1. Нелегальна деревина



Сторінка5/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   114

1. 10. Інтерв'ю з Анатолієм Дейнекою - начальником Львівського обласного управління лісового господарства


06/12/2010 - 370 перегл.




Львівщина – одна з найбільш зелених областей України, такий ландшафт дає нам багато шансів, але й вимагає належного ставлення до природи. Про те, яку користь може принести області ліс і які недуги його турбують – у нашій розмові з Анатолієм Дейнекою.

– Пане Анатолію, серед завдань управління лісового господарства є еколого-просвітницька діяльність. Розкажіть, будь ласка, як саме привчаєте дітей любити природу?

– Ми керуємося тим, що любов до лісу треба плекати змалку. У наших лісгоспах діє мережа шкільних лісництв, у області їх є 24.Там діти мають можливість вивчати біологію лісу, долучатися до лісогосподарських робіт у навчальному плані, вирощувати молоді деревця.

– Крім того, у наших лісогосподарських підприємствах діє мережа еколого-просвітницьких центрів. На території управління маємо і лісову школу, де дітки у літній період займаються на вулиці, а взимку у спеціально облаштованому будиночку. На передостанній колегії Державного лісового господарства України розглядали питання про виховання кадрів. Відтак ми вибудували ланцюжок підготовки кадрів: шкільне лісництво – ліцей – коледж – Національний лісотехнічний університет. Щодо масштабних акцій, де ми залучаємо дітей і дорослих, то постійним є проект “Майбутнє лісу у твоїх руках”. Щороку у весняний період проводимо акцію, залучаючи громадськість до висадки дерев. Той, хто хоча б раз посадив дерево, по-іншому сприйматиме ліс і буде до нього турботливо ставитися. У рамках акції проводимо також конкурс на найкращий твір і малюнок на лісову тематику. Думаю, такі речі мають позитивний виховний ефект. Згідно зі статистикою, щороку до конкурсу долучається близько 10 тисяч дітей.

– Акція з висадки дерев, звісно, позитивно впливає на людей, але для лісу – це дещиця нових насаджень. Чи працюєте над тим, аби кількісно збільшити територію лісів на Львівщині?

– Це пріоритетний напрям нашої роботи. Насамперед ті ділянки, де зрубали дерева, ми протягом двох років засаджуємо новими. Немає ділянки, яка б не була за два роки заліснена. У нашій області є понад 12 тисяч гектарів земель, які виведені із сільськогосподарського обороту, крім лісу, там нічого рости не буде. Ми ставимо питання перед органами влади про те, щоб лісовим підприємствам передали ці землі і ми там могли насадити ліс. Щороку створюємо від 60 до 150 гектарів нових лісів. Не виняток є і 2010, цьогоріч створили 100 гектарів. Як депутат обласної ради, я щороку добивався виділення коштів з обласного екологічного фонду на створення нових лісів. А цього року навесні в облраді ми затвердили програму “Ліси Львівщини”, яка передбачає комплекс робіт до 2015 року. Було дуже жваве обговорення, і депутати одноголосно схвалили цю програму.

– Для порівняння, назвіть цифри щорічної вирубки лісу в області…

– Близько 900 тисяч кубометрів кожного року вирубують, з них 560 тисяч – рубка стиглого лісу. Решта – у рамках лісогосподарських робіт. У гектарах – це близько двох тисяч. Згідно з даними державного обліку лісів, запас деревини в лісах області за останні десять років збільшився на 18 млн кубометрів і сьогодні становить 118 млн кубометрів.

– Болючим спогадом для лісів Львівщини є пам’ять про Корналовичі, де три роки тому зрубували дуби, яким більше двохсот років. Після цього випадку посилили охорону території, де ростуть ці дерева?

– Сьогодні урочище Корналовичі є науково-виробничим стаціонаром Національного лісотехнічного університету. Всі заходи, які там проводять, ведуться під наглядом науковців і керівництвом фахівців. Відповідна угода укладена між Самбірським лісгоспом і Національним лісотехнічним університетом. Справа в тому, що ті дерева, які ростуть у Корналовичах, досягнули своєї біологічної вікової межі. Цей деревостан поступово відмирає. З метою відновлення корінних деревостанів з насіння дубів, які тут ростуть, висаджують нові дерева. Проводять комплекс робіт, зокрема і рубки, адже рубка є способом відновлення лісу, найголовніше, що відбувається природне відновлення придністровської популяції дуба. Це урочище під надійною охороною і наглядом науковців.

– Під час каденції Миколи Кметя Ви ініціювали запровадження нової системи опалення, яка б працювала за рахунок спалювання деревної тріски. За Вашими словами, цей спосіб у кілька разів дешевший і якісніший. Чи втілюєте цей план після зміни губернатора?

– Деревина – це історично основний вид палива у лісових районах, який існує з прадавніх часів. Під час дефіциту та подорожчання газу, який Україна імпортує, буде доречно повернутися до старого, але вже вдосконаленого способу обігріву. На Львівщині є мільйони кубометрів деревини, яка всихає, зокрема у Карпатах. Ця деревина придатна тільки на паливо. Тому ми ініціювали в області розробку програми переводу котелень на деревину і переробку відходів деревини на виготовлення паливних гранул і брикетів. У цьому плані зроблені певні кроки: лісові підприємства закуповують техніку для подрібнення деревини на енергетичну тріску. Три роки тому я був у США на стажуванні. У штаті Вермонт мав нагоду відвідати електростанцію, яка повністю працює на енергетичній трісці. Ця електростанція забезпечує енергією місто, розміром як Дрогобич. Задля підвищення енергетичної безпеки нашої держави, вважаю, що ми повинні розвивати цю програму і збільшувати споживання деревини.

– Чи встигли Ви про це поговорити з Василем Горбалем, губернатором Львівщини?

– Безперечно, одна з перших наших розмов стосувалася питання використання деревини як джерела теплової енергії. Голова облдержадміністрації дав відповідні доручення управлінню житлового господарства. Нам важливо, щоб у лісових районах котельні шкіл, будинків культури, лікарень перевели на опалення дровами, брикетами чи відходами деревини із застосуванням сучасних котлів на зазначеному виді палива.

– Пане Анатолію, наближаються новорічно-різдвяні свята, для працівників лісу – це час боротьби з браконьєрами. Скажіть, будь ласка, скільки ялинок приготували на продаж цього року?

– Справді, зимові свята для працівників лісу – час клопотів. Найперше тому, що лісам у цей час треба забезпечити посилену охорону. По-друге, ми повинні забезпечити ринки нашої області ялинками, аби кожен охочий міг мати у себе в квартирі живе деревце. Цього року ми пропонуємо для реалізації близько 30 тисяч ялинок. Це ялинки, які вирощені на спеціалізованих плантаціях новорічних ялинок, які є майже у кожному лісовому господарстві нашої області. Також місцем заготівлі є ліси, які треба розріджувати. Ми звернулися до Львівської міської ради, аби вона виділила місця для облаштування ялинкових базарів. Я свого часу, в 2002 році, як депутат Львівської обласної ради, ініціював винесення рішення про заборону вирубки ялиці білої для новорічних свят. Це деревце має найбільший попит.

Таке рішення ухвалили, і вже вісім років на Львівщині діє мораторій на вирубку ялиці у новорічний час. Жителям області ми пропонуємо для продажу смереку, ялину європейську та сосну. Усі охочі зможуть придбати зелену красуню у законний спосіб!

– А як щодо охорони шпилькових насаджень? Скільки лісових злодіїв у середньому вдається упіймати у різдвяний період?

– Для цього діятимуть мобільні патрульні групи з працівників державної лісової охорони, Міністерства внутрішніх справ та Державної екологічної інспекції. Такі патрульні групи будуть на кожному підприємстві, у середньому по 5. Також патрулювання встановимо на Привокзальному ринку, у приміських потягах, які рухаються у бік гірських районів. До слова, дуже багато незаконно зрубаних ялинок возять саме залізницею. Ми плануємо спільно зі залізницею та міліцією поставити у цих точках надійний заслін. Практика минулого року свідчить, що ми вилучаємо 600-700 незаконно зрубаних зелених красунь і складаємо протоколи про лісопорушення.

– Скільки становить штраф за незаконну вирубку дерева?

– Штрафи диференційовані від діаметра дерева, його висоти та від місця рубки. Скажімо, якщо це у заповідних урочищах, то грошове стягнення буде значно вищим від рубки у звичайному лісі. А у загальному розмір штрафу коливатиметься від 85 до 170 гривень. До цього дораховують і шкоду, нанесену лісовому господарству. А вартість ялинки становитиме від 20 до 45 гривень, тому законно придбати ялинку для людей буде дешевше…

– Хотіла б також зачепити ще одну болючу тему українських лісів – всихання смеречників. Які території смеречників зараз всихають і до яких заходів Ви вдаєтеся, аби врятувати території лісових насаджень?

– Справді, всихання смерекових лісів у Карпатах – стихійне лихо. Карпатські ліси – не виняток у цілому світі. У Канаді десятки тисяч гектарів таких лісів нині теж у небезпеці. У Європі ця біда спіткала Чорний ліс у Судетах. Що ж до Львівщини, то ця проблема сягає корінням кількасотлітньої давності. За Австрії були зрубані корінні ялицево-букові насадження, на їх місці посадили альпійську смереку. Чому смереку? Тому що в технологічному плані ця деревина легка для обробки і придатна для вироблення целюлози. Крім того, вона швидко росте. На території Сколівських Бескидів ми маємо близько 20 тисяч гектарів смерекових лісів, які всихають. У 2005 році я ініціював з цього приводу засідання колегії Державного комітету лісового господарства за участю НАНУ, керівників усіх карпатських областей України. Тоді прийняли постанову, де ми прописали низку заходів. Найперше слід зрубати ліси, які всихають, і посадити мішані ялицево-букові. Але перед тим слід розв’язати низку інших проблем. Найперше – збудувати лісові дороги до цих смеречників. 2007 року ми розпочали будівництво таких доріг за технологією, побаченою в Австрії. Австрійські будівельники тривалий час навчали наших фахівців, і за три роки ми збудували близько трьохсот кілометрів лісових доріг. Подекуди вони кращі за ті, які можна побачити у населених пунктах.

– У чому особливість таких доріг?

– Якщо раніше транспортування деревини відбувалося потоками, то сьогодні транспортні артерії відірвані від них. Техніка не чинить негативного впливу на річкову фауну. Навпаки, виграють усі, адже лісові дороги – це чудові туристичні піші, кінні та автомаршрути. Наступне питання у порятунку смеречників – необхідна кількість ялиці та буку. З цією метою ми ініціювали у 2006 році створення спеціалізованого лісо-насінневого підприємства. Вперше в Україні воно запрацювало у нас під Львовом. Лісові дерева родять один раз на п’ять років, у цей урожайний рік ми повинні зібрати стільки насіння, щоб його було достатньо для висіву у розсаднику. Відтак, щойно буде закінчена рубка, ми відразу зможемо посадити нові дерева. Ми працюємо над планомірною рубкою смеречників уже п’ять років. Якщо буде відповідна державна підтримка, то за 10-15 років цю проблему можна буде подолати.

lvivpost.net

Автор:
Источник: derevo.info, 06.12.2010р.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка