Аксіома” 2009 ббк: 74. 3 Г. 12 Рецензенти: Синьов В. М



Сторінка13/29
Дата конвертації09.03.2016
Розмір5.49 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29

Формування елементарних математичних уявлень.

1. Розв’язування та складання простих задач в межах 5.

2. Рух дітей в різних напрямках за прикладом та усною командою.

3. Пересування предметів на площині, використання слів: вперед, назад, вправо, вліво, вниз, угору, посередині.

4. Перелік предметів у межах 5-ти, 6-ти.

5. Вміння рахувати від заданого числа до заданого в межах 6.

6. Лічба хаотично розташованих предметів.

7. Перелік звуків (стуків, плескань, ударів).

8. Виділення певної кількості предметів групою без попереднього рахунку в межах 6.

9. Розв’язування задач на збільшення та зменшення на одиницю в межах 6.



Малювання.

1. Обведення за контуром та розмальовування зображення їжачка.

2. Малювання квітів фарбами методом кольорових плям.

3. Малювання зубної щітки, пасти; техніка довільна.

4. Малювання орнаменту з геометричних фігур на зображенні рушничка.

5. Розмальовування кольоровими фарбами зображення рибок в акваріумі.



Ручна праця.

1. Аплікація „Дерева”.

2. Ліплення з пластиліну грибочків.

3. Ліплення з пластиліну фігурок тварин.

4. Ліплення з пластиліну фігури людини.

Музика і ритміка.

1. Розучування пісні „Зима пройшла”.

2. Музичні ігри „Кішка та кошенята”, „Діти і ведмідь”.

3. Музичні вправи на орієнтування в просторі „Пташки”.

4. Вправи для розвитку дрібної моторики „ Дощик», „Кішка».

Квітень

Ознайомлення з навколишнім середовищем.

1. Прийшла весна. Сезонні зміни в природі (довший день, потепління, танення снігу).

2. Мій дім. Кімнати, з яких складається мій дім. Меблі, які є в моєму домі, їх призначення. Мої домашні обов’язки.

3. Вербна неділя.

4. Приготування до Воскресіння Христового.

5. Великодній кошик.


Розвиток мовлення.

1. Прийшла весна. Читання та заучування веснянок та гаївок.

2. Розучування вірша Л. Глібова „Веснянка”.

3. Вживання прикметників вищого та найвищого ступенів: (малий, менший, найменший).

4. Поповнення словникового запасу новими словами – назвами кімнат (спальня, ванна, кухня...); узагальнюючими словами (меблі, посуд, іграшки), прикметниками.

5. Розповіді про домашні обов’язки дітей.

6. Розучування вірша К. Перелісної „Писанка”.

Формування елементарних математичних уявлень.

1. Групування предметів за розміром (великі, середні, дрібні); за довжиною (довгі, середні, короткі); за шириною (широкі, середні, вузькі); за висотою (високі, середні, низькі).

2. Повторення назв днів тижня, їх послідовність, значення слів: сьогодні, завтра, вчора.

3. Повторення назв частин доби, пов’язування із змістом дитячих занять, режимом дня.

4. Цифра 6. Співвідношення з кількістю.

5. Визначення на слух та відтворення кількості звуків від 1 до 3, до 5.

6. Наочні задачі на збільшення, зменшення в межах 6.

Малювання.

1. Ознайомлення з зображеннями будинків різноманітного призначення (житлові, промислові, магазини).

2. Послідовність зображення будинку. Звернення уваги на деталі: вікна, двері, димар.

3. Обведення за контуром зображення тарілок, кружок.

4. Розмальовування зображення великодньої писанки.

5. Малювання фарбами вербових гілочок.



Ручна праця.

1. Виготовлення аплікації „ Мій будинок”.

2. Виготовлення святкової композиції з вербових гілочок.

3. Прикрашання яйця, виготовленого з пінопласту, аплікацією з рослинних елементів (насіння льону, мак, крупа манна, кукурудзяна).



Музика і ритміка.

1. Розучування пісні „Вийди, вийди, Іванку”.

2. Вправи для орієнтування у просторі „Прогулянка і дощик”.

3. Музичні ігри „Будуємо дім”, „Поїзд”.

4. Розучування танцювальних вправ „Веселий танок”.

Травень

Ознайомлення з навколишнім середовищем.

1. Весна в парку. Екскурсія до парку, спостереження за змінами дерев, кущів, квітів.

2. Перші весняні квіти.

3. Веселі ігри та забави в парку.

4. Весна на городі.

5. Весна на клумбі. Що сіємо і висаджуємо на клумбі.

6. Догляд за кімнатними рослинами.

7. Весна в саду. Цвітіння дерев. Догляд за деревами.



Розвиток мовлення.

1. Казка „Півник і двоє мишенят”. Розвиток вміння зосереджено слухати зміст казки, точно передавати мову персонажів, послідовність подій, відповідати на запитання.

2. Світ рослин. Збагачення словника словами-назвами квітів, дерев, кущів.

3. Вміння висловлювати власне ставлення, давати оцінку (подобається, не подобається, любить, не любить).

4. Поповнення словника словами - назвами інструментів праці. Відповіді на запитання: „З чим працює?”

5. Вживання слів-антонімів: холодне – тепле; високий – низький; довгий – короткий.



Формування елементарних математичних уявлень.

1. Перелік предметів, розташованих в ряд до 7; називання підсумку; співвідношення з кількістю пальців.

2. Перелік від заданого до заданого числа в межах 7.

3. Перелік предметів, розташованих хаотично. називання підсумку.

4. Вибір заданої кількості предметів та визначення кількості предметів у запропонованій групі без попереднього рахунку вголос.

5. Групування предметів на 3 групи за зразками; на 2 групи за словесною інструкцією.

6. Визначення частин доби, пори року за описом (загадка-віршик, малюнок).

Малювання.

1. Малювання фарбами перших весняних квітів.

2. Малювання дерева та перших листочків на ньому методом прикладання пензлика з фарбою до аркуша паперу.

3. Розмальовування малюнків на весняну тематику. Техніка довільна.

4. Малювання парасольки. Повторення назв кольорів.

5. Розмальовування метелика.



Ручна праця.

1. Виготовлення аплікації „Весняні квіти”.

2. Аплікації квітів з гарбузових зерняток.

3. Виготовлення машини, тачки з сірникових коробочок, котушок, пластиліну.

4. Аплікація „Весняні метелики”.

Музика і ритміка.

1. Розучування пісні „Дощик”.

2. Українські народні ігри під спів.

3. Вправи на орієнтування в просторі „Прогулянка і дощик” , „Ми вчимося бігати”.

Експериментальний процес за даною програмою тривав протягом одного року, і після цього її було запропоновано для постійного застосування з подальшим розширенням та удосконаленням в наступні роки. За цей період відмічено ряд позитивних змін у розвитку дітей.

Пізнавальна сфера.

За період навчання групувати предмети за кольорами вдалося навчити всю групу дітей. П’ятеро дітей можуть не тільки правильно групувати за кольорами, але й називати кольори, двоє дітей засвоїли назви проміжних кольорів (рожевий, коричневий, оранжевий). Гірших успіхів досягнуто в розпізнаванні предметів за формою. Тільки четверо дітей протягом даного періоду навчилося правильно класифікувати предмети за формою, з них троє правильно називають геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник). Значно вдалося удосконалити сприймання величини предмета. Діти в повній мірі оволоділи поняттями: великий – малий, широкий – вузький, високий – низький.

Вдалося удосконалити сприйняття та розпізнавання звуків в навколишньому середовищі, смаків та запахів.

Розумовий розвиток.

За період роботи вдалося досягнути деяких успіхів у розвитку мислення. Найбільшим недоліком мислення дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю є недостатність узагальнення. Навчання узагальненню проходить дуже повільно, з застосуванням особливих методик. За час роботи діти оволоділи такими узагальнюючими поняттями: одяг, взуття, тварини, птахи, овочі, фрукти, пора року, іграшки, меблі, посуд.

Значну увагу приділялося розвитку послідовності мислення дітей. Розсіяність та непослідовність мислення, схильність застрявати на деталях – характерні порушення логіки мислення дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю. На заняттях з формування елементарних математичних уявлень поступово удосконалювалося логічне мислення, послідовність. При розв’язуванні простих наочних задач акцентувалася увага на словах, які визначають зміст арифметичної дії (прилетів, відлетів, додали, відняли).

На заняттях малювання та ручної праці робота спрямовувалася на повторення дій за вчителем, виконання інструкції, запам’ятовування послідовності дії, стимулювання завершення розпочатої роботи.

Робота стосовно розвитку пам’яті та підвищення якості засвоєння нового матеріалу проводиться за принципом різноманітного повторення матеріалу. Кожне заняття починається з повторення пройденого матеріалу, протягом дня повторюються і закріплюються нові поняття, встановлюються зв’язки між старими та новими елементами. За навчальний період діти вивчили багато простих віршиків, розпізнають цифри. П’ятеро дітей можуть рахувати за порядком в межах 10. Всі діти знають свої імена, прізвища, імена батьків, друзів. Четверо дітей знають назви днів тижня.

Значні зусилля були направлені на розвиток уваги. Робота акцентувалася на розвиток стабільності уваги при виконанні одноманітної роботи (замальовування, штрихування), при виконанні конкретного завдання (відшукати іграшку за словесним описом, групувати предмети за певними ознаками). Досягнуто результатів в умінні переключати увагу з одного предмета на інший, що успішно реалізується на заняттях з музики та ритміки.



Соціально-емоційний розвиток.

Працюючи над розвитком вищих функцій головного мозку, вдалося значно покращити емоційно-вольові якості особистості розумово відсталої дитини. За період роботи діти стали дисциплінованішими, засвоїли правила поведінки в закладі, оволоділи елементарними навиками самообслуговування: уміють одягатися, роздягатися, мити руки з милом, чистити зуби, витиратися рушником. Проведена робота позитивно вплинула на формування естетичного смаку дітей, уміння формувати свою думку про події, предмети.

За період навчання в групі сформувалися дружні стосунки між дітьми, турботливе ставлення (особливо щодо дітей з ДЦП); повага до старших людей, які опікуються дітьми. Особливим успіхом ми вважаємо те, що діти навчилися отримувати задоволення від досягнутих успіхів у навчанні та праці.

Наведемо приклади результативності використання даної програми у роботі з дітьми даного центру ранньої соціальної реабілітації.



Клієнт Х1 (дівчинка)

Вік: 6 років 4 місяці.

Діагноз: синдром Дауна (помірна розумова відсталість).

Досягнення за 6 місяців:



Тонка моторика.

1. Малює в межах горизонтальних та вертикальних доріжок.

2. Вирізає по лінії.

3. Просуває шнурок у дірочки для шнурування стібками.

4. Використовує шаблон, щоб намалювати простий малюнок.

5. З’єднує крапки.



Розумовий розвиток / пізнавальні здібності.

1. Групує картинки за ознакою використання.

2. Вказує на малюнок, який не відповідає класифікації.

3. Рахує 5 предметів по одному.

4. Називає знайомі предмети на дотик.

5. Показує на більший, менший, довший, коротший.

6. Відповідає на питання про день і ніч.

Мова, мовлення.

1. Відповідає на питання типу: що? де? коли? чому? хто?

2. Повідомляє основні відомості про себе.

3. Розповідає дитячі вірші, співає пісню.



Соціально-емоційний розвиток.

1. Грає успішно з іншими дітьми, розуміючи, що необхідно ділитися і чекати своєї черги.

2. Допомагає виконувати роботу, коли просять.

Cамообслуговування.

1. Розстібає ґудзики, розташовані попереду і ззаду.

2. Самостійно чистить зуби.

Груба моторика.

1. Ходить угору і вниз по сходинках, чергуючи ноги, не тримаючись за поручні.

2. Стрибає на одній нозі.

3. Кидає і ловить тенісний м’яч на відстані кроку.


Клієнт Х2 (хлопчик)

Вік: 4 роки 2 місяці.

Діагноз: ДЦП (інтелект збережений).

Досягнення за 6 місяців:



Тонка моторика.

1. Перегортає товсті сторінки картонної книжки.

2. Передає іграшку з однієї руки в іншу.

Розумовий розвиток.

1. Співвідносить кубики за кольорами.

2. Співвідносить 4 форми (коло, квадрат, зірочка, хрест).

Мова, мовлення.

1. Показує частини тіла на собі та ляльці.

2. Імітує слова: мама, дати, тато.

3. Дивиться на знайомі предмети або людей, коли їх називають.



Соціально-емоційний розвиток.

1. Шукає схвалення у дорослих.

2. Робить простий вибір у їжі, одязі, діяльності.

3. Розуміє, коли людині чи тварині боляче або вони потребують допомоги.



Самообслуговування.

1. Ковтає із закритим ротом.

2. Смокче через соломинку.

Груба моторика.

1. Лежачи на спині, перевертається на живіт.

2. В положенні стоячи робить кроки з підтримкою.

3. Положення сидячи: захисна реакція під час руху убік.


Клієнт Х3 (дівчинка)

Вік: 5 років 8 місяців.

Діагноз: помірна розумова відсталість.

Досягнення за 6 місяців:



Тонка моторика.

1. Тримає олівець в пальцях, малює пряму лінію, хрестик, коло.

2. Вставляє всі фігурки в 8-формову дошку.

3. Закручує і розкручує предмети.



Розумовий розвиток.

1. Групує картинки за певною ознакою.

2. Показує на більший, менший.

3. Називає 5 кольорів.



Мова, мовлення.

1. Імітує речення з 2-3 слів.

2. Говорить, для чого використовують звичайні предмети.

3. Повідомляє основні відомості про себе.



Соціально-емоційний розвиток.

1. Грає в просту гру з іншими дітьми.

2. Доводить до кінця розпочате завдання.

3. Дотримується правил черговості в процесі гри.



Cамообслуговування.

1. Самостійно миє і витирає руки.

2. Застібає ґудзики, розташовані спереду.

3. Самостійно п’є і наливає собі.



Груба моторика.

1. Ходить на балансуючій дошці.

2. Стрибає через мотузку – 10 см.

3. Кидає м’яч уперед на відстані кроку.


Клієнт Х4 (хлопчик)

Вік: 5 років 9 місяців.

Діагноз: синдром Дауна (помірна розумова відсталість).

Досягнення за 6 місяців:



Тонка моторика.

1. Малює олівцем, захоплюючи його трьома пальцями.

2. Будує піраміду з 6 кубиків.

3. Обмальовує вирізане коло



Розумовий розвиток.

1. Групує картинки за певною ознакою.

2. Показує на більший, менший, довший, коротший предмети.

3. Розуміє поняття „день», „ніч», „ранок», „вечір».



Мова, мовлення.

1. Говорить реченнями з 4-5 слів, відповідає на запитання.

2. Повідомляє основні відомості про себе.

3. Знає багато віршиків та співає пісеньки.



Соціально-емоційний розвиток.

1. Грає в просту гру з іншими дітьми.

2. Доводить до кінця розпочату роботу.

Самообслуговування.

1. Самостійно одягається, застібається спереду.

2. Самостійно миє і витирає руки та обличчя.

4. Ходить в туалет самостійно.



Груба моторика.

1. Бігає добре з різною швидкістю.

2. Стрибає через мотузку висотою 5 см.

3. Веде баскетбольний м’яч.



Список основних використаних джерел

  1. Выготский Л. С. Предисловие к книге Грачевой К. К. „Воспитание и обучение глубоко отсталого ребенка» / Проблемы дефектологии. – М.: Педагогика, 1983.

  2. Выготский Л. С. Проблемы психического развития ребёнка. Избранные психологические исследования / Под ред. А.Н.Леонтьева, О.Р.Лурия. – М.: Узд-во АПН РСФСР, 1956.

  3. Выготский Л. С. Собрание починений. Т. 5. – М.: Просвещение, 1983.

  4. Гаврилов О. В. Психолого-педагогічні умови формування соціальної поведінки глибоко розумово відсталих дітей // Дис… на здобуття наук. Ступеня канд.. психол. Наук. 19.00.08 – спеціальна психологія. – К.: Інституту спеціальної педагогіки АПН України, 1998.

  5. Дульнев Г. М. Актуальные вопросы работы с глубоко умственно отсталыми детьми. – М.: Изд-во АПН РСФСРЮ 1960.

  6. Запорожець А. В. Психологическое развитие ребёнка. Избранные психологические труды. В 2-х т. – М.: Просвещение, 1986.

  7. Маллер А. Р. Обучение и воспитание в специальных школах // Дефектология. – 1994. - №3.

  8. Сеченов И. М., Павлов И. П. Веденский Н. Е. Физиология нервной ситемы. Избранные труды. – М.: Медицинская література, 1952.


4. Використання діагностичних методик у роботі з дітьми

з помірною і тяжкою розумовою відсталістю
1. Загальні питання організації діагностичного обстеження дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та збір анамнезу

2. Діагностика розвитку дитини з використання „Карти спостережень”

3. Оцінка розвитку дітей з помірною і тяжкою розумовою відсталістю шляхом використання методики „Соціограма”.
Завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте строго і мало формалізовані методики психодіагностики.

2. Розкрийте послідовність збору анамнестичних даних.

3. Дослідження сенсорно-перцептивної сфери дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю.

4. Дослідження уваги, мислення дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю.

5. Дослідження мовлення дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю.

6. Які методики можна використати для оцінки емоційно-вольової сфери даної категорії дітей.
1.1. Загальні питання організації діагностичного обстеження дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та збір анамнезу

Практично протягом кількох десятиліть на Україні розвивається і удосконалюється комплексна діагностична служба, метою якої є обстеження і допомога дітям, які мають порушення психофізичного розвитку. Ця структура виникла у відповідь на вимоги спеціальної педагогіки: навчання всіх дітей безумовно вимагає особливої уваги до проблем тих з них, кому особливо важко. Залучаючи до вирішення їхніх проблем психологів і лікарів, нейрофізіологів і нейропсихологів, фізичних реабілітологів, логопедів, олігофренопедагогів, дефектологів в цілому, спеціальна педагогіка розробляє нові підходи до навчально-виховної, корекційно-реабілітаційної роботи, нові аспекти педагогічного впливу на дітей з порушеннями психофізичного розвитку [3].

Засоби, які на сучасному етапі є на озброєнні психодіагностики, за своїми якостями поділяються на дві групи: методики високого рівня формалізації, або строго формалізовані, і методики мало формалізовані.

До строго формалізованих методик відносяться тести, опитувальники, методики проектної технології і психофізіологічні методики. Для них характерні певна регламентація, об’єктивізація процедури обстеження або дослідження (точне дотримання інструкцій, строго визначені способи показу стимульного матеріалу, невтручання експериментатора в діяльність досліджуваного тощо), стандартизація (встановлення одноманітності проведення опрацювання і інтерпретації результатів діагностичних експериментів), надійність і валідність. Ці методики дозволяють збирати діагностичну інформацію у відносно стислі терміни і в такому вигляді, який дозволяє кількісно і якісно порівняти між собою суб’єктів.

До мало формалізованих методик необхідно віднести спостереження, бесіду, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності. Ці методики дають досить цінні свідчення про досліджуваного, особливо коли предметом вивчення виступають такі психічні процеси, які мало піддаються об’єктивізації (наприклад, погано усвідомлені суб’єктом переживання, прагнення тощо) або часто є змінними за змістом (динаміка цілей, станів, настроїв тощо). Потрібно мати на увазі, що мало формалізовані методики досить трудомісткі (наприклад, спостереження за суб’єктом, який досліджується, можуть тривати декілька місяців), переважно мають в основі особистий професійний досвід експериментатора, його психологічну підготовленість до проведення дослідження даного плану. Лише високий рівень культури організації психологічного спостереження, бесід дає можливість уникнути впливу випадкових факторів на його результати.

Мало формалізовані методики не потрібно протиставляти строго формалізованим. Як правило, вони взаємно доповнюють одна одну. Для повноцінного обстеження необхідне гармонійне поєднання тих і інших методик [1].

Особливістю комплексного підходу проведення діагностики в тому, що область знань про дітей зі стійкими інтелектуальними порушеннями не належить виключно до психології, педагогіки або медицини. Вона лежить на їхній дотичній, використовує термінологію і напрацювання цих наук, уточнюючи і розширюючи їх стосовно соціально-педагогічних аспектів життя дитини з порушеннями психофізичного розвитку. Кожен спеціаліст працює у сфері своєї компетенції, але узагальнення отриманих результатів дає той об’єм уявлень, який дозволяє оцінити рівень відхилень у розвитку дитини, побудувати ієрархію виявлених порушень соматичної, рухової, емоційно-вольової та когнітивної сфер, поставити узагальнений діагноз і визначити напрямки і способи лікувально-оздоровчої, корекційно-розвивальної, психолого-педагогічної, реабілітаційної допомоги [3].

Створена у нашій країні мережа психолого-медико-педагогічних консультацій (надалі – ПМПК) покликана вирішити проблему комплектування спеціальних закладів відповідним їхньому профілю контингентом для забезпечення оптимальної допомоги цим дітям. Корекційна освіта приділяє значну увагу всім категоріям дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Потрібно зазначити, що на сьогодні немає достатньо чітко розроблених критеріїв діагностики дітей з помірною, тяжкою розумовою відсталістю і відмежування їх від дітей з легкою її формою. Діти з помірною і тяжкою розумовою відсталістю часто проявляють яскраві ознаки розумового недорозвитку і членам консультацій поряд з діагнозом необхідно визначити і ступінь навчаємості даної категорії дітей, їхні потенційні можливості засвоєння знань, умінь і навичок, соціального досвіду для того, щоб адекватно укомплектувати дитячі групи безпосередньо у відповідному типі навчального закладу. Наведемо приклад обстеження дітей з розумовою відсталістю ( в першу чергу помірного і тяжкого ступеня, на ПМПК.



Приблизна схема збору анамнестичних даних

Об’єктивний анамнез збирається зі слів батьків (бажано матері, адже вона в більшості випадків найкраще знає у подробицях історію дитини).



Рекомендується звернути увагу на наступні деталі.

Сімейний анамнез. Вік і заняття батьків. Чи не працюють на небезпечних виробництвах чи не працювали на них раніше. Склад сім’ї, соціально-побутові умови. Стосунки між членами сім’ї, ставлення до дітей. Хто із членів сім’ї бере активну участь у вихованні дітей. Стан фізичного і психічного здоров’я батьків, інших членів родини, близьких родичів (особливу увагу потрібно приділити наявності ендокринних захворювань, туберкульозу, алкоголізму, сифілісу, наркоманії, психічних захворювань або ознак, які вказують на їхню наявність – стаціонарне лікування у психіатричних лікарнях, приступоподібні стани, суїциди, дивакуватість у характері у членів сім’ї та близьких родичів.

Генеративні функції матері. Кількість вагітностей, їх протікання, наявність викидів, мертвонароджених, дострокових абортів і їх ускладнень. Смертність дітей у ранньому віці, її причини.

Особистий анамнез дитини. Яким по порядку народилася, вік батьків у цей час. Чи не хворіла мати перед початком вагітності,чи не передували їй аборти з ускладненнями.

Період вагітності. Фізичний і психічний стан матері у період вагітності, наявність гістозу, його особливості і складність. Інфекції, інтоксикації, виснажуючі захворювання, травми фізичні і психічні; використання засобів і способів для переривання вагітності, їхній характер, час і тривалість їхнього використання.

Пологи. Вчасні, дострокові, їх тривалість, час відходження вод. Пологові травми. Накладання щипців або інші втручання.

Стан дитини після народження. Вага і ріст при народженні, наявність ознак недоношеності, переношеності, фізіологічної незрілості, внутрішньочеревної гіпотрофії і/або гіпоксії. Асфіксія під час пологів, її характер і тривалість. Спосіб і форми оживлення у випадку зупинки дихання або серцебиття. Наявність гематом і деформацій черепа дитини. У період новонародженості чи спостерігались судоми, виражена і/або затяжна жовтушність, застосування кювезного виходжування, інтенсивної терапії. На який день була прикладена до грудного годування, чи зразу почала смоктати, як інтенсивно, чи швидко стомлювалась. Коли були виписані з полового будинку, якщо з затримкою – то по якій причині.

Розвиток дитини до 1 року. Тривалість годування материнським молоком. Інтенсивність і характер відригування. Чи була дитина спокійна, чи криклива, як спала. Час появи перших зубів, коли почала тримати голову, сидіти, брати у руки предмети, стояти, ходити. Коли почала впізнавати матір, рідних, розуміти звернене мовлення. Час появи перших слів.

Розвиток дитини від 1 до 3-х років. Розвиток мовлення, час появи фразового мовлення, темп збагачення словника і розвиток мовлення. Розвиток навичок самообслуговування, особливості формування санітарно-гігієнічних навичок. Сон, апетит. Наявність патологічних звичок, прагнень, фобічних реакцій.

Розвиток від 4 до 7-ми років. Інтереси, ігри, стосунки з членами родини та однолітками, особливості характеру та поведінки (самостійна, смілива, збудлива, спокійна, ласкава, кмітлива, вимоглива, вередлива тощо). Ставлення до тварин. Характер питань, які вона ставить. Правильність граматичної будови мовлення, правильність і чіткість вимови. Наявність розладів мовлення, заїкання. Форма і зміст ігор. Переважаючий емоційний фон, можливі зміни характеру, поведінки, причини цих змін. Поведінка у дитячому садку, навички колективного співжиття, спілкування з однолітками. Особливості інтелектуального розвитку (пізнавальні інтереси, схильність до ігор, їхній характер, використання ігор, які вимагають інтелектуального навантаження, вік, коли навчилась рахувати, писати, читати). Психічні травми у цей вік (важкі і тривалі конфлікти в сім’ї, переляк тощо), особливості реагування на психогенні впливи.

Історія наявного захворювання. З якого часу були відмічені зміни у стані дитини. Виникли ці зміни раптово чи розвивались поступово. У чому проявлялись первинні ознаки захворювання. Які моменти передували появі теперішнього стану (травми, інфекції, інтоксикації, психогенії, зміни життєвої ситуації тощо). Час, який минув від початку дії шкідливого впливу до появи перших ознак патології. Чи проявились вони у зміні діяльності дитини, у її активності, працездатності, в її інтересах, іграх. Чи відмічались зміни в емоційній сфері – в настрої, афективних проявах.

Чи змінився характер поведінки. Чи спостерігались порушення інтелектуальної діяльності, зниження інтелектуального рівня, відставання у психічному розвитку, порушення розумової працездатності. Який характер даних порушень. Чи мали місце зміни самопочуття, фізичного або неврологічного статусу, рухової сфери.

У якій послідовності виникали ці хворобливі зміни. Чи мали вони прогредієнтний чи регредієнтний характер. З’являлись вони приступоподібно чи безперервно.

Чи отримувала дитина лікування у зв’язку з цим станом раніше, у домашніх або стаціонарних умовах. Чи перебуває вона під доглядом у теперішній час. Яке лікування отримує, його ефективність.

При наявності в історії розвитку або хвороби приступоподібних або судомних станів виявляється наступне:

- чи спостерігались зміни в стані дитини до виникнення першого пароксизмального стану, у чому вони проявлялись (головні болі, головокружіння, розлади сну, нічні страхи, розлади настрою, зміни характеру, поведінки тощо); чи можна пов’язати виникнення першого пароксизмального стану з певним зовнішнім фактором (фізична травма, шокова психічна травма, важкі інфекції або інтоксикації);

- особливості першого пароксизмального стану: наявність і характер аури, виникнення і наступні прояви судомного стану, фокальності або генералізованість, наявність безсудомних малих припадків, абортивних, атипових (нарколептичних, каталептичних), гострих приступів страху, вісцеро-сенсорних приступів, мимовільних розладів свідомості з руховими автоматизмами, приступами раптового застивання, тривалість приступу, характеристика стану після приступу;

- динаміка і клінічна картина наступних пароксизмальних станів, їхня однотипність або поліморфність;

- частота і ритм приступів, епізодичне або чітко простежене їхнє виникнення, одиничний або серійний їх характер, денні або нічні, виникають у період глибокого сну або під час пробудження, тривалість вільних від приступів періодів;

- поява інших епілептоформних пароксизмів: розладів настрою, афективні приступи, приступи рухового збудження, виражені стани помутніння свідомості та інші подібні еквіваленти; зміна зовнішнього вигляду дитини через захворювання, зміни характеру і поведінки, коли вони вперше були помічені, чи наявні зміни пам’яті, інтелектуального рівня, працездатності, шкільної успішності.

Додатково до даних анамнезу аналізуються наступні дані: виписка лікаря-педіатра, під патронатом якого перебувала дитина, у якій відображається її соматичний статус і перенесені захворювання; виписка від невролога або психіатра, якщо дитина перебувала у них на обліку; характеристика з дитячого садка, школи [3].

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка