3. сім'я як соціальний інститут



Скачати 141.62 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір141.62 Kb.
3. СІМ'Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Сім'я як складний соціальний феномен

Сім'я являє собою складний соціальний феномен. Вона є най­давнішою природною висхідною спільнотою людей, зв'язаних кров­ною спорідненістю. Разом з тим — це мала контактна група людей, які взаємодіють між собою, особлива форма взаємодії. Нарешті, це особливий соціальний інститут, регулюючий відтворення людини за допомогою особливої системи ролей, норм, організаційних форм.

Як правило, в сучасних визначеннях сім'ї підкреслюються всі ці характеристики. Так, Н. Смелзер пише: "Сім'єю називається ос­новане на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об'єднан­ня людей, пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальніс­тю за виховання дітей" [5, с. 424]. Відомий радянський дослідник сім'ї А. Г. Харчев звертає увагу на зв'язок сім'ї з потребами суспіль­ства. Він розглядає сім'ю як "історично конкретну систему взає­мовідносин між подружжям, як малу соціальну групу, члени якої пов'язані шлюбними, родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю і соціальна необхідність якої обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення" [6, с. 75].

Складний характер сім'ї як соціального утворення вимагає різних методологічних підходів до її соціологічного аналізу. Як мала контактна група сім'я вивчається перш за все на мікрорівні, особ­лива увага звертається на аналіз міжособової взаємодії в сім'ї, ор­ганізацію сімейного життя, групову поведінку. Сучасний напрямок символічного інтеракніонізму розглядає сім'ю як систему соціаль­них ролей.

Як соціальний інститут сім'я вивчається на макрорівні, у цьому плані аналізуються перш за все її соціальні функції. При цьому функціоналісти виходять з гармонії сім'ї і суспільства як цілісності, розглядають функції сім'ї як природній вираз і реалізацію потреб суспільства. Представники конфліктного підходу звертають увагу на складний, суперечливий характер сімейних відносин, на ролеві та інші конфлікти, що виникають на грунті суперечливих сімейних та інших стосунків. Очевидно, складність феномену сім'ї робить необхідним поєднання різних підходів.
132
Важливо враховувати, що, вивчаючи міжособову взаємодію, не можна абстрагуватися від того, що групова поведінка залежить від соціальних, економічних і соціокультурних умов життєдіяль­ності сім'ї, тобто поєднання підходів сприяє більш глибокому аналі­зу.

Як особливий соціальний інститут, як елемент соціальної структури сім'я тісно пов'язана з економікою. В кінцевому рахун­ку, особливості сім'ї, її історичні типи визначаються пануючими економічними відносинами. Сім'я не обмежується лише родинни­ми взаєминами, а передбачає і спільне проживання родичів, на­явність спільних елементів побуту, сімейного домашнього госпо­дарства, розподілу праці. Спільне проживання пов'язане в окремих сім'ях зі спільним виробництвом, тобто сім'я може виступати і як економічна категорія.

На сім'ю впливають і інші соціальні інститути: політика, сис­теми моралі, права, культура. Для кожного виду культури характер­не переважання тих або інших рис сім'ї.

Інститут сім'ї має конкретно-історичний характер, він по­стійно змінюється і розвивається у зв'язку з розвитком потреб суспільства. Життя сім'ї, її історичні типи, її структура залежать від загальних тенденцій зміни, розвитку суспільства. При переході від традиційного суспільства до сучасного сім'я суттєво змінюється. Домашнє господарство перестає бути основною економічною оди­ницею, відбувається розподіл дому і роботи. Здійснюється перехід від розширеної сім'ї, яка складається з трьох поколінь, де доміну­ють старші, до децентралізованих нуклеарних сімей, де шлюбні узи ставлять вище родових, батьківських. Відбувається перехід від стабільної багатодітної сім'ї до малодітної і масової однодітної сім'ї. Відбувається перехід від сім'ї, основаної на соціокультурних при­писах, до міжособових переваг.

Характер сімейної родової структури визначається в кінцево­му рахунку соціально-історичними умовами. Нерівноправність жінки в суспільстві тягне за собою нерівноправність у сім'ї. З іншого боку, розвиток демократії, утвердження прав і свобод жінки ведуть до утвердження рівноправності в сім'ї. Сімейна влада може базува­тися на традиційних уявленнях, на економічному переважанні чи моральному авторитеті. Багатогранні і методи забезпечення сімей­ної влади.
133
Ролі та їхня реалізація регулюються різними нормами. Пра­вові норми регулюють майнові відносини подружжя, матеріальні обов'язки подружжя по відношенню до дітей, один до одного, роз­лучення. Моральні норми, звичаї, традиції регулюють процес зали­цяння, вибору супутника життя, розподілу влади і обов'язків між подружжям, виховання дітей, сімейне дозвілля, ставлення до ро­дичів.

У свою чергу, сім'я впливає на всі сторони життя суспільства. Вона є своєрідною моделлю суспільства, всіх соціальних зв'язків. У сім'ї закладаються генетичні, біологічні основи здоров'я, звички, установки по відношенню до свого здоров'я. Сім'я виховує смаки і потреби. У молодшого покоління багато в чому визначає вибір про­фесії, рівень духовних цінностей. Саме в сім'ї закладаються основи ставлення до старшого покоління. У сім'ї людина вперше стикається з розподілом праці, з формами господарської діяльності.

Сім'я має високу персональну значимість. Для більшості лю­дей сьогодні — це необхідний життєвий осередок, особлива ніша, яка оберігає, захищає людину. Заданими дослідників, смертність у людей, які не перебувають у шлюбі, значно переважає смертність у людей сімейних. Особливо це стосується чоловіків. Наприклад, у віці від 25 до 64 років розлучені чоловіки вдвічі частіше вдаються до самогубства, ніж сімейні, в 3,3 раза частіше вмирають від цирозу печінки і раку, в 5,4 раза — від діабету і туберкульозу. Звичайно, благотворний вплив справляє благополучна сім'я, а неблагополучна скоріше погіршує стан людини.

Функції сім'ї

Головне призначення сім'ї — забезпечення соціальної та куль­турної безперервності розвитку суспільства.

Як соціальний інститут сім'я виконує перш за все репродук­тивну функцію, тобто функції дітонародження, відтворення насе­лення. Вона не обмежується біологічним продукуванням, а має со­ціальний характер, оскільки передбачає не лише народження дити­ни, а відтворення людини, яка б відповідала сучасному рівню роз­витку суспільства.

Сім'я виконує економічну, матеріально-виробничу, госпо­дарсько-побутову функції, функцію накопичення матеріальних благ та передачі їх у спадок. Розвиток в останні роки індивідуально-
134
трудової діяльності, сімейного підряду, оренди поступово повертає виробничу працю до сім'ї, активізує виконання функції передачі соціального статусу.

З репродуктивною функцією тісно пов'язана виховна функ­ція сім'ї. Сім'я забезпечує спадковість у розвитку культури, бере участь у збереженні та передачі молодому поколінню духовних цінностей та трудових навичок. Сім'я забезпечує первинну соціалі­зацію дитини, вводить її до складного світу соціальних зв'язків, прищеплює їй звички, навички, формує погляди, моральні уста­новки, цінності. Сім'я виконує рекреативну, тобто відновлюваль-ну, або функцію емоційної стабілізації та психологічної терапії. У сім'ї ми одержуємо допомогу, підтримку, скидаємо ту напругу, яку набули в процесі соціальних контактів. Сім'ї властива також ко­мунікативна функція, оскільки вона задовольняє потребу людини в спілкуванні на основі взаєморозуміння і взаємопідтримки, та, разом з тим, в ізоляції, усамітненні. Сім'я виконує регулятивну функ­цію, зокрема, здійснює функцію моральної регламентації поведін­ки членів сім'ї, у спілкуванні один з одним та з іншими людьми, функцію регуляції сексуальної поведінки. Саме тільки почуття на­лежності до сім'ї корегує поведінку на роботі і в спілкуванні з іншими людьми. Іноді дослідники сім'ї називають також феліцітологічну функцію (від латин, слова/еіісіїе, що означає "щастя"). Однак точні­ше віднести її до індивідуальних функцій, що задовольняють осо­бисті потреби індивідів.

Усі соціальні функції задовольняють також особисті потреби. Так, функція відтворення задовольняє потреби у дітях, у батьківстві, у вихованні дітей. Економічна та господарсько-побутова задоволь­няють потреби у господарсько-побутових послугах, матеріальній допомозі. Функція соціалізації виражається у таких індивідуальних функціях, як духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Функція до­звілля задовольняє потреби у спільному дозвіллі. Функція емоцій­ної стабілізації та психологічної терапії забезпечує одержання пси­хологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї, вдоволення по­треби в особистому щасті, коханні.

На реалізацію функцій впливають особливості періодів життє­діяльності сім'ї. Як правило, виділяють такі періоди життєдіяль­ності. Перший — від вступу у шлюб до народження першої дитини. Другий закінчується вступом дитини до школи, третій -- досягнен­ням соціальної зрілості останньою дитиною. Останній, четвертий, розпочинається створенням власної сім'ї останньою дитиною.


135
Структура сім'ї

Структура сім'ї та її внутрішня організація залежать від бага­тьох факторів. Зокрема, вона визначається характером взятого шлю­бу.

Історія знає різні види сім'ї, які визначаються за характером шлюбу (моногамні та полігамні). Моногамна сім'я складається з двох суб'єктів подружжя, полігамна мас два різновиди: полігінія (багатоженство) та поліандрія (багатомужжя).

Історично першим видом була полігамна сім'я, з розвитком суспільства їй на зміну приходить моногамна. У сучасному світі полігінія зберіглася, в основному, в країнах Арабського Сходу, по­ліандрія зустрічається у деяких племен Індії, Тібету, Південної Аме­рики.

У сучасних країнах зустрічаються також нетрадиційні одно­статеві сім'ї. Сексуальні меншини ведуть боротьбу за їх визнання, правове оформлення.

Значення шлюбу у визначенні характеру сім'ї ще не дає змо­ги зробити висновок про його первинність. Донині ведуться супе­речки, що первинне — шлюб чи сім'я. Та відповіді не дають ні теорія, ні повсякденне життя. Кожний перепис населення, напри­клад, показує, що кількість жінок, що перебувають у шлюбі, більше кількості одружених чоловіків. Це не означає, що у нас існує бага­тоженство. Очевидно, одне й те ж явище — фактичний брак — люди розцінюють по-різному: жінки вважають його реальним, справжнім, чоловіки — тимчасовим співжиттям, безшлюбністю.

З точки зору сфери вибору подружжя шлюби діляться на ен­догамні (взяті у межах власної спільноти) та екзогамні (між пред­ставниками різних груп). Це призводить до виникнення двох видів сім'ї: соціально-гомогенної (однорідної) та соціально-гетерогенної (різнорідної). За даними соціологів, гомогенні сім'ї складають близь­ко 70% від загальної кількості сімей. У таких сім'ях чоловік, жінка та їхні батьки належать до одних і тих самих соціальних груп, со­ціальних верств. Гомогенна сім'я, як правило, більш стійка, гар­монійна, елітарна. Соціальне гетерогенних сімей до 36%. Належність до різних культурних, соціальних груп, різна освіченість, професії порушують гармонію, стійкість, тому тут переважають авторитарні стосунки. Проте ці особливості не слід абсолютизувати. Іноді існу-
136
ючі відмінності стимулюють більшу активність самоосвіти, само­виховання і т. п.

За типом верховенства, керівництва сім'єю визначають два різновиди сім'ї: егалітарна (рівноправна) сім'я та авторитарна. Ав­торитарні характеризуються жорстким підпорядкуванням одному з подружжя чи іншому членові сім'ї. Егалітарна сім'я основана на розподілі ролей у відповідності з особистими якостями та здібнос­тями подружжя, на участі кожного у прийнятті рішень, виховання дітей спирається на переконання, а не на примус. Егалітарну сім'ю часто називають демократичною, маючи на увазі розподіл влади. У суспільствах панують при цьому патріархальні або матріархальні принципи. Це відбивається на розподілі влади та розселення членів сім'ї за місцем проживання батька чи матері. Як правило, більш стійкими є сім'ї, де головна роль належить жінці.

Можна прослідкувати вплив на сім'ю соціальної належності. На думку дослідників, для сімей робітників характерна більш жорст­ка визначеність сімейних ролей, ніж для сімей середнього класу. Характерною особливістю є також нарізне дозвілля чоловіків та жінок, у той час як для сімей середнього і особливо вищого класу характерний спільний відпочинок.

Чим нижчий дохід сім'ї, тим частіше її очолює жінка. Ян Робертсон відзначає, що для чорних у США є характерним, що в 40% випадків головною в сім'ї є жінка.

Ролева структура характеризує систему стосунків членів сім'ї відповідно до ролевих приписів, основаних на традиціях, звичаях, що існують у суспільстві, соціальних групах, сім'ї. Традиційні ролі, згідно з якими жінка вела дім, господарство, народжувала та вихо­вувала дітей, а чоловік був главою сім'ї, хазяєм, який забезпечував економічну самостійність сім'ї, уже трансформувалися. Сьогодні більшість жінок працює, виконує вагомі соціальні ролі, заробляє іноді більше свого чоловіка. Це впливає на всі сторони функціону­вання сім'ї, у тому числі на демографічну поведінку, спричинюючи зниження народжуваності та зростання рівня розлучень.

Особливості сім'ї залежать також від її складу. Дослідники виділяють розширену сім'ю, яка включає різні покоління, нуклеар-ну (окрему, просту) сім'ю, яку утворюють подружжя з дітьми, і неповну, коли відсутній один з подружжя. Кожний з цих видів сім'ї має свої соціальні проблеми. У складній сім'ї — це проблема взає­мостосунків поколінь, відмови від дрібної опіки над молодими, до­помоги старшим. У неповній сім'ї — це проблема виховання дітей.


137
У простій (нуклеарнііі) — це проблема клімату, формування тра­дицій, стилю сімейного життя.

Під час соціологічного аналізу сім'ї велике значення має вра­хування вікових характеристик подружжя. Розрізняють молодіжну сім'ю, коли вік подружжя до ЗО років, сім'ю середнього подруж­нього віку, літню подружню пару. Вік накладає відбиток на сімейні стосунки, на характер труднощів, протиріч, які доводиться долати. В молодіжній сім'ї — це труднощі адаптації до подружніх обов'язків, до нового побуту. У сім'ї середнього подружнього віку — проблему уникнення нудьги, одноманітності, стереотипності у взаємостосун­ках подружжя, виникаючих конфліктів. У літнього подружжя — проблеми дбайливого ставлення один до одного, поступливості, освоєння нових ролей.

Суттєвий вплив на характер сімейних стосунків справляє кількість дітей. За кількістю дітей звичайно виділяють такі різно­види сім'ї, як бездітні, однолітні, малодітні та багатодітні сім'ї. Бездітні сім'ї (де протягом 10 років подружнього життя не народи­лася дитина) складають більше 15% всіх сімей. Кожна третя така сім'я розпадається частіше за все з ініціативи чоловіків. Однодітні сім'ї складають у містах більше 50% сімей. З них розпадається кож­на друга. Малодітна (сім'я з двома дітьми) відзначається більшою стійкістю (у порівнянні з однодітною більше ніж у три рази). Вона створює кращі умови для формування особистості дитини, його моральних якостей та комунікативних здібностей. Багатодітна сім'я (троє та більше дітей) розпадається рідко, має й інші переваги, хоча в сучасних умовах її існування пов'язане з великими мате­ріальними труднощами.

Загальною тенденцією сучасного розвитку сім'ї є зменшення кількості дітей. За даними соціологічних досліджень, і чоловіки, і жінки хотіли б мати в середньому менше дітей, ніж було в сім'ї їхніх батьків. Це пояснюється не лише зміною становища жінки, її більшою зайнятістю, не лише рівнем матеріальної забезпеченості сім'ї, але й напруженістю, конфліктністю стосунків у сім'ї. Най­важливішою соціальною проблемою є взаєморозуміння в сім'ї, її згуртованість, вміння долати труднощі.

Соціальні проблеми сім'ї в сучасних умовах загострюються у зв'язку з палінням народжуваності, старінням населення, нестабіль­ністю шлюбу, зростанням кількості вільних союзів, позашлюбних народжень і т. п. Разом з тим, для сучасної сім'ї характерні також позитивні зміни: розширення свободи вибору для чоловіка й жінки,
138
утвердження рівності характерів, великі можливості контактів між поколіннями, у цілому більша орієнтація на сім'ю. Численні опи­тування свідчать про те, що все більше людей розглядає сім'ю як найвищу цінність. С. І. Голод підкреслює, що соціальні зміни ви­являються також у тому, що в структурі мотивів шлюбу на перший план виходять цінності, пов'язані з народженням та вихованням дітей, а також цінності подружжя як особистісного спілкування [ І ]. Звідси оптимістичні прогнози ряду соціологів відносно розвит­ку сім'ї у XXI сторіччі як вільного союзу, основаного на коханні, співробітництві, спільному веденні домашнього господарства.

Багато дослідників звертають увагу на складні й важкі про­блеми становлення сім'ї.

Адаптація до сімейної ролі — складний і важкий процес. За даними соціологів, із загальної кількості розлучень майже 40% по­сідають шлюби, які проіснували менше чотирьох років. Якщо адап­тація проходить успішно, подружжя стає гармонійно єдиним, у про­тилежному випадку виникає стан напруги, яка потім переходить у конфлікти, котрі можуть закінчитися розлученням.

Внутрішня гармонія, згуртованість визначаються впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. До внутрішніх належать: взаєм­на любов, почуття обов'язку по відношенню до подружжя, дітей, взаємне прагнення до щастя, піклування один про одного, вико­ристання шлюбу для реалізації устремлінь особистості. Зовнішні фактори: тиск нормативних систем, які вимагають збереження сім'ї, турбота про дітей, вплив громадської думки, економічних умов.

Що ж є критерієм успішного шлюбу? Ян Щепаньський нази­ває: 1) міцність шлюбу; 2) суб'єктивне почуття щастя у кожного з подружжя; 3) здійснення очікувань більш широких груп; 4) повний розвиток особистості кожного з подружжя, їхньої активності, здібностей, виховання здібних та активних дітей; 5) досягнення внутрішньої інтеграції, відсутність конфліктів [8, с. 147]. Проте не слід абсолютизувати ці показники, в повному обсязі вони майже ніколи не зустрічаються, можливі різні їх поєднання.

У сім'ї неминучі протиріччя, конфлікти, бо подружжя мо­жуть відрізнятися за характером, за духовними запитами, рівнем емоційності, характером та рівнем культури. Напруга в сім'ї може виникати на підставі ведення домашнього господарства, вихован­ня дітей, матеріальної забезпеченості сім'ї та ін.


139
СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ

Соціологи класифікують сучасні сім'ї за фактом роботи дру­жини, за ставленням до цієї роботи, за участю чоловіка в домашніх справах. Американський вчений Джессі Бернард виділяє у цьому зв'язку такі типи сім'ї: 1) коли чоловік працює, дружина вдома;

чоловік та жінка задоволені цією обставиною; 2) і чоловік, і дружи­на працюють за необхідністю, жінка з радістю сиділа б вдома; по­ступово зростає почуття ураженості, у чоловіка навіть більше;

3) обидва працюють, дружина виконує всі домашні обов'язки, але обидва раді, що працюють; 4) обидва працюють та обидва ділять домашні обов'язки.

У літературі висловлювалася думка, що вихід у плані зміцнення сім'ї полягає у поверненні до материнського призначення жінки, в полишенні нею роботи. Джессі Бернард заперечує цей висновок, вона вважає, що це не вирішить проблеми, бо жінка, спробувавши волі, не відмовиться від вільного вибору трудової та суспільної діяль­ності. Перспективним їй уявляється спільне ведення домашнього господарства.

Конфлікти виникають не лише між подружжям, а й між бать­ками та дітьми. Їх складніше розв'язати, бо вони грунтуються на відмінності культур старих та нових поколінь.

Які ж шляхи подолання напруженості? Конфлікти долаються під впливом спільних прагнень досягнення гармонії, симпатії, лю­бові членів сім'ї один до одного, під впливом установки на взаємо­розуміння, терпимість, поблажливість, під впливом страху за роз­пад сім'ї, втрати прихильності. Якщо конфлікти, напруженість не припиняються, це призводить до розпаду сім'ї.
Контрольні запитання
1. Сім'я як складний соціальний феномен.

2. Методологічні підходи до соціологічного аналізу сім'ї.

3. Зв'язок сім'ї з іншими соціальними інститутами.

4. Історичний характер сім'ї як соціального інституту.

5. Функції сім'ї.

6. Структура сім'ї.

7. Тенденції розвитку сімейних стосунків.

8. Шляхи подолання напруженості, конфліктності в сім'ї.


140
Теми рефератів
1. Соціальні проблеми відносин між поколіннями.

2. Міжнаціональні шлюби.

3. Проблеми стійкості шлюбу.

4. Студентська сім'я, її проблеми.

Література

І. Голод С.И, Стабильность семьи: социологический й демографический аспек- тм. - Л.: Наука, 1984.

2. Гурко Б.Й. Стуленческая семья. - М.: Мьісль, 1988.

3. Мацковский М.С. Социология семьи. - М.: Наука, 1989.

4. Молодая семья. - К.: Украйна, 1991.

5. Смелзер Н. Социология. - М.: Феникс, 1994.

6. Харчев А.Г. Брак й семья в СССР.- М.: Мьісль, 1979.

7. Харчен А.Г., Мацковский М.С. Современная семья й ее проблемы.- М.: Наука, 1978.

8. Щепаньский Я. Злементарные понятия социологии. - М.: Прогресе, 1969.

9. Население СССР за 70 лет. - М.: Наука, 1988.


141


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка