Анкета «Моє ставлення до віл-інфекції»



Скачати 232.07 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір232.07 Kb.
ВІЛ / СНІД- що я про це знаю

Мета: виявити рівень знань, поінформованос­ті учнів та визначити їхнє ставлення щодо проблеми СНІДу; спонукати учасників до усвідомлення зв’язку між цінностями люди­ни, її поведінкою та наслідками для себе та оточуючих; поглибити знання дітей щодо СНІДу, основні шляхи зараження цією хво­робою та заходи щодо її профілактики; фор­мувати адекватне розуміння про­блеми існування хвороби СНІД, толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей.

Тривалість: 1 година.

Поняття: ВІЛ, СНІД, шляхи передачі, ризик зара­ження, толерантність, дискримінація.

Матеріали: маркери, аркуші паперу А4, АЗ, А1; плакати, стікери, клей, ножиці, скотч, журнали, газети, кольоровий папір.

«Поведінкадзеркало, у якому кож­ний показує своє обличчя».

Й. В. Ґете

«Думай гарно, і думки твої визріють гарними вчинками».

Л. М. Толстой

Хід заняття.

Завдання на знайомство

Вчитель пропонує кожному з учасників на арку­шах паперу написати власне ім’я (або як вас лас­каво називають вдома ваші батьки).

Вчитель нагадує, що золота рибка у казках завжди виконує бажання і просить кожного написати своє бажання на час тренінгу на стікері. Далі пропонується кожному учаснику закріпити стіке­ри з написами на малюнку у вигляді рибки та озвучити свої записи.

Анкета «Моє ставлення до ВІЛ-інфекції»

Із перелічених життєвих цінностей виберіть одну, найважливішу для вас:

а) цікава робота;

б) матеріально забезпечене життя;

в) щасливе сімейне життя;

г) здоров’я;

д) свобода у вчинках і діях;

е) свій варіант.

Яка ситуація стосовно ВІЛ-інфекції в Україні:

а) благополучна;

б) неблагополучна;

в) не замислювався.

Чи допускаєте ви для себе можливість зара­ження ВІЛ-інфекцією?


Обережно! Діти на дорозі! 9

10


Правила електробезпеки 11

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання 13

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і 19

вибухово небезпечних предметів 19

часів Другої світової війни та сучасності 19

в) іноді.

Назвіть шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

Оцініть ризик зараження ВІЛ-інфекцією під час внутрішньовенного введення наркотиків:

а) високий;

б) низький;

в) не знаю.

Де можна обстежитися на ВІЛ-інфекцію?

а) у поліклініці;

б) у медичному пункті навчального закладу;

в) у центрі профілактики СНІДу;

г) у нашому місті немає таких місць;

д) не знаю.

Наскільки важлива для вас інформація про СНІД?

а) Дуже важлива;

б) не завадила б;

в) не замислювався про це;

г) не цікавить взагалі.

Із яких джерел ви одержуєте інформацію про ВІЛ/СНІД?

Чи розмовляли ви з однолітками про проблему ВІЛ/ СНІДу?



Обережно! Діти на дорозі! 9

10


Правила електробезпеки 11

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання 13

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і 19

вибухово небезпечних предметів 19

часів Другої світової війни та сучасності 19

в) не знаю.

Хто має говорити про ВІЛ-інфекцію і СНІД?

а) Педагоги;

б) лікарі;

в) батьки.

Як ви гадаєте, з якого віку необхідно давати інформацію з проблеми ВІЛ/СНІДу?

Чи досить у вас знань, щоб уникну­ти зараження ВІЛ-інфекцією?



Обережно! Діти на дорозі! 9

10


Правила електробезпеки 11

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання 13

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і 19

вибухово небезпечних предметів 19

часів Другої світової війни та сучасності 19

в) не знаю.

Якщо так, то:

а) завжди;

б) від випадку до випадку;

в) не знаю.

Куди і до кого ви звернетеся за допомогою щодо проблеми ВІЛ/ СНІДу, якщо виникне в цьому необхідність?

Як ви гадаєте, якщо у вас виникне якась особиста проблема, чи захоче ви роз­повісти про неї батькам.

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

Яку інформацію ви хотіли б одержати додат­ково?

Інформаційне повідомлення «ВІЛ/СНІД: достовірно про проблему»

Вчитель розповідає учасникам нову інформацію про ситуацію із ВІЛ/СНІДом в Україні.

Завдання «Міфи й факти про ВІЛ/СНІД»

Учасникам зачитують твердження про ВІЛ, СНІД і пропонують вказати, чи правильні такі твердження (піднімаються картки Ф — факт; М — міф):

ВІЛ — це вірус, що спричиняє СНІД. (Ф)

Можна інфікуватися ВІЛ, випивши зі склян­ки, якою користувався ВІЛ-інфікований. (М)

ВІЛ передається через дружній поцілунок. (М)

Можна інфікуватися ВІЛ під час переливання неперевіреної крові. (Ф)

Людина-носій ВІЛ може інфікувати свого сек­суального партнера. (Ф)

Уживання алкоголю може підвищити ризик інфікування ВІЛ. (Ф)

Комарі можуть переносити ВІЛ. (М)

Використання одноразових шприців може за­хистити від ВІЛ-інфекції. (Ф)

Використання презервативів під час стате­вих контактів може зменшити ризик ВІЛ- інфекції. (Ф)

Можна інфікуватися ВІЛ через сидіння на уні­тазі. (М)

Більшість людей, інфікованих ВІЛ, становить загрозу для суспільства. (М)

ВІЛ — кінцева стадія захворювання на СНІД. (М)

СНІД — це респіраторна хвороба. (М)

Завдання

Учасники поділяються на 3 групи за принципом кольору: червоний, синій, зелений. Кожній групі дається аркуш паперу А-3, маркери, вирізки з га­зет, журналів, клей.

Протягом 7-10 хвилин необхідно ство­рити колаж «ВІЛ — ступінь ризику» (збірний пла­кат). Потім кожна група отримує індивідуальне завдання.

Перша група — шляхи передачі й ступінь зара­ження ВІЛ-інфекцією (100 %, 50 %, 0 %). Друга група — скласти пам’ятку «Як себе вберегти».

Третя група — придумати сценку «Ставлення до ВІЛ-інфікованого в реальному житті».

Потім групи проводять презентацію сво­їх напрацювань. Триває обговорення. Після за­вершення вправи учні одержують пам’ятки.



Пам’ятка

Ти не заразишся, якщо будеш дотримуватися про­стих правил безпеки, навіть якщо у твоїй школі є хтось ВІЛ-інфікований.

Елементарні правила безпеки:

Будь обережний! Ніколи не грайся шприцами, які випадково знайшов на вулиці, й навіть не торкайся їх.

Якщо ти випадково вколовся знайденим шпри­цом, негайно скажи про це дорослим.

Уникай контактів із чужою кров’ю. Якщо все-таки це трапилося, добре промий шкіру проточною водою й негайно скажи про це до­рослим.

Стеж за тим, щоб медпрацівник, який тебе об­слуговує, використовував гумові рукавички й одноразові шприци.

Уникай незахищених статевих контактів.

ВІЛ-ІНФЕКЩЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ!

Завдання

Учасники діляться на 3 групи. Кожна група одер­жує ситуацію й аркуш паперу (одна із частин серця).

Необхідно прочитати опис ситуації, об­говорити її у групі, потім на серці написати, яку можна надати допомогу, підтримку. Від групи ви­ступає представник і кріпить серце на дошку. У випад­ку незгоди кожна група може запропонувати свій вихід із ситуації, що склалася. Обмін думками. Наприкінці гри вчитель може проаналізувати запропонова­ні варіанти.

Ситуація 1

Вас запро­сили піти на вечірку до знайомого. Ви не знаєте особисто жодного із запрошених. І це вас непокоїть. Крім того, ви почули, що деякі з них уживають наркотики й у них не дуже гарна ре­путація в школі. Але людина, що запрошує ва­с, вам дуже подобається. Що робити? Як учинити? Поясніть своє рішення.

Ситуація 2

У вас є дуже давній і хороший друг (назвемо його Макс). З певних обставин ви уже давно не спілкувались з ним. Але якось приятель поділився із вами своїми неприємностями.

Нещодавно він зійшовся з однією компанією, де вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Коли Макс пробував наркотики вперше, друзі його запев­няли, що нічого страшного не відбудеться. Днями він дізнався, що один хлопець із цієї компанії пі­дозрює в себе ВІЛ-інфекцію. Макс розгублений, не знає, що йому тепер робити. Він прийшов до вас за порадою. Що ви робитиме­те? Що порадите своєму другові в цій ситуації?

Ситуація З

У вас є дуже гарний друг, вас навіть можна назвати «не розлий водою». Ви за­вжди все робили разом: ходили до школи, готу­вали уроки, відвідували басейн, багато часу про­водили у вас удома. Останнім часом ви звернули увагу на те, що друг (подруга) погано себе почуває: у нього (неї) задишка, кашель, утома, пітливість, збільшені лімфатич­ні вузли. Ви підозрюєте, що він (вона) може бути хворий(ою). Ваші дії?



Вправа

Учасники об’єднуються у 2 групи. Кожна група отримує картку із ситуацією і відповідає на зазна­чені запитання, записуючи на аркуш ступінь ри­зику для даної ситуації.

Ризик великий.

Ризик відсутній.

Ризик невеликий.

Ситуація 1

Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поруч з ним, ВІЛ- інфікований. Мати Вадима, дізнавшись про це, вимагає, щоб син залишив цю роботу.

Запитання

Що може розповісти Вадим мамі про шляхи поширення ВІЛ?

Чи повинен він залишати свою роботу? Обґрун­туйте відповідь.

Який ступінь ризику для Вадима інфікувати­ся ВІЛ, працюючи разом з Олексієм?

Ситуація 2

Юрію 15 років, він ВІЛ-інфікований. Хлопець не виглядає хворим, але швидко втомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно про це комусь розповідати.



Запитання

На вашу думку, чи повинен Юрій продовжува­ти відвідувати школу?

Обґрунтуйте свою відповідь.

Чи повинен він комусь про це розповісти? Кому саме і чому?

Який ступінь ризику інфікуватися ВІЛ для вас, якщо Юрко сидітиме поруч з ним підчас уроків?

Вчитель наголошує на тому, що кожен учасник має право висловлювати свою думку. Він підводить учнів до усвідомлення того, що кожен оцінюватиме ступінь особистого ри­зику для себе. Якщо хтось з учасників вважає, що ступінь ризику високий, вчитель не може нав’язувати йому свою думку, натомість він повинен пояснити, в яких випад­ках ризик є більшим. Ситуації для обговорення можна взяти на свій розсуд.



Завдання

Учасники об’єднуються в 3-4 групи (щоб у кож­ній було не більше ніж 5 осіб). Кожній групі дають кілька газет, журналів для створення колажу на тему «Будь обережним!». Після презента­ції усі роботи розвішуються у приміщенні.



Запитання для обговорення

У яких випадках ризик зараження ВІЛ для вас висо­кий?

За яких умов можна говорити, що ризик від­сутній?

Підбиття підсумків тренінгу.

Вчитель підсумовує роботу на тренінгу, роблячи акцент на тому, що проблема поширення ВІЛ- інфекції в Україні, на жаль, набирає обертів. Отже, не можна сидіти, склавши руки, тому що бездіяльність ще ніколи не розв’язувала жодної



Правила поведінки під час перерви

(запобігання дитячому травматизму).

 

1. Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.

 

2. Під час перерви забороняється:


– бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях;
– штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях, не пристосованих для цього;
– сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за погані слова, битися.

 3. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги вчителів, працівників їдальні та чергових і дотримуватися черги.

 

4. Заборонено перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.



5. Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні.

Безпека на дорогах

 



  1. Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохідними доріжками, а за їх відсутності - велосипедними доріжками або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху.

  2. На дорогах, які мають розділову смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами, можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів

  3. Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися та зупинятися на ній. Не рекомендується дорогу перебігати, йти потрібно спокійним кроком.

  4. Відповідно Правил дорожнього руху пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході проїжджої частини визначеними пішохідними переходами, що не регулюються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Обережно! Діти на дорозі!


(рекомендації фахівців МНС України керівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів з питань забезпечення безпеки дітей)

У ХХІ столітті важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей. Кожен день вулицями свого міста ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку.

Одначе вулиця великого міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:


  • не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

  • ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;

  • не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

  • переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи;

  • зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;

  • пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;

  • чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;

  • у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.

На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли ніби-то нічого не загрожувало.

Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей.  

Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити.

Підготовка до «професії пішохід» починається в дитячому садочку, продовжується в школі, а потім все життя кожного дня надає нові уроки. Тому надзвичайно важливо, щоб отримані дітьми знання правил безпечної поведінки на дорозі закріпили ще й батьки. Водночас закликаємо вихователів ще раз повторити з дітьми правила безпечної поведінки на вулицях та дорогах. Особливо це стосується учнів молодших класів. Розробіть на уроках безпечний маршрут руху дитини додому зі школи. Наголосіть дітям про необхідність неухильного дотримання правил дорожнього руху, обов'язково перевірте засвоєні знання. I запам'ятайте, що найкращим взірцем поведінки на вулицях та автошляхах для дитини є безпосередньо приклад батьків.

Лише спільними зусиллями можна вирішити таку гостру проблему сьогодення, як дитячий дорожньо-транспортний травматизм.


Правила електробезпеки


У часи технічного прогресу, нових наукових технологій зросла  кількість небезпек, що чатують на малечу. Поява великої кількості електричного обладнання викликає чималий інтерес у підростаючого покоління.
Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням:

  • Не залишайте дітей без нагляду;

  • Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання;

  • Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів.

Зокрема зверніть увагу дітей на те, що:

  • перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу;

  • для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур;

  • не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети;

  • не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою;

  • не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу;

  • не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки;

  • не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи;

  • не проводити ігри поблизу ліній електропередач;

  • у разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих;

  • не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.

Пам’ятайте!
Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших дітей! Ваше нагадування може врятувати дитину від ураження електричним струмом і зберегти її життя.

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання


 

Якщо відчувається запах газу в приміщенні, де встановлено газове приладдя:

•    негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;


•    не вмикайте електроприладів та освітлення;
•    виведіть людей із загазованих та сусідніх приміщень;
•    організуйте провітрювання приміщень, відкрийте вікна та двері;
•    викличте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.
Якщо відчувається запах газу в приміщеннях із значною кількістю людей:


•    повідомте людей, які знаходяться у приміщеннях, про необхідність негайного залишення приміщень;
•    повідомте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    організуйте провітрювання приміщень;
•    не допускайте людей у загазоване приміщення;
•    організуйте чергування біля входів загазоване приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;
•    з прибуттям аварійної бригади служби газу дійте за їх вказівками.
Якщо відчувається запах газу у під’їзді або у підвалі житлового будинку:
•    повідомте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    організуйте провітрювання під’їзду (підвалу);

•    не допускайте в загазовані приміщення людей;


•    організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•    з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.




Запах газу на вулиці (біля газового колодязя), біля газорозподільчого пункту, біля газобалонної установки:
•    повідомте аварійну службу газу;
•    організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•    не допускайте людей в загазовану зону.
Вибух газу та пожежа в приміщенні:
•    негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•    повідомте аварійну службу газу;
•    організуйте гасіння пожежі, при необхідності повідомте пожежну охорону за телефоном "101”;
•    надайте першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності, викличте швидку медичну допомогу за телефоном "103”;
•    не дозволяйте входити стороннім у приміщення, де стався вибух;
•    до приїзду спеціалістів залишіть все на своїх місцях, зберігайте обстановку на місці вибуху (пожежі).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Категорично забороняється:

•    проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночку), переставлення, заміну та ремонт газового обладнання;

•    проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади;

•    вносити зміни у конструкцію газових приладів, змінювати устрій димових і вентиляційних систем (каналів), заклеювати вентиляційні канали, замуровувати "кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів;

•    вимикати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматики, арматури і газових балонів.



Для забезпечення Вашої безпеки необхідно

дотримуватись таких правил:

  • Неухильно дотримуйтесь правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб вони були  чистими і справними.

  • Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.

  • Перевіряйте наявність тяги в димоходах опалювальних печей перед розпалюванням та під час роботи цих приладів.




  • Стежте за справністю припливно – витяжної вентиляції.

  • Вимагайте від начальників житлово – експлуатаційних контор перевірки вентиляції та димоходів не менше одного разу на квартал.

  • При відсутності тяги користуватися колонками, котлами для місцевого опалення, гарячого водопостачання та печами категорично забороняється.

  • Не розміщуйте баки для кип’ятіння білизни на звичайних конфорках газової плити.

  • Посуд з широким дном потрібно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами.

  • Для ремонту газового обладнання залучайте лише спеціалістів газового господарства.

  • Не вносьте зміни в конструкцію газових приладів.

  • Не відключайте автоматику безпеки і регулювання.

  • Не використовуйте опломбовані чи відключені від газопостачання прилади.

  • Не порушуйте кріплення газових приладів і газопроводів.

  • Не перекривайте частково чи повністю димові та вентиляційні канали, не змінюйте їх конструкції.

  • Не дозволяйте дітям користуватися газовими приладами.

  • Економно використовуйте газ.

  • Не залишайте без нагляду газові прилади  увімкненими навіть на короткий час.

  • Будьте завжди уважні при користування газом – у цьому запорука Вашої безпеки!


Небезпечні предмети і речовини.

 

Пам’ятка



 

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін то­що), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

• не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;

• припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;

• повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи мі­ську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.

• негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

• при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;

• після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку від­критих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

• відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.



Необхідні дії при виявленні боєприпасів і

вибухово небезпечних предметів

часів Другої світової війни та сучасності


 

Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.


На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Доречі, знайти сьогодні "небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.



До вибухонебезпечних предметів відносяться:

  • вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;

  • боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;

  • піротехнічні засоби;

  • ракети (освітлювальні, сигнальні);

  • саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.


У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до предмету;

  • пересувати його або брати в руки;

  • розряджати, кидати, ударяти по ньому;

  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

  • приносити предмет до дому, у табір, школу.


Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

  1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

  2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

  3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові "трофеї” або такі, що не вибухнули.

  4. У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.



При виявленні ВНП.


При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

  • зберігати спокій;

  • негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;

  • не палити;

  • не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;

  • не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;

  • у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

  • залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.


Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

  • обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

  • негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

  • з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

  • перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога;

  • якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.
    Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце

  • у разі отримання повідомлення від представників влади (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб) про евакуацію із будинку необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.


Якщо ви знаходитесь на вулиці:

  • уникайте великих скупчень людей;

  • якщо ви опинились у натовпі, не намагайтесь вийти з нього, рухайтесь у тому ж напрямку, що й натовп;

  • руки зігніть у ліктях на рівні грудей та розсуньте їх, звільняючись від тиску на грудну клітину;

  • не тримайте руки у кишенях;

  • якщо натиск натовпу набрав загрозливого характеру, негайно покиньте будь-яку ношу та позбавтесь від сумок на довгому ремні і шарфу;

  • якщо ви упали, намагайтесь одразу встати на ноги, не опираючись на руки, а якщо це неможливо, потрібно згорнутись клубком і захистити голову.


Отруєння грибами.

  • ЗБИРАЙТЕ ЛИШЕ ТІ ГРИБИ, ЯКІ ДОБРЕ ЗНАЄТЕ;

  • ВІДМОВТЕСЬ ВІД ЗБИРАННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПЛАСТИНЧАТИХ ГРИБІВ (СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНА БЛІДА ПОГАНКА МОЖЕ БУТИ СХОЖА НА ПЛАСТИН­ЧАТІ ГРИБИ - ПЕЧЕРИЦІ, СИРОЇЖКИ, ШАМПІНЬЙОНИ);

  • НЕ ЗБИРАЙТЕ ГРИБИ ПОБЛИЗУ АВТОДОРІГ, СХОВИЩ ОТРУТОХІМІКАТІВ, СМІТТЄЗВАЛИЩ, ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЗАЛІЗНИЦЬ, В МІСЬКИХ ПАРКАХ (ГРИБИ МАЮТЬ ВЛАСТИВІСТЬ НАКОПИЧУВАТИ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ);

  • НЕ КУПУЙТЕ ДИКОРОСЛИХ ГРИБІВ НА РИНКАХ ( НЕВІДОМО ДЕ І КОЛИ ВОНИ БУЛИ ЗІБРАНІ ) ;

  • НЕ МОЖНА ЇСТИ ГРИБИ ДІТЯМ (ДИТЯЧИЙ ОРГАНІЗМ БІЛЬШ  ВРАЗЛИВИЙ ДО ГРИБНОЇ ОТРУТИ ) ;

  • НЕ КУШТУЙТЕ СИРИХ ГРИБІВ ;

  • НЕ ЗБИРАЙТЕ СТАРИХ, ПЕРЕСТИГЛИХ, ЧЕРВИВИХ ГРИБІВ ;

  • ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ ГРИБИ НЕОБХІДНО ПРОТЯГОМ 10-15 ХВ. ПРОВАРИТИ В ПІДСОЛЕНІЙ ВОДІ ( ВІДВАР НЕОБХІДНО ВИЛИТИ ) ;

  • В РАЗІ ПОЯВИ СИМПТОМІВ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ (БІЛЬ В ЖИВОТІ, БЛЮВАННЯ ГОЛОВНИЙ БІЛЬ , ПРОНОС ) НЕОБХІДНО НЕГАЙНО ЗВЕРНУТИСЬ ЗА КВАЛІФІКОВА­НОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ (ДО НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТРІБНО ДЕКІЛЬКА РАЗІВ ПРОМИТИ ШЛУНОК РОЗЧИНОМ СОДИ АБО СВІТЛО-РОЖЕВИМ РОЗ­ЧИНОМ МАРГАНЦІВКИ);

  • В РАЗІ ОТРУЄННЯ НІ В ЯКОМУ ВИПАДКУ НЕ ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ (ВІН ЛИШЕ ПОСИЛЮЄ ДІЮ ГРИБНОЇ ОТРУТИ).

 



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка