Акуленко Ірина Анатоліївна



Скачати 76.73 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір76.73 Kb.
УДК 371.124:51

Акуленко Ірина Анатоліївна

докт. пед. наук, професор кафедри математики

та методики навчання математики

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Красношлик Наталія Олександрівна

канд. техн. наук, доцент кафедри прикладної

математики та інформатики

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У ПРОЦЕСІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
Постановка проблеми. Компетентнісне спрямування методичної підготовки майбутніх учителів математики ґрунтоване, зокрема на ідеї максимізації суб’єктності, соціалізації, творчої самореалізації, самоосвіти й саморозвитку студентів в умовах компетентнісно й особистісно орієнтованого освітнього процесу [1].

Забезпечення компетентнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя математики вимагає відповідного освітньо-інформаційного середовища (простору), що формується з таких складових (підпросторів): навчально-інформаційного, суб’єктного, ресурсного, результатно-продуктного. Один із них – ресурсний – об’єднує в собі взаємодію трьох основних груп засобів навчання: навчально-методичного комплексу, дидактичного комп’ютерного комплексу й соціально-культурного освітнього ресурсу. Засоби ІКТ представлені у кожному із вищеперелічених комплексів ресурсного підпростору.



Аналіз актуальних досліджень та публікацій. Проблематика створення та функціонування комплексу засобів ІКТ як невіддільної частини відповідної методичної системи навчання математики в основній, старшій та вищій школі знаходиться у фокусі уваги низки науковців, як от М. Бурда, В. Бевз, К. Власенко, І. Забара, В. Забранський, М. Жалдак, М. Ігнатенко, О. Євсеєва, О. Матяш, Н. Морзе, Т. Крамаренко, С. Раков, Ю. Рамський, О. Скафа, С. Семеріков, О. Тутова, В. Швець та ін. Теоретико-методологічні основи проблеми розглянуто, зокрема М. Жалдаком, О. Скафою, Ю. Триусом, О. Співаковським, практичні аспекти в процесі методичної підготовки майбутнього вчителя математики досліджено в роботах А. Грохольської, С. Ракова О. Матяш, О. Скафи, І. Теплицького та С. Семерікова, О. Тутової та ін. Нині продовжуються розвідки щодо розробки інноваційних засобів ІКТ та їхнього упровадження у навчальний процес у ВНЗ з метою формування методичної компетентності майбутніх фахівців.

Метою статті є обґрунтування цільового призначення, структури та методичних рекомендацій щодо функціонування окремих засобів ІКТ, що уможливлюють компетентнісне спрямування методичної підготовки майбутнього вчителя математики.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, засоби ІКТ поділяються на апаратні, програмно-методичні, навчально-методичні [2; 3; 4]. Серед навчально-методичних засобів виділяють навчальні та методичні посібники, нормативно-технічну документація, організаційно-інструктивні матеріали. Особливе значення для організації аудиторної й самостійної роботи, під час якої реалізується актуалізація, коригування, збагачення й розширення спектру наявного суб’єктного досвіду студентів зі здійснення різних видів методичної діяльності, має електронний навчальний посібник «Відеолабораторія майбутнього вчителя математики» [5].

Структура посібника забезпечує виконання студентами основних видів методичної діяльності: аналітико-синтетичної, методичного моделювання, проектування, конструювання. Працюючи у відеолабораторії студенти повинні виконати аналіз, моделювання, проектування й конструювання таких методичних об’єктів:

1) цілей уроку та прийомів, що сприяють прийняття навчальних цілей учнями;

2) різних етапів уроку (актуалізації, мотивації вивчення нового матеріалу, методичних схем введення та формування нових понять, фактів, способів діяльності, закріплення й застосування нового навчального матеріалу);

3) методів і прийомів, організаційних форм і засобів (їх змісту, умов і особливостей використання), що застосовує вчитель, на різних етапах уроків відповідно до різних технологій навчання;

4) методичних помилок, яких припускаються вчителі.

Такими є методичні об’єкти, науковий зміст яких мають засвоїти студенти під час роботи із відеолабораторією.

Структура електронного мультимедійного посібника сформована у такий спосіб, щоб виявити у студентів семантичні поля, що пов’язані із науковим змістом вказаних методичних об’єктів, видалити з них сторонні або вбудовувати ланки, яких не вистачає, забезпечити умови для закріплення проведених процедур у свідомості студентів. Тому робота з посібником передбачає таку послідовність етапів: актуалізація базових знань, опрацювання теоретичного довідкового матеріалу, перегляд відеофрагментів, їх обговорення, методичне моделювання й проектування, методичне конструювання.

Виявлення у студентів семантичних полів, що пов’язані із науковим змістом окремих методичних об’єктів, відбувається на етапі актуалізації базових знань, яку пропонуємо проводити в ході евристичної бесіди або у вигляді тестування. Для цього у електронному посібнику передбачена можливість виконання тестових завдань із самоперевіркою результату виконання. Запитання в запропонованих тестах можуть бути з вибором однієї правильної відповіді, з вибором кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності або правильної послідовності, а також відкритого типу. Тести для відеолабораторії створені за допомогою програми easyQuizzy 2.0 у форматі виконуваних файлів. Це дозволило додати їх до електронного навчального посібника у вигляді зовнішніх посилань на відповідні ехе-файли без необхідності встановлення додаткового програмного забезпечення для проходження тестів. Крім того, програма easyQuizzy дозволяє обрати україномовний інтерфейс і надає можливість додавати графічні об’єкти, математичні формули та спеціальні символи у тексти запитань. Після виконання тесту студент одразу має змогу отримати результати тестування, а також проаналізувати звіт, у якому вказано на які запитання дано вірно відповіді, а на які – ні.

Після актуалізації базових знань передбачено перехід до перегляду та обговорення відеофрагментів. До відеолабораторії залучено відеоматеріали двох видів: 1) уроків, проведених вчителями у присутності учнів; 2) уроків, проведених вчителями без присутності учнів. Подальший перегляд кожного окремого фрагменту доцільно супроводжувати обговоренням, у ході якого у студентів формується досвід із виконання аналітико-синтетичної діяльності, рефлексії власного досвіду і змісту методичної діяльності вчителя, який здійснює навчання учнів.

Після обговорення відеофрагментів студенти виконують завдання, що передбачають виконання діяльності з методичного моделювання, проектування, конструювання. Завдання доцільно формулювати у такий спосіб, щоб за матеріалами відеолабораторії у студентів актуалізувалися навички критичного мислення щодо виконання вчителем різних видів методичної діяльності у навчанні учнів.

Для детального аналізу змісту навчання пропонуємо послуговуватися відеоматеріалами уроків, які проводяться без присутності учнів, для того, щоб увага студентів більше концентрувалася саме на елементах математичного змісту, який мають засвоїти учні. З опорою на шкільні підручники, навчальні програми для відповідного класу та на представлені відеоматеріали студенти мають змогу провести логіко-математичний та логіко-дидактичний аналіз змісту навчального матеріалу, обґрунтувати власну методичну схему введення нових одиниць засвоєння змісту (понять, фактів, способів діяльності), виявити методичні особливості їхнього введення, закріплення, застосування.

Розглянутий електронний навчальний посібник «Відеолабораторія майбутнього вчителя математики» створено за допомогою програми AutoPlay Media Studio 8. Дана програма є потужним візуальним пакетом для швидкої і якісної розробки AutoRun-меню, інтерактивних презентацій, мультимедійних додатків тощо. Вона створює всі необхідні файли для автозапуску і його графічної оболонки та надає широкий вибір опцій, інструментів і налаштувань для розробки програмного продукту.

Використання програми AutoPlay Media Studio дозволило повністю реалізувати запропоновану структуру відеолабораторії зі зручним графічним інтерфейсом та додати мультимедійний контент для реалізації всіх видів методичної діяльності студентів.



Висновки. Отже, відповідно скомпонований електронний навчальний посібник, який забезпечує, з одного боку, актуалізацію, коригування, збагачення й розширення спектру наявного суб’єктного досвіду студентів зі здійснення різних видів методичної діяльності, а з іншого – інтеграцію його із суспільно-історичним досвідом шляхом наповнення відповідним науковим змістом, є важливим засобом для формування методичної компетентності майбутнього фахівця під час навчання у вищому навчальному закладі.
Список використаних джерел

  1. Акуленко І. А. Компетентнісно орієнтована методична підготовка майбутнього вчителя математики профільної школи (теоретичний аспект) : монографія / І. А. Акуленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2013. – 460 с.

  2. Жалдак М. І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики : посібник для вчителів / М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут. – К. : Дініт, 2004. – 110 с.

  3. Скафа О. І. Евристичне навчання математики: компютерно-орієнтовані уроки : навч.-метод. посіб. : 2-е вид. / О. І. Скафа, О. В. Тутова. – Донецьк : ДонНУ, 2013. – 399 с.

  4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е. С. Полат. – М. : «Академия», 2000. – 272 с.

  5. Акуленко І. А. Відеолабораторія майбутнього вчителя математики профільної школи : електрон. посібник для студ. педагог. ВНЗ [Електронний ресурс] / І. А. Акуленко. – 1,48 Гб. – Черкаси, ЧНУ, 2014. – 1 електрон. опт. диск (DVDROM) ; 12 см. – Систем. вимоги : Autoplay Menu Designer 3.6, Microsoft Office PowerPoint 2007, Adobe Flash Player. – Назва з контейнера.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка