2011 Упорядник збірника: Пушкар І.І. – методист Харківської обласної станції юних туристів



Сторінка8/12
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.32 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Використання фонду музею. Правила роботи нашого шкільного краєзнавчого музею - збирай, використовуй, бережи. Основний і допоміжний фонд шкільного музею повністю затребуваний для організації навчальної діяльності. У шкільному музеї перебуває «Книга обліку» видачі матеріалів з музейного фонду, в якій простежується використання фондів у навчальній і виховній діяльності.

В результаті великої пошукової роботи учнів, педагогів школи сформувався основний фонд історико – краєзнавчого шкільного музею, який дозволяє проводити різні краєзнавчі заходи в шкільному музеї і займатися дослідницькою діяльністю.

Основну частину допоміжного фонду складають альбоми, реферати, фотоматеріали зібрані і створені учнями.

У шкільному музеї відбувається постійне поповнення його фондів в результаті пошуково-дослідницької діяльності учнів, в основному-членів загону “Знавці музейної справи”.

У школі створено умови для зберігання та користування матеріалами музею. Виділене приміщення під музей має площу 103 м2, є місце для складування предметів (комора). Шафи для організації виставок, експозицій, парти та стільці для проведення занять.

Шкільний бібліотечний фонд має велику кількість довідкової літератури, в тому числі краєзнавчої.



Пошуково-дослідницька діяльність. Як відомо, в результаті пошукової та дослідницької діяльності, в учнів виховується повага до історичних фактів, формується прагнення до самостійного пошуку і критичного відношення до зібраного матеріалу, висловлюється своє особисте ставлення до теми, що вивчається.

Одним з нових і перспективних з точки зору включення потенціалу музею в освітньо – виховний процес ми вважаємо проектний метод. Наші юні краєзнавці в новому навчальному році продовжують роботу над дослідницькими проектами. Учні готують проекти на обласні конкурси «Вулицями мого міста», «Моя сім’я у військовій історії Вітчизни».

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у роботі шкільного музею. Використання інформаційних технологій стало однією з важливих сторін роботи в шкільному музеї. Багато альбомів, фотографій шкільного музею потребують реставрації або зміну. Робота з фотографіями, іншими матеріалами фонду музею за допомогою комп’ютера дозволяє не тільки поставити перед учнем конкретні цілі і завдання, але і допомогти в освоєнні конкретних програм, операцій. У період організації пошуково-дослідницької діяльності, створення дослідних робіт, а потім обробки інформації, учні мають можливість працювати в комп’ютерному класі. Учні при необхідності можуть скористатися Інтернетом.

Для представлення інформації, показу мультимедійних проектів використовується мультимедійний екран, проектор, ноутбук, телевізор, відеомагнітофон, DVD-плеєр.

Форми роботи зі збереження військової історії рідного краю. Щорічно, з вересня до кінця травня у школі здійснюється різноманітна спільна діяльність учнів і педагогів, присвячена Дню визволення Первомайщини, Дню Перемоги. Ось тут особливо проявляється активність всіх учасників освітнього процесу в краєзнавчої діяльності. Колектив школи бере активну участь в організації та проведенні святкування Дня Перемоги в нашому місті. В травневі, передсвяткові дні ми проводимо операцію «Ветерани поруч». Разом з Радою Ветеранів організовуємо привітання з Днем Перемоги та запрошуємо на загальношкільне свято “День мікрорайону”, яке по традиції проходить на території школи.

Ветерани мають можливість відвідати наш музей, поспілкуватися з учнями школи, ще раз згадати свою героїчну молодість та тих, кого вже немає в живих. Всі бажаючі можуть записати свої враження в Книгу відгуків.

Організовуючи такі зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, концерт в стінах школи, учні старанно готуються і хвилюються. Важливість цих зустрічей розуміють і дорослі і діти. Після концерту учні із задоволенням спілкуються з ветеранами, розповідають про своє життя, цікавляться минулим нашої країни, ставлять запитання, що їх цікавлять, безпосереднім учасникам історичних подій. Так, у 2009-2010 навчальному році велика робота проводилася членами загону “Знавці музейної справи”, приурочена 65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Учні оформили Книгу Пам’яті. Допомогу в цьому нам надала Рада Ветеранів.

Продовжуючи воєнну тематику, гуртківці провели велику пошукову операцію по дослідженню долі їх сімей під час війни. Під час роботи виявились досі невідомі сторінки із життя прадідів та обставини їх загибелі.



Виховання учнів, громадянської та історичної свідомості, прищеплення поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни і трудівникам тилу відбувається протягом усього навчального року та під час літніх канікул.
Етнографічний музей

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 7 м. Первомайський
Адреса: 64102, Первомайський р-н, м.Первомайський , 4-й мікрорайон,

ЗОШ І-ІІІ ст. № 7

Тел.0-248-32345

Дата реєстрації музею: 7 липня 1988 року
Музей Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 7 створений як складова системи навчально-виховної роботи з метою залучення учнівської молоді до вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу та сприяння вихованню у неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу.

Етнографічний музей ЗОШ І-Ш ст. №7 зареєстрований 2001 року при Харківській обласній станції юних туристів (Свідоцтво за №20-113, видане Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації).

На основі розробленого Положення про музей складено Паспорт музею, тематико-експозиційний план, який складається з 7 розділів:


  1. Внутрішнє оздоблення українського житла;

  2. Домашнє господарство; 3. Рушники-обереги;

4. Домашній одяг; 5. Глиняний, дерев’яний посуд;

6. Художня книга; 7. Культурна Первомайщини.

Експозиція музею естетично оформлена, постійно оновлюється і поповнюється.

До музейного фонду внесені оригінальні експонати: ярмо (початок XV ст.); картини (оригінали) художників Первомайщини; ліхтарі (2) (кінець ХІХ ст. і поч. ХХ ст.); грабки (дерев’яні) до коси (2); дерев’яні лопати для посадки хліба в піч (кінець ХІХ ст. – 2 шт.); глиняні свистульки-іграшки (XVIII ст. – 5 шт.); оригінальні вишиті панно (початок ХХ ст. – 5 шт.); оригінальні знаряддя праці: сільськогосподарський реманент – 10 шт.; домашній реманент – 10 шт.; гончарний інструмент – 20 шт.; дерев’яна софа (кінець ХІХ ст.).

Ведеться облік музейних предметів. Інвентарна книга нараховує 715 предметів-експонатів.

Умови зберігання предметів задовільні. Нема можливості утримувати на одному місці температурний режим у кімнаті-музеї, затікання стелі (неможливість завершити ремонт даху) іноді заважає організації екскурсії.

Фонд музею періодично поповнюється, в основному за рахунок розшуків раритетів у селах Первомайського, Зміївського районів.

Рада музею періодично (згідно з планом роботи) проводить пересувні виставки в класах школи. систематично проводиться просвітницька робота в різноманітних організаційних формах: екскурсії, лекції, уроки-вистави та інше.

Вищим керівним органом є рада музею, яка складається з учителів української мови та літератури, учнів 8, 10 класів.

Основними завданнями музею є: формування в молоді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України ; надання допомоги педагогічного колективу школи в упровадженні активних форм роботи з молоддю; проведення культурно-освітньої роботи серед учнів.

Ми систематично поновлюємо музейні фонди, створюємо, поповнюємо стаціонарні експозиції та виставки.

Наш музей створений за ініціативою педагогічного та учнівського колективів школи, за профілем музей є етнографічним. Він займає окреме приміщення, має відповідне обладнання, яке забезпечує збереження, вивчення й експонування музейних колекцій.

Робота музею організовується по принципу самоврядування. Вищим керівним органом є рада музею, яка :


  • обирає голову, розподіляє обов’язки між членами ради;

  • складає і затверджує план роботи музею на навчальний рік;

  • організовує роботу екскурсоводів;

  • вирішує питання про включення до фондів музею нових експонатів;

  • проводить культурно-просвітницьку та агітаційну роботу серед учнів та мешканців міста;

  • в кінці навчального року звітує про роботу музею на засіданні парламенту.

Очолює роботу ради музею учитель української мови та літератури Сергєєва В.А.

Виходячи з того, що основними напрямками діяльності музею є :



  • навчально-виховна робота;

  • масова робота з етнографії;

  • інформаційно-методична робота,

рада планує діяльність так, щоб музейна експозиція органічно впліталася в канву загальношкільного процесу виховання учнів, формування в них любові до рідного краю, історичної пам’яті, духовності, національного характеру і психології.

Упродовж століть український народ творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами, які формували внутрішній світ українців. Відомий знавець традиційно-культурної спадщини українського народу Олекса Воропай вирізнив народні звичаї в унікальне явище, наділивши їх неповторною народознавчою силою. Він констатував : « Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнають народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому…Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.».

Тому не дивно, що, плануючи свою роботу, рада музею надає особливої уваги звичаям, обрядам українців, розробляючи вікторини «Свята і обряди», оформляючи обрядові словники. Ми культивуємо інтегровані уроки, де знайомимо учнів з уявленнями наших предків про природу : «День сонця», «Зелена неділя», «Івана купала».

У приміщенні музею проходять позакласні заходи, виховні години, такі, як: «Калина – символ України», «Його величність Хліб», «Книга – джерело знань», «Їжа, харчування – складова матеріальної культури українського народу», «Народна медицина».

На уроках літератури музей приходить на допомогу вчителю й учням, пропонуючи експозиції ; «Шляхами народних приповідок», де пояснюється зміст таких приповідок, як «Перемивати кісточки», «На Миколи та й ніколи», «У вогонь і в воду». Наші екскурсоводи можуть познайомити із перекладом власних українських імен.

На базі музейної експозиції проводять уроки з української літератури вчителі Каракуця Т.М., Луста Л.А., Сергєєва В.А. Тут організовуються відкриті виховні заходи для вчителів школи й міста. Так учителем Сергєєвою В.А. був проведений урок «На гостину до української хати». А ОболєнцеваТ.О., вихователь групи продовженого дня, провела виховний захід для вихователів шкіл міста.

Щороку наш музей поповнюється новими експонатами. Цього року експозиція поповнилася виробами з дерева : різьбленими поличками для книг, підставкою для кімнатних квітів, грабками до коси (важливий сільськогосподарський реманент початку ХХ століття), лопатою з дерева для хліба (для посадки в піч). Ми також проводимо конкурси : «Конкурс юних господинь», «Оздоблення світлиці», «Запрошуємо до столу». Учні виготовляють рукописні збірки «Пісні мого краю», «Улюблені пісні моєї родини», «Мій родовід», «Казки рідного міста». Музей надає допомогу в проведенні загально шкільних свят : «Тато, мама, я – українська сім’я», «Козацькі розваги».

Музей – активний учасник загальношкільної справи – виховання здорового способу життя.

Про популярність нашого музею свідчить той факт, що кожного року ми проводимо екскурсії для вихователів та учнів нашої школи. Не дивно, що учні приходять сюди не один раз. Адже з кожними новими відвідинами вони дізнаються щось нове про народну педагогіку, традиції виховання, особливості фізичного гартування в козацькому середовищі, народні ремесла та промисли Слобожанщини, про народну медицину та багато іншого. Адже ми, українці, володіємо колосальним духовним і моральним потенціалом, який зосереджено в українській традиційній культурі. Тому наш громадянський обов’язок, як сказав свого часу академік Микола Жулинський, - задіяти цей потенціал у державотворенні, у формуванні національної самосвідомості громадян незалежної України.
Історико-краєзнавчий музей«Артемівська світлиця»Артемівського НВК Печеніжського району
Адреса: 62821, Печеніжський р-н, с.Артемівка, вул. Камишева, 2-а, Артемівський НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ст.

Тел. 0-265-65684

Дата реєстрації музею: 1996 рік
Ми живемо повсякденними турботами і далеко нечасто замислюємося над своїм походженням, історією роду. А звідси - відірваність від коренів буття. Поринаючи ж у найменші історичні матеріали: біографію роду, походження місцевих назв, збирання перлин фольклору ( колискові, щедрівки, обрядові дійства краю) та інші, розумієш, що життя кожної окремої людини - то захоплююча, жива історія, а кожна дрібничка цієї історії - то пісня народу, одухотворена епопея рідного краю.

Нам дано Боже наймення - Учитель. То кому ж, як не нам, піклуватися про абсолютне здоров'я наших дітей. Здоров'я тіла і духу, чого так важко досягти в сучасних умовах, умовах страшного засилля інформацією, особливо по телебаченню, яка руйнує і калічить людину, в умовах, коли рідною мовою майже ніхто толком не володіє, а про історичні корені, звичаї і традиції забули, а то й не чули зовсім.

Отож і поставили ми перед собою велике завдання: нести у цей шалений світ насильства і жорстокості ледь тліючі іскри доброти і людяності, духовного піднесення та історичної пам'яті.

Люди кажуть: все красиве і довговічне, що робиться з любов'ю. Першою ластівкою національного відродження стали народно-пізнавальні свята

«Лягала пісня на рушник нитками смутку та розради» (про традиції родоводів с. Артемівки) та «От де, люди, наша слава, Слава України» (про народного умільця-різьбяра Лубенця Б.А.) ще у 1989 році.

Ми почали це робити, коли не було ще зовсім ніяких посібників з народознавства, коли не було ще публікацій В.Скуратівського (чи просто вони до нас ще не дійшли). Знаходили матеріал по краплинах, розпитуючи людей села, вичитуючи хоч щось, що стосувалось народного.

Так, по краплині збираючи матеріал, проводячи свята та зустрічі з цікавими людьми, ми прийшли до необхідності створити музей-кімнату «Артемівська Світлиця», яка стала надійною помічницею у справі національного виховання, всебічного розвитку особистості школярів, взяла на себе нелегку місію відродження духовності нашого краю, стала культурним центром села.

Матеріал, зібраний у «Артемівській Світлиці», визначає і напрями екскурсій:



  • Літературний;

  • Фольклорний;

  • Історичний;

  • Людинознавчий;

  • Етнографічний;

Можна робити різні комбінації, використовуючи матеріал повністю чи частково (в залежності від мети екскурсії, вікових особливостей, інтелектуального рівня відвідувачів і т.д.). Та основною для нас є оглядова екскурсія, яка об'єднала усі напрямки.

Якщо є музей, то зрозуміло, що є і екскурсоводи, їх існує декілька груп по чотири чоловіки старші, і молодші групи. По декілька для того, щоб, в разі необхідності, можна було легко замінити будь-кого з відсутніх. Старші готують менших. А про розвиток комунікативних здібностей у цих дітей, нічого й говорити. Вони вміють орієнтуватися у мовленнєвій ситуації, враховувати інтереси аудиторії (чи дорослі відвідувачі, чи діти; чи вчителі та письменники, чи просто люди із села , чи , може, рідня людей, про яких розповідається...).

Уміють екскурсоводи відповідати на питання відвідувачів та й просто виходити із скрутних ситуацій (а буває і так), бо існує у нас основне правило -у екскурсовода немає слова «не знаю». Вчаться також діти тримати себе правильно перед аудиторією, спілкуватися з різними людьми. І, зрозуміло, що їх знання значно ширші, ніж текст самої екскурсії.

Діти весь час ведуть пошукову роботу, розпитують у людей про речі, які їх цікавлять. Ці діти вже ніколи не пройдуть мимо будь-якої старовинної знахідки. Тому й поповнюється весь час наша «Артемівська Світлиця» новими експонатами: то знайшли у Сулимовому яру жорнова, то принесли старовинний горщик ...

Після проведення екскурсії ми вчимося писати відгуки. Це теж один із видів роботи на уроках зв'язного мовлення з української та російських мов.

Крім того «Артемівська Світлиця» дає необмежені можливості для творчої фантазії і учителя, і учня, адже музей - це бездонна криниця народної мудрості, припадаючи до якої, дитина збагачується духовно, стає добрішою, людянішою.

При «Артемівській Світлиці» працює літературно-фольклорний клуб «Вербиченька».

Збираємо та розучуємо з дітьми народні пісні, танці, колискові, щедрівки і колядки, відтворюємо разом з батьками народні свята та традиції.

Зокрема цікаво проходить свято «Калити». (13 грудня).

Батьки разом з дітьми скачуть на кочерзі, прориваються через заслін пана Кочержинського, Писаревського та Калитковського, щоб першому відкусити шматочок Калити, що символізує собою Сонце.

Прекрасним вийшло свято «Подаруй мені, мамо, хустину на згадку», де широко використані були шалі та хустини Світлиці.

Саме на цьому святі вперше наші діти показали весільний хоровод із хустинами «Плавай, плавай, лебедонько». А записали ми цю старовинну весільну пісню під час велосипедної фольклорної розвідки у селі Н. Бурлук від 73-річного Кравченка М.Н. Цю пісню співала ще його бабуся, коли була дівкою і віддавала заміж своїх подруг.

Після таких свят завжди поповнюється наш музей новими експонатами, бо не залишають вони байдужими нікого.

Є при клубі ще група журналістики. Діти беруть інтерв'ю у своїх односельців, адже життя кожної - то історія нашого краю. На основі цих інтерв'ю ми пишемо нариси про життя людей нашого краю.

Вчимося писати репортажі з місця подій (святкування Дня села, про­ведення різних цікавих заходів).

На засідання нашого клубу приходять, люди кому небайдуже усе прек­расне: вишивка, пісня, малюнки... Виявляємо поетичні здібності школярів та односельців, читаємо на таких зустрічах свої вірші та вірші відомих поетів.

Печеніжчині дуже поталанило, бо тут жив і працював поет П.Василенко, його творчість — це безмежне поле для національного, морального і патріотичного виховання. Тут є все: і гордість за козацьку минувшину; біль за рідну землю, на якій панують «хазяї-нездари»; і віра у свій народ, його щасливе майбутнє.

Навесні 2000 року у школі відбулося свято-зустріч із П.Василенком, а 28 червня поет запросив нашу «Вербиченьку» зі своєю програмою на свій творчий звіт та презентацію книги «Сказання про землю Слобідську -Печенізьке поле», що проходив на батьківщині поета в с. Мартова.

Та все, як кажуть; починається з малого. Робота вчителів молодшої ланки є невід'ємною частиною системи національного і морального, виховання школи.

1) Наші малята у березні цього року на обласному семінарі з народознавства показали свято «Бабусю рідненька, ти наймиліша».



  1. А з учителькою Андрющенко К.І. діти дізналися про історію створення ляльки, її види, розповідали і показували свої ляльки і ляльки своїх бабусь.

  2. Театральним дійством «Як козаки дівчат рятували» Бердник О.І. разом зі своїми вихованцями розповіла про тяжкі часи татарської навали.

4) На святі «Коса-дівоча краса» діти Куц Т.І. розповіли про звичаї, пов'язані із дівочими зачісками.

На уроках малювання діти знайомляться із народними промислами. Зокрема під керівництвом вчителів опановують техніку Петриківського розпису, розмальовують писанки.

Отож, значення «Артемівської Світлиці» у всебічному розвитку школярів важко переоцінити, вже само її існування - це невичерпний потенціал естетичного, національного і морального виховання, це різнобічний розвиток інтелекту, виховання бережливого ставлення до старовини і, звичайно ж, до самої старості.
Історико-краєзнавчий музей с.Багата Чернещина Багаточернещинської ЗОШ І-Ш ст. Сахновщинського району
Адреса: 64560, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина, Багаточернещинська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тел. 0-262-23625

Дата реєстрації музею: 7 липня 1988 року
Перші письмові згадки про населений пункт Багата Чернещина зустрічається в другій половині XVIII століття, в "Описи хуторов й слобод, находящихся за Украинской линией" (1760 р.) вказується, що на річці Орілі в 1756 році було засновано хутір полтавського Хрестовоздвиженського монастиря з трьома жителями.

Точно невідомо, коли при сільській церкві була відкрита церковно-парафіянська школа. Відомо лише, що за подвірним переписом 1889 року було виявлено, що в школі навчалися 32 хлопчики і одна дівчинка ("Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии" том 14, Константиноградский уезд, стр. 139). Офіційно вважається, що школа в селі була відкрита у 1889 році. Відомо, що на 1890 селян припадало лише 85 письменних чоловіків, не було жодної письменної жінки.

На початку XX ст. 1902-1903 рр. в селі збудували простору школу, в якій було 7 класів. Буремні роки початку XX ст. внесли революційний розлад в сільське життя, заняття в сільській школі проводились безсистемно, часто змінювались вчителі. Майже 10 років навчання в сільській школі було епізодичним, проводилось в основному в зимовий період.

Але вже на 1926 рік в школі працювало декілька чоловік, які включилися разом з комсомольцями ліквідувати неписемність серед населення. Було створено в 1926-1927 н. р. три лікнепи, в яких навчалися 120 селян. При школі працювало декілька гуртків. З початку 30-х років в школі організовано семирічку.

Історико-краєзнавчий музей Багаточернещинської середньої школи був заснований по ініціативі педагогічного та учнівського колективу. Музей відкрито на підставі рішення ради школи від 15 лютого 1985 р. № 43. В музеї є повне забезпечення обліку та відповідні до Положення умови збереження фонди музею.

При музеї створена рада, працює гурток в якому беруть участь учні 8-9 класів. Робота ділиться на секції: пошукова - дослідження та висвітлення не розкритих фактів історії села, відновлення імен героїв II світової війни, дослідження внеску родин в розвиток України, збирання зразків самобутньої творчості земляків - фольклору, знарядь праці, предметів побуту, народних промислів. Секція екскурсоводів - інформаційна робота серед школярів, проведення екскурсій, популяризація матеріалів музею, дослідження історико-топонімічних назв села. Секція організаційно-масової роботи - участь в організації та проведенні масових і групових форм роботи, виставки сімейних реліквій, тематичних альбомів, залучення батьків і громадськості до роботи музею, залучення учнів до туристичної краєзнавчо-пошукової та дослідницької роботи. Наш музей нараховує 4 нерухомих експозиційних розділи, які охоплюють період з сивої давнини до сучасності нашого села, та декілька рухомих. Музейний фонд нараховує 837 експонатів з них 385 оригінальних.

В умовах відсутності лісу в районі важко і майже неможливо було мати партизанське, формування і боротьба з окупантами і їх посіпаками - поліцаями, носила індивідуально - груповий характер, але все ж таки з жовтня 1941 по вересень 1943 року на нашій території працює партизанський загін.

Найбільшу зацікавленість у дітей викликає експозиція присвячена Великій Вітчизняній війні, адже ця сторінка нашої історії є дуже трагічною, але водночас героїчною.

На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 295 наших односельчан, із них загинули 176 чоловік, їх прізвища можна прочитати на стелі біля пам'ятника в центрі села та на стендах, розміщених в музеї.

Усі ветерани нагороджені орденами та медалями. Кобець Олексій Самсонович нагороджений орденом Олександра Невського. Про ветеранів тієї страшної війни, учні виготовили альбом в якому є фото, життєвий шлях та нагороди. Так після смерті Брежньова Олексія Микитовича його рідними для музею були передані ордена та медалі з вірчими документами.

Протягом 2009-2010 років було проведено 24 екскурсії для учнів та гостей школи: учнів Великобучківської, Тавежняньскої та Новочернещинської, Новомажарівської та Констянтинівської шкіл.

Для учасників семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи. Проведено екскурсію та зустріч учнів школи з ветеранами війни: Героєм Соціалістичної праці СРСР Гавриш О.О. та Зуб М.І. Проведено 80 виховних годин та уроків мужності. Силами гуртківців проводяться зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами, випускниками школи Паламаренко Г. Ф., Березою П.А. Багато років минуло після війни, але сліди тієї страшної битви залишилися до нашого часу, так в 1968 році, коли рили котлован під водосховище, було знайдено останки червоноармійців і по іменних капсулах, в яких поміщені вузенькі листочки де записані дані бійця дізналися їх імена.

Одним з них був наш односельчанин Горб Єгор Трохимович. Його з товаришами було залишено прикривати відступаючих воїнів, вони загинули в бою. Їх тіла було перепоховано в братській могилі міста Береслав Херсонської області. Рідні їздили на перезахоронення. Так було знайдено ще декілька солдат, які вважалися безвісти пропавшими.

Учасники Великої Вітчизняної війни, що повернулися додому розпочали піднімати господарство після розрухи. Так санінструктор Найденко Ольга Іванівна, ще багато років пропрацювала медичною сестрою в нашій дільничній лікарні. На превеликий жаль на сьогоднішній день уже не залишилося жодного живого учасника тих страшних подій. Протягом 2010 року триває робота до 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні


Музей історії загальноосвітньої школи І-Ш ст. № 7 м. Чугуєва
Адреса: 63503, м.Чугуїв, Чугуївська ЗОШ І-ІІІ ст. № 7

Тел. 0-246-23340

Дата реєстрації музею: 21 вересня 2007 року
Сучасний період відродження України, її державності, економіки, освіти, науки, культури вимагає зміни поглядів на виховання. Час підводить до нового розуміння виховання як діяльності, що базується на демократичних цінностях-основі громадянського, патріотичного виховання. У формуванні свідомого громадянина, патріота своєї Батьківщини важливу роль відіграє педагогічно спрямована музейно-пошукова робота у школі. Саме вона дає учням можливість ознайомитися з історією, культурою, традиціями свого народу, героїчним минулим своєї землі, відчути причетність до великих дій своїх предків, відчути свою роль як носія та творця історії, громадянських рис і якостей, створює умови для творчого потенціалу особистостей.

Шкільний музей історії нашої школи № 7 створено у серпні 2007 року за ініціативою учнів, батьків, вчителів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів - афганців.

Мета: «Виховання патріота небайдужого до минулого і сучасного своєї Батьківщини через діяльність шкільного музею, підвищення ефективності виховної роботи». Музей історії школи створює необхідні умови для впливу на інтелектуально-вольові та емоційні процеси виховання учнів, а кожна експозиція представляє собою програму передачі через експонати знань, навиків, суджень оцінок і почуттів. В музеї представлено документи з історії створення ЗОШ І-Ш ст. № 7, матеріали про випускників школи різних років, педагогічні династії, окремий розділ присвячений ветеранам педагогічної праці. В експозиції музею надані фотоматеріали, друковані видання, спогади ветеранів.

Зараз шкільний музей налічує 9 експозицій:



  • Рідна школа моя;

  • Рулеві школи;

  • За покликом серця;

  • Наші медалісти;

  • Ми маленькі козачата;

  • Відлуння Афганістану;

  • Наші шефи;

  • Слава захисникам Вітчизни.

Координуючим центром є рада музею, до складу якої входять учні 7-10 класів, вчителі, члени ради ветеранів війни та воїни-афганці. При раді музею історії школи працюють дві групи екскурсоводів.

Протягом 2009-2010 навчального року було проведено 18 екскурсій по експозиціях музею: «Рідна школа моя!», «Славне ім'я твоє - вчитель!», «Відлуння Афганістану», «Стежки, опалені війною», «І подвиг цей святий забути світ не в змозі». Музей історії школи відвідали 228 учнів нашої школи, 16 учнів навчально-виховного комплексу № 12, 47 випускників минулих років, воїни-інтернаціоналісти Афганістану, ветерани війни та праці нашого мікрорайону. Також відбулась зустріч воїнів-інтернаціоналістів Афганістану нашого міста з воїнами-інтернаціоналістами Німеччини.

В музеї історії школи проведені класні години, уроки мужності: «Шляхами подвигу і слави», «Бойові нагороди», «Тільки він не повернувся із бою...».

В музеї проводяться зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами-інтернаціоналістами Клугіно-Башкирівської військової частини, учасником бойових дій в Японії - Сердюковим Я.А., мешканцями нашого мікрорайону.

В музеї була організована виставка «Чорнобиль - наша біль».

При музеї історії школи працює пошуковий загін «Пам'ять», який разом з первинною організацією ветеранів війни та праці заводу «ЧПА» бере участь в походах по місцях бойових дій на Чугуївщині. Під час походу до Клугіно-Башкирівської військової частини, учні познайомилися з традиціями військової частини, музеєм, отримали практичні навички ходьби стройовим кроком. Учні відвідали учбові заняття воїнів, ознайомилися з бойовим спорядженням солдата.

Загін «Пам'ять» підтримує тісні зв'язки з воїнами-афганцями, філією бібліотеки ЦБС мікрорайону «Дружба».

Загін «Пам'ять» допомагає мешканцям мікрорайону у пошуках рідних та близьких через військкомати. Прибирає території навколо пам'ятників, в парку «Комсомольський».

Загін «Пам'ять» приймав участь в проведенні міських мітингів, присвячених Дню Перемоги, вшануванню пам'яті тричі Героя Радянського Союзу І.М. Кожедуба.

Загін «Пам'ять» брав участь в акціях «Милосердя», активно допомагав в переписі ветеранів війни та праці, поздоровленні ветеранів з Днем Перемоги.

За пошукову роботу загін «Пам'ять» був нагороджений магнітофоном.

Музей історії школи поповнюється новими безцінними матеріалами.

Учні школи бережуть пам'ять про подвиги своїх героїчних предків і постійно дбають про ветеранів війни та праці.

Музей історії школи став виховним центром, який відіграє важливу роль у формування соціально зорієнтованої особистості в ставленні її громадянської активності.


Музей-комплекс загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

смт. Кочеток Чугуївського району
Адреса: 63513, Чугуївський р-н, смт.Кочеток, вул. Жовтнева, 18, ЗОШ І-ІІІ ст. смт.Кочеток.

Тел. 0-246-93311

Дата реєстрації музею: 22 березня 2007 року

Звання: «Зразковий музей»
У 2006 році за ініціативою ветерана педагогічної праці Стрєляної А.М. у старому приміщенні школи був створений шкільний музей-комплекс. Відкриття його відбулось у день святкування 140- річчя освіти в Кочетку – 20 жовтня.

У 2008 році наказом Міністерства освіти і науки України 25.07.08 року №687 від музею-комплексу було присвоєно звання «Зразковий музей».

Мета роботи музейного комплексу – національно-патріотичне виховання учнів на матеріалі історії рідного краю, «малої батьківщини», на кращих народних традиціях, а також з метою залучення молоді до дослідницької історико-краєзнавчої діяльності та участі школярів у різноманітних Молодіжних акціях та конкурсах, які проводить Мала академія наук.

Музей - комплекс складається із шести кімнат - залів:



  1. Історія смт. Кочеток.

  2. Історія школи і клуб випускників.

  3. Історія воїнської слави односельців (учасників Великої Вітчизняної війни, учасників Афганської війни. Чорнобильської трагедії).

  4. Історія місцевої церкви ікони Володимирської Божої матері.

  5. Українська світлиця (народно - прикладне мистецтво рідного краю ).

  6. Кімната науково - творчого об'єднання юних краєзнавців.

Створено актив музею старшокласників (7 учнів).

Музей налічує близько 3000 експонатів. Його відвідують учні школи, студенти лісного технікуму, учні школи - інтернату, мешканці селища.

У ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Кочеток з 1985 року по 2006 рік діяв музей бойової слави, яким на громадських засадах керувала його засновниця, ветеран педагогічної праці Стрєляна Антоніна Михайлівна. Був зібраний багатий матеріал з історії селища, школи, прикладного мистецтва селища. Музей сприяв вихованню сотень учнів, закоханих в історичне минуле рідного краю, своєї школи, сповнених поваги до односельців - героїв війни і праці, він допомагав протягом довгих років виховувати патріотичні почуття в молодого покоління.

Адміністрація школи при плануванні виховної роботи спирається на план роботи музею - комплексу. В класах організовуються пошукові загони, які за відповідними завданнями ради музею ведуть історико-краєзнавчу роботу.

План роботи музею-комплексу складається на рік. Підготовлені 3 групи учнів-екскурсоводів по залах музею. Музейні предмети (експонати) записуються в інвентарну книгу. Загальна кількість експонатів - 3017, предметів основного фонду - 2797

Експозиції залів постійно поповнюються. Останнім часом музею подаровано 22 книги про Велику Вітчизняну війну (мешканка Кочетка Голікова О.П.), 2 цінні книги віршів Пушкіна (1 том, 13 том) ювілейне видання 1937 року. У 1942 році ці книги побували в руках фашистів, випадково не спалені, мають свою цікаву історію. Поступило 22 старі фотографії, 7 документів, 5 рушників, кілька військових трофеїв.

Із 300 учасників бойових дій живими залишились в Кочетку 25 чоловік. Краєзнавці постійно підтримують з ними зв'язки, вітають зі святами, організовують шефську допомогу. Зараз краєзнавцями почалась велика робота по виявленню дітей-війни, проводяться зустрічі, записуються спогади в альбом «Війна очима дітей».

Протягом останніх років проведені шкільні конференції «Люди, гідні великої шани», «Найвизначніші випускники нашої школи», «Історія вулиць Кочетка», «На рушникові доля квітне». Конференції і краєзнавча робота широко висвітлюються в районній пресі. Такі статті, як «Пройдене і пережите», «Повернувся я на Батьківщину», «Краєзнавці в Мерчику», «Найвидатніші випускники школи», «Все починається з учителя», «Відомі вишивальниці» і інші.

У музеї є кімната науково-творчого об'єднання юних краєзнавців, де працюють обдаровані діти, які беруть участь у різних історико-краєзнавчих експедиціях, в конкурсах МАН і ін.

Підготовлені пересувні виставки «Перебування в Кочетку видатної сім'ї М.Я.Грота», «Харківський письменник Я. Гримайло і Кочеток», «Кочетоцькі вишивальниці». У залі «Українська світлиця» проводяться такі свята, як «Обряд «Веснянка», «Кочетоцький ярмарок».

Цього року музей взяв участь у державному обліку пам'яток історії, розпочатого Центром охорони пам'ятників при Харківській держадміністрації. Членами історико-краєзнавчого гуртка на чолі з керівником Стрєляною А.М. була проведена на старому кладовищі Кочетка інвентаризація 12 могил земляків, імена яких вписані в історію рідного селища, а також взяті на облік більше 20 могил на новому кладовищі тих людей, які є духовним надбанням не тільки родини селища, а й всієї нації. Ця робота висвітлена у збірці «Міжнародна наукова конференція» «Слобожанські читання» м. Харків. Багато уваги в музеї надається просвітницькій роботі. Лише за останні роки проведено близько ста екскурсій для учнів Кочетоцької ЗОШ І-Ш ст. , школи-інтернату, студентів лісного коледжу, населення селища, випускників різних років, воїнів-афганців, учнів і вчителів різних шкіл району. Відвідали музей різні мешканці з Києва, Полтави, Луганську, Кишинева, Курська, Москви, Петербурга, Білорусії, Астрахані, Про це свідчать численні відгуки-подяки у книзі відгуків.

На базі недавно відкритого музею-комплексу проведений районний семінар учителів, що керують музеями в школах, обласний семінар для директорів Центрів туризму і краєзнавства, обласний семінар голів ветеранських організацій районів області.

Краєзнавці музею постійно доглядають за братською могилою, допомагають ветеранам війни і дітям війни.

У цьому році краєзнавці відвідали чотирьох старожилів Кочетка - Вишневецьку В. Ф., Хворих В. Н., записали їх розповіді про старий Кочеток.

Робота по обладнанню музею продовжується. Потрібну допомогу в цьому надає адміністрація школи, Чугуївський відділ освіти, центр туризму та краєзнавства учнівської молоді Чугуївського району, селищна рада, колишні випускники школи.

Сучасний музей-комплекс відзначений грамотами Чугуївської районної держадміністрації, Харківської облдержадміністрації, обласної станції юних туристів, Міністерства освіти і науки України.


Музей «Літопис першої основ’янської школи»загальноосвітньої школи І-Ш ст. № 41 Харківської міської ради
Адреса: 61009, м.Харків, вулиця Достоєвського, 14, ЗОШ І-ІІІ ступенів

41 Харківської міської ради



Тел. 72-92-003

Дата реєстрації музею: 17 грудня 2009 рік
Музей «Літопис першої основ’янської школи» висвітлює цікаву і давню історію виникнення в 1917 році на залізничній станції Основа ( Північно-Донецької дороги) змішаної класичної залізничної гімназії. За 93 роки існування школи, яка сьогодні носить назву Харківська спеціалізована школа І-Ш ст. №41, її учнями були відомі діячі науки професор Лісогор О.П. (медицина), професор Березін А.К. (фізика), директор ХАЗу Лиходій В.М. і народний художник Геращенко В.Ф., народна артистка Тарасова Л.М. і Герої Радянського Союзу генерал-лейтенант Пятихін І.Г. та полковник Толмачев А.Ф., герої підпілля Володя Коновалов і Сергій Гордєєв та багато інших відомих людей, якими пишається школа.

Музей було відкрито 17 грудня 2009 року, але матеріали й документи, спогади перших учнів гімназії і перших вчителів, відомості про долю колишніх учнів школи почав збирати ще в далекі 70-ті випускник 41-го року Бабіч Віктор Олександрович.

Тому, коли було вирішено, що необхідно створити музей, починали із систематизації накопичених документів, з вивчення методичних рекомендацій, з організації музею в школі.

Звернулись по допомогу до Харківського історичного музею. Завідуюча методичним відділом, Панченко А.В., знайшла час відвідати школу і запропонувала додати до архівних документів та фотографій предмети, які б були цікавими для дітей. Так у нас з’явилися фігурки гімназистів, письмове обладнання, підручники довоєнних часів, дитячі журнали, макети літаків, панорама «Курська битва» та багато інших речей, які були пов’язані з історією розвитку освіти та долями наших колишніх учнів.

Два роки працювали над систематизацією архівних документів. Щоб зберегти унікальні фотографії, рукописи, грамоти, атестати та інші документи, робили конверти зі спеціального газетного паперу, в яких збираємо архів. Архів за тематикою розкладено в папки, які мають перелік документів на першій сторінці.

Методику правильного збереження документів запозичили в Харківському меморіальному музеї-квартирі родини Гризодубових. Директор музею Власко В.Є. застеріг від помилок в майбутньому при створені експозицій. А саме: використовувати не справжні, а скановані документи, користуватися скотчем, а не клеєм при створені експозицій.

В систематизації матеріалів взяли участь учні 9-11 класів, студенти Харківського педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди, з якими проводились практичні заняття із систематизації документів.

Приміщення для музею підібрали тільки в 2008 році. До цього часу на матеріалах музею вже були написані учнівські роботи для Малої Академії наук та багатьох конкурсів, всі вони були відзначені призовими місцями.

Ескіз розташування експозицій і їх оформлення робили самостійно. Сьогодні музей має такі розділи:


  • Вступ; присвячено засновнику музею, випускнику школи 41-го року, учаснику Великої Вітчизняної війни Бабічу В.О.

  • Літопис першої основ’янської школи 1917-1941 рр.

  • Долі, випробувані війною 1941-1945 рр.

  • Гордість школи. Відомі люди – колишні учні школи.

Музей має свій герб. Створення гербу музею було одним із цікавих проектів, який об’єднав всіх учнів. На основі конкурсу на кращий малюнок гербу, який би висвітлював і історію школи, і гордість за її колишніх учнів, і мав художні особливості, учнями самостійно було визначено переможця. Ним стала учениця 9-го класу Кругова Марія. Сьогодні герб музею відкриває експозицію про початок літопису школи.

Робота над цікавими проектами стала одним із важливих напрямів роботи музею поряд зі створенням на основі пошуку робіт для Малої академії наук. В березні 2010 року разом з музеєм Харківського авіазаводу, ветеранами заводу, робітниками заводу, нашими учнями, ми здійснили «Проект, присвячений 100-річчю з дня народження директора заводу Лиходія В.М.». Заключне засідання проходило в школі. Поряд з виступами журналістів та відомих літакобудівників заслухані були слайд-реферати учнів школи. Ми передали музею заводу матеріали про дитячі та юнацькі роки Лиходія В.М., нам надали такі документи: фотографії, свідоцтва тощо, пов’язані зі студентськими роками та роботою Лиходія В.М., як керівника заводу, під час запуску масового виробництва першого реактивного літака ТУ-104.

На початку 2010-2011 навчального року ми здійснили «Проект по відвіданню міста захоронення нашого колишнього учня Харківського О.Д.» Він загинув 1943 року підчас визволення нашого міста та похоронений у селі Манченки. Готувалися ретельно: підготували портрет, учнівські вірші, квіти, розповідь про долю героя, якому на день загибелі виповнилося тільки 20 років. Що дав цей проект? 50 учнів пережили момент зустрічі з історією, а ще ми потоваришували з люботинськими учнями школи №5. Відвідали їх школу, музеї, які справили велике враження. Домовилися зустрітися 9 травня 2011 року на Свято Перемоги.

Але найцікавіші проекти – попереду. У січні 2011 разом з академією дизайну ми плануємо провести виставку картин у шкільному музеї, на якій будуть виставлені роботи нашого колишнього учня, народного художника УРСР Геращенко В.Ф.

Така система роботи розширює простір нашої співдружності з багатьма музеями Харкова. А це, у свою чергу, надає нашому музею можливість зустрічатися з цікавими людьми, не забувати своїх колишніх учнів і бути в школі центром виховної роботи.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ



1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка