Абревіація як словотвірний засіб у чеській та українській мовах



Сторінка1/13
Дата конвертації19.03.2016
Розмір1.49 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


MASARYKOVA UNIVERZITA

FILOZOFICKÁ FAKULTA

ÚSTAV SLAVISTIKY
Ukrajinský jazyk a literatura
Bc. Lenka Kalášková

Абревіація як словотвірний засіб у чеській та українській мовах

(на матеріалах майбутнього українсько-чеського словника скорочень)



DIPLOMOVÁ PRÁCE

Vedoucí práce: doc. Halyna Myronova, CSc.

2009

Prohlášení:



Čestně prohlašuji a svým podpisem stvrzuji, že jsem diplomovou práci napsala samostatně a že jsem všechny prameny uvedla v seznamu použité literatury.
V Brně dne 1. 8. 2009 Lenka Kalášková

Poděkování:

Touto cestou děkuji doc. Halyně Myronové, CSc. za trpělivost, čas a rady, které mi v průběhu psaní diplomové práce poskytla.

Poděkování patří také mé rodině a blízkým, kteří mi byli velkou morální oporou.


ЗМІСТ


ЗМІСТ 4

I. Вступна частина 6

II. Головна частина 8

2. Лексикографія, історія української лексикографії, класифікація словників 8

2.1. Лексикографія 8

2.2. Розвиток української лексикографії 9

2.3. Класифікація словників 11



3. Словотвір, абревіація, абревіатура в українській мові 17

3.1. Словотвір 17



3.1.1. Способи словотворення 17

3.2. Абревіація 18



3.2.1. Абревіація в сучасній українській мові 19

3.3. Абревіатури у сучасній українській мові 20



3.3.1. Види абревіатур за формою і за значенням 21

3.3.2. Рід абревіатур 25

3.3.3. Відмінювання абревіатур 26

3.3.4. Правопис абревіатур 27

3.3.5. Проблеми узгодження абревіатури з присудком 30

3.3.6. Запозичені абревіатури в українській мові 31

4. Абревіація й абревіатура в чеській мові 38

4.1. Абревіація в сучасній чеській мові 38

4.2. Проблеми абревіатури в сучасній чеській мові 39

4.3. Правила створення абревіатур з назв і назв документів (міжнародна норма) 40



5. Проблеми аналізу та перекладу абревіатур (на матеріалі майбутнього українсько-чеського словника скорочень) 41

5.1. Майбутній Українсько-чеський словник скорочень 41

5.2. Проблеми аналізу абревіатур на матеріалі майбутнього словника 42

5.2.1. Аналіз абревіатур за формою та значенням 43

5.2.1.1. Класифікація абревіатур за формою 43

5.2.1.1.1. Аналіз абревіатур з діакритичними знаками 47

5.2.1.2. Класифікація абревіатур за значенням 49



5.2.2. Проблеми перекладу українських абревіатур на чеську мову 51

5.2.2.1. Випадки синонімії 52

5.2.2.2. Випадки полісемії 53

5.2.2.3. Випадки омонімії 55

5.3. Проблеми найменувань та перекладу інституцій 57

ІІІ. Підсумкова частина 70

6. Висновки 70

7. Resumé 75

8. Використані джерела 79

9. Додаток – зразок майбутнього Українсько-чеського словника скорочень 83

«Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

достиглий овоч у Грінченка й Даля»

(М.Рильський)


I. Вступна частина


Протягом останніх років можна помітити чималі зміни, що відбуваються в Україні на рівні суспільства, нації, а також мови. Разом з процесом розвитку української держави, формуванням у суспільстві нових політичних, економічних і культурних відносин та утворенням різного виду нових інституцій і організацій, з'являється нагальна потреба постійного поповнення лексичного фонду української мови.

Загальновідомо, що словниковий склад національної мови повинен відповідати актуальному характеру та темпу суспільного життя, саме тому у мовному тезаурусі з'являються нові слова для позначення нововиниклих понять, а також одночасно з активного ядра виходять або пересуваються на периферію слова, котрі називають застарілі явища та реалії. Важливими джерелами поповнення лексичного складу національної мови є творення неологізмів, вживання діалектизмів, запозичення іншомовних слів тощо. Серед словотвірних засобів особливе місце, зокрема останнім часом, займає абревіація.



Абревіація спрямована на створення скорочених слів у порівнянні з вихідними формами. Внаслідок абревіації виникають абревіатури різні за формою та за значенням. Вони фіксують нові або відновлені реалії громадсько-політичного життя, наприклад, назви нових політичних партій, спілок, громадських організацій, об'єднань, установ, називають різноманітні предмети, машини, пристрої, явища.

Феномен створювання абревіатур не є новим, навпаки, він майже таке ж давнє явище у деривації, як і письмо, тому що люди завжди намагалися використати економічні засоби у комунікації. Значний розвиток абревіації відбувся на початку ХХ століття, зокрема після революції 1917 р., a також протягом 40-х рр. та у 60-х рр., коли тенденція скорочування слів більш зростала та за сучасної доби постійно зростає в усіх регістрах мови. Серед причин можна назвати пришвидшування темпу життя, зміни в галузях політичного, наукового та культурного життя, інтенсифікацію розвитку масової комунікації, а також збільшення потоку інформації. Тенденції щодо економії комунікації торкаються всіх мовних підсистем.

Отож, правильне створення та використання абревіатур є дуже важливим для порозуміння і надійними помічниками в комунікаційних процесах мають бути тлумачні або перекладні словники. Саме тому було прийнято рішення про створення українсько-чеського словника скорочень.

Основними завданнями в процесі досягнення мети було:


  • зібрати максимальну кількість абревіатур, вживаних в українській мові,

  • проаналізувати весь зібраний матеріал, розробивши класифікацію абревіатур з врахуванням параметрів їхньої форми та значення,

  • додати до абревіатур чеські відповідники,

  • пояснити правопис, правила укладання та вживання абревіатур,

  • уточнити та доповнити правила укладання та вживання абревіатур, що знаходиться в Українському правопису.

Основними матеріалами для дипломного дослідження були різні граматики української літературної мови, підручники лексикології, лексикографії та словотворення, наукові статті, присвячені проблемам абревіації в українській і чеській мовах, концепції вчених, словники скорочень, різного роду документи, в яких використано абревіатури, а також Інтернет.

Структура дипломної роботи:

Дипломна робота складається з трьох частин: І)Вступна частина (с. 6-7); ІІ)Головна частина (с. 8-69), котру створюють розділи: 1)Лексикографія, історія української лексикографії, класифікація словників (с. 8-16), 2)Словотвір, абревіація й абревіатура в українській мові (с. 17-37), 3)Абревіація й абревіатура в чеській мові (с. 38-40), 4)Проблеми аналізу та перекладу абревіатур (на матеріалі майбутнього українсько-чеського словника скорочень) (с. 41-69); ІІІ)Підсумкова частина (с. 70-88), до якої включено: 1)Висновки (с. 70-74), 2)Resumé (с. 75-78), 3)Використані джерела (с. 79-82), 4)Додаток – зразок майбутнього Українсько-чеського словника скорочень (с. 83-88).



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка