Бачинська Євгенія Миколаївна



Скачати 419.15 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.03.2016
Розмір419.15 Kb.
  1   2   3
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України

Бачинська Євгенія Миколаївна

УДК: 378.046.2:371.213.1(248)



ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО КЛАСНОГО КЕРІВНИЦТВА

В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук



Київ

2004

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти


АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор

Олійник Віктор Васильович,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, ректор



Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра педагогічної майстерності і нових технологій освіти, завідувач

кандидат педагогічних наук, доцент

Сгадова Валентина Василівна,

Київський Національний економічний університет, кафедра психології та педагогіки, доцент


Провідна установа Інститут педагогіки АПН України, відділ управління освітніми закладами, м. Київ


Захист відбудеться “___” _____________ 2004 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А).

Автореферат розісланий “___” ______________ 2004 року.


Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується значними змістовими та структурно-організаційними змінами, які спрямовані на формування національної системи освіти та її інтеграцію в міжнародний освітній простір. З 90-х років ХХ ст. у вихованні дітей та молоді також висунуті нові пріоритети: формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини, діяльність якої спрямована на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

У Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Національній доктрині розвитку освіти”, “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” акцентується увага на необхідності формування у вихованців правової та політичної культури, поваги до національних і загальнолюдських цінностей, критичності й самокритичності, вміння приймати самостійні рішення та відповідати за їх реалізацію.

За таких обставин надзвичайно зростає роль класного керівника, який за "Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 року №433, здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, створює умови для навчання і виховання, самореалізації та розвитку школярів, забезпечує їхній соціальний захист.

Кардинальна зміна теоретико-методологічних засад виховання вимагає високого рівня психолого-педагогічної підготовленості педагога.

У зв’язку з цим значно зростає роль системи підвищення кваліфікації, основне завдання якої полягає у створенні умов для оновлення знань і вмінь учителів та формування потреби в особистісному і професійному вдосконаленні.

Проблема підготовки вчителів до класного керівництва в педагогічних інститутах розглядалась В.П.Беспалько, В.І.Журавльовим та ін. Наукові дослідження О.І.Антіпової, С.М.Коєвої, М.Ю.Красовицького, С.М.Полгородника, С.С.Фіранера присвячені питанням підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Важливим для нашого дослідження були праці Ю.С.Алферова, Т.Г.Браже, С.М.Бреус, В.В.Воронова, О.А.Дубасенюк, В.Ю.Кричевського, М.І.Лук’янової, А.К.Маркової, Є.Е.Смірнової, В.О.Сластьоніна, Л.Ф.Спіріна, Г.С.Сухобської та інших, в яких науковці розкривають основні вимоги до знань і вмінь класного керівника, розглядають проблеми професійної та психолого-педагогічної компетентності вчителів.

У дослідженнях І.Д.Беха, О.С.Газмана, Г.К.Селевка, В.О.Киричука та ін. розкриті зміст діяльності класного керівника зі школярами в сучасних умовах.

У вищеназваних дослідженнях обґрунтовано основні підходи до проведення, змісту та структури виховної роботи зі школярами, визначено основні напрями діяльності класного керівника, сформульовані вимоги до його знань і вмінь. Проте такі питання, як визначення змісту, організація підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації на сучасному етапі розвитку української держави, не знайшли детального висвітлення.

Разом з тим у вітчизняній практиці з даної проблеми склався певний досвід. Аналізуючи накопичений за багато років матеріал, ми дійшли висновку, що традиційна система, яка нині існує, не спроможна забезпечити вирішення проблеми підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників.

У сучасній практиці підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації виявлено ряд суперечностей, які потребують розв’язання, а саме – між:


  • необхідністю на практиці застосовувати особистісно орієнтовані виховні технології та недостатнім рівнем психолого-педагогічної компетентності класних керівників;

  • відсутністю потреби вчителів у самоосвіті, самовдосконаленні з проблем виховання підростаючого покоління та необхідністю у підвищенні професійного рівня, педагогічної майстерності й загальної культури;

  • спрямованістю підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації на передачу знань, демонстрацію кращих зразків виховної роботи та необхідністю її переорієнтації на результат (підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників, створення умов для професійного й особистісного зростання педагогів, вироблення ними індивідуального стилю виховної діяльності);

  • потребою в індивідуалізації, диференціації й застосуванні особистісно орієнтованих підходів у підготовці вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації та відсутністю комплексних наукових досліджень з цієї проблеми;

  • необхідністю, з одного боку, та відсутністю, з іншого, методики курсового підвищення кваліфікації класних керівників.

Існуючі суперечності, необхідність практичного вдосконалення виховної роботи зі школярами в нових умовах розвитку української державності, відсутність комплексних наукових досліджень, самостійним предметом яких є проблема підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації, зумовили вибір теми дослідження "Організаційно-методичні засади підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації".

Зв’язок роботи з науковими темами, планами, програмами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за темою “Науково-методичні засади підготовки наукових і педагогічних кадрів для закладів післядипломної педагогічної освіти” (РК 0103U003243).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол №3 від 23.03.2000 р.) та узгоджено на Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №9 від 27.11.2001р.).



Об’єкт дослідження – система підготовки вчителів до класного керівництва.

Предмет дослідження – зміст та організаційно-методичні засади підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що підготовка вчителів до класного керівництва набуває ефективності за умов забезпечення єдності й наступності курсового і міжкурсового періодів підвищення кваліфікації та залучення класних керівників до участі у роботі проблемно-тематичних курсів; цілеспрямованого відбору змісту, організаційних форм і методів методичної роботи з класними керівниками та розробки й реалізації цільових програм підвищення рівня їх психолого-педагогічної компетентності; проектування динамічних організаційних структур методичної роботи з класними керівниками на всіх рівнях системи підвищення кваліфікації.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження поставлено завдання:



  1. дослідити й узагальнити здобутки педагогічної науки та досвід підготовки вчителів до класного керівництва;

  2. проаналізувати стан підготовленості вчителів до виконання обов’язків класного керівника в сучасній практиці;

  3. прослідкувати динаміку основних вимог до знань і вмінь класних керівників в історико-педагогічному контексті;

  4. розробити “модель психолого-педагогічної компетентності класного керівника” як змістову основу підготовки вчителів до виховної роботи;

  5. розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Методологічною основою дослідження стали положення філософії про об’єктивність процесу розвитку суспільства; закони діалектики, що розкривають внутрішні механізми розвитку та взаємозумовленість внутрішніх і зовнішніх факторів саморозвитку особистості; основні ідеї гуманістичної парадигми освіти; системний підхід як методологічний спосіб пізнання фактів, явищ, об’єктів, процесів в їх цілісності; поєднання особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів, що передбачає розкриття та врахування потреб і можливостей, інтересів і прав окремого індивіда, створення умов для його самореалізації, самоутвердження та цілеспрямованої активності; методологічні принципи педагогіки – демократизації, самоактивності, саморегуляції, комплексності, міждисциплінарної інтегративності, наступності й безперервності.

Теоретичною основою дослідження стали: наукові праці, в яких розкриваються сучасні підходи до професійно-педагогічної підготовки вчителя та підвищення його кваліфікації (Л.І.Дудіна, А.М.Єрмола, І.В.Жуковський, Н.І.Клокар, Н.Г.Комаренко, Ю.І.Мальований, В.І.Маслов, Л.М.Мітіна, І.Г.Осадчий, О.Є.Остапчук, В.І.Пуцов, Н.Г.Протасова, В.В.Сгадова, В.А.Семіченко, О.Л.Сидоренко); дослідження про зміст і структуру сучасного виховного процесу, особливостей діяльності класного керівника (І.Д.Бех, О.С.Газман, О.А.Дубасенюк, В.О.Киричук, Т.І.Сущенко); наукові розробки з проблеми професійної та психолого-педагогічної компетентності вчителя (Ю.С.Алферов, В.Ю.Кричевський, М.І.Лук’янова, А.К.Маркова, В.А.Семиченко, Г.С.Сухобська, Г.В.Федоров); теоретичні основи професіографії (А.О.Абдулліна, Ю.С.Алферов, В.В.Єрасов, О.М.Пєхота, В.О.Сластьонін, Є.Е.Смірнова); дослідження, що розкривають теоретико-методологічні основи, принципи, механізм програмно-цільового управління (Г.А.Дмитренко, Г.В.Єльнікова, М.М.Мартиненко, В.І.Маслов, Б.З.Мільнер, В.В.Олійник,); наукові розробки з проблеми організаційного моделювання та проектування динамічних організаційних структур (Ю.П.Васильєв, Б.М.Герасимов, В.І.Глуцький, В.С.Пікельна, О.О.Рабчун).

Враховувалися також нормативно-правові акти, що регламентують функціонування освітньої системи та виховної діяльності, положення Національної доктрини розвитку освіти, нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України.



Експериментальна робота проводилася протягом 1997-2003 рр. і охоплювала три етапи.

На першому етапі (1997-1999 рр.) особлива увага приділена вибору теми дослідження, обґрунтуванню її актуальності. Вивчалися та осмислювалися положення теорії виховання, вимоги щодо знань та вмінь класного керівника в різні історичні періоди, теоретичні засади цільового управління та основи теорії організації як складової загальної теорії управління. Аналізувалися наукові дослідження, історичний досвід та сучасні підходи щодо змісту й досвіду організації підготовки вчителів до класного керівництва педагогічними інститутами, інститутами післядипломної освіти, залучення педагогів до методичної роботи з проблем виховання дітей та молоді на шкільному, районному (міському) і на обласному рівнях.

Визначено вихідні теоретичні положення, сформульовано гіпотезу, конкретизовано основні завдання та обґрунтовано методику дослідження. Проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (1999-2003 рр.) продовжувалося вивчення наукової та спеціальної літератури з проблеми дослідження, розроблено та теоретично обґрунтовано методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Розроблено програми та навчально-тематичні плани проблемно-тематичних курсів для класних керівників, цільові програми підвищення рівня їх психолого-педагогічної компетентності.

Проведено цикл практичних семінарів для методистів з виховної роботи районних (міських) методичних кабінетів відділів освіти, заступників директорів шкіл з виховної роботи, класних керівників.

Узагальнено результати констатуючого експерименту та проведено формуючий експеримент. Перевірено ефективність запропонованої методики підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

На третьому етапі (2003 р.) проведено систематизацію, узагальнення, аналіз та інтерпретацію результатів дослідно-експериментальної роботи. Здійснено повну обробку та оформлення одержаних у процесі дослідження матеріалів.



Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження.

Теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної та іншої літератури з проблеми дослідження, аналіз документів; ретроспективний аналіз досвіду підготовки вчителів до класного керівництва; порівняння, узагальнення, моделювання та проектування, що дали змогу виявити, систематизувати дослідницькі матеріали, сформулювати вихідні теоретичні положення, спроектувати оптимальну динамічну організаційну структуру і визначити зміст підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Емпіричні: опитування, анкетування, бесіди, спостереження за роботою вчителів, експертні оцінки та самооцінювання, аналіз результатів діагностичних даних; констатуючий і формуючий експерименти, що дозволили проаналізувати вихідний стан підготовленості вчителів до виховної роботи, реалізувати програму дослідження та виявити якісні зміни рівнів психолого-педагогічної компетентності та практичної діяльності класних керівників.

Статистичні: методи математичної статистики для обробки здобутих результатів.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота проводилася на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів та Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України. До експериментальної роботи були залучені педагогічні працівники методичних кабінетів відділів освіти Білоцерківської, Сквирської районних державних адміністрацій, Броварської, Білоцерківської, Васильківської міських рад та навчальних закладів освіти різних типів: загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів №№2, 7, 17 м. Білої Церкви, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 м. Броварів, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 м. Василькова, Пищиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та Самгородоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сквирського району, Поправське навчально-виховне об’єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок" та Узинська гімназія Білоцерківського району.

Дослідженням охоплено 819 респондентів, у тому числі: 9 директорів загальноосвітніх навчальних закладів, 12 заступників директорів, 120 класних керівників та 93 вчителі-предметники загальноосвітніх навчальних закладів, 27 працівників соціально-психологічних та медичних служб, 9 педагогів-організаторів, 14 бібліотекарів шкільних, районних (міських), обласних бібліотек, 35 методистів методичних кабінетів відділів освіти районних державних адміністрацій та міських рад, представники батьківських та учнівських колективів загальноосвітніх навчальних закладів.



Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено й запроваджено методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації, що ґрунтується на теоретичних положеннях програмно-цільового управління, спроектовано динамічну організаційну структуру методичної роботи з класними керівниками, подальшого розвитку набула проблема створення моделі психолого-педагогічної компетентності класного керівника як основи його підготовки до виховної роботи зі школярами.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

  • проаналізовано та узагальнено досвід підготовки вчителів до класного керівництва в історико-педагогічному контексті;

  • встановлено взаємозв’язок між цілями, завданнями, змістом, організацією підготовки вчителів до класного керівництва, рівнем знань і вмінь класного керівника та рівнем організації й проведення виховної роботи зі школярами;

  • уточнено зміст понять “психолого-педагогічна компетентність класного керівника” та “модель психолого-педагогічної компетентності класного керівника”;

  • теоретично обґрунтовано організаційно-методичні засади підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників;

  • визначено організаційно-методичні умови забезпечення єдності та наступності всіх ланок системи підвищення кваліфікації у підготовці вчителів до класного керівництва.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що:

  • розроблено і впроваджено методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації;

  • створено і відпрацьовано механізм розробки та реалізації цільових програм підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників;

  • розроблено програми проблемно-тематичних курсів для класних керівників та комплекс методичних видань: “Супутник класного керівника”, збірник методичних матеріалів та сценаріїв “Свято у школі” (у 2-х частинах), навчально-методичний посібник “Організація учнівського самоврядування в закладах освіти Київської області”;

  • запроваджено обласний конкурс педагогічної майстерності класних керівників.

Матеріали дослідження можуть бути використані працівниками інститутів післядипломної педагогічної освіти, методистами районних (міських) методичних кабінетів відділів освіти, заступниками директорів шкіл з виховної роботи, класними керівниками.

Результати дослідження впроваджено в Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №310 від 01.06.2004р.), Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка №427 від 16.10.2003 р.), Черкаському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №13/117 від 25.05.2004 р.), Івано-Франківському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №01/288 від 02.06.2004 р.), у закладах освіти: Сквирського району Київської області (довідка №31 від 15.01.2004 р., №168 від 15.01.2004 р., №7 від 15.01.2004 р.), Білоцерківського району Київської області (довідка №58 від 15.10.2003 р., №487 від 9.10.2003 р.), м. Броварів Київської області (довідка №617 від 25.04.2004 р.), м. Білої Церкви Київської області (довідка №202 від 01.06.2004 р., №203 від 01.06.2004 р.), м. Василькова Київської області (довідка №243 від 24.05.2004 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у проведенні ретроспективного аналізу підготовки вчителів до класного керівництва та основних вимог до знань і вмінь класних керівників; розробці та теоретичному обґрунтуванні методики підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації, розробці цільових програм підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників та створенні організаційного механізму реалізації їх змісту; розробці та впровадженні комплексу методичних видань.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена системним підходом до вивчення об’єкту дослідження; методологічним обґрунтуванням його вихідних положень; використанням методів педагогічного дослідження, адекватних меті і завданням дослідно-експериментальної роботи; поєднанням кількісного та якісного порівняльного аналізу здобутих результатів; коректним використанням статистичних методів обробки експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Пропозиції, підходи, теоретичні положення за темою дослідження обговорені й позитивно оцінені на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку" (м. Біла Церква, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Післядипломна освіта: перспективи розвитку" (м. Київ, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів" (м. Бориспіль, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання" (м. Івано-Франківськ); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти педагогів" (м. Івано-Франківськ, 2003 р.); Всеукраїнській педагогічній школі (м. Конча-Заспа, 2003 р.); на обласних науково-методичних семінарах для методистів з виховної роботи методичних кабінетів відділів освіти райдержадміністрацій і міських рад, заступників директорів шкіл з виховної роботи.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладені
в 10 одноосібних публікаціях, у тому числі: 4 статтях у наукових фахових виданнях, 1 статті у педагогічному журналі, 4 статтях у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій, 1 навчально-методичному посібнику та 3 посібниках у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.

Загальний обсяг дисертації 243 сторінки, основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках. Список літератури включає 230 найменувань. Робота містить 4 додатки на 52 сторінках, 11 рисунків на 7 сторінках, 9 таблиць на 5 сторінках.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка