1. Нелегальна деревина



Сторінка4/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   114

1. 8. WWF приветствует отказ Европы от нелегальной древесины


17/06/2010 - 299 перегл.




МОСКВА, 17 июн - РИА Новости. Всемирный фонд дикой природы (WWF) приветствует решение ключевых структур Евросоюза по новому закону, направленному на предотвращение экспорта в регион нелегально заготовленной древесины, сообщила в четверг пресс-служба WWF России.

К окончательному политическому решению по данному вопросу пришли Европейская комиссия, Европарламент и Совет Европы. Компании, импортирующие древесину и продукцию из нее, при работе с поставщиками должны будут проводить оценки рисков и due diligence (экспертизу - ред.), выясняя, законным ли способом была заготовлена древесина. Европарламент рассмотрит законопроект в июле, а осенью он поступит для ратификации в правительства стран-членов ЕС.

"Это решение открывает путь долгожданному новому закону, который окончательно очистит рынки Европы от нелегально заготовленной древесины. После долгих ожесточенных дебатов, мы рады приветствовать достигнутое соглашение. Теперь ответственные деревообрабатывающие компании, желающие покупать легальную древесину и помогать сохранению лесов, получат такую возможность", - прокомментировала новость координатор WWF по лесному законодательству ЕС Анке Шульмейстер (Anke Schulmeister), чьи слова приводятся в сообщении.

Соглашение предполагает запрет ввоза нелегально заготовленной древесины и изделий из нее, например, мебели, ящиков и половой доски, который должен вступить в силу в конце 2012 года. Однако для печатной продукции, как отмечает агентство Рейтер, аналогичный запрет вступит в силу с отсрочкой в пять лет.

По мнению Шульмейстер, это положение является недостатком законопроекта, которое может уменьшить его эффективность. Она также отметила отсутствие общей для всех стран-членов ЕС системы санкций за нарушение нового закона.

Координатор проектов по лесной политике WWF России Николай Шматков считает, что готовящееся законодательство ЕС и уже вступившие в силу поправки к закону Лейси об ответственности за ввоз нелегальной древесины в США усложнят жизнь недобросовестным российским компаниям, продающим за рубеж нелегальную древесину, которая раньше беспрепятственно попадала, в том числе через Китай, на рынки США и Евросоюза.

"WWF призывает российских законодателей учесть опыт своих зарубежных коллег и положить конец бесконтрольной торговле нелегальной древесиной на отечественном рынке", - сказал Шматков, которого цитирует пресс-служба.

По оценкам экологов, которые приводит Рейтер, Европа ежегодно закупает нелегально заготовленной древесины на 1,2 миллиарда евро (1,48 миллиарда долларов), что составляет около 20% от всего объема импорта.

Автор: -


Источник: РИАНОВОСТИ, 17.06.2010

1. 9. ЛІС ПОВИНЕН СЛУЖИТИ ЛЮДЯМ


18/09/2010 - 407 перегл.




Завтра своє професійне свято відзначають працівники лісу. Для Волині, яку Бог не обділив лісами, їхня праця має таке ж значення, як для одеситів - робота моряків, або для жителів Донбасу - шахтарська спеціальність. Переважною більшістю лісів нашого краю опікується обласне управління лісового та мисливського господарства. Велика армія його працівників трудиться під керівництвом заслуженого лісівника України, кандидата економічних наук Богдана КОЛІСНИКА (на фото). Із ним наша розмова



-Богдане Івановичу, хоча про кризу якось різко перестали говорити, не віриться, ніби проблеми в господарці України так швидко вирішилися. В якій ситуації перебуває сьогодні лісова галузь області: найважчі часи для неї вже минули чи ще попереду?
- І загальна картина, і перспектива свідчать про стабілізацію у веденні лісового господарства. Ми стараємося будувати свою роботу за принципом: «Ліс повинен бути для людей, а не люди для лісу». Це справді так, адже ліси несуть потрійне навантаження: екологічне, економічне і соціальне. Головний напрямок нашої роботи - екологічний. Водночас дбаємо про те, щоб ліси на Волині були не просто насадженнями, а високопродуктивними лісами, що дають хорошу деревину. Намагаємося сформувати високобонітетні ліси з особливо цінними породами. Це - наше першочергове завдання. Одним із свідчень того, наскільки успішно з ним справляємося, є збільшення площ дубових насаджень майже на 1700 гектарів. Загальний запас деревини на Волині становить 1 мільйон 800 тисяч кубометрів. Ще одне важливе наше завдання - зберегти ліси від пожеж та самовільних вирубок. На щастя, пожежі цього року обійшли область стороною. За це я дякую не тільки лісовій охороні, а й жителям поліських районів. Люди нарешті зрозуміли: ліс треба берегти.
- Тим не менше, Україна, як і раніше, вважається сировинним придатком Європи. У списку експортних товарів ліс-кругляк стоїть на одній із перших позицій. Не в останню чергу така ситуація склалася тому, що в області не було підприємств лісопереробки. Чи є зрушення в цьому питанні зараз?
- Останніми роками в області розпочали роботу кілька підприємств, що використовують місцеву деревну сировину. У першу чергу треба згадати про нововолинський завод «Кроноспан». Підприємство виготовляє тирсоплиту, використовуючи місцеву сировину. Колись у нас успішно працювало меблеве виробництво, але зараз, за винятком фірми «Гербор-холдинг», меблі виробляють переважно кустарно. Повертаючись до питання експорту, треба сказати: не лісівники займаються експортом лісу! Скільки деревини різати і продавати вирішує держава. Не забувайте також, що наша область прикордонна. Все, що йде на продаж з інших регіонів, проходить через Волинь. Тому може скластися враження, що з області вивозиться багато лісу. Деревина - це державний ресурс. Держава доручила нам дбати про ефективність його використання.
- Що слід розуміти під терміном «ефективність» у лісовій галузі?
- Ту кількість коштів, яку вдається виручити від продажу кубометра деревини. При нераціональному підході навіть дорогу ділову деревину можна перевести у дешеві дрова. А при грамотному - витиснути максимум цінної деревини із дров і продати її за відповідною ціною. Ми так і робимо, тому про ефективне використання лісу на Волині свідчить середня ціна реалізованої деревини - 250 гривень за куб. На фоні загальнодержавних показників це хороша цифра, що входить у п'ятірку кращих по Україні. Саме від ефективності залежить заробітна плата, сплата податків, придбання нової техніки. Держава лісівникам грошей не дає. Вона доручила нам ресурс - ліс, наказала господарювати ефективно, прискіпливо перевіряє результати роботи. Я цими результатами задоволений, дякую нашим людям. Попрацювали в цьому році дуже добре.
- Ще одна «вічна» проблема - крадіжки лісу, за рахунок яких постачається сировина на підпільні пилорами. Про нелегальні тартаки іде мова з року у рік, але їх досі так ніхто і не позакривав. Чому?
- Боротьба із самовільними вирубками ведеться постійно. Спільно з органами місцевого самоврядування, міліцією, прокуратурою ми поступово звужуємо простір для крадіїв. У цьому напрямку зробили три головних кроки. По-перше, деревину продаємо на аукціоні. Придбати її можуть усі бажаючі. Покупці є, хоча і не стільки, як хотілося б. По-друге, управління розробило спеціальний сертифікат, який засвідчує законність походження лісопродукції. Перед тим, як відправити ліс за кордон, кожен експортер повинен отримати цей сертифікат у експертному центрі. Для цього подає документ про покупку лісопродукції, на підставі яких видається сертифікат. З ним іде на митницю. Лісопродукцію без сертифіката за межі країни не випускають. Третя причина стабілізації крадіжок - зростання штрафів за крадений ліс. Раніше вони вважалися символічними. Тепер за дуб діаметром 50 сантиметрів треба заплатити майже 5 тисяч гривень. Якщо злодій один раз викладе стільки і заплатить таку ж суму наступного разу, то він добре подумає, чи потрібен йому той клопіт. Тому у нас кількість самовільних вирубок суттєво зменшилася. Цього року було зафіксовано 468 таких випадків на 165 кубічних метрів деревини. Якщо порівнювати цифру із даними за 2001-2004 роки, коли вирубували 1300 кубометрів у рік, то різниця велика.
- У цивілізованому світі діє норма заліснення території на рівні 35 відсотків. На Волині лісів багато, але цієї цифри ми, здається, ще не досягли.
- Для кожного регіону є своя науково-обґрунтована норма заліснення. Для Волині вона визначена на рівні 36 відсотків. Сьогодні лісистість області становить близько 34 відсотків. За останні десятиріччя площі державних лісів на Волині збільшилися за рахунок приєднання безгоспних та колишніх колгоспних лісів. А також за рахунок заліснення територій, що вийшли із сільськогосподарського користування. Водночас є поля, які заростають лісом, але при цьому вважаються землями сільськогосподарського користування.
Що з ними робити? По-перше, змінити цільове призначення, перевести їх із сільськогосподарських у лісові. Те ж саме стосується тих земель, на яких вже росте ліс. Нічого страшного, що вони вже розпайовані. Ліс може бути приватним, не обов'язково тільки державним. Якщо на території людського паю росте ліс, нехай селянин буде його власником. А так він і лісу не має, і земля «висить» у повітрі. Ми маємо можливості заліснювати облогуючі землі, але проблема в тому, що органи самоврядування їх нам не передають. У цьому напрямку немає ніякого руху, все завмерло. Можливо, депутати обласної ради наступної каденції повернуться до цього питання, бо воно наболіле. Йдеться про немалий масив - 50 тисяч гектарів.
- Раніше у кожному великому лісгоспі працювало серйозне підсобне господарство, де виготовлялися потрібні речі і навіть сувенірна продукція. Чи залишилося щось із цих надбань минулого? Адже тих самих місцевих сувенірів тепер удень із вогнем не знайдеш.
- У зв'язку з тим, що економіка стала ринковою, виробництвом сувенірів зараз займаються приватні структури. Ми від цього відійшли. Хоча зовсім не відмовилися від побічного користування дарами лісу. Займаємося здебільшого використанням недеревинних ресурсів, тобто ягід, грибів, березового соку. Працюють консервні цехи, випускається певний асортимент продукції. На жаль, не завжди щастить із реалізацією, наші люди звикли купувати сурогати, не розбираються в екологічно чистій продукції.
- Часто звучить інформація, що лісів в області садиться більше, ніж вирубується. Але ця арифметика видається не дуже переконливою. Не враховується той час, протягом якого росте дерево. Новий ліс замість зрубаного фактично постане через кілька людських поколінь.
- Це не так. Насправді заміна проводиться адекватна, площі лісів у нас постійно збільшуються. Якщо у 1946 році лісистість становила 17 відсотків, то тепер - удвічі більша. У тому й полягає унікальність лісівничої праці - її результати можуть оцінити наступні покоління. Тому, якщо зараз комусь здається, ніби ріжеться забагато лісу, мушу сказати, що надалі будуть різати ще більше. І це робитиметься виправдано, бо в області збільшується площа середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестиглих лісів. Якщо подивитися на загальний стан лісового фонду, то тенденція виглядає кращою, ніж була у наших попередників. Ми працюємо так, щоб залишити після себе кращу деревину, ніж ту, яку зрізали. Але у нас є інша проблема. За рахунок збільшення природно-заповідного фонду іде старіння волинського лісу. Стає більше стиглих і перестиглих лісів.
- Які зарплати отримують лісівники, в яких умовах працюють і живуть?
- Середній розмір зарплат у нашій структурі - 2000 гривень. Ми вважаємо, що це мало. Намагаємося працювати так, аби держлісгоспи заробляли кошти для підвищення і своєчасної виплати зарплат. Зазначу, що управління регулярно і в повному обсязі здійснює всі відрахування до Пенсійного фонду та Державного бюджету. Найліпші показники в роботі мають колективи Маневицького та Старовижівського держлісгоспів. Крім того, управління поставило перед собою непросте завдання - до 2012 року здати 100 квартир або будинків у сільській місцевості для наших молодих працівників. У цьому році ордери отримають більше 30 спеціалістів.

Автор: Тамара ТРОФИМЧУК


Источник: Волинь, №1136 СУБОТА, 18 ВЕРЕСНЯ 2010р.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка