№34 економіко-правовий ліцей "Сучасник" дитячий юнацький центр", м. Кіровоград формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі апробації навчальної літератури постановка проблеми



Скачати 102.88 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір102.88 Kb.


УДК 373.31:371.315.5:371.322.2

О.П. Третяк,

вчитель-методист, НВК "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 34 економіко-правовий ліцей "Сучасник" дитячий юнацький центр", м. Кіровоград
ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У ПРОЦЕСІ АПРОБАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Постановка проблеми

Перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв’язання цих проблем можливе лише на основі створених якісно нових навчальних програм, підручників, посібників та широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. Підручник є як основним носієм змісту освіти, так і моделлю певної дидактичної й методичної системи. Проблеми сучасного шкільного підручника хвилюють сьогодні як науковців, так і вчителів. Сьогодні спостерігаються спроби змінити стан справ у цій сфері: зокрема, запроваджено конкурсний відбір підручників [3].

Метою підручника є не лише засвоєння учнями знань та вмінь, а водночас і вплив на розвиток їх життєвої позиції та знаходження гідного місця в суспільстві, в культурному та національному середовищі. Саме аналіз підручників дає можливість точніше прийти до висновку щодо домінування (на час їх створення) методологічних установок, дидактичних і методичних засад. Всі шкільні підручники, посібники "можуть набути у нас бажаного змісту і форми тільки після систематичної та наполегливої роботи педагогів" [1, с. 214].

Із введенням Державного стандарту з’явилася можливість створення дійсно варіативних авторських програм, що дає змогу зробити наступний крок – створювати варіативні підручники, посібники із різними методичними системами реалізації змістових ліній, вимог до кожної освітньої галузі, реалізації програми загальнонавчальних умінь і навичок. Укладачі сучасних підручників мають спеціально конструювати й репрезентувати відповідну типологію й кількість завдань, які б забезпечували мотиваційну й розвивальну функцію підручника, сприяли самонавчанню учнів. Нові підручники мають синтезувати новації педагогічної науки й авторських знахідок і цим самим пришвидшити їх запровадження у педагогічну практику.

Виклад основного матеріалу

Зміна пріоритетів в організації навчально-виховного процесу сучасної школи з "передачі знань" до "навчання життя" сприяли пошуку таких технологій, які б забезпечили формування в учнів умінь самостійно і свідомо знаходити варіанти вирішення проблем, ефективно використовувати на практиці одержану інформацію. Саме на матеріалі багаторічного власного досвіду впровадження спадщини В. О. Сухомлинського та новітньої методики «Філософії для дітей» Метью Ліпмана був створений і апробований інтегрований посібник "Почитаймо разом" (О.П. Третяк, О.Г. Чернецька, Т.К. Копликова). Він призначений для забезпечення реалізації багатьох аспектів навчально-виховного процесу в початковій школі. Зокрема для розвитку читацької і мовленнєвої компетенції, виховання моральних людських цінностей, формування соціально-важливих якостей особистості молодшого школяра. Варто відзначити, що автори проявили особливий підхід до відбору творів, враховуючи їх змістове навантаження, навчальну, розвивальну і виховну спроможність, актуальність для життєвих проблем сьогодення.

Зміст та організація матеріалу посібника відповідає вимогам чинної програми для середньої загальноосвітньої школи і визначеним у Державному стандарті змістовим лініям мовної освіти (комунікативній, лінгвістичній, лінгвонародознавчій), які реалізуються на основі діяльнісного підходу. Це дає можливість "реалізувати навчальну мету з найбільшою користю для розвитку кожної дитини" [6, с. 129]. У побудові методичної системи посібника реалізовано три лінії співробітництва: учень – учитель, учень – учні, учень – навчальний текст.

Розглянемо послідовність роботи над удосконаленням мовленнєвих умінь та навичок дітей під час роботи з текстом на конкретних прикладах.

Методичні матеріали посібника спрямовані не лише на формування та розвиток умінь і навичок роботи над художнім твором, але й на становлення творчого досвіду школярів. При роботі над посібником укладачами було поставлено низку методичних цілей, зокрема:

– викликати зацікавленість учнів до теми уроку;

– фокусувати увагу учнів та налаштувати їх на розв’язання визначених проблем;

– сприяти розвитку ефективного процесу пізнання молодших школярів;

– поєднувати процес читання з іншими видами мовленнєвої діяльності учнів;

– стимулювати учнів до творчих ідей;

– привчати учнів до мислення і висловлення власної думки;

– розвивати уміння аргументувати власні відповіді;

– оцінювати й поважати думки інших.

Посібник зорієнтований на розвиток в учнів усіх видів мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання) – розуміння, говоріння, читання й письма. Тексти В.О. Сухомлинського дібрані з дотриманням найважливіших дидактичних вимог, передусім принципів доступності й відповідності. Учителі, спираючись на знайоме, добре опрацьоване з дітьми раніше, зміцнюють упевненість школярів у процесі закріплення тих самих понять у більш узагальненій і систематизованій формі.

Посібник складається з чотирьох частин, кожна з яких призначена відповідно для 1-го, 2-го, 3-го, 4-го класів. Кожна частина містить десять тем. У свою чергу, тема включає один твір В.О. Сухомлинського та запитання і завдання, пов’язанні з ним.

Цікавим є введення до теми за допомогою ретельно дібраних оригінальних загадок.

Заслуговує на увагу й лексична робота з посібником, метою якої є збагачення, уточнення й активізація словника учнів. Для цього автори використовують завдання на з’ясування лексичного значення слів (посміхнутися у вуса; ллє як із відра, бути збентеженим тощо), добір синонімів, антонімів, порівнянь, слів, що характеризують певний предмет, або ж таких, які римуються з поданими в тексті. Спостерігаючи за роллю слів у реченні й тексті, за вживанням їх у прямому й переносному значеннях, за використанням синонімів, учні розмірковують над доцільністю чи недоцільністю використання того чи іншого слова в тексті, вислові, під час спілкування, а також конструюють словосполучення, речення, зв’язні висловлювання.

Важливого значення автори надають роботі над прислів’ями: відновлення деформованих прислів’їв, пояснення їх значення, введення в текст. Засоби художньої виразності, на які звертаємо увагу під час опрацювання того чи іншого тексту, збагачують мовлення дітей образними висловами – епітетами, порівняннями, сталими виразами, які стають у пригоді учням при створені власних текстів.

У посібнику є багато проблемних запитань, які спонукають учнів до роздумів, пошуку істини. Наприклад: Що ти можеш сказати про вчинок дівчинки? Чого вчить це оповідання? Які причини можуть примусити тебе плакати? Для чого ти ходиш до школи? і подібні.

Значне місце займають запитання і завдання практичного спрямування, наприклад: Як ти поводишся в лісі? Чи були в твоєму житті випадки, які викликали в тебе збентеження? Що допомагає людині бути мудрою? Що є важливим у спілкуванні між друзями? Як твої батьки вчать тебе відповідальності? і таке інше.

Належну увагу автори приділяють творчим завданням, приміром: Придумай передісторію до оповідання. Як би ти закінчив казку? Придумай історію, яку можна завершити даним висловлюванням. Запиши свої враження від квітки. Продовж міркування тощо. На розвиток творчої уяви пропонуються наступні запитання: Що можна побачити, читаючи цей уривок? Що можна почути, читаючи ці рядки? та інші. З першого класу діти вчаться формулювати свої запитання з певною метою за змістом прочитаного тексту. Наприклад: Поставте таке запитання, на яке можна б відповісти "так" або "ні". Придумайте таке запитання, щоб можна було визначити ставлення автора до героя твору. Учні формулюють свої запитання до автора, головного героя твору.

На розвиток мовлення, комунікативних умінь учнів спрямовані завдання, що спонукають школярів будувати речення, поширювати їх за допомогою питань, наприклад: Весна (яка?)…, … . Земля вкрилась (яким?)… килимом. Виконуючи завдання на конструювання речень з окремих слів і словосполучень, за ілюстраціями, на побудову складних речень з двох простих, діти вчаться добирати потрібні прийменники і сполучники, за допомогою питань знаходити необхідну (зумовлену змістом) форму слова, редагувати невдало побудовані висловлювання, відновлювати послідовність подій, речень деформованого тексту чи плану. Такі завдання сприяють розвитку в школярів умінь формулювати питання на задану тему і давати відповіді саме на них, розмірковувати над змістом окремих речень, доцільно їх використовувати в тих чи інших мовленнєвих ситуаціях, а також спрямовані на засвоєння і поглибленню лінгвістичних знань, вдосконаленню комунікативних умінь, вихованню вербальної і невербальної форм спілкування, розвиток критичного мислення. У посібнику простежується систематична робота над удосконаленням орфографічної грамотності молодших школярів. З цією метою учням пропонується вписати в слова пропущені склади з орфограмами або вписати в слова букви-орфограми, що загубилися тощо.

Значне місце займають завдання, що передбачають поділ прочитаного тексту на частини. Мета цієї роботи − навчити бачити складові частини змісту, усвідомлювати їх місце, роль у його розгортанні, − отже, краще розуміти текст. Провідним принципом побудови посібника є формування вмінь і навичок мовленнєвої діяльності учнів, а саме: змістовно, чітко, вільно та грамотно висловлювати думки й почуття в усному і писемному мовленні.

Важливою частиною уроків з позакласного читання, розвитку зв’язного мовлення має стати письмо, бо слід заохочувати учнів висловлювати у писемній формі думки, які виникли у них під час читання. Для цього не потрібні окремі зошити, всі письмові висловлення, тестові завдання, малюнки можна виконувати безпосередньо в посібнику.

Навчальний матеріал дібрано і скомпоновано так, щоб процес навчання на уроках з позакласного читання, розвитку зв’язного мовлення відповідав віковим особливостям дітей і стимулював їхній психічний розвиток. Оскільки розвивальний вплив навчання визначається передусім процесуальним аспектом, автори прагнули подати дидактичний матеріал таким чином, щоб спрямувати учня не лише на розуміння фактичного змісту літературних творів В.О. Сухомлинського, а й на розвиток уміння логічно міркувати, аналізувати, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільне й відмінне, вчитися узагальнювати, свідомо застосовувати знання і способи дій у нових умовах, у творчій діяльності. Посібник дозволяє вчителю самостійно відбирати твір та завдання, які, на його думку, є найбільш доречними. Необов’язково виконувати всі завдання одразу, вчитель може використати їх на власний розсуд або за бажанням учнів організовувати диференційовану роботу з використанням чотирьох видів мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння висловлювання; побудова діалогів, усних монологічних висловлювань; читання вголос та мовчки; написання передісторій або кінцівок до прочитаних творів В.О. Сухомлинського. Це дає можливість учневі повноцінно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання навколишнього світу, саморозвитку. Завдання сформульовані у вигляді звернення до учня: "Прочитай", "Подумай", "Порівняй", "Відповідай так", "Підготуйся і дай відповідь", "Запиши", "Намалюй" тощо. Такі звернення стимулюють учня до самостійного виконання вправ, спонукають до осмислення мовних і мовленнєвих категорій, активної пошукової діяльності, позитивної мотивації до навчання. Кількість завдань до текстів, їх різноманітність зумовлені логікою роботи над мовним матеріалом (від змісту до форми). Зміст і кількість завдань можуть коригуватися вчителем залежно від підготовленості учнів класу, що уможливлює забезпечення індивідуального підходу до учнів.

В основу посібника покладено принцип комунікативного спрямування вивчення рідної мови, тому навчальний матеріал орієнтовано, по-перше, на розширення знань як змістової основи мовленнєвих ситуацій; по-друге, на формування вмінь включатися в мовленнєві ситуації різного змісту, грамотно передавати враження щодо сприйнятого (прочитаного, почутого) в різних формах і типах мовлення (монолог, діалог; розповідь, опис, міркування); по-третє, виховання художнього смаку і культури мовлення як однієї з форм загальної культури людини. Принцип реалізації комунікативних завдань визначає зміст дидактичного матеріалу, структуру посібника від найбільшої одиниці мовлення (тексту) до мінімальної змістової одиниці (слова), а потім – до звука. Автори спроектували такі завдання, за якими можна організувати розгорнутий процес самонавчання: вчити учня ставити запитання й усвідомлювати мету (що я роблю, для чого, які засоби виконання цієї роботи, які з них кращі для даного завдання), прогнозувати (що з цього вийде), усвідомлювати якість своєї роботи (самооцінка, самоаналіз), використовувати різні прийоми аналітичної роботи з текстом та інші. На етапі поглибленого аналізу твору пропонуються такі види пізнавальних завдань: Як ти розумієш заголовок цього твору? Доведи, що цей твір казка. Чи можна цей текст назвати міркуванням? Які питання виникли після читання твору? Де будеш шукати відповідь на них? Що треба змінити в казці, щоб головний герой став веселим і щасливим? У дітей формується установка на самоорганізацію і самодіагностику інтелектуальної праці, що стимулює розвиток широкого кола почуттів дітей, сприяє розвитку експресивного мовлення. При проведені анкетування учнів початкової школи на запитання "Які завдання найбільш цікаві?" переважна частина школярів відзначила завдання з позначкою "Філософія", тобто "Поміркуй", "Вислови власну думку". У процесі обговорення творів саме з міркувань дітей та їх розбіжностей у поглядах зароджується поштовх до пізнання. Дібрані тексти і система завдань до них забезпечують вирішення не тільки мовленнєвих, розвивальних проблем, а й впливають на формування світосприйняття дітей, сприяють підвищенню рівня культури учнів, вчать їх з пошаною ставитися до оточення, розуміти й цінувати добрі стосунки між людьми, співчувати, співпереживати в радості й горі, протистояти жорстокості, несправедливості, злу. Особливе місце у посібнику відводиться темі любові до Батьківщини, рідної землі. Варто зауважити , що головна особливість всіх завдань полягає в тому, що вони спрямовані на посилення гуманного виховання і зменшення диспропорції між вихованням і освітою, між художнім твором і реальністю.



Висновки

Узагальнюючи сказане про роль інтегрованого посібника "Почитаймо разом" слід зробити висновок, що відібрані твори В. О. Сухомлинського та запропоновані завдання до них за своїм характером наблизять учнів до реальних умов життя і сприятимуть підготовці дітей до творчої участі в ньому, активізуватимуть їхні пізнавальні інтереси, розвиватимуть мислення, уяву, пам'ять, здатність до творчого самовираження, уміння виконувати творчі завдання [5, с. 7]. Організована робота за посібником допоможе учневі оволодіти прийомами самостійної роботи не тільки з цим посібником, але й з іншою навчальною літературою.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання : підруч. для педагогів / Г.Ващенко. – К. : Варта, 1997. – 410 с.

2. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти // Початкова школа. – 2006. – № 2.

3. Касьянов Г. Підручник по-українськи чи український підручник? / Касьянов Г. // Дзеркало тижня. − 2005. − № 35 − С. 5-6.

4. Морозов Е. П. Подготовка учителей к инновационной деятельности / Морозов Е. П., Пидкасистый П. И. // Советская педагогика. – 1992. – № 10 – С. 88-93.

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1−4 класи / Мін-во осв. і науки України. – К. : Початкова школа, 2006. − 432 с.



6. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи : підруч. для студентів пед. факультетів / Савченко О. Я. − К. : Ґенеза, 1999. − 368 с.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка