1 Вечір-пам'яті героям Небесної сотні «100 крилатих героїв у небо полетіло» сценарій Хвилина



Скачати 319.03 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір319.03 Kb.
Рекомендовані плани-конспекти

виховних заходів присвячених вшануванню пам’яті

Героїв Небесної Сотні

1



Вечір-пам'яті

героям Небесної сотні

«100 крилатих героїв у небо полетіло»

сценарій

Хвилина мовчання

Ведуча 1: Час… У кожного із нас з ним свої рахунки, а в України особливі. Більше 350ти років на шляху боротьби за незалежність, український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Останніми у цьому довгому списку стали герої Небесної Сотні. Чи можемо ми живі, забути невинно убієнних? Лише одна відповідь. Ні! Схилімо низько голови перед пам’яттю людей, яких було вбито у мирний цивілізований час 21 століття, хвилиною мовчання пом’янемо загиблих героїв.

Ведучий 1:  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 роках на Майдані. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття від цих подій через картини, вірші, пісні, книги.

Небесна Сотня – 


То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Учень2:

Небесній Сотні


Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
м шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.

Учень3:

Вони пішли, як разом ідуть браття

На захист рідної землі.

Не повернулися Небесна сотня

Як птахи в небо попливли.

Учень4:

Вони боролися за нас,

Не тільки ветерани,

Щоб був в країні нашій лад

Стояли на майдані

Учень5:

Їх всіх і били й катували,

Й погрозами лякали.

Та цього владі було мало

Найкращих повбивали.

Пісня "Мамо, не плач, я повернуся..."

Ведуча 1: Юні та сивочолі. Багатодітні батьки та одинаки. Заробітчани та кандидати наук. Східняки та західники. Абсолютно різні і такі схожі. Кожен герой повстав проти насилля, несправедливості до своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг – віддав своє життя заради нової України. І це не пафосні слова. Це – реальність. Герої своїм подвигом показали силу та незламність українського духу. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу», - ці рядки гімну у дні Єврореволюції стали пророчими. З ними вистоювали морозяні ночі. З ними ішли голіруч на озброєних силовиків.

Ведуча 2: Ранок 18 лютого, У Верховній Раді мали розглянути питання змін до Конституції України щодо обмеження повноважень президента, майданівці запланували акцію «мирного наступу». Учасники ходи з майдану Незалежності  -кияни, які перед роботою долучилися до акції. Вони йшли без касок, окулярів та будь-кого захисту, дехто взяв із собою дітей. Йшли співали Гімн, прочитали спільно молитву, покричали підбадьорливі гасла. Та мирна хода швидко перетворилася на криваві сутички та для декого стала останньою в житті…

Учень 6:  

Осінь не гріє руки та ноги,

Гріють надії і діалоги.

Зносити чинно мусимо тривоги

Й гордо стояти до ПЕРЕМОГИ!!!

В бій барабани!

Всі на майдани!

Люди Країни

Правда за нами!!!

Учень7:  

Палає Київ у вогні,

Горять сталеві БТРи

Там на межі передовій,



Народ боронять волонтери.
Ведуча 1: Справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо - вибухи, стогін, горе. Спецпризначенці стріляли у людей закидали їх світло-шумовими та газовими гранатами, били, віддавали «тітушкам», які добивали майданівців. Протестувальники кидали у відповідь бруківку, запальну суміш, фаєри. Кількість загиблих становила вже понад десять, поранених – близько тисячі. Пізно ввечері  силовики починають штурм Майдану, займають Український дім та грабують Музей історії Києва, підпалюють будинок профспілок, у вогні якого згоріли люди. Влада оголосила «антитерористичну операцію», Майдан зайняв оборонні позиції.

Ведуча 2: Протестувальники підпалили барикади. На прорізній чатували озброєні «антимайданівці», перекриваючи шлях для відступу з площі, гинуть люди. Жінок просять покинути площу, але більшість лишається. Очевидці розповідають, що ця ніч була найстрашнішою. Майдан вистояв, але загинули люди – як серед протестувальників, так і силовиків.

Ведуча 1: Був ранок 20-го лютого 2014 року. Після трьох місяців протестів країна завмерла в очікуванні і непевності. Майдан був відрізаний від цілого світу: метро зупинилося, під’їзди до Києва блоковані. Саме 20 лютого влада оголосила перемир’я. Протестувальники відтіснили силовиків від монументу Незалежності, звільнили Жовтневий палац та Український дім. Раптом по майданівцях відкрили прицільний вогонь на ураження, ймовірно снайпери розташувалися на дахах готелів» Козацький» та «Україна. Серед протестувальників були і зниклі безвісти. Так з’явилася Небесна Сотня.

Ведуча 2: Потім країна почала дізнаватися імена своїх героїв. Кожна історія викликала гострий, пронизуючий біль, всеохоплюючий гнів та безсилля. Кожна нова сповідь закарбувалася в пам’яті. Прийшло розуміння, що героїчні подвиги цих звичайних людей не можуть бути забутими.

Пісня "Нашим героям"

Ведуча 1: Зараз бентежить тільки одне. Не можна допустити, щоби подвиг героїв Небесної сотні був марним.

Ведуча 2: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю,мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. А світло цієї запаленої свічки нехай буде пам’яттю тим хто навічно пішов із життя, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

грає пісня «Гей, плине кача по Тисині…»

Учень8:  

Забути кров святу не маєм права! –

Лишила слід безсмертний і терпкий…

Героям України – Слава! Слава» Слава!!!

І наша пам'ять – на усі віки.



Учень9:  

 …О, поведи ж нас, лицарський духу,

 По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, страшну годину

З’єднай в єдину всю Україну.

Учень10:  

Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

Пісня «Молитва за Україну»

2



Сценарій присвячений героям Небесної Сотні.

У нашій пам’яті вони назавжди залишились

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, написи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де загину…», список прізвищ героїв з фото), на підлозі напис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

(Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для надпису «Героям Слава»)

Ведучий 1 Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Ведучий 2 Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Не можна не згадати українців,які боролися за незалежність та волю України:Бандера,Шухевич…
Вчитель: Всечесний отче,шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Небесна сотня – безневинна жертва…


Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Учень 1


Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 2 Так чинили лиш варвари, злісні хани,


Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”
Ведучий 2: Лінійку – реквієм, приурочену пам’яті Небесної сотні оголошую відкритою.
(Гімн України)
Ведучий 1 Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр., Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Мені наснилось, що вони зустрілись:


Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?”
“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”
“А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.


В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть… а жити так хотів.”
“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни – син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин.”
… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
” За Україну нас вбивають, брате мій.”

Пісня


Старший брат…Так називали колись Росію… Знаєте в чому різниця між українцями та росіянами? Коли у них біда, ми плачемо разом з ними: ми плакали коли був Беслан, ми плакали коли зривали їхній вокзал, будинки, ми плакали, коли у них гинули мирні беззбройні люди, а коли у нас сталося лихо і почали гинути наші люди від рук криміналу, вони насміхались. Задорнов називав нас єврохохлами, вони обзивали салоїдами і хотіли, щоб «мочили» Майдан. Так ось: знаєте чому ми не хотіли під крило Росії, а хотіли в Європу? Тому,що в той час, коли гинули наші люди, Жириновський кричав,що пришле патронів, а Європа давала гуманітарну допомогу; в той час, коли Медвєдєв кричав,щоб президент не був ганчіркою – «треба душити Майдан», в той же час польські літаки відвозили до себе наших ранених. Тому ми і не хочемо до Росії, тому що вони вважають, що все вирішує сила фізична, а що таке сила духу їм невідомо. (Кліп: «Мы не будем братьями»)
Ведучий 1 : Ми хочемо в цивілізоване,європейське суспільство. Пройде декілька років, і всі позаздрять вільній, європейській Україні, і ми надіємось тоді у них хватить сили духу позбутися того, чого зараз позбуваємось ми.
Учень 6 Вірш: Рубають все : і душі і надії…
А насправді знаєте, чому в нас “забрали” Крим ,а тепер і далі рвуть на шматки нашу неньку – Україну ? Ми вам скажемо, чому.
Тому, що в цю секунду під моїм вікном (в центрі Дрогобича) з якоїсь тачки на всю вулицю валить дешева російська попса.
Тому що в Києві, коли я прошу в кафешці меню українською, на мене дивляться як на ідіота.
Тому, що “Піккардійська терція” і “Кому вниз”, напевне, жодного разу не виступали в Севастополі.
Тому, що в більшості міст шукати українську на FM-хвилях — все одно, що бавитись з револьвером у російську рулетку.
Тому, що навіть поважні, здавалося б, люди під час першої-ліпшої суперечки переходять на російські матюки.
Тому, що у нашій героїчній (в останні дні) армії всі команди виголошуються в кращому випадку відбірним суржиком, а військові терміни досі переважно російські.
Тому, що вишиванки ми одягаємо тільки на великі свята, натомість в моді три смужки і короткі пояси… ой, спідниці.
Тому, що пів країни не знає, що таке Вертеп.
Ведучий 1 І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»
Ведучий 2 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.(слайди)
Учень 7

Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…


Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Де вбивці зуби свої скалили, як псини…


Озброєні, слиняві, до зубів…
Ніщо, собаки, проти вільної людини.
Ніщо, проти жертовних тих голів…

Хвости підбгали куці, скавуляки…


Собача шапка, ти ж на трьох цепах!…
Твої засланці безпородні – хамуляки.
Розбіглись в усі боки в дикий страх.

Людина люта, хоч душа не знала гніву.


На рідній тверді полягла святій.
Герої ж не вмирають! Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”, належиш їй!

Болюча правда на Дніпровій кручі…


Під плач сиріт, вдовиць і матерів…
Твій трон з мозолів людських, всемогучий –
В невинній крові, в Києві та у Одесі стлів…

Під схлипи люду Бог тебе розсудить…


За рвані руки, ноги і лоби…
Вкраїну люд від гноблення розбудить
Геройської, відважної доби!…

ПІСНЯ-кліп

«Мамо,не плач,я повернусь весною…»

Мамо, не плач. Я повернусь весною.


У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.


Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає


I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину


За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Ведучий 1: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.


Вірш «Колись приїду до Києва..»

Колись я приїду до Києва з сином


Колись…Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…
*******
Торкнуся,припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…
********
– То сонце нагріло!-і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
– Ні,сину,не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…
********
Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх,брудні гроші та грати…
*******

І люди боролись…І найсміливіші


Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров…Але найголовніше,-
Війни в Україні не було!
********
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там,тату?
– Це стела героїв Майдану…
********
– Цікаво?… Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
– Це замість вінків…Це тепер,ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…
********
Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
-Я все розумію…Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?

Ведучий 1 : Якщо тебе справді засмучує ненависть у світі,не плач і не втрачай надії,а зроби щось,хай навіть маленьке!


Пісня
Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )
Ведучий 1 Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання)
Ведучий 1 Лінійку-реквієм, приурочену пам’яті небесній сотні оголошую закритою.
Ведучий 2 А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу! (Пісня «Господи,помилуй нас»)

3



Сценарій до річниці Героїв Небесної сотні


 Ведучий. Сьогодні ми зібрались у цій залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь правду і гідність  і віддав своє життя за нас із вами.


Ведуча. А як все починалось?
Ведучий. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!
Ведуча. Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна - це Європа», «Ми – вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.
Ведучий. А що ж було далі… А далі- непідписання Януковичем угоди про асоціацію. 
Ведуча. А далі - жорстоке побиття студентів в ніч з 24 на 25 листопада.
Ведучий. А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Ведуча. А далі- Небесна сотня в небо полетіла.

 Небесна сотня – безневинна жертва…


Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долі,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну - зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Читання віршів


Учень 1 Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 2 Так чинили лиш варвари, злісні хани,


Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні - це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!"

Укріна -Єдина краіна


Не шматуйти іі не трясіть
Ми не Захід І Схід ми родина
Ми не Північ і Південь ми рід

Ведучий 2 Ми вшановуємо пам'ять героїв України, Героїв Небесної сотні, та наших героїв-бійців, які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну, там на Сході.

 Ведучий 1 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

 (Слайд Героїв Небесної сотні)

Учень

Під прапором стояли – під прапором й спочили.


Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?

Учень


Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Вірш


Людина люта, хоч душа не знала гніву.
На рідній тверді полягла святій.
Герої ж не вмирають! Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”, належиш їй!

Під схлипи люду Бог тебе розсудить…


За рвані руки, ноги і лоби…
Вкраїну люд від гноблення розбудить
Геройської, відважної доби!...

Вірш в особах повернуті спиною до зали

Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? " "За Україну, друже мій."
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.


В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій."

ПІСНЯ « Мальви» Пісня «Воїни світла»

ВІРШ Стоїть біля берізки

Мамо, знаєш, як хочеться жити,

вірив, що боремось не даремно,

не хотілося бути убитим

бездиханним упасти на землю.

Iз останніх я сил намагався,

як люблю тебе розказати,

та вони не залишили шансів,

щоб життя моє врятувати.

Ця нестерпна біль,моя ненько,

усе тіло моє пронизало,

клята куля попала в серденько,

і в очах усе світло згасало.

За країну, за честь, за свободу,

ми прийшли на Майдан відстояти,

та прийшлося простому народу

у нерівнім бою воювати.

Що покинув тебе, пробач ненько,

така в мене життєва дорога,

помолися за мене, рідненька,

бо тепер я у сотні у Бога.

ПІСНЯ-кліп Мамо, не плач. Я повернусь весною.


У шибку пташинкою вдарюсь твою.


Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.


Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає


I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину


За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Ведуча 1. "Схід і Захід разом" — так же просто, як "Я люблю тебе".  

Ми завжди вірили і віримо, що Україна – це велика і нероздільна країна з чудовою природою великою історією та добрими людьми.

Ведуча 2. Але проклятий ворог хоче розділити нашу землю, змінити історію, знищити українську націю. Сьогодні на Сході України гинуть тисячі наших людей, залишаються сиротами діти, плачуть матері над домовинами своїх синів.

- Жінко,чого Ви плачете?
....Ваш син-герой.....
Ви, що не бачите....
Ще цей хлопчина і он той...-
Героєм ....був мені завжди....
з тих пір коли почав ..і ти...
з тих пір...коли сказав він мама....
.я так раділа...так ридала....
Від щастя сльози проливала...
так ніби знала..ніби відчувала.....
я так його тримала...так оберігала...
та все ж пішов....за іншу битись маму....
мені ж залишив вічну рану...
А я дзвонила, кажу :"Сину,іди додому..бо там гинуть....
"А він:"Неправда...тут все мирно...
"Мені від того було дивно.....
І я його чекала...так чекала....
він вернеться..я вірила..я знала....
І він приїхав не колись..а нині....
виходжу я...дивлюсь ..моє дитя у домовині...
"як справи синку?ну кажи як справи?....
чого мовчиш...не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі....вставай...ти хочеш так лежати? 
втомився, певно...вирішив поспати....
Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..
живіт запав..напевно,ще й голодний...
ходи,я вже на стіл накрила....
Ходи ,тебе чекає вся родина."
...А люди кажуть ,що здуріла...
що мертву так трясу дитину...
Та, що ті люди...що вони там знають...
Мій син-герой...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Вірш в особах

- Вставай! Нам треба у дорогу!


- Котра година?
- Починається уже зоря…
- Мені щось дурно…
- Біль, смуток, відчай чи тривога?
- Скоріше біль, болить страшенно голова.
- Вставай, бо нас уже чекають!
- Чекай хвилинку…
Щось тут не те…. я трохи не збагну….
- Вставай!
- Не можу!!!
Щось коїться не те - я рук та ніг не підведу!!!
- У тебе вчора влучили снарядом,
Тебе рознесло на дрібні шматки…
- Що? Не може бути цього!!!
- Вставай! Ми маєм йти!
- Чекай хвилинку… Як це так? Я - мертвий!!
Я вже не живий??
- Звичайно, і тебе чекає небо!
Кажу ще раз - ми маєм йти!
- Але куди?
- У кращий світ!
- Хіба такий буває?
- Буває!
- Без образ, ганьби, знущань, брехні?!!
- Так, там є усе чого усі так прагнуть та чекають,
Там є любов і мир…
- Хіба цього немає на землі?
- А ти як думаєш?
- Не знаю…
Але мені здавалося що є!
- Скажу тобі відверто – ні, немає!
- Чому?
- Бо кожен лиш про себе «річ веде»
- І все?
- Не тільки факторів багато,
Але оцей один є основний!
Чини готові все і всіх продати,
Аби лиш вигоду отримати собі.
Вони готові знищити будь-кого,
Аби лиш власне крісло зберегти.
Вони лиш роблять вид, що вірять в Бога,
Але у їхніх справах Бога вже давно нема!
- А як же рідні?
- Ти за них не переймайся!
Вони до тебе згодом теж колись прийдуть,
Ну що ж, за мене ти давай тримайся,
Тебе в світ гарний, добрий, чистий, поведу…
Злетіли в вись безмовно білі дві пір’їнки -
Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа солдата й ангел-охоронець…
От так, напевно, і кінчається земне життя!
Ведуча. Герої не вмирають! А живуть у наших душах, торкаються струн нашого дитячого серця. 

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

 Ведучий 1 Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.



Ведучий 2 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка