1. Нелегальна деревина



Сторінка33/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   114

3. 8. Деревообробні підприємства Закарпаття привабливі для країн ЄС


07/07/2010 - 292 перегл.




В обласному центрі Закарпаття місті Ужгороді відбувся семінар на тему “Обговорення нових можливостей для українських деревообробних, меблевих підприємств та підприємств недеревинної продукції щодо експорту у Швейцарію та країни ЄС”.
Організатори семінару мали на меті запропонувати нові експортні можливості для українських деревообробних, меблевих підприємств та підприємств з переробки недеревинної продукції для виходу на ринки Швейцарії та ЄС в рамках Швейцарської програми підтримки імпорту SIPPO на 2010-2011 рр. Ця програма має повноваження від уряду Швейцарії, діє під патронажем Швейцарського Секретаріату економіки SECO та надає конкретну допомогу підприємствам країн з перехідною економікою (в тому числі Україні) у пошукові партнерів на теренах ЄС.
Крістіан Бернет, представник SIPPO, детально розповів учасникам семінару – представникам Закарпатського обласного управління лісового господарства та директорам підприємств – про те, як їм може допомогти швейцарська програма. Крім того, його колеги – Клаус Дюрбек, Курт Вютріх та Ганспетер Кельн – ознайомили присутніх із ринковими вимогами Європейського Союзу, окремий виступ стосувався також сучасних тенденцій виробництва садових і м’яких меблів. Володіючи такою інформацією, українські виробники можуть планувати вихід власної продукції на європейські ринки. На семінарі йшлося саме про продукцію із натуральних інгредієнтів та виробів з деревини. Водночас SIPPO підтримує підприємства й інших секторів (сільськогосподарська продукція, риба, дизайн інтер’єру, ювелірні вироби, іграшки, мода тощо).
Як розповів Крістіан Бернет, SIPPO надає інформаційні послуги, технічну підтримку і, головне, сприяє у пошукові партнерів. Українські підприємства можуть отримати у рамках цієї програми цінну інформацію про ринок ЄС, правила імпортування, детальний огляд галузі та вже наявної на ринках продукції. Крім того, для українських фахівців пропонуються тренінги і семінари з експортного маркетингу, дизайну і якості, норм і стандартів. Для пошуку партнерів та укладання конкретних бізнес-угод SIPPO пропонує участь у колективних стендах на провідних міжнародних профільних виставках. Як масштабна програма з потужним іміджем, SIPPO отримує найкращі місця на таких виставках, тому усі, хто співпрацюють з нею, гідно представлені потенційним діловим партнерам. Крім самої виставки триває серйозна маркетингова робота до її початку та по завершенню. «Виставка — це не подія, а процес, що починається приблизно за 9 місяців до її початку і закінчується приблизно через 6 місяців після виставки», — зауважив К. Бернет. SIPPO проводить й інші виїзні маркетингові заходи для пошуку прямих партнерів по бізнесу для українських виробників.
Основну функцію SIPPO доповідач сформулював так: «відкриває двері» ринку ЄС та Швейцарії зокрема. Тому усі зацікавлені підприємства можуть співпрацювати із програмою, і брати участь у таких найбільших галузевих виставках, як Interzum, Swissbau, SPOGA, сплативши тільки невеликий реєстраційний збір, а усі інші витрати з фінансування та спорудження стенду, проживання двох представників підприємства в готелі та інше бере на себе програма SIPPO.
Однією з найголовніших умов виходу на європейські ринки є сертифікація продукції, її якість, дизайн, що відповідає останнім тенденціям тощо. У ході семінару експерти озвучили конкретні вимоги сучасного ринку у галузі деревинної та недеревинної продукції лісу. Закарпатські виробники мають змогу дізнатися усю інформацію у організатора цього семінару — Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону ФОРЗА, що працює в Ужгороді.

Автор:
Источник: zakarpatpost.net


3. 9. Лісова галузь потребує значних інвестицій


06/11/2010 - 265 перегл.




Лісова галузь сьогодні потребує значних інвестицій, насамперед для поглибленої переробки деревини. А тому політика держави має бути спрямована на стимулювання і провадження сучасних технологій для підвищення ефективності використання лісових ресурсів та збереження природних багатств для майбутніх поколінь, переконані буковинські лісівники. А поки що значна частина деревини з Чернівецької області вивозиться або ж в інші регіони України, або ж за кордон для її подальшої переробки.


Основними покупцями вітчизняної деревини є Туреччина, Румунія, Болгарія, Словаччина та Польща. За даними держкомстату минулого року вартість експорту української деревини та виробів з неї становила 670 мільйонів доларів США. Аналіз структури загального експорту деревини свідчить про активну зацікавленість європейських країн паливною деревиною. Так у 2009 році Україна експортувала 924 тисячі тонн. Така зацікавленість іноземців «українськими дровами» по 55 доларів за тонну говорить про низький рівень ефективності використання та переробки деревини в Україні . Такої ж думки і начальник Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства Василь Воробчук.
І вже нині за словами лісівників, спостерігається тривожна тенденція ручного регулювання господарською діяльністю галузі. Кому скільки продати і по якій ціні.
Василь Воробчук в лісовій галузі вже понад сорок років. Переконаний, що при веденні лісового господарства потрібно враховувати, як ринкові реальності, так й історичний досвід попередників, а ще суворо дотримуватись вимог Лісового кодексу, адже ліс має слугувати не лише сьогодні, а й майбутнім поколінням. До речі, сьогодні Василь Воробчук святкує шістдесятилітній ювілей. З чим його і щиро вітаємо.

 

Автор: П.Голопапа


Источник: bukodtrk.gov.ua, 5.11.2010

3. 10. Санітарна вирубка здорового лісу?


12/04/2010 - 357 перегл.




Навколо Калуша щороку вирубують сотні цінних дерев. Екологи стверджують, що робиться це незаконно. Адже працівники лісового господарства фактично самі собі видають дозволи на зрізку дерев, самі визначають їхню якість і — самі себе контролюють. Відтак, протистояти зловживанням — дуже складно. Лісничі, проте, категорично заперечують неправомірність своїх дій і готові наглядно демонструвати: зрізають тільки хворі дерева.



Виявляється, як мінімум, кількадесят гектарів лісу навколо Калуша нині — нічиї. Раніше вони належали промисловим гігантам міста, які згодом вирішили їх позбутися, щоб не платити зайвих податків. Відтак, на певний період ліс став міським. Однак, реального впливу на нього місцева влада мати не може, тому, керуючись законодавством, вирішила передати його державному лісовому господарству. Усі необхідні для передачі документи були підготовлені ще кілька років тому. Але Калуський держлісгосп приймати ліс не поспішає. Тим часом під бензопилу потрапляють усе нові площі дерев.
Відомий захисник довкілля нашого міста, депутат міської ради Михайло Довбенчук (БЮТ) уже неодноразово бив на сполох через масове вирубування лісів навколо Калуша. Однак, із кожним роком проблема лише загострюється: природоохоронні органи дивують упертим мовчанням, люди — збайдужінням, а ліси — зубожінням.
— Сьогодні навколо Калуша вирубують останні цінні дерева. У основному — дуб, — переконує Михайло Довбенчук. — Ці дерева непомітно знищують цілими плантаціями. І це — просто варварство. Адже навколо міста з такою важкою екологічною ситуацією та такою великою кількістю промислових об’єктів вирубку лісів узагалі слід заборонити. Для цього потрібні законодавчі нововведення. Передбачивши відповідним законом, що, скажімо, навколо міста з кількістю населення до 100 тисяч людей вирубка лісів заборонена у зоні 10 км, Верховна Рада бодай частково врегулювала б це питання. Адже міста зможуть створити свої лісництва і доглядати за ними. Будуть відповідальні — буде з кого питати. Сьогодні ж лісгоспи, які мали б опікуватися деревами, з газдів перетворилися на споживачів.
Загалом вирубка лісу є необхідністю у тому випадку, коли деревина відстає у рості, починає усихати, у ній розводяться шкідники тощо. Щоб запобігти цьому і зберегти сильніші насадження, і проводиться рубка. Однак, розмежувати, де це справді необхідно, а де під санітарним вирубуванням приховуються зловживання, — складно.
Пересвідчитися у цьому днями мали змогу і журналісти, які разом із Михайлом Довбенчуком побували на одній із найсвіжіших вирубок лісу поблизу хімзаводу. За попередньою інформацією, лісники вийшли за межі своєї території і ріжуть ліс, який досі не прийняли на свій баланс.
На місці інформація не підтвердилася. З’ясувалося, що дуби дійсно вирізують. Причому, всього за кілька кроків від дороги. Проте, у межах лісництва. До того ж, керуючись відповідними дозволами.
Лісничий Довговойнилівського лісництва Микола Томещук, який також приїхав на проблемну ділянку, одразу ж повідомив: поблизу хімзаводу здійснюється санітарна вирубка лісу.
— Ми перебуваємо у 31-му кварталі Довговойнилівського лісництва, — пояснив Микола Томещук. — Ці масиви, площею 33 гектари, ще у 1996 році були передані Калуському держлісгоспу. На сьомій ділянці цього кварталу сьогодні продовжується розпочата ще торік санітарна вирубка дерев. Вона передбачена планом санітарно-оздоровчих заходів і затверджена обласним управління на цей рік. Ми не рубаємо здорових дерев, а забираємо тільки сухостійні та ті, що вражені певними захворюваннями. Санітарне оздоровлення лісу ми періодично проводимо по всіх лісових масивах. Тут — уперше за останні 10 років.
На підтвердження правомірності дій своїх колег лісничий запропонував оглянути зрізані дерева та пні. Однак, зважаючи на те, що серед присутніх не було жодного фахівця, який міг би поставити “діагноз” вже зрубаним дубам, огляд закінчився фактично нічим.
Загалом на сьогодні найбільша проблема у тому, що, за українським законодавством, контролюють правомірність рубок і видають на них дозволи самі працівники лісового господарства. Відтак, стверджують захисники природи, вирубку лісів в Україні поставили на потік і перетворили у масштабний бізнес, який ведуть за напрацьованою схемою: призначають санітарну рубку для очищення від хворих, згорілих та сухих дерев, а під бензопилу потрапляють насправді здорові дерева. Їх списують як дрова і перепродають. Довести неправомірність таких дій — практично неможливо. Між тим, за підрахунками науковців, за останніх п’ять років обсяги так званих санітарних вирубок зросли у сім разів. А це, звісно ж, призводить до зменшення лісових масивів.
 

Автор: -


Источник: news.if.ua, 12 Квітня 2010

1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка