«актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти» ( Cуми, 12 квітня 2012 року) Суми Сумський державний університет



Сторінка1/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

М А Т Е Р І А Л И

Обласної науково-методичної конференції
«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ»

( Cуми, 12 квітня 2012 року)

Суми

Сумський державний університет

2012

Наукове видання



М А Т Е Р І А Л И
Обласної науково-методичної конференції

«Актуальні питання сучасної

післядипломної медичної освіти»

( Cуми, 12 квітня 2012 року )

Відповідальний за випуск директор Медичного інституту СумДУ проф. В. Е. Маркевич

Комп’ютерне верстання доц. О. К. Мелеховець

Відповідальний редактор доц. П.І.Січненко

Стиль та орфографія авторів збережені

Формат 60х84/16 Ум.друк. арк

Обл –вид.арк. Тираж 50 пр. Зам. №

Видавецьі виготовлювач Сумський Державний Університет

40007, м. Суми, Р.-Корсакова,2

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007

ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ в магістратурі
Маркевич В.Е., Юскаєв В.Б.,

Мелеховець О.К., Січненко П.І.
Сумський державний університет
Організація та зміст підготовки спеціалістів в магістратурі здійснюється відповідно до галузевих стандартів вищої освіти: освітньо-професійних програм та освітньо-кваліфікаційних характеристик за спеціальністю „Медицина”.

Перелік та обсяг дисциплін навчальних планів регламентується наказом МОЗ України від 24.09.1996 року № 295 «Тимчасове положення про порядок підготовки магістрів медицини (фармації) у вищому медичному (фармацевтичному) закладі освіти ІV рівня акредитації та наказом МОЗ України від 19.09.1996 року № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня», наказом МОЗ України від 21.11.2005 р. № 621.

Підготовка магістрів медицини проводиться одночасно з підготовкою спеціалістів з певного лікарського фаху в інтернатурі і спрямоване на поглиблену спеціальну, науково-практичну, педагогічну та дослідницьку підготовку фахівця з цієї ж лікарської спеціальності

В Медичному інституті СумДУ профільними кафедрами та згідно типовим програмам, затвердженим МОЗ України, розроблено 11 навчальних планів та робочих програм зі спеціальностей інтернатури та магістратури.

Навчальні плани підготовки лікарів в магістратурі розроблені на основі типових навчальних планів інтернатури провідними фахівцями медичного інституту та затверджені директором медичного інституту і погоджені департаментом вищої медичної освіти МОЗ України, інститутом іноваційних технологій навчання МОН України, в центральному методичному кабінеті вищої освіти МОЗ України.

Структура навчальних планів є предметно-інтегрованою і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання основних дисциплін та суміжних циклів.

Тривалість навчання в магістратурі визначається термінами навчання в інтернатурі і встановлюється на термін до 1-3 років в залежності від спеціальності, при цьому тривалість очної частини навчання в інтернатурі на кафедрах подовжується на 3 місяці за рахунок відповідного скорочення тривалості стажування в базових закладах та установах охорони здоров'я.

Науковий керівник консультує магістранта з наукової проблематики, контролює виконання ним індивідуального навчального плану та несе особисту відповідальність за якісне і вчасне виконання магістерської роботи та підготовку магістра.

Особа, яка навчається в магістратурі, працює за індивідуальним навчальним планом затвердженим не пізніше, ніж через місяць від початку занять науковим керівником. Лікарі-інтерни, навчаючись в магістратурі, зобов'язані оволодіти глибокими професійними знаннями, набути навиків самостійної науково-практичної, дослідницької, педагогічної та навчально-методичної роботи з відповідної лікарської спеціальності.

За час навчання в магістратурі лікарі-інтерни повинні у встановлені терміни:

- повністю виконати індивідуальний навчальний план та програму;

- оволодіти методиками проведення основних науково-практичних досліджень;

- оволодіти основами педагогічної майстерності та проведення навчально-методичної роботи;

- систематично звітувати про хід виконання плану підготовки магістра медицини на засіданні кафедри;

- виконати і захистити магістерську роботу;

- виконати програму інтернатури за обраним фахом і пройти атестацію для визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з обраної спеціальності.


ЦИКЛ МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ ОЧИМА ЛІКАРЯ-ІНТЕРНА
Маркевич В.Е., Загородній М.П.,

Маркевич В.В.

Медичний інститут СумДУ
Медична генетика на думку більшості медичного загалу є фундаментом медицини. Вона рухається вперед зі швидкістю, яка часто лякає науковий світ (Е.Уиоллет, 2008). Кількість спадкових та вроджених синдромів у дітей сягає більше 5 тисяч (Мс-Kusick, 1993). Причому практичному лікарю часто вкрай важко зорієнтуватися в цьому розмаїтті патології. Знання лікарів з клінічної генетики, на думку директора інституту медичної генетики Гречаніної О.Я. (2007), ще залишаються мінімальними та не дозволяють відносити спадкові захворювання до диференційно-діагностичних критеріїв при уточненні складного діагнозу.

В програму щорічних обласних науково-практичних конференцій з актуальних питань педіатрії обов’язково включаються проблеми діагностики та лікування спадкової патології. Учбовою програмою підготовки в інтернатурі передбачені 21 та 14 годинні цикли з медичної генетики передбачено поглиблення знань лікарів як із загальних питань діагностики, профілактики спадкових захворювань, так і діагностика спадкових хвороб, які найбільш часто зустрічаються в практиці лікаря. Заняття проводяться на базі кафедри педіатрії з курсом медичної генетики у вигляді лекцій, семінарів та практичних занять.

При вивченні курсу медичної генетики використовуються спеціально розроблені лекції з демонстрацією хворих, учбові фільми, зібрані кафедрою, фотографії хворих, медичні карти стаціонарних хворих, які лікувалися у відділеннях клініки. Використовується демонстрація та курація хворих із спадковою патологією, аналізуються методи лабораторної та інструментальної діагностики, що використовувалися конкретним хворим. При цьому звертається увага на можливості пренатальної діагностики в області, розглядаються прямі показання для направлення на консультацію до спеціаліста-генетика як обласного центру, так і в інститут медичної генетики.

При розгляді конкретних захворювань використовуються ситуаційні задачі, які передбачають елементи ділової гри.

Звичайно, демонстрація дітей із спадковою патологією поводиться тільки з дозволу батьків (чи опікунів). Під час проходження циклу лікарі-інтерни (сімейні лікарі, педіатри, неонатологи, акушери-гінекологи та ін.) мають змогу одержати нові підручники та монографії з медичної генетики та педіатрії в електронному вигляді, пройти контрольне тестування з питань медичної генетики, які включені в Крок-3, ознайомитися з роботою лабораторії полімеразної ланцюгової реакції.

Метою нашого дослідження було вивчення відношення лікарів-інтернів до занять з медичної генетики та наявні можливості для поглиблення знань. Для цього нами проведено анонімне анкетування всіх лікарів-інтернів, які були на циклі в 2011 році (відповіли на питання 36 осіб).

При цьому було встановлено, що 91,7% респондентів задоволені циклом, і всі 100% вважали, що він для них є дуже корисним. Програмою циклу задоволені 83,3%, проте за зміни в погромі проголосували лише 11,1% опитаних (незадоволення – тривалістю циклом).

Всі студенти мають підручники з медичної генетики більшості авторів, хоча перевагу в підготовці надають посібнику Маркевича В.Е. та співавторів. Більшість підручників з медичної генетики та дитячих хвороб лікарі мають в електронному вигляді. Майже в усіх лікарів є персональні комп’ютери (в 35 із 36), причому в більшості випадків підключених до Інтернету (94,4%). Респонденти відзначають доброзичливе ставлення медперсоналу клініки до лікарів-інтернів (в 94%).

Близько 30% лікарів-інтернів виписує періодичні медичні видання, що значно вище, ніж у лікарів, які працюють. Відзначено, що 88,9% респондентів записані та відвідують не рідше 1 разу в квартал обласну наукову медичну бібліотеку. У 83,3 лікарів-інтернів є довідкова література з дитячих хвороб та медичної генетики в електронному вигляді. При бажанні лікарі мають змогу ознайомитися і з літературою іноземних авторів, яка наявна на кафедрі (в 77,8%).

Разом з тим, за наявності розмаїття електронних перекладачів, в 77,8% лікарі відчувають потребу у вивчення іноземних мов і ¾ із них хотіли б під час проходження інтернатури на платній основі вивчати іноземні мови.

Під час навчання в медичному інституті велика увага приділялася залученню студентів до наукової роботи. Серед опитаних 55,6% зазначили, що вони приймали участь в обласних на Всеукраїнських науково-практичних конференціях, конгресах та з’їздах.

На питання, чи задоволені вибором професії, позитивно відповіли 83,3%, проте, на запитання чи поступали Ви в медичний інститут, якби була можливість повернутися на 6 років назад, 38,9% відповіли, що ні, а серед педіатрів цей показник сягнув 81,3%. І основною причиною цього є повне розчарування в матеріальній винагороді за роботу при високому рівні відповідальності та вимогах пацієнтів до лікаря. Більшість лікарів-інтернів вважає, що за наявного рівня зарплати, відсутності житла лікар не має можливості фізично вижити (у разі відсутності допомоги батьків).

Серед усіх лікарів-інтернів відвідали своє майбутнє місце роботи 77,8% але лишилися ним задоволені лише 44,4%, а серед педіатрів лише 25,0%. Це дає можливість передбачити, чи налаштовані випускники лишатися працювати тривалий час за місцем свого направлення на роботу. Слід зазначити, що в більшості випадків житло випускникам обіцяють або кімнату або місце в гуртожитку, що також є дуже важливим фактором, що може сприяти довготерміновому працевлаштуванню.

Разом з тим, відчувають гордість за свою професію майже 70% респондентів.

Одним із питань анкетування було відношення випускників до Болонської системи. Лише 27,8% респондентів відповіли, що вважають, що ця система впроваджена в медичному інституті. Лікарі-інтерни (педіатри) у відповідях дописали пропозицію збільшити цикл медичної генетики до 4-5 днів.

Таким чином, слід дійти висновку, що наявна програма підготовки лікарів-інтернів відповідає їх очікуванню. Враховуючи особливості предмету потрібно розширювати базу демонстративного матеріалу з хвороб, які рідко зустрічаються. Доцільно розглянути можливість збільшення тривалості циклу медичної генетики для лікарів-інтернів.


ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА СПЕЦІАЛІСТА З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В.В. Захлєбаєва

Медичний інститут Сум ДУ

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією,

курсом мікробіології, імунології і вірусології
Підготовка лікарів-інтернів спеціальності «Інфекційні хвороби» на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією Медичного інституту Сум ДУ проводиться з 2003 року. За цей час кафедрою підготовлено кілька десятків спеціалістів, які працюють у різних регіонах України та поза її межами.

Інфекційні хвороби, жертвами епідемій яких були сотні тисяч людей у недалекому минулому , не втрачають своєї актуальності і сьогодні. Повернення класичних інфекцій, поява нових, зростання резистентності у збудників до поширених антибактеріальних препаратів, соціально-економічні негаразди, недостатнє фінансування на придбання імунопрофілактичних препаратів сприяють зростанню інфекційної захворюваності. З огляду на це, програмою підготовки спеціальностей « Загальна практика – сімейна медицина», « Внутрішні хвороби», «Неврологія» передбачені суміжні цикли з вивчення найбільш поширених інфекційних хвороб.

В Україні поширюється епідемія ВІЛ/СНІД, яка охопила всі верстви населення і становить об’єктивну загрозу здоров’ю населення, вагому проблему для держави та системи охорони здоров’я. Існування у різних регіонах світу діючих осередків особливо небезпечних інфекцій, внаслідок широких міжнародних зв’язків, становить небезпеку завезення їх на територію країни. Це вимагає від лікарів різних спеціальностей знань цих нозологій, а також діючих законодавств, нормативних документів, що регламентують роботу з ними.

У зв’язку з цим програмою навчання лікарів-інтернів спеціальностей « Загальна практика – сімейна медицина», «Внутрішні хвороби», «Хірургія», «Педіатрія», «Акушерство і гінекологія», «Радіологія», «Неврологія», «Патологічна анатомія», «Ортопедія та травматологія», «Пульмонологія та фтизіатрія» введений суміжний цикл «ВІЛ-інфекція/СНІД Особливо небезпечні інфекції», заняття з якого проводяться на базі кафедри інфекційних хвороб. Інтерни оволодівають знаннями з етіопатогенезу, клініки, діагностики і профілактики ВІЛ/СНІДу та особливо небезпечних інфекцій, проведення протиепідемічних та карантинних заходів в осередку особливо небезпечних інфекцій.

Програма інтернатури зі спеціальності «Інфекційні хвороби» розрахована на півтора року. Заочний цикл навчання лікарі проходять на базах стажування – це інфекційні відділення ЦРЛ, обласна клінічна інфекційна лікарня ім. З.Й. Красовицького. Очний цикл занять проводиться на кафедрі інфекційних хвороб, що розміщена на базі обласної інфекційної лікарні ім. З.Й. Красовицького. Клінічна база оснащена сучасною апаратурою для діагностики та лікування інфекційних хворих, в їх числі апарат для гемодіалізу з екстракорпоральною підтримкою печінки («штучна печінка») «Prometeus». Крім роботи у спеціалізованих відділеннях, лікарі-інтерни залучаються до обов’язкових нічних чергувань.

У проведенні навчального процесу з лікарями-інтернами є певні труднощі, пов’язані зі специфікою інфекційних хвороб – сезонністю, ендемічністю, відсутністю деяких нозологій у нашому регіоні, а також зменшенням кількості госпіталізованих хворих. Тому в навчальному процесі широко застосовуються комп’ютерні технології.

Навчальний процес на кафедрі повністю забезпечений методично. Є власний комп’ютерний банк тестових завдань для контролю знань. Навчальні кімнати оснащені сучасними комп’ютерами. На семінарських заняттях широко використовуються мультимедійні презентації, які готують самі інтерни. Наявність сучасних інформаційних технологій надають можливість інтернам вивчати найсучасніші методи діагностики, раціонального лікування хворих, переглядати мультимедійні компакт-диски, використовувати «Інтернет».

Лікарі-інтерни приймають участь у клінічних, патологоанатомічних конференціях, рецензують історії хвороб.

З метою оптимізації навчального процесу всі інтерни залучаються до науково-дослідницької роботи, результати якої оформляються у вигляді доповідей на науково-практичних конференціях і публікуються у матеріалах конференцій.

Отже, навчальний процес з інтернатури на кафедрі спрямований на формування спеціаліста з творчим мисленням, який оволодів знаннями з інфектології, практичними навичками і готовий до самостійної роботи.



ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД ІНОЗЕМНИМИ ГРОМАДЯНАМИ НА ЕТАПІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Чемич М.Д., Піддубна А.І.

Медичний інститут Сум ДУ

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією,

курсом мікробіології, імунології і вірусології
Вивчення теми ВІЛ-інфекції є надзвичайно актуальним питанням післядипломної підготовки лікарів будь-якої спеціальності, у тому числі іноземних резидентів.

Мета дослідження. Оцінити поінформованість іноземних студентів-медиків щодо проблеми ВІЛ/СНІДу, а також провести аналіз ступеня лояльності майбутніх медичних працівників до ВІЛ-інфікованих осіб, спираючись на суб'єктивну точку зору респондентів, задля визначення пріоритетів викладання теми ВІЛ-інфекція/СНІД на етапі післядипломної освіти.

Для виконання поставлених завдань була розроблена анкета з 29 питань, кожен з яких містив від 3 до 6 варіантів відповідей. Питання анкети стосувалися етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції. Дослідження проводилося анонімно та конфіденційно серед іноземних студентів 5, 6 курсів медичного інституту СумДУ.

Результати. Проведено анкетування 34 студентів іноземців у віці від 21 до 31 року, середній вік склав (26±2,4) роки, серед яких було 24 (70,6 %) чоловіки і 10 (29,4 %) жінок з Танзанії, Кенії, Нігерії, Індії, Замбії, Сирії, Єгипту, Камеруну, Малайзії, Судану і Руанди.

Переважна більшість анкетованих надали правильні відповіді на питання про джерела і шляхи зараження ВІЛ-інфекцією, патогенез, методи діагностики та лікування захворювання. Некоректні відповіді про дії при контакті з потенційно небезпечним біологічним матеріалом були зафіксовані у 7 (20,5 %) студентів. Звертає увагу, що 8,8 % респондентів вказали на необхідність ізоляції ВІЛ-позитивних осіб в суспільстві, що свідчить про наявність стигми по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ серед майбутніх медичних працівників.

Висновки. Іноземні студенти-медики є поінформованої групою з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу. Зафіксовано високий рівень знань з питань етіології, патогенезу захворювання, механізмів і шляхів зараження. Поряд з цим, необхідно посилити контроль знань іноземних резидентів на етапі післядипломної освіти щодо дій медичного персоналу при аварійних ситуаціях із зараженим біологічним матеріалом, приділяти більшу увагу біоетичним питанням, у тому числі про неприпустимість стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих осіб у суспільстві.


ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ З ІНОЗЕМНИМИ ЛІКАРЯМИ В СИСТЕМІ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
В.В. Захлєбаєва

Медичний інститут Сум ДУ

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією, курсом мікробіології,

імунології і вірусології
У медичному інституті Сумського державного університету навчаються іноземні громадяни, які прибули з країн Африки та Південно-Східної Азіїї, Близького Сходу. Їх кількість з кожним роком зростає. У зв’язку з цим, на кафедрах медичного інституту удосконалюються електронні засоби навчання. Студенти мають можливість користуватися електронними посібниками, а також отримувати інформацію з різних галузей медицини стосовно навчального процесу і поза його межами, завдяки новітнім навчальним технологіям. Удосконалюється система викладання – зростає кількість електронних видань англійською мовою методичних рекомендацій, навчальних посібників, лекцій та іншого методичного матеріалу. В навчальному процесі широко використовуються інноваційні методи викладання, що значно покращує навчання.

На кафедрі інфекційних хвороб протягом кількох років успішно закінчили навчання в клінічній ординатурі випускники нашого інституту з країн Близького Сходу, а в цьому році оволодівають знаннями з інфектології громадяни Грузії.

У зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією у світі з інфекційних хвороб вважаємо за необхідне включити в навчальний план підготовки суміжні цикли з таких дисциплін, як «Тропічна медицина», «Проблеми ВІЛ/СНІДу», «Проблеми TORCH - інфекцій», «Проблеми вірусних гепатитів», для лікарів-інтернів всіх спеціальностей: акушер-гінекологів, хірургів, сімейних лікарів тощо.

Необхідно і надалі проводити профорієнтаційну роботу з іноземними студентами стосовно залучення їх до вступу в клінічну ординатуру та аспірантуру.

В першу чергу це стосується тих іноземних студентів, які цікавляться наукою, виступають з доповідями на наукових конференціях, приймають участь в олімпіадах, конкурсах наукових робіт.

ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ

ЛІКАРЯ-ІНТЕРНА З ВІЛ/СНІД
Малиш Н.Г.

Медичний інститут Сум ДУ

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією,

курсом мікробіології, імунології і вірусології
З початку 80-х років до теперішнього часу ВІЛ-інфекція зареєстрована більш ніж у 160 країнах світу, що дозволяє розглядати існуючу ситуацію як пандемію. Вірогідність передачі ВІЛ при різних шляхах зараження неоднакова. Ризик інфікування ВІЛ при однократному незахищеному контакті становить 0,1-0,5 %, при внутрішньовенному введенні наркотиків – 30 %, при переливанні ВІЛ-інфікованої крові – 90 %, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини у період вагітності та під час пологів – 25-30 %, при грудному вигодовуванні новонародженого – 12-20 %. Тому, враховуючи вищезазначене, стає зрозумілим важливість підвищення рівня практичної підготовки випускників медичних вузів з питань діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

На кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією з лікарями-інтернами спеціальностей "Хірургія", "Педіатрія", "Акушерство і гінекологія", "Фтизіатрія", "Ортопедія і травматологія", "Радіологія" і "Неврологія" проводяться заняття із суміжного циклу "ВІЛ-інфекція/СНІД. Особливо небезпечні інфекції". Основними завданнями такого циклу є надання лікарям-інтернам достовірної інформації по проблемі ВІЛ-інфекції/СНІДу, ознайомлення з постійно оновлюючими банками нормативно-методичних матеріалів та діагностичних методик з проблем ВІЛ-інфекції і СНІДу. Особлива увага звертається на питання патогенезу ВІЛ-інфекції (які клітини уражує ВІЛ та визначення серонегативного вікна). Детально з лікарями-інтернами обговорюються стадії розвитку СНІДу, при цьому, акцентується увага на їх тривалості. Приділяється увага сучасній діагностиці ВІЛ-інфекції: ІФА, реакція імунноблотингу, тест ПЛР. Обговорюються переваги та недоліки різних лабораторних методів діагностики. Визначаються критерії постановки діагнозу, особливості антиретровірусної терапії, її ефективність, види медикаментозної допомоги ВІЛ-інфікованим. Інтерни навчаються методиці проведення дотестового та післятестового консультування, вивчають перелік категорій громадян, що підлягають обов’язковому обстеженню на ВІЛ-інфекцію. Розглядаються профілактичні заходи по запобіганню ризику зараження ВІЛ-інфекцією, при виконанні медичними працівниками своїх професійних обов’язків. Звертається увага на те, що в умовах стрімкого ВІЛ-інфекції серед населення кожен, хто звертається за медичною допомогою, повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини, а тому кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту людини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу.

Крім того, одним із завдань даного циклу є формування у лікарів-інтернів навиків спілкування з ВІЛ-інфікованими та прийняття рішень у різних професійних ситуаціях, виховання почуття терпимості та співчуття до ВІЛ-інфікованих людей.

Для лікарів-інтернів проводиться демонстрація відеоматеріалів з даної проблеми.

У подальшому, лікарі можуть підвищити рівень своїх знань з ВІЛ/СНІДу, пройшовши навчання на курсах

тематичного вдосконалення "ВІЛ-інфекція/СНІД. Дотестове та післятестове консультування", що проводяться на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією.


ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-НЕВРОПАТОЛОГІВ В ІНТЕРНАТУРІ
Потапов О.О., Коленко О.І., Личко В.С.

Медичний інститут Сум ДУ

Кафедра нейрохірургії, неврології

з курсами психіатрії, наркології, дерматовенерології
В умовах реформування системи охорони здоров'я до підготовки лікаря висуваються особливі вимоги. У суспільстві зростає попит на фахівця, який вміє застосовувати ефективні новітні методи діагностики та лікування. Сучасний процес підготовки лікаря-фахівця є цілісною системою, в якій різним чином поєднуються всі види навчання.

Навчання в інтернатурі по неврології є найважливішим і унікальним етапом у підготовці майбутнього фахівця. Якщо за час навчання в медичному університеті можливості практичної діяльності студента все ж таки залишаються істотно обмеженими, то інтернатура надає можливість реальної діяльності. Основна мета підготовки інтернів може бути сформульована як вдосконалення практичних навичок, що необхідні для роботи лікаря-невропатолога. Основним видом діяльності є самостійна робота інтернів у палаті як помічника лікаря під контролем викладача. І хоча лікар вчиться спеціальності все своє життя, правильна і адекватна організація раннього післядипломного етапу навчання може визначати та формувати клінічне мислення і професіоналізм.

Теоретична підготовка інтернів включає спеціальний лекційний курс, тематика якого припускає розгляд клінічно значущих проблем, що не увійшли до програми додипломного навчання. Третім основним видом учбової діяльності для інтернів є заняття з групою, які побудовані у формі клінічних розборів. Такі заняття проводяться відповідно до тематики, що передбачена учбовою програмою. Проте на післядипломному етапі навчання існує більше можливостей клінічно розбирати пацієнтів із складною в диференціально-діагностичному відношенні патологією, більшу увагу приділяти сучасним аспектам терапії.

В заключення не можна не сказати ще про один аспект навчання в інтернатурі. В лікарських деклараціях багатьох країн проголошується, що кожен пацієнт може чекати від лікаря такі якості, як професіоналізм, ефективність, спостережливість, уміння вислухати і комунікабельність. Тобто професіоналізм клініциста, окрім високої кваліфікації вимагає достатньо високого рівня соціальної поведінки. Тому для підготовки майбутнього невролога велике значення має не тільки професійна освіта та практичні навички, але і виховання. Це втілюється, перш за все, завдяки участі в роботі та житті великого колективу, де молодий фахівець має можливість навчатися в старших колег професійних навичок, вирішувати складні деонтологічні проблеми, де в процесі клінічних розборів, обходів, конференцій прищеплюються певні традиції та формуються якості.

Будь-якому співробітникові вищої медичної школи – професору, доценту, асистенту клінічної кафедри слід постійно розвивати педагогічну майстерність, професійний і культурний рівень для максимально ефективного виконання своїх обов'язків – навчання майбутнього лікаря-невропатолога.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка