140 год (4 години на тиждень)



Скачати 494.98 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.02.2016
Розмір494.98 Kb.
  1   2   3
Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин

за темами програмового матеріалу та державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки

учнів 1 класу з математики
140 год

(4 години на тиждень)


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


Узагальнення і систематизація математичних уявлень, сформованих

у передшкільний період



Ознаки предметів

Ознаки і властивості предметів.

Спільні та відмінні ознаки.

Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою.

Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою.




Учень (учениця):

розпізнає предмети за розміром, формою, призначенням, кольором тощо

розуміє і вживає у мовленні узагальнюючі слова «кожний» , «всі», «крім», «один із», «хоча б один», «всі», «деякі»;

розуміє логічні сполучники «і» та «або»;

визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу;

порівнює предмети за вказаними ознаками;

об’єднує об’єкти в групу за спільною ознакою;

розбиває об’єкти на групи за спільною ознакою;

будує судження із використанням відповідних сполучників «і», «або», «якщо .., то …»


Ознаки, пов’язані із поняттям величини

Відношення між предметами, пов’язані з їх довжиною, висотою, товщиною






Учень (учениця):

встановлює відповідні відношення між предметами: більший, ніж; менший, ніж; найбільший; найменший; однакові; коротший ніж; довший за; найдовший; найкоротший; однакові за довжиною та ін.;

порівнює і впорядковує предмети за довжиною, висотою, товщиною


Просторові відношення. Геометричні фігури

(протягом року)



Просторові відношення

Розміщення об’єктів на площині та в просторі: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч

Напрямки руху: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору



Учень (учениця):

орієнтується на площині та у просторі (на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі, у класній кімнаті, на подвір’ї тощо);

визначає розміщення об’єктів у просторі і на площині;

встановлює відношення між предметами, розміщеними на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо)

розміщує предмети на площині аркуша паперу, парти тощо, переміщує їх у заданих напрямках;

вживає у мовленні відповідні словесні конструкції;

визначає взаємне розміщення оточуючих об’єктів



Геометричні фігури

Геометричні поняття: точка, пряма, крива, відрізок, промінь, кут, ламана (замкнена, незамкнена), многокутник (трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, шестикутник тощо), круг.

Просторові фігури: куб, куля, циліндр.

Позначення точок і відрізків буквами.




Учень (учениця):

розпізнає форму оточуючих предметів;

розрізняє геометричні фігури – пряму, криву, промінь, відрізок; куб, кулю, циліндр;

сприймає вершину многокутника як точку, сторону – як відрізок;

розпізнає і описує предмети за їх формою;

зображує точку, пряму, криву, промінь, відрізок, ламану

будує відрізок, многокутники із підручного матеріалу;

позначає точки й відрізки буквами;

описує геометричні фігури, називає їх ознаки;

класифікує геометричні фігури за певними ознаками




Числа. Дії з числами



Лічба

Сукупність предметів зі спільною ознакою (множина).

Кількість елементів сукупності (множини). Лічба. Правила лічби.

Назви чисел у межах 10.

Частина сукупності предметів (підмножина).

Порівняння предметних множин за кількістю елементів.

Практичні дії з предметними множинами – об’єднання, вилучення.

Порядкова лічба. Порядкові відношення





Учень (учениця):

розуміє множину як сукупність предметів, що мають спільну ознаку;

знає назви чисел у межах 10;

називає числа в прямому і зворотному порядку у межах 10;

позначає числа цифрами;

виконує практичні дії для об’єднання предметів (множин) і вилучення частини предметів (підмножини);

лічить за правилами лічби предмети в просторі (розташовані послідовно, хаотично, по колу);

виділяє з множини її частину (підмножину) за певною ознакою;

порівнює предметні множини за кількістю елементів способом складання пар;

розуміє сутність кількісної і порядкової лічби;

визначає кількість елементів сукупності (множини);

визначає розташування предметів, чисел відносно вказаного («стоїть перед», «стоїть після», «стоїть між»; «попереду», «позаду»);

встановлює порядковий номер об’єкта при заданому напрямку лічби;

вживає у мовленні відповідні кількісні й порядкові числівники



Натуральні числа

1–10

Числа 1 – 10.

Числова послідовність від 1 до 10.

Попереднє і наступне число.

Позначення числа цифрою. Письмо цифр у зошитах в клітинку.

Числовий промінь.

Утворення числа способом прилічування і відлічування одиниці.

Відповідність числа кількості об’єктів сукупності та кількості об’єктів сукупності – числу.

Порівняння чисел.

Знаки порівняння.

Склад чисел 2 – 10




Учень (учениця):

знає склад чисел від 2 до 10;

називає попереднє і наступне число до даного;

пише цифри у зошитах у клітинку;

розуміє, що цифри – це знаки для запису чисел;

розуміє сутність натурального числа як кількісної характеристики скінченої непорожньої множини;

розуміє відмінність між числом і цифрою;

утворює число додаванням одиниці до попереднього і відніманням одиниці від наступного до нього числа

порівнює числа різними способами – за місцем чисел у числовому ряді, на основі складу чисел;

записує результат порівняння за допомогою відповідних знаків;

обґрунтовує вибір знаку при порівнянні чисел;



Арифметичні дії додавання й віднімання чисел у межах 10

Додавання як знаходження кількості елементів об’єднання множин, що не перетинаються.

Віднімання як знаходження кількості елементів множини, які залишилися після вилучення її частини.

Знаки дій додавання і віднімання.

Додавання й віднімання за числовим променем.

Назви компонентів та результату дій додавання та віднімання.

Число 0.

Віднімання рівних чисел. Додавання й віднімання нуля






Учень (учениця):

знає знаки дій додавання і віднімання;

знає назви компонентів і результату дій додавання та віднімання;

розуміє зміст дій додавання та віднімання;

розуміє число нуль як кількісну характеристику порожньої множини, як результат віднімання рівних чисел;

ілюструє операцію додавання та віднімання за допомогою рисунків, схем;

утворює рівності на основі складу числа;

використовує властивості додавання й віднімання нуля, віднімання рівних чисел під час обчислень



Табличне додавання й віднімання

в межах 10

Прийоми додавання й віднімання чисел 1- 10.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок додавання і віднімання.

Таблиці додавання чисел в межах 10.

Залежність суми від зміни одного доданка при сталому другому.

Таблиці віднімання.

Залежність різниці від зміни зменшуваного при сталому від’ємнику.






Учень (учениця):

знає табличні випадки додавання та віднімання у межах 10;

розуміє залежність суми від збільшення (зменшення) одного з доданків при сталому другому, різниці від збільшення (зменшення) зменшуваного при сталому від’ємнику;

застосовує прийоми додавання та віднімання числа на основі порядку слідування у натуральному ряді, частинами, на основі переставного закону додавання, на основі взаємозв’язку дій додавання і віднімання;

обирає прийом додавання залежно від випадку обчислення;

прогнозує результат додавання і віднімання з огляду на те, що при додаванні натуральних чисел дістанемо більше число, а при відніманні – менше



Відношення різницевого порівняння

Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння чисел.





Учень (учениця):

знає слова-ознаки відношень різницевого

порівняння;



розуміє сутність відношення між числами „більше на...”, „менше на...”;

ілюструє відношення різницевого порівняння за допомогою рисунків, схем



Нумерація чисел у концентрі «Сотня»



Десяток

Лічильна одиниця – десяток, її утворення.

Лічба десятками.

Поняття розряду.

Розрядні числа.

Порівняння, додавання і віднімання розрядних чисел – десятків.





Учень (учениця):

знає назви розрядних чисел;

розуміє десяток як лічильну одиницю;

лічить десятками в межах 100;

порівнює, додає і віднімає розрядні числа


Усна та письмова нумерація у межах 100

Усна і письмова нумерація чисел 11–20.

Усна і письмова нумерація чисел 21-100.

Назви та послідовність чисел від 1 до 100.

Читання й запис чисел від 1 до 100.

Розряд десятків. Розряд одиниць.

Одноцифрові та двоцифрові числа.

Порівняння чисел у межах 100





Учень (учениця):

називає числа від 11 до 20, від 21 до 100 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного

називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 100;

читає і записує числа від 1 до 100

розрізняє одноцифрові і двоцифрові числа

розуміє різні способи утворення двоцифрових чисел;

має уявлення про розряд десятків і розряд одиниць;

розуміє позиційне значення цифри в записі двоцифрового числа

визначає кількість десятків і кількість одиниць у двоцифровому числі;

записує двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;

порівнює числа в межах 100 на основі порядку слідування чисел у натуральному ряді та на основі їх розрядного складу



Додавання й віднімання чисел на основі нумерації у межах 100

Додавання і віднімання числа 1 (45+1, 45 – 1).

Додавання і віднімання на основі десяткового складу числа (40 + 5, 45 – 5, 45 – 40, 40 + 20, 40 – 20).




Учень (учениця):

застосовує прийоми обчислення у межах 100 на основі знання нумерації чисел: додає і віднімає число 1; замінює суму розрядних доданків двоцифровим числом; віднімає від двоцифрового числа його десятки або одиниці, додає і віднімає розрядні числа;

прогнозує результат додавання і віднімання розрядних чисел



Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд

Додавання розрядного числа до двоцифрового

(45 + 20).

Віднімання розрядного числа від двоцифрового (45 – 20).

Додавання одноцифрового числа до двоцифрового (45 + 2).

Віднімання одноцифрового числа від двоцифрового (45 – 2).

Порозрядне додавання і віднімання двоцифрових чисел (45 + 22, 45 – 22) (ознайомлення).




Учень (учениця):

розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток;

застосовує прийоми обчислення у межах 100 без переходу через розряд;

прогнозує результат додавання і віднімання, зважаючи, що при додаванні дістанемо більше число, а при відніманні – менше



Знаходження невідомого компонента

арифметичних дій

Знаходження невідомого доданка.

Знаходження невідомого зменшуваного, невідомого від’ємника.



Учень (учениця):

застосовує у процесі виконання завдань правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій – доданка, зменшуваного, від’ємника


Математичні вирази. Рівності. Нерівності

(протягом року)



Числові рівності і нерівності

Числова рівність.

Числова нерівність.

Істинні та хибні числові рівності й нерівності.





Учень (учениця):

розрізняє числові рівності та нерівності;

читає і записує числові рівності, числові нерівності;

розуміє, що рівності й нерівності можуть бути істинними й хибними;

складає істинні рівності й нерівності за предметними множинами;

визначає істинні та хибні рівності й нерівності, обґрунтовує свій вибір



Математичні вирази

Числовий вираз та його значення.

Математичні вирази сума і різниця.

Числові вирази на дві дії.

Порівняння числа та значення числового виразу, двох числових виразів



Учень (учениця):

записує і читає числові вирази, що містять дії додавання або віднімання;

обчислює значення числового виразу, що містить одну-дві дії;

розуміє, що застосування переставного закону додавання може спростити обчислення суми кількох доданків;

порівнює число та числовий вираз;

порівнює два числових вирази різними способами



Величини

(протягом року)



Довжина

Одиниці вимірювання довжини – сантиметр, дециметр, метр.

Вимірювання довжин відрізків. Запис результатів вимірювання довжини відрізка.

Побудова відрізків заданої довжини.





Учень (учениця)

розуміє довжину як властивість об’єктів навколишнього світу мати протяжність;

знає одиниці вимірювання довжини – сантиметр, дециметр, метр, їх скорочене позначення, співвідношення між ними

розуміє які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку;

вимірює довжину відрізка за допомогою лінійки

вимірює довжину оточуючих предметів;

записує результати вимірювання із використанням різних одиниць

порівнює довжини відрізків «на око», накладанням;

порівнює довжини відрізків за результатами їх вимірювання;

будує відрізок заданої довжини



Маса

Одиниця вимірювання маси – кілограм.

Зважування й відважування предметів. Запис результатів вимірювання маси



Учень (учениця):

знає одиницю вимірювання маси – кілограм;

розуміє, що всі предмети навколишнього середовища мають масу;

порівнює предмети за масою «на руку»;

записує результати вимірювання маси



Місткість

Одиниця вимірювання місткості – 1 літр.

Вимірювання місткості посудини за допомогою літрової мірки. Запис результатів вимірювання місткості посудини



Учень (учениця):

знає одиницю вимірювання місткості – літр;

розуміє, що посудини об’єкти мають місткість;

порівнює об’єкти за місткістю;

записує результати вимірювання місткості


Вартість

Одиниці вартості – копійка, гривня.

Співвідношення між одиницями вартості.



Учень (учениця):

знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями

знає одиниці вартості (гривня, копійка) і співвідношення між ними

виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр



Час

Одиниці вимірювання часу – година, доба, тиждень.

Визначення часу за годинником



Учень (учениця):

знає назви днів тижня та їх послідовність;

має уявлення про добу;

визначає час за годинником з точністю до годин



Дії з іменованими числами (величинами)

Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел (величин)






Учень (учениця):

порівнює, додає і віднімає іменовані числа (довжини, маси, місткості, вартості)


Сюжетні задачі

(протягом року)



Поняття «задача»

Поняття задачі.

Структурні елементи задачі.

Зв'язок умови і запитання.




Учень (учениця):

знає структурні елементи задачі – умова і запитання; числові дані та шукане;

розуміє, що в умові задачі містяться числові дані, а запитання вказує на шукане;

визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі



Прості задачі

Прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника.

Задачі, які містять вивчені величини.

Обернена задача (ознайомлення).





Учень (учениця):

знає слова-ознаки окремих відношень (збільшення, зменшення, різницевого порівняння);

знає порядок роботи над задачею, зміст окремих її етапів;

упорядковує під керівництвом учителя запис розв’язування задачі: числові дані, знак запитання; рівність; коротка відповідь;

розв’язує прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника;

складає задачі за рисунками, схемами, виразом



Загальні прийоми розв’язування задач

Процес розв’язування задачі: ознайомлення з текстом задачі, виділення з нього умови та запитання, числових даних і шуканого, об’єкту (об’єктів) задачі, моделювання описаної ситуації за допомогою схематичних рисунків, добір і обґрунтування арифметичної дії для розв’язування задачі, запис розв’язання, формулювання та запис відповіді задачі.





Учень (учениця):

читає задачу з відповідною інтонацією (робить паузу між умовою і запитанням);

виділяє умову і запитання, об’єкт або об’єкти, числові дані й шукане;

моделює під керівництвом учителя описану в задачі ситуацію за допомогою схематичних рисунків;

обґрунтовує вибір арифметичної дії для розв’язування задачі;

записує розв’язання задачі;

формулює усно повну відповідь на запитання задачі.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка