4 клас Вчителя початкових класів Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іванців Ярослави Олексіївни Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”. Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко”



Скачати 101.09 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір101.09 Kb.


Відділ освіти Монастириської районної державної адміністрації

Монастириський районний методичний кабінет

Плани – конспекти уроків

читання

4 клас

Вчителя початкових класів

Горішньослобідської

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Іванців Ярослави Олексіївни

Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”.

Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко” (про нього). Т. Г. Шевченко „ Вітер з гаєм розмовляє…”, „Садок вишневий коло хати”

Мета. Глибше ознайомити дітей з життям та творчістю українського народного поета Т. Г. Шевченка. Показати , як поет оспівує красу рідного краю. Вчити виразно, чітко читати вірші, збагачувати словник учнів, сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну.

Обладнання. Портрет Т. Г. Шевченка, запис пісні „Садок вишневий коло хати”

( муз. М. Лисенка), книга „ Кобзар”.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового розділу.

- Як ви розумієте слова рідний край ? Де, по - вашому, найкраще місце на землі?

- Ви знаєте, що наша земля зветься Україна, ми звемося українцями. Ми любимо свій край, шануємо і поважаємо всіх людей Землі.

А чи знаєте ви, діти, що Україну теж шанують і знають у світі ? Яких ви знаєте людей, що принесли славу Україні у світі ?

Добре відомі в усьому світі й імена таких визнаних майстрів поетичного слова як Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського. Творчість цих видатних українських поетів назавжди увійшла у скарбницю світової літератури.

У розділі „ Поетична світлиця” ви зможете ближче ознайомитися із чудовими творами цих та інших поетів.

ІІ. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка.

а) Вступне слово вчителя.

б) Довідкове бюро (діти підготовлені заздалегідь по черзі розповідають


про поета)

-У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як півтора століття тому, 9 березня 1814 року.

- Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, - смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.

На 12 році Тараса спіткало нове горе - раптово, простудившись у дорозі, помер батько.

- Доля привела 17- річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де сталися важливі події його, де він став художником і вільною людиною.

- 22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу, А. Мокрицькому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.

- Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України, - вихід у світ книги віршів,, Кобзар” у 1840 р. Справді,

„Кобзар” належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.

- За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали - 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря - йому заборонялося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати - писав і малював, ховаючи у „ захалявні книжечки”.

- Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хворим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати ряд підручників.

- Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санки-Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня - День пам’яті поета, день національного трауру України.

Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори - могили великого Кобзаря - став національною святинею.

в) Опрацювання статті про поета „ Тарас Шевченко”

☼ Читання статті мовчки.

- Що нового ви дізналися із статті ?

☼ Вибіркове читання.

- Де зберігаються рукописи поета ?

- Що знаходиться на бульварі Тараса Шевченка у Києві ?

- Що зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка ?

ІІІ. Опрацювання вірша Т. Шевченка „ Вітер з гаєм розмовляє…”

а) Читання вірша учителем.

б) Словникова робота.

- Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.

Пливе один

Повен Дунаю

Поплив скіпок

Спиняє заграло

Спинить розмовляє

Погралися рибалоньки

- Прочитайте усі дієслова.

- Поясніть слово скіпка.

- Поясніть правопис слова з великої букви.

в)Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.

Зверніть увагу, як поет змальовує картини тиші і неспокою в природі.

г) Аналіз змісту вірша.

- Що поет описує у вірші ? Де плив човен ? Чому його понесло у море?

- Які вирази передають роздуми поета ?

- Як поет передав картини тиші і неспокою в природі ?

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що - відчути слухом.

- Які почуття викликав у вас цей вірш ? Чому ?

д) Вправи на розвиток швидкості читання.

- Читання вірша, напівприкриваючи букви лінійкою.

- Гра „ Знайди і прочитай”

Прочитайте рядочки вірша, в яких зустрічаються слова з першої колонки.

є) Виразне читання вірша.

- Який темп читання кожної строфи вірша ?

- Які почуття треба передати інтонацією ?

IV. Опрацювання вірша Т, Шевченка „ Садок вишневий коло хати”

а) Робота над заголовком. Мотиваційна підготовка до сприйняття твору.

- Прочитайте назву ще одного вірша Шевченка. Як ви думаєте, про що в ньому йдеться ?

- А тепер уявіть собі холодне підземелля з широкими кількаметровими стінами Петропавловської фортеці в Петербурзі. Тут, у казематі, захований від усього світу, в огидних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко найжахливіший квітень і травень свого життя 1847 року.

Його кати, мабуть, луснули б від злості, коли б довідалися, що їхній арештант і тут, у казематі, пише вірші, Цей цикл віршів Шевченко назвав „У казематі”. І серед них - „ Садок вишневий коло хати”.

б) Слухання фонозапису „ Садок вишневий коло хати”.

- Яка пора року описана ?

в) Словникова робота.

Вправа для розвитку мовної здогадки.

- Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.

В_ШНІ Х_ТИ

ПЛ_ГИ ПОД_Є

В_Ч_РЯ 3_ТИХ

КЛО_ ЙД_ТЬ

- Яке слово „зайве” у кожній колонці ? (Коло, хати) Чому ?

- Яке значення може мати слово коло ?

г) Повторне читання вірша вголос.

- Зі скількох строф складається вірш ?

є) Осмислення змісту поезії.

- Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

- Звідки повертаються дівчата ? Де вечеряє сім’я ?


- Хто подає вечерять ?

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати ?

- Знайдіть у вірші пестливі слова. Які почуття викликав у вас вірш ? Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ?

- Назвіть предмети, зображені у вірші, які ви сприймаєте зором, а


які - відчуваєте слухом.

є) Вправи на розвиток швидкості читання.

Напівголосне читання сусідові по парті, взаємоконтроль.

Гра „Хто уважніший”

- Доберіть з тексту спільнокореневі слова до іменників 1 колонки.

Знайдіть рими до слів 2 колонки.

ж) Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання.

- Які малюнки ви створили б до кожної строфи ?

- Які фарби ви використали б, щоб змалювати вишневий садок ? Людей ? Хату ?

з ) Виразне читання вірша.

VI. Домашнє завдання.

Вірш „ Садок вишневий коло хати” - напам’ять.



Тема. Поезія,що стала народною піснею.

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко „ Реве та стогне Дніпр широкий”. В. Скомаровський „ Кобзарі”.

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка, розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка ( збірки поезій для дітей, де вміщено вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”), запис пісні, картки для розширення поля читання.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашньою завдання.

а) Бесіда за змістом

- Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

- Звідки повертаються дівчата ?
- Хто подає вечерять ?

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?



б) Читання напам’ять вірша „ Садок вишневий коло хати”

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

І тая хата, і село.

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина…

(Б. Лепкий)

- Кого мав на увазі поет ?

- Хто ж такий Т. Шевченко ?

- Чому його називають народним поетом ?

б) Гра „ Співвіднесіть рядки з назвами твору”.

- Твори Т. Шевченка люблять усі - і дорослі, і діти. Багато пісень написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря - оспівування природи рідного краю, символів України - калини, верби, тополі.

- Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з назвами творів.

1. «Тече вода із-за гаю»

2. «І досі сниться…»

3. « Світає…»

4. « Садок вишневий коло хати…»

«…Вийшла з хати веселая, сміючись, мати….»

«… Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть…»

«…Хлюпочуться качаточка поміж осокою…»

«…Між ярами над ставами верби зеленіють…»

в) Гра „ Що зайве ?”

- Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.



ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

- Відкриємо „Кобзар”. Перші слова:



Реве та стогне Дніпр широкий

- Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки - долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!



VI. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр

широкий”.

а) Слухання фонозапису пісні „ Реве та стогне Дніпр широкий”.

- Які картини малює ваша уява ?

- Як звучала музика ?

б) Вправи на розвиток швидкості читання.
Читання „ буксиром” за учнем.

Вибіркове читання.

-Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що - відчути слухом



Гра „Знайди рими”.

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав {потоптав).



в) Виразне читання вірша.

- Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю на Дніпрі ?

- Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі ?

- Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи ?



г) Розгадування кросворда.

1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана у вірші ?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: „Сердитий вітер…”

5. Де перекликалися сичі ?

6. Із чого виглядав „ блідний місяць ”

- Що прочитали по вертикалі ? (Кобзар)

- Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу „Кобзар”.

д) Етимологічна хвилинка.

Кобза - слово тюркського походження , означає струнно-щипковий музичний інструмент.

Кобзарями називали українці співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза - кобзар - Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється.

Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, Тому що він виповів українському народові його життя.

V. Опрацювання вірша В. Скомаровського „ Кобзарі”

- Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського „ Кобзарі” і скажіть, де відбувається описувана подія.

- Прочитайте вірш вголос „ ланцюжком”.

- Хто були ці кобзарі ? Хто слухав пісні кобзарів?

- Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі ?

- Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними висловити?

- На яких словах треба зробити логічні наголоси ? З якою силою голосу треба читати ? Чому ? У якому темпі?

- Прочитайте вірш виразно.



VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка