватись після проведення рубок переформування.

Роль лісовпорядкування в організації більш широкого запровадження несуцільних рубок головного користування, а також в організації формування різновікових деревостанів як основи вибіркових рубок, передбачати:

• збір та аналіз наявного практичного досвіду проведення цих рубок;

• аналіз результатів проведення несуцільних рубок головного користування та рубок переформування;

• на основі зібраної інформації та результатів її аналізу розроблення рекомендацій щодо підбору лісових ділянок для проведення поступових, вибіркових рубок головного користування та рубок переформування, технології їх проведення;

• натурний підбір під час проведення польових робіт лісових ділянок придатних для втілення названих рубок та їх проектування;

• сумісно з науковцями розроблення цільових типів деревостанів для груп близьких типів лісу та в залежності від функціонального призначення лісів та систем рубок;

• здійснення оцінки реальних деревостанів за ступінню віддаленості їх від цільових деревостанів – наближені, перехідні, віддалені та похідні типи деревостанів;

Безумовно, для формування вибіркової форми господарства в гірських лісах необхідні відповідні умови, основними з яких мають бути:

• достатньо розвинута мережа лісових доріг;

• забезпечення відповідною лісозаготівельною технікою та системою машин (наприклад, повітряно – трелювальних установок)

• наявність апробованих природозберігаючих технологій проведення лісосічних робіт.

Таким чином, перехід до більш широкого запровадження рубок переформування та вибіркових рубок забезпечить постійне функціонування лісів в часі, формування стійких лісів близьких до природи та дозволить більш ефективно використовувати лісові ресурси (збільшити частку використання поточного приросту) без зниження корисних функцій лісу, тобто наблизити управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

Щодо широкого запровадження рубок переформування в учасників наради не було одностайності. Аргументами зі сторони спеціалістів природоохоронних органів та лісового господарства щодо їх обмеженого проведення наводились – недостатній досвід з їх проведення та результатів, відсутність досконалої нормативної бази, недостатньо розвинута мережа доріг та недостатня забезпеченість відповідною лісозаготівельною технікою.

В сьогоднішній час лісам, окрім джерела деревини, надається все більше уваги використанню їх для туризму, рекреації, оздоровлення, мисливства, побічних лісових користувань (гриби, ягоди, лікарської сировини тощо). В зв‘язку з цим, перед лісовпорядкуванням постають важливі питання виявлення і відображення в проектних матеріалах ресурсів побічних лісових, туристичних маршрутів, лісових ділянок для організації рекреації та відпочинку, ведення мисливського господарства тощо.

Для реалізації лісової політики у сучасному динамічному середовищі необхідно мати гнучкий інструмент управління, побудований на основі сучасних досягнень геоінформатики, телекомунікацій і комп‘ютерної техніки. Важливим завданням на сьогоднішній час є впровадження в лісовпорядкуванні і лісовому господарстві сучасних геоінформаційних технологій.

Цінність будь-якої інформації, а це особливо стосується геоінформаційних баз даних, полягає в її точності і достовірності. Тому особлива увага повинна ставиться до вхідної інформації, зокрема до геопросторових даних. Актуальним для лісовпорядкування є забезпечення матеріалами дистанційного зондування землі високої роздільної здатності (ортофотоплани, космічні знімки), даними кадастрових зйомок меж землекористувачів, топографічними картами крупного масштабу. Відрадно, що з цього питання під час наради від представників земельних органів та геодезичного центру було отримане повне розуміння і висловлена готовність у всебічному сприянні.

Зустрічі лісівників із зацікавленими сторонами та громадськістю, широке обговорення проблемних питань з ведення лісового господарства, пошук прийнятних шляхів їх вирішення надає можливості для удосконалення нормативно-правової бази лісовою галузі, в тому числі нормативної бази лісовпорядкування.

Автор: Начальник виробничо-технологічного відділу ВО “Укрдержліспроект” Рековець М. М.
Источник: ВО Укргослеспроект, 1.06.2010

1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка