2015 р. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології



Сторінка1/3
Дата конвертації28.03.2016
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3

2015 р.

Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології


ВСТУП
Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками ясніш пламеніє.
Ти тримаєш дитячі серця у руках,
Ти тримаєш планети надію.

Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої, конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення. Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від  здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

    1. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

«Передати інформацію - це не навчання.

Насамперед треба намагатися довести до того,

щоб кожний сам думав та робив усе сам»

Картер Вудсон

Використовуючи інтерактивне навчання на уроках біології, я переконалася, що воно дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.



Щоб інтерактивне навчання було ефективним, на своїх уроках я використовую наступні прийоми:

  • даю завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відбираю до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;

  • під час виконання самих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;

  • на одному занятті використовую одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

  • дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;

  • проводжу швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для контролю за ходом навчання дотримуюсь таких вимог:

  • глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

  • старанно сплановую і розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую питання і можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності заняття;

  • мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;

  • передбачаю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштовую їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.

Я вважаю, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів, безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

Дуже важливо не просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Адже швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:

Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

До цього часу школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Це простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі.

На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздавального матеріалу – живих рослин або гербарних зразків. Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі ознаки характерні для пагона.

Життєвий цикл: гаметофіт, спорофіт



Ознаки

Клітинна оболонка целюлозна

Рух – не переміщуються у просторі

Автотрофне живлення

Ріст протягом усього життя

На своїх уроках я активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників. Це елементи кооперативного навчанняробота в парах, ротаційні трійки, карусель, “один-удвох-усі разом”. Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую також  групові методи навчання, взаємонавчання (“косультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під моїм керівництвом або самостійно. Результати роботи обговорюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему.

Один з видів організації спільної діяльності учнів на моїх уроках є  робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп:


  • групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах „Кров і органи кровообігу”, „Травлення”;

  • групи отримують  різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний  цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія) ;

  • групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.

Організовуючи роботу в групах, я пропоную учням наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» можна викоримтати таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.



В основі будь-якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) складається з трьох (двох) нейронів – чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори (синапси) – це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин. основна частина рефлекторних дуг в організмі складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

При вивченні нових термінів і понять можна використати наступне завдання:



  • Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте.

  • використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще розвивають креативність мислення.

Наприклад, під час вивчення теми «Запилення квіткових рослин» можна використати таке питання: «У теплицю посадили розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утворилися. Плоди помідорів, натомість, розвивались добре. Чим це пояснити?»

ПАГІН

Осьовий орган рослин. Що складається із стебла, листків і бруньок і здатний до верхівкового росту

Видозмінений корінь є наслідком відкладання в головному корені запасних речовин

Підземна видозмінена частина рослин, на якій розміщуються бруньки, додаткові корені

Генеративний орган покритонасінних рослин

Сукупність усіх коренів рослин

При виборі питань для мозкового штурму можна використати літературні джерела. В 9 класі при вивченні теми «Слухова сенсорна система» можна використати твір Шекспіра «Гамлет». Кожному знайома сцена появи батька Гамлета, де привид розповідає про здійснене вбивство:

Когда я спал в саду



В свое послеобеденное время,

Мой уголок прокрался дядя твой

С проклятым соком белены в фляге

И мне в ушную полость влил настой…

Так был рукою брата я во сне



Лишен короны, жизни, королевы…

В обговоренні проблемних питань бере участь весь клас, але в цей час я як вчитель беру на себе роль диригента.

Наприклад: Отже у людини розрізнять п'ять основних сенсорних систем: зорову, слухову, смакову, дотикову і нюхову, за допомогою яких вона отримує найбільше інформації про довкілля. Часто говорять ще про так зване шосте відчуття, маючи на увазі здебільшого інтуїцію, тобто підсвідомі відчуття, що беруть участь у формуванні нашої поведінки. Але крім вказаних класичних п'яти відчуттів, людина відчуває температуру, положення тіла в просторі, біль, рухи, спрагу, голод тощо. Існують змішані відчуття, які не можна визначити.

Як ви розумієте вислів: «Найкоротший шлях до щастя – відчуття любові?»

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків узагальнення знань. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до узагальнення знань по темах я складаю різнорівневі завдання, які відпрацьовували протягом всієї теми.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку уроку можна загадати учням загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом. „Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну тварину. – Як ви вважаєте, про яку? (Діти відповідають: тигр, акула, вовк...)”Ні, - ця тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не будемо поспішати – далі буде...” Наступного уроку учитель відкриє таємницю: ці тварини – кролі! Так-так, вам не почулося – кролі! (далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в біоценозі).

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до біології використання так званого випереджального завдання, сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, висунення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, складання загадок на біологічну тематику, ребусів, кросвордів тощо.

Під час вивченя теми «Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини» учні отримують випереджувальне завдання зібрати найбільше інформації про ці групи рослин. Клас можна поділити на групи і кожна група буде представляти свій матеріал у вигляді презентації, повідомлень, рефератів.

На уроках біології часто застосовую міжпредметні зв'язки. Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно-рухова система. М'язи» з вчителем фізкультури.

При вивченні теми «Плазуни», згадуючи про значення цього класу тварин, звертаю увага, що деякі народу Сходу вживають їх в їжу і можна використати таке питання: «Люди, які побували в Китаї, стверджують, якби Адам і Єва були китайцями, вони до цих пір би жили в раю. А чому?»

( Китайці з'їли б спочатку змію, яка їх спокусила, а не яблуко).

А ось ще декілька прикладів міжпредметних зв'язків на уроках біології.

«Життя – це горіння». Ці слова належать відомим французьким ученим ХVІІІ ст. А. Лавуазьє та П. Лапласу. Поясніть як ви розумієте вислів. Чи стосується він перебігу процесів життєдіяльності в організмі людини?

Відповідь: І горіння, і дихання відбувається з участю кисню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання – повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використовується для перебігу процесів життєдіяльності, утворення АТФ, терморегуляції.

Ця рослина – важливе джерело існування населення найбільшої пустелі – Сахара. Її називають «королевою пустелі», вона завжди тримає «голову у вогні, а ноги – у воді».

Знайдіть цю пустелю на карті і назвіть рослину. (Фінікова пальма).

Під час першої подорожі Христофора Колумба до берегів Півночної Америки значна кількість членів екіпажу загинула від поширеної на той час морської хвороби, що супроводжувалась кровоточивістю ясен, набряками і виразками. Але під час наступних подорожей Колумб зміг запобігти поширенню цієї хвороби, внісши зміни до провіанту, який брали на корабель.

Що це за хвороба і як Колумб змінив раціон моряків?

Відповідь: Цинга. Христофор Колумб взяв на корабель велику кількість цибулі, багатої на вітамін С, і продуктів, що довго не псуються.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

Нижче пропоную ознайомитися з циклом уроків з теми «Тваринний світ – складова частина природи» (8 клас) з використанням інтерактивних технологій.


РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКИ УРОКІВ З БІОЛОГІЇ (8 КЛАС) З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Урок1


Тваринний світ — складова частина природи. Зоологія — наука, що вивчає тварин

Єдиний шлях, що веде до знань, — це діяльність.

Б.Шоу


Мета:

навчальна: ознайомити учнів з особливостями організації тварин; розкрити наукові підходи пізнання живих організмів, зміст науки зоології;

розвивальна: ознайомити учнів із підручником, його основними компонентами; розвивати творчу активність, пізнавальні інтереси, уміння проводити спостереження за живими об'єктами з метою вивчення їх організації; формувати вміння працювати з опорними схемами та навчальною літературою, виділяти головну думку та формулювати висновки;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи; сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук; формувати навички дотримання правил техніки безпеки під час дослідження.

Учні повинні:

знати: царства живої природи, ознаки живих організмів, ознаки відмінності тварин від представників інших царств;

уміти: порівнювати представників різних царств, проводити спостереження за живими об'єктами з метою вивчення їх будови, застосовувати знання в житті.

Основні терміни: фауна, зоологія.

Обладнання: таблиці: «Світ рослин», «Світ тварин»; кімнатні рослини, акваріумні риби.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Розминка (На початку і в кінці уроку доцільно проводити вправу «Емоції», коли діти на смайликах відображають свій настрій.)

Пізнавальні завдання

  1. Розгляньте підручник. Чи подобається вам його оформлення?

  2. З назви зробіть припущення, що ви будете вивчати цього навчального року на уроках біології.

  1. Пригадайте, які живі організми мешкають поруч із вами.

  2. Які царства живих організмів ви вивчали минулого року? Назвіть їх представників. Подумайте, чим відрізняється живий організм від об'єктів неживої природи.

II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Аналіз вірша


Були у Матері-Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, —

Не міг забуть і розлюбить.

Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна — швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати:

МрійливійьФлорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні — тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.


III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Поняття про фауну. Різноманітність тварин.

Робота в групах

Завдання

Розгляньте малюнки тварин (представники різних класів). Чи можна виділити ознаки, за якими подібні ці організми?



{Відповіді учнів, формулювання висновку.)

Висновок. Фауна — сукупність видів тварин, що склалася історично і заселяє певну територію.

2. Розвиток зоології як науки. Досягнення Аристотеля, АЛевенгука, К.Ліннея, братів Ковалевських у галузі зоології.

Навчально-пізнавальна дискусія

Висновок. Зоологія — це комплексна наука, що всебічно досліджує тварин, їх історичний розвиток, взаємозв'язки між собою та з навколишнім середовищем.

  1. Розділи зоології як науки.

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» (схема 1)
4. Методи вивчення тварин. Складання опорної схеми 2



Висновок. Зоологія — це розділ біології, який використовує весь спектр методів для вивчення тваринного світу. Тварини — це організми, здатні активно рухатися, живляться іншими живими істотами або органічною речовиною.

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків

Робота в групах

1) Вправа «Дерево мудрості» Учні працюють у групах зі вступом до підручника.

Група 1на «листках» червоного кольору записує складні, на їхню думку, запитання, а на зелених — запитання з «хвилинною відповіддю». Прикріплюють їх до намальованого на дошці чи ватмані «Дерева мудрості». Учні іншої групи відповідають на ці запитання (якщо потрібно, група 1 доповнює).



2) Вправа «Склади пару» Кожна група учнів отримує пакет карток, які має логічно об'єднати:

група 1 — бактерії, вишня, лящ, тварина, дроб'янки, опеньки, рослина, гриби, зоологія, ботаніка, мікологія, мікробіологія;

група 2 — будова органів кота, поведінка кота, поширення котів, відмінності порід котів, анатомія, етологія, зоогеографія, морфологія.

V. Підсумки уроку

1) Обговорення епіграфа

Учні висловлюють свої міркування про взаємозв'язок епіграфа з вивченням біології.



2) Технологія «Ситуація успіху»
Учитель здійснює аргументоване оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання

  1. Вивчити відповідний параграф підручника.

  2. Для охочих: підготувати повідомлення «Роль тварин у житті людини».

«Ідеальне» завдання (завдання за власним вибором): дібрати цікаві приклади, малюнки з вивченої теми.

Урок 2


Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини

Знати — мало, потрібно застосовувати.

Й. Гете

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із принципами класифікації тварин; розкрити значення тварин у діяль діяльності людини; продовжити формувати уявлення про вид як систематичну одиницю;

розвивальна: продовжувати розвивати пізнавальні інтереси, вміння проводити спостереження за живими об'єктами з метою їх вивчення, працювати з опорними сигналами, навчальною літературою, виділяти головну думку та формулювати висновки, системність мислення;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи; формувати гігієнічні навички; здійснювати профорієнтацію учнів.

Учні повинні:

знати: систематичні категорії царства Тварини, галузі промисловості, де використовуються тварини або продукти їхньої життєдіяльності, позитивне та негативне значення тварин, основи природної та штучної систем тварин;

уміти: проводити спостереження за тваринами, розпізнавати представників різних груп.

Основні терміни: вид, рід, родина, ряд, клас, тип, природна система організмів, штучна система організмів.

Обладнання: таблиця «Систематичні категорії», стенд «Тварини Червоної книги», малюнки із зображенням тварин, мешканці живого кутка, картки із систематичними одиницями (зоологічне лото).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Розминка

Завдання

Спробуйте думку «Навколишній світ неможливо уявити без тварин» висловити своїми словами.



II. Актуалізація опорних знань

  1. Вправа «Гусінь»

Завдання

Знайдіть, випишіть та поясніть значення слів: зоологія, опис, спостереження,мікроскоп , анатомія, етологія.



2) Вправа «Маршрутний лист»

Завдання

Поясніть процеси вивчення:



  • впливу температури на процеси життєдіяльності;

  • відмінності новонароджених від старшого покоління;

  • механізмів розведення гімалайських кроликів в господарствах нашого краю.

Довідка: фізіологія, спостереження, експеримент, зоогеографія, етологія, мікроскопія (учні повинні застосувати знання про розділи зоології, методи вивчення тварин).

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

  1. Аналіз вірша

Прощай, морська корово

із Командорських островів!

Чудовисько, релікт, створіння ластогруде.

Десь бачили тебе, останню із корів.

Ти вимерла як вид.

Тебе уже не буде.(Л.Костенко)

2) Інтерактивна методика «Мозковий штурм»

Учні на різнокольорових «листках» висловлюють свої думки щодо запитань:



  • Що вам відомо про тварин (на зелених «листках»)?

  • Що ви хотіли би дізнатися про тварин (на червоних)?

(«Листки» прикріплюють до символічного «Дерева мудрості».)

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Поняття про природну та штучну систему класифікації.

Розповідь учителя

Систематика — наука, яка вивчає закономірності класифікації живих істот.

Природна система базується на ступені спорідненості організмів, що допомагає об'єднати їх у систематичні групи. Штучна система — на подібності організмів за однією або більше ознак.



Вид — це сукупність живих організмів, які мають спільні ознаки, певний ареал поширення та здатні до відтворення собі подібних.

2. Основні одиниці класифікації тварин.

Робота в групах

Завдання

  1. Використовуючи зоологічне лото, запропонуйте класифікацію тварин. Які систематичні одиниці застосовують для класифікації рослин?

  2. Складіть асоціативний кущ «Одиниці класифікації тварин» (схема 3).

  3. Значення тварин у житті людини.

Технологія «Навчаючи — вчуся»

Група 1 «Медики»

Учні розповідають про п'явок, земноводних, плазунів, комах, ссавців; вказують на переваги їх використання у ветеринарії, зоотерапії.



Група 2 «Домогосподарки»

Розповідають про молюсків, членистоногих, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців; вказують на переваги їх використання у рибному господарстві, шовківництві, бджільництві, звірівництві, кролівництві, птахівництві, харчовій промисловості тощо.



Група 3 — «Історики»

Розповідають про голубів та Орлеанську Діву, кобру та Клеопатру, воші та вибори бургомістра в Граденбурзі; характеризують міфічні істоти й порівнюють із представниками тваринного світу (табл. І).



Група 4 «Мовознавці»

Розповідають про тварин, описаних у творах М.Годованця, І.Котляревського, Л.Українки, Л.Костенко, Е.Хемінгуея.



Група 5 «Митці»

Розповідають про роботи А.Матісса («Червоні рибки»), П.Пікассо («Дівчинка з голубом», «Голуб миру»), вказують на те, що тварини є емблемами Олімпійських ігор, гербів різних країн (Перу — лами; Соломонові острови — акула, крокодил, черепаха, орел; Австралія — кенгуру, ему; СІЛА — білоголовий орел, Україна — тризуб — сокіл, що падає вниз).



Група 6 «Ґрунтознавці»

Учні розповідають про ролі морських найпростіших, молюсків, коралових поліпів в утворенні осадових порід, залежність родючості ґрунту від діяльності червів, павуків, ссавців.



V. Осмислення об'єктивних зв'язків

1) Кооперативне навчання

За результатами роботи діти складають опорну схему 4.



2) Вправа «Юні систематики»

Учні з допомогою вчителя визначають систематичне положення горобця звичайного й хруща травневого.



Таблиця 1.

Міфічні істоти та їх зоологічні аналоги

Міфічна істота

Зоологічний аналог

Поширення

Скіла

Рак-прочанин

Японське море

Єхидна

Єхидна

Австралія

Несі

Плезіозавр

Шотландія

Грифон

Протоцератопс

Пустеля Гобі в Монголії

Піфон

Сітчастий пітон

Тропіки й субтропіки Східної півкулі

Сіруш

Ігуанодонт

Єгипет

Химера

Химера

Атлантичний, Тихий, Індійський океани

Русалка

Ламантин

Атлантичний, Індійський океани

Пегас

Риба-пегас

Тихий, Індійський океани

Тритон

Тритон

Гірські ділянки й рівнини Євразії

Птах Рух

Епіорніс

о. Мадагаскар

Дракон

Гігантський варан

о. Комодо

Єдиноріг

Нарвал

Арктика

Сніжна людина

Неандерталець

Європа, Тибет

Гарпія

Метелик-гарпія

Євразія, Середня Азія, Кавказ, Японія


Царство Тварини

Тип Членистоногі

Клас Комахи

Ряд Жуки

Родина Пластинчастовусі

Рід Хрущі

Вид Хрущ травневий

VI. Узагальнення знань

Креативне навчання

Учні висловлюють свої міркування щодо епіграфа уроку; припущення про можливі наслідки зникнення тварин; роблять висновок: життя без тварин неможливе, так як вони здійснюють перетворення енергії, є ланкою ланцюга живлення, регулюють поширення живих істот, є середовищем існування інших організмів.



VII. Підсумки уроку
Учитель оцінює роботу учнів,

робить аналіз записів на червоних «листках» із «Дерева мудрості», знімає ті, на які прозвучала відповідь.



(Протягом наступних уроків теми діти самостійно аналізують ці записи і знімають ті, на які отримали відповідь.)

VIII. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Повторити будову рослинної клітини.

Дія охочих: скласти «Величальну оду тваринам» (у вигляді реклами чи лозунгу).

Урок З


Організація організму тварин. Особливості будови тваринної клітини. Тканини тваринного організму

Определяйте значений слов —

и вы избавите человечество

от половини его заблуждений.

Рене Декарт

Мета:

навчальна: сформувати уявлення про будову тваринної клітини; визначити ознаки відмінності тваринної клітини від клітини рослин, грибів, бактерій; дати поняття про типи тваринних тканин;

розвивальна: продовжувати розвивати вміння працювати з опорними сигналами, формулювати висновки, порівнювати, аналізувати, виділяти головну думку;

виховна: сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук; формувати навички дотримання правил техніки безпеки під час дослідження.

Учні повинні:

знати: ознаки тваринної клітини, тканин, особливості організації організму тварин;

уміти: порівнювати клітину тварин із клітинами рослин, грибів, бактерій, виділяти ознаки подібності та відмінності, описувати особливості клітини, характеризувати тканини за будовою та функціями.

Основні терміни: клітина, органоїди, цитологія, тканина, гістологія.

Обладнання: таблиці: «Будова рослинної і тваринної клітин», «Будова грибної клітини», «Бактеріальна клітина», «Тканини тварин»; мікропре-парати тваринних тканин.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1) Вправа «Систематик»

Учні класу об'єднуються в 3 групи (сідають один за одним). Кожна отримує чистий аркуш.



Завдання. Складіть характеристику тварини (за принципом характеристики учня):

група 1дощового черв'яка;

група 2медоносної бджоли;

група Злелеки чорного.

Напишіть по одній систематичній одиниці (в порядку зростання), яка характерна для запропонованої тварини. Визначте значення цієї тварини у житті людини.



(Правильність складеної характеристики оцінюють учні іншої групи.)

II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Креативне навчання

Світ, що оточує людину, представлений різними системами: простими та складними. Кожна із цих систем має свій устрій, призначення, складові частин.



Завдання.

Використовуючи знання з курсу «Природознавство», наведіть приклади систем, визначте їх складові та значення. Дайте відповіді на запитання:



  • Чи можливо визначити системи в живих організмах?

  • Що об'єднує усі живі організми на рівні будови?

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Історія відкриття клітини.

Розповідь учителя

а) 1665 р. — роботи Р. Гука.

б) Відкриття А.Левенгука.

в) Будова та функції світлового мікроскопа.



Висновок. Клітина — найменша одиниця будови живих організмів. Цитологія — наука, що вивчає клітини.

2. Будова тваринної клітини.
Розповідь учителя і складання опорної схеми 5

3. Особливості тканин тваринного організму.

Методична система «Поміч». Учні читають текст параграфа і роблять позначки: «V» — я це знаю;

«+» — нова інформація для мене;

«—» — суперечить тому, що я знав;

«?» — дивує мене.

Висновок. Клітини подібні за будовою, розташуванням, виконуваними функціями, об'єднані в тканини. Наука, яка вивчає тканини, — гістологія.

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків

1) Робота з «німими» малюнками

Завдання. На малюнку 1 позначте органоїди тваринної клітини. Поясніть причину різного зображення (а і б) клітини.

  1. Заповнення таблиці 2

  2. Вправа «Портрет»

Завдання Складіть із запропонованих на малюнку 2 частин певної тканини — клітини різної форми та міжклітинна речовина — відповідну групу тканин, укажіть принцип її будови та функції.

V. Підсумки уроку
Метод «Мікрофон»

Учні продовжують речення «Сьогодні на уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...».



VI. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

Які тканини тваринного організму мають аналоги в організмі рослин? Відповідь обґрунтуйте.
Урок 4

Організація організму тварин.

Лабораторна робота № 1. Вивчення особливостей будови тваринних клітин і тканин
Жива клітина переважить

будь-який завод надзвичайною

злагодженістю процесів.

М. Семенов

Мета:

навчальна: продовжувати формувати уявлення про особливості будови тваринної клітини і тканин;

розвивальна: формувати вміння працювати з мікропрепаратами, мікроскопом; продовжувати розвивати вміння працювати з опорними сигналами, формулювати висновки; розвивати конструкторські вміння;

виховна: сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук; формувати навички дотримання правил техніки безпеки під час дослідження.

Учні повинні:

знати: ознаки тваринної клітини, тканин, особливості організації організму тварин;

уміти: порівнювати клітини різних груп тваринних тканин, виділяти ознаки подібності та відмінності, характеризувати тканини за будовою та функціями.

Основні терміни: клітина, тканина.

Обладнання: таблиці: «Будова рослинної і тваринної клітин», «Будова грибної клітини», «Бактеріальна клітина», «Тканини тварин»; мікропрепарати тваринних тканин.

Тип уроку: застосування і закріплення знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Інтелектуальна розминка

Розвязок анаграм

Завдання

Розгадайте зашифровані слова: анитнак, линатік, огясітігол, огялитіцо.



ІІ. Актуалізація опорних знань

«Ідеальне» опитування

Учні самостійно оцінюють ступінь виконання домашнього завдання та підготовки до уроку.



ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Аналіз епіграфа уроку, встановлення його зв'язку з темою уроку.



IV. Усвідомлення програми навчальних дій

1) Вправа «Портрет»

Учитель. Уявіть, що ви вирушаєте в похід і потрібно скласти рюкзак. Які речі візьмете із собою?

На дошку виписуються назви предметів: намет, аптечка, сірники, посуд, запас їжі, нитки, голки, змінний одяг, радіоприймач, компас, вудки, сонцезахисні окуляри, спальник тощо. Серед предметів відбираються загальні для всіх маршрутів (сірники, аптечка, запас їжі тощо) і специфічні (сонцезахисні окуляри, вудки тощо).



Висновок. У рюкзаку повинно бути все складено компактно, раціонально, функціонально. Так само компактно, раціонально и функціонально побудована тваринна клітина.

Завдання

Намалюйте клітину тварин на альбомному аркуші, використовуючи схематичні позначення її органел (запропоновані вчителем).

Завдання виконується індивідуально, з опорою на вже наявні знання про клітину. Після презентації роботи вчитель роздає «Інформаційні картки» з описом функцій тих або інших органоїдів, і учні спільно створюють «портрет» клітини на ватмані.

Інформаційна картка

Лізосома — органоїд, що здійснює внутрішньоклітинне травлення.

Мітохондрія — органоїд, що забезпечує організм енергією.

Комплекс Гольджі (апарат Гольджі) — органоїд, що виконує низку важливих функцій: синтез деяких речовин, формування клітинної мембрани, утворення лізосом, упакування речовин.

Рибосома — органоїд, клітини, що здійснює синтез білка.

Ендоплазматична сітка — органоїд, що виконує такі функції: синтез речовин у клітині, обмін, накопичення й виведення з клітини отруйних речовин, синтез гормонів.

2) Проблемне навчання

Проблемні завдання

1. Встановіть взаємозв'язок між формою органоїдів та їх функціями.

2. Повернімося до наших рюкзаків. Порівняйте речі, покладені вами, з органоїдами клітини і знайдіть аналогічні.

Наприклад

• Сірники (джерело енергії) — мітохондрії.

• Намет, рюкзак — оболонка.

• Продукти харчування — запасні речовини тощо.



3. Визначте з допомогою німих малюнків їх функції.

Учні працюють з настінною таблицею «Тканини тварин», малюнками і текстом підручника.



Таблиця 1.

Характерні риси тваринних тканин


Група тканин

Будова

Функції

Епітеліальна

Щільні шари клітин, міжклітинна речовина відсутня

Покривна, захисна, видільна, секреторна, всмоктувальна

Сполучна

Клітини розташовані у великій кількості міжклітинної речовини

Захисна, транспорт речовин, з'єднання органів

М'язова

Волокна різної форми та розмірів, здатні до скорочення і розслаблення

Рух, опора, захист

Нервова

Нейрони, нейроглія

Сприйняття, проведення збудження



V. Самостійна робота (практичні завдання)

1) Організаційний момент Інструктаж з техніки безпеки. Учні отримують картки «Правила роботи з мікроскопом» (на ній буде здійснюватися поетапний контроль).

2) Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 1

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка