1. Програма курсу фізики (астрономії)



Скачати 102.98 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір102.98 Kb.
Організація навчального процесу буде тоді ефективною, коли у вчителя систематизовані матеріали, які стосуються проведення уроків.

Рекомендуємо вчителям фізики звернути увагу на наявність наступних документів.

1. Програма курсу фізики (астрономії).

Якщо ви створюєте авторську програму, то вона повинна пройти відповідну експертизу і одержати дозвіл методичних служб для використання в експериментальному режимі (див. “Фізика для фізиків” № 4 2005 р.).

2. Календарно-тематичне планування, в якому вказуються назви тем курсу, кількість годин, відведених на кожну тему, назви тем уроків і терміни їх вивчення (див. журнал “Фізика для фізиків” №№ 3 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 рр).

3. Графік контрольних заходів, тобто дати проведення контрольних робіт, заліків (погоджуються із заступником директора).

4. Паспорт кабінету (див. спецвипуск № 1 серії “Фізика для фізиків”) та документація згідно пункту 6 паспорту.

5. Норми оцінок за 12 – бальною шкалою (див. журнал “Фізика для фізиків” № 3 2002 р., № 2 2006 р.)

6. План-конспект уроку з відміткою особливостей для паралельних класів (див. рекомендації в журналі “Фізика для фізиків” № 2 2006 р.).

ОСНОВНІ ТИПИ УРОКІВ



Класифікація уроків у педагогіці здійснюється на основі певних чинників. У методичній літературі виділяють класифікації, у яких за основу взято тематичне планування організаційних форм навчання (М.П. Гузик), особливості процесу навчання і його складові частини (С.І.Іванов), зміст, дидактична мета і способи проведення (І.М.Казанцев), дидактична мета (В.О.Онищук) та ін. Найбільш прийнятною на практиці є класифікація уроків за типом (дидактичною метою) та видом (характером діяльності вчителя і учнів. М.І.Махмутов).




За дидактичною метою ( тип уроку )

За характером діяльності вчителя ( вид уроку )

1.

Вивчення нового навчального матеріалу

Урок – лекція, урок – бесіда, кіно-, телеурок, фронтальна дослідницька лабораторна робота, урок з використанням ЕОМ, урок із застосуванням кількох засобів повідомлення нових знань та ін. Має на меті вивчення і первинне закріплення нових знань.


2.

Удосконалення знань та формування вмінь розв’язувати задачі

Фронтальне розв’язування розрахункових задач за зразком, розв’язування вправ (за допомогою дидактичних матеріалів) індивідуально або в групах, розв’язування експериментальних задач, складання (формулювання) і розв’язування цих задач. Має на меті вироблення умінь по застосуванню знань.


3.

Удосконалення знань та формування експеримен-тальних умінь

Фронтальна лабораторна робота, практикуми (одно- і двогодинні), вимірювання і спостереження на виробництві (в лабораторіях) та ін. Має на меті вироблення умінь по застосуванню знань.



4.

Узагальнення та систематизація знань

Урок-повторення, навчальна конференція (у т.ч. міжпредметна), урок-семінар, розв’язування задач, урок-екскурсія, практикум тощо. Має на меті узагальнення одиничних знань в систему.


5.

Контроль та коригування знань та вмінь

Усне опитування (фронтальне, індивідуальне, групове), перевірка знань і умінь за допомогою програмованих завдань, письмова контрольна робота з одним або кількома варіантами завдань (однакової чи різної складності), контрольна лабораторна робота, урок контролю знань і вмінь мішаного типу (поєднання кількох попередніх типів), тематична атестація тощо. Має на меті визначення рівня оволодіння знаннями, уміннями і навиками.


6.

Комбінований

Може містити елементи всіх типів уроків.

Певному типу і виду уроку відповідає певна структура. Структура деяких типів уроків може бути такою:



1. Комбінований урок

· організація початку уроку;

· перевірка виконання домашнього завдання;

· перевірка знань попередньо вивченого матеріалу;

· підготовка до засвоєння нового учбового матеріалу;

· засвоєння нових знань;

· первинна перевірка розуміння учнями нового матеріалу;

· закріплення нових знань;

· підведення підсумків уроку;

· інформація про домашнє завдання, інструкція про його виконання.



2. Урок засвоєння нових знань (формування нових понять).

· відтворення і корекція опорних знань або розв’язок вправ, тематика яких має готувати учнів до вивчення нової теми, допомагає з’ясувати ступінь готовності учнів до її засвоєння;

· створення проблемної ситуації, яку слід розв’язати на уроці або повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів;

· дослідження проблеми за допомогою навчального експерименту, спостережень учнів, а іноді й самостійної роботи з книгою або сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків об’єктів навчання;

· підведення підсумків дослідження і формулювання висновків;

· вправи по застосуванню набутих знань на практиці і для закріплення матеріалу (узагальнення і систематизація знань);

· підсумок уроку, завдання додому.

3. Урок удосконалення знань, формування вмінь розв’язувати задачі та експериментальних умінь.

· вступні вправи для перевірки підготовки учнів до засвоєння теми уроку;

· розв’язування задач або виконання лабораторної роботи;

· підсумок уроку, завдання додому.



4. Урок узагальнення, поглиблення і систематизації знань (закріплення і повторення навчального матеріалу).

На початку таких “узагальнюючих” уроків вчителі ставлять перед учнями ряд питань, які потрібно розв’язати в процесі уроку. Досить часто учні для таких уроків заздалегідь готують реферати на задані теми, які зачитують, обговорюють і рецензують на уроці. Іноді проводять урок у вигляді конференцій. Останнім часом поширені семінарські заняття, які проводять після закінчення окремих підтем. Структура таких уроків може бути такою:

· бесіда вчителя (аналіз окремих фізичних явищ за темою, що повторюється);

· реферати або повідомлення учнів;

· обговорення рефератів;

· підведення підсумків, завдання додому.


Але в практичній роботі необхідно враховувати, що типологія уроків – не догма, а орієнтир вчителеві для своєї діяльності. Тим більше, що переважна більшість науковців (О.І.Бугайов, Є.В.Коршак, І.В.Малафіїк та ін.) вважають, що сьогоднішній урок це поєднання рис урочної, лекційно-семінарської та індивідуальної форм навчання, вивчення матеріалу великими блоками (системно-блочна структура навчальних занять), модульне навчання, яке передбачає індивідуальне вивчення матеріалу за розділами науки як “одиницями” змісту. Окрім цього творчий пошук учителів приніс також “багатий врожай” так званих “нетрадиційних” уроків (уроки диспути, КВК, творчий звіт, судове засідання тощо), для яких характерна важлива особливість – вища, ніж на звичайних уроках, пізнавальна активність учнів. Особливої уваги заслуговує самостійна робота учнів, виконання ними науково-дослідних і навчальних робіт.

Підготовка вчителя до уроку починається з того, що необхідно чітко визначити мету і цілі уроку, тобто конкретні результати спільної діяльності учителя і кожного учня. Причому, мета уроку формулюється з позицій учня і однозначно визначається навчальною програмою (що учень повинен знати і вміти на даному рівні), а цілі – з позиції вчителя.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СКЛАДАННЯ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ

План-конспект уроку, як правило, складається з наступних розділів:



ТЕМА: назва теми береться із навчальної програми, з типового або розробленого вами поурочного планування.

УРОК ...: порядковий номер уроку виписується з вашого поурочного планування.

ТИП УРОКУ: визначається, виходячи з цілей і мети уроку

МЕТА УРОКУ: стисло перераховується зміст освітньої, розвиваючої і виховної мети.

1. Освітня мета:

- знання:

· формування і розвиток в учнів наукових знань та вмінь, необхідних і достатніх для розуміння явищ і процесів, що відбуваються в природі, техніці, побуті;

· знання основ фізичних теорій, наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів;

- уміння та навички:

а) спеціальні:

· вміння застосовувати знання для розв’язування завдань у стандартних і нестандартних ситуаціях;

· оволодіння мовою фізики та умінням користуватися нею для аналізу інформації;

· формування в учнів уміння систематизувати результати спостережень явищ природи і техніки, робити узагальнення й оцінювати вірогідність та межі застосування;

· формувати в учнів уміння планувати й проводити експерименти;

· набуття практичних умінь використовувати вимірювальні прилади та обладнання;

· формування у свідомості учнів природничо-наукової картини світу.

б) загальнонавчальні:

· володіння прийомами письмової і усної мови, різними прийомами роботи з навчальною і додатковою літературою (виділення головного у формі простого і складного плану, тез, конспекту);

· володіння основними видами відповідей (тематична відповідь, порівняльна характеристика, повідомлення, доповідь);

· уміння будувати порівняння, докази, визначати мету роботи, вибирати раціональні способи її виконання;

· володіння способами контролю і взаємоконтролю, само- і взаємооцінки, уміння колективно працювати і т. п.

2. Виховна мета:

· етичні і естетичні уявлення, система поглядів на світ, здатність слідувати нормам поведінки, виховання працелюбності та наполегливості;

· потреби особистості, мотиви соціальної поведінки, діяльності, світогляд (формування наукового світогляду і діалектичного мислення, формування знань про будову матерії, речовину як вид матерії і т. п.).

· виховання екологічного мислення і поведінки;

· виховання національної свідомості, патріотизму та інтернаціоналізму;

3. Розвиваюча мета:

- розвиток мови, мислення, сенсорної (сприйняття зовнішнього світу через органи чуття) сфери особистості, емоційно-вольової (відчуття, переживання, воля) і необхіднісно-мотиваційної областей;

- розумова діяльність (виконувати операції аналізу, синтезу, класифікації, здатність спостерігати, робити висновки, виділяти істотні ознаки об’єктів, цілі і способи діяльності, висувати гіпотези, будувати план експерименту).

- розвиток вмінь розв’язувати змістові задачі, експериментувати, технічно мислити (в сукупності – розвивати індивідуальні творчі здібності).



ОБЛАДНАННЯ ДО УРОКУ: перераховуються матеріали і прилади для демонстрацій, лабораторних робіт і практикумів. Сюди ж включається список технічних засобів навчання (ТЗН), які використовуватимуться на уроці (проектор, кодоскоп, відеомагнітофон, ЕОМ, відеокамера і т. д.). Доцільно включати в цей розділ дидактичний матеріал і наочні посібники.

ПЛАН УРОКУ: пишеться в короткій формі і визначає основні етапи уроку.

ХІД УРОКУ: основна частина плану-конспекту. Тут у розгорнутому вигляді висвітлюється послідовність дій під час проведення уроку.

Якщо ви готуєте план-конспект відкритого уроку, то в тексті конспекту необхідно зробити посилання на використану літературу, а в кінці тексту додати її список.


Структурні елементи навчального заняття (за М.І.Махмутовим)

Етапи

Дидактичні задачі

Показники реального результату виконання завдань

1. Організація початку заняття

Підготовка учнів до роботи на занятті

Готовність устаткування, вклю-чення учнів в діловий ритм

2. Перевірка виконання домашнього завдання

Встановлення правильності виконання домашнього завдання учнями, виявлення прогалин і їх корекція

Оптимальність поєднання контролю, самоконтролю і взаємоконтролю.

3. Підготовка до основного етапу заняття

Забезпечення мотивації і сприйняття учнями мети діяльності, актуалізація опорних знань і вмінь

Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань

4. Засвоєння нових знань і способів дій

Забезпечення сприйняття, осмислення і первинного запам'ятовування знань і способів дій.

Активні дії учнів по роботі із змістом навчання, максимальне використання самостійності в освоєнні знань.

5. Первинна перевірка розуміння

Встановлення усвідомлено-сті засвоєння нового навчаль-ного матеріалу; виявлення прогалин та їх корекція

Засвоєння суті знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і неправильних уявлень в учнів

6. Закріплення знань і способів дій

Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування в нестандартній ситуації

Самостійне виконання завдань, що вимагають застосування знань в знайомій і зміненій ситуації

7.Узагальнення і систематизація знань

Формування цілісної системи провідних знань з теми, курсу; виділення світоглядних ідей

Активна і продуктивна діяльність учнів по класифікації і систематизації, знань

8. Контроль і самоперевірка знань

Виявлення якості і рівня оволодіння знаннями і способами дій, забезпечення їх корекції

Отримання достовірної інформації про досягнення учнями планованих результатів навчання

9. Підведення підсумків занять

Дати аналіз і оцінку успішності досягнення мети і намітити перспективу подальшої роботи

Адекватність самооцінки учня оцінці вчителя. Отримання учнем інформації про реальні результати навчання

10. Інформація про домашнє завдання

Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання домашнього завдання.

Реалізація умов для успішного виконання домашнього завдання учнями відповідно до рівня їх розвитку


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка