«А літа стрілою пролітають, забирають все добре з собою»



Скачати 193.26 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір193.26 Kb.
До 200-річчя від дня

народження Т. Шевченка
Українська література, 9 клас

«А літа стрілою пролітають, забирають все добре з собою»

(Огляд життя і творчості Т. Шевченка)


Мета: поглибити знання з біографії письменника, з’ясувати основні віхи його життєвого і творчого шляху, розширити культурний кругозір, формувати ключові компетентності;

розвивати зоро-слухову пам'ять, уміння конспектувати почуте й побачене, презентувати книги, спілкуватися на задану тему, навички взаємооцінювання;

виховувати на прикладах з біографії Т. Шевченка шанобливе ставлення до духовного світоча української нації, патріотичні почуття, прагнення самореалізуватися, бажання глибше пізнати Т.Шевченка.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, твори письменника, література про Кобзаря, мультимедійна презентація з озвученням.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи, прийоми, форми роботи: «Уявний подарунок», «Мікрофон», гронування, робота в парах,четвірках; бесіда, повідомлення, робота з тестами.

Він запалив світло – і стало видно по всій Україні,

куди з нас кожен мусить простувати.

П. Куліш

Перебіг уроку



I. Створення сприятливого мікроклімату. Прийом «Уявний подарунок».
II. Оголошення теми, епіграфа уроку.
III. Мотивація навчання. Прийом «Мікрофон» (див. додаток 1).
IV. Цілевизначення (усно).
V. Виконання цілей уроку.
1. Актуалізація знань. Гроно «Т.Шевченко». Прийом «Сам – у парах – четвірках – усі разом».
2. Життєвий і творчий шлях Т.Шевченка у слайдах з озвученням.
Завдання учням. Доповнити гроно «Т.Шевченко» у процесі перегляду слайдів (доповнення виділити, наприклад, підкресленням).
Зовнішня мотивація навчальної діяльності. Контрольні тести за змістом слайдів.
Слайд 1

«Любов, Бог, Шевченко…Кожен повинен осягнути ці поняття сам для себе, інші здатні лише допомогти вам у цьому пекельному труді, але не здатні зробити цей труд за тебе» (Г. Клочек).

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури» (І. Франко).

«Шевченко для свідомості українців – не просто література. Він – наш всесвіт» (В. Базилевський).


Слайд 2
9 березня 1814 року в селі Моринці (тепер Черкаської області) в одного з Енгельгардових кріпаків, Григорія Грушевського-Шевченка, і його дружини Катерини (дівоче прізвище Бойко) народився син Тарас. Коли хлопчикові не було й двох років, його батьки перебралися до Кирилівки, і там, у вбогій хатині діда Івана, минули дитячі літа майбутнього великого поета України.
Слайд 3
Коли Тарас підріс, то батько віддав його в науки до дяка. «По суботах, перед розпуском по домівках, усіх нас, і правих, і винуватих, сікли, причитуючи четверту заповідь». «… протягом двох років тяжкого життя в так званій школі пройшов я граматику, часословець і нарешті Псалтир. Під кінець мого шкільного курсу дячок посилав мене читати, замість себе, Псалтир по усопших кріпосних душах…».
Слайд 4
Коли Тарасові було дев’ять з половиною років, заснула вічним сном його мати (мала всього 37 років): її…ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила…


Слайд 5
Після смерті жінки батько, залишившись із шістьма дітьми, одружився вдруге. Лиха мачуха робила всілякі кривди пасербам, навіть сліпеньку Марусю викидала з хати. Батько чумакував, брав із собою у мандри малого Тараса. В одній з таких подорожей застудився. Умираючи й віддаючи свої передсмертні розпорядження, Григорій Шевченко між іншим сказав: «Синові Тарасові з мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком; з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе». Тарасові саме минув одинадцятий рік, коли помер батько.

Слайд 6
З ранніх років виявлялась у Шевченка пристрасть до малювання. Малював, де тільки міг: на стінах, дверях, воротах. Щоб осягнути це ремесло, Тарас звертався за наукою до сільських дяків – малярів. Вони не вчили хлопця, а мали за хатнього наймита. Попрацювавши трохи, Тарас залишав їх. І ось, коли хлипнівський дяк, побачивши в хлопця талант до малювання, погодився вчити його і відправив за дозволом до управителя, то той, за вказівкою нового власника кирилівських кріпаків, саме набирав для нього двірню. І Тарас стає спочатку кухарчуком, а потім козачком у пана Енгельгарда.


Слайд 7
У 1829 році Тарас разом з іншими слугами опинився у Вільно (тепер Вільнюс), де Павло Енгельгард служив ад’ютантом Литовського воєнного губернатора.
Слайд 8
Одного разу, коли пан і пані поїхали на бал, Тарас став копіювати портрет козака Платона, героя Вітчизняної війни, і так захопився роботою, що не помітив, як повернулися пани. Поміщик «люто нам’яв мені вуха і надав ляпасів – не за моє мистецтво, ні! (на мистецтво він не звернув уваги ), а за те, що я міг би спалити не тільки будинок, а й місто».
Слайд 9
На початку 1831 року у зв’язку з польським національно – визвольним повстанням Шевченків пан покинув Вільно і переїхав до Петербурга. За ним, разом з іншими слугами, прибув і Тарас. У Петербурзі Шевченкова нездоланна пристрасть до малювання виявилася ще з більшою силою. Енгельгард вирішив, що йому вигідно мати власного кріпосного маляра, і законтрактував Тараса, уже вісімнадцятирічного юнака, на чотири роки «різних малярських справ» майстрові Василеві Ширяєву.
Слайд 10

Світлими «білими» ночами Тарас ходив у Літній сад змальовувати статуї. За цим заняттям якось застав його земляк, молодий художник Іван Сошенко. Вражений талантом юнака і його становищем кріпосного художника, Сошенко намагався всіляко допомогти Шевченкові.


Слайд 11
Іван Сошенко познайомив Тараса з поетом-романтиком Євгеном Гребінкою, деякими студентами й викладачами Академії мистецтв, зокрема славетним художником Карлом Брюлловим. Нові знайомі вирішили визволити Шевченка з кріпацтва. Брюллов намалював портрет відомого російського поета Василя Жуковського, який і розіграли в лотерею. За 2500 крб. було викуплено з неволі здібного юнака – Тараса Шевченка.

Слайд 12
«Тисяча вісімсот тридцять восьмого року, квітня двадцять другого дня я, нижче підписаний, звільнений зі служби гвардії полковник Павло Василів син Енгельгарда відпустив вічно на волю кріпосну людину Тараса Григоровича сина Шевченка…» − так писалось у відпускній, врученій Шевченкові.

На пам'ять про викуп із кріпацтва Тарас Шевченко присвятив Василеві Жуковському поему «Катерина».
Слайд 13
Уже наступного дня Шевченко став «вольноприходящимъ» студентом рисувальних класів Петербурзької академії мистецтв.

Дійсність перевершила колишні найсміливіші мрії закоханого в мистецтво юнака: він не тільки був вільний і міг «вивчати глибокі таїнства» «божественного мистецтва», але й відразу зробився учнем, безсмертного Брюллова, найбільшого живописця 19 століття.

“Я з брудного горища (учні майстра Ширяева жили на горищі) перелетів у чарівні зали Академії мистецтв”, − писав згодом у щоденнику Т.Шевченко.
Слайд 14
Весною 1839 року за успіхи у виконанні рисунків Рада Академії нагородила Т.Шевченка срібною медаллю 2-го ступеня. Наступного року за першу живописну спробу – картину «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці» (не збереглася) його вдруге нагородили срібною медаллю, а за картину «Циганка – ворожка» − утретє.
Слайд 15
Шевченко за підтримки Євгена Гребінки готує до друку першу збірку своїх творів і видає її в 1840 році під назвою «Кобзар». Вихід у світ цієї невеликої книжечки, до якої увійшло лише вісім творів, приніс Шевченкові широку славу.
Слайд 16
У травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка: він їде в Україну, де не був майже 15 років.

За вісім місяців поет об’їздив Київщину й Полтавщину, відвідав Кирилівку, побачив руїни Запорозької Січі на Хортиці.


Слайд 17
В Україні Шевченко познайомився з багатьма представниками передової інтелігенції, зокрема з Пантелеймоном Кулішем, молодим амбітним письменником, відомим українцем-енциклопедистом, великим ентузіастом усього, що українське; Михайлом Максимовичем, ректором Київського університету, Віктором Забілою, поетом-романтиком.
Слайд 18
У Яготині, що на Полтавщині, у родовому маєткові князів Рєпніних, Т.Шевченко познайомився з 35-літньою княжною Варварою, найдуховнішою особистістю з усіх жінок, що зустрічалися на його життєвому шляху. Вона закохалася в талант Шевченка, схилялася перед ним. «Шевченко зайняв місце в моєму серці, - писала вона Ш. Ейнару, − я часто думала про нього…якби я бачила з його боку любов, я, можливо, відповіла б йому пристрастю».

Шевченко був зворушений, розчулений і тільки. Він сприймав княжну як друга, називав своїм янголом-хранителем і як ніхто розумів її. Поет присвятив княжні Варварі поему «Тризна», а вона пише повість «Дівчинка»і присвячує, у свою чергу, Шевченкові.


Слайд 19
Під час подорожі Україною Шевченко зробив численні начерки й етюди з натури. У нього визрів задум видати серію офортів під назвою «Живописна Україна». Митець задумав показати минуле й сучасне життя українського народу, його волелюбність, героїчну боротьбу проти гнобителів. Наприкінці 1844 року вийшов єдиний випуск «Живописної України» з шести офортів. На цьому видання за браком коштів припинилося.

Слайд 20
Після повернення з України Шевченко не став писати академічної програми на золоту медаль (вона давала право на поїздку за кордон, до Італії, за державний кошт) і в березні 1845 року звернувся до Ради Академії з проханням надати йому звання некласного, тобто вільного, художника. Право на нього Шевченко здобув як нагороджений раніше трьома срібними медалями. 22 березня отримав атестат Петербурзької академії мистецтв про надання йому звання некласного художника і поїхав в Україну.


Слайд 21
Улітку 1845 року Т.Шевченко прибув до Києва. Там його увагу привернула діяльність щойно створеної Тимчасової комісії для розгляду давніх актів(документів). Шевченко включився в збирання матеріалів, що становили цінність для комісії, а в грудні був зарахований до її складу. За завданням комісії їздив на Полтавщину й Чернігівщину, у Подільську та Волинську губернії, змальовував пам’ятки старовини, збирав про них місцеві відомості й перекази, записував пісні.
Слайд 22
У Києві Тарас Шевченко познайомився з Миколою Костомаровим, викладачем Київського університету, істориком, який розповів поету про існування Кирило-Мефодіївського товариства, виклав основні його засади та плани. Шевченко виявив бажання приєднатися до братства, що висувало вимогу скасувати кріпосне право та стани, мріяло про об’єднання слов’янських народів у федеративну республіку. Він відвідував таємні збори товариства, читав свої твори, зокрема поему «Сон», послання «І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм…».

Навесні 1847 року товариство було викрито, його учасників заарештовано.


Слайд 23
Шевченка відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі третього відділу. Жандарми не встановили участі поета в таємному товаристві і приступили до студіювання його поем «Сон», «Кавказ», «Великий льох», «Єретик», послання «І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм…», рукописної збірки «Три літа», вилучених у Шевченка та братчиків під час обшуків.

У справі Т.Шевченка було написане таке: «…Шевченко набув серед своїх друзів славу знаменитого українського письменника, а тому вірші його подвійно шкідливі й небезпечні. З улюблених його віршів в Україні могли посіятися і згодом закоренитися думки про вигадане блаженство часів гетьманщини, про те, що буде щастя повернути ті часи, і про можливість існування України як окремої держави…з огляду на бунтівничий дух…треба визнати Шевченка за одного з найнебезпечніших злочинців».

Беручи до уваги «міцну будову тіла», що її мав поет, начальник третього відділу пропонує цареві віддати Шевченка до війська – рядовим в Оренбурзький окремий корпус. Затверджуючи це рішення, Микола I власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати».
Слайд 24
За вісім днів Шевченка привезли до Оренбурга. Там його призначили рядовим 5-го лінійного батальйону й відправили в Орську фортецю. Почалося солдатське життя: удень муштра, увечері – темні, задушливі казарми.

Порушуючи царську заборону, Шевченко потай малював і складав вірші, які переписував до саморобних книжечок та ховав за халявою (тому «захалявні книжечки»). В одному з віршів писав: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!..»


Слайд 25
Весною 1848 року Воєнне міністерство спорядило на Аральське море описову експедицію на чолі з лейтенантом Олексієм Бутаковим. Він узяв до її складу і Шевченка як художника, якому було доручено змалювати береги й краєвиди Аральського моря. На початку листопада наступного року Шевченко разом із Бутаковим повернулися до Оренбурга.

Більшість віршів, написаних поетом за час експедиції, мали інтимний, ліричний характер, крім циклу сатиричних віршів «Царі».


Слайд 26
Шевченка на деякий час залишили в Оренбурзі для остаточного опрацювання своїх малюнків та акварелей. Він жив на приватній квартирі, ходив у цивільному одязі, упорядковував свою «невольничу поезію», писав нові твори, встановлював близькі стосунки з багатьма учасниками польського національно – визвольного руху, які відбували заслання.
Слайд 27
За доносом, у якому писалося, що «рядовий Шевченко ходить у цивільному одязі та всупереч царській забороні пише вірші й малює», його заарештували, а по закінченні слідства відправили в одну з рот у Новопетровське укріплення на півострові Мангишлак − найбільшому західному виступі східного берега Каспійського моря − під найсуворіший нагляд.

Слайд 28
У лютому 1855 року помер цар Микола I. У Шевченка спалахнула надія на близьке звільнення із заслання. Про це наполегливо клопотали петербурзькі друзі, діячі української, російської та польської культури. Тільки першого травня 1857 року було, нарешті, здобуте царське «повеління» про «дарування полегшень особам, відданим у воєнну службу за політичні злочини», у тому числі й Шевченкові. Цар Олександр II наказав звільнити поета від служби із запровадженням за ним нагляду та забороною в’їзду в обидві столиці – Москву й Петербург. На рибальському човні поет добрався до Астрахані, а далі на пароплаві «Князь Пожарський» вирушив до Нижнього Новгорода.


Слайд 29
У Нижньому Новгороді Шевченко був доти, доки петербурзькі друзі не виклопотали йому дозвіл на в’їзд до столиці. Поета відвідав великий російський актор Михайло Щепкін, який, незважаючи на свій похилий вік, спеціально приїхав з Москви до Нижнього Новгорода, щоб морально підтримати Шевченка.
Слайд 30
Як тільки Шевченко одержав звістку, що йому дозволено жити в Петербурзі під наглядом поліції, то саньми виїхав до Москви, а наприкінці березня 1858 року залізницею прибув до Петербурга, де поета захоплено зустріли передові кола столиці. Шевченкові відвели кімнату з антресолями в Академії мистецтв. У нижньому приміщенні була його майстерня, а на антресолях стояли ліжко і стіл – це була спальня й кабінет поета.
Слайд 31
Наприкінці травня 1859 року після довгих клопотань Шевченко одержав дозвіл поїхати в Україну «для покращення здоров’я та малювання етюдів з натури». Побував у рідній Кирилівці, побачився з братами Йосипом, Микитою і сестрою Яриною. Задумав оселитися над Дніпром й хотів купити шматок землі поблизу села Пекарів на Черкащині, але в суперечці під час обмірювання ділянки погарячкував, сказавши, що «не треба ні царя, ні панів, ні попів». Через чотири дні його було заарештовано, півмісяця тривало розслідування, після якого київський генерал-губернатор визнав перебування Шевченка в Україні небажаним. Строку своєї п’ятимісячної відпустки на батьківщину поет не добув і з тяжким настроєм повернувся до Петербурга.

Слайд 32
З успіхом займався Шевченко гравіюванням. У 1860 році Рада Академії обрала його своїм академікам за виконані офорти.


Слайд 33
У петербурзьких знайомих Т.Шевченка проживала вільнонаймана служниця, колишня кріпачка Ликера Полусмак. Поет присвятив їй зворушливі вірші, намалював її портрет, просив руки. Але знайомі «земляки й землячки», вважаючи, що наймичка поетові не пара, всіляко прагнули розладнати цей шлюб. Шевченко болісно переживав розрив із нареченою. Мрія поета влаштувати особисте життя так і не здійснилася.

Ликера Полусмак вийшла заміж за перукаря, жила біля Петербурга, у Царському Селі. А в 1904 році, після смерті чоловіка, переїхала до Канева, часто відвідувала могилу Шевченка. З її уст записано про нього спогади.


Слайд 34
У середині січня 1860 року вийшло у світ друге видання «Кобзаря», доповнене ранніми творами (головне управління цензури дозволило Шевченкові друкувати ті твори, які були видані до першого арешту поета), розкиданими по альманахах «Ластівка», «Сніп», «Молодик», «Денниця» та ін. Кошти на нього дав український меценат Платон Симеренко. Він безкоштовно поширив книжку серед робітників та службовців своїх цукрових заводів.
Слайд 35
Для поширення грамотності поміж своїх земляків Т.Шевченко уклав і видав у 1861 році «Букваръ южнорусскій». Планував ще арифметику, етнографію, географію та історію України. «Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике само б зробилося», − писав він у листі до Михайла Чалого.
Слайд 36
Наприкінці 1860 року Шевченко захворів. Стан його здоров’я, підірваного тяжким десятирічним засланням та невдалим одруженням, швидко погіршувався. А 10 березня 1861 року поет помер. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

«Немає з нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка, − говорив у надгробному слові Пантелеймон Куліш, − уся сила і краса нашої мови тільки йому одному одкрилася…Були в нас на Україні великі воїни, були великі правителі, а ти став вище всіх їх, і сім’я рідна в тебе найбільша. Ти-бо, Тарасе, вчив нас не людей з сього світу зганяти, не городи і села опановувати: ти вчив нас правди святої, животворящої. От за цю-то науку зібралися до тебе усіх язиків люде, як діти до рідного батька».


Слайд 37

У травні того ж року тіло Шевченка було перевезено в Україну і , виконуючи заповіт поета, перепоховано на Чернечій (тепер Тарасовій) горі поблизу Канева. Це сталося 22 травня.


Слайд 38
У 1990 році розпочалося найповніше видання творчого доробку Т.Шевченка у 12 томах: у 1-6-у – літературна спадщина: поетичні, драматичні та прозові твори; щоденник, автобіографія, статті, записи народної творчості, листи; у 7-11-у − образотворча спадщина, у 12-у – покажчик до всього видання.
3. Тестова перевірка знань за змістом слайдів (кількість тестів - на вибір учителя).
Увага!Після перегляду 13 та 26 слайдів потрібно проводити тестову перевірку знань і коротку репродуктивну бесіду за змістом слайдів.
1. Хто автор цитати: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури»?

а) П. Куліш.

б) Марко Вовчок.

в) І. Франко.

г) М. Костомаров.

2. Т. Шевченко народився

а) 29 серпня 1769 року в м. Полтаві.

б) 29 листопада 1778 року в с. Основа на Харківщині.

в) 3 грудня 1722року в с. Чорнухи на Полтавщині.

г) 9 березня 1814 року в с. Моринці на Черкащині.

3. Початкову освіту Тарас здобув у

а) монастирській школі.

б) дяка.

в) приватних учителів.

г) повітовому училищі.

4. У скільки років Т. Шевченко став круглою сиротою?

а) у 9 років.

б) у 10 років.

в) в 11 років.

г) у 12 років.

5. До чого в дитинстві була пристрасть у Тараса?

а) до ліплення.

б) до різьблення.

в) до співу.

г) до малювання.

6. У пана Енгельгарда Тарас був

а) фурманом;

б) рахівником;

в) козачком.

г) двірником.

7. Куди переїхав Шевченків пан з настанням польського національно- визвольного змагання?

а) до Києва.

б) до Москви.

в) до Петербурга.

г) до Таліна.

8. На скільки років пан законтрактував юнака Тараса до майстра Ширяєва?

а) на 2 роки.

б) на 3 роки.

в) на 4 роки.

г) на 5 років.

9. Хто побачив Т. Шевченка в Літньому саду?

а) Є.Гребінка.

б) В.Жуковський.

в) К Брюллов.

г) І. Сошенко.

10. У скільки років Т. Шевченко став вільним?

а) у 12 років.

б) у 13 років.

в) у 14 років.

г) у 15 років.

11. Студентом якого навчального закладу став Т. Шевченко?

а) Києво-Могилянської академії.

б) Петербурзької академії мистецтв.

в) Острозької академії.

г) Київського університету.

12. «Кобзар» - перша збірка поетичних творів Т. Шевченка - побачила світ у Петербурзі у

а) 1830 році.

б) 1835 році.

в) 1840 році.

г) 1845 році.

13. Скількома срібними медалями Рада Академії мистецтв нагороджувала Т.Шевченка?

а) двома.

б) трьома.

в) чотирма.

г) п’ятьма.

14. Коли була перша подорож вільного Шевченка в Україну?

а) у 1841 році.

б) у 1842 році.

в) у 1843 році.

г) у 1844 році.

15. Кому належать слова «…якби я бачила з його (Шевченкового) боку любов, я, можливо, відповіла б йому пристрастю»?

а) Оксані Коваленко.

б) Ликерії Полусмак.

в) Катерині Піуновій.

г) Варварі Репніній.

16. Як називалася серія офортів, яку прагнув видати Т. Шевченко після подорожі Україною?

а) «Живописна Україна».

б) «Старости».

в) «Казка».

г) «Дари в Чигирині».

17. Закінчивши Академію мистецтв у 1845 році, Т. Шевченко отримав звання некласного, тобто вільного, художника і поїхав у

а) Німеччину.

б) Італію.

в) Україну.

г) Англію.

18. За завданням Тимчасової комісії для розгляду давніх актів Т. Шевченко їздив

а) на Полтавщину й Чернігівщину.

б) на Полтавщину, Чернігівщину і Харківщину.

в) на Полтавщину, Чернігівщину, у Подільську та Волинську губернії.

г) у Подільську та Волинську губернії.

19. Хто розповів Т. Шевченкові про існування Кирило-Мефодіївського братства?

а) П. Куліш.

б) В. Білозерський.

в) М. Костомаров.

г) М. Максимович.

20. Як було покарано Т. Шевченка за бунтівничий дух?

а) віддано до війська.

б) знято з роботи.

в) ув’язнено.

г) заслано на Соловки.

21. Т. Шевченко брав участь в Аральській експедиції як

а) ад’ютант лейтенанта Бутакова.

б) художник.

в) писар.

г) картограф.

22. За що в Оренбурзі вдруге заарештовано Т. Шевченка?

а) бунтує солдат проти царя.

б) пише вірші і малює сатиру.

в) ходить у цивільному одязі.

г) ходить у цивільному одязі, пише вірші й малює.

23. Заслання – солдатчину Т. Шевченко відбував у

а) Новопетровському укріпленні;

б) Орській фортеці.

в) Орській фортеці та Новопетровському укріпленні.

г) Оренбурзі.

24. Коли прийшло звільнення від заслання-солдатчини?

а) у 1855 році.

б) у 1856 році.

в) у 1857 році.

г) у 1858 році.

25. Хто приїхав у Нижній Новгород на зустріч із Т. Шевченком?

а) П. Куліш.

б) М. Костомаров.

в) М. Максимович.

г) М. Щепкін.

26. Де в Петербурзі проживав Т. Шевченко?

а) у Куліша.

б) у Костомарова.

в) в Академії мистецтв.

г) у Федора Толстого.

27. Коли втретє Т. Шевченко побував в Україні?

а) у 1857 році.

б) у 1858 році.

в) у 1859 році.

г) у 1860 році.

28. За що Рада Академії обрала Т. Шевченка академіком?

а) за офорти.

б) за олійний живопис.

в) за акварельний живопис.

г) за сепії.

29. У кого в Петербурзі Т. Шевченко просив руки?

а) в Оксани Коваленко.

б) у Варвари Рєпніної.

в) у Катерини Піунової.

г) у Ликери Полусмак.

30. Коли в Петербурзі вийшло друге видання «Кобзаря»?

а) у 1858 році.

б) у 1859 році.

в) у 1860 році.

г) у 1861 році.

31. У 1861 році Т. Шевченко видав у Петербурзі

а) «Букваръ южнорусскій».

б) «Арифметику южнорусскую».

в) «Етнографію южнорусскую».

г) «Історію южнорусскую».

32. Коли помер і де похований Т. Шевченко?

а) 10 березня 1861 року, Смоленське кладовище в Петербурзі.

б) 9 листопада 1794 року, с.Пан-Іванівка на Харківщині.

в) 10 листопада 1838 року, Полтава.

г) 20 серпня 1843 року, Харків.

33. 22 травня 1861 року Т. Шевченко було перепоховано на Чернечій (тепер Тарасовій) горі біля

а) Києва.

б) Черкас.

в) Канева.

г) Полтави.

34. В Україні найповніше видання творчого доробку Т. Шевченка вийшло в

а) 10 томах.

б) 11 томах.

в) 12 томах.

г) 13 томах.


4. Взаємоперевірка результатів тестування. Взаємооцінювання.

Учитель. Піднесіть руки ті, хто задоволений результатом тестування.
5. Презентація літератури про життя і творчість Т. Шевченка. (Орієнтовний список літератури див. у підручнику в кінці теми «Т.Шевченко»).
Представляючи літературу про життя і творчість Т. Шевченка, учні звертають увагу на автора, назву, рік видання, анотацію, структуру(зміст) книги
Підсумок.
1. Підрахуйте приблизно в гроні «Т. Шевченко» відсоток нової інформації. Прийом «Мікрофон».

2. Чи можна вважати земний шлях Т. Шевченка життєвим подвигом? Обґрунтуйте свою відповідь. Робота в парах − четвірках – увесь клас.


Так, можна. По-перше, будучи сиротою, Шевченко не став «великим ледащо» ( у ті часи це часто траплялося із сиротами); по-друге, крізь усе життя проніс, долаючи різні труднощі, жагу до малярства, не зрадив покликанню і досягнув вершини, ставши академіком гравюри; по-третє, працював на українську літературу, хоча міг, як деякі «землячки», оббиваючи «чужі пороги», покращати своє матеріальне становище; по-четверте, у часи, коли Україна була Малоросією, своїми поетичними творами пробуджував національну свідомість в українців; по-п’яте, десять років «ховав свій біль за солдатську халяву», але не каявся за написане, за правдиву сатиру на соціальну й національну політику російського самодержавства.
Рефлексія.
Де можете використати набуті знання про Т. Шевченка? Фронтальна бесіда.
Домашнє завдання.

1. Прочитати і переказати уривок із презентованої на уроці книги про життя і творчість Т. Шевченка.

2. Написати есе «Мій Т. Шевченко» (для учнів з високим рівнем).
Використана література
1. Бандура О. Українська література: Підручник для 9 класу. − К.: Освіта, 1998. − 544 с.

2. Доля: Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах /Авт.-упоряд. тексту В.О.Шевчук. − К.: Дніпро, 1993. − 780 с.

3. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. − К.: Мистецтво, 1994. − 351с.

4. Кониський О.Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя / Упоряд. В.В.Смілянська. − К.: Дніпро, 1991. − 702 с.

5. Костомаров М.І. «Закон Божий» (Книга буття українського народу). − К.: Либідь, 1991. − 40 с.

6. Шевченко Тарас. Кобзар. − К.: Дніпро, 1987. − 640 с.



Додаток 1

Пам’ятка


Мотивація навчання
Я буду уважним(ою) та старанним(ою) на уроці, бо хочу:

- бути культурним(ою) ерудованим(ою) українцем(ою);

- відкрити для себе нове літературне ім’я;

- дізнатися більше про життя і творчість відомого мені письменника; про особливості літературного процесу в певний період;

- обмінятися думками про прочитаний твір;

- духовно, інтелектуально збагатитися, аналізуючи твір;

- пізнати глибше зміст твору, його проблематику;

- отримати естетичну насолоду (пережити почуття прекрасного) від літературного твору як явища мистецтва;

- глибше пізнати персонажів твору, їх духовні цінності;

- повторити або вивчити літературозначі поняття, наприклад: сюжет, композицію;

- учитися культури спілкування, полеміки, аргументовано доводити свою думку;

- мати глибокі знання з теми уроку, щоб якісно написати контрольну роботу;

- підготуватися до ЗНО;

- вирости в очах учителя, однокласників;



- отримати високий бал, щоб порадувати батьків;

- учитися, бо без труда нема плода; без діла слабіє сила; гірко поробиш солодко з’їси; згаяного часу і конем не здоженеш; хто дбає - той і має.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка