“71”: 373. 3 Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання



Скачати 400.64 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2016
Розмір400.64 Kb.
  1   2   3
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АПН УКРАЇНИ

ЯНОВСЬКА ТАМАРА АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.955 “71”: 373.3



ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ


19.00.07 – педагогічна та вікова психологія


АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України


Науковий керівник: академік АПН України,

доктор психологічних наук, професор



Моляко Валентин Олексійович,

Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України,

завідувач лабораторії психології творчості

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Швалб Юрій Михайлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри соціальної роботи;
кандидат психологічних наук

Слободянюк Ігор Антонович,

Інститут соціальної та політичної

психології АПН України, м. Київ,

старший науковий співробітник

лабораторії фундаментальних

та прикладних проблем спілкування


Захист відбудеться 18 квітня 2008 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зал засідань.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, Київ, вул. Артема, 52-А

Автореферат розіслано “14” березня 2008 року
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М.Скоробогатько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Проблема розвитку мислення молодших школярів в останній час є основним завданням школи і стає все більш актуальною. Тому постає питання про пошук таких форм організації навчального процесу школярів, які б найбільшою мірою сприяли цьому розвитку.

За даними досліджень вітчизняних вчених - Г.О.Балла, Л.С.Виготського, Ю.З.Гільбуха, В.В.Давидова, О.К.Дусавицького, Д.Б.Ельконіна, Г.С.Костюка, С.Д.Максименка, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейна, О.В.Скрипченка, Ю.М.Швалба, - розвиток мислення є одним з основних завдань навчальної діяльності. Навчання є провідною діяльністю у початкових класах, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мислення учнів.

Зусилля науковців та практиків сьогодні спрямовані на пошуки нових організаційних і змістовних компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається розвиток мислення молодших школярів та оптимізується навчально-виховний процес. Для вирішення проблеми оновлення змісту шкільної освіти передбачається створення таких навчальних курсів, що спираються на реальний досвід школярів та їх зону найближчого розвитку, сприяють інтегрованому пізнанню оточуючого середовища.

Одним із таких напрямків оновлення змісту освіти є інтегроване навчання. Як свідчать дослідження педагогів і психологів останніх років – І.Д.Беха, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, К.Ж.Гуза, М.Г.Іванчук, В.Р.Ільченко, І.М.Козловської, Н.Г.Ничкало, В.Ф.Моргуна, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко, - інтегроване навчання ґрунтується на розвитку творчих здібностей, спонукає учнів до аналізу та узагальнення запропонованого навчального матеріалу, формує у них уміння об’єднувати в єдине ціле розрізнену навчальну інформацію.

Розвиток мислення молодших школярів в умовах традиційного навчання вже достатньо вивчений (Г.О.Балл, Д.Б.Ельконін, А.В.Запорожець, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, О.В.Скрипченко, Н.Ф.Тализіна, О.К.Тихомиров). Водночас психологічний вплив інтегрованого навчання на розвиток мислення школярів залишається ще не дослідженим.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження “Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання”.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану відділу профорієнтації і психології професійного розвитку Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України „Теоретичні та методичні основи профконсультаційної роботи з учнівською молоддю” (Державний реєстраційний номер 0199U000392). Тема дисертації затверджена на Вченій раді Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (протокол № 12 від 24 грудня 1998 р.) та погоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології України (протокол № 5 від 14.06.1999 р.).

Об’єкт дослідження – мислення молодших школярів.

Предмет дослідження - психологічні особливості та динаміка розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання.

Мета дослідження – виявлення та наукове обґрунтування впливу інтегрованого навчання на розвиток мислення молодших школярів.

Відповідно до об’єкта, предмета й мети визначено такі завдання роботи:

1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблеми розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання.

2. Виявити психологічні особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах традиційного навчання.

3. Виявити тенденції впливу інтегрованого курсу з різною інтенсивністю викладання на розвиток мислення учнів початкових класів.

4. Визначити та експериментально перевірити шляхи подальшого удосконалення розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання.



Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дисертації завдань та досягнення сформульованої у роботі мети використовувалися загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація), на основі яких проведено: аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, порівняльний аналіз різноманітних підходів до розвитку мислення, узагальнення теоретичних і практичних даних з проблеми вивчення розвитку мислення, - що дало змогу визначити стан розроблення означеної проблеми; методи збору емпіричних даних (констатувальний експеримент, в тому числі трирічний лонгітюд, психологічне тестування за допомогою методики Д.Векслера, опитування, анкетування, бесіда, спостереження, формувальний експеримент), що давали можливість експериментально дослідити розвиток мислення молодших школярів; методи обробки та інтерпретації отриманих даних, які поєднували кількісний та якісний порівняльний аналіз.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося з учнями I-IV класів на базі шкіл №№ 10, 30, 31, 37 м. Полтави. Загальна кількість досліджуваних склала 306 осіб.

Наукова новизна дослідження: визначено чинники впливу інтегрованого навчання на розвиток мислення учнів початкових класів; вперше експериментально підтверджено залежність розвитку мислення молодших школярів від умов інтегрованого навчання; обґрунтовано й апробовано модифіковану програму інтегрованого курсу, спрямовану на удосконалення розвитку мислення молодших школярів; набули подальшого розвитку уявлення щодо шляхів удосконалення розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає у доповненні та розширенні наукових знань про особливості та показники розвитку мислення молодших школярів; у поглибленні уявлень про динаміку та вікові особливості розвитку мислення школярів початкових класів; у поглибленні наукових знань про вплив інтегрованого курсу на розвиток мислення учнів молодшого шкільного віку.

Практичне значення дослідження. Визначені особливості розвитку мислення молодших школярів, що відбуваються під впливом інтегрованого курсу, можуть слугувати для подальшої оптимізації процесу навчальної діяльності у початкових класах як при традиційному, так і при інноваційному навчанні. Теоретично обґрунтована та експериментально використана методика діагностики розвитку мислення дітей молодшого шкільного віку може бути використана практичними психологами та вчителями для вивчення мисленнєвої сфери молодших школярів. Результати експериментальної перевірки впливу інтегрованого курсу на розвиток мислення молодших школярів впроваджено у навчально-виховний процес та психолого-педагогічну роботу вчителів та шкільних психологічних служб, у роботу лабораторії інтеграції при Науково-методичному центрі інтеграції змісту освіти АПН України, у програми курсів підвищення кваліфікації вчителів Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського. Обґрунтовано психологічні резерви підвищення впливу інтегрованого навчання на розвиток мислення учнів молодшого шкільного віку.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті і завданням; репрезентативністю вибірки; застосуванням методів статистичного аналізу та впровадженням результатів дослідження в практику.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та виступів на: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-психологічні детермінанти становлення громадянськості сучасної молоді у контексті спадщини А.С.Макаренка” (Полтава, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Розвивальна освіта і багатомірний досвід особистості” (Полтава, 2005); на засіданнях відділу профорієнтації і психології професійного розвитку Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України; на засіданнях лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки АПН України; на теоретичному семінарі кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка; на засіданнях педагогічних рад шкіл та методичних об’єднань шкільних психологів м. Полтави; засіданнях вченої ради Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ЗОШ №№ 10, 30, 31, 37 (м. Полтава, довідка № 19-24/1508 від 27.09.2002 р.); у роботу лабораторії інтеграції при Науково-методичному центрі інтеграції змісту освіти Академії педагогічних наук України (м. Полтава, довідка № 32 від 16.10.2002 р.); у програми курсів підвищення кваліфікації вчителів Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського (довідка № 372 від 18.09.2002 р.); у психолого-педагогічну роботу вчителів та психологічної служби школи – гімназії № 31 (м. Полтава, довідка № 374 від 6.02. 2007 р.).



Публікації. Результати й основний зміст дисертації висвітлено у 13 одноосібних публікаціях автора, серед них 7 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загального висновку, додатків та списку використаних джерел (215 найменувань; серед них - 11 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки, з них 170 сторінок основного тексту. Робота містить 10 рисунків та 25 таблиць. Об’єм додатків складає 84 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його об’єкт, предмет і мета, сформульовані завдання роботи, висвітлено її наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, наведено дані про апробацію результатів дослідження та їхнє впровадження у практику.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз проблеми розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання” - проаналізовано розвиток мислення молодших школярів у процесі навчальної діяльності, у тому числі в умовах розвивального навчання, визначено концептуальні засади дослідження проблеми розвитку мислення учнів початкових класів у навчально-виховному процесі в умовах інтегрованого підходу.

Аналіз науково-психологічної літератури свідчить, що розвиток мислення являє собою складне явище, яке характеризується цілою сукупністю рис і обумовлене рядом причин: змістом знань, методами (О.М.Кабанова–Меллер, Н.О.Менчинська); розвиток мислення дитини не можна розглядати у відриві від її психічного розвитку в цілому, від багатства інтересів дитини, її почуттів і всіх інших складових, які утворюють її духовний склад (З.І.Калмикова); розвиток мислення являє собою складну динамічну систему кількісних та якісних змін, які відбуваються у мисленнєвій діяльності людини у зв’язку з її віком і збагаченням життєвого досвіду (Б.Г.Ананьєв).

Розвиток мислення характеризується цілою сукупністю показників: уміння діяти подумки (Л.В.Занков), процес аналізу і синтезу (Г.О.Люблінська), широке самостійне перенесення сформованих раціональних прийомів мисленнєвої діяльності на навчальні та позанавчальні завдання (О.М.Кабанова–Меллер), багатий запас та міра системності знань (Н.Ф.Тализіна). На основі вимог сьогодення до удосконалення особливостей мислення учнів початкових класів нами було виокремлено показники розвитку мислення, що відіграють найбільш важливу роль під час оволодіння дітьми новим складним навчальним матеріалом: швидкість, здатність до синтезування, узагальнення, креативність, логічність, лабільність, обізнаність.

Вихідним моментом у вивченні досліджуваної проблеми є думка науковці щодо того, що у процесі керованого навчання відбувається розвиток мислення молодших школярів (Г.О.Балл, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, В.Р.Ільченко, І.М.Козловська, Т.В.Косма, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, Ж.Піаже, О.В.Скрипченко, Н.Ф.Тализіна, Ю.М.Швалб, І.С.Якіманська, Т.С.Яценко). Більшість дослідників стверджують, що в ході навчальної діяльності відбувається розвиток як окремих операцій та показників мислення учнів, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, логічності, креативності, обізнаності та ін., так і мислення у цілому.

Висвітлюється та аналізується проблема розвитку мислення молодшого школяра в процесі розвивального навчання. Суттєвою ознакою цього навчання є те, що воно використовує такі види діяльності, що актуалізують розвиток мислення учня, усувають взаємозаперечуючу концентричність у навчанні, забезпечують цілісність розвитку психіки та особистості дитини. Більшість дослідників стверджують, що для дітей молодшого шкільного віку є характерним сприйняття не лише практичних, а й теоретичних знань (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, Л.В.Занков, О.М.Леонтьєв, Ю.М.Швалб).

Залежність розвитку мислення молодших школярів від характеру навчання та можливості його інтенсифікації через спеціальну організацію діяльності (спостереження, творчу та колективну діяльність, практичні дії, створення перспектив, формування міжособистісних відносин) доводиться у дослідженнях Л.І.Божович, В.В.Давидова, О.К.Дусавицького, Г.С.Костюка, П.Я.Гальперіна, Д.Б.Ельконіна, С.Д.Максименка, В.Ф.Моргуна, О.В.Скрипченка, І.А.Слободянюка, Н.Ф.Тализіної, але з’ясовані закономірності стосуються переважно традиційного навчання.

Теоретичний аналіз дозволив встановити проблеми розвитку мислення молодших школярів в умовах традиційного навчання: зміст традиційного навчання не сприяє розвитку науково-теоретичного мислення дитини; не дає змоги з’єднати розрізнені частини оточуючого світу у єдину картину; не спостерігається системність розвитку мислення учнів; не враховуються творчі можливості дітей; не збагачується словниковий запас (Н.І.Білоконна, О.К.Дусавицький, Е.В.Ільєнков, Т.В.Косма, В.Ф.Моргун, О.В.Скрипченко). Уточнено недоліки розвивального навчання: слабко враховується зв'язок молодшого школяра з оточуючим світом; у незначній мірі використовуються у діяльності учнів органи чуття, що мають можливість впливати на розвиток їх мислення; не дає можливості для більш систематичного застосування теоретичних знань дітей у практичній діяльності; не в повній мірі використовує методи колективної роботи молодших школярів з навчальним матеріалом .

В той же час сьогодні все більш поширеними стають інтегровані курси. Дослідженню питань оновлення та інтеграції змісту освіти присвячені роботи останніх років І.Д.Беха, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, М.Г.Іванчук, В.Р.Ільченко, І.М.Козловської, В.Ф.Моргуна, Н.Г.Ничкало, В.А.Семиченко.

Вченими підкреслюється, що інтегрований підхід дозволяє усунути ряд недоліків традиційної сучасної початкової освіти: протиріччя між об’єктивно зростаючим обсягом наукових знань і неможливістю засвоєння системи цих знань у рамках діючої традиційної організації навчання, недостатній розвиток мислення учнів, дублювання та різні підходи трактування спорідненого навчального матеріалу, асинхронність вивчення окремих тем, порушення наступності у викладанні предметів і ряд інших. Інтеграція може призвести до значного скорочення загального обсягу змісту середньої освіти і розвантаження навчальних програм (К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, І.М.Козловська). У роботах дослідників наголошується на тому, що спираючись на досягнення провідних педагогічних напрямків, інтегроване навчання створює умови для ефективного розвитку мислення молодших школярів.

У другому розділі - ”Експериментальне дослідження розвитку мислення учнів початкової школи в умовах традиційного навчання” охарактеризована організація і обґрунтована методика експериментального вивчення розвитку мислення молодших школярів, проаналізовані загальні та групові тенденції розвитку мислення учнів початкової школи в умовах традиційного навчання.

Дослідження вербального (словесно-логічного) і невербального (наочно-дійового та наочно-образного) показників мислення молодших школярів здійснювалося за допомогою методики Д.Векслера. Словесно-логічний (вербальний) показник визначався на основі виконання завдань субтестів вербальної шкали цієї методики (виявлення інформативності у різних областях сучасних знань, здатності до швидкого знаходження асоціацій до предметів; здатності до абстрактного мислення, формування понять, умовиводів, здатності до творчого мислення; уміння оперувати числами за певними правилами; рівня розвитку логічного мислення, уміння логічно узагальнювати, абстрагуватися, виявлення схожості у двох поняттях; легкості переходу від однієї діяльності до іншої). Невербальний показник визначався за допомогою виконання завдань субтестів невербальної шкали методики (дослідження процесів наочно-дійового та наочно-образного мислення, виявлення уміння здійснювати синтез невербального матеріалу; легкість оперування образним матеріалом; виявлення здатності до зорово-моторної координації, легкість переходу від однієї діяльності до іншої).

У таблиці 1 запропоновано психодіагностичний інструментарій дослідження розвитку мислення молодших школярів.

Таблиця 1

Показники розвитку і засоби діагностування мислення молодших школярів

Показники розвитку мислення

Засоби діагностування

Швидкість

- тест «Словник» для виявлення рівня швидкості у вербальному мисленні молодшого школяра

Синтезування

- тести «Кубики Косса» та «Складання фігур» для виявлення здатності молодших школярів синтезувати ціле з частин

Узагальнення

- тести «Аналогії – схожість» та «Відсутні деталі» для виявлення спроможності учнів початкових класів до узагальнення

Лабільність

- тести «Повторення цифр» та «Кодування» на легкість оперування певним матеріалом

Логічність

- тести «Арифметичний» та «Послідовні картинки» для на виявлення здатності учнів до відтворення певних подій та надання їм логічної цілісності

Креативність

- тест «Лабіринт»для виявлення рівня креативності молодшого школяра

Обізнаність

- тести «Загальна обізнаність» та «Тямущість» для виявлення розуміння висловів та рівня вербального розвитку

Для вивчення особливостей розвитку мислення учнів початкових класів додатково було застосовано опитування батьків дітей, анкетування учителів, бесіди з школярами та спостереження за їх діяльністю і поведінкою під час навчального процесу та поза його межами.

Результати констатувального дослідження особливостей розвитку мислення першокласників за традиційними умовами навчання представлені у таблицях 2 та 3.

До участі у дослідженні на цьому етапі були залучені учні трьох класів, які умовно склали три групи відповідно до подальшої програми роботи з ними.



Таблиця 2

Домінуючий вид мислення першокласників (у %)

Вид мислення

Група 1

Група 2

Група 3

Наочно-дійовий

67,5

63,45

68,0

Наочно-образний

32, 7

36, 9

32, 1

Словесно-логічний

-

-

-

Зазначено, що в умовах традиційного навчання показник невербального мислення учнів переважає показник вербального мислення. В цих групах спостерігається єдина тенденція: переважає кількість учнів з наочно-дійовим мисленням, дещо менше – з наочно-образним мисленням. Це свідчить, що під час виконання навчальних завдань для цих дітей характерна опора на сприйняття конкретного матеріалу, безпосереднє чуттєве сприймання навколишнього світу.

У більшості досліджуваних виявлено недостатнє розуміння змісту засвоєних понять та опанування новими, поверхневе оперування цими поняттями у навчальній діяльності, поверхове розуміння взаємозв’язків між поняттями, які відбивають взаємозв’язки самих предметів та явищ дійсності, нездатність передавати в абстрактних поняттях результати сприймання оточуючого середовища, недостатній розвиток таких операцій мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння – тобто несформованість словесно-логічного мислення.

Зафіксовано, що показники розвитку мислення молодших школярів (особливо – швидкості (39,6%), логічності (30,2%), креативності (20,4%)) мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного оволодіння дітьми навчальним матеріалом (див. табл. 3).



Таблиця 3

Показники розвитку мислення першокласників

в умовах традиційного навчання(у %)

Показники розвитку мислення

Рівні розвиненості показників

Високий

Середній

Низький

Гр.1


Гр.2


Гр.3


Гр.1


Гр.2


Гр.3


Гр.1


Гр.2


Гр.3


Швидкість










39, 6

36,2

32,2

60,4

63,8

67,8

Синтезування










60,3

52,3

48,2

39,7

47,7

51,8

Узагальнення










59,8

68,3

59,4

40,2

31,7

41,6

Лабільність










52,8

56,2

56,1

47,2

43,8

43,9

Логічність










30,2

40,6

16,7

69,8

59,4

83,3

Креативність










20,4

16,2

24,6

79,6

83,8

75,4

Обізнаність

16,2

-

9,3

36,6

24,5

32,7

47,2

75,5

58

Тобто на початку навчання мислення першокласників має такі особливості: недостатнє уміння учнів до сприйняття та засвоєння образного і словесного матеріалу; слабка здатність до умовиводів; недостатнє уміння об’єднувати предмети чи явища на основі певної ознаки; недостатня спроможність об’єднувати розрізнені частини у ціле на основі попереднього аналізу, встановлювати зв’язки і відношення між ними; недостатнє уміння застосовувати накопиченні раніше знання у навчальній діяльності; наявні труднощі у знаходженні схожості і відмінностей між предметами та їх зображеннями, у смисловому запам’ятовуванні навчального матеріалу, у творчому виконанні завдань; недостатня здатність до відтворення певних подій та надання їм логічної цілісності.

Узагальнення результатів констатувального етапу дослідження дозволило визначити основні проблеми у розвитку мислення першокласників в умовах традиційного навчання: недостатній рівень таких показників, як швидкість, логічність, креативність; недостатній рівень мисленнєвих операцій синтезування і узагальнення; домінування наочно-дійового та наочно-образного мислення.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка впливу інтегрованого курсу „Довкілля” на розвиток мислення молодших школярів” дана характеристика курсу «Довкілля» як найбільш поширеного у початковій школі інтегрованого навчального предмету та аналізуются особливості його викладання. Розкрито динаміку розвитку мислення учнів початкових класів у процесі вивчення ними інтегрованого курсу. Аналізується вплив інтегрованого курсу „Довкілля” з різною інтенсивністю викладання на розвиток мислення молодших школярів. Визначенні психологічні резерви підвищення впливу інтегрованого навчання у молодшому шкільному віці на розвиток мислення учнів.

Програма інтегрованого курсу передбачає формування ряду психологічних прийомів та операцій мислення молодших школярів: здатність до пояснення конкретних значень, оперування числовим матеріалом, умовиводів і змістовних суджень, класифікування, упорядкування, абстрагування, порівняння, розрізнення істотних деталей навколишніх предметів, відтворення окремих подій та надання їм логічної цілісності, синтезування цілого з частин. Зміст програми «Довкілля» спирається на зону найближчого розвитку та реальний досвід дитини, сприяє інтегрованому пізнанню нею навколишнього світу та його закономірностей, базується на практичному спрямуванні навчальної діяльності учня. Метою даного курсу є підбір таких засобів навчання (уроки серед природи, лабораторні роботи, виготовлення моделі до раніше вивченого реального предмету чи явища, колективна робота в групах, тощо), які спрямовано на оптимізацію навчального процесу і розвиток мислення учня, формування дитини як суб’єкта пізнавальної та практичної діяльності.

Експериментальна перевірка відбувалася у формі трирічного лонгітюду. Результати експериментальної перевірки (сумарні дані за групами 1,2), які вивчали курс “Довкілля” з різною інтенсивністю у порівнянні з контрольною групою (група 3), яка вивчала традиційний курс природознавства, наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Вплив інтегрованого навчання на розвиток мислення молодших школярів

Методика

Показник

Середні значення

Експериментальна

група (3 год/тижд – «Д»)



Експериментальна група

(1 год/тижд – «Д»)



Контрольна

Група


На п-ку

експ-ту


Напр-ці експ-ту

На п-ку

експ-ту


Напр-ці експ-ту

На п-ку експ-ту

Напр-ці експ-ту

Дитячий варіант тесту Д.Векслера


Повний

120

139

119

133

110

126

Вербальний

113

139

111

134

108

120

Невербальний

115

137

114

132

109

116

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка