2011 Упорядник збірника: Пушкар І.І. – методист Харківської обласної станції юних туристів



Сторінка5/12
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ІV. Інформація про діяльність музеїв при навчальних закладах -

переможців районних оглядів
Історико-краєзнавчий музей

при Лозовеньківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.

Балаклійської районної ради
Адреса: 64261, Балаклійський р-н, с.Лозовенька, Лозовеньківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тел.0-249-69614

Дата заснування музею: 1975 рік
Музей на базі Лозовеньківської школи був створений у 1975 році головою сільської ради Альніковим І.В. З 1980 року став завідуючим Пойманов І.П. - голова сільської ради, який вів пошукову роботу. Вчитель фізичної культури Хозяїнов М.І. проводив просвітницьку роботу серед населення села. У 1981 році координувати роботу музею почала старша піонерська вожата Кляченко Т.С. Вона очолила пошукову групу . Велася велика переписка з рідними воїнів , які загинули на території селища, з іншими пошуковими групами всього Радянського Союзу, а також військовим архівом , який знаходився у місті . До села приїжджали рідні та близькі загиблих. В музеї знаходиться багато подарунків від рідних .

У 2003 році активізувалась робота шкільного музею. Очолила цю роботу вчитель української мови і літератури Петряєва Т.С., до складу штабу входять також вчитель фізичної культури Мінцева Н.А., вчитель історії Петряєва Л.О. та учні 10-11 класів.

У 2003 році в музеї була проведена реконструкція: оновлені експозиції, створена нова експозиція «Етнографія села Лозовеньки», придбане нове обладнання та зроблений косметичний ремонт.

У жовтні 2007 року історико-краєзнавчий музей при Лозовеньківській ЗОШ І-Ш ступенів був зареєстрований при Харківській обласній станції юних туристів і видане свідоцтво за № 21-232.

Музей регулярно поповнюється новими експонатами, які реєструються в інвентарній книзі.

У 2008 році Стремоухова Л. (керівник Мінцева Н.А.) взяла участь в обласній військово-патріотичній акції «Слобожанські дзвони Перемоги» , присвяченій 65-й річниці визволення Харківщини від німецько-фашистських загарбників , нагороджена грамотою обласної станції юних туристів

У 2009 році члени штабу (керівник Петряєва Т.С.) взяли участь у обласному турі Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції учнівської та студентської молоді «Україна вишивана», стали лауреатом П ступеню та були нагороджені грамотою Харківської обласної станції юних туристів.

Рада музею працює над створенням альбому «Видатні люди села Лозовеньки», зібрані експонати представлені у музеї.

У жовтні 2009 року Захаров І., учень 10 класу , член штабу і екскурсовод взяв участь у районному філологічному конкурсі імені Р.І. Причиненко , написав роботу «Сага про мій рід» і зайняв III місце , був нагороджений грамотою, грошовою премією (керівник Петряєва Т.С.).

У 2009- 2010 н.р. пошуковою групою був зібраний матеріал та створена експозиція про колишнього голову колгоспу «Лани України» В.М.Сазонова . Учениця 11 класу член штабу Підгорна О. взяла участь у районному філологічному конкурсі імені Р.І. Причиненко , написавши нарис про Сазонова В.М. «Життя прожити - не поле перейти»

Зібраний матеріал і готовиться експозиція про жительку Лозовеньки, вишивальницю, учасницю фольклорного ансамблю «Лозовеньчанка» Стремоухову Н.О. та ветерана , вчителя історії Санькова І.С.

В 2010 році пошукова група почала вести роботу по збору матеріалу про кавалера ордена Трудової Червоної Зірки буряковода О.І.Полукарова.

Учнями школи зібраний матеріал про Голодомор 1933 року на території села. Була проведена виховна година «Твій біль , Україно» , присвячена вшануванню пам'яті жертв голодомору. У 2008 році член ради Стремоухова Ганна взяла участь у районному конкурсі , написавши твір про голодомор на Лозовеньківській землі «Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?»

У селі лишилося 5 учасників Великої Вітчизняної війни, за кожним із них закріплений клас для волонтерської справи, члени ради музею шефствують над учасником бойових дій Стремоуховим Петром Єфремовичем. Кожен рік навесні приводять до порядку подвір'я ветерана , косять бур'яни, вирубують молоду поросль. Учні запрошують Петра Єфремовича в школу на зустрічі. 23 лютого в День Захисника Вітчизни вітають зі святом, дарять подарунки та квіти.

У музеї регулярно проводяться екскурсії до визначних дат, Дня Перемоги, Дня Захисника Вітчизни, визволення Лозовеньки. 10 жовтня -День визволення Лозовенька від німецько-фашистських загарбників . У цей день учні школи проводять мітинг біля пам'ятника, покладають квіти.

Рада музею працює над створенням альбому «Видатні люди Лозовеньки», зібрані експонати виставлені у музею.



Природничо-краєзнавчий музей

«Мій рідний край, моя Слобожанщино» Балаклійської районної станції юних натуралістів
Адреса: 64200, Балаклійський р-н, м.Балаклія, вул. Шевченка, Балаклійська районна станція юних натуралістів

Тел.0-249-53361

Дата заснування музею: грудень 1998 року

Звання: «Зразковий музей»
За цей період пройшло дооформлення картотеки музею, оновлені тематичні екскурсії: «Стежками рідного краю», «Чарівний світ акваріуму», «Штучний біоциноз», підготовлені статті до періодичних видань. На базі музею постійно працює школа юного екскурсовода. Найкращі екскурсоводи поводять екскурсії для мешканців міста, для вихованців станції юних натуралістів, для гостей та дітей шкіл району. Також на базі музею проходять музейні заняття.

У 2010 р. робота музею проводилася відповідно до плану за 6 напрямками:




  • експозиційна робота; - науково-дослідна робота;

  • масово-освітня робота; - організаторська робота;

  • пошукова робота; - фондова робота.

За минулий рік були проведені навчально-тематичні екскурсії:

  • «Стежками рідного краю» для 5-9 років (525 чол.)

  • «Чарівний світ акваріума» для 5-8 класів (287 чол.)

  • «Штучний біоценоз» для 9-11 класів (135 чол.)

Вся робота музею була презентована на щорічній обласній виставці «Щедрість рідної землі» в рамках Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край, моя земля». На базі музею проводяться семінари. Фондові експонати постійно поповнюються, їх налічується близько 191 шт.

Всі експозиції оформлені естетично, мають освітлення, постійно проводиться прибирання від пилу і плям, обробка експонатів і підтримання їх у належному стані.

Всі експонати зібрані у інвентарній книзі, записи чіткі, акуратні, якісні і повні. Кожен експонат має свій інвентарний номер. Всі експонати знаходяться за склом, що запобігає забрудненню, вицвітанню, механічним пошкодженням.


Краєзнавчий музей Гусарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Барвінківського району

Адреса: 64780, Барвінківський район, с.Гусарівка, вул. Радянська, 6, Гусарівська ЗОШ І-ІІІ ст. с.Гусарівка

Тел.0-257-96243

Дата заснування музею: серпень 2002 року
Історико-краєзнавчий музей Гусарівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Барвінківської районної ради Харківської області було створено в 2003 році. Всі експонати, які знаходяться в музеї, зібрані учнями та вчителями школи. В 2004 році видано свідоцтво за № 20-200 про реєстрацію музею при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України, про те, що історико-краєзнавчий музей зареєстрований при Харківській обласній станції юних туристів.

Вивчення й узагальнення досвіду організації краєзнавчих музеїв і використання методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України про подальше поліпшення діяльності шкільних краєзнавчих музеїв дали можливість розробити наступну схему оформлення експозицій краєзнавчого музею в Гусарівській школі. Музей має чотири естетично оформлені розділи: «Історія рідного краю», «Велика Вітчизняна війна 1941 -1945 рр.», «Історія Гусарівської школи», «Картинна галерея», які постійно оновлюються і поповнюються. Велике значення у підготовці експозиції музею належить завданню естетичного виховання. Саме тому, влітку 2009 року було капітально відремонтовано приміщення шкільного музею.

Вся експозиція музею складається з оригінальних експонатів. Це українські вишиванки І половини XX ст., рушники і скатертини, яким вже близько ста років, вісім прядок, серед яких жодної однакової; 20 різних залізних прасок, скриня для приданого початку XX ст., частина ткацького станка з дарчим надписом, датованим 1922 р. В експозиції «Монети» представлені монети XIX-XX ст. Серед посуду, що знаходиться у музеї, найціннішими є грецький горщик, а також тарілки поч. XX ст. На виставці «Мій друг книга» зібрано близько двадцяти книг ЗО - 50 - х років XX ст. (це книги українських класиків Т. Г. Шевченка, І. Франка, зарубіжних - Ж. Берна, а також книги про Сталіна, серед них є книга «Ми любимо рідного Сталіна.») На виставці «Матеріальні свідчення війни» можна побачити каски, фляги, планшетки, штик-ножі, а також рушницю «трьохлінійку» періоду Великої Вітчизняної війни. У музеї зберігається унікальний альбом Лукіна М.В. «Открой, прочти, запомни й мсти». Серед багатьох бойових та ювілейних медалей, що належали ветеранам Великої Вітчизняної війни у музеї ще знаходиться орден Червоної Зірки, який був переданий у 2005 році на зберігання до музею. В експозиції знаходяться ікони, які зберігали земляки протягом років. Це ікони писані на дереві, металі та папері. На виставці представлено більше ста листівок різних часів. Найбільш цінними є німецькі, угорські листівки періоду Великої Вітчизняної війни, а також три листівки початку XX ст. В скрині початку XX ст. зберігаються старі іграшки, якими гралися мами, бабусі та прабабусі наших учнів. Найстарішою і найцікавішою іграшкою є плюшевий ведмедик 40-х рр. XX ст. Серед кількох картин, які знаходяться у музеї, найбільш цінною є пейзаж, намальований на дереві у XIX ст.

У музеї ведеться облік музейних предметів та дотримуються умови збереження оригінальних експонатів (затемнення, створені засклені ніші для захисту матеріалів від пилу і механічних пошкоджень), систематизоване комплектування фондів відповідно до тематики музею. Музейний фонд постійно поповнюється новими експонатами, знайденими під час краєзнавчих експедицій (за останній рік поповнено на 200 експонатів), проводяться тематичні виставки. В 2010 році їх проведено 4. Учениця 9 класу Пройдакова Аліна вже 2 роки досліджує історичні маршрути Гусарівки та захищає в конкурсі-захисті робіт членів Малої академії наук України роботу на тему «Історичні маршрути Гусарівського регіону». У лютому 2010 р. на базі музею Гусарівської ЗОШ І-ІП ст. проведено семінар для заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів За три останніх роки в музеї проведено сто одну екскурсію.

В музеї в наявності книга відгуків відвідувачів музею, перспективний план розвитку, річний план роботи музею. Систематично проводиться популяризація та висвітлення роботи шкільного музею в засобах масової інформації (районна газета «Вісті Барвінківщини».)
Шкільний музей бойової і трудової слави загальноосвітньої школи І-Ш ст. с.Криштопівка Близнюківського району
Адреса: 64850, Близнюківський р-н, с.Криштопівка, ЗОШ І-ІІІ ст. с.Криштопівка

Тел.0-254-94240

Дата реєстрації музею: 7 липня 1988 року
Музей бойової та трудової слави Криштопівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відповідає вимогам п. 3.3 Положення «Про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04.09.2006 р. №640.

Створення музею є результатом цілеспрямованої систематичної, творчої, пошуково-дослідницької, збирацької, фондової та експозиційної роботи.

Наказ про відкриття музею був виданий у квітні 1975 року. Приміщення музею окреме, загальною площею 48 м2. В ньому знаходиться багатий фонд музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі оригінальних пам’яток історії, культури, а саме:

1.Рушники українські – ХVІІ ст..

2. Підкова – ХVІ – ХVІІ ст..

3. Рогач, ціп, рубель, гребінка - ХVІ – ХVІІ ст..

4. Прядки - ХVІ – ХVІІ ст..

5. Глечики - ХV – ХVІ ст..

6. Підставка для лампи - ХVІІ ст..

7. Глечик для збереження зерна - ХVІ ст..

8. Ступка - ХV ст..

9.Миска - ХVІІІ ст..

10. Ножиці для зрізання соломи - ХVІ – ХVІІ ст..

11. Дерев’яні ложки - ХVІ – ХVІІ ст..

12. Солдатські каски – початок ХХ ст..

13. Серп для зрізання зерна - ХVІ – ХVІІ ст..

14. Щоденний одяг: хустка, кофта, фартух, верхня юбка, нижня юбка - ХVІ – ХVІІІ ст..

15. Кайдани на ноги для в’язнів – ХІХ ст..

16. Фляга «полив’яна» - ХVІІІ ст..

17. Риночка – початок ХХ ст..

18. Стремена для їзди на конях – ХІХ ст..

В шкільному музеї бойової та трудової слави оформлено експозицію про життєвий та науковий шлях Африкана Миколайовича Криштофовича.

Матеріали для стендів і альбомів подарувала школі дружина Криштофовича – Віра Михайлівна. В музеї є праці Африкана Миколайовича, надіслані його учнем – Сергієм Музилєвим. Серед них є:

1. Нариси весняної рослинності села Криштопівки Катеринославської губернії, Павлоградського повіту – 1906 рік.

2. Матеріали для спостереження на екскурсіях по Харківській губернії – 1913 рік.

3. Вибрані праці (палеоботанічні монографії).

У музеї зібрано матеріали про бойові дії 31 гвардійської Барвінківської окремої вогнеметної ордена Кутузова ІІІ ступеня танкової бригади, яка визволяла наше село та район у роки Великої Вітчизняної війни. Учні школи вели і ведуть переписку з ветеранами бойових дій та сім’ями загиблих воїнів, що визволяли наше село. Кожного року 9 травня до братської могили приїздять рідні загиблих: Алімпієва М.М., Божедомова О.В., Назаренко Г.П. Приїздили до нашої школи і ветерани дивізії Бондарів Іван Михайлович та Борис Миколайович Лапін – член академії наук СРСР Новосибірського інституту геології і геофізики. В музеї знаходяться книги Б.М. Лапіна, подаровані школі та колекція мінералів, прислана Борисом Миколайовичем із Новосибірського інституту геології. В музеї знаходяться стенди, на яких розміщені списки воїнів, які загинули за наше село і поховані в братській могилі.

З метою виховання в учнів патріотизму і пам’яті про минуле, зібрано матеріали про події Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані. В музеї створений стенд, на якому розміщені фотографії воїнів Афганістану та їх короткі автобіографії.

«Он обычный парень: призвали – пошел служить, направили в Афганистан, исполнял присягу, под пулями не трусил, друзей не предавал. У него обычная судьба «Афганца», и мы не делаем из него героя. Мы просто хотим, чтобы крохотный кусочек его жизни – один лишь бой – хоть немного ощутил каждый из вас».

Також проводиться експозиційна робота за темами:



  • випускники школи в роки війни;

  • моя сім’я в роки війни;

  • земляки – афганці;

  • мій родовід.

Проводяться оглядові екскурсії для учнів 1-11 класів не тільки нашої школи, а й інших шкіл району. Вчителі школи проводять виховні години з народознавства по матеріалах музею, зустрічі з учасниками та ветеранами Великої Вітчизняної війни.

В ході пошукової роботи Рада музею тісно співпрацює з архівами. Кожного року надаються публікації в районну газету «Нове життя».

За весь час свого існування музей був неодноразово нагороджений грамотами Харківської обласної станції юних туристів (1976, 2007 р.р.)

Музей бойової слави Валківського ліцею імені О.Масельського
Адреса: 63002, Валківський р-н, м.Валки, вул.К.Лібкнехта, 24, Валківський ліцей імені О.Масельського.

Тел. 0-233-51465

Дата реєстрації музею: 1 квітня 2009 року
Героїчний подвиг нашого народу у Великій Вітчизняній війні є для нашої молоді немеркнучим прикладом патріотизму. Учні Валківського ліцею імені Олександра Масельського провели велику пошукову роботу по збору матеріалів про випускників навчального закладу та мешканців району – учасників Великої Вітчизняної війни. В ході цієї роботи зібрано багато документів, оригінальних фотографій, листів-трикутників, особисті речі, інші реліквії.

Саме ця робота і стала першою цеглинкою для створення в ліцеї музею бойової слави. Музей працює в рамках проектної роботи .

Урочисте відкриття відбулося 8 травня 2007 року напередодні великого свята - Дня Перемоги. На урочистостях були присутні міський голова, депутати районної ради, представники відділу освіти та ветерани війни та праці. Всіх гостей привітала директор ліцею Грєхова В.І., яка зазначила важливість даної події у вихованні молоді та збереженні правди для прийдешніх поколінь. Зусиллями учнів та вчителів у затишній кімнаті музею, де постійно звучать мелодії часів війни, зібрано справжні безцінні реліквії, з якими усіх присутніх познайомили юні екскурсоводи – Губська Настя, Марченко Лена, Строєньєва Аня та Попельнух Віта.

Частину експонатів передали безпосередні учасники боїв на Валківщині, зокрема наш земляк В.І.Орябинський та один з визволителів району полковник І.А.Журавльов.

Поряд - копія Прапора Перемоги, яку було виготовлено за рекомендацією республіканської ветеранської організації до 60-річчя Перемоги. Доречі, прапор виготовлено з тканини, яка зустрічала визволення Валківщини у вересні 1943 року і навіть має простріляний отвір. Також в музеї зберігаються унікальні документи - фронтові листи-трикутники, хлібні картки, розпорядження часів окупації про здачу продуктів для німецької армії. Всього цього не побачиш і не прочитаєш у жодному підручнику.

На стендах – фотографії і розповіді про військові частини, які визволяли район, а саме 327-й окремий саперний батальйон, 94-ту гвардійську стрілецьку дивізію, про партизанського командира Н.З.Коляду - легендарного «Батю», про земляків – Героїв Радянського Союзу і визволителів району, сучасний ветеранський рух і ветеранів війни – вчителів. Один із них, (на жаль нині покійний) полковник запасу А.Я.Білоус, був присутній на відкритті. Високу оцінку експозиціям музею дав голова районного відділення Всеукраїнської спілки краєзнавців М.М.Желєзняк, а голова (на той час ) районної ради ветеранів М.І.Груба передав у дар музею грамоту, якою влітку 45-го був нагороджений його батько за самовіддану працю в тилу під час війни.

Офіційний статус та реєстрацію музей отримав 30 листопада 2007року, про що і свідчить свідоцтво за № 21-50. Відразу ж після відкриття за 5 наступних днів для всіх учнів, а також вчителів і батьків було проведено екскурсії. Матеріали музею постійно використовуються як на уроках так і в позаурочний час. Фонди музею постійно поповнюються все новими і новими експонатами , а штат екскурсоводів доповнили Губський Женя, Дубницька Іра, Жовнір Віта , Керімова Наташа, Цікало Роман та Любімова Юля.

На базі музею працює гурток «Юні музеєзнавці» та клуб «Меморіал», члени яких є постійними учасниками районних та обласних акцій учнівської та студентської молоді.

Однією з найулюбленішою нами акцією є «Слобожанські дзвони Перемоги». Дуже тісно працюють гуртківці з радою музею.

Так, учні довгий час підтримували зв’язок з подружжям Супрунів з Шарівки і саме про них було надруковано в одній із книг «Слобожанські дзвони Перемоги» за 2008 рік.

А ще члени нашого гуртка та рада музею опікуються могилами двох наших земляків - Героїв Радянського Союзу Т.П.Новікова та О.Д.Романенка. Вони пішли з життя кілька десятиліть тому, родичів у них у Валках не залишилося. Отож ми розшукали поховання, впорядкували і доглядаємо постійно – бо це наш обов’язок і данина їх подвигу.

Неодноразово гостями нашого музею були голова обласної ради ветеранів Котляревський О.І., представники музею Великої Вітчизняної війни м. Києва, ветеранська, вчительська та учнівські громади нашого та сусідніх районів.

Члени ради музею бойової слави також є постійними учасниками усіх шкільних, міських та районних заходів - про що і свідчать багаточисельні фотознімки в нашому щоденнику виконаної роботи.

До 65-річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників в ліцеї проходив традиційний тиждень Пам’яті, який включав цілу низку тематичних заходів. Треба сказати, що робота з військово-патріотичного спрямування триває в навчальному закладі постійно. Саме в ті дні інтерес до музейних експонатів особливо зріс. Повною мірою посприяв цьому і перегляд усіма класами документального фільму «Це потрібно не мертвим. Це потрібно живим!», знятого радою музею. Це стало найпомітнішою подією тижня Пам’яті. У фільмі використано матеріали та експонати музею, а ще знімки і відеозаписи святкувань Дня Перемоги та річниць визволення нашого міста, фестивалів ветеранських хорів, обласних естафет пам’яті, в яких брала участь Валківщина. Доречним доповненням стали і записи відомих воєнних пісень та віршів учнів ліцею. Ідея створення такого фільму виникла дуже давно, то ж матеріали збиралися впродовж 5 років. Та основні зйомки проводилися влітку 2008 року. Починається фільм кадрами червневого світанку, а закінчується святковим переможним салютом. Такі ось своєрідні символи початку і завершення Великої Вітчизняної.

Фільм не залишив байдужим нікого із школярів, педагогів, батьків, представників міста, району, області та Київщини. Були і сльози, і вдячні слова – особливо було приємно чути відгуки від ветеранів війни. Така позитивна оцінка - найвища оцінка нашої роботи. Свідчення того, що наш задум і зусилля не були марними і своєї мети ми досягли. І дуже приємно, що наш проект, як говорять «пішов в люди». Адже кількість виготовлених та подарованих копій вже давно понад 200 примірників.

У рамках проведення весняного тижня Пам’яті рада музею виготовила стіннівку до Дня Перемоги та до 75-річчя затвердження звання «Героя Радянського Союзу», а також були проведені виховні години « Не згасає від часу Зірка Героя».

Як вже було сказано – ми є постійними учасниками місцевих і районних заходів. Так одним із найбільш пам’ятних є участь в обласній естафеті «Слава Захисникам Вітчизни». Діти готувалися не один день і навіть спека не завадила їм разом з ветеранами виконати цю почесну місію - зустріти естафету на Валківщині. Дуже приємно, що нашу роботу і постійну співпрацю з ветеранською громадськістю було високо оцінено керівництвом міста та району - юним пошуковцям вручили грамоти.

Величезна кількість зібраних матеріалів спонукала нас працювати далі. Так, влітку 2009 року замість того, щоб відпочивати на канікулах вчителі та члени гуртка розпочали роботу над створенням в ліцеї музейного комплексу «Пам’ять». І вже до 1 вересня було відкрито першу експозицію комплексу «Валківська старовина. Предмети побуту».

В наступному заході, присвяченому річниці визволення нашого міста від фашистів, гуртківці були удостоєні честі зустрічати гостей біля Меморіалу Слави та участі у мітингу. Саме так учні зустрічали Всеукраїнський байкерський мотопробіг.

Також напередодні Дня партизанської слави Рада Музею виготовила стіннівку та розробила матеріал для виховної роботи, а екскурсоводи провели ряд екскурсій згідно з тематикою. Так, кожного року в цей день обов’язково проходить урочиста лінійка, на яку завжди запрошуються почесні гості. Восени 2010 року на зустрічі була присутня В. Казакова – заступник голови облради.

Ще в комплексі відкрито експозицію «Валки. Чорні жнива. 1932-1933.» та фотовиставку «Вчимося бачити прекрасне. Зупинена мить». Фотовиставка постійно діюча і один раз на квартал експозиція учнівських та вчительських робіт змінюється. Але найвагомішою поки що лишається наймасштабніша експозиція комплексу - «Шляхами подвигу і слави».

До 65-річниці визволення України 20 жовтня 2009 року було презентовано даний проект. Робота по його підготовці тривала майже рік. Попередньо вивчивши Книгу Пам’яті, учні власноруч виготовили спеціальну карту. Для неї були зібрані фотоматеріали – знімки меморіалів і пам’ятників з райцентрів Харківщини, обласних центрів України, столиць зарубіжних країн, де в роки війни полягли наші земляки.

Тепер карту-меморіал з позначками - знімками і числом загиблих валківчан розгорнуто в фойє ліцею. Першими результат тривалої роботи побачили і оцінили представники районної і міської влади, ветеранської громадськості міста та сенату ліцею.

Було приємно, що усі одностайно відзначили важливість цього проекту для патріотичного виховання учнівської молоді й, особливо, для збереження й увічнення пам’яті про Велику Вітчизняну війну, про подвиг фронтовиків нашого краю.

У грудні 2009 року головою Валківської районної ради ветеранів було обрано нашого колишнього випускника Білоуса В.А., і нам було дуже приємно, що перше місце у яке він завітав на цій посаді - став наш ліцей. Делегація до складу якої входили: голова обласної ради ветеранів Котляревський О.І., колишній та нинішній голови районної ради ветеранів Груба М.І. та Білоус В.А., відразу ж завітали до музею бойової слави нашого ліцею та переглянули відкриту експозицію.

Вже на початку лютого 2010 року музейний комплекс поповнився новою експозицією. Присвячена вона місцевим воїнам-інтернаціоналістам і відкривалася саме у їх присутності. В експозиції було зібрано особисті речі афганців, записи їх спогадів, воєнні малюнки, зразки боєприпасів. Безліч особистих фотознімків у супроводі пісень афганської тематики було змонтовано у відеоролик, показано присутнім і подаровано всім гостям на згадку про зустріч. Найбільш запам’яталися ліцеїстам подаровані для експозиції нові експонати і вручення нагороди воїну-інтернаціоналісту М.Огієнку. «Головне у житті - здати екзамен на людяність» - саме такі слова промовила вдова воїна-інтернаціоналіста юним ліцеїстам, і, дивлячись на наших воїнів-афганців, можна з впевненістю сказати : «Іспит здали з честю!»

Та вже напередодні чергової річниці Чорнобильської катастрофи в комплексі було відкрито нову експозицію «Чорнобиль. Погляд крізь десятиліття. » Експозиція присвячена подвигу наших земляків-ліквідаторів. Хочеться зауважити що серед цих людей багато випускників нашої школи і тим величнішим є зустріч з ними. Для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС ліцеїсти теж виготовили і подарували сувеніри на згадку про зустріч.

Співпраця з нашими випускниками та мешканцями району не припиняється й зараз, тісні дружні стосунки підтримуються: ми постійно зустрічаємося, допомагаємо один одному у вирішенні будь-яких питань.

Одним із напрямків нашої роботи є пошук загиблих земляків у роки Великої Вітчизняної війни. Так, при підготовці до створення експозиції «Шляхами подвигу і слави наших земляків», ми з’ясували, що найбільше валківчан загинуло на Кіровоградщині, аж 309 чоловік. Тож пошуки розпочалися саме звідти. Вже протягом трьох років Валківськими пошуковцями спільно з учнями Зибківської школи Онуфріївського району Кіровоградської області ведеться тісна співпраця по встановленню прізвищ та місць поховань загиблих воїнів-валківчан на території Онуфріївського району. За цей період нам достеменно вдалося не лише точно встановити місце загибелі 39 чоловік ( доречі 10 з них – вважалися без вісті зниклими), а й звозити туди їх родичів. Лише в травні цього року могили своїх рідних відвідали 12 валківчан, представники 5 родин. Дружба між двома районами триває і в листопаді 2010 року кіровоградці завітали до Валківського ліцею з дружнім візитом. Під час цього одноденного візиту пошуковці двох шкіл разом оглянули всі пам’ятні місця нашого районного центру, а потім гостей зустріли на урочистій лінійці в музейному комплексі ліцею. Було організовано зустріч з учнівським самоврядуванням ліцею, представниками міського та районного органів самоврядування. А на згадку про візит члени ради музею бойової слави подарували зибківцям 3-х годинну екскурсію по Харкову та маленькі сувенірчики.

Музей бойової слави Малововчанської ЗОШ І-П ступенів Вовчанського району
Адреса: 62516, Вовчанський р-н, с.Мала Вовча, Малововчанська ЗОШ І-ІІ ст.

Тел.0-241-77434

Дата реєстрації музею: травень 1998 року
Робота по збиранню матеріалів для оформлення музею бойової та трудової слави Малововчанської школи розпочалася в 1960 році з переписки з рідними воїнів, які поховані у братській могилі на території школи .

Під час переписки було встановлено, що у братській могилі поховані бійці 270-ї Демидівської стрілецької червонопрапорної дивізії, яка звільняла село Мала Вовча.

Переписка велась як з радою ветеранів 270 дивізії, так і з рідними воїнів.

У 1965 році відбулась перша зустріч з рідними воїнів, які загинули за звільнення села.

Зав'язалась переписка з ветеранами цієї дивізії, які проживали в різних містах Радянського Союзу, пізніше проведено поїздки слідопитів та вчителів школи до міст Бєлгорода, Москви, Воронезької області, с.Прохорівки Бєлгородської області. Відбулися зустрічі з ветеранами, керівниками ради ветеранів 270-ї дивізії, що дало можливість значно доповнити раніше зібрані матеріали.

Всі отримані під час переписки матеріали, а також спогади ветеранів були опрацьовані слідопитами школи під керівництвом вчителів школи. До пошукової роботи були залучені практично всі учні школи , а також вчителі . Байдужих до ідеї створення шкільного музею не було. Доручення серед гуртківців, вчителів були розподілені, кожен мав конкретне завдання . Часто збиралися разом, обговорювали зібрані матеріали, радилися, складали плани подальшого збору необхідних матеріалів, уточнювали, мріяли про оформлення експозицій шкільного музею.

У 1985 році для музею було виділено окрему кімнату та оформлено її як музей бойової та трудової слави .

В музеї оформлені експозиції, присвячені бойовому шляху 270-ї дивізії, односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, воїнам, які загинули в боях за звільнення села Мала Вовча, оформлено діораму „Звільнення села Мала Вовча".

Але пошук продовжувався, були зібрані матеріали про жінок, які брали участь у війні, систематизовано переписку та оформлено стенди, зібрано матеріали з історії села, спогади жителів села під час окупації, оформлено експозицію, присвячену ветеранам Великої Вітчизняної війни с.Мала Вовча.

До 70-річчя вшанування пам'яті жертв голодомору слідопити школи провели опитування жителів села, які пережили це страшне лихоліття. Зібрані матеріали було оформлено в окрему папку і передано до шкільного музею. Учні школи були переможцями районного конкурсу творів, присвяченого пам'яті жертв голодомору.

З 23 квітня 2008 року в селі було відкрито пам'ятник жертвам голодомору. В музеї оформлено куточок народознавства, де зусиллями вчителів та учнів зібрані предмети домашнього вжитку ХУІІІ-ХІХ ст..

Зібрано також військові трофеї, подарунки від рідних та близьких воїнів, які загинули за звільнення села Мала Вовча.

Багато років ведеться переписка з ветеранами 270-ї дивізії, їх рідними та близькими.

В музеї є книга відгуків гостей, які відвідували музей . Діяльність музею, його внесок в патріотичне виховання учнівської молоді відмічена численними грамотами, дипломами. Публікації про діяльність шкільного музею неодноразово вміщувалися в районній газеті „Хлібороб", обласних газетах „Главное" та „Слово ветерана".

Матеріали музею використовують вчителі школи у навчально-виховному процесі, тут проводяться зустрічі з ветеранами війни та праці, уроки мужності та народознавства.

Керує роботою шкільного музею рада, головою якої є Юхименко Іван, а роботу ради координує Рибальченко Інна Анатоліївна, вчитель історії. Рада музею є ініціатором проведення традиційного свята дня визволення села Мала Вовча від німецько-фашистських загарбників, зустрічей з ветеранами війни та праці, організації роботи волонтерів .



Етнографічний музей

Тавільжанської ЗОШ І-ІІІ ст. Дворічанського району
Адреса: 62731, Дворічанський р-н, с.Тавільжанка, Тавільжанська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тел. 0-250-73424

Дата реєстрації музею: 5 травня 1995 року
Протягом 2009-2010 років при Тавільжанській школі діяв музей, який відкрито в 1995 році. Приміщення музею складають три кімнати з наступними експозиціями:

  1. Історія школи;

  2. Кімната бойової слави;

  3. Історія села, або етнографічна.

При музеї діяла рада музею, до складу якої входили учні школи.

Головою ради музею було обрано Богданову Інну, яка допомагала керівникові музею в організації роботи.

При кожній кімнаті працювали екскурсоводи, які окрім екскурсій доглядали за кімнатою, експонатами, збирали необхідний матеріал серед мешканців села. Це: при кімнаті « Історія села» - Богданова І., Целіна С., Рибалко І. , при « Кімнаті бойової слави» - Авдєєва К., Перекопська Т.; Манько Ю., при кімнаті « Історія школи» - Бекккер М., Овчаренко Т., Івоніна І.

Рада музею протягом року збиралася на засідання ( 4 вересня - обговорення плану роботи музею на І семестр, розподіл доручень; 13 січня - обговорення плану роботи музею на II семестр), планували роботу екскурсоводів (підготовка екскурсоводів, проведення екскурсій: «Школа як осередок культурного розвитку села», «Наші односельці - учасники боїв у період другої світової війни», «Вишиванки з Тавільжанки», « Шляхи опалені війною»), керувала збором матеріалу ( народознавство) та інформацією для учнів школи («Шляхами подвигу і слави» про події та учасників Великої Вітчизняної війни, про Тавільжанську ЗОШ та про її випускників).

У кімнатах музею учителі початкових класів та учителі - предметники проводили уроки відповідно до програми.

Учні школи були активними учасниками акції « Слобожанські дзвони Перемоги». В ході цієї акції Рибалко С. написав твір про події Великої Вітчизняної війни. Напередодні свята 9 травня екскурсоводи музею провели екскурсію для учнів шкіл району по місцях бойової слави села. Сюди ввійшли : « Кімната бойової слави», «Пам'ятник воїну - визволителю», могила льотчиків на цвинтарі.

Було здійснено експедицію по збору інформації. Інформантами стали жителі с. Тавільжанка, які в період війни проживали на території села і були свідками подій.

Солоницівський галузевий освітній музей гімназії № 3

Дергачівської районної ради Харківської області
Адреса: 62370, Дергачівський р-н, смт.Солоницівка, вул. Енергетична, Солоницівська гімназія № 3.

Тел. 0-263-73243

Дата реєстрації музею: 20 січня 2000 року

Звання: «Зразковий музей»
Історія школи розпочалася з документу: "Рішення виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів від 21.03.1988 року №114 про заходи по виконанню наказів виборців, які надійшли депутату Верховної Ради Української РСР Платоненко Г.П"

Будівництво школи в селищі Солоницівка було розпочато.

З цього часу всі знаменні події під час будівництва школи, її урочистого відкриття, учбовий процес, найцікавіші сторінки життя школи відображені на фото, документах, експонатах, стендах тощо.

Минув час і ось наближається перша ювілейна дата - 10-ти річчя з дня відкриття школи. Заздалегідь почалась підготовка до святкування цього першого знаменного ювілею. Провідною ідеєю відзначення цієї дати стало створення музею школи, де можна було найяскравіше відобразити життя школи за цей час. Педагогічний колектив школи приймає рішення про відкриття в школі галузевого освітнього музею на честь 10-річчя школи та 55-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Для обладнання музею було виділено одну із шкільних кімнат на 4-ому поверсі.

Творчо працює круг дизайнерів, вчителів, розробляється план змістовної побудови та розміщення тематичних стендів і експонатів, ведеться збір фондів музею. Для створення музею не були потрібні великі матеріальні затрати, адже всі зібрані експонати це фотографії, історичні документи, методичні, наукові, пошукові матеріали і розробки, нагороди і відзнаки вчителів і учнів, роботи з прикладного мистецтва, подарунки гостей школи, спонсорів і шефів.

Святкове відкриття музею призначено на 6 травня 2000 року. На святі присутні: Бандурка Олександр Маркович - депутат Верховної Ради України, Кім Віталій Володимирович - голова Дергачівської районної державної адміністрації, Платоненко Г.П. - начальник Дергачівського районного відділу освіти, Смірнов О.С.- голова Солоницівської селищної ради, Вороновський Г.К.- директор Харківської ТЕЦ-5, ведучі працівники району, керівники підприємств селища Солоницівка, почесні гості, ветерани війни, мешканці селища.

Перший запис в книзі відгуків музею школи зробили почесні гості після знайомства з його експонатами і розповіддю ведучих.

На стендах музею відображені етапи розвитку школи за всі 10 років її існування.

"Школа - це найкращій скарб кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту !" - цими словами школа запрошувала гостей на святкування відкриття музею історії школи, ці ж слова зустріли їх в приміщенні музею.

Кожен рік свідчить про кропітку роботу педагогічного колективу і учнів школи. На стендах музею зібрані творчі роботи вчителів, учнів, батьків. Це цілий банк даних творчих методик навчання та виховання учнів, ці роботи є відображенням практичного рішення головної проблеми школи.

Успіхи праці вчителів відмічені грамотами: районними, обласними, міністерськими. Школа також має свої нагороди. Все це відображене на стендах музею. Самою високою нагородою школи є грамота президента України Л.Д. Кучми.

Гордістю школи є її випускники, яких налічується 432.Слова вдячності, поваги, любові до вчителів в їх побажаннях на стендах музею.

Вчителі - дорогоцінність школи! Їм доля випала навчати сіяти добре, розумне, вічне.

Стало доброю традицією у випускників - робити подарунки школі. В музеї ми бачимо картини, вази та інші сувеніри, але більшість з них знаходиться в кабінетах школи - це телевізори, відеомагнітофон, підсилювач, принтер.

Школа особливо пишається своїми медалістами, яких за 10 років було 39. Всі вони на фотознімках в музеї.

Поряд на стенді фото учнів , які прославили школу в олімпіадах, наукових конференціях, спортивних змаганнях, конкурсах співаків, танцюристів, читачів.

На стендах музею будні школи - це уроки в чудових затишних кабінетах. В папках відображена історія кожного класу школи.

Широко в музеї представлені поробки дітей, кращі малюнки юних художників, фотовернісаж шкільних фотокореспондентів, збірники прозаїчних та поетичних творів письменників і поетів.

Школа має свій герб і гімн, який завжди лунає в приміщенні музею під час огляду відвідувачами.

Бажаними гостями школи є ветерани війни і воїни армії. На фото відображені зустрічі з ними.

На одному зі стендів відображена плідна праця і тісний зв'язок школи з Солоницівською селищною Радою, з шефами Харківської ТЕЦ-5, з депутатом Верховної Ради України Бандуркою О.М., з Дергачівською районною держадміністрацією.

Школа живе бурхливим сучасним життям і є впевненість в тому, що музей буде із року в рік поповнюватися новими сторінками, виписаними золотими літерами в історії школи.

Галузевий освітній музей - це осередок культурного, інтелектуального та духовного збагачення гімназистів.

Ось уже 10 років він живе бурхливим життям. Зустрічі, екскурсії, лекції, години спілкування - усе відбувається у цій залі. В 2008 році робота галузевого освітнього музею Солоницівської гімназії №3 відзначена Міністерством освіти і науки України, присвоєне звання «Зразковий музей», вручено диплом. У 2009 році на виставці «Музейно-педагогічна палітра України» в м. Києві була представлена робота музею, яку відзначено дипломом.

В музеї розроблено п'ять тематичних лекцій:

• «Історія Солоницівської гімназії №3»;



  • «Науково-методична робота»;

  • «Виховна робота гімназії»;

  • «Пошукова робота закладу»;

  • «Традиції закладу».

Щорічно на традиційному святі посвяти в гімназисти учні гімназійних класів отримують своє колективне завдання пошукового характеру. Цілий рік діти з цікавістю відкривають сторінки нового щодо розвитку певного підприємства рідного краю, його талановитих трударів, дізнаються про історичне минуле селища, певних родин, про традиції, звичаї минулого і сьогодення. Збираються документи, фотографії, відбуваються незабутні зустрічі з односельцями. Ця робота згуртовує дітей, виховує почуття відповідальності, власної причетності до загальної справи.

Особливим є у навчальному році травень. 18 травня, у День музеїв, класні колективи урочисто звітують про свою роботу. Музей поповнюється новими експонатами, важливими відкриттями й дослідженнями юних краєзнавців, а отже, живе, розвивається, не стоїть на місці важлива справа - виховання молодого покоління на засадах любові до своєї Батьківщини, українського народу, рідної гімназії.


Шкільний художній музей

Дергачівського ліцею № 2 Дергачівської районної ради
Адреса: 62300, Дергачівський р-н, м.Дергачі, вул. Садова, 6, Дергачівський ліцей № 2.

Тел. 0-263-30293

Дата реєстрації музею: 15 лютого 2010 року

Створення музею почалося з того часу, як директор ліцею Остапенко О.П. повернувся з семінару і розповів, що в одній з шкіл Харківської області бачив виставку картин, яка його дуже вразила. І тоді він запропонував створити у ліцеї художній музей. Адже краса завжди приваблювала всіх, зароджувала почуття доброти, милосердя, чуйності, а головне, що ти потрібний у житті, бо ти – людина. Тож постановили, що справа гарна. Спочатку дали об’яву до районної газети «Вісті Дергачівщини» - звернення до мешканців міста Дергачі допомогти зібрати картини, для створення музею.

І ось телефонний дзвінок. Першим відгукнувся Чепело Костянтин Степанович, який проживав по вул.50 років ВЛКСМ, 28, що недалеко від ліцею і запросив до себе в гості. Коли директор ліцею, завуч з виховної роботи і шестеро учнів, завітали до Костянтина Степановича, то були вражені: чудові картини художника прикрашали стіни кімнат його будинку. Головний технолог за професією (все життя пропрацював на Харківському турбінному заводі), художник за покликанням, бо все життя – і на війні, і в мирний час не розлучався з пензлем та фарбами. Художник – аматор розповів про своє захоплення до малювання, яке зародилося ще з дитинства. «Так і малюю до цього часу», - сказав Чепело К.С. Малюю все, що подобається, що хвилює мою душу і серце: своїх друзів, місця подорожі і відпочинку, рідні краєвиди. А потім подарував 10 найулюбленіших картин нашим учням. Ці картини і стали першими експонатами музею. Так, у 2002 році відкрилась перша зала художнього музею «Художники Дергачівщини», яка зараз нараховує 48 картин, з них 14 - Чепело К.С. та 6 його друзів – художників Харківщини.

До ліцею йшли батьки, рідні учнів, знайомі, які дарували свої картини для музею. Потім запропонував свої картини головний інженер колишнього Дергачівського заводу турбокомпресорів Карєлов Юрій Данилович. Протягом своєї трудової діяльності Юрій Данилович підтримував тісні і дружні зв’язки з педагогічним колективом та учнями ліцею. А у вільний час - малював. Він подарував свою улюблену картину «Гора Січ» та багато інших, що стали багатством і окрасою кабінету № 1. А ще для учнів початкових класів у цьому ж кабінеті Карєлов Ю.Д. намалював панно. Так і виникла екскурсія «Рідний край – Дергачівщина», яку з великим успіхом проводять другокласники для всіх бажаючих.

Не залишився осторонь і випускник ліцею Гуман Павло Миколайович, який, закінчивши Харківський педагогічний інститут імені Г.С.Сковороди, повернувся до рідної школи вчителем образотворчого мистецтва. Малювання –його хобі, яке переросло у великий талант. Він – прекрасний портретист. Це його чарівні пензлі створили копії портретів: «Козак Мамай», «Г.Сковорода», «Катерина» з поеми Т.Шевченка, «Джоконда» та багато інших, які поповнили фонд шкільного музею зали «Художники Дергачівщини» та «Мистецтво рідного краю».

Тетяна Володимирівна Бережна народилася у сусідньому селі Безруки Дергачівського району. У 14 років вступила до Харківської художньої школи імені І.Ю.Рєпіна. Мріяла стати художником-оформлювачем – мрія її збулася. Зараз вона проживає неподалік від ліцею. Вона частий гість школи. Її картини прикрашають залу «Мистецтво рідного краю» та становлять окрему екскурсію «Любі серцю місця Дергачівщини за творами Т.В.Бережної» ( 15 картин ).

Є у нашому закладі картини, подаровані художниками Дергачівщини, які неодноразово запрошувалися на шкільні свята та були учасниками відкриття художнього музею – це Пономаренко Павло Федорович («Дергачівський пейзаж»), Ростислав Рибальченко («Рідний край»), випускниця школи Наталія Корнієнко («По місцях рідного краю», «Перший сніг»), Олександр Кудінов («Захід сонця»)…

Великий вклад у створення шкільного художнього музею вніс народний депутат чотирьох скликань О.М.Бандурка. Даровані картини Олександра Марковича прикрашають коридор другого поверху ліцею, за якими розроблені тематичні екскурсії з музичним оформленням – це «Духовність – найцінніший скарб людства» (17 картин), «Море очима художника» (7 картин), «Природа очима майстрів пензля» (26 картин).

Був у гостях у нашому закладі і колишній голова Харківської обласної держадміністрації (нині покійний) Євген Кушнарьов, а дарована ним картина Анни Бурдакової «Успенський собор» поповнила запас тематичної екскурсії «Духовність – найцінніший скарб людства». До цієї тематики приєднався і наш голова Дергачівської райдержадміністрації Володимир Михайлович Кацуба. Він подарував картину Л.Кулика, на якій зображено місцевий храм «Храм Різдва Богородиці».

Картини різні за тематикою розміщені у коридорі на третьому поверсі, що становлять оглядову екскурсію з 57 картин.

З 2006 р. у ліцеї стало традицією, яку запропонували учні випускних 11-х класів, на святі Першого дзвоника, на згадку про випуск дарувати картину для шкільного музею.

Ось так і поповнюється новими картинами - експонатами шкільний художній музей.

Отож на сьогодні нараховується 216 картин і створені такі експозиційні розділи:

1 поверх :

«Рідний край – Дергачівщина» (12 картин, кабінет № 1)

«Рідний край – Дергачівщина» ( панно, кабінет № 1 )

«Світлиця» (кабінет № 7 )

2 поверх:

Коридор: «Духовність – найцінніший скарб людства» ( 17 картин)

«Море очима художника» ( 7 картин)

«Природа очима майстрів пензля» ( 26 картин )

«Мистецтво рідного краю» ( 34 картини, кабінет № 12 )

3 поверх:

Коридор : «Оглядова» ( 57 картин )

«Любі серцю місця Дергачівщини за творами Т.В.Бережної»(15)

«Художники Дергачівщини» ( 48 картин, кабінет № 14 )

« Історія віків» ( 13 експонатів, кабінет № 15 )
А ще планується у березні 2011 року відкрити новий розділ експонатів «Юні аматори чарівного пензля», до якого ввійдуть кращі художні роботи учнів ліцею.

У березні 2010 р. ліцей отримав уніфікований паспорт шкільного художнього музею, який покликаний донести до людини світ прекрасного.



Краєзнавчий музей Новомажарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Зачепилівського району
Адреса: 64450, Зачепилівський р-н, с.Нове Мажарове, ЗОШ І-ІІІ ст. с.Нове Мажарове.

Тел.0-261-55180

Дата реєстрації музею: 15 вересня 1987 року
Краєзнавчий музей СЗОШ І – ІІІ ст. с. Нове Мажарове працює з 2 травня 1985 року. 15 вересня 1987 року він набув статусу музею при закладі освіти. Його зареєстровано при Харківській обласній станції юних туристів - свідоцтво від 27. 08. 1996 р за № 486. Музей розташовано в приміщенні школи, займає три окремі кімнати загальною площею 57 м2.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка