Акмеологічні підходи до реалізації виховної мети на уроках математики



Скачати 162.02 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір162.02 Kb.
Акмеологічні підходи до реалізації виховної мети на уроках математики

Автори: Юрко Ольга Романівна

Гуменюк Лариса Миколаївна
Джерело: Математика в школах України, № 7/ 2014 р.

Якщо хочеш побудувати корабель, то не збирай людей, щоб вони принесли ліс, і не розподіляй завдання, а краще пробуди в них тугу по безкрайній далині моря

Антуан де Сент-Екзюпері
Виховання – це тонка робота розуму і серця.

В. Сухомлинский.
Мир требует глубокого духовного и чувственного преображения. Мы видим человечество, стоящим перед выбором: либо полная интеллектуальная деградация, либо эволюционный скачок в сознании

«Гадкие лебеди», братья Стругацкие.
Навчальний процес починається з проектування його цілей і завдань. Цілі і завдання визначають усі наступні компоненти процесу – засоби навчання, форми і методи. Більшу частину свого часу дитина проводить у школі — на уроці. Урок — не лише основна форма навчання, як це прийнято вважати, але й сфера, в якій, переважно, відбувається шкільне виховання.

При укладанні конспекту учитель обов’язково має визначити мету уроку. Загальновідомо, що мета має бути триєдина: освітня, розвивальна, виховна. З освітньою все просто – забезпечувати засвоєння учнями знань відповідно до теми уроку. Розвивальна – розвивати певні якості мислення, логічні та розумові вміння. Виховна - …?



Деякі вчителі математики взагалі вважають що реалізовувати виховну мету на уроках математики зовсім не обов’язково - для цього існують інші, більш гуманітарні, навчальні предмети. Але мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу і самотворчу діяльність.

Питання перше. Як сформулювати виховну мету уроку?

Дещо недолуго виглядають фрази на кшталт «Виховувати любов до природи», які подекуди зустрічаються у недосвідчених вчителів. Щоб виховна мета уроку звучала по сучасному, варто скористатися Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Доцільніше виховну мету формулювати відповідно до цієї Програми:

  • Формувати ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

  • Формувати ціннісне ставлення до людей

  • Формувати ціннісне ставлення до природи

  • Формувати ціннісне ставлення до мистецтва

  • Формувати ціннісне ставлення до праці

  • Формувати ціннісне ставлення до себе

  • Формувати ціннісне ставлення до історичних і духовних надбань рідного краю.

Питання друге. Як реалізувати виховну мету, органічно вписавши її в навчальну канву уроку?

Одним з основних принципів, покладених Національною програмою в основу виховання, є акмеологічний принцип, який передбачає побудову виховного процесу так, щоб вихованець засвоїв найвищі морально-духовні цінності; створення умов для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.

Розглянемо застосування деяких акмеологічних прийомів для реалізації виховної мети на уроках математики.


  1. Прийом «Зв’язок поколінь»: мотивація навчальної діяльності шляхом використання висловів відомих особистостей.

Можна почати урок з епіграфу і його обговорення. Розмірковуючи над епіграфом, діти самі ставлять мету уроку, або аналізують те, що вже знають, або знайомляться з історією математики, або усвідомлюють необхідність отримання знань, або отримують певні виховні настанови від людей, які досягли успіху у житті.

В ході уроку вчителю доводиться аналізувати влучні і не дуже відповіді учнів (не забуваючи, звичайно, мудру пораду І. Гете: «Хочеш отримати розумну відповідь – питай розумно»), оцінювати прийоми роботи, манеру поведінки, хвалити, надихати або, навпаки, «ставити на місце». І тут влучне слово, іронічний афоризм іноді більш повчальні, ніж рафінована нотація.



Пропонуємо добірку висловів відомих людей, які не обов’язково стосуються математики, але завжди допоможуть вчителю досягти певних виховних цілей.
  • Математику вже навіть задля того треба вивчати, що вона розум до ладу приводить. М. В. Ломоносов

  • Найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити самому. Д. Пойа

  • Цінні не ті знання, які відкладаються в голові як смалець, а ті, які перетворюються в розумові м'язи. Герберт Спенсер

  • Людина подібна до дробу. Чисельник … це те, що людина являє собою, а знаменник – те, що вона думає про себе Л.М. Толстой

  • Люди забувають як швидко ти виконував роботу, але вони пам'ятають як добре ти її зробив. Говард Ньютон

  • Щоб уникати помилок, необхідно набувати досвіду. Щоб набувати досвіду, треба робити помилки. Л.Д. Пітер.

  • Той, хто помилився на першому ґудзику, не зможе застебнути камзола. Й.Гете

  • Знання лише тоді знання, коли вони здобуті зусиллями своєї думки, а не тільки пам’яттю. Л.Толстой

  • Велич розуму вимірюється кількістю ідей та їх поєднанням. К.Гельвецій

  • Неуки ставляться до науки з презирством, невчені люди захоплюються нею, тоді як мудрі люди – вміють користуватися нею. Ф.Бекон

  • Проблеми, з якими ми стикаємося, не можуть бути розв’язані на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли створювали їх. А.Ейнштейн

  • Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні всього того, що знаєш.  Дістервег

  • Не вважай невдачею те, що можна виправити. Катон

  • Не вважай себе великою людиною за довжиною твоєї тіні під час заходу сонця.  Піфагор

  • Велика книга природи написана математичними символами. Г.Галілей

  • Найдосконаліший мозок іржавіє без дії. Шерлок Холмс

  • Математик – це винахідник, а не відкривач. Л. Вітгенштейн

  • Процвітання та інтереси держави тісно пов'язані з математикою і добробутом. Наполеон

  • Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас. Н. Вінер

  • Хто говорить, той сіє. Хто слухає, той збирає врожай. П'єр Буаст

  • Школа без дисципліни є млином без води. Ян Амос Коменський

  • Люди перестають думати, коли перестають читати. Дені Дідро

  • Найбільша помилка - вважати, що ти ніколи не помиляєшся. Томас Карлейль

  • Знати багато і не виказувати цього - моральна висота; знати мало і показувати себе знаючим - хвороба. Лао Цзи

  • Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення - найбільш благородний, шлях наслідування - найбільш легкий і шлях особистого досвіду - найбільш важкий. Конфуцій

  • Ніщо так не сприяє душевному спокою, як повна відсутність власної думки. Георг Ліхтенберг

  • Пам'ять - це мідна дошка, вкрита буквами, які час непомітно згладжує, якщо іноді їх не поновляти різцем. Джон Локк

  • Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає. Мішель Монтень

  • Незнання не є аргументом. Бенедикт Спіноза

  • Розум, без сумніву, перша умова для щастя. Софокл

  • Не достатньо знати, необхідно також застосовувати. Анатоль Франс

  • Блаженство тіла - в здоров'ї, блаженство розуму - в знанні. Фалес Мілетський


Іноді доцільно певні вислови використати не як епіграф до уроку, а стосовно тієї ситуації, яка склалася у процесі навчання. Окрім того, виховній меті послужить повідомлення певних фактів з життя особистостей, думку яких було озвучено. Для підлітка дуже важливо мати достойний приклад для наслідування. Таким прикладом можуть служити як наші сучасники, так і історичні особистості, здатні своєю творчою біографією викликати відгук і переживання у школярів. Відомий педагог Василь Сухомлинський вказував на дидактичну роль образів великих людей. Адже, вивчаючи їх біографії, дитина вчиться досягати успіху у житті. Окрім того, вміння включити в розмову відомий вислів – ознака освіченої людини.

  1. Прийом естетичного стимулювання: доповнення змісту навчального предмета естетично значущою інформацією, оскільки «математика є прообразом краси світу»(С. Ковалевська)

Зокрема:


  • На уроках геометрії учитель може демонструвати фотографії цікавих сучасних архітектурних споруд, математичними моделями яких є геометричні тіла. І це не тільки призми. Наприклад Будинок – бібліотека у Мінську (Білорусія) – ромбокубооктаедр, Палац Миру та Злагоди у Астані ( Казахстан) – піраміда, будинок-банкнота у Каунасі (Литва) – циліндр, Ворота в Європу у Мадриді (Іспанія) – похила призма. Цікаві архітектурні споруди є і в Україні. Наприклад дім-корабель у Чернівцях, дім-стіна у Одесі, готель BonBon у Донецьку, музей «Писанка» у Коломиї.

  • Чи знаєте ви, що число π може звучати? Ідея полягає в наступному: присвоїти кожній цифрі числа відповідну ноту. Це зробив музикант Майкл Блейк, він ще включив до послідовності акорди, яким також присвоєні цифрові значення, і хоча мелодія теоретично може звучати вічно, Блейк обмежився кількома десятками знаків. Демонстрація відеоролика з цією мелодією займе лише декілька хвилин, але надасть естетичне задоволення. При вивченні теми послідовності аналогічно можна показати красу чисел Фібоначчі і т. ін.

  • При вивченні теми «Коло» важлива наявність в учнів інструментів і уміння ними користуватися. Для забезпечення цього, а також з метою розвитку творчих здібностей учитель може задати «домашнє задоволення» - виконати оригінальний малюнок, який обов’язково містить певну кількість кіл. Оцінюється акуратність а також естетична значущість малюнка.

  • Також одне з творчих «домашніх задоволень» - створити рекламу якогось поняття або теореми. Крім знання теоретичних відомостей, діти вчаться формулювати влучні вислови, естетично оформляти роботу, відшуковувати цікавинки.

  1. Прийом емоційного стимулювання: зацікавлення учнів шляхом демонстрації фрагментів фільмів, відеокліпів, соціальних роликів, створюючи таким чином ситуацію емоційних переживань.

Цей прийом можна застосовувати на етапі мотивації навчальної діяльності. Або ж на етапі релаксації, коли необхідно на декілька хвилин переключити увагу учнів. Діти в 7-8 класах вже не хочуть рухатись під віршики, тому можна проводити тематичні фізкультхвилинки, наприклад: напишіть в повітрі правою рукою своє ім’я, лівою - слово Природа, двома - слово Земля. Правою – рослину, яка подобається, лівою – рослину, яку посадили, двома – ту, яку обов’язково посадите. Покажіть якою високою вона виросте. Згодом діти самі стануть придумувати такі хвилинки.

Тим більше старшокласників значно важче «розворушити» і надихнути на виконання фізичних вправ. Спробуйте просто зміну діяльності. 2-3 хвилини займає демонстрація відеокліпу, так званого «соціального ролика». Їх є дуже багато: про природу, екологію, шкідливість тютюнопаління… Не обов’язково потім побачене обговорювати на уроці. Нехай це просто послужить приводом замислитись. Можливо, такий перегляд спонукає дітей створити свій власний соціальний ролик. Його теж можна потім показати на уроці.




  1. Прийом «Інформаційна палітра»: доповнення навчального матеріалу цікавими відомостями, фактами, історичними даними.

Оскільки на сучасному етапі надається перевага компетентісним підходам до змісту освіти, варто будь-яку навчальну діяльність переплітати з реальністю. Для цього у всі етапи навчальної діяльності включати зв’язки з реальністю і навколишнім світом.

Наприклад:

Оскільки кожна геометрична фігура має прообраз у навколишньому просторі, тобто є моделлю деякого реального об’єкта, то кожне геометричне уявлення важливо формувати, спираючись на життєвий досвід учнів, набутий у процесі сприймання навколишнього середовища, спрямовувати їх увагу на виділення істотних властивостей розглядуваних об’єктів, осмислення нових геометричних фактів і створення правильних геометричних уявлень.

Засвоєння геометричних властивостей через пізнання реального простору поступово має підвести учнів до усвідомлення важливого світоглядного твердження: геометричні фігури – це моделі, за якими вивчають властивості реального простору.

Щоб сформувати такі уміння, доцільно пропонувати учням спеціальні вправи.


  • Назвати предмети або їх частини з навколишнього середовища, що нагадують певні геометричні фігури.

  • Що спільне між променем – геометричною фігурою і променем від ліхтаря?

  • Назвати частини будинку, які нагадують геометричні фігури. Чому саме форма прямокутника переважає тут?

  • Яку форму мають колеса? Чи можуть вони мати форму інших геометричних фігур?

  • Яку геометричну фігуру нагадує класна кімната? Показати рівні грані цього прямокутного паралелепіпеда, відповідно рівні ребра, тощо.

  • Поперечний переріз яких рослин, овочів, фруктів нагадує круг?

  • Як розміщено залізничні рейки, телеграфні проводи?

Такі запитання підводять учнів до розуміння того, що рукотворні прообрази геометричних фігур, які оточують людину, не випадкові. Людина, освоюючи навколишній світ, навчалася розрізняти різноманітні форми (циліндричні, призматичні, конічні, овальні, сферичні), і, у разі потреби, відтворювати їх. Форма речей, які створювала людина, підпорядковувалась певним правилам: економічності виготовлення, міцності, зручності практичного використання тощо. Учні мають усвідомити, що знання про геометричні фігури, їх форму, властивості, відношення і зв’язки необхідні їм для того, щоб краще пізнати навколишній світ і підготуватись до активного життя в суспільстві, незалежно від того, якої професії вони набудуть в майбутньому.

При перевірці знань можна провести не простий математичний диктант, а тематичний. Наприклад:



  • Математичний диктант про шкідливість тютюнопаління (тема «Пряма пропорційна залежність», математика, 6 клас):

  1. Діти, що палять скорочують собі життя на 15 %. На скільки років зменшують своє життя такі діти, якщо середня тривалість життя 56 років?

Відповідь: на 8,4 років.

  1. Серце нормально тренованої людини б’ється з частотою 70 ударів за хвилину, а серце курця повинно робити на 5-10 ударів за хвилину більше. Скільки додаткових ударів змушене робити серце курця за добу?

Відповідь: 7200 – 14400.

  1. Після паління однієї цигарки в кров надходить 3 мг нікотину. Скільки нікотину надійде в кров, якщо людина випалить 14 цигарок?

Відповідь: 42 мг

  1. Дослідники встановили, що до 15 % робочого часу йде на паління. Робочий день продовжується 8 год. Скільки робочого часу губиться через паління?

Відповідь: 1,2 год.

  1. Деякі зарубіжні фірми за одну й ту ж роботу курцям встановлюють заробітну плату на 15 % меншу, ніж некурцям. Середня заробітна плата - 340 $ за місяць. На скільки менше отримає курець?

Відповідь: на 51 $.

  1. Відомо, що в середньому 80% курців страждають захворюванням легенів. Знайдіть кількість хворих, якщо в нашому мікрорайоні палять близько 900 людей.

Відповідь: 720 людей.

  1. В результаті паління отримали різні захворювання 60 людей. Підлітків серед них в 2 рази більше, чим дорослих. Скільки підлітків могли б залишитися здоровими?

Відповідь: 40 підлітків.

  1. Норма добової потреби учнів в різних вітамінах складає в середньому 125 мг. Одна запалена цигарка нейтралізує (знищує) 20% вітамінів. Скільки мг вітамінів краде у себе той, хто палить?

Відповідь: 25 мг.

  • Математичний диктант про Україну (тема «Стандартний вигляд числа», алгебра 8 клас):

Записати наступні числа у стандартному вигляді

  1. Площа території України становить 604 000 км2 (точне значення 603628 км2)

  2. Населення України становить 45 600 000 осіб (точне значення 45 564 858 осіб станом на 01 березня 2011р)

  3. Площа території Рівненської області 20 000 км2 (точне значення 20047 км2)

  4. Населення Рівненської області становить 1 200 000 осіб (точне значення 1 152 680 осіб)

  5. Довжина найдовшої річки України – Дніпра - 2 200 000 м (точне значення 2 201 км)

  6. Довжина найдовшої річки Рівненської області – Горині -660 000м. (точне значення 659 км)

  7. Висота найвищої гори України – Говерли – 2062 м

  8. Висота найвищої вершини Кримських гір – Роман Кошу – 1545м.

Одним із ефективних засобів впливу на учнів є розв’язування задач з виховним навантаженням . Добре підібрані і правильно методично розташовані задачі допомагають учневі засвоїти теоретичний матеріал, роблять курс математики більш цікавим, викликають потребу в нових знаннях і вмінні їх здобувати. Але крім прямого впливу ( формування нових знань), зміст задач має прихований вплив на свідомість учня. К.Д. Ушинський зазначав, що «…у хороших викладачів справа виходить так, що арифметична задача є водночас вельми цікаве оповідання, урок сільського господарства чи домашньої економії або історична і статистична тема, і вправа з мови». Пропонуємо приклади задач «з виховним навантаженням».



НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА. 5 КЛАС

  1. У класі 10 лампочок по 100 Вт кожна. Якщо вони горітимуть марно 1 годину, то буде втрачено 1 кВт/год. електроенергії. У нашому районі понад 420 класів. Чому дорівнюватимуть втрати електроенергії в межах району?

  2. Вторинна переробка 1 т паперу зберігає близько 30 000 л води і 6 т деревини. Підрахуйте, скільки збережеться води і деревини, якщо ви здасте 40 кг макулатури?

  3. Запаси нафти в Україні - 125 млн. т. Розрахуйте, на скільки років вистачить цих ресурсів при умові, що їх щорічний видобуток становить 5 млн. т ?

ДЕСЯТКОВІ ДРОБИ

  1. Багато деревини і відходів її переробки йде на виробництво картону. Із 3,4 куб. м лісових відходів виготовляють 1 т картону, що замінює 14 куб. м деревини, яка витрачається на виробництво тари. Скільки кубічних метрів деревини буде збережено, якщо для виготовлення картону використали 140 куб. м відходів?

  2. Цівка води товщиною в сірник дає за добу втрату 480 л. Скільки води буде втрачено, якщо 100 чоловік не до кінця закрутять крани ? Скільком жителям вистачить цієї води на добу, якщо мінімум використання води для однієї людини 6 л?




  1. Прийом дидактичної гри: розвиток інтелектуальних, емоційних, мотиваційних якостей особистості через ігрову навчальну діяльність.

Василь Сухомлинський писав: «У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.»

Дидактичні ігри насамперед формують соціальні якості особистості: вміння прислухатися до думки інших, працювати у команді, проявляти виконавські та лідерські якості. У процесі гри виховується наполегливість, організованість, відповідальність.

Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри “Хто швидше?” стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.

Зацікавити учнів в процесі розв’язування прикладів можна і результатом – учитель може спеціально дібрати числа так, щоб у результаті вийшло не просто число – а якась знаменна дата (наприклад , рік народження Т.Г. Шевченка, рік виходу у світ «Кобзаря», тощо).

Можна підібрати цікавий кросворд або провести гру «Поле чудес», в результаті яких виходить слово, яке несе в собі виховне навантаження.




  1. Прийом «Міжпредметні зв’язки»: збудження інтересу до навчання шляхом поєднання викладеного матеріалу з знаннями із інших навчальних предметів.

Як правило, більшість унікальних творчих відкриттів, зроблених у сучасній науці, техніці чи мистецтві, акумулюють у собі ідеї з різних галузей людської діяльності. Діти від народження не однакові за своїми задатками і здібностями, у них різні можливості розвитку, деякі навчальні предмети подобаються їм більше, ніж інші. На відміну від фізики, біології, хімії та інших природничих наук, об’єктами вивчення математики є не конкретні матеріальні об’єкти, а просторові форми і кількісні співвідношення навколишнього світу, які утворюються шляхом абстрагування від реальності. Тому школярам корисно показати особливості відображення дійсності засобами математики, застосування математики до економічних, виробничих, технічних процесів. Окрім того, закони математики широко використовуються у музиці, образотворчому мистецтві, поезії. Образно кажучи, «у величному саду математики кожен знайде букет за своїм уподобанням» (Д. Гільберт).

Наприклад, для створення емоційного настрою на уроці математики учнів прогуманітарного профілю корисно давати творчі домашні завдання: написати казку, вірш, розповідь до певної теми. Як зразок пропонуємо вірш учениці 5 класу НВК № 12 Примич Анастасії.


Звичайні дроби

Всі ми люди – як звичайні дроби,

Правильні й неправильні, як є …

Кожен щось та й значить, щось та й робить.

В кожного життя іде своє.

П’ять десятих, а чи десять п’ятих ,

Знаєш суть призначення свого?

Над і під… так просто розіп’яти

Рискою від дробу одного.

Що про себе думаєш знаменник,

І чеснот тих не перелічить.

А чого ти вартий – то чисельник,

Та про це історія мовчить…

Тут і без науки зрозуміло,

Як чисельник більший, то тоді

В результаті більше число ціле,

Й більша твоя сутність на Землі.




Враховуючи наведені вище напрямки посилення виховної спрямованості шкільного курсу математики, все ж таки хочемо наголосити, що навчальна робота школярів на уроках математики, як елемент виховання, також надзвичайно важлива. Необхідність переконливого аргументування розв’язку задачі сприяє розвитку наполегливості, вміння самостійно долати труднощі, критичного ставлення до себе і оточуючих. У процесі розв’язування формуються дослідницькі і творчі навики, здатність логічно мислити, переконувати опонентів, захищати свою власну думку. Навчальна діяльність на уроках повинна виховувати почуття відповідальності за якість і результат роботи, а отже формувати ціннісне ставлення до праці. Оскільки навчання для школярів – це праця, то підготувати учнів до трудової діяльності означає перш за все виховати у них вміння і потребу вчитися.

Отже, у сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме: формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального досвіду особистості, уявлень про зв'язок навколишнього світу та її внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків, творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої себе.

Література:

  1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

  2. Орієнтована програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини/Методичний вісник. Випуск І, видавництво РОІППО.-2007.-60с.

  3. Кожабаев К.Г. О воспитательной направленности обучения математике в школе: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1988.-80с.


  4. Н.Д. Мацько. Формування геометричних понять учнів 4-5 класів. –К.: Рад.шк.,1988.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка