1. Нелегальна деревина



Сторінка68/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   114

6. 12. Колиска лісівництва. Брошнів-Осада відзначає 15-ліття Осмолодського і Брошнівського держлісгоспів


18/07/2010 - 647 перегл.




Ліс народив Брошнів-Осаду, а праця лісівників звела на ноги це виробниче селище на Рожнятівщині. Труд лісорубів у всі роки завжди був серед брошнівців у великій пошані — місцеві жителі ще не забули і промовистий пам’ятник гордому лісорубові, який колись проступав з-поміж обіймів смерек. А свій день народження Брошнів-Осада вже за традицією відзначає у День працівників лісу, бо два державні підприємства «Брошнівське лісове господарство» і «Осмолодське лісове господарство» є доброю візитівкою не тільки селища, а й району та області. У 1995 році згідно з указом Президента України, постановою Кабінету Міністрів України та наказом Мінлісгоспу на базі лісів лісокомбінатів «Осмолода» і Брошнівського, а також Рожнятівського міжгосподарського підприємства щодо ведення лісового господарства було створено Осмолодський та Брошнівський держлісгоспи. Тож у липні і своє 15-річчя від часу заснування ці підприємства також зустрічають разом...



«Не боялися прикрості,
бо не знали добра...»

Колись були два профільні лісівничі міністерства — лісового господарства і лісової, деревообробної та паперової промисловості. Через низку причин лісокомбінати, втративши структурну вертикаль, стали, образно кажучи, безгосподарними. А відтак — приватними. Тож на державному рівні і було прийнято рішення від’єднати ліси від приватних структур-лісокомбінатів і створити держлісгоспи. Таке переформатування стосувалося трьох західних областей України — Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької, які підпорядковувалися Міністерству лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості СРСР. За свідченнями керівників новостворених лісгоспів, свою виробничу діяльність починали практично з нуля — відкриття рахунків, затвердження статутів, реєстрації тощо. Серед тих керівників, що пройшли 15-річний шлях на чолі держлісгоспів, і директор ДП «Брошнівське лісове господарство» ігор Коляджин.

— Частину основних засобів, — розповідає ігор Федорович, — держлісгоспам передали безкоштовно. А решту об’єктів або будували самотужки, або викуповували. До такого господарювання, та ще й у час великої економічної кризи, ми були неготові. 1995, 1996, 1997 рокиѕ Було надзвичайно важко. Але не відчували страху — рятувало те, що ми не знали добра, а одразу прийшли на прикрість. У ті роки до 90% розрахунків велися бартером. Зарплату видавали мукою, крупами, цукром та іншими товарами ширвжитку. Але йшли вперед. Обласне управління лісового господарства тоді очолював іван Калуцький — надзвичайно досвідчена людина і фахівець. Він нас зумів згуртувати, і директори лісгоспів працювали злагоджено, як єдине ціле.

— Що змінилося власне у структурі лісогосподарського підприємства, яке очолюєте?

— Після переформатування нам передали тільки ліси, ще були контори лісництв та частково основні засоби виробництва. Нині ж до складу ДП «Брошнівське лісове господарство» входять вісім лісництв на площі 30 618 га, автоколона, нижній склад, дільниця з переробки деревини, ремонтно-механічна майстерня та інші виробничі підрозділи. 269 штатних працівників, а з сезонними, тимчасовими за договірними підрядами — до 400 людей зайнято в лісгоспі.

— Кажуть, що донедавна однією з проблем для лісгоспів було віднайти і втримати добрих спеціалістів — кранівників, трактористів тощо? «Не раз молимося, щоб тракторист після свят не захворів, а в доброму здоров’ї вийшов на роботу», — нерідко бідкалися директори...

— Так, і ми мали таку проблему. Але це було тоді, коли зарплата лісгоспівських працівників була відчутно нижчою, ніж у приватних підприємців. Наразі ситуація інша: працівники лісгоспів одержують добру зарплату — на рівні приватників, а то й вищу. У нашому районі, зокрема, дефіциту фахівців вже нема. Навіть значна частина тих, що періодично виїжджали на заробітки до Росії, нині не проти працевлаштуватися в лісгоспі.

— Як пережило чи переживає ваше підприємство кризові економічні виклики в державі?

— Кризу лісгосп відчував лиш у лютому 2009-го. І то практично чотири місяці — до червня. Але завдяки добре налагодженим експортним ринкам збуту, а також деревообробним підприємствам в Україні, зокрема і на Прикарпатті, ми впоралися з кризовими викликами. Брошнів-Осадська філія ТОВ «Кроно-Україна», ТзОВ «Уніплит» у Вигоді, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат на Львівщиніѕ Підприємства активно проводили свою господарську діяльність — тож стали добрим ринком збуту і для продукції нашого лісгоспу. Ми не мали жодних затримок з зарплатою чи платежами до бюджету. А вже рік тому, якраз, до речі, в липні, лісгосп вийшов на нові міжнародні експортні ринки, і ми забули, що таке криза. Наразі 50% лісопродукції продаємо в італію, Австрію, Німеччину, Польщу, Угорщину, Румунію, Молдову...

— А на що найбільший попит у європейців?

— Здебільшого купують деревину в круглому вигляді і пиломатеріали. Попит величезний, зокрема на хвойні породи. Хоч маємо незначні проблеми з реалізацією деревини бука.

— За 15 років ви як керівник, як кажуть, господарювали і в прикрості, і в добрі. Чи може бути ще краще?

— П’ять років тому в складі делегації від нашої області я відвідав Польщу, зокрема місто Лодзь. Там ми побачили принципово іншу концепцію ведення лісового господарства. Наприклад, є лісгосп — у поляків він зветься «надлісництво», а навколо всі види робіт із лісозаготівлі, вирощування лісу, догляду за угіддями та інші виконують малі і середні приватні підприємства. А лісгосп зі штатом не більше двадцяти працівників є свого роду структурою, яка консолідує й об’єднує. Звичайно, площі лісництв там значно менші. Більш ніж утроє. І в нашому лісгоспі ми вирішили запровадити так званий спрощений варіант охорони і захисту лісу.

— Що він дає?

— Ми відмінили обходи, а площі об’їздів зменшили. Нині старші майстри і майстри охороняють об’їзд у парі. В лісгоспі було18 дільниць, а нині — 27. Ще потрібно дещо удосконалювати. Але я вважаю, що на першому етапі, який ми почали з лютого 2006 року, такі зміни є відчутним кроком до переходу на європейську практику охорони і захисту лісів. Та є й негатив — частково скоротили кількість робочих місць, але зробили це безболісно — загалом через вихід на пенсію, службові переміщення. Нікого не звільняли силоміць. З другого боку, в лісгоспі відчутно підвищили зарплату працівникам, а виконання штатних обов’язків стало оперативнішим. На другому етапі — з 2009 року — спростили систему керівництва структурними підрозділами в управлінні лісгоспу. Наприклад, з 35 управлінців нині залишилося 26. На третьому етапі запроваджуємо електронний облік деревини — починаючи з відводів і до реалізації з верхніх складів. Вже до кінця нинішнього року закупимо електронні вилки та інше сучасне обладнання для відведення лісосік. А вже на четвертому етапі — за результатами пілотних проектів Делятинського і Гринявського лісгоспів — розробимо шляхи створення робочих місць поза лісгоспом. Наприклад, лісозаготівельним бригадам пропонуємо створити приватні структури і працювати з лісгоспом на договірній основі.

— Знаю, що Брошнівський з-поміж шістнадцяти держлісгоспів області — у п’ятірці найкращих...

— Про це не мені судити, але за виробничими показниками десь так і є. Передусім завдяки людям, з якими працюю. Щонайперше тим, з якими вже разом 15 років — Володимирові Войціщуку, Михайлові Тріщу, Ярославові Дранчуку, Іванові Сеніву, Миколі Дичкевичу, Святославові Мицаку, Оксані Косар, Наталії Волковецькій та ін. Я маю на кого покластися — і люди відповідальні, і добрі фахівці.

— Чи йде молодь у лісове господарство, продовжуючи традицію Брошнева-Осади як колиски лісівництва?

— Ви знаєте, що Рожнятівщина — традиційно лісівничий регіон, на 75% територія району покрита лісами на площі до 95 тис. га. І добрі спеціалісти завжди були і є на часі. Наш лісгосп — не виняток. По-перше, чимало дітей здобувають освіту за рахунок держлісгоспу. Є вже лісівничі династії. У підборі молодих кадрів для мене головне — порядність і професійність. У цьому я переконаний, бо сам пройшов виробничий шлях від техніка-лісівника і до директора. По-друге, я ще часто буваю головою екзаменаційної комісії у Прикарпатському коледжі лісового господарства в Болехові, то майбутніх спеціалістів помічаю ще під час екзаменів. І, звичайно, запрошую на роботу в лісгосп.

— Як зазвичай відзначаєте виробничі уродини лісгоспу?

— Щорік, звичайно, відзначаємо професійне свято — День працівників лісу. А лісгоспівські уродини — лише круглі дати, але тепло і по-родинному. На п’ятиріччя, наприклад, зійшли на гору Аршицю, де встановили прапор лісгоспу, а до десятих роковин заснування підприємства випустили книжечку «Ми лісових стежок сходили стількиѕ». А в цьогорічне 15-річчя щонайперше вклонилися чудотворному образові Матері Божої у Гошеві на Ясній горі — подякували Богові за кожну мить наших лісівничих буднів і свят.

Осмолодський лісгосп —
набільший на Прикарпатті

До складу ДП «Осмолодське лісове господарство» входять 13 лісництв, які займаються лісовідновленням, доглядом за лісом та іншими лісогосподарськими роботами. Є автоколона з ремонтними майстернями, цех деревообробки, лісосклад на станції Рожнятів, дорожньо-будівельна дільниця та форельне господарство. Від початку заснування і до 2009 року підприємство очолював Ігор Бойчук, а з жовтня минулого року директором призначено Олексія Фрика.


— Площа держлісгоспу 64 372 га, а загальний запас деревини становить 15 млн. 732 тис. куб. м — наше господарство найбільше в області,— розповідає Олексій Богданович. — Середній приріст насаджень за рік сягає 3,4 куб. м на гектар. А річні обсяги лісокористування, наприклад, торік — 96 тис. куб. м. Основне завдання господарства — своєчасне та високоякісне лісовідновлення. Ми самі стовідсотково забезпечуємо себе посадковим матеріалом лісоутворювальних порід — ялиною, ялицею, буком, кленом, явором, ясеном, сосною кедровою карпатською, модриною європейською та ін. У лісорозсадниках і школах вирощуємо понад мільйон дво-трирічних сіянців. А щорічні лісовідведення проводимо на площі 400 га. Торік лісгосп реалізував продукції на суму 18 025,9 тис. грн., а на експорт — на 5 483,6 тис. грн. Деревообробний цех переробляє щорічно 5 000 куб. м низькосортної деревини. Своєю чергою форельне господарство, яке вирощує рибу по замкнутому циклу, щороку реалізує
2 919 кг товарної риби, а також займається примноженням рибних запасів ріки Лімниці та її приток. Порівняно з минулим роком втроє зросла зарплата на підприємстві — Осмолодський держлісгосп посідає третє місце серед підприємств Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Наприклад, середня зарплата за червень цього року становила
2 055 грн.

— Олексію Богдановичу, а завдяки чому відбувається зростання обсягів виробництва підприємства?

— Щонайперше — не за рахунок збільшення обсягів рубок, а завдяки поглибленій переробці деревини та раціональному її використанню. Основною продукцією держлісгоспу є лісоматеріали круглі, продукція деревообробки. За 15 років з часу створення Осмолодський держлісгосп збудував до 30 кілометрів автолісовозних доріг з гравійним покриттям та 213 погонних метрів мостів металевої конструкції, відремонтовано 67 км автодоріг і т. д.

— А які плани щодо розвитку туризму та рекреації?

— Найближчим часом околиці Осмолоди плануємо інтенсивніше використовувати з такою метою. Карпатські ліси завжди привабливі, у будь-яку пору року. Але наразі в гори мандрують здебільшого туристи-аматори чи частково організовані групи з Польщі, Білорусі та ін. В угіддях лісгоспу практикуємо також платне полювання, мисливці-іноземці у нас часті гості. Словом, розвиток мисливського господарства, організація керованого туризму, благоустрій та облаштування місць відпочинку, туристичних і мисливських маршрутів, розвиток рекреаційної інфраструктури — найактуальніші завдання колективу на найближчу перспективу.

— Будь-який ювілей — то найперше люди. Чиї передусім імена пов’язуєте з ювілейним святом ДП «Осмолодське лісове господарство»?

— Без сумніву, то наші ветерани лісового господарства — Зіновій Онишко та Яків Попович, начальники відділу лісового господарства Олександр Чаїнський та кадрів — Марта Готич, головний бухгалтер Руслана Менько, начальник форельного господарства Галина Бойчук, лісничі Василь Попович, Василь Кравчук, Володимир Ганцюк, Микола Гунда, Орест Кушнір, Олексій Пліш, Ігор Іванишин, Мирон Макар, Богдан Богославець, Петро Гараговський, Богдан Семко, Роман Люклян, начальник складу Микола Рибчак, водій лісовоза Василь Кос, робітники з посадки лісу Тетяна Надрага, Ганна Яременко, Іванна Гелетій, Світлана Іванішак, Іванна Іванішак, машиніст екскаватора Василь Дроцюк, лісник Яків Мелетій, майстер лісу Василь Зрак, бухгалтер Ярослава Сергій, тракторист Леон Гелетій і багато-багато інших. Вони творили і творять історію Осмолодського держлісгоспу. Думаю, що кожен з нашого колективу, відвідавши у свій виробничий ювілей Марійський духовний центр «Зарваниця», мав своє сокровенне прохання перед чудотворним образом Зарваницької Божої Матері. Але всі ми, переконаний, дякували Богу за кожну мить на 15-річному шляху ДП «Осмолодське лісове господарство».

Довідка. За перше півріччя 2010 року ДП «Брошнівське лісове господарство» заліснило 169,7 га, провело рубок догляду в молодняках на площі 86,3 га, заготовило 35 тис. куб. м деревини від усіх видів рубок, виготовлено 890 куб. м пиломатеріалів обрізних. Підприємство реалізувало продукції на 7680, 9 тис. грн. Середньомісячна заробітна плата працівників за червень 2010 року становила 2073,1 грн.

Автор: Ігор ЛАЗОРИШИН
Источник: Галичина, 17.10.2010

1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка