1 Самоменеджмент як комплекс сучасних управлінсько-організаційних технологій



Скачати 325.77 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір325.77 Kb.
З М І С Т


Вступ

4

1. Теоретична частина

5

1.1. Самоменеджмент як комплекс сучасних управлінсько-організаційних технологій

5


1.1.1. Предмет, завдання та цілі самоменеджменту

5

1.1.2. Основні функції самоменеджменту

6

1.2. Практичні технології самоменеджменту

8

1.3. Тайм-менеджмент




1.4 Питання для самостійної підготовки

13

1.5. Тести

13

2. Практична частина

16

2.1 Семінарське заняття з теми

16

2.2. Практичні заняття з теми

16

Практичне заняття №1. Розрахунок особистого капіталу часу

16

Практичне завдання №2. Інвентаризація особистих цілій

17

Практичне завдання №3. Ситуаційний аналіз власних цілей

18

Практичне завдання № 4. Побудова планів

20

Література

22


В С Т У П
Динамічний розвиток вітчизняної фармацевтичної галузі в умовах постійного зростання вимог до якості фармацевтичної допомоги населення та гострої конкуренції вимагає удосконалення діяльності по управлінню персоналом. Зокрема це стає можливим за допомогою використання сучасних технологій та методів підвищення продуктивності праці спеціалістів фармації.

Серед таких технологій особливу увагу заслуговують самоменеджмент (управління своєю діяльністю), тайм-менеджмент (управління своїм часом) і лайф-менеджмент (управління своїм життям в цілому).

З позицій самоменеджменту вимоги до успішної діяльності можна систематизувати таким чином: здатність формулювати та реалізовувати професійні та життєві цілі, особиста самоорганізація, самодисципліна, самоконтроль, знання техніки своєї роботи, емоційно-вольовий потенціал, здатність бути здоровим тощо.

Використання сучасних механізмів управління часом надає змогу працівникам з’єднати життєві цінності, цілі та власні можливості, а також мінімізувати негативний вплив зовнішніх факторів середовища.

Отже, спеціалісти фармації, а особливо керівники фармацевтичних закладів, виходячи з конкретних умов, сфери діяльності, характеру обов’язків, чисельності підлеглих повинні уміти самостійно планувати, організовувати та координувати власні дії, так, щоб незалежно від зовнішніх чинників продуктивно управляти робочим часом і завданнями, з метою підвищення ефективності як власної роботи, так і фармацевтичного закладу в цілому.

НАВЧАЛЬНА МЕТА
Ознайомити слухачів з основами самоменеджменту та тайм-менеджменту, їх значенням та цілями за сучасних умов розвитку фармацевтичної галузі. Набути навичок у проведенні аналізу власної діяльності та визначенні шляхів підвищення ефективності управління своїм часом.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Самоменеджмент як комплекс сучасних управлінсько-організаційних технологій


      1. Предмет, завдання та цілі самоменеджменту


Самоменеджмент (self-management) – це наука про самоорганізацію та самоуправління діяльності людини. Іншими словами це послідовне і цілеспрямоване використання керівниками або спеціалістами фармації випробуваних методів та практичних навичок з організації роботи для підвищення її ефективності та досягнення намічених професійних цілей.

Предметом самоменеджменту є феномен самоорганізації людського фактору та система ресурсів працівника, за допомогою яких людина долає критичні ситуації і виходить на новий рівень як саморозвитку, так і підвищення професійної компетенції.

Завданням самоменеджменту є оптимізація трудової діяльності, що містить самооцінку, самоконтроль, складання програми дій, використання сучасних технологій у роботі тощо.

Враховуючи аспекти управлінської діяльності, самоменеджмент ставить перед керівниками такі цілі:

– розвиток необхідного рівня рефлексії (усвідомлення себе) для виявлення різноманітних підходів до вирішення проблем професійної діяльності та свого життя;

− максимальне використання власних можливостей, свідоме управління плином свого життя, подолання зовнішніх обставин як на роботі, так і в особистому житті;

– навчання практичним навичкам, які необхідні для успішної роботи, а саме методам управління особистою кар’єрою, раціоналізації власної праці, техніці і прийомам переконання, методам збереження й підвищення своєї працездатності;

– пошук оптимальних варіантів управлінської поведінки;

– управління внутрішніми ресурсами;

– забезпечення гармонійних відносин з підлеглими.

У цілому, самоменеджмент допомагає виконувати роботу з меншими витратами, краще організувати працю і, отже, отримувати кращі результати; зменшувати завантаженість роботою а, значить, і зменшувати поспіх і стреси.

Основні питання, які самоменеджмент висуває до організації ефективної роботи це:

Як створити відповідні умови роботи?

Як створити індивідуальний стиль роботи?

Який план роботи на кожен день?

Як проводити самоконтроль і коректування дій?




      1. Основні функції самоменеджменту

Здійснення оптимізації власної діяльності, як і вирішення певних професійних проблем, можна представити у вигляді послідовного виконання взаємопов’язаних функцій самоменеджменту (рис.1.):

1. Постановки професійних та особистих цілей.

2. Планування раціонального використання часу.

3. Прийняття рішення щодо майбутніх справ.

4. Організації і реалізації особистого трудового процесу.

5. Самоконтролю підсумків трудової діяльності.

6. Раціоналізації комунікативного процесу та отримання інформації.



Рис.1. Функції самоменеджменту
Першою функцією, безумовно, є постановка мети, яка являє собою аналіз та формування особистих цілей працівника.

Професійну або особисту мету доцільно представляти у вигляді чіткого виразу або точних формулюваннях власних інтересів, потреб і завдань, що вимагає зорієнтувати дії та вчинки на їх виконання. При цьому поставлена мета повинна описувати кінцевий результат, що буде слугуватиме самомотивацією у роботі.



Друга функція самоменеджменту – це власне планування часу на реалізацію цілей. Планування часу означає підготовку до реалізації поставлених цілей шляхом структурування та впорядкування часу, який виділяється для виконання поставлених завдань.

Головною перевагою функції планування витрат робочого часу є його значна економія в кінцевому результаті.

Планування розрізняється за видами відповідно до встановленого часу виконання поставлених завдань, а саме: довгострокове (плани, цілі та цінності на все життя), середньострокове (плани та цілі на термін до 5-ти років), короткострокове (плани та завдання на рік) та завдання на день.

Послідовність у плануванні цілей та завдань працівника відповідно до визначених термінів часу можна представити графічно у вигляді «сходинки» (рис.2.):



Визначення планів на день

Визначення короткострокових планів



Визначення середньострокових планів



Визначення довгострокових планів


Формування особистих цілей


Встановлення життєвих цінностей

Рис.2. «Сходинка» самоменеджменту

Третя функція самоменеджменту − прийняття рішення щодо майбутніх справ − полягає у встановленні пріоритетності намічених завдань, тобто визначенні серед них завдань, які мають першорядне, другорядне та інше значення.

Як показує досвід, основна проблема керівників різного рівня управління полягає в тому, що вони намагаються одразу виконувати занадто великий обсяг роботи або використовують робочий час на виконання несуттєвих завдань.

Таким чином, свідоме встановлення пріоритетності та послідовності у виконанні намічених завдань шляхом складання спеціального списку справ допоможе керівнику:

– працювати тільки над дійсно важливими завданнями;

– вирішувати питання відповідно до їх терміновості та важливості;

– концентруватися на виконанні тільки одного завдання.

Після прийняття рішення про послідовність виконання намічених завдань необхідно розглянути питання про те, як організувати трудовий процес і реалізовувати власну трудову активність.

Організація і реалізація особистого трудового процесу − четверта функція самоменеджменту − передбачає складання розпорядку дня керівника.

Існують загальні рекомендації та правила щодо раціональної організації робочого дня, зокрема:



Правила початку робочого дня:

• Починати роботу із позитивним настроєм та, по можливості, в один і той же час.

• Здійснювати перевірку плану дня, складеного напередодні та узгоджувати цей план із секретарем.

• Виконувати спочатку ключові та складні завдання.



Правила основної частини робочого дня:

• Здійснювати гарну підготовку до виконання завдань.

• Намагатися виконувати завдання у запланований термін.

• Вміти відхилювати додатково виникаючі питання.

• Здійснювати роботу у розміреному темпі, робити своєчасні паузи та перерви.

• Намагатися раціонально завершувати початі справи.



Правила завершення робочого дня:

• Здійснювати контроль за виконанням запланованих справ.

• Складати план роботи на наступний день.

П’ятою функцією самоменеджменту є самоконтроль за виконанням трудової діяльності.

Самоконтроль охоплює три основних завдання:

– осмислення стану виконання завдань, тобто з’ясування того, що вже досягнуто до моменту здійснення контролю;

– порівняння запланованих та отриманих результатів;

– коригування планів за встановленими відхиленнями.

Наприкінці кожного робочого дня необхідно контролювати і відображати не тільки факт виконання поставлених цілей, але і здійснювати аналіз причин невиконання намічених завдань.



Останньою функцією самоменеджменту є раціоналізація комунікативного процесу та отримання інформації, яка об’єднує усі вищерозглянуті функції.

Важливість цієї функції пов’язана з тим, що на керівника щодня обрушується потік інформації, яку йому доводиться упорядковувати. Для того щоб заощаджувати власний робочий час необхідно розробити підхід до опанування інформації, а саме: раціональний розгляд документації та ведення кореспонденції (читання, сприйняття, відповідь тощо), ефективне проведення нарад (визначення питань напередодні, встановлення часу на кожне питання), телефонні переговори (планування змісту розмови та тривалості) тощо.


1.3. Практичні технології самоменеджменту
Керівнику фармацевтичного закладу необхідно користуватися всім арсеналом сучасних технологій самоменеджменту. Найбільш апробованими технологіями вважають:

– метод «Альпи»,

– ведення щоденника часу,

– принцип Парето,

– АВС-аналіз,

– аналіз за принципом Ейзенхауера.



Метод «Альпи» полягає у резервуванні робочого часу «про запас» у співвідношенні (60:40). Тобто, при складанні плану виконання певного завдання слід дотримуватися основного правила, згідно з яким планом охоплюють 60 % робочого часу і приблизно 40 % залишають як резервний час для вирішення неочікуваних справ.

Ведення щоденника часу, який являє собою одночасно календар-пам’ятку, особистий щоденник, записну книжку, інструмент планування, довідник, абонементну книжку, картотеку ідей та інструмент контролю. Користь від подібних календарів для поміток полягає в тому, що вони допомагають орієнтуватися в строках і датах.

Застосування принципу Парето (співвідношення 80:20) полягає в тому, що якщо всі робочі функції розглянути з точки зору їх ефективності, то виявиться, що 80 % кінцевих результатів досягається лише за 20 % витраченого часу, тоді як решта 20 % загального «поглинають» 80 % робочого часу.

Встановлення пріоритетності завдань за допомогою АВС−аналізу включає в себе такі позиції:

– найважливіші завдання (категорія А) становлять приблизно 15 % кількості всіх завдань і справ, якими зайнятий керівник. Однак, власна значущість цих завдань (у сенсі вкладу у досягнення мети) становить приблизно 65 %;

– важливі завдання (категорія В) складають у середньому 20 % від загального числа і також 20 % значущості завдань і справ керівника;

– менш важливі і несуттєві завдання (категорія С) становить, навпаки, 65 % загальної кількості завдань, але мають незначну частку - близько 15 % у загальній вартості всіх справ, які потрібно виконати.



Аналіз за принципом Ейзенхауера передбачає встановлення пріоритетності у виконанні завдань за такими критеріями, як важливість і терміновість справи.

Важливість і терміновість справ – поняття відносні. Справи мають тенденцію змінювати ступінь своєї терміновості та важливості, але на якийсь певний момент можна приблизно визначити ці показники для себе. Залежно від ступеня терміновості і важливості, завдання розрізняють за чотирма групами:

1. Термінові/важливі справи. За них варто братися негайно і самому їх виконувати.

2. Термінові/менш важливі справи.

3. Менш термінові/важливі завдання. Їх не треба виконувати терміново. Але потрібно проконтролювати, щоб вони не перейшли в розряд термінових справ.

4. Менш термінові/менш важливі завдання.

Розподіл щоденних завдань за пріоритетами відповідно до принципу Ейзенхауера наведено у табл.1.

Таблиця 1

Розподіл щоденних завдань за пріоритетами

Термінові/важливі справи

(високий пріоритет)



Термінові/менш важливі справи

(середній пріоритет)



Завдання

Термін виконання

Завдання

Термін виконання

























Менш термінові/важливі справи

(середній пріоритет)



Менш термінові/менш важливі справи (низький пріоритет)













Сукупність різних методів та прийомів самоменеджменту, які доцільно використовувати у практичній діяльності керівників фармацевтичних закладів, узагальнена у табл. 2.

Таблиця 2

Рекомендовані методи та прийоми самоменеджменту

Функція самоменеджменту

Методи

Результат

1. Постановка цілей

Визначення мети, ситуаційний аналіз, цільові стратегії та методи досягнення успіху, формулювання мети

Мотивація, усунення слабких сторін, розпізнавання переваг, концентрація зусиль на вузьких місцях, з’ясування та фіксація термінів і найближчих кроків

2. Планування використання часу

Стратегічне й оперативне планування, планування дня, принципи тимчасового менеджменту, метод «Альпи», система Франкліна, «пряме і зворотне» планування, ведення щоденника часу

Підготовка до реалізації мети, оптимальний розподіл і планування часу, скорочення строків виконання

3. Прийняття рішення

Встановлення пріоритетів, принцип Парето, АВС аналіз, принцип Ейзенхауера, делегування завдань

Першочергове вирішення життєво важливих проблем, упорядкування справ за їх важливості, продуктивність трудових витрат

4. Організація і реалізація

Розпорядок дня, графік продуктивності, денний робочий план

Концентрація на значних завданнях, використання піку продуктивності, облік періодичних коливань, становлення індивідуального робочого стилю

5. Самоконтроль

Контроль процесу роботи, контроль досягнення поставлених цілей, огляд підсумків минулого дня

Забезпечення запланованих результатів, позитивний вплив на перебіг життя

6. Інформація та комунікація

Раціональні наради, раціональне ведення переговорів, раціональне використання телефону, раціональне ведення кореспонденції, листки-пам'ятки і формуляри

Краща організація нарад і конференцій, виділення часу для співбесід, відмежування від можливих перешкод, менше відволікань


1.3. Тайм-менеджмент як складова самоменеджменту
Тайм-менеджмент – в перекладі з англійської означає «управління часом». Часом, зрозуміло, не можна керувати, а практичним завданням тайм-менеджменту є упорядкування використання робочого і особистого часу. Іншими словами, це облік та оперативне планування часу.

Відповідно до теорії тайм-менеджменту, важливим для кожного працівника є виявлення сутності та мінімізація впливу або абсолютне подолання хронофагів − факторів, що викликають нераціональні витрати часу у діяльності протягом робочого часу.

Хронофаги – це вид стандартних ситуацій та інші перепони, що тимчасово зупиняють процес роботи або які перешкоджають та унеможливлюють подальше її виконання.

Ще у 1984 році одним з найвідоміших у світі дослідників тайм-менеджменту Лотаром Зайвертом були окреслені типові хронофаги. Зі змінами зовнішнього середовища відбуваються і зміни в чинниках, що заважають якісній організації управлінсько-організаційній діяльності.

Найбільш розповсюдженими хронофагами визнані:

1. Постійний поспіх.

2. Відсутність чіткого розподілу робіт або їх пріоритетності.

3. Постійне доопрацювання справ вдома.

4. Великий потік рутинних справ, часто строкових, робота над якими займає багато часу.

5. Метушливість.

6. Слабка мотивація праці.

7. Телефонні дзвінки особистого характеру.

8. Неефективна робота з документацією.

9. Синдром «відкладання справ на потім».

10. Відсутність самоорганізації та самодисципліни.

11. Недостатній контроль за виконанням роботи.

12. Виконання чужих завдань.

До зазначених факторів доцільно додати також сучасні техногенні хронофаги, які можуть працювати як на користь роботі, так і заважати, наприклад телевізор, Інтернет в особистих цілях, ICQ, чати-форуми, електронна пошта, комп’ютерні ігри, купівля товарів у режимі «он-лайн» та ін.

Окрім хронофагів, існують і внутрішні перешкоди, які відволікають від виконання завдань та цілей, а саме:

– невміння відмовляти;

– звичка хапатися за все і відразу;

– неправильна оцінка термінів і обсягів робіт;

– бажання завжди бути корисним і допомагати всім;

– природна повільність;

– відсутність звички вести записи;

– зайва товариськість;

– звичка приступати до роботи не забезпечивши себе всім необхідним;

– не вміння розставляти пріоритети;

– звичка кожні 5-10 хвилин перевіряти пошту (блоги, форуми) або іншу інформацію на сайті;

– недолік відпочинку (постійний сонливий стан);

– звичка повністю покладатися на пам’ять;

– природна неуважність;

– звичка відкладати щоденні справи на кінець дня;

– не вміння стежити за виконання проекту;

– звичка палити.

Подібні перешкоди, як правило, не враховують як частину робочого процесу, але вони частіше всього перешкоджають роботі і забирають частину часу.



1.4. Питання для самостійної підготовки


  1. Особливості планування цілей: сучасні технології. Як правильно планувати свій час.

  2. Механізм розстановки цілей. Цілі та цінності.

  3. Основні складові самоменеджменту.

  4. Механізми самоменеджменту.

  5. Сучасні стратегії тайм-менеджменту.

  6. Правила визначення пріоритетів.

  7. Формалізація завдань.

  8. Методи самоменеджменту: алгоритм Г. Архангельського, хронометраж А. А. Любищева, хронокарти А. Гастева.

  9. Піраміда особистісної ефективності за Франкліним.

  10. Самотестування та самоконтроль в повсякденній діяльності.



    1. Тести

1

Самоменеджмент – це…

а) робота над собою в межах особистісного розвитку та освоєння методів ділової активності;

б) управління своїми обов’язками;

в) підвищення компетентності.


2

Предметом самоменеджменту є…

а) психологія особистості;

б) фізичний стан людини;

в) самоорганізація людського фактору;

г) практична діяльність.
3

Основним завданням самоменеджменту є …

а) підвищення продуктивності людини;

б) здійснення оптимальної діяльності людини, враховуючи самооцінку;

в) покращення фізичного та емоційного стану людини.


4

Основною метою самоменеджменту є…

а) розвиток необхідного рівня рефлексії;

б) збільшення прибутку в організації;

в) підвищення рівня компетентності.


5

Процес самоменеджменту починається з…

а) постановка цілей;

б) планування;

в) реалізація.


6

«Сходинка» самоменеджменту являє собою…

а) засоби для реалізації визначених завдань;

б) послідовність у плануванні діяльності від з’ясування основних життєвих цінностей до визначення планів на день;

в) алгоритм дій керівника.


7

Принцип Парето в самоменеджменті полягає у наступному…

а) техніка планування часу з врахуванням його резерву «60:40»

б) 80% витрачених ресурсів забезпечують 20» результатів, а 20% витрачених ресурсів забезпечують 80% результатів;

в) планування справ та завдань за пріоритетами;


8

Метод «Альпи» передбачає…

а) техніка планування часу з врахуванням його резерву «60:40»

б) послідовність визначених етапів виконання справ;

в) планування справ та завдань з урахуванням часу.


9

АВС – аналіз в організації діяльності керівника передбачає…

а) аналіз попередніх справ;

б) планування завдань за строками виконання;

в) розподіл завдань за їх важливістю.


10

Принцип Ейзенхауера містить в собі принципи…

а) планування завдань за строками виконання;

б) планування справ та завдань за пріоритетами;

в) ведення щоденника справ та завдань.


11

Тайм-менеджмент - це

а) управління часом, який витрачається на роботу;

б) організація особистого часу окремою людиною;

в) кількість часу, яка використовується для управління.


Таблиця для самоконтролю відповідей на тестові завдання (еталонні відповіді)


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

а

в

б

а

а

б

б

а

в

б

б


2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ
2.1. Семінарське заняття з теми
Мета – раціонально визначити необхідні завдання та час на виконання завдань управлінсько-організаційної діяльності.

Тривалість – 2 години

Питання до семінару:

1. У чому полягають сучасні функції керівників різного рівня управління?

2. Дайте характеристику виконання повсякденних завдань та визначте перешкоди у ході їх виконання.

3. Сформулюйте цілі та цінності у своєму житті та зробіть оцінку відповідності поставлених цілей особистим ключовим цінностям.

4. Визначте пріоритетність поставлених завдань.

5. Визначте необхідний час для виконання цих завдань
2.2. Практичні заняття з теми
Практичне заняття №1. Розрахунок особистого капіталу часу.

Мета – визначення капіталу часу для подальшого формування цілей та задач.

Тривалість – 2 години

Інструкція. При постановці мети на майбутній період необхідно знати, на якій відрізок часу планувати досягнення конкретних результатів як в плані особистого життя, так і кар’єри. Для виконання завдання слухачам пропонується розрахувати свій особистий капітал часу за таким прикладом.
Вихідні дані для розрахунку капіталу часу

Показники

Умовні позначення

Значення

Вік, років

ВР

19

Пенсійний вік, років

ВП

50

Кількість календарних днів у році

NK

365

Число робочих днів у році

NP

250

Тривалість робочого дня

ТЧ

8

Кількість вільних годин протягом робочого дня

ТС

3

Кількість вихідних днів у році

NB

115

Кількість вільних годин протягом вихідного дня

NC

10

Капітал особистого часу КЧ складається з капіталу робочого часу КР і капіталу вільного часу КВ:

КЧ = КР + КВ

Капітал робочого часу визначається як:


КР= ( ВП – ВР) * NP* ТЧ = ___________ г.
Капітал вільного часу:
КВ = (ВП – ВР) * NР * ТС + ( ВП – ВР) * NВ * NС = _________ г.
Капітал особистого часу:

КЧ = КР________ + КВ________=__________ г.
Розрахунки показують, скільки є ресурсу часу, а саме скільки в розпорядженні робочого та годин вільного часу.
Практичне завдання № 2. Інвентаризація цілій

Мета: визначення та формування особистих та професійних цілій.

Тривалість – 2 години

Інструкція: для виконання завдання слухачам пропонується проаналізувати власні завдання та цілі, які ще не були реалізовані та плануються у подальшому житті. На запропонованому прикладі пропонується продовжити таблиці:
Досвід, який я ще хотів би придбати

Особистий

Професійний

  1. Бути впевненим у собі

  2. Отримати водійські права

  3. Оволодіти французькою мовою

  4. Правильно розраховувати свій час

  5. ___________________

  6. ___________________

  7. ___________________

  8. ___________________

  9. ___________________

  10. ________________




  1. Правильно планувати свій час

  2. Навчитися правильно ставити цілі і стежити за їх виконанням

  3. Вміти виступати перед великою кількістю людей

  4. _____________________

  5. _____________________

  6. _____________________

  7. _____________________

  8. _____________________

  9. _____________________






Бажання та справи, які я ще хотів би здійснити

В особистому житті

В професійній сфері

  1. Купити машину

  2. Стрибнути з парашутом

  3. Придбати власну квартиру

  4. ____________________

  5. ____________________

  6. ____________________

  7. ____________________

  8. ____________________

  9. ____________________




  1. Пройти стажування в організаціях різних країн

  2. Самовдосконалюватися як керівник

  3. _____________________

  4. _____________________

  5. _____________________

  6. _____________________

  7. _____________________





Практичне завдання № 3. Ситуаційний аналіз власних цілей.

Мета: визначення основних цілей та засобів їх досягнення.

Тривалість – 4 години.

Інструкція: Для досягнення поставлених цілей, особистих і професійних, треба оцінити власні ресурси досягнення цих цілей. За допомогою ситуаційного аналізу досягається відбір тих цілей з великої кількості, які в значній мірі відповідають особистим, діловим якостям, власним ресурсам і здібностям.

Ситуаційний аналіз включає декілька етапів:

1. Оцінку особистого балансу успіхів і невдач.

2. Оцінку сильних і слабких сторін.

3. Аналіз «мета-засіб».
Першим етапом визначте свої досягнення та фактори, за рахунок чого вони були досягнути

Баланс особистісних успіхів


Мої успіхи та досягнення

Фактори

Успішне закінчення школи

Бажання вчитися, розумові здібності

Навчання в НФаУ

Розумові здібності

Робота в ТОВ «Зелена аптека»

Повага до професії,

бажання бути незалежним





















Наступним кроком визначте свої невдачі або негативні успіхи


Баланс невдач та негативних успіхів


Мої найбільші невдачі

Здібності, яких мені не вистачало

Як я подолав невдачі

Періодичні ускладнення відносин з колективом

Впевненість у собі, уміння слухати співрозмовника і прислухатися до нього, здатність поступитися

Участь у житті колективу, поняття власних помилок і вміння їх визнавати

Звільнення з роботи за власним бажанням

Вміння правильно планувати свій час, працьовитість

Інтерес до роботи, хороші відносини з колективом




























На другому етапі після складання балансу особистих успіхів і невдач необхідно оцінити сильні й слабкі сторони.


Сильні й слабкі сторони


Здібності

Сильні сторони

Слабкі сторони

Професійні знання

та досвід





Уміння працювати в команді

Відповідальність

Працездатність

Прагнення підвищити кваліфікацію

_________________

_________________

_________________


Невміння планувати час

Відсутність досвіду роботи в якості керівника


___________________

___________________

___________________


Особисті здібності


Самостійність

Ініціативність

_________________

_________________

_________________


Упертість

Невпевненість в собі

Лінь

_________________



_________________


Інтелектуальні здібності


Гнучкість розуму

Здатність до самоосвіти

Інтерес до нового

_________________

_________________

_________________




Деяка поверховість знань
_________________

_________________

_________________

_________________




Комунікаційні здібності


Вміння ладити з людьми

Бажання знайти спільну мову

_________________

_________________

_________________

_________________




Невпевненість

схильність настрою

Запальність

Упертість

_________________

_________________

_________________

_________________



І на третьому етапі необхідно провести аналіз «мета – засіб»


Аналіз «мета – засіб»


Мета

Засіб

Результат

Розвивати організаторські та управлінські здібності

Отримання необхідних знань, прояв ініціативи.

Участь у процесах прийняття рішень



Вміння формулювати завдання, розвиток ініціативності,

досвід роботи в колективі































Практичне завдання №. Побудова планів.

Мета: удосконалення вміння володіти технологіями самоменеджменту.

Тривалість – 2 години.

Інструкція: на основі практичних занять №1-3 та технологій самоменеджменту і тайм-менеджменту слухачам потрібно побудувати план особистого життя та професійної діяльності.

План професійної діяльності


Цілі

Значимість

Строк

Практичні цілі

Контроль

Професійний

розвиток


Дуже висока

2013

Самоосвіта, ініціативність




Просування службовими сходами




























































План особистісного життя

Сфера життя

Життєва мета

Значимість

Строк

Практичні

цілі


Контроль

Майно


Авто

Квартира


Євроремонт

Дуже висока

Висока


Висока

2012

2014


2014

Високооплачу-вана робота




Відпочинок та розваги
















Здоров'я
















Підвищення кваліфікації
















Шлюб,

родина

















Імідж



































Література


  1. Андрушків Б. М. Основи менеджменту. / Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. – Л.: Світ, 1995. – 293 с.

  2. Бавыкин В. «Новый менеджмент» / В. Бавыкин. – М.: Экономика, 1997. – 368 с.

  3. Веретехина Л.В. Выработка и реализация управленческих решений: Текст лек. (Для бакалавров по экон.) / Л.В. Веретехина. – К.: Киевский государственный университет, 1995. – 22 с.

  4. Друкер Питер Ф. Практика менеджмента: Пер. с англ. – М.: Издат. дом «Вильямс», 2001

  5. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: [Текст] учеб. пособие / Н.Л. Карданская. – М.: Русская деловая литература, 1998. – 288 с.

  6. Лукашевич В. Основы менеджмента в торговле: Учебное пособие / В. Лукашевич. – К.,– 1996. – 191 с.

  7. Маскон М. Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М. Х. Мескон, М. Альбаерт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2002. – 704 с.

  8. Мнушко З. М. Менеджмент та маркетинг у фармації: Ч.ІІ. Менеджмент у фармації: Підручник для студентів вузів. – 2-е вид. / З. М. Мнушко, Н. М. Дихтярьова; під ред. З. М. Мнушко. – Х.: Вид-во НФаУ «Золоті сторінки», 2009. – 448 с.

  9. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. / Б. В. Новіков, Г. Ф. Сініок, П. В. Круш. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 560 с.

  10. Павлова В.А. Вплив основних факторів макросередовища на функціонування підприємства / В.А. Павлова // Торгівля і ринок України. Вип. 11. Т.2.  Донецьк: ДонДУЕТ, 2000.  С. 77-82.

  11. Подсолонко А.О. Менеджмент: теорія і практика: Навчальний посібник / А.О. Подсолонко. – К.: ЦУЛ, 2003. – 370 с.

  12. Психология менеджмента / Под ред. проф. Г. С. Никифорова. 2-е изд. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2002. – 556 с.

  13. Семенов А. К. Основы менеджмента: практикум. / А. К. Семенов, В. И. Набоков, 2007. – 476 с.

  14. Системи підтримки прийняття рішень / В.Ф. Ситник, О.С. Олексюк, В.М. Гужва та ін. / Под ред. В.Ф. Ситник. – К.: Техніка, 1995. – 162 с.

  15. Стадник В.В. Менеджмент: Посібник / В.В. Стадник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с.

  16. Шегда А.В. Менеджмент: Навчальний посібник / А.В. Шегда. – К.: «Знання», 2002. – 584 с.



Навчальне видання

Толочко Валентин Михайлович

Кайдалова Альбіна Володимирівна

Галій Лариса Віталіївна

Артюх Тетяна Олександрівна
САМОМЕНЕДЖМЕНТ В ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Методичні рекомендації для підготовки та проведення

практичних занять з курсу

«УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ»

в системі післядипломної освіти

спеціалістів фармації









База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка