Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima



Сторінка13/15
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.33 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Уд октовбра 1944 го до днись


Совітськоє войсько заяло первоє поселище Пудкарпатя, Вербяж Воловицького округа, 2 го октовбра 1944 го года. 27 го октовбра добыли уже й Ужгород. Совітсько-чехословацькый договор из 8 го мая 1944 го года заосмотрёвав, же совітськоє войсько передає цівілну управу Пудкарпатської Руси представителям чехословацького правительства у Лондонї. 28 го октовбра тоты представителї такой и прийшли до Хуста и у чолї из Франтішком Нємцом попробовали восстановити чехословацькі порядкы, што были до 1938 го года. Як видко из документув, убнародованых зачатком 1990 х годув, мадярськоє обывательство, што мусїло вуберати меже двома злами, было у сюм дїлї партнером чехословацькым властям. Меже тым НКВД и совітськоє вднукашноє войсько зачало заперати мадярськых и нїмицькых мужчин. У тїни сякої колективної ‘покуты’ зогнані на мукачовськый ‘конґрес’ 600 случайных участникув прияли вуголошиня за прилучиня Пудкарпатя ид Совітському Союзу. Бенеш у януарї 1945 го года на жаданя Ивана Туряницї, предсїдника самоназвавшої ся тогды уже Закарпатської Народної Рады, удкликав назад чехословацькых урядникув. 29 го юнія 1945 го года у Москві Совітськый Союз и Чехословакія заязали договор, по силї котрого Пудкарпатя вуокремило ся из чехословацької державы.

Совітськый Союз майзачаточно державну границю по Тисї ладив быв потягти, айбо на налїганя Союзного Контрольного Комітета так прузваный малый Береґ мусїв вернути Мадярськуй Краинї. По совітсько-чехословацькому договору родила ся нынїшна словацько-украинська границя по лінії Ёвра-Солонцї-Соломоново-Страж.

Мужськоє жительство уд 18 до 50 лїт удволокли до лаґрув, судовым порядком чинили еґзекуцію над ґрекокатолицькыма, рімокатолицькыма и реформатськыма духовниками, над не знавшыма за собов вины и зато не евакуовавшыма ся из удходячым мадярськым войськом учителями, урядниками и лїсарями (збруйна служба!). Не помиловали провадарюв русинства, меже нима и Андрія Бровдія, котрого 26 го мая 1946 го года засудив на смирть Закарпатськый областный народный суд як «наёмника гортіёвськых фашістув, ватіканського аґента, америцького шпіона». Еґзекуцію пуд премайвысшов тайнов провели у новембрї 1946 го года. Місто ёго гроба и доднись непознатоє.

Уд 26 го новембра 1944 го года до януара 1946 го года у Пудкарпатю повстала ‘союзна республика’ из урядныма структурами, у чолї котрої стояв профсоюзный вожай 30 х годув, еміґровавшый до Москвы и вернувшый ся тепирь як політичный комісарь при чехословацькум корпусї, Иван Туряниця. У сюй державнуй утвари пановала лем комуністична ідеолоґія, доповнена украинськым націоналізмом. Пиля роскулачованя и насилного образованя колгозув, пиля фізичного вунищиня духовных провадарюв, як русинська, так и мадярська народна ґрупа не могла мати нияку орґанізацію, окрем комуністичної. Но и туй містні комуністы были лем люде другого сорта, валушні лем про другоряді завданкы. Совітська комуністична партія на помуч містным комуністам, «зараженым буржоазнов мотылицёв», загнала на Пудкарпатя 40 000 партійных товарешув из глубин бировани.

Домак иншоє положиня настало уд 1946 го года, коли Пудкарпатя деґрадовало на єдну из области УССР. Маскарадні орґаны и орґанізації роспустили. Партія вєдно из руськым и украинськым шовінізмом у черленум шатю заказала всякый прояв русинства як самобытного етноса, а з мадярством маніпуловала як из реквізітом на палітрї братства народув, котрого ся не мож истрясти.

1989-1991 доба перемін


1989 го года зась дозволили ґрекокатолицьку цирьков. За сим подїї ся май попогнали. У януарї 1991 го года русинські, мадярські, румынські, словацькі, нїмицькі и циґанські національні орґанізації пуддержали предкладеноє русинськым обществом жаданя автономного статуса Пудкарпатю. Народный референдум 1 го децембра 1991 го года сесе наміриня пудкріпив огромнов булшинов голосув обывательства, а жителї береговського округа вусловили ся за образованя свого автономного округа. Хоть кієвськоє везирьство доднись саботує оба містні рішиня, сись прояв волї вуслободив духа из фляшкы. Окрем тых дакулькох представителюв інтеліґенції и душпастырьства, што все хранили свою русинську відму, и меже запутанов совітськым воспитанём моложавов фурт булшоє число усвідомлює собі завданкы, котрі перед нима кладе їх происход.

Зачатком 90 х шор научных конференцій попробаловав быв доказати русинству ёго украинську суть. В арґументації навыклых на совітську школу ‘офіціальных’ научникув лем оживали давні леґенды и фалшивкы. Меже русинством лем ся рушила творча реконструктивна робота, и сперти єї сесе наміриня власти уже не валушноє было. Русинські представителї — вуслобожаючи ся уд зачаточных имглавых словинь — все бізувнїйше идут ид своим цїлям. Єден из видливых доказув сёму — проведеный в Ужгородї 1999 го года Світовый Конґрес Русинув.

Кієв днись таку позіцію заяв, же признє русинство, кидь оно своима силами валушноє буде свуй язык и культуру привити широкым масам. Жебы удпокутовати свої давні гріхы, вшелияк, не ладит робити нич и дає повну волю містным пудкарпатськым урядникам вести смертный арьєрґардный буй против нового наступаючого русинського духа.

Ґаздуство Пудкарпатя у совітськый час


Совітськый тоталітарный режім порунано скоро и легко досяг свою ґаздуськополітичну цїль. Державні пудузятя, фабрикы и товарнї, транспорт и інфраструктуру комунікацій уже при вводї войська взяв пуд воєнный контроль, пак вуголосив ‘народным придобытком’. Друбных ремеселникув, торговцюв заставили ити у дружества, бо урвала ся слободна торговля сыровинов и готовым товаром.

Май чажков завданков ся вказала ‘колективна реорґанізація’ сільського ґаздуства. Рунобіжно из роздїлом церькуных и землепанськых біртокув (меже 1945 м и 1947 м роздїлили 68 500 га) пріватні ґаздуства засполёвали у колгозы. ‘Троянськым конём’ колективізації было из роздїлёванём землї поязаноє створиня ‘земильных общин’, ‘вуробных ґруп’. Перва така орґанізовала ся у населенуй Мадярами Есени, коли 13 худобных селян засполили ся и так ся вчинило ядро будучого колгоза Аванґард, пак за місяць у Росвиґові, пудгородї Мукачова, 23 ґазды соєдинили ся у колектив Дімітров. Сесю ‘народну ініціативу’ у юнію 1946 го года пудхопив и областный партійный комітет. На другый гуд уже 630 такых ‘земильных общин’ фунґовало в области (История..., 1982, бук 69.).

Айбо не муг розвуй соціалістичного ґаздуства зоперти ся на такуй низькуй (ги єдна мадярська бріґада!) перичцї. Перебравши опыт правых централізованых колгозув из Украины 1948 го года из 27 пудняли число їх на 188, 1949 го на 478, а 1950 го колективізацію завершили. Пак зачав ся переструй колгозув на пбулші, позад котрого убстало лем 294 ґаздуства, што ся называло ‘укріпиня’. Сеся тенденція держала дале и 1968 го уже было ‘кріпкых’ лем 148 колгозув и 16 державных ґаздуств.

Солідный промысел на Пудкарпатю не заводили. У низиннуй части цигольнї, доганові ферменталнї, дереварьські цехы засполили у тресты и так появила ся гордость совітського промысла, а на верьховинах на базі добываня лїсу и застарілых технолоґій продовжовали застачати сыровину и префабрикаты соціалістичному великопромыслу (деревный ґайз, целулозу, сїрчаный и соляный квас итп.).

Сяка бированьська ґаздуська політика лем слїдом за шоровым партконґресом дакус освіжала ся меншым рушанём, котрого габы сюды ледвы доходили. Но у сільськум ґаздустві добрі чуствовали кажду переміну політичных наміринь. По сталінськуй діктатурї на даякый час селяне дустали покуй, айбо волунтарістичні представы Хрущова за великопромыслову реорґанізацію сільського ґаздуства зась принесли драматичні переміны. Уд сільськых забрали пасла, скресали норму землї при обыстю, ґаздуствам не дозволили вумінёвати ся продукціёв, так фактично ліквідовали основу самозастачаня. Селяне тысячами мусїли динь-у-динь ходити у варош на тунїй хлїб, жебы могли вугодовати даяку худобину, што ся їм щи убстала. У глубли бировани зачали ся хлїбні бунты, што привели ид падиню Хрущова и приходу нової діктатуры.

Брежнєвськый період принюс кабінетну ґаздуську політику, при котруй політична еліта не хотїла відїти, як появили ся и розмогали ся двуйнистоє книговодство и чорноє ґаздуство, а цїль свою досягали из помочов печатаня банков, надмірного вухуснованя природных богатств и содержаня при пятьміліоннум войську щи й 16 міліонув зброєных ‘сокотителюв порядка’.

Се вшитко туй, на Пудкарпатю, пиля границї, щи май падало до вока, айбо люде у булшинї такоє обществено-ґаздуськоє окружиня, названоє изгодя ‘застуй’, за інерціёв приймляли як неминуті природні убстояня.

Пуд напором вонкашных и вднукашных сил ‘застуй’ вубухнув и принюс крах режімови и самуй бировани. Чинено удержованоє ґаздуство тоже нараз искраховало. Уд 80 х лїт до настаня независимої Украины інфлація мірят ся на тысячі процентув. Заведеный Украинов купоно-карбованець пиля нестабільного ґаздуства вчинив такой вшиткых міліонарями, докуль пензісты поубставали из парустотысячныма доходками.

Независима украинська валута, гривня, введена была из таков представов, же ґаздуство уже перейшло через майспудну точку, айбо упавшый удтогды на 163 % курз (ид долару) за иншоє свідчит.

Гамішный звычай прятати ключові вказовачі ґаздуства видко на первый глип ока. Статістикы говорят за 10-15% безроботя, коли оно приближат ся ид 70%. Щи все не є єднозначної и порозумителної інформації за годишну інфлацію. У януарї 1999 го года предпущена оцїнка за предешный гуд была 20%, што бы вказовало на ускориня інфлації.

Вшелияк, єдно дїло чинено держаный курз, иншоє зась податкы ґаздуської вуробы. Оцїнка польськых фінансістув говорит, же 1997 го года вуроба в Украинї склала 38,3% уд 1989 го года. На 1998 й плановали наростаня 0,8% сокупної вуробы, в реальности дустали спад 2%. Світовый банк зафіксовав в Украинї 1998 го года спад ґаздуства на 0,4%, а на 1999-й проґнозує спад 0,6%.

Се вшитко ся удносит на 50 міліонув обывательства цїлої Украины, айбо и на мадярську меншину на Пудкарпатю. Лем стратеґія живбыти туй своя. Жительство мадярського пасма не чекат переміны уд центральної власти, так як и давнїйше десятьлїтиями ниґда не тотожнило ся цїлком из неприродным своим положинём.


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка