Академії педагогічних наук україни



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.89 Mb.
  1   2   3   4
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


АНІЩЕНКО Олена Валеріївна




УДК 371.1:658.311.03](091)(477)


ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ)


13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня


доктора педагогічних наук

Київ – 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.



Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України



Ничкало Нелля Григорівна,

Апарат Президії Академії педагогічних наук України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.




Офіційні опоненти:


доктор педагогічних наук, професор

Вербицький Володимир Валентинович,

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, директор, м. Київ;

доктор педагогічних наук, професор

Год Борис Васильович,

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Міністерства освіти і науки України, проректор з науково-методичної роботи, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії, м. Полтава;

доктор педагогічних наук, професор

Нікітчина Світлана Олександрівна,

ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, професор кафедри управління освітою, м. Переяслав-Хмельницький.




Захист відбудеться 30 вересня 2009 року об 1100 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 29 серпня 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Якісно нові вимоги до підготовки фахівців зумовлюють актуальність модернізації вітчизняної системи освіти. На початку ХХІ століття особливого значення набувають проблеми неперервної освіти – освіти впродовж життя. На їх розв’язання спрямовані науково обґрунтовані педагогічні технології, що за своєю сутністю є наскрізними для різних ступенів та етапів навчання. Вони забезпечують раціональне використання ресурсу часу, а також психофізіологічних, матеріальних, фінансових й інших ресурсів суб’єктів педагогічної діяльності на основі упровадження особистісно орієнтованого підходу на засадах гуманізму, здоров’язбереження, тайм-менеджменту.

Як відомо, на шляху переходу від індустріального суспільства до інформаційного відбуваються докорінні зрушення у різних галузях діяльності. Інформатизація освіти як однієї з ланок загального процесу суспільного розвитку покликана впливати на підвищення ефективності навчання шляхом розширення обсягів інформації і вдосконалення методів її застосування, забезпечення користувачів інформаційними технологіями у навчально-виховному процесі, професійній діяльності. Поява нових галузей виробництва, новітнього обладнання істотним чином змінили характер і зміст праці, зумовили більш високі вимоги до їхньої загальноосвітньої, загальнотехнічної і професійної підготовки фахівців. Це актуалізує проблему наукової організації праці (НОП) учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої і професійної школи. Забезпечення оптимального психоемоційного і розумового навантаження, створення сприятливих умов для праці, різнобічного розвитку особистості учнів, формування їхніх творчих здібностей потребують урахування специфічних законів пристосування організму людини до праці та розробки на цій основі відповідних науково обґрунтованих заходів.

Урахування анатомо-фізіологічних, психологічних особливостей впливає на підвищення працездатності суб’єктів педагогічної взаємодії, якісні показники навчально-виховної діяльності у загальноосвітніх закладах і навчально-виробничої – у професійних закладах освіти. З метою активізації пізнавальної самостійності, збереження фізичного й психічного здоров’я учнів важливо забезпечувати відповідність умов режиму навчання їхнім психофізіологічним особливостям, а також здійснювати науково обґрунтований вплив на формування й розвиток особистості, підвищення працездатності й функціональних можливостей організму, розширення його адаптаційних можливостей.

Результативність заходів з наукової організації праці можна забезпечити за умови творчої реалізації прогресивних ідей зарубіжних і вітчизняних концепцій, в яких ураховано результати педагогічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, психофізіологічних та інших досліджень, що істотним чином впливають на ефективність навчально-виховного, навчально-виробничого процесів. Розв’язання завдань наукової організації праці у закладах освіти можливе на основі міждисциплінарних досліджень, зокрема з технічних, економічних, медичних, біологічних, філософських, психологічних, педагогічних та інших наук. Викладене вище дозволяє стверджувати, що створення оптимальних умов для навчальної праці вихованців загальноосвітньої і професійної школи залежить від творчої співпраці педагогів, психологів, лікарів, психотерапевтів, економістів, менеджерів освіти, спеціалістів з дитячої демографії, архітекторів, ергономістів та інших фахівців.

Незважаючи на те, що сучасний етап реформування вітчизняної освіти характеризується помітним посиленням уваги до проблем історії вітчизняної педагогіки, а також на наявність значної кількості історико-педагогічних досліджень, проблема історії наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи і досі залишається поза увагою науковців. На нашу думку, саме результати дослідницької діяльності з наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи сприятимуть подоланню відокремленості загальнопедагогічних концепцій від освітньо-культурних потреб сучасної учнівської молоді. Водночас різноманітні концептуальні підходи до проблеми організації праці на наукових засадах зумовлюють необхідність об’єктивного аналізу й оцінки досвіду наукової організації праці учнів в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.

Упровадження результатів історико-педагогічних наукових пошуків у галузі наукової організації праці учнів сприятиме формуванню здорового способу життя учнівської молоді сучасної загальноосвітньої і професійної школи, попередженню комп’ютерної залежності дітей і підлітків та ін.

Системне дослідження проблеми НОП учнів потребує обґрунтування цілісного концептуального підходу до визначення її сутності та специфіки, розробки і реалізації цілеспрямованої системи заходів, запровадження відповідних курсів і спецкурсів у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів, а також загальноосвітньої і професійної школи.

У вивчених нами виданнях дореволюційного періоду висвітлено переважно окремі санітарно-гігієнічні, психологічні, дидактичні аспекти організації праці учнів на наукових засадах (А.І. Анастасієв, В. Анрі, А. Біне, О.С. Віреніус, Ф.Ф. Ерісман, І.О. Сікорський).

Громадсько-політичні й соціально-економічні зміни, що відбувалися в Україні упродовж ХХ століття, об’єктивно зумовлювали посилення уваги органів державної влади та управління, науково-дослідних установ до розв’язання проблем наукової організації праці у галузі освіти. У 20-х роках ХХ ст. активізувалися загальнотеоретичні та прикладні дослідження з наукової організації праці (Й.М. Бурдянський, М.А. Вітке, О.К. Гастєв, О.А. Єрманський, П.М. Керженцев, В.Я. Підгаєцький, К.М. Янжул та ін.). Ґрунтовністю й прогностичністю характеризується науково-педагогічний доробок О.К. Гастєва у галузі професійної підготовки кваліфікованих робітників на засадах наукової організації праці.

Значний науковий інтерес для нашого історико-педагогічного пошуку становлять дослідження з психології, в яких опосередковано розглядаються проблеми НОП (С.Л. Виготський, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн). Розуміння особистості у поєднанні з творчою продуктивною діяльністю відображено у творчому доробку Л.І. Анциферової, О.М. Леонтьєва, О.М. Ткаченка та ін. Проблемам психології навчальної діяльності присвячені окремі праці Л.Х.Каганова, Д.Ф.Крюкової, В.В.Рибалки та ін. Психологічні умови підвищення якості уроку, проблеми розвитку здібностей і мислення школярів, адаптації до різних видів праці досліджував Г.С. Костюк. Особистісний підхід як принцип вивчення і формування психіки трудівника обґрунтовував К.К. Платонов. Психологічні аспекти навчання і самоосвіти школярів висвітлено у дослідженнях Ю.З. Гільбуха та ін. Ідеї цих дослідників мають важливе значення для вивчення наукової організації праці учнів в історико-педагогічному контексті.

Результати теоретичного осмислення окремих аспектів НОП учнів висвітлено у працях П.П. Блонського, Н.К. Крупської. Ґрунтовною історико-педагогічною розробкою окремих загальнопедагогічних проблем характеризуються наукові дослідження В.О. Вихрущ, Н.М. Гупана, Н.М. Дем’яненко, Л.М. Дуднік, М.Г. Заволоки, В.А. Лук’янової, В.К. Майбороди, Б.М. Ступарика. Предметом наукових розвідок вітчизняних і російських дослідників (Т.А. Бачинська, Л.Д. Березівська, Н.І. Бєлкіна, Л.А. Гоман, І.В. Зайченко, О.С. Соколовська, О.В. Сухомлинська та ін.) обрано педагогічну спадщину відомих діячів науки і освіти. Серед інших питань педагогічної творчості висвітлюються їх дидактичні погляди, які мають важливе значення для дослідницьких пошуків з наукової організації праці учнів.

Сучасні дослідники історії професійно-технічної освіти не вивчають проблему НОП учнів або розглядають окремі її складові у контексті інших питань, не виокремлюючи у самостійний напрям наукових досліджень (І.Л. Лікарчук, Н.О. Падун, С.Г. Улюкаєв та ін.).

Широкий спектр проблем наукової організації праці в школі відображено у монографії М.В. Черпінського. Ефективність факультативу з наукової організації праці для старшокласників загальноосвітніх шкіл Донеччини радянських часів розкрито у кандидатській дисертації А.Т. Сайка. Різні аспекти наукової організації педагогічної праці у радянський період, а також організаційно-методичні засади психопедагогіки знайшли відображення у творчому доробку І.П. Раченка.

Водночас теоретичне узагальнення досвіду наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень.

Необхідність проектування навчально-виховного процесу у сучасних професійних і загальноосвітніх закладах на наукових засадах, відсутність комплексних фундаментальних праць з проблем НОП у галузі вітчизняної педагогіки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Проблема наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ – ХХ століття)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України при розробці теми „Теорія і практика професійного навчання дорослого населення у ПТНЗ і на виробництві” РК №0107U011776 згідно з планом роботи відділу дидактики професійної освіти (з 2007 р. – андрагогіки) названого інституту.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з лютого 2007 р. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №2 від 26 лютого 2004 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 25 травня 2004 р.).



Об’єкт дослідження: проблема наукової організації праці учнів на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні.

Предмет дослідження: тенденції, зміст, структура і періодизація розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітніх і професійних навчальних закладів в Україні наприкінці ХІХ – впродовж ХХ ст.

Мета дослідження: схарактеризувати особливості розвитку НОП учнів у педагогічній теорії і практиці наприкінці ХІХ – у ХХ столітті й на цій основі обґрунтувати доцільність і можливості використання раціональних ідей історичного досвіду в реформуванні сучасної системи загальної і професійної освіти.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ – ХХ століття. Зміст дослідження хронологічно починається з кінця ХІХ ст., який характеризується промисловим переворотом у провідних галузях вітчизняної промисловості, прискоренням темпів розвитку машинної індустрії, бурхливим розвитком фабрично-заводської промисловості, будівельної і транспортної галузей. Стрімкий розвиток продуктивних сил, зростання аварійності й травматизму робітників потребували раціоналізації трудових процесів, науково обгрунтованого професійного добору кадрів. Потреби виробництва, економіки, торгівлі, культури актуалізували зміни в організаційно-педагогічних, змістових засадах розвитку загальної і професійної освіти. Саме у цей період відбувався розвиток гуманістичної педагогіки, загальної фізіології, загальної психології і шкільної гігієни, нагромадження значного експериментального матеріалу щодо індивідуальних особливостей людей. Подальший розвиток вітчизняної науково-педагогічної думки супроводжувався оновленням ідей дореволюційної експериментальної педагогіки, що набули поширення у практичній діяльності різноманітних науково-дослідних та освітніх закладів України. Кардинально змінювалася цільова й змістова структура усталеної вітчизняної системи освіти.

Дослідження хронологічно завершується ХХ століттям. Цей період характеризується соціально-політичними, суспільно-економічними явищами, реалізацією процесуальних аспектів і змістових складових реформування вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи. Економічні й соціальні процеси наприкінці ХХ ст. в умовах виробництва нових матеріалів, прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, оновлення завдань підготовки молоді до самостійної трудової діяльності детермінували підвищені вимоги до загальноосвітньої підготовки громадян і системи підготовки робітничих кадрів, що, в свою чергу, викликало потребу в розробці та впровадженні відповідних заходів з НОП.

Ми прагнули з’ясувати, як ідеї наукової організації праці учнів досліджуваного періоду втілилися у педагогічній науці й практиці ХХІ ст., що зумовило об’єктивну потребу у частковому опрацюванні літературних джерел, виданих після 2000 р.

Зазначені хронологічні межі наукового пошуку уможливили комплексний аналіз проблеми наукової організації праці учнів в історії вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи, виявлення основних тенденцій розвитку НОП, обґрунтування доцільності використання раціональних історико-педагогічних ідей у практиці сучасних закладів освіти.



Територіальні межі дослідження обмежуються тією частиною території України, яка наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. входила до складу Російської імперії, згодом – до Української Народної республіки, а пізніше – УСРР (з 1937 – УРСР) до СРСР. Ми не розглядаємо проблеми теорії і практики розвитку НОП учнів на західноукраїнських землях з огляду на її особливості у цьому регіоні й можливість виокремлення як предмета спеціального наукового пошуку.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити загальний стан розвитку теорії і практики наукової організації праці у педагогічній науці.

  2. Розкрити сутність ключових понять і структуру наукової організації праці учнів.

  3. Теоретично обґрунтувати періодизацію розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні.

  4. Схарактеризувати особливості наукової організації праці учнів загальноосвітньої школи у контексті педологічних досліджень.

  5. Виявити тенденції розвитку наукової організації праці учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах в Україні.

  6. Проаналізувати основні напрями та організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах.

  7. Розкрити структуру професійно-педагогічної компетентності вчителя з наукової організації праці в умовах інформаційно-технологічного розвитку суспільства.

  8. Вивчити підходи до підручникотворення у контексті наукової організації праці учнів.

  9. Здійснити прогностичне обґрунтування міждисциплінарного підходу до НОП учнів загальноосвітньої і професійної школи.

  10. Розробити і запровадити у вищих педагогічних навчальних закладах спецкурс з проблеми НОП учнів в історії розвитку загальноосвітньої школи в Україні.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання; положення теорій людського і культурного капіталу; концепції формування культури праці; філософські й соціально-психологічні положення, що розкривають багатоаспектність природи діяльності людини; принципи науковості, історизму; хронологічний та історіографічний підходи. Дослідження проблем НОП учнів ґрунтується на філософському вченні про людину як біосоціальну цілісність; теоріях особистості; положеннях щодо розвитку особистості у полікультурному просторі; загальнонаукових принципах системності, самоорганізації як засобах вивчення, становлення і розвитку педагогічних систем; філософських висновках і положеннях історичної науки про розвиток людства з урахуванням хронології; концептуальних положеннях психолого-педагогічних, медичних, технічних і суспільних наук; теорій виробничої і педагогічної ергономіки; ідеях сучасної філософії освіти, гуманізації і неперервності освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки і положення з проблем філософії неперервної освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень), розвитку національної школи і виховання (Г.Г. Ващенко, В.В. Вербицький, О.І. Вишневський, О.С. Залужний, С.Ф. Русова, Я.П. Ряппо, С.О. Сірополко, І.П. Соколянський, Я.Ф. Чепіга), дослідження з історії освіти в Україні (Н.М. Гупан, Н.М. Дем’яненко, І.Л. Лікарчук, С.О. Нікітчина, Б.М. Ступарик, О.В. Сухомлинська), теорії і методики професійної освіти (С.Я. Батишев, Ю.Ф. Зіньковський, Н.Г. Ничкало, Ю.Г. Осовський, В.О. Радкевич, С.О. Сисоєва, В.О. Скакун), дидактики і методології педагогіки (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, П.Ф. Каптєрєв, Е.Г. Костяшкін, М.М. Скаткін), теорії і практики виховання особистості (І.Д. Бех, Г.П. Васянович, Б.В. Год, П.Ф. Лесгафт, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський), психології праці та психології виховання (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, Ю.З. Гільбух, Ф.Р. Дунаєвський, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, І.О. Сікорський, Б.Й. Цуканов), наукової організації праці суб’єктів педагогічної взаємодії (О.К. Гастєв, І.В. Зельдіс, О.Г. Молібог, І.П. Раченко, А.Т. Сайко, М.В. Черпінський), фізіології і психофізіології праці (П.К. Анохін, В.М. Бєхтєрєв, Ф.Ф. Ерісман, С.О. Косілов, О.О. Навакатікян, І.М. Сєчєнов, О.О. Ухтомський), гігієни праці (Д.Д. Бекарюков, Є.М. Вайнруб, О.С. Віреніус, В.В. Крижанівська, О.М. Марзеєв, А.М. Сердюк, І.П. Скворцов, В.Г. Фармаковський), педагогічної ергономіки (А.Т. Ашеров, В.П. Вовкотруб, С.О. Скидан), доробок учених з педагогіки праці (З. Вятровський, С. Качор, Т.В. Новацький), історії національної архітектури та архітектури будівель і проектування приміщень навчально-виховних закладів (О.І. Жовква, Л.М. Ковальський, Н.С. Савчак, Є.В. Софронов, В.В. Чепелик), менеджменту в освіті (В.С. Болгарина, Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, О.І. Мармиза, Л.А. Онищук, Н.М. Островерхова), інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті (В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак).

На різних етапах наукового пошуку використовувалися загальнонаукові методи теоретичного дослідження: хронологічний, історико-педагогічний аналіз наукових джерел, історичної та педагогічної літератури, законодавчих актів з метою визначення поняттєво-категоріального апарату й розкриття теоретичних аспектів досліджуваної проблеми; проблемно-цільовий аналіз матеріалів періодичної преси, результатів історичних, економічних, психолого-педагогічних досліджень з метою одержання необхідної інформації, виявлення тенденцій у розвитку НОП учнів. Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми дозволив вивчати її як явище, що формується відповідно до потреб суспільства на різних етапах його розвитку. Використовувалися синтез, порівняння, класифікація, узагальнення та систематизація виявлених фактів й інших дослідницьких даних з метою висвітлення маловідомих історичних фактів з питань наукової організації праці учнів, а також персоналістично-біографічний метод, який уможливив аналіз науково-педагогічної літератури, присвяченої відомим ученим у галузі наукової організації праці.



Джерельна база дослідження: фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ф. 707 – Управління Київського навчального округу), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ф. 166 – Народний Комісаріат освіти УРСР (з 1946 р. – Міністерство освіти УРСР), ф. 4609 – Державний комітет Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти), Державного архіву м. Києва (ф. 80 – Київська міська чоловіча гімназія Г. Стельмашенка, ф. 163 – Київська міська управа, ф. 1114 – міське ПТУ №13 Київського міжобласного управління професійно-технічної освіти), державного архіву Чернігівської обл. у м. Ніжині (ф. 1268 – Ніжинське ремісниче училище ім. А.Ф. Кушакевич, ф. 1355 – Борзнянська жіноча гімназія М.Н. Тимченко, ф. 4389 – Ніжинська технічна школа Чернігівської сільськогосподарської комендатури при Ніжинській міській управі, ф. 4390 – Ніжинська школа садівництва і шовківництва обласної сільськогосподарської інспекції, ф.6121 – Ніжинський державний педагогічний університет ім. М.В. Гоголя, ф. 6125 – Мринський педагогічний технікум), державного архіву Вінницької обл. у м. Вінниці (ф. 15 – Вінницьке реальне училище, ф. 54 – Вінницький учительський інститут, ф. 562 – Тростянецьке двокласне училище при цукровому заводі), Державного архіву Російської федерації у м. Москві (ф. 517 – Всеросійський союз учителів і діячів з народної освіти, ф. 1803 – Державний комітет з народної освіти при МНО Тимчасового уряду, ф. 7927 – особистий фонд „Гастєв Олексій Капітонович”, ф. 2315 – Міністерство народної освіти Тимчасового уряду); Центрального історичного архіву м. Москви (ф. 126 – Московська рада дитячих притулків, ф. 215 – Московський сирітський інститут ім. Миколи І, ф. 371 – Перша Московська чоловіча гімназія); фонди бібліотек: Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України, державної науково-технічної МОН України, Національної парламентської бібліотеки України, державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського, наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, науково-довідкової бібліотеки державних архівів України, Російської державної бібліотеки, Державної наукової педагогічної бібліотеки ім. К.Д. Ушинського (м. Москва). Здійснено аналіз матеріалів офіційного діловодства з різних аспектів наукової організації праці у галузі освіти (законів, циркулярів, постанов, положень, наказів, статутів, правил і програм навчальних закладів), статистичних матеріалів, монографій, дисертацій, навчально-методичної літератури, матеріалів з’їздів і нарад, звітів про ро-боту окремих закладів освіти та органів управління ними, а також публіцистичної та аналітичної літератури.

Проаналізовано матеріали, опубліковані у журналах і збірниках наукових праць понад 30 найменувань („Русская Школа”, „Вестникъ воспитанія”, „Педагогическій Сборникъ”, „Журналъ Министерства Народнаго Просвещенія”, „На путях к новой школе”, „Світло”, „Бюллетень Украинского Главного Комитета профессионального и специально-научного образования”, „Народное просвещение”, „Бюллетень Центрального Института Труда”, „Всеукраинский Институт труда. Труды”, „Інформаційний лист Лубенського РВНО”, „Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології”, „Радянська школа”, „Вісник Народного комісаріату освіти УСРР”, „Політехнічна школа”, „Советская педагогика”, „Вестник высшей школы”, „Професійно-технічна освіта”, „Профессиональное образование”, „Рідна школа”, „Психолог”, „Директор школи, ліцею, гімназії”, „Відкритий урок. Плеяди”, „Педагогічний вісник”, „Среднее профессиональное образование”, „Народное образование”, „Педагогика”, „Гигиена и санитария”, „Экономика образования”, „PR в образовании”, „Психологическая наука и образование” та ін.), а також окремі електронні видання, бюлетені науково-дослідних установ, збірники наукових праць вищих навчальних закладів.

Вибір джерельної бази зумовлений метою і завданнями наукового пошуку, проблемно-тематичним спрямуванням і доцільністю реалізації міждисциплінарного підходу, оскільки тема дослідження вимагала пошуку таких матеріалів, які б дали змогу виявити його теоретико-методологічні та фактологічні аспекти.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2002-2009 рр. у чотири етапи.

На першому етапі (2002-2004) теоретично осмислювалася проблема, розроблялася програма дослідження, визначалися його мета, предмет й об’єкт, вивчався тематичний спектр історіографії дослідження, здійснювався загальний історіографічний аналіз проблеми, формувався поняттєво-термінологічний апарат наукового пошуку.

На другому етапі (2004-2006) продовжувалося вивчення проблеми наукової організації праці у педагогічній теорії, формування джерельної бази дослідження. Вивчалася історична, філософська, соціально-економічна, психолого-педагогічна та інша література, законодавчі й нормативні акти, а також архівні документи. Здійснювалася систематизація і первинна обробка дослідницьких матеріалів.

На третьому етапі (2006-2007) поглиблено вивчалися та аналізувалися виявлені документи і матеріали, визначалися можливості та шляхи використання вивченого досвіду. Продовжувалося дослідження науково-педагогічних, архівних та інших джерел з теми наукового пошуку, здійснювалися систематизація й зіставно-порівняльний аналіз вивчених документів; готувалися до друку публікації з теми наукової роботи. Здійснювалася апробація результатів дослідження у доповідях і виступах на конференціях.

На четвертому етапі (2007-2009) узагальнювалися результати проведеного дослідження, аналізуватися нові документи, перевірялися концептуальні положення й висновки наукової роботи; здійснювалося оформлення тексту й видання монографії „Проблема наукової організації праці в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ – ХХ століття)”. Було завершено оформлення рукопису дисертації. Визначалися шляхи використання у сучасних умовах раціональних ідей з історії розвитку НОП учнів. Здійснювалася розробка й апробація авторського спецкурсу для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка