2005/№4 Засновники



Сторінка1/14
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


2005/№4




Засновники:

Головне управління освіти

і науки Львівської

облдержадміністрації

Львівський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти
Науково-редакційна рада:

М.Барна (голова)

Б.Біляк

О.Гірний

О.Дуда

Л.Мазур

І.Приходько
Головний редактор:

Н.Пастушенко
Редакційна колегія:

І.Підласий

В.Кемінь

М.Савчин

Л.Романишина

Д.Герцюк

Р.Шиян

В.Маслов
Заступник головного редактора:

М.Кацюба
Літературний редактор:

Я.Сенчишин

Коректор:

В.Станкевич-Іванова

Технічний редактор:

Г.Грицишин

Дизайн та верстка:

Т.Козак
Адреса редакційної колегії:

Львів-79007, Огієнка, 18 - а,

тел. 72-47-73, 74-23-87,

72-95-05

Е-таіl: lоірро@ukr.пеt
Редакційна рада

розглядає рукописи

обсягом до 20 сторінок, роздруковані

з дискети у форматі А-4 (додається)

через два міжрядкові інтервали.

Автори статей подають також:

повні відомості про себе,

ким і де працюють або

навча­ються,

фото розміром 6 см х 9 см,

домашню адресу з поштовим індексом.


ЗМІСТ

Актуальна тема

Основні напрямки розвитку освіти Львівщини на 2006-2008 рр. .. 3


Психологія

Стефанія Макаренко

Формування психічного здоров’я школяра .................................... 10


Наталія Жигайло

Формування комунікативних вмінь учнів підліткового віку ........ 13



Ірина Середницька

Стресостійкість як спосіб попередження конфліктів у студентської молоді .......................................................................... 20



Каріна Шамлян

Проблема взаємного сприйняття учасників навчально-виховного процесу у вищій школі ................................ 25



Виховання

Марія Чумарна

Світ на дотик і на смак .........................................…......................... 29


Галина Занік

Виховуємо спільно ............................................................................ 36



Методика. практика. досвід

Мирослав Зінкевич

Формування базових природничо-наукових знань учнів засобами геграфії .............................................................................. 40


Надія Шушкевич

Формування компетентності особистості школяра через позакласну роботу з біології ............................................................ 42



Олена Волтарніст

Можливості використання інтегрованих електронних комплексів у навчальному процесі .................................................. 46


Зіновія Гулка

Дошкілля Бузеччини: ефективно, доступно, цікаво ...................... 50



Ґордон Драйден, Джаннетт Вос

Революція в навчанні ........................................................................ 53



Редакція зберігає

за собою право

на редагування і скорочення статей. Думки авторів

не завжди збігаються

з точкою зору редакції.

За достовірність фактів,

цитат, імен, назв та інших відомостей відповідають автори.

Статті не рецензуються і не повертаються.
Редакція приймає благодійні внески, а також замовлення на випуск тематичного номера, окремого розділу або вміщення реклами за кошти замовника.
Посилання на публікації

Педагогічної думки” обов’язкові.


Редакція і видавець не несуть відповідальності за достовірність інформації в рекламних матеріалах.

Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Свідоцтво про державну

реєстрацію

серія КВ №6917 від

30.01.2003р.
Рекомендовано до друку вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № 11

від 9 лмстопада 2005 року)

Сучасний світ

Михайло Кріль

Словацька республіка: 1993-2005 рр. ........................................... 58



у контексті філософії освіти

Леонід Мазур

Сприйняття тілесності та психічне здоров’я особистості ........... 66



Ліліана Кудрик, Юрій Сурмяк

Структура педагогічної діяльності, особливості її організації у контексті філософії освіти XXІ ст. .......................... 75



Іван Ковальчук, Тамара Ковальчук

Актуальні проблеми екологічної освіти та виховання ................. 80



з педагогічної спадщини

Марія Барна

Дидактика Дьюї як основа діяльності прогресивістської школи .......................................................................…....................... 85



наукове життя

Марія Барна, Світлана Ефімова

Всеукраїнський науково-практичний семінар “З досвіду інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами” ...........................…...…..........................................…..... 91



Володимира Лазар

З досвіду інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітній школі ...........................…...……..... 91



культура мови

Надія Сащак

Культура мови та культура мовлення людини ............................... 94



нам пишуть ...

Василь Лаба

Як будемо вивчати “Соціологію” та “Основи філософських знань”? (спроба рецензії на нові навчальні програми) ... 98



новини

Ніна Новикова

Всеукраїнський турнір юних біологів визначив переможців ..... 101



Актуальна тема




Основні напрямки розвитку освіти Львівщини на 2006-2008 роки

Проект


Пріоритети розвитку системи освіти Львівської області визначаються загальними тенденціями розвитку освіти в Україні у загальносвітовому, зокрема європейському, контексті з урахуван-ням регіональних особливостей.

До пріоритетів розвитку системи освіти належать:



  • Надання рівного (справедливого) доступу до закладів освіти;

  • Забезпечення належної якості освітніх послуг;

  • Ефективність ресурсного забезпечення галузі.

У відповідності до перелічених пріоритетів пропонують такі напрямки розвитку освіти:



1. Розвиток мережі навчальних закладів;

2. Інформатизація системи освіти;

3. Моніторинг та оцінювання якості;

4. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу;

5. Освіта осіб з особливими потребами;

6. Виховання;

7. Професійний розвиток педагогічних працівників.
Ці напрямки стосуються навчальних закладів усіх рівнів і типів та забезпечують єдність підходів до розв’язання проблем освітнього комплексу Львівщини в цілому.
Реалізація “Основних напрямків…” передбачає впровадження цільових інвестиційних програм розвитку, а саме:

    • Шкільний автобус;

    • Шкільна парта;

    • Інформатизація освіти;

    • Підтримка обдарованої студентської молоді.

Окрім того, в межах загальних асигнувань на освіту передбачено впровадження програм:

  • Шкільна бібліотека;

  • Шкільне обладнання;

  • Енергоменеджмент;

  • Школи-інтернати. Поліпшення матеріально-технічної бази;

  • Оздоровлення школярів.




Документ ґрунтується на положеннях Указу Президента України № 1013/2005 “Про невід-кладні заходи щодо забезпечення функціо-нування та розвитку освіти в Україні, проекті “Програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 роки, оприлюдненого на під-сумковій колегії Міністерства освіти і науки України “Про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України Назустріч лю-дям щодо забезпечення доступу до якісної освіти 18 серпня 2005 року, на рішенні Колегії Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 року “Про підсумки робо-ти Міністерства освіти і науки України за 9 місяців 2005 року та пріоритетні напрями розвитку освіти і науки у 2006 році. Окрім того, використано Докладну робочу прог-раму досягнення цілей систем загальної та професійної освіти в Європі від 14 лютого 2002 року та інші документи програми Євро-пейської комісії “Загальна та професійна освіта 2010, а також на Угоді про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Проект “Рівний доступ до якісної освіти в Україні).


Вперше проект було представлено на нараді керів-ників місцевих органів управління освітою Львів-ської області 26 жовтня 2005 року. Передба-чається його подальше громадське обговорення та доопрацювання за участю експертів, зокрема, керівників органів управління освітою та навчаль-них закладів, а також інших зацікавлених сторін.


1. Розвиток мережі навчальних закладів
Мета: Створення умов для рівного доступу до якісної освіти та зменшення розбіжностей у якості освітніх послуг, пов’язаних з місцем проживання та соціальним статусом.
Зокрема, передбачається розбудова освітнього комплексу області шляхом створення локальних освітніх округів у складі навчальних закладів різних рівнів та типів.


Організаційні заходи здійснюватимуться одночасно з навчанням керівників органів управління освітою та шкіл на базі ЛОІППО з використанням досвіду Сокальського району (проект “Розвиток освітньої політики на місцевому рівні), програми “Школа як осе-редок розвитку громади Всеукраїнського Фонду “Крок за кроком” та ресурсів позики Світового банку (проект “Рівний доступ до якісної освіти в Україні).


1.1. У сфері дошкільної освіти здійснюватиметься значно більше охоплення дітей дошкільного (зокрема, 5-річного) віку шляхом впровадження різноманітних форм їхнього залучення до суспільного виховання.


Передбачається:

  • Запровадження гнучкого режиму дня у дошкільних закладах, зокрема короткотривалого перебування дітей;

  • Розширення мережі навчально-виховних комплексів “загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад”;

  • Підтримка сімейних, приватних та інших форм організації суспільного виховання;

  • Поширення апробованих у попередні роки інноваційних програм дошкільної освіти.

Організаційні заходи з розвитку дошкільної освіти полягатимуть у:

  • Визначенні прогнозованих потреб територіальних громад у послугах з дошкільної освіти;

  • Проведенні інвентаризації та паспортизації дошкільних навчальних закладів;

  • Відновленні та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів (груп).


1.2. У сфері загальної середньої освіти здійснюватиметься поступове впорядкування мережі шкіл шляхом їхньої оптимізації в контексті подальшого переходу основної школи на новий зміст та структуру навчання. При цьому відбуватиметься підтримка мережі відокремлених початкових шкіл та урізноманітнення форм початкової освіти, а також зміцнення опорних (провідних) шкіл ІІ-ІІІ ступеня з одночасним розвитком місцевої освітньої інфраструктури.
Передбачається:

  • Розробка, апробація, розповсюдження та впровадження навчальної та навчально-методичної літератури:

    • Підручників і посібників місцевих авторів з християнської етики, літератури, історії, математики, природознавства, географії тощо;

    • Навчально-методичних комплексів шляхом видання посібників для учнів та вчителів на традиційних та електронних носіях;

    • Періодичних педагогічних видань.

  • Поліпшення умов навчання передбачає:

  • Пристосування до роботи з додатковим контингентом школярів (для базових шкіл) або

  • Перепрофілювання приміщень, що звільняться у разі зменшення контингенту (зокрема під дошкільні групи, бібліотеки тощо);

  • Обладнання шкіл (насамперед опорних) засобами навчання;

  • Комп’ютеризація та інформатизація навчальних закладів;

  • Розвиток шкільних бібліотек;

  • Надання засобів перевезення (“шкільний автобус”);

  • Якісне забезпечення шкіл педагогічними кадрами відповідної кваліфікації;

  • Поступовий перехід на нову структуру та облік робочого часу вчителя;

  • Підготовка вчителів до роботи в умовах змін.

Організаційні заходи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів полягатимуть у:

  • Аналізі їх ефективності;

  • Підготовці районних, міських планів розвитку;

  • Обговоренні планів розвитку за участю територіальних громад та залучення усіх зацікавлених сторін до прийняття рішень, звітування та оцінювання;

  • Експериментальному впровадженні планів оптимізації в окремих локальних освітніх округах;

  • Підтримці інноваційної діяльності.


1.3. У сфері професійно-технічної освіти здійснюватиметься створення передумов для істотного підвищення професійної, соціальної та територіальної мобільності робочої сили шляхом належної освітньо-професійної підготовки через приведення мережі професійно-технічних навчальних закладів у відповідність до поточних та перспективних вимог ринку праці.
Передбачається:

  • Поглиблення інтеграції системи професійно-технічної освіти в освітній комплекс області;

  • Трансформування мережі професійно-технічних навчальних закладів, зокрема:

    • створення на базі професійно-технічних училищ центрів професійно-технічної освіти, професійних ліцеїв, вищих професійних училищ тощо;

    • розвиток навчально-виробничих комплексів багаторівневої професійної освіти типу “професійно-технічне училище – вище професійне училище – вищий навчальний заклад”;

  • Забезпечення закладів професійно-технічної освіти відповідною навчальною літера-турою та технічними засобами навчання;

  • Розширення обсягу підготовки та підвищення кваліфікації працівників професійно-технічної освіти.

Організаційні заходи з розвитку професійно-технічної освіти полягатимуть у:

  • Розробці та реалізації перспективних планів педагогічних досліджень (на базі Львівського науково-практичного центру);

  • Здійсненні моніторингу потреб виробництва та сфери послуг у фахівцях та формування на його підставі контингентів учнів ПТО;

  • Створення банку даних про вакантні робочі місця та перспективи потреби у фахівцях;

  • Проведенні атестаційної експертизи професійно-технічних навчальних закладів;

  • Створенні регіональної електронної мережі навчальних закладів ПТО.


1.4. У сфері вищої освіти здійснюватиметься оптимізація структури та обсягів підготовки кадрів у відповідності до вимог Болонської декларації та потреб інноваційного розвитку регіону.
Передбачається:

  • Залучення наукового потенціалу вищих навчальних закладів до вирішення актуальних проблем освітнього, соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку регіону;

  • Сприяння запровадженню:

  • нового переліку напрямів та спеціальностей;

  • дворівневої (“бакалавр-магістр”) системи підготовки кадрів;

  • кредитно-модульної системи навчання;

  • Забезпечення справедливого відбору студентів через поетапне запровадження зовнішнього тестування випускників шкіл/абітурієнтів;

  • Підтримка студентської молоді шляхом:

  • надання обласних іменних стипендій (премій);

  • залучення банківської системи до надання кредитів на навчання;

  • забезпечення державного замовлення щонайменше на половину місць від загальної кількості вступників.

Основні організаційні заходи з розвитку вищої освіти полягатимуть у:

  • Підтримці розширення академічних свобод та інституційної автономії вищих навчальних закладів;

  • Сприянні створенню регіональних структур зовнішнього тестування випускників/ абітурієнтів;

  • Поширенні практики впровадження кредитно-модульної системи навчання та інших вимог Болонської декларації.


2. Інформатизація системи освіти


Передбачається подальша комп’ютеризація та впровадження сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) у навчальний процес, а також розвиток інформаційної сис-теми управління освітою (ІСУО), спря-мований на автоматизацію процесів збирання, обміну, використання та поширення даних (зокрема статистичних), формування культу-ри використання інформації як засобу прий-няття рішень.


Мета: розвиток ІКТ як засобу організації, управління, оцінювання та забезпечення якості навчального процесу в системі освіти.
Передбачається організація інформаційних потоків для забезпечення:

  • відповідності та достовірності інформації;

  • відкритості інформації для керівників, працівників освіти та громадськості;

  • застосування інформації для формування освітньої політики.

Після попереднього аналізу забезпечення місцевих органів управління освітою та навчальних закладів комп’ютерною технікою передбачається поступове оновлення її парку та надання програмних засобів (у т.ч. за рахунок позики Світового банку, наданої за проектом “Рівний доступ до якісної освіти в Україні”).

Здійснюватиметься також підготовка керівників та спеціалістів органів управління освітою як кваліфікованих користувачів ІКТ у процесі прийняття рішень, а вчителів – до застосування ІКТ у навчальному процесі (спільно з компаніями “Майкрософт” та “Інтел”).
Забезпечуватиметься підтримка функціонування освітнього порталу та поступове залучення навчальних закладів до мережі “Інтернет”.
3. Моніторинг та оцінювання якості
Мета – запровадження комплексної політики оцінювання та забезпечення якості освіти.
Передбачається проведення щорічних вибіркових досліджень навчальних досягнень школярів за результатами навчання у початковій, основній та старшій школі, а також інших показників якості освіти.
Стратегія розвитку системи оцінювання та забезпечення якості освіти в області втілюватиметься в контексті інституційної розбудови всеукраїнської мережі оцінювання якості освіти. Для забезпечення цієї діяльності будуть використані ресурси ЛОІППО та рай- (міськ-) методкабінетів (центрів).
Передбачається участь в експериментальному впровадженні зовнішнього оцінювання якості освіти та міжнародних порівняльних дослідженнях якості.
Здійснюватиметься дослідження практики застосування критеріїв оцінювання на рівні школи/класу, її удосконалення та поширення позитивного досвіду.
Навчальні модулі з моніторингу та оцінювання викладатимуться на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників усіх спеціальностей та керівників.
4. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
Мета – формування культури здоров’я у середовищі учасників навчально-виховного процесу.
Передбачається розробка та втілення комплексу заходів, спрямованих на:


  • створення безпечних умов навчальної діяльності, які знижували б негативний вплив на здоров’я школярів, студентів та інших учасників навчально-виховного процесу;

  • формування мотивації до здорового способу життя школярів та студентів через зміст відповідних навчальних предметів та позанавчальну діяльність;

  • залучення ресурсів відповідальних агенцій, донорів та інших зацікавлених сторін.

Звертатиметься особлива увага на:

  • організацію належних санітарних умов, відповідного режиму навчальної діяльності та харчування;

  • впровадження сучасних методів навчання при викладанні предметів, орієнтованих на формування здорового способу життя та посилення оздоровчого потенціалу фізичного виховання;

  • запровадження системи моніторингу стану здоров’я учасників навчально-виховного процесу та якості викладання відповідних предметів (в рамках Проекту Європейської комісії).

Забезпечуватиметься міжгалузева взаємодія та співпраця з міжнародними донорськими організаціями, спрямована на:



  • профілактику захворювань;

  • запобігання поширенню шкідливих звичок;

  • формування здорового середовища у школі та відповідній територіальній громаді.


5. Освіта осіб з особливими потребами
З метою забезпечення відповідного доступу до освітніх послуг особам з особливими потребами здійснюватиметься подальша підтримка та поширення інноваційних підходів до навчання та реабілітації дітей з різною нозологією, зокрема зі складними та комбінованими порушеннями.
Передбачається:

  • Розвиток консультаційно-реабілітаційної мережі шляхом:

    • поступового розвитку спеціальних навчальних закладів різного профілю як ресурсно-консультаційних центрів;

    • розширення профілю діяльності районних логопедичних пунктів та їх поступове перетворення у пункти корекційної допомоги;

  • Створення умов для поступового залучення дітей з особливими потребами до навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Накопичений за попередні роки досвід інноваційної діяльності у цій галузі, а також налагодження інституційної взаємодії фахівців зі спеціальної педагогіки та практичної психології стануть запорукою успішного втілення цього напрямку.


6. Виховання
Мета: забезпечення відповідного впливу освіти на формування у дітей та молоді системи моральних цінностей, патріотизму, громадянськості, толерантності, підприємливості тощо.
Виховний вплив школи реалізовуватиметься через:

  • зміст освіти, перш за все через відповідний потенціал суспільно-гуманітарних освітніх галузей;

  • підтримку та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів;

  • партнерство з церквою та іншими суспільними інститутами, громадськістю та територіальними громадами, закладами культури тощо;

  • залучення дитячих та молодіжних громадських організацій, зокрема патріотичного, релігійного, пізнавального спрямування;

  • використання ресурсів міжнародних проектів, орієнтованих на пропагування здорового способу життя, демократії та громадянства, підприємливості тощо в контексті європейських цінностей.

Особлива увага надаватиметься:

  • проблемам розвитку змісту та методів викладання християнської етики;

  • громадянській освіті (в рамках проекту Європейської комісії за участю Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін “Нова доба”);

  • подальшому поширенню підприємницької освіти (Проект “Ділова активність”) тощо.



7. Професійний розвиток педагогічних працівників


Передбачається підпорядкування процесу підвищення кваліфікації педагогічних праців-ників, зокрема керівників, потребам впровад-ження основних напрямків розвитку освіти в області через запровадження ієрархічної мо-делі професійного розвитку педагогічних працівників на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти, інших вищих навчальних закладів, рай- (міськ-) методкабінетів (центрів), опорних шкіл локальних освітніх округів.


Мета: Запровадження гнучкої системи післядипломної педагогічної освіти, що відповідає потребам розвитку системи освіти, запитам педагогічних працівників та сучасній світовій практиці.
Задля ініціювання інституційної розбудови багаторівневої мережі професійного розвитку педагогічних працівників передбачається навчання:

  • керівників місцевих органів управління освіти та директорів опорних шкіл;

  • завідувачів рай- (міськ-) методкабінетів (центрів) і заступників директорів опорних шкіл.

Зміст навчальної діяльності стосуватиметься:

  • створення локальних освітніх округів;

  • моніторингу якості освітніх послуг;

  • оцінювання (атестації) навчальних закладів;

  • залучення осіб з особливими освітніми потребами;

  • впровадження інформаційної системи управління освітою;

  • застосування та оцінювання нових навчальних програм та підручників;

  • пілотування нових засобів навчання;

  • аналізу політики та провідництва (лідерства);

  • проблем виховання та здорового способу життя тощо.




Нові навчальні плани та програми створюва-тимуться та апробовуватимуться із залучен-ням фахівців рай- (міськ-) методкабінетів (центрів) та учителів, що претендують на звання вчитель-методист, і згодом поширюва-тимуться у мережі професійного розвитку. Згодом впроваджуватимуться програми для вчителів, що викладають нові та суміжні предмети, а також молодих фахівців. Відтак, розпочнеться запровадження магістерських програм підготовки педагогічних працівників.


Проект укладено Головним управлінням освіти і науки Львівської облдержадміністрації та подано на розгляд сесії Львівської обласної ради 4 листопада 2005 року.


Психологія





Формування психічного здоров’я школяра

Макаренко Стефанія



Перебудова системи освіти привела до появи навчальних закладів нового типу. На сьогодні загальноосвітня школа не є єдиною ланкою організації навчання школярів. З’яви-лася величезна кількість гімназій та інших закладів, що утворилися за різними критерія-ми організації навчальної діяльності. Нові підходи до навчання, недостатність обґрун-тованої експертної перевірки ефективності та нешкідливості шкільних нововведень, непо-одинокі випадки переобтяження шкільною про-грамою, надмірна перевтома учнів призвели до зниження психічного та фізичного здоров’я, проявів негативних психічних станів учнів, ви-никнення внутрішнього дискомфорту, невпев-неності, тривожності, зниження здор-вого психічного настрою на навчання, нестійкості до переборення стресогенних факторів тощо.

Термін “психічне здоров’я” був введе-ний Всесвітньою організацією охорони здо-ров’я (ВООЗ). Вважається, що порушення психічного здоров’я пов’язані як з соматич-ними захворюваннями або дефектами фізич-ного розвитку, так і з різноманітними несприятливими факторами та стресами, що впливають на психіку та пов’язані з соціаль-ними умовами. У більшості дітей в різні періоди життя під впливом певних ситуацій можуть з’явитися порушення емоційної сфе-ри або поведінки. Як правило, такі порушення мають тимчасовий характер, але у деяких дітей вони можуть носити стійкий характер та згодом призводити до соціальної дезадапта-ції. Головним завданням під час діагностуван-ня емоційноcті є вивчення проявів емоційно-вольових станів учнів, що виникають під впливом специфічних умов та форм органі-зації навчання з метою усунення загрози погіршення їх психічного здоров’я.

До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудже-ність, емоційність, чутливість. Психічне жит-тя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, по-чуттів тощо. Психічне здоров’я дитини пов’я-зане з особливостями її мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові зумовлюють особ-ливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Показниками психічного здоров’я були вибрані відповідні індикатори: наявність проблем у спілкуванні, відчуття комфорту під час перебування у колективі, характер сто-сунків з близьким оточенням, вміння керува-ти своїм психічним станом. Ступінь стресу, ступінь самозадоволення відображають інди-відуальні особливості психічних процесів і властивостей людини. Безпосереднє дослід-ження таких властивостей психіки дозволяє визначити чинники, що провокують стан емо-ційного неблагополуччя, порушень у психіч-ному здоров’ї.

До загрозливих проявів емоційних роз-ладів слід віднести насамперед вияви дисгар-монійного спілкування дитини з оточуючими, зокрема, вчителями, батьками, рідними, дру-зями. Найбільш сенситивним для різнома-нітних змін у психічному здоров’ї і поведінці слід вважати підлітковий та юнацький вік, тому що саме цей період найсприятливіший для набуття навичок саморегуляції поведінки в міжособистісному спілкуванні.

Важливою сферою життя, особливо для учнівської молоді, є школа, у стінах якої від-бувається спілкування з однолітками та педа-гогічним колективом. Спілкування – не-від’ємна частина та необхідна умова повно-цінного психічного життя кожної людини. Нормальному спілкуванню перешкоджають проблеми, зумовлені насамперед відсутністю взаєморозуміння, невмінням стримувати себе, ворожістю у стосунках, образами та ін.

Проблема психічного здоров’я дитини не є новою для нашого суспільства, хоча ще зовсім недавно сам факт її існування запере-чувався. Наслідком цього є відсутність стати-стичного обліку психологічних досліджень та низький рівень знань з цієї проблеми у спеціалістів.

Дані соціологічного анкетування, про-веденого серед дітей віком 10-13 років дали можливість зробити певні висновки.

Респондентам пропонувалося оцінити, як часто у них виникають проблеми у спіл-куванні з оточуючими. На запитання: “Як часто у тебе виникають проблеми у спіл-куванні з ...:”, – учні відповідали: “іноді” вони мають проблему у спілкуванні з одно-класниками (за цим критерієм показники дівчат дещо перевищують результати хлопців і становлять відповідно 60% і 55%). “Часто” або “дуже часто” виникають проблеми з учи-телями у 8% дівчат та 15% хлопців. Крім того, половина респондентів зазначили, що інколи у них виникають проблеми у спіл-куванні з ровесниками поза школою. Причому за цими показниками не виявлено істотних відмінностей за статтю.

Водночас отримані дані дають змогу зробити висновок, що найчастіше проблеми у спілкуванні виникають у молодшому шкіль-ному віці, коли потрібна певна адаптація до нових умов, коли відбуваються складні і суперечливі процеси входження у шкільне життя, переосмислення системи ціннісних норм і настанов, які є проблематичними у стосунках, що зумовлює виникнення різного роду конфліктів у спілкуванні.

Важливим показником психічного здо-ров’я дитини є відчуття задоволення від став-лення до себе інших людей. Психологи і пси-хіатри вбачають існування залежності між психічним здоров’ям людини та її усвідом-ленням того, як до неї ставляться оточуючі. Якщо особистість не відчуває задоволення від сприйняття її оточуючими, приміром рове-сниками, то це спричиняє погане психоло-гічне самопочуття, зумовлює певні зміни у поведінці та спрямованості особистості.

Розподіл відповідей на запитання: “На-скільки ти задоволений ставленням до себе з боку шкільного колективу?” свідчить, що “повністю задоволені” ставленням до своєї особистості у колективі понад 43% дівчат та 46% хлопців. “Зовсім не задоволені” ставлен-ням до себе у колективі 3% дівчат і 2% хлоп-ців. Незадоволення зменшується з віком, з переходом дитини з класу в клас.

Вплив на стан здоров’я школяра мають також емоції. Стрес, сильне нервове напру-ження, відчуття нервового зриву – це трав-муючі психічні стани, які достатньо часто виникають у житті людини і погіршують са-мопочуття, сон, апетит, а також істотно впли-вають на настрій та ставлення до життя в цілому. Проведені дослідження дозволили з’ясувати основні причини погіршення психічного здоров’я підлітків 10-13 років (див. Табл.1).

Таблиця 1

Питома вага респондентів, що висловили певну згоду з наведеними твердженнями, %


Я ніколи не втрачав бажання жити

58

Я завжди можу розраховувати на допомогу близької людини

56

Я міцно спокійно сплю

54

Я відчуваю себе щасливим

43

Я абсолютно задоволений собою

42

У мене завжди гарний апетит

36

Я легко реалізую свої здібності

30

Часто в мене буває поганий настрій

22

В ситуації конфлікту мені тяжко стримувати себе

21

Моє майбутнє здається мені безнадійним

15

Нікому до мене немає ніякого діла

12

Я повністю задоволений життям

9

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка