8 кроків підготовки сучасного ефективного уроку



Скачати 443.49 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації27.02.2016
Розмір443.49 Kb.
1   2   3   4

Пояснення нової теми


Розглядаючи класичну форму подачі нового матеріалу, в якій головну скрипку грає вчитель (розповідь, лекція), то слід вирішити, як примусити у цей момент учня як мінімум не відволікатися, а як максимум — слухати. В. М. Лізинський у книзі «Прийоми і форми навчальної діяльності» пропонує такі прийоми активізації пізнавальної діяльності:

  1. Учні по ходу пояснення нового проблемного матеріалу не ведуть конспект, а записують питання, що виникають, за найцікавіші з яких виставляються оцінки.

  2. У процесі пояснення нового матеріалу треба виписувати всі вивчені та нові поняття.

  3. У процесі пояснення нового матеріалу пропонується скласти опорний конспект.

  4. У процесі пояснення вчитель через кожні декілька хвилин задає цікаві короткі задачі й завдання на розуміння, пояснення і застосування.

  5. До пояснення учні списують з дошки таблицю, яку вони повинні заповнити в процесі пояснення.

Спробуємо оцінити рекомендації пана Лізинського з погляду проведення реального уроку в реальному житті. Питання — це добре, це як мінімум свідоцтво того, що вчителя слухали. Але питання виникатимуть тільки в тому випадку, якщо розповідь учителя або буде дуже цікавою (не тільки в значенні виконання, але і в значенні фактажу), або зачіпатиме актуальну тему. Виписувати поняття — це теж добре, але нудно. До цієї ж категорії належить заповнення таблиці. Складати опорний конспект — ідея чудова, але це робота не для всіх. Треба дуже багато працювати в цьому напрямі, тобто не тільки навчити, але й регулярно вдосконалювати навички складання опорних конспектів (або структурнологічних схем). А ось перемежати пояснення короткими задачами і завданнями на розуміння і пояснення — це дійсно ефективно.

Заглянемо ще раз у книгу В. М. Лізинського, і буде чудово, якщо хтось візьме на озброєння рекомендації автора. Перед поясненням нового матеріалу автор пропонує: «На початку уроку за підручником протягом 15 хвилин скласти на вибір змістовний план, тези, планконспект, відповіді на питання за параграфом або матеріалом, який учитель пояснюватиме на уроці. При цьому заповнення плану робиться так, щоб залишилися великі поля (одна третина аркуша). Після цього протягом 20 хвилин учитель пояснює новий матеріал, а учні виписують на поля ті думки і міркування, які відкрилися їм у ході розповіді вчителя. На третьому етапі уроку учні протягом 7–8 хвилин вносять цікаві доповнення до пояснення вчителя».




Вивчення основних понять нової теми
Неокласика

Уже кожен педагог зрозумів, що сучасне навчання вимагає якомога більшої та активної участі учнів у навчальному процесі. Навіть коли мова йде про класичні напрями діяльності вчителя, важливо, щоб учні мали активну роль у сценарії уроку. З цієї точки зору пропонуємо варіанти вивчення понять нової теми. Оскільки на уроці учні працюють на рівних з учителем засадах, то, мабуть, такий підхід можна назвати «неокласика». Дійсно, в цих методичних прийомах принципово немає нічого революційного та нового, але учень уже не є пасивним споживачем знань.

Три-п’ять хвилин кожного уроку вчитель приділяє осмисленню понять нової теми, які завжди виписуються на дошці.

Для роботи над поняттями можна використовувати невеликі структурнологічні схеми — «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка». «Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.




Кросворд


Вивчати новий матеріал можна із допомогою кросворду. Декілька груп учнів на підставі вивчених тем заповнюють кросвордну сітку, при цьому може бути закладене одне слово або ціле речення. Завдання полягає в тому, щоб на підставі заповненого кросворду, користуючись підручником або без нього, учні інших груп (кросворди передаються по колу) знайшли пояснення названих проблем, дали формулювання понять, назвали імена учасників подій.

Так само використовується і класичний спосіб, коли наочний кросворд (або сканворд) не заповнений і необхідно з допомогою підручника і довідників або без них заповнити порожні клітинки.


Поради Конфуція (2500 років тому)


  • Поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями.

  • Вчитися тільки через діяльність.

  • Використовувати навколишній світ як клас для навчальних занять.

  • Використовувати в навчанні та викладанні музику та поезію.

  • Поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю.

  • Навчатися того, як треба вчитися, не обмежуючись тільки навчальними фактами.

  • Пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання.

  • Формувати моральні цінності та ввічливість.

  • Створювати всім рівні можливості.



Крок 6 Робота в групах

Вчи інших!


Головна теза основи сприйняття різних методів навчання — «Вчи інших!».

Із цього приводу професор нейроанатомії, відомий дослідник мозку з Каліфорнійського наукового центру маріан Даймонд ще в 1990 році рекомендувала: «Я прагну представити концепцію, за якою кожен може бути вчителем. Кожен повинен бути точним, як учитель, коли йдеться про факти, і водночас творчим, щоб у майбутньому спрямовувати ідеї в нове русло. Коли ми довідуємося про щось нове, варто озирнутися довкола, аби знайти іншу персону, щоб поділитися з нею інформацією. Завдяки цьому “асоціативна кора” нашого мозку створює нові ідеї».

Чи існує зв’язок між «навчанням інших» і груповою роботою? Існує! адже суттю групової роботи і є «навчання інших». Групова робота — це спосіб спільного розв’язання проблем.

Організація роботи в групах


Як сформувати групу? Роботу в парах учителі часто називають груповою роботою. Дійсно, у парах легше, ніж поодинці, щонебудь обговорити і пригадати, і випробовувати на міцність той або інший варіант свого розуміння. але двоє можуть запросто посваритися, і подальша робота зайде в тупик.

Інша справа, коли поряд третій. Якщо двоє не порозумілися, то у третього з’являється можливість побачити, на чиєму боці правда, і вплинути на думки сперечальників. От чому двоє — це мала група, але не та мала група, в якій природним чином складаються учнівські обговорення, розуміння, відкриття. У групі може бути від трьох до восьми учнів, але деякі педагоги вважають, що оптимальний варіант — група із шести чоловік. І пояснюють свій вибір тим, що, якщо обговорення в малій групі «зашкалило», то у кожного із шістьох є можливість знайти однодумців і тимчасово об’єднатися або в пару, або в трійку. Підкреслимо, що ці пари і трійки — тимчасові, ситуаційні й добровільні. Роботу всієї малої групи вони не руйнують, а вибудовують.

Вважається, що ділити клас на групи можна тільки двома способами: за вказівкою вчителя (авторитарно) або за бажанням самих учнів (нібито демократично). Обидва способи розподілу можуть супроводжуватись обуреннями, затяжними сперечаннями, «розбираннями», склоками і навіть демонстративними відмовами працювати. Є третій спосіб об’єднання в команди — за якоюнебудь випадковою ознакою. В іграх такий розподіл називається жеребкуванням. Найпростіше і безвідмовне жеребкування — за лічилочкою. Існує багато способів поділити на команди без склок (за абеткою не тільки прізвищ, але й імен, і навіть побатькові; за розрізаними листівками, датами або місяцями народжень і т. д.). Скористайтеся фантазією дітей, і прямо на уроці запитайте: «а як нам справедливо поділитися на три (чотири або п’ять) команд?» Напевно, після невеликої заминки учні запропонують цікаві варіанти об’єднання в команди.

Тепер про найскладніше і найважливіше — про завдання для команд. Завдання мають бути простими, здійснимими, але цікавими. Як говорив канадський педагог Ашлі Монтагю: «У навчанні важлива методика, а не просто набір знань. Важливо те, що вдається витягнути з учня, а не те, чим його заповнити».



Як розподілити обов’язки в групах? Ніхто не обмежує фантазію вчителя в тому, які ролі запропонувати учням під час роботи в групах. Ймовірно, основним критерієм кількісного і якісного складу групи буде список завдань (залежать від теми уроку), які слід виконати групі. але дуже важливо, щоб жодна дитина не залишилася без «посади».

  1. Посильний. Роль посильного — це як чемодан з подвійним дном. Учням здається, що посильному потрібно лише підійти, узяти і принести завдання. Цю роль не бояться навіть «найулюбленіші» й «золоті» діти. а насправді посильному треба зрозуміти інструкцію, запам’ятати її і пояснити іншим. а це не так і просто.

  2. Командир (організатор). Підтримує порядок, організовує роботу в групі, стежить за часом обговорення, збирає ідеї, дає можливість кожному висловитися. Зібраність, відповідальність і толерантність — це якості, які повинні бути в організатора.

  3. Секретар. Записує основні ідеї під час обговорення, здає роботу групи (якщо вона виконується письмово). чіткий почерк, навички грамотного листування, здібності до оформлювального стилю.

  4. Доповідач. «Золотий голос» групи, інтелектуальність, кмітливість, грамотна мова; представляє під час загального обговорення відповідь групи, відповідає на додаткові питання аудиторії.

  5. Спостерігач. Бере участь в обговоренні нарівні з іншими, критично оцінює ідеї. Виконує роль рефері, спостерігає за ефективністю спілкування в групі.

Кожен учасник групи повинен:

  • Брати активну участь у роботі групи.

  • Вміти вислухати кожного, поважати думку інших.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка