115 років від дня народження Еріха Марії Ремарка



Скачати 96.25 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір96.25 Kb.

Календар знаменних дат Додаток 11

115 років від дня народження
Еріха Марії Ремарка

(1898–1970)


Еріх Марія Ремарк (22 червня 1898 р. – 25 вересня 1970 р.) — один із найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор таких романів, як «На західному фронті без змін» (1929 р.), «Три товариші» (1936 р.), «Тріумфальна арка» (1945 р.) і «Чорний обеліск» (1956 р.).

Життєвий шлях
Еріх Марія Ремарк народився 22 червня 1898 року в німецькому містечку Оснабрюці (м. Оснабрюк, Нижня Саксонія). Батько письменника, Петер-Франц Ремарк, походив із династії ремісників — був палітурником; мати, Анна Марія, займалася вихованням дітей. При народженні (хрещенні) хлопцеві було дано ім’я Еріх Пауль. У 1918 році, після смерті матері Анни Марії Ремарк у пам’ять про неї змінив своє ім’я на Еріх Марія. Еріх — друга дитина в сім’ї, де було п’ятеро дітей. Його дитячі роки минули в мріях, навіяних грою та музикою мандрівних акторів, сюжетами книжок. З 1915 року він починає студіювати гуманітарні дисципліни. З волі батьків вступає до католицької вчительської семінарії. У 1916 році під впливом патріотичних гасел про винятковість і обраність німецької культури йде добровольцем на Західний фронт. Крім буденної роботи солдата-добровольця (ремонтування залізничних колій, прокладання телефонних ліній, установлення колючого дроту), війна завдала йому каліцтв. Улітку 1917 року Ремарка було тяжко поранено: уламок від снаряду потрапив у ногу, руку, зачепив шию. До осені 1918 року лікувався в госпіталі у Буйсбургу. Отже, змужнів Ремарк в окопах Фландрії під час Першої світової війни.

Дев’ятнадцятирічним юнаком повернувся з війни й почав шукати своє місце в житті: працював учителем (заміняв колег, які захворіли), органістом, робив ескізи надмогильних пам’ятників, служив у фірмі легкових автомобілів, репортером у Берліні, нарешті — редактором журналу «Спорт у знімках». Подорожував до Швейцарії, Італії, Туреччини та на Балкани. Одружився з танцівницею Ільзою Юттою Замбоною, шлюб із якою тривав майже 5 років.

З 1931 року Ремарк жив у Швейцарії. Через вісім років переїхав до Нью-Йорка, прийнявши невдовзі громадянство США. До кінця 1943 року митець жив у Лос-Анджелесі, здобувши на той час європейську славу. Серед його знайомих були Чарлі Чаплін, Грета Гарбо, Марлен Дітріх. Із Марлен у Ремарка склалися особливі стосунки, які тривали до жовтня 1943 року. Будучи закоханим у неї й усвідомлюючи неможливість взаємності, він вирішує порвати ці стосунки, залишивши записку: «Завжди приходить час, коли треба зупинитися. Тому — адью».

Після Другої світової війни Ремарк подорожував Європою та повернувся до Швейцарії. Наприкінці 50-х років одружився з американською акторкою Поллет Годдар – колишньою дружиною Чарлі Чапліна. На той час їй було 40 років. У Швейцарії Ремарк прожив останні шістнадцять років життя. Іноді навідувався до Західної Німеччини, проводив там по кілька місяців. У середині 60-х років у нього почалися проблеми з серцем. Помер Ремарк у лікарні 25 вересня 1970 року.






Твори Ремарка

  • «Притулок мрій» (1920 р.)

  • «Гемм» (1924 р.)

  • «Станція на обрії» (1927/28 р.)

  • «На західному фронті без змін» (1928/29 р.)

  • «Ворог» (1930/31 р.)

  • «Повернення» (1930/31 р.)

  • «Три товариші» (1936/37 р.)

  • «Возлюби ближнього свого» (1939/41 р.)

  • «Тріумфальна арка» (1945 р.)

  • «Іскра життя» (1952 р.)

  • «Час жити і час помирати» (1954 р.)

  • «Останній акт» (1955 р.)

  • «Будьте пильні!» (1956 р.)

  • «Остання зупинка» (1956 р.)

  • «Чорний обеліск» (1956 р.)

  • «Позичене життя» (1959/61 р.)

  • «Ніч у Лісабоні» (1961/62 р.)

  • «Земля обітована» (1970 р.)

  • «Тіні в раю» ( 1971 р.)

Цитати Еріха Марії Ремарка, які пронизують до глибини душі
З книги «Три товариші»:
«Людина — це ж тільки людина, та й годі»

***

«Ти нічого не підпускай до себе... Бо підпустиш — ухопиш, захочеш втримати. А утримати не можна нічого..

***

«Мало хороших властивостей у людини; та й про них вона згадує тільки тоді, коли вже пізно...»

***

«Поверхневі лише ті, котрі вважають себе глибокодумними»

***

«Яка ж теперішня молодь уся дивна. Минуле вона ненавидить, теперішній час зневажає, а до майбутнього їй байдуже. Навряд чи це призведе до хорошого кінця»

***

«Забуття — ось таємниця вічної молодості. Ми старіємо лише через пам’ять. Ми надто мало забуваємо»

***

«Ми забагато знаємо і замало вміємо…, тому що знаємо забагато»
З книги «Чорний обеліск»:
«Питаючи, стаєш розумніший»

***

«Авторами найкращих у світі жартів завжди є серйозні люди»

***

«Прощати — це значить сприймати інших такими, які вони є, а не вимагати каяття, вірності, покори»

***

«Цинізм — це серце зі знаком мінус...»

***

«Усі ми боїмося гучних слів. Ними було сказано стільки брехні!»

«Місто в якому народився Ремарк»

Володимир Семків

(з сайту http://litakcent.com/2011/06/30/misto-v-jakomu-narodyvsja-remark/)
Володимиру Семкову пощастило побувати в Оснабрюці напередодні річниці народження одного з найпопулярніших німецьких письменників Еріха Марії Ремарка. Він точно може сказати, що коли Еріх з’явився на світ, у місті пахло липою.

Мешканці міста, в якому народився Ремарк, плекають «мирну» традицію вже багато століть. У 1648 році в ратуші Оснабрюка було укладено Вестфальський мир — угоду між католицькою династією Габсбургів та протестантською Швецією. Цей пакт завершив Тридцятилітню війну, заклав підвалини нового устрою в Європі.

В Оснабрюці багато дерев і парків. Більшість мешканців міста воліє пересуватися на велосипедах. У місті не злічити кнайп, у яких можна замовити улюблений напій Ремарка — кальвадос.


Ринкова площа Оснабрюка. Перший будинок праворуч — Центр миру імені Ремарка
Перше, що хотілося відшукати авторові статті в Оснабрюці, — це пам’ятник Ремаркові. Проте виявилося, що монумента в місті немає. На честь письменника тут названо вулицю та готель. А ще є Центр миру імені Ремарка, у котрому діє музей.

Традиція споруджувати пам’ятники видатним людям у Німеччині не така популярна, як у наших краях. Пан Едуард, місцевий шанувальник Ремарка, не міг збагнути подиву Володимира Семкова. «Якщо хочеш вшанувати видатну людину, не обов’язково ставити скульптуру. По-моєму, музей — це найкращий пам’ятник», — вважає мешканець міста.

Музей розташований за кілька кроків від славетної «вестфальської» ратуші, тієї самої, в якій було укладено Вестфальський мир. Під час Другої світової війни муніципалітет згорів. Пощастило, що збереглися зовнішні стіни: у повоєнний час ратушу відбудували.

Центр-музей Ремарка — дорогоцінна знахідка для шанувальників письменника. Фотографії, листи, перші видання книг, особисті паспорти Ремарка (зокрема й Республіки Панама), посмертна маска… Є стіна, на якій зібрано маленькі репліки з видань Еріха в різних країнах. Знайшлася також графа для України. Щоправда, охоплено далеко не всі видання.

У музеї є відео з Ремарком. Один із найбільш цікавих записів — інтерв’ю Еріха. Читач звик пізнавати Ремарка «по той бік книжкового паперу», а тут він живий: упевнений погляд, зморщене чоло, твердий голос.


Будинок, у якому народився Ремарк
На вулиці Янштрассе, 15 — невеличкий будинок. Тут минули перші дні Ремарка. На вікнах дому — малюнки павучків, рибок і метеликів. Виявляється, нині тут дитячий садок.

На Янштрассе є аж чотири будинки, в яких мешкала сім’я Ремарка. Родина письменника жила бідно, тому часто переїжджала. Наприкінці минулого століття цей район називали «пустирем», і тут можна було знайти дешеве житло.

На будинку з 23-м номером є меморіальна дошка, яка свідчить про те, що сім’я Ремарка жила тут із 1910 до 1913 року. Нині ця будівля належить студентським спілкам.

Я
Вхід у Домшуле — школу, у якій навчався Ремарк
нштрассе завершується красивою тополиною алеєю. Тут полюбляв гратися маленький Еріх.


Ще одне місце — Домшуле, школа, в якій навчався Ремарк у початкових класах. Це стара будівля з потьмянілої цегли. Автор статті пише, якщо зайти всередину, то виявиться, що це по-сучасному оснащений заклад.

Володимира Семкова здивувало, що більшість учителів, із якими вдалося поспілкуватися в школі, не знали, що там навчався Ремарк. Довелося показувати мапу та музейний путівник.

«На західному фронті без змін» — найбільш відомий твір Еріха Марії Ремарка. Він приніс йому всесвітню славу й зробив його багатим.

Утім, пише автор статті, мало хто з німців знає доробок Ремарка глибше. Більшість земляків письменника не читала «Трьох товаришів» і «Тріумфальну арку» — найпопулярніші твори Еріха в Україні (як і в Росії). Не кажучи вже про «Возлюби ближнього свого», «Чорний обеліск», «Час жити і час помирати».

«Німеччина пізно відкрила для себе Ремарка, — пояснила співробітниця музею Елла Кононюк. — Він більшу частину життя провів у еміграції. Перед війною його книги були заборонені, а самого Ремарка називали ворогом. Довгий час кліше зберігали силу. Щось подібне в Україні — ставлення до Бандери… Навіть тоді, коли Ремарк нажив слави у всьому світі, його не сприймали в Німеччині».

У 1933 році Еріх Марія Ремарк був змушений виїхати з Німеччини, бо потрапив у немилість до Націонал-соціалістичної партії. Політична сила Адольфа Гітлера перемогла на виборах, отримавши, зокрема, в Оснабрюку майже третину голосів. Чим Ремарк насолив гітлерівцям? Вони вважали, що роман «На західному фронті без змін» охолоджував патріотизм німців. Адольф Гітлер готувався до нових завоювань, пацифіст Ремарк йому не подобався. У Німеччині палили книги письменника, піддавали репресіям родину.








Цікаві інтернет-ресурси




  • Лучшие книги Эриха Марии Ремарка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.livelib.ru/author/620/top. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Книги Еріха Ремарка (російською мовою) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://onlyart.org.ua/?page_id=5985. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Реферат Генезис творчої манери Еріха Марії Ремарка і рецепція ранніх творів (за творами «Притулок мрій», «Гем») [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bukvar.su/zarubezhnaja-literatura/144855-Genezis-tvorcheskoiy-manery-Eriha-Marii-Remarka-i-recepciya-rannih-proizvedeniiy-po-proizvedeniyam-Priyut-grez-Gem.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 21.03.2013).

  • Ремарк, Еріх Марія [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=2Z60o_HzZC8. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Еріх Марія Ремарк. Три товариші [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://hohlolib.org/zarubijna_literatura/erih_mariya_remark/try_tovaryshi.470. — Назва з екрана. — (Дата звернення 20.03.2013).

  • Лист Еріха Ремарка до Марлен Дітріх [Електронний ресурс] // Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них. — Режим доступу: http://100v.com.ua/uk/Event-List-Eriha-Remarka-do-Marlen-Ditrih-Marlen-Ditrih. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Эрих Мария Ремарк и Марлен Дитрих [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://subscribe.ru/group/mir-iskusstva-tvorchestva-i-krasotyi/2187404/. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Еріх Марія Ремарк (урок) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://referat.repetitor.ua/%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Рецензии на книги Эриха Марии Ремарка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.livelib.ru/author/620/reviews. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Біографія і збірник творів: Еріх Марія Ремарк [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://swpp.com.ua/audiobook/12135-.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Романы Эриха Марии Ремарка [Електронний ресурс] // Блог Павлуцкого Александра. — Режим доступу: http://alexpavlutskiy.com/romany-erixa-marii-remarka. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Витяг із каталогу: Еріх Марія Ремарк [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://metodroom.com/vityag-iz-katalogu-erix-mariya-remark/. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Экранизация призведений Эриха Марии Ремарка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ex.ua/view/1334195. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Хайнц Липман. Ремарк и немцы. Беседа с Эрихом Марией Ремарком (1962 г.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.em-remarque.ru/publ/remark-i-nemtzi.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).

  • Оскароносные книги [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.apatitylibr.ru/index.php/2011-10-20-11-37-08/2012-01-20-09-54-58. — Назва з екрана. — (Дата звернення 14.03.2013).


Рекомендована література


  1. Артющенко, В. «Моя тема — людина ХХ століття, питання гуманізму: Е. М. Ремарк [Текст] / В. Артющенко // Зарубіжна література. — 2002. — Ч. 17. — С. 27–29.

  2. Гмитрук, Н. «Втрачена генерація» — хіба це проблема тільки Ремарка і Хемінгуея? / Н. Гмитрук // Зарубіжна література. — 2001. — Ч. 43. — С. 1.

  3. Данькевич, Ю. В. Еріх-Марія Ремарк [Текст] // Історія зарубіжної літератури ХХ ст. : навч. посіб. — К., 2010. — С. 177–182.

  4. Зварич, В. Ремарк і його роман «Три товариші» [Текст] / В. Зварич // Зарубіжна література. — 2002. — № 45. — С. 4.

  5. Іваськевич, Т. В. «Час, який пройшов по людях, наче по рейках...» [Текст] : урок-презентація роману Еріха Марії Ремарка «Три товариші»; 11 кл. / Т. В. Іваськевич // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 1998. — № 7. — С. 27–30.

  6. Кабкова, О. Чи належать «Три товариші» до «втраченого покоління»? [Текст] / О. Кабкова // Зарубіжна література. — 1998. — Ч. 5. — С. 8.

  7. Колодніцька, А. М. «Від темряви — до світла...» [Текст] : творча спадщина Еріха Марії Ремарка; 11 кл. / А. М. Колодніцька // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 1998. — № 3. — С. 27–32.

  8. Скорина, Л. «На Західному фронті без змін» Е. М. Ремарка та « Ацельдама» І. Дніпровського: спроба компаративного дослідження [Текст] / Л. Скорина // Слово і час. — 2000. — № 6. — С. 47–54.

  9. Слободська, А. М. «Ми тікаємо від самих себе»: до вивчення романів Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін» та Ернеста Хемінгуея «Прощавай, зброє!» [Текст] / А. М. Слободська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. — 2006. — № 12. — С. 32–38.

  10. Таратута, С. Л. Тема потерянного поколения в романе Э. М. Ремарка «Три товарища» [Текст] / С. Л. Таратута // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. — 2011. — № 3. — С. 28–31.

  11. Хом’як, Т. Світові війни очима Е. М. Ремарка [Текст] / Т. Хом’як // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. — 2005. — № 6. — С. 29–32.

  12. Шульгіна, М. Конфренція «Доля молодого покоління в романах О. Гончара, Е. Ремарка та Е. Хемінгуея [Текст] / М. Шульгіна // Українська мова і література в школі. — 2003. — № 4. — С. 43–45.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка