4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5



Сторінка3/39
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Висновки. Ураховуючи відсутність у цілому антагоністичних протиставлень між провідними науковими концепціями (виключенням може бути лише постулат про вроджену детермінованість перцепції), підтримаємо думку вчених про тенденцію їхнього синтезу [1, с. 71]. Загальними для більшості теорій є, принаймні, три положення про те, що сприймання – це: 1) активна взаємодія суб’єкта із дійсністю, наслідком чого є формування образу цієї дійсності; 2) соціально детермінований процес переробки людиною чуттєвої інформації; 3) система орієнтовних дій, які формуються в онтогенезі стихійно або організовано, проте в умовах спеціального навчання таке формування стає ефективнішим.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження пов’язані з аналізом педагогічного аспекту формування перцептивних процесів особистості.
ЛІТЕРАТУРА

1. Барабанщиков В. А. Системогенез чувственного восприятия : избр. психол. тр. / Владимир Александрович Барабанщиков. – М. : МПСИ; Воронеж : МОДЭК, 2011. – 552 с.

2. Венгер Л. А. Восприятие и обучение (дошкольный возраст) / Леонид Абрамович Венгер. – М. : Просвещение, 1969. – 365 с.

3. Ганзен В. А. Восприятие целостных объектов : [монография] / Владимир Александрович Ганзен. – Л. : ЛГУ, 1974. – 153 с.

4. Психологический словарь / [под. ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.]. – М. : Педагогика, 1983. – 448 с.

5. Шапар В. П. Психологічний тлумачний словник / Віктор Борисович Шапар. – Х. : Прапор, 2004. – 640 с.

6. Gibson J. J. The Senses Considered as Perceptual Systems / James J. Gibson. – Boston : Houghton Mifflin, 1966. – 335 p.

7. Koffka K. Principles of Gestalt psychology (International Library of Psychology) / Kurt Koffka. – Nеw York : Routledge, 1999. – 732 p.

8. Neisser U. Cognitive Psychology / Ulric Neisser. – Nеw York : Appleton-Century-Croffs, 1967 – 351 p.

9. Piaget J. Les mécanismes perceptifs / Jean Piaget. – Paris : Presses Universitaires de Franse, 1961. – 457 p.

Дата надходження статті:14.10.2011 року.

Дата прийняття статті до друку: 21.12.2011 року.




УДК 373.5.046.16.014.3(045)
C. Ю. Білоус,

кандидат педагогічних наук

(Класичний приватний університет,

м. Запоріжжя)


РОЗБУДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ “ШКОЛА-МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК” ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ
Постановка проблеми. Упродовж тривалого часу в освіті України проводяться реформи, але, на жаль, у цих перетвореннях бракує послідовності та виваженості, завдяки чому виникає ціла низка неузгодженостей та суперечностей. Найбільше занепокоєння викликає стан навчання дисциплін природничо-математичного профілю.

Програми і зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів з фізики, запропоновані МОНУ, аж ніяк не призводять до підвищення ефективності навчання, про що свідчать результати незалежного оцінювання знань з цього предмета. Наведемо основні суперечності, які кожний вчитель фізики відчуває під час навчального процесу і які він не спроможний розв’язати самотужки.

1. Програма з фізики кардинально відрізняється від тих, які апробовані впродовж десятиліть. Незважаючи на задеклароване намагання розвантажити учнів, нова програма, уведена 4 роки тому, не була попередньо апробована й узгоджена: по-перше, в базовій школі навчальний матеріал подається в послідовності, яка суперечить вимогам дидактики, порушуючи принцип наступності і послідовності навчання, оскільки школярі не мають потрібних базових знань з математики (та й фізики) для ґрунтовного засвоєння законів оптики в сьомому класі; по-друге, відбувається значне перевантаження учнів десятих-одинадцятих класів після повернення до одинадцятирічного навчання в школі.

2. Відсутність вчасно розроблених і апробованих підручників та інших методичних матеріалів ставить під сумнів ефективність підготовки як учителя, так і учнів.

3. Необґрунтоване зменшення кількості годин на вивчення предметів природничо-математичного циклу значно знижує ефективність навчального процесу і є досить дивним у часи новітніх технологій з огляду на потреби вітчизняної науки та виробництва.

4. В умовах щільної сконцентрованості навчального процесу з фізики в старших класах дуже важко забезпечити ґрунтовне засвоєння матеріалу та упровадження діяльнісного підходу при навчанні учнів та формуванні їх компетентності й підготовки до реального життя.

Підсумовуючи, сформулюємо основну, на наш погляд, проблему української освіти: відбувається суттєве зниження прогнозованості та ефективності навчального процесу, що випливає із зазначених суперечностей та непослідовності в перебудові системи освіти, і це є головною перешкодою підвищення якості навчання. Таким чином, основні стратегічні завдання освітянської реформи не можуть бути виконаними в повній мірі традиційними методами шкільного навчання.

Аналіз досліджень і публікацій. Важливо усвідомлювати, що сучасне навчання повинно базуватися на активній діяльності учнів [4; 1; 2], а це, за доведенням сучасних вчених (Я. Лернер, Я. Пономарьов, С. Гончаренко [3], А. Хуторський [5] та ін.), передбачає розвиток дослідницьких здібностей учнів.

Тому окремим дуже важливим є питання підготовки таких учителів, які б могли не тільки забезпечити якісні знання та уміння школярів, а й володіли б при цьому основними навичками дослідницької роботи. Зазначимо, що заходи, які ми пропонуємо в педагогічній системі “Школа-МАН”, націлені одночасно на розвиток дослідницьких навичок та здібностей учнів і вчителів, оскільки, якщо вчитель разом з учнем почне займатися дослідництвом, то він обов’язково почне (буде вимушений!) опановувати методи пошукової роботи.

Запровадження педагогічної системи “Школа-Мала академія наук”, яке здійснюється нами за підтримки та сприяння Національного центру “Мала академія наук України” та Інституту обдарованої дитини НАПНУ, націлене на нівелювання зазначених суперечностей та вирішення сформульованої проблеми за допомогою узгодженості та взаємозв’язку навчання в школі з навчанням у Малій академії наук із застосуванням апробованої авторської методики розвитку дослідницьких здібностей.

У попередніх публікаціях автора [1; 2] наводиться детальний виклад методики динамічного моделювання, яка створювалася й удосконалювалася, починаючи з 1996 року. В основі цієї методики лежить твердження, що дослідництво починається на уроці, а кожну навчальну задачу можна і доцільно перетворювати на дослідницьку. У методиці розроблені і проаналізовані спеціальні алгоритми (“дослідницькі ланцюжки”) перетворення навчальної діяльності в дослідницьку, а також запропонована модель взаємодії шкільного навчання та діяльності в Малій академії наук. Протягом 15 років запровадження методики призводить до стабільних високих показників навчально-дослідної праці школярів.

Підсумком цієї багаторічної праці є усвідомлення необхідності (і практичне доведення ефективності) впровадження пошукової діяльності в шкільний навчальний процес та його модернізація за допомогою об’єднання з навчальним процесом в МАН у педагогічній системі “Школа-Мала академія наук”.

Мета статті – не тільки запропонувати шляхи удосконалення системи Малої академії наук у взаємодії зі школою, а й показати перші реальні результати застосування такої комплексної модернізації.

У процесі тривалої роботи з учнями в Малій академії наук нами було усвідомлено, що на часі є вдосконалення структури самої Малої академії наук. Це є логічним продовженням запровадження педагогічної системи “Школа-МАН” і потребує інноваційних підходів, які органічно в ній створюються і застосовуються. Наведемо основні обґрунтування вибору інновацій, виходячи з особливостей функціонування цієї системи.

Мала академія наук є унікальним надбанням саме вітчизняної науки і педагогіки. Дійсно, по-перше, МАН народилася в Україні, по-друге, вона збереглася у вигляді системи, максимально наближеної до “справжньої” наукової, саме в нашій державі, де й має державну підтримку. Підготовка учнів до участі в конкурсі-захисті МАН насправді майже відтворює у зменшеному масштабі роботу над кандидатською дисертацією: попередня самостійна праця над цікавою проблемою під керівництвом наставника, поглиблення фахових знань та навичок; підготовка та написання контрольної роботи з базової дисципліни (аналог кандидатського іспиту); оформлення роботи згідно з певними вимогами до наукової статті і, нарешті, відкритий захист власного дослідження, участь у дискусії.

Проте сучасна система Малої академії передбачає участь у конкурсах учнів, починаючи лише з 9-го класу. Пропедевтика наукової діяльності для молодших школярів у положенні про Малу академію наук не передбачається, хоча дослідна діяльність учнів 5-8 класів, як показує власний досвід автора, а також багаторічний досвід Кримської МАН “Шукач”, може стати міцним підґрунтям для формування майбутнього дослідника.

Навчання в гуртках Малої академії наук, спілкування з ученими, участь у дослідженнях є доступними далеко не всім учням. З цього випливає необхідність розвитку структури МАН з урахуванням пропедевтики дослідництва, а також розгалуження й укріплення інформаційно-комунікативної мережі МАН.

Аналіз підходів до вдосконалення сучасної освіти неодмінно призводить до застосування інформаційних технологій, що передбачає дистанційне навчання в різних його формах. Сучасний етап, який можна також назвати періодом бурхливого розвитку новітніх інформаційних технологій, є поєднанням можливостей персональних комп’ютерів з досягненнями засобів і технічних можливостей реалізації обробки, передачі та репрезентації web-інформаційних потоків [7]. У цьому різноманітті нам вдалося виявити повну відповідність між технологією відкритого навчання та педагогічною системою “Школа-МАН”.

Терміни “відкрита освіта, відкрите навчання” (open education, open learning) поки що по-різному сприймаються в Україні й за кордоном. На Заході цим термінам відповідають такі складові освіти: 1) можливість кожної людини отримувати освіту незалежно від місця проживання, віку, національності, фізичного стану і т. ін.; 2) підтримка цієї можливості державою у вигляді різних пільг, стипендій; 3) застосування новітніх технологій навчання. В Україні під терміном “відкрита освіта” зазвичай розуміють лише першу частину вищезгаданого тлумачення, оскільки поки що не йдеться про певні заохочення для тих, хто навчається [7].

У застосуванні наших підходів до реструктуризації МАН є можливості не тільки до втілення в життя всіх трьох складових, а й наповнення їх новим змістом.

Російським ученим-педагогом А. Хуторським історія розвитку відкритих, особливо дистанційних форм навчання, співвідноситься з, так званою, евристичною освітою, реалізується за допомогою мережі Інтернет та базується на застосуванні учнями телекомунікаційних методів конструювання знань, набуття досвіду спілкування з усім світом. На думку А. Хуторського, відкриті форми навчання мають вирішувати специфічні завдання щодо розвитку творчої складової освіти, а саме: посилення активної ролі учня у процесі самоосвіти (постановці освітніх цілей, виборі домінантних напрямів, форм та темпів навчання); різке збільшення об'ємів освітніх матеріалів, доступ до світових досягнень культури тощо; відкриття нових можливостей спілкування з професіоналами, однолітками, отримання консультацій незалежно від місця перебування; збільшення долі евристичної складової за рахунок застосування інтерактивних форм навчання; більш комфортні умови для творчого самовираження учня та демонстрації продуктів своєї діяльності; можливість змагання з однолітками, що знаходяться в інших містах та країнах завдяки реалізації різноманітних проектів, конкурсів, програм [6].

Покажемо, що запропоновані нами заходи щодо розвитку Малої академії наук повністю забезпечують виконання цих завдань. Наведемо з цією метою на рис. 1 відповідну структурно-логічну схему.

На схемі рис. 1 позначені основні складові, які використовуються для вдосконалення системи МАН. Жирним шрифтом позначені напрями, які вже запроваджені й дають результати.

Перший блок на схемі представляє заходи, спрямовані на пропедевтику дослідництва.

Залучення до системи МАН учнів та їх учителів відбувається за допомогою інтерактивних конкурсів “МАН-Юніор”, які проводяться в два етапи: заочний (тестовий) для учнів 7–11 класів та очний (проектний) для учнів 7–9 класів. Інтерактивні конкурси “МАН-Юніор” націлені на виявлення та заохочення учнів до продуктивної діяльності; вони доступні кожному школяреві і не є комерційними, на відміну від подібних, оскільки фінансуються Національним центром “Мала академія наук України”. Інтерактивні конкурси як складова оновленої МАН забезпечують не тільки пропедевтику дослідницької діяльності учнів, а й високу ефективність процесу створення й розгалуження інформаційно-комунікативної мережі МАН.

Проведення інтерактивних конкурсів пройшло серйозну апробацію, оскільки правила їх проведення (“Левеня”, “Кенгуру”, “Колосок” тощо) були запозичені в аналогічному іноземному варіанті. Ці тестові конкурси, запроваджені прогресивними освітянами в Україні, проводяться і дають позитивні результати протягом кількох років.

Проте зауважимо, що названі конкурси не ставили за мету підтримку і розвиток дослідницької діяльності ані учнів, ані їх учителів – вони лише спонукали до виявлення та тестової перевірки конкретних знань і, до того ж, у певній мірі, вони є своєрідними педагогічними бізнес-проектами (що ніяк не зменшує тієї позитивної ролі, яку вони відіграли в інтенсифікації шкільного навчання).

Конкурс “МАН-Юніор”, на відміну від інших інтерактивних конкурсів, проводиться в два етапи. Тестовий (заочний) етап, як і інші інтерактивні конкурси, проводиться в тій самій формі, за тим самим алгоритмом і так само є різновидом дистанційного навчання. Послідовність організації конкурсу така: відсилка завдань та бланків для відповідей до місць проведення конкурсів згідно із заявками від навчальних закладів, після цього – отримання знов-таки поштою заповнених бланків з відповідями і перевірка завдань. При проведенні інтерактивного конкурсу “МАН-Юніор” нами використовується мережа Інтернет для тренування і підготовки до конкурсу, спілкування між учнями і вчителями та оприлюднення результатів на сайті http://man-junior.org.ua/. Для перевірки виконаних завдань використовується спеціальна комп’ютерна програма.

Зрозуміло, що тестовий етап конкурсів можна було б проводити від початку до кінця за допомогою мережі Інтернет, якби це було доступним в усіх регіонах України, та й сама мережа була б більш досконалою.

Інтерактивний конкурс “МАН-Юніор” проводиться в таких номінаціях: “Технік-Юніор”, присвячений історії науки, техніки та винахідництва; “Астроном-Юніор”, націлений на підвищення якості знань з астрономії; “Еколог-Юніор”, основною метою якого є екологічне виховання учнів та інтеграція інженерних і природничих дисциплін на базі екології; “Історик-Юніор”, налаштований на виховання патріотизму та гуманізму в учнів на підґрунті знань із вітчизняної та світової історії.

Тестові завдання заочного етапу конкурсу “МАН-Юніор” складаються досвідченими вчителями, вченими, авторами підручників, а також студентами, аспірантами, учнями. За допомогою заочного (тестового) етапу конкурсу ми намагаємось також відпрацювати нові підходи до складання тестів та досягнути інтеграції знань з різних галузей науки. Після підбиття підсумків тестового етапу конкурсу кожний учень, який брав у ньому участь, отримує сертифікат із зазначенням результату (відмінний, добрий, учасника), а також навчально-методичний посібник та невеличкі призи.

Із наведеної на рис. 1 схеми зрозуміло, що до вже відомих тестових форм проведення інтерактивних конкурсів додається очний (проектний) етап конкурсу, який є головним засобом пропедевтики дослідницької діяльності учнів. Покажемо, що форму його проведення можна вважати інноваційною.

Очний (проектний) етап проводиться незалежно від тестового. Заздалегідь повідомляється загальна для всіх учасників тема досліджень, яка надає можливість обирати конкретний напрям дослідження в її межах. У науково-популярному журналі “Школа юного вченого” та на сайтах конкурсу розміщуються матеріали і посилання на джерела інформації для підготовки, а також критерії оцінювання проектів. У такий спосіб значно розширюється об’єм освітньої інформації, учні самостійно обирають напрями та темп досліджень у межах загальної теми, що цілком відповідає принципам відкритого навчання.

Наведемо теми проектів у номінації конкурсу “Технік-Юніор”, який проводиться вже третій рік поспіль: “Визначення показника заломлення будь якої оптично прозорої речовини оригінальним методом” (2009 р.); “Вивчення та оригінальне застосування повного внутрішнього відбивання” (2010 р.). Вибір тем проектів обумовлений тим, що найгірше в курсі фізики базової школи засвоюється геометрична оптика.

Надамо більш детальну інформацію про очний етап конкурсу “Технік-Юніор” у 2011 році. Згідно з листом Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України від 20.04.2011 № 1/9-298 та з метою виявлення і підтримки обдарованої учнівської молоді Національним центром “Мала академія наук України” спільно з Центром “Обдарованість” при Класичному приватному університеті та Запорізькому технічному ліцеї в червні 2011 року було проведено проектний етап Всеукраїнського інтерактивного конкурсу “МАН-Юніор”. У проектному етапі конкурсу взяли участь гуртківці МАН й учні шкіл АР Крим та 10 областей України, з них у номінації “Технік-Юніор” – 137 учасників.

Протягом кількох місяців учні 5–9 класів, які захоплюються історією природознавства, фізикою, винахідництвом і технікою, надсилали презентації та тези своїх досліджень (проектів). Школярі представляли сконструйовані власноруч пристрої та власні дослідження за загальною темою “Лінзи звичайні і незвичайні – у природі, пристроях, винаходах”.





Рис. 1. Структурно-логічна схема розбудови Малої академії наук

Згідно з положенням про конкурс “МАН-Юніор” захист проектів відбувається у два тури. У першому турі всі матеріали, надіслані учасниками конкурсу, розміщаються на сайті конкурсу для загального ознайомлення та відкритого рейтингового оцінювання. У рейтинговому оцінюванні за умовами конкурсу беруть участь усі керівники представлених до конкурсу проектів, протоколи якого публікуються на сайті. Розміщені на сайті проекти обговорюються керівниками спільно з учнями, при цьому пропонується оцінка кожного проекту згідно з опублікованими на сайті критеріями, на форумі висловлюються думки щодо представлених досліджень. Після отримання доступу до голосування на сайті кожний керівник виставляє визначену спільно зі своїми учнями оцінку кожному з представлених проектів, але за винятком тих проектів, які підготували його учні. При цьому відбувається заглиблення учнів у проблему, формуються елементи критичного мислення у дискусіях тощо.

Після закінчення відкритого рейтингового оцінювання оргкомітет та журі конкурсу запрошують до участі в другому турі авторів проектів, що отримали не менше половини балів від максимально можливої їх кількості. Другий тур проходить у вигляді оn-linе захисту проектів за допомогою програми ореn-mееtіng. Усі учасники конкурсу, які захищали свої проекти, мають можливість спілкуватися з членами журі, а також з іншими учнями під час доповіді та дискусії, з керівниками проектів; спостерігати будь-який захист проекту. Захист проходить відкрито і завжди у доброзичливій атмосфері; завдяки web-інформаційній технології проведення конкурсу відбувається підвищення евристичних складових в обговоренні проектів та дискусіях, забезпечується справжня інтерактивність – така пропедевтика дослідництва повністю відповідає моделі відкритої освіти.

Відповідно до рішення журі конкурсу наказом Національного центру “Мала академія наук України” затверджуються списки переможців та учасників проектного етапу Всеукраїнського інтерактивного конкурсу “МАН-Юніор”, а також відзначаються подякою НЦ “Мала академія наук України” наукові керівники, які підготували призерів очного (проектного) етапу конкурсу “МАН-Юніор”, що отримали дипломи І та II ступеня. Таким чином, учасники конкурсу отримують певні заохочення. Отже, інноваційність методики проведення конкурсу забезпечується не тільки ефективним використанням комп’ютерних технологій, а й відкритістю оцінювання та можливістю активного спілкування між учнями й учителями з різних регіонів.

Інформаційна підтримка Малої академії наук відбувається також за допомогою журналу “Школа юного вченого” – науково-популярного періодичного видання для творчої молоді та її наставників, яке підтримується web-сайтом http://scientistschool.org.ua/. Це відображено відповідним блоком на схемі рис. 1.

Журнал видається з грудня 2009 року і має рубрики, які відповідають секціям МАН. Публікації журналу спрямовані на підготовку до конкурсів-захистів МАН та інтерактивних конкурсів, ознайомлення з кращими роботами учнів-призерів, представлення здобутків територіальних відділень Малої академії наук тощо.

У постійній рубриці журналу “Суперклуб” обговорюються інноваційні підходи до вирішення актуальних проблем щодо підвищення якості вітчизняної освіти. У журналі систематично публікуються методичні рекомендації в межах розробленої нами методики динамічного моделювання [2], інші методичні розробки досвідчених педагогів, спрямовані на розвиток інтелектуальних і дослідницьких здібностей учнів. Таким чином, учні та їх учителі мають змогу ознайомитись з прогресивними технологіями навчання і застосувати їх.

Обличчя журналу, його відмінність від подібних видань створюють талісмани конкурсу “МАН-Юніор” – казкові персонажі: професор МАНіус, допитлива дослідниця МАНЮня та кіт-дослідник на ім’я КицьМАН, що, за легендою, має родовід від славетного вченого кота з Лукомор’я. За допомогою цих персонажів, які присутні в ілюстраціях до всіх публікацій журналу, ми намагаємось зацікавити учнів, переконати їх у тому, що “фізики, та і, взагалі, науковці, все ще жартують”.

Журнал “Школа юного вченого” видається з метою підвищення рівня української науково-популярної літератури й наближення її до шкільного навчання, прилучення учнів до читання, підтримки їх цікавості та допитливості, а також для доповнення й збагачення навчального процесу. Завдяки цьому журнал “Школа юного вченого” виступає важливим компонентом відкритої освіти.

Третій блок схеми рис. 1 представляє запровадження дистанційних консультацій для підготовки до конкурсів-захистів МАН. Функціонування такого постійно діючого дистанційного консультпункту беззаперечно принесе користь і учням, і їх наставникам, але потребує досить ретельної фахової підготовки не тільки технічного, а й методичного та організаційного забезпечення. На цей час блок дистанційної взаємодії з учнями та вчителями ще перебуває в стадії доопрацювання.



Висновки. Аналіз результатів запровадження наведених методів і засобів, спрямованих на розвиток та вдосконалення навчального процесу в педагогічній системі “Школа-МАН”, дозволяє зробити висновки щодо їх комплексного застосування, а саме: проведення Всеукраїнських інтерактивних конкурсів “МАН-Юніор” та інформаційна підтримка діяльності Малої академії наук за допомогою науково-популярного журналу “Школа юного вченого” і відповідних сайтів спроможні забезпечити розвиток інформаційно-комунікативної мережі МАН, тобто сприяти підготовці й участі в дослідництві широких кіл як учнів, так і вчителів; застосування запропонованих нами заходів для розбудови Малої академії наук як структурної складової педагогічної системи “Школа-МАН”, згідно з численними відзивами учасників конкурсів “МАН-Юніор” і їх вчителів, підвищує якість навчання, забезпечує його ефективність і результативність, підтримує цікавість до пошукової діяльності у природознавчих і технологічних галузях науки, а також спонукає до самовдосконалення учителів й опанування ними методів пошукової роботи; комплексне впровадження усіх визначених складових розбудови Малої академії наук для продуктивного функціонування педагогічної системи “Школа-МАН” забезпечують реальне наповнення моделі відкритої освіти, оскільки структура цієї системи повністю відповідає принципам і вимогам відкритого навчання.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка