1. Нелегальна деревина



Сторінка93/114
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.43 Mb.
1   ...   89   90   91   92   93   94   95   96   ...   114

9. 19. Люди хочуть, щоб ліс був державним


06/08/2010 - 280 перегл.




 Група вчених під керівництвом доктора соціологічних наук Олександра Стегнія провела масове опитування жителів трьох районів Українських Карпат: Сколівського (Львівська область), Тячівського (Закарпаття) та Богородчанського (Івано-Франківська область). У кожному з районів було опитано по 400 селян.

Організатори опитування вивчали ставлення громадської думки до таких питань, як загальна оцінка стану лісу у своїй місцевості; обсяг рубок та роль лісозаготівлі в місцевій економіці; використання деревини у місцевих господах; незаконна заготівля лісу та продаж краденої деревини; ставлення до існуючої системи ведення лісового господарства.

З’ясувалося, що діючу систему ведення лісового господарства, лісозаготівель і реалізації деревини у своєму районі учасники опитування оцінюють доволі негативно і вважають, що вона вимагає серйозних змін.

Для змін на краще більш як половина респондентів пропонує посилити відповідальність за незаконні рубки. А ось такій «передовій» ініціативі, як приватизація лісів і передача їх приватним особам, народ сказав рішуче «ні»! Більшість опитаних також виступає за посилення повноважень лісової охорони через внесення відповідних змін до законодавства. Ті, хто пропонує створювати нову структуру лісоохорони і забирати у лісівників повноваження з охорони лісу, опинилися у меншості.

Результати опитування викликали жвавий інтерес не тільки у жителів Карпат, а й усієї України. Ось що пише Тетяна Крупа з Донеччини: «Тема актуальна не тільки для Західного регіону. Скоро по гриби будемо ходити за спецперепустками від цієї «бидлоеліти» (даруйте, але емоції зашкалюють». А ось думка Наталі Терещенко із Луганська: «Вважаю, що в цьому питанні думки Сходу і Заходу збігаються».

Дослідження проводилося у рамках програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» (ENPI-FLEG). Україна є однією з шести країн-учасниць ENPI-FLEG. Програма націлена на зменшення обсягів незаконних рубок та поліпшення управління в лісовому секторі, створення надійних (зокрема електронних) систем сертифікації легальної лісопродукції, поліпшення доступу населення та дрібного бізнесу до лісових ресурсів тощо. З огляду на заплановану найближчим часом жорстку заборону ввезення у країни ЄС незаконної лісопродукції, Євросоюз надав шість мільйонів доларів на фінансування цієї трирічної програми, довіривши її виконання таким авторитетним міжнародним організаціям, як Світовий банк (WB), Міжнародний союз охорони природи (IUCN) та Всесвітній фонд охорони дикої природи (WWF).

Ці організації провели ще кілька досліджень, які показують, куди і як варто прямувати лісовому господарству України, щоб стати економічно вигідним і прибутковим, у той же час не забуваючи екологічної ролі нашого «зеленого килима». Зокрема, щоб оцінити конкурентоспроможність нашої лісової галузі, експерт Світового банку Віталій Сторожук провів порівняння українського та європейського лісового законодавства.

Результати виявилися очікувано сумними. Відставання у розвитку наших законів від європейських – десятки років. Якщо ми все ще хочемо встигнути на європейський потяг, потрібно проявити відповідну політичну волю і негайно розпочати комплексну адаптацію до лісового (і не тільки) законодавства Європейського Союзу, зокрема через розробку нового лісового законодавства України. Але самого законодавства для того, щоб відповідати європейським стандартам, замало. Треба удосконалювати механізми управляння галуззю. В Європі такі механізми закладено у Лісовому Плані Дій. Це міжсекторальний й комплексний документ. Україні потрібно мати свій такий план. До нього треба включити дослідження стану та перспектив економічного розвитку лісового сектору України. Таке дослідження має містити аналіз розвитку, оцінку стану та прогноз структурних змін ринку лісоматеріалів, зокрема викликаних економічної кризою. Це, нарешті, дозволить дати оцінку конкурентоздатності лісового сектору України та визначити заходи з її забезпечення.

З огляду на ці дослідження дивними здаються заяви віце-прем'єра з економічних питань Сергія Тігіпка, який ще у середині квітня гранично ясно заявив, що українське лісове господарство, де працює понад 300 державних підприємств, дає державі не доходи, а завдає збитки (Держкомлісгосп з цього приводу абсолютно іншої думки і наводить інші цифри). На думку пана Тігіпка, інвестори до лісового сектору «ще не дісталися». Важко припустити, що віце-прем'єр заявив це спонтанно. Очевидно, обговорення долі галузі в його «штабі реформ» відбулося. Легко здогадатися, що основною метою реформ обрано зменшення присутності держави в лісовому бізнесі й підвищення економічної віддачі сектору. Але ж зменшення державної частки власності ще не означає зростання прибутковості й – знову ж – користь для держави!!!

На думку знавця лісового господарства Павла Поповича, потрібно приватизувати передовсім ті галузі, де державна власність неефективна, так роблять в усьому світі: «Приватизувати слід передовсім лісорозведення. А в нас, як завжди, приватні інвестиції підуть у лісозаготівлі – готове ж, вирощене сотнями років праці інших людей, перетворити на готівку легше, ніж плекати щось від самого народження. Я не прагну применшувати кваліфікацію Тігіпка, але в лісовому господарстві він не фахівець. Не достатньо бути банкіром, треба ще знати ботаніку, дендрологію, лісівництво, а це іноді складніше, ніж фінанси. Як банкіри управляють реальним сектором, ми бачимо на прикладі київського мера. А лісове господарство – це вам не господарство української столиці. Масштаби не ті. Та й часові проміжки тут вимірюються сотнями років, тому наслідки небезпечніші й їх набагато важче виправити. Назагал, потрібно рятувати лісове господарство від банкірів та «інвесторів».

А на думку людей – і від «приватизаторів»!

«Селянська правда», №90, 3 серпня 2010

Автор: Олег ЛИСТОПАД
Источник: Природа Украіни, Друзи лісу, 4.06.2010

9. 20. Народний ліс – народу


29/04/2010 - 276 перегл.




У той час, як українці обговорюють здачу розшукуваного за підозрою у вбивстві нардепа від БЮТу Лозінського у руки правосуддя, екологи обговорюють іще одну новину – повернення угідь, у яких сталося вбивство, Кіровоградському обллісгоспу.

Господарський суд Києва рішенням від 22 лютого визнав незаконним і скасував рішення Кіровоградської обласної ради від 21.03.08 № 424 «Про надання мисливських угідь у користування ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», визнав недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 01.08.2008 та зобов`язав повернути спірні мисливські угіддя Кіровоградському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.

Новину поширила прес-служба Генпрокуратури, бо саме ця установа подавала позов. Суд погодився із аргументами Генеральної прокуратури про порушення вимог законодавства при згаданому ТОВ права на користування мисливськими угіддями загальною площею 26,4 тис. га, оскільки згоди більшість землевласників та землекористувачів, на території ділянок яких спірні мисливські угіддя, не давали, а також на підставі погоджень неуповноважених посадових осіб сільських рад. Читачам, гадаю, зрозуміло, як ці згоди та погодження вибивалися.

Цікаво, що рішенню суду передувала спроба залагодити справу мирно, але ще торік у липні Кіровоградська облрада відхилила протест прокурора області на п.2 рішення ради 15-ї сесії від 21 березня 2008 року №424 «Про надання мисливських угідь у користування «ТОВ «ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське». Це також дуже ясно показує, що за депутати сидять у облраді. Більшість там – тимошенківська.

Найсумніше в цій історії те, що у цей же час десятки, сотні тисяч гектарів угідь у такому ж «тимчасовому» користуванні в інших лозінських, справи навколо яких просто ще не набули розголосу. Такі випадки можуть повторитися хоч завтра. Адже ухвалені 2006 року зміни до Лісового кодексу дозволили нову форму лісових відносин, а саме – передачу лісу в користування юридичним і фізичним особам на термін до 50 років. Закон при цьому не забороняє всім іншим користуватися такими дарунками лісу, як гриби і ягоди, не кажучи вже про право відпочити на галявині. Але, на жаль, у нашій практиці це інакше: «орендарі» – людина або група осіб – стають повновладними хазяями в лісі й женуть звідти «інших» – і матом, і собаками, і, як у випадку з Лозінським, пострілами з рушниць.

Із жорсткою критикою нинішньої редакції Лісового кодексу виступила низка видатних громадських діячів, серед яких – львівський юрист, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильников. «Слід скасувати ті статті Лісового кодексу, які дозволяють передачу лісів у тимчасове користування, – вважає він, – а також інші статті, які дозволяють легко змінювати цільове призначення найцінніших лісових угідь, вирубувати ліс під будівництво котеджів та інших споруд». Скрильников і його товариші стали ініціаторами створення петиції, підписанти якої вимагають також скасувати всі рішення органів місцевого самоврядування щодо передачі лісових ділянок у довгочасне тимчасове користування й накласти мораторій на передачу лісових ділянок у тимчасове користування.

Цікаво, що того ж дня, коли Лозінський здався на милість СБУ та прокуратури, якість Лісового кодексу поміж інших питань обговорювалася на засіданні Консультаційного комітету проекту FLEG («Правозастосування та управління у лісовій галузі»). Один із «батьків» Лісового кодексу, старший науковий співробітник Інституту держави та права В’ячеслав Олещенко, розповідаючи про те, як писався й ухвалювався Кодекс, зазначив, що депутатів теж треба вважати співавторами цього закону. Як я зрозумів, не всі ідеї юристів потрапили до чинного кодексу і, навпаки, до нього потрапили ті положення, які в авторів законопроекту і в голові не ночували.

Дискусії щодо якості Лісового кодексу і законодавства видалися вельми гарячими, але резюме – доволі очікуваним. Загальна думка фахівців, які зібралися на Координаційний комітет проекту FLEG, така: все краще у законах про ліс треба зберегти, а недоліки – виправити. Група юристів стане до роботи вже найближчим часом.

Утім, як зазначив мій попутник у маршрутці, жоден закон не працюватиме, поки у законотворці будуть потрапляти отакі от лозінські.

Від редакції. А як ви, шановні читачі, оцінюєте стан наших лісів? У чиїй власності вони мають бути? Наскільки сучасне лісове законодавство відповідає потребам держави та народу? Як поліпшити управління лісами і зробити їх справді народним надбанням?

Автор: Олег Листопад, «Селянська правда», №44, 16 квітня 2010


Источник: Блог Олега Листопада, 29.04.2010
1   ...   89   90   91   92   93   94   95   96   ...   114


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка