4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5



Сторінка4/39
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Зважаючи на те, що ефективність застосованих нами заходів є результатами їх практичної реалізації, вважаємо, що необхідно продовжувати впроваджувати запропонований нами комплексний підхід щодо розбудови взаємодії та взаємодоповнення шкільної та позашкільної освіти в педагогічній системі “Школа-МАН”. Для цього доцільно використовувати запропоновані й обґрунтовані нами способи структурної розбудови та інформаційної і методичної підтримки для подальшого розвитку й укріплення інформаційно-комунікативної мережі Малої академії наук. Це й забезпечить реальне застосування відкритої освіти, що відповідає потребам оновлення освітнього простору в Україні.
ЛІТЕРАТУРА

1. Білоус С. Ю. Дослідницькі ланцюжки, або методика динамічного моделювання / С. Ю. Білоус. – К. : Шкільний світ, 2004. – 100 с. – (Фізика : Бібліотека, № 17–18 (209–210)).

2. Білоус С. Ю. Як розвинути в учня якості дослідника, або методика “дослідницьких ланцюжків” (на матеріалі фізики) : навч.-метод. посібн. / С. Ю. Білоус. – Х. : Видав. гр. “Основа”, 2004. – 160 с.

3. Колеченко А. К. Энциклопедия педагогических технологий : пособ. для препод. / А. К. Колеченко. – СПб. : КАРО, 2002. – 368 с.

4. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учеб. пособ. / Г. К. Селевко. – М. : Народное образование, 1998. – 256 с.

5. Хуторской А. В. Современная дидактика : учебник для вузов / А. В. Хуторской. – СПб. : Питер, 2001. – 544 с. – (Серия “Учебник нового века”).

6. Хуторской А. В. Концепция дистанционного образования [Электронный ресурс] / А. В. Хуторской. – 1998. – Режим доступу до статті : http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/dopol/russia/conzep.html

7. Шуневич Б. Г. Обґрунтування наукової термінології з дистанційного навчання / Б. Г. Шуневич // Вісник Нац. ун-ту “Львів. політ.”. – 2003. – № 490. – С. 95–104.

Дата надходження статті: 19.10.2011 року.

Дата прийняття статті до друку: 21.12.2011 року.



УДК 373.5.016:53

Л. Ю. Благодаренко,

кандидат педагогічних наук, доцент

(Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова)


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС “ФІЗИКА: ОСНОВНА ШКОЛА” ЯК ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ
Постановка проблеми. Сьогодні природничо-математична освіта визнана пріоритетом найвищого керівництва держави. Згідно Указу Президента України № 926/2010 від 30 вересня 2010 року з метою поліпшення функціонування та інноваційного розвитку освіти в Україні, підвищення її якості та доступності 2011 рік проголошено Роком освіти та інформаційного суспільства. Особливої уваги в цьому документі приділено підвищенню якості природничо-математичної освіти та забезпеченню заходів з видання підручників, посібників і методичної літератури. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1720-р від 27 серпня 2010 року схвалено Державну цільову соціальну програму підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, яка розроблена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Національною Академією педагогічних наук. Концепція є своєчасною і окреслює широке коло нагальних проблем у галузі природничих та математичних дисциплін, зокрема, такі основні, як недосконалість змісту освіти, низька якість окремих навчальних і методичних посібників, недостатній рівень кваліфікації педагогічних кадрів. З урахуванням цього концепцією передбачено здійснення комплексу взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на оновлення змісту шкільної природничо-математичної освіти, підвищення її якості і пріоритетності, поліпшення природничо-математичної підготовки учнів, модернізацію змісту та форм підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, забезпечення збалансованості співвідношення між природничо-математичними та соціально-гуманітарними складовими загальної середньої освіти. Зокрема йдеться про удосконалення навчально-методичної літератури, налагодження видавництва методичної, науково-популярної, довідкової літератури, створення методичних комплексів з природничо-математичних предметів.

Для успішного виконання завдань Державної цільової соціальної програми, підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти необхідно привести стан фізичної освіти в основній школі у відповідність до сучасного розвитку науки та соціальних потреб суспільства. І головним завданням на цьому шляху стає пошук ефективних шляхів реалізації фізичної компоненти Державного стандарту базової середньої освіти. Тому забезпечення основної школи навчально-методичною літературою продовжує займати чільне місце у діяльності науковців, адже від її якості безпосередньо залежить результативність освіти. Водночас варто зазначити, що ситуація, яка склалася в основній школі з навчально-методичним забезпеченням, не є задовільною. Це пояснюється тим, що сьогодні в загальноосвітніх навчальних закладах розповсюджується велика кількість навчальних і навчально-методичних посібників, значна частина з яких видається без рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і не в повній мірі відповідає вимогам до навчально-методичного забезпечення. Крім того, у створенні такого забезпечення не завжди беруть участь науковці, що знижує його якість, оскільки відповідний вид діяльності вимагає високого рівня як наукової кваліфікації, так і підготовки в галузі педагогіки і психології. З огляду на це учитель змушений прилаштовуватися до пропозицій ринку навчальної книги і використовувати як додаток до підручника з фізики низку навчальних і навчально-методичних посібників низької якості, які не задовольняють потреби освітнього процесу.

Отже, сьогодні основній школі бракує якісного навчально-методичного і програмного забезпечення з фізики. Підручники нового покоління вимагають, відповідно, і якісно нових навчальних матеріалів. Тому в теорії і практиці створення навчальних і навчально-методичних посібників намітилася тенденція до розроблення їх систем – навчально-методичних комплексів.

Аналіз досліджень і публікацій. Наукові напрацювання в галузі створення навчально-методичних комплексів належать О. Бугайову, Є. Коршаку, О. Ляшенку, М. Мартинюку. У загальноосвітніх навчальних закладах України успішно використовуються навчально-методичні комплекти з фізики для основної школи О. Бугайова, М. Головка, В. Коваля, Є. Коршака, О. Ляшенка, І. Гельфгата, Л. Генденштейна, Л. Кирика. Проте розв’язання проблеми створення навчально-методичних комплексів знаходиться на початковій стадії. Формування навчально-методичних комплексів здійснюється у більшості випадків шляхом поєднання окремих підручників і посібників. На нашу думку, такий підхід зумовлює суттєві недоліки, а саме: відсутність єдиної теоретико-методичної моделі, на основі якої здійснюється конструювання навчально-методичних матеріалів; недостатня взаємопов’язаність окремих навчально-методичних матеріалів, унаслідок чого їх інформаційний зміст дублюється; недостатня узгодженість у розв’язанні проблем навчально-виховного процесу.

Зрозуміло, що в умовах інноваційного розвитку суспільства найбільш успішну реалізацію фізичної компоненти Державного стандарту базової середньої освіти забезпечать лише такі навчально-методичні комплекси, які будуть спрямовані на формування базових параметрів особистості відповідно до соціально обґрунтованої моделі випускника основної школи. Це можливо лише за умови, що пріоритетним стає такий підхід до створення навчально-методичних комплексів, коли вони формуються на спільній теоретико-методичній основі.

Проте проблема створення навчально-методичних комплексів, які забезпечать реалізацію як освітніх, так і соціальних стратегій навчання фізики в умовах стандартизації освіти на теоретичному і методичному рівнях, не є дослідженою.

Метою статті є висвітлення питання щодо визначення складу навчально-методичного комплексу, його змістовного наповнення, що забезпечить системне запровадження педагогічних методів і прийомів, спрямованих на реалізацію інноваційної моделі навчання фізики.

Очевидно, що в умовах підсилення уваги держави до природничо-математичної освіти потребують створення відповідні методичні матеріали, які забезпечать формування в учнів уміння вчитися. Це підручники нового покоління та розроблені до них навчально-методичні комплекси. Запропоновано підходи до тлумачення понять навчально-методичного комплексу і навчально-методичного комплекту, а саме: навчально-методичний комплект являє собою певний набір навчальних і методичних матеріалів, спрямованих на формування в учнів основ навчальної діяльності; навчально-методичний комплекс є моделлю навчально-виховного процесу, а його складові відображають єдину ідеологію навчання фізики.



Нами встановлено, що виконання завдань базової фізичної освіти щодо формування особистості, яка відповідає соціально обґрунтованій моделі випускника основної школи, у достатній мірі забезпечить такий склад навчально-методичного комплексу з фізики.

1. Підручник з фізики нового покоління, створений з урахуванням теоретичних і методичних засад розроблення навчальної книги, який відповідає сучасному стану основної школи, її вимогам, ураховує перспективи неперервної фізичної освіти та забезпечує освітні потреби учнів і професійні інтереси учителів. Розроблені нами підручники “Фізика 7” та “Фізика 9” за своїми структурою та змістом є не лише джерелом наукового знання, але й важливим фактором інтелектуального розвитку учнів. Методичні інновації, використані у підручниках, спрямовані на формування в учнів цілісної системи знань з фізики. При створенні підручників нами було враховано методологічні і психолого-педагогічні засади подання фізики як навчального предмета, а також співвідношення між фізикою як наукою та фізикою як навчальним предметом. Подання навчального матеріалу в підручниках “Фізика 7” та “Фізика 9” не зведено до простого відображення сукупності фізичних явищ, законів, понять і методів, а здійснюється з використанням таких структурних компонентів, які сприяють засвоєнню учнями знань з фізики, а також формуванню в них системи загальнонавчальних, інтелектуальних та спеціальних умінь. Особливого значення при використанні підручників нового покоління набуває методичне забезпечення для підготовки і проведення уроків за цим підручником. Ключовим фактором у реалізації завдань, поставлених перед фізичною освітою в основній школі, є принципова зміна функцій учителя, активне й ефективне використання ним у своїй діяльності інноваційних підходів до навчання, переорієнтація його педагогічної свідомості щодо безальтернативності інноваційного навчання. Водночас методична підготовка учителів не завжди є достатньою для запровадження нових технологій організації навчально-виховного процесу, зокрема до використання підручників нового покоління. За таких умов успішне впровадження нового підручника з фізики залежить, в першу чергу, від його авторів, оскільки якість методичного втілення їх задумів і ідей визначає результативність реалізації основних інструментів оновлення змісту фізичної освіти. Саме інтерпретація змісту підручника сприяє його відкритості для учнів, формуванню в них стійких навичок роботи як з цим підручником, так і з будь-якою навчальною книгою. Тому автори підручника мають забезпечити учителеві найбільш сприятливі умови для роботи з ним а, отже, до кожного підручника з фізики, який впроваджується у школі, необхідно додавати відповідне навчально-методичне забезпечення. Саме в такому методичному матеріалі автори повинні висвітлити своє бачення навчально-виховного процесу з фізики, який організується за їх підручником. З урахуванням вищезазначеного, нами розроблено навчально-методичне забезпечення до підручника “Фізика 9”, у якому узагальнено власний досвід організаційно-методичного забезпечення навчального процесу з фізики в основній школі, висвітлено проблеми викладання фізики в 9-му класі на рівні сучасного стану їх дослідження з урахуванням того, що у розв’язанні організаційно-методичних питань не може бути шаблону. Методичний матеріал розроблений на основі узагальнення власного досвіду викладання фізики і відповідає сучасним вимогам до фізичної освіти і спрямований на формування в учителів компетентності щодо методичного регулювання навчальної діяльності учнів при роботі за підручником.

2. Навчальні посібники – зошити для лабораторних робіт, які є засобами забезпечення практично-діяльнісної складової навчання фізики, спрямовані на надання допомоги учням і учителям при підготовці та виконанні фронтальних лабораторних робіт, відіграють важливу роль в умовах обмеженості часу уроку і забезпечують системний підхід до здійснення продуктивних способів пізнання у процесі експериментаторської діяльності. Використання зошитів для лабораторних робіт забезпечує інтеграцію наукових знань з індивідуально-психологічними особливостями учнів і сприяє їх інтелектуальному і особистісному розвитку, оскільки зміст і структура зошитів для лабораторних робіт забезпечують системний підхід до здійснення продуктивних способів пізнання та формування основ навчальної діяльності у процесі виконання фронтальних лабораторних робіт.

3. Педагогічний програмний засіб, розроблений до конкретного підручника з фізики як електронний додаток до цього підручника з урахуванням його особливостей. Зміст і структура електронного додатка мають бути спрямовані на розв’язання конкретних завдань навчально-виховного процесу, забезпечення їх індивідуалізації та адаптації до особистісних особливостей учнів, забезпечення умов для самостійної пізнавальної діяльності учнів як на уроках, так і в позаурочний час, для здійснення учнями самоконтролю та корегування одержаних навчальних результатів. До складу навчально-методичного комплексу “Фізика: основна школа” входить педагогічний програмний засіб – електронний додаток до підручника “Фізика 9”, який містить тестові завдання з вибором відповіді та з альтернативними відповідями до параграфів підручника. Запропонований педагогічний програмний засіб є ефективним для перевірки рівня засвоєння учнями знань під час уроку фізики, їх закріплення, виконання домашнього завдання, а також підготовки до тематичного та підсумкового контролю знань. Більшість запропонованих тестових завдань є якісними, оскільки найкраще сприяють оптимізації когнітивної функції пізнавального процесу. Це зумовлює підвищення рівня мотивації учнів щодо досягнення ними визначеної мети, їх прагненню до розуміння, пояснення та інтерпретації фізичних явищ і процесів, висвітлених у завданні, до з’ясування невизначеності, яка в ньому міститься. При використанні електронного додатка як на уроці фізики, так і в самостійній домашній роботі досягається значний педагогічний ефект, оскільки при цьому оновлюється інформаційний склад знань учнів, підвищується рівень їх самостійності в досягненні мети, виникає стимул до пошуку правильної відповіді, а, отже, відбувається активізація когнітивних процесів у діяльності учнів.

4. Навчальний-методичний посібник, який містить якісні тестові завдання з фізики. Використання якісних тестових завдань забезпечить можливість регулювання і стимулювання пізнавальних дій учнів, сприятиме оптимізації когнітивної функції пізнавального процесу, а також впровадженню методик масового тестування в структуру традиційного контролю знань учнів і підготовці їх до зовнішнього незалежного оцінювання.



5. Змістовне наповнення варіативної складової базового навчального плану основної школи (факультативні курси та інтегровані курси за вибором), програми яких узгоджені зі змістом конкретних підручників з фізики і відповідають принципу доступності. За умов обмеженої кількості годин, що відводяться на вивчення фізики в основній школі, значних можливостей надає використання варіативної складової базового навчального плану основної школи. Відповідно, це вимагає чіткої наукової концепції, що ґрунтується на сучасному стані загальноосвітньої школи та на перспективах її розвитку. І головним завданням на цьому шляху є розроблення відповідного змістовного наповнення. Позаурочна робота з фізики за рахунок годин варіативної складової базового навчального плану дозволяє підсилити і доповнити його інваріантну складову, що забезпечить одержання учнями нових теоретичних знань, оволодіння ними основами інших природничих наук, які не входять до інваріантної складової базового навчального плану, зокрема з астрономії. На нашу думку, найбільш придатними формами позаурочної роботи для реалізації вищезазначених завдань є факультативні заняття та курси за вибором. Очевидно, що цілі і завдання таких форм позаурочної роботи повинні поєднуватися з основними цілями і завданнями навчання фізики. Це забезпечить для учнів, які будуть брати участь у факультативних заняттях та курсах за вибором, більш широкі порівняно з іншими учнями можливості для одержання якісної фізичної освіти та підвищення рівня загальноосвітньої підготовки. Крім того, в рамках варіативної складової можна успішно здійснювати допрофільну підготовку учнів основної школи, діагностувати їх нахили, спрямованість і мотивацію до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності. Сьогодні видаються навчально-методичні матеріали, які містять програми факультативних курсів та курсів за вибором з фізики і в певній мірі забезпечують потреби допрофільної підготовки. Проте зміст цих програм неузгоджений зі змістом конкретних підручників з фізики і в більшості випадків не відповідає принципу доступності. Тому нами запропоновано програми факультативних курсів та інтегрованого курсу за вибором, які розроблені й структуровані відповідно до підручників “Фізика 7”, “Фізика 8” та “Фізика 9”, що дозволить учителям ефективніше використовувати варіативну складову базового навчального плану. До навчально-методичного комплексу “Фізика: основна школа” включено програми факультативного курсу “Природа світла та його властивості” для 7-го класу, факультативного курсу “Основи електродинаміки та ядерної фізики” для 9-го класу, інтегрованого курсу “Фізика та світ небесних тіл” для 7-го і 8-го класів. Реалізація варіативної складової базового навчального плану дозволяє змістити основний акцент у процесі навчання фізики з когнітивно-інформаційного аспекту навчальної діяльності учнів на емоційно-ціннісний аспект. При правильній організації позаурочної навчально-виховної роботи учень може відчути величезне почуття задоволення саме від процесу і результатів пізнання. Програми факультативних курсів та інтегрованих курсів за вибором мають ураховувати потреби учнів, але при цьому пропонувати їм зміст освіти, який є значущим для суспільства. Використання факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі дозволяє зробити навчально-виховний процес з фізики одночасно як особистісно, так й соціально орієнтованим і спрямувати учнів на подальший усвідомлений вибір фізичного, фізико-математичного або фізико-технічного профілів навчання в старшій школі.

6. Методичне забезпечення для політехнізації навчання фізики (тематичне планування політехнічного матеріалу за програмою з фізики), яке створює можливості для ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, техніки і технологій, ефективного засвоєння учнями як фундаментальних знань з фізики, так й соціального досвіду, дозволяє їм усвідомити цільове призначення освітнього процесу з фізики, забезпечує когнітивний та інтелектуальний розвиток учнів. До складу навчально-методичного комплексу “Фізика: основна школа” входить тематичне планування політехнічного матеріалу за програмою з фізики для 7-го, 8-го, 9-го класів. У зв’язку з необхідністю оновлення фізичної освіти виникла потреба і у відродженні її політехнізації. У радянській школі питанню політехнізації фізичної освіти приділялась велика увага. Чи не зробили ми помилку, коли відмовились від цього? Дійсно, з тих часів відбулися глобальні зміни як у суспільстві, так і в освіті. Але науково-технічний прогрес України, який сьогодні розвивається і буде стрімко розвиватися надалі у зв’язку із просуванням України до Європейського союзу та Світової організації торгівлі не лише не знижує, але й навпаки, різко підвищує вимоги до загальнонаукової та політехнічної підготовки будь-якого громадянина нашої держави. За цих умов і сьогодні не менш актуальним, ніж раніше, має стати питання щодо політехнізації навчання фізики. Очевидним є також той факт, що фізична освіта не виконує своїх функцій щодо орієнтації учнів на професії фізичного, фізико-математичного та фізико-технічного профілів. Як свідчить практичний досвід, професійна орієнтація в основній школі не є обов’язковою складовою навчання фізики. Тому, якщо вчитель фізики і використовує на уроках елементи професійної орієнтації, то частіше за все епізодично і у відриві від навчального матеріалу. Разом з тим найбільш раціональним є такий підхід до професійної орієнтації учнів у навчальному процесі з фізики, при якому головна увага зосереджується на підсиленні політехнічної підготовки учнів, на ознайомленні їх з основними напрямками науково-технічного прогресу, що базуються на досягненнях фізики, при одночасному інформуванні учнів про професії, пов’язані із застосуванням знань з фізики і техніки. Необхідно врахувати ще й такий аспект сучасної професійно-орієнтаційної роботи: вона покликана не лише допомогти учню обрати професію, але й сформувати в нього правильні погляди на цю професію, її духовну та економічну основи, на всі ті моральні і матеріальні питання, які з нею пов’язані. Крім того, у процесі професійної орієнтації необхідно також виховати в учня моральну готовність до обраної професії навіть у тому випадку, коли вона не є конкурентноспроможною, але потрібна суспільству. Важливо також відзначити, що політехнічний матеріал є ефективним не лише в аспекті ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, техніки і технологій, але й може розглядатись як потужний фактор впливу на підвищення рівня базової фізичної освіти.

7. Методичне забезпечення для формування матеріалістичного світогляду та антирелігійної спрямованості навчання фізики, яке в умовах повсюдної клерикалізації українського суспільства реалізує системне поступове введення учнів у суть наукового атеїзму, забезпечує становлення прийнятної для кожної особистості світоглядної ідеології, обізнаність із сутнісними засадами релігії як моделі світосприйняття, дозволяє робити висновки на основі неупереджених фактів і може бути використане при вивченні будь-якого фізичного явища або процесу. Представляє собою методичну схему, яка ґрунтується на аналізі позицій фізики та релігії з деяких основоположних питань, дозволяє поступово вводити школярів у суть наукового атеїзму і є універсальною, оскільки може бути використана при вивченні будь-якого фізичного явища або процесу. Очевидно, що найбільш ефективно реалізувати запропоновану схему можна в межах гуманістичної складової змісту фізики. гуманістичного змісту фізики. Адже у ХХ столітті у ній відбувся ряд виключно важливих відкриттів, значущість яких виходить за рамки самої фізики, і які стали загальнолюдським надбанням. Посилення гуманістичної спрямованості фізичної освіти допоможе у розв’язанні проблем, що пов’язані із виникненням нових систем цінностей на тлі деідеологізації освіти, кризи колишніх систем цінностей. Дійсно, сьогодні внаслідок проникнення релігійних ідей та лженаук у всі сфери суспільного життя суттєво змінився світогляд людей. Ставиться під сумнів роль науки в системі культури, духовного життя суспільства. Людина почала вірити в те, що не все можна пояснити з позицій природничих наук, що єдина наукова картина світу не є абсолютною і може бути перебудована. Набули поширення прогностичні дослідження, ідеї проектування майбутнього, але не на основі наукової методології, а з використанням антинаукових догм, які по суті проголошують ідеалістичну філософію. Все це ускладнює формування у молоді діалектико-матеріалістичного світогляду і взагалі знижує інтерес до фізики як провідної природничої науки. Цьому необхідно рішуче протидіяти. Отже, у процесі навчання фізики слід розкривати зв’язок між фізикою і розвитком суспільної свідомості, між фізикою та сприйняттям навколишнього середовища. Очевидно, що саме використання гуманістичного потенціалу фізики дозволить на тлі укорінення у свідомості людей антинаукових ідей та зниження авторитету фізики поєднати людину з цією наукою. Гуманізація навчання фізики здатна забезпечити правильну орієнтацію учнів у розумінні глобальних проблем, які необхідно розв’язати людству сьогодні, а також тих, що будуть поставлені перед ним у майбутньому. Фактично гуманізація навчання фізики сприяє вихованню нового стилю мислення, який спирається на природничо-наукове сприйняття світу. Отже, використовуючи гуманістичний потенціал фізики, можна навчати учнів основам діалектики, формувати в них матеріалістичний світогляд, що дозволить впритул підійти до розв’язання проблеми об’єктивного і свідомого ставлення учнів до релігії.

8. Методичне забезпечення для національно-патріотичного виховання, яке передбачає використання в процесі навчання фізики історико-наукового й історико-бібліографічного матеріалу, дозволяє розв’язати низку світоглядно-ціннісних і виховних завдань, сприяє формуванню особистості учнів. Використання історичного матеріалу забезпечує усвідомлення молоддю суті та значення наукових досліджень, дозволяє пов’язати фізичні знання й уявлення зі світом культурних цінностей, формує національну гордість та патріотизм, сприяє формуванню в учнів впевненості у тому, що становлення фізики в Україні – це поступова і наполеглива реалізація наукових ідей видатних представників української фізичної науки. Історико-науковий матеріал має також величезний філософський зміст і дозволяє продемонструвати, що суспільний і науковий розвиток завжди мають діалектико-матеріалістичний характер, а проблеми фізики і філософії знаходяться в нерозривній єдності.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка