1. Нелегальна деревина



Сторінка56/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   114

5. 3. «Зелені» легені України: чому степ не стане лісом? Лісова політика з коментарями


11/02/2010 - 663 перегл.




Ви коли-небудь чули про результати виконання державної програми «Ліси України» на 2002-2015 рр ? Вам відомо скільки грошей було витрачено і як поліпшився стан лісів ? Однак знаю напевне – що українці втомилися дивитися та фіксувати масштабні для ока туриста площі суцільних вирубок в Карпатах, спостерігати за збільшенням кількості безмежних парканів біля лісів, купами сміття в горах, появою маєтків та палаців на заповідних територіях. Революційні зміни в лісовій галузі назріли уже давно. Недарма ж, набирають обертів та підтримки у пересічного українця всеукраїнські громадські кампанії як «Ліси – власність українського народу» ( щодо скасування рішень та накладення «мораторію» на нові передачі лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування), «Збережемо Українські степи» (щодо неприпустимості знищення природних степових ландшафтів України шляхом заліснення).

І тут до Дня працівників лісу - замість звіту, що зроблено – черговий політичний піар! Уряд ухвалює нову державну програму «Ліси України» на 2010-2015 рр. Нагадаємо, що програма передбачає збільшення площі лісів майже на півмільйона гектарів. На цю благородну справу планують витратити 8 млрд. грн. із державного бюджету. На всю програму – близько 22 млрд. гривень. А саме на інвентаризацію та сертифікацію лісів відповідно до міжнародних стандартів, запровадження електронного обліку лісів та започаткування супутникового спостереження за вирубуванням дерев, що унеможливлюватиме несанкціоновану вирубку лісу. Такі заходи уже давно варто було б здійснити – вважають екологічні громадські організації. На думку голови Всеукраїнської громадської організації «Національного екологічного центру України» Сіренка Ігоря, «щоб не звітувати за недоліки виконання попередньої програми «Ліси України» на 2002-2015 рр, до якої є багато зауважень і, зокрема, в Рахункової палати України, була прийнята нова програма. Ні з громадськістю, ні з фахівцями із лісової галузі та науковцями ця програма публічно не обговорювалася.

Українська лісова політика – без політики не обійтись !

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко відзначила, що підприємства Держлісгоспу мають великий потенціал: «Держлісгосп – це майже те саме, що й НАК «Нафтогаз», тільки про нього ніхто не знає – за рівнем потенціалу для країни та за рівнем можливостей давати країні результат».

І справді, це відомство – яке монопольно господарює (контролює, вирощує, вирубує) в лісах майже усієї країни має неоднозначну репутацію як серед деревообробників, так і серед природозахисників. Як стверджує Ігор Сіренко із Національного екоцентру «Керівництво Держкомлісгоспу розглядає ліси виключно як лісовий ресурс. Тому лісова галузь у нас конкретно конфліктує із заповідною справою». Більшість рішень керівництва цього державного комітету можуть мати негативні наслідки для української природи, оскільки не мають на меті збалансоване довгострокове використання та охорону лісових ресурсів, а направлені лише на отримання найбільшого миттєвого прибутку від використання лісових ресурсів. Керівництво Держкмлісгоспу не враховує, що ліс - це безмежно складна і багата екосистема, а не склад деревини.

Проблеми пов'язані з лісовою галуззю ускладнюються тим, Держкомлсгосп цілком офіційно втаємничує інформацію матеріали лісовпорядкування — єдину офіційну інформацію про ліси України.

Коротко оглянемо основні проблеми

Тріски летять – бо ліс і далі рубають!

На різних туристичних сайтах можна знайти чимало фото вирубаних площ лісів ( особливо в Українських Карпатах) і захаращених гілками.. Навіть Президент під час підйому на Говерлу побачивши вирубки в лісах доручив у двотижневий термін передати в Карпатський біосферний заповідник, забравши їх у лісників. Відомий еколог Олексій Василюк каже, що «На сьогоднішній день на Україні не існує таких лісів, у яких були б повністю заборонені рубки. Нині, завжди є можливість знайти привід, щоб призначити рубку навіть на будь-якій категорії природно-заповідного фонду, навколо великих міст (старі ліси Пущі-Водиці практично вирубали навколо Києва). Останні зміни до правил рубок ввели навіть такі типи рубок, як «ландшафтна», під виглядом якої можна винищити будь-який ліс. Останні зміни до Лісового Кодексу України ліквідували катеригоризацію лісів і тепер в Україні не існує особливо цінного лісу, який рубати було б заборонено»

Водночас українські ліси досі не відновились після жахливих перерубів для післявоєнної відбудови. Частка старовікових лісів, мовою лісників – перестиглих - складає трохи більше 10 відсотків. Однак ліси продовжують нещадно експлуатуватись. Ще у 1960-х роках почали говорити про неприпустимість масових рубок в Карпатах, проте тоді цензура заборонила поширювати інформацію про цю проблему.

Досі переважна частина рубок проводиться так званим суцільним способом (суцільна рубка) – під час неї знищуються всі дерева, кущі, підріст. Після цього, територія стає практично непридатною для існування лісових мешканців. У гірській місцевості це має катастрофічні наслідків у вигляді повеней та селів, від яких збитки складають сотні мільйонів доларів. Однак до цього часу, навіть у Карпатах, продовжує здійснюватись цей жахливий середньовічний вид рубок.

Внаслідок багаторічних перерубів, сталась зміна вікової структури лісів – із зменшенням частки старовікових лісів, які особливо цінні як середовище існування дикої флори та фауни. Вже зараз по цій причині в Україні зменшилась чисельність великих хижих птахів.

Відходи з лісу як альтернативне джерело енергії – або смерть для лісу!

Всесвітній фонд дикої природи в Україні та українські екологічні організації забили чергову тривогу! Уряд Юлії Тимошенко вирішив розв'язати енергетичну проблему в країні, принісши в «жертву»… біорізноманіття у лісах!. Кабінет міністрів України виділив 25 млн. грн. Держкомлісгоспу на придбання 10 виробничих комплексів з переробки деревини. Таке рішення ухвалене 16 вересня на засіданні уряду. Потужність одного комплексу дозволяє щорічно отримувати 20 тис. куб. м енергетичної тирси, як альтернативного джерела палива. Згідно з планами Держкомлісгоспу, енергетичну тирсу отримуватимуть з відходів лісосік, вітровальної деревини та іншої, так званої низькосортної деревини. Голова Держкомлісгоспу України Микола Тимошенко закликає також почати «заготівлю і переробку неліквідної деревини зокрема і в лісах природно-заповідного фонду»!

Така енергетична (чи лісова) політика Уряду викликала серйозне занепокоєння в екологічної громадськості країни, а також у Всесвітнього фонду дикої природи. Реалізація цих планів стане початком катастрофи: ліси України з природних екосистем перетворяться на парки – екосистеми штучно створені і особливо вразливі до зовнішніх впливів. Стереотип про те, що мертву деревину слід забирати з лісів, як необхідний захід «правильного» ведення лісового господарства, вже давно у сучасному лісівництві визнано хибним. Відсутність або мала кількість мертвої деревини у лісі насправді не є ознакою його «екологічного здоров'я», як це вважалось у лісівничій науці раніше, оскільки такий ліс втрачає ознаки природності: особливу структуру середовища, біорізноманіття, і, як результат – стійкість до впливів природних факторів та стихійних лих. Особливо небезпечним є вилучення мертвої та сухостійної деревини у заповідних лісах.

Як стверджує кандидат біологічних наук, керівник громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич: «Це стане початком катастрофи: ліси України з природних екосистем перетворяться на парки – екосистеми штучно створені і особливо вразливі до зовнішніх впливів. Стереотип про те, що мертву деревину слід забирати з лісів, як необхідний захід «правильного» ведення лісового господарства, вже давно у сучасному лісівництві визнано хибним. Відсутність або мала кількість мертвої деревини у лісі насправді не є ознакою його «екологічного здоров'я», як це вважалось у лісівничій науці раніше, оскільки такий ліс втрачає ознаки природності: особливу структуру середовища, біорізноманіття, і, як результат – стійкість до впливів природних факторів та стихійних лих. Особливо небезпечним є вилучення мертвої та сухостійної деревини у заповідних лісах».

Старовікові дерева та мертва деревина (сухостій, старі дупляві, напівзігнилі дерева, лежачі стовбури та гілля) є особливим середовищем існування багатьох лісових видів, передусім великої кількості грибів, мохів, лишайників, комах, а також птахів та ссавців. Видалення з лісу мертвої деревини, як особливого середовища існування, є причиною потрапляння багатьох лісових рослин і тварин у Червоні списки видів, які є рідкісними або зникають. Для прикладу, близько 37 % жуків у старовікових лісах Ла Масане у Франції були пов'язані з мертвою деревиною.

Ліси в Україні займають 15% території держави і є найбільш збереженим природним ландшафтом в країні. Тому унікальна лісова фауна в Україні серед інших країн Європи є найбільш збереженою. При цьому, природні комплекси включають в себе і дуплисті, загиблі дерева та тисячі видів рослин, тварин, грибів і лишайників, а не лише дерева, які є ресурсом ділової деревини. Дуплисті та загиблі дерева є середовищем існування більшості виді грибів та значної частини лісових тварин. Так, більшість видів лісових птахів будує гнізда в дуплах старих дерев.

WWF ще раніще звернувся до європейських урядів, власників лісів та лісової промисловості із закликом взяти на себе зобов'язання зберегти біорізноманіття, збільшуючи кількість дерев-ветеранів і відновлюючи обсяги мертвої деревини до 20-30 м .куб на гектра до 2030. Бо близько 30% лісових видів залежать від старовікових дерев. В Україн використання такого «біопалива» може стати ще й прямим порушенням законів України «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародної Бернської конвенції, а на — заповідних територіях – Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст.252 Кримінального Кодексу України.

Чому не бути лісам в степах України ?

Найбільше обурення науковців та громадськості викликали наміри Держкомлісгоспу щодо заліснення степів в рамках виконання Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень" в Україні мають бути створені додаткові 5% (від площі держави) лісів.

Як стверджують фахівці, треба негайно внести зміни до Указу, де заборонити садити ліс в степах України – світовому скарбі! Оскільки 1/3 Червоної книги України – це степові види, особливо це стосується флори. Якщо степи будуть знищені – то зникнуть і ці види. До того ж ліси не можуть рости в степах. Як приклад, « із 7000 тис. гектарів до висадки яких долучився і Президент два роки тому на Херсонщині більшість цього року згоріла», – каже Костюшин Василь Анатолійович, завідуючий відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України 40% території України займає степова зона (південний, східний та центральний регіони). Водночас саме ця територія є найбільш розораною частиною України. Рівень розораності деяких адміністративних районів сягає 85-90% від їхньої загальної площі. Головним негативним наслідком цього є вкрай низький рівень збереженості типових для регіону біотопів, вкритих степовою рослинністю як і місцем існування популяцій степових видів. Територія степових біотопів є місцем поширення специфічних видів, які можуть існувати лише в таких біотопах. Жодних інших умов для збереження генофонду степового біорізноманіття не існує.

Для цих потреб Указом Президента доручено виділяти землі запасу. Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України", що є прямою реакцією на зазначений Указ Президента, для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених територій має зрости для «степових» областей (південь, центр та схід України).

Переважну більшість земель запасу степового регіону, які планують залісити, складають балки та схили вздовж річок, що представляють собою фрагменти степових біотопів. Саме ці об'єкти повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об'єктів та основою екомережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням багатьох зникаючих степових видів тварин і рослин та сприяє остаточному знищенню степів на території України. Це порушує вимоги Закону України "Про Червону книгу України" та Конвенції «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у Європі» (Бернська конвенція), яка прямо забороняє нищення певних місць існування, насамперед тих, що пов'язані з їх статусом (додатки Конвенції).

Так, в Луганській області до заліснення намічається до 100 000 га степових територій! Багато цінних природних ділянок заліснено вже цього року. Особливо резонансною стала справа щодо заліснення території чи не найбагатшого на раритетну фауну і флору степового заказника Запорізької області «Заплава річки Чингул» та інших цілинних степових ділянок у Токмацькому районі.

Національний екологічний центр України звернувся до Секретаріату міжнародної конвенції «Про дикі види флори та фауни та середовище існування у Європі» (Бернська конвенція), з листом про проблему заліснення степів.

У лісі – лісі темному…

Майбутнє лісу - у ефективній співпраці державних чиновників, науковців та громадськості. Інакше – у лісі-лісі темному – не затишно буде хитрому лису та ялиночкам! А якщо серйозно, то потрібен публічний аудит всього лісового відомства та його діяльності, потрібне фінансування незалежних наукових інституцій, а не тільки відомчих лісівчиних!

Автор: Ганна Гопко
Источник: Степи Украины, 10.02.10

1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка