Базові поняття з моніторингу якості освіти



Скачати 108.98 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір108.98 Kb.
БАЗОВІ ПОНЯТТЯ З МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Авторський моніторинг (автомоніторинг) – це внутрішнє, індивідуальне самодослідження педагогом чи учнем особистісних та професійних якостей з метою самокорекції, саморозвитку слабких і сильних сторін власної особистості.

Адаптація – складний комплекс процесів і дій, направлених на пристосування до умов середовища.

Адаптивна система управління – здатність системи управління своєчасно перебудуватися відповідно до змін оточуючого середовища.

Акмеологія (гр. akme – вища міра чогось, квітуча сила, logos – вчення, наука) – наука про вікові здібності та їх розвиток у кожному віковому періоді.

Аналіз (гр. analysis – розкладання, розчленування) – метод, за допомогою якого здійснюється розчленування предмета думки на складові елементи.

Аналіз і синтез у навчанні – застосування в навчальному процесі логічних прийомів, згідно з якими предмети і явища під час їх вивчення розглядаються за окремими ознаками (аналіз і, навпаки, в єдності їх частин (синтез). Аналіз і синтез пронизують собою весь навчальний процес, оскільки мислення учнів є аналітико-синтетичною діяльністю головного мозку.

Анкетування (від франц. enduete, букв. - розслідування) – один із засобів письмового (іноді й усного) опитування значної кількості учнів за певною схемою-анкетою або опитувальним листом. Мета анкетування – зібрати масовий (найчастіше орієнтовний) матеріал, який після статистичної обробки використовують для розв’язання певних педагогічних, психологічних та інших завдань. Сучасний моніторинг розглядає анкетування як допоміжний засіб, оскільки одні статистичні дані опитування не можуть бути підставою для встановлення складних освітньо-педагогічних закономірностей.

Атестація (лат. Attestation- свідоцтво, підтвердження) – будь-який закінчений, оформлений, зафіксований результат оцінки людини: визначення класифікації, рівня працівника чи учня: відгук про його здібності ділові та інші якості. Явною функцією атестації є встановлення факту придатності тієї чи іншої людини до певної соціальної ролі – учня, вчителя, керівника тощо. Тому кінцевою метою атестації є рішення, яке змінює або зберігає соціальне положення атестованого відповідно до його готовності до використання даної або подібної соціальної ролі. Атестація як управлінська процедура викликає складну гаму почуттів не тільки у суб’єкта, але й в об’єкта атестації.

Валідність (гр. validos – дійсний, придатний, справжній) – критерій якості педагогічного моніторингу, технологій відстеження результативності діяльності освітньої системи; чим більш валідні ці технології, тим надійніше вивчається та вимірюється дана якість; критерій якості тесту, який визначає його придатність для вимірювання того, що він повинен виміряти згідно з задумом.

Вибірка – група людей, на якій проводиться дослідження.

Вимірювання – процедура виставлення чисел (зазвичай вони називаються балами) за певні характеристики особи у такий спосіб, щоб числа відображали ступінь, до якого особа володіє цими характеристиками.

Гайденс (англ. guid порадник, керівник) - широка мережа соціально-психологічної, діагностичної та орієнтаційної служби в системі освіти. Метою цієї служби є допомога у вирішенні навчальних та поведінкових проблем, з якими стикається особистість у пошуках свого місця в житті. Служба гайденс включає навчальну, професійну та особистісну орієнтацію учнів. У школах є підрозділи або окремі консультанти.

Гіпотеза – науково обґрунтоване, цілком імовірне припущення, яке потребує спеціального доказу для свого остаточного ствердження як теоретичне положення.

Діагностика (diagnostikos – здатний розпізнавати)метод наукового дослідження.

Експертиза – сукупність вимірів, необхідних для одержання колективної оцінки педагогічного об’єкта, процесу або явища.

Експерт – спеціаліст певної галузі, компетентний у вирішенні даної проблеми.

Інструментарій – сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристосувань, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій.

Кваліметрія (лат. gualis – який за якістю; гр. nutreo - виміряю) – галузь науки про інтегральну типологію, оцінку та системну діагностику професійної діяльності інтелекту та рефлексії особистості.

Кваліфікація (середньолат. gualificatio = gualis – який, якої якості і ficatio - роблю) – оцінка, характеристика явища, предмета та зарахування його до якоїсь категорії; ступінь та рівень професійної підготовки; фах, спеціальність, набуті внаслідок навчання.

Компетентність – це сфера складних умінь та якостей особистості; ступінь відповідності знань, умінь і досвіду осіб певного соціально-професійного статусу реальному рівню складності виконуваних ним завдань і розв’язуваних проблем.

Компетенція – це загальна здатність, яка базується на знаннях, здібностях, досвіді, цінностях, які набуті завдяки навчанню; коло питань, в яких особа має знання, досвід; готовність учня використовувати засвоєнні знання, навчальні вміння і навички, а також засоби діяльності в житті для розв’язання теоретичних і практичних завдань.

Концепція – система поглядів, ідей, науково обґрунтований та переважно доведений вираз головного змісту теорії.

Кореляційний аналізметод математико-статистичного аналізу, пов'язаний з обчисленням та визначенням коефіцієнтів кореляції між змінними.

Критерій – показник якості об’єкта, який характеризує одну з його властивостей, оцінка якої можлива за рахунок використання одного з способів виміру або експертного методу; ознака, на основі якої відбувається оцінювання, визначення або класифікація чого-небудь, мірило суджень, оцінки, засіб перевірки істинності або помилковості твердження.

Лонгітюдний моніторинг – систематичне вивчення одних і тих самих респондентів, об’єктів дослідження протягом довгого часу.

Мета освітнього моніторингу – спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат.

Метод експертних оцінок (гр. method – шлях дослідження або пізнання; лат. expertus - досвідчений) –метод прогнозування, заснований на досягненні згоди групою експертів.

Місія – це глобальна мета закладу освіти, яка виражає її загальні цінності і погляди, пов’язані з культурою школи, підтримується всіма учасниками освітнього процесу, має певні наслідки для оргназації і стилю навчання та виховання.

Моделювання – дослідження яких-небудь явищ і процесів через побудову і вивчення їхніх моделей.

Моніторинг (від лат. monitum – вказівка, затвердження, нагадування) – у сучасній мові означає спостереження , оцінку і прогнозування стану навколишнього середовища у зв’язку із господарською діяльністю людини.

Моніторинг – це процедура систематичного збирання даних про важливі аспекти на загальнодержавному, регіональному чи локальному рівнях.

Моніторинг – це безперервне стеження за станом навколишнього середовища з метою попередження небажаних відхилень за найважливішими параметрами. Моніторинг завжди характеризується систематичністю спостережень і має превентивний характер.

Моніторинг – стандартизоване спостереження за певним об’єктом або процесом, оцінка та прогнозування його подальшого стану. Будь-який усвідомлений розвиток неможливий або супроводжуючого відстеження для спрямування процесу на бажаний результат. Таке відстеження проводиться за допомогою моніторингових процедур.

Моніторинг – це глибокий педагогічний аналіз функціонування освітньої системи, виявлення тенденцій динаміки її розвитку.

Моніторинг – це інформаційно-регулятивний супровід розвитку системи, необхідний для прийняття виважених управлінських рішень і прогнозування подальшого розвитку освіти.

Моніторинг – нестандартна інформаційна система, яка дозволяє тривалий час відстежувати будь-які об’єкти або явища педагогічної діяльності.

Моніторинг – складний управлінський інструментарій. Моніторинг в освіті, або освітній моніторинг – це система збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновки про стан об’єкта у будь-який момент часу та дає прогноз його розвитку.

Моніторингове спостереження – перший етап і найважливіший метод моніторингового дослідження; планомірна систематична науково-організована робота щодо збирання відомостей про об’єкти і суб’єкти освітньої діяльності. Моніторинг якості освіти містить у собі багатий комплекс процедур, що дозволяє виявити динаміку розвитку системи у певний період. Через це він добре вписується в алгоритм маркетингу освітніх послуг, є його необхідною умовою та невід’ємним компонентом. За такої постановки питання моніторинг поряд з прогнозуванням виступає як один із найважливіших елементів системи інформаційного забезпечення, а це дозволяє розглядати його як складову частину системи управління освітою. Отже, моніторинг забезпечує інформаційну стабільність, запобігає дефіциту інформації під час підготовки рекомендацій та прийняття управлінських рішень, підвищує їх обґрунтованість.

Об’єкт моніторингу якості шкільної освіти – явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага тощо. Об’єктами моніторингу якості шкільної освіти найчастіше виступають зміст освіти; рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (або, як прийнято називати, рівень навчальних досягнень); результати навчально-виховного процесу; засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей; різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів; динаміка змін в освітній системі тощо.

Освітній менеджмент – це теорія і практика управління стратегічною галуззю держави в ринкових умовах.

Освітньо-педагогічна прогностика – це галузь наукових знань, яка розглядає принципи, закономірності і методи прогнозування стосовно об’єктів, які вивчаються науками про освіту.

Оцінювання – процес прийняття ціннісних суджень щодо цінності учнівських досягнень.

Параметр – змінна величина, від якої залежить значення іншої змінної величини.

Педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності; теорія і практика управління педагогічними системами в умовах ринку.

Педагогічний моніторинг – система збору, обробки, збереження і розповсюдження інформації про освітню систему на рівні вчителя (про рівень розвитку особистості, її просування в системі ключових компетентностей, рівень навчальних досягнень учнів, визначення можливостей дитини з метою проектування її подальшого розвитку) та на рівні адміністрації (це система внутрішньошкільного керівництва та контролю).

Предмет дослідження – сторона об’єкта дослідження, яка в даному випадку вивчається. Наприклад, об’єктом дослідження може бути особистість, а предметом – особливості когнітивної сфери (пам'ять, увага, мислення тощо).

Прогнозування (forecasting) (гр. prognosis - передбачення)метод планування, в якому передбачення майбутнього спирається на накопичений досвід і поточні припущення відносно майбутнього.

Програма розвитку школи – стратегія і тактика переходу навчального закладу на якісно вищий рівень.

Ранжування – метод дослідження, який полягає у розташуванні респондентом або експертом перерахованих критеріїв за ранговими місцямит (від першого, вищого рангу до n-ного за числом перерахованих критеріїв).

Репрезентативний (фр. Representative – типовий, показний) – статистично показаний. Респондент – учасник соціологічного, педагогічного, психологічного дослідження.

Самооцінка – метод, який використовується в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її якості та місця серед інших людей.

Синтез (гр. з’єднання, складання)метод вивчення предмета в цілісності, єдності і взаємозв’язку його частин. У процесі пізнання пов’язаний з аналізом.

Системно-аспектний підхід – це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає виділення основних аспектів проблеми (процесу, явища, об’єкту), об’єднання їх на об’єктивній основі, тобто за їх спільними ознаками, оцінку ефективності означеного аспекту процесу управління.

Системно-діяльнісний підхід - це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність взаємопов’язаних та взаємозумовлених видів діяльності суб’єктів педагогічного процесу (навчання, виховання, управління, розвиток, учіння тощо).

Системно-структурний підхід – це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів (підрозділів, складових), об’єктивних прямих і зворотних взаємозв’язків між ними, їх взаємодію та ієрархічну підпорядкованість, зв'язок із зовнішнім середовищем.

Системно-функціональний підхід – це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів, визначення функцій та узгодженості по горизонталі і вертикалі, тобто забезпечення координації і субординації у їх реалізації.

Структура моніторингу якості загальної середньої освіти за різними напрямами досліджень - це побудова моніторингових досліджень як різновиду науково-педагогічної діяльності.



Структуру змісту моніторингу якості загальної середньої освіти складають наступні напрями досліджень:

- педагогічний (вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти);

- психологічний (вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо);

- соціологічний (вивчення соціальних умов життя, навчання та праці учасників освітнього процесу);

- медичний (вивчення стану фізичного здоров’я, санітарно-гігієнічних умов праці та навчання, функціонування закладів охорони здоров’я, їх результативності, наявності програм соціального захисту учасників освітнього процесу тощо);

- статистичний (збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності);

- ресурсний (вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи ЗСО матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами);

- кадровий (вивчення кадрового складу педагогів та управлінців системою якості ЗСО, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, фіксація вакансій залежно від місця розташування ЗНЗ, навчального предмета тощо);

- управлінський (комплексний аналіз системи ЗСО за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління ЗСО та її якістю).

Суб’єкти моніторингу - це особи, група осіб, організацій тощо, яким належить активна роль у процесі моніторингових досліджень якості освіти. В Україні суб’єктами моніторингу якості освіти є: Міжвідомча робоча група з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти; Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи, відділи, лабораторії моніторингу на районному, міському рівнях.

Таксономія цілей – класифікація та систематизація цілей, організаційних форм навчання, структурні етапи якої мають ієрархічну будову.

Тезаурус (від грецьк. - скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, накопичених людиною чи колективом. Т. Відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет свого дослідження. У системі Т. будь-якої науки, у тому числі й управлінсько-педагогічній, відбуваються постійні зміни: творення нових понять; поглиблення та розширення сфери застосування наукового лексикону. У вузькому розумінні Т. – словник, що відображає смислові зв’язки між словами певної мови, сукупність термінів, які належать до однієї чи кількох галузей знань із встановленими між термінами зв’язками.

Тест (англ. test – випробування) – стандартизований метод дослідження, призначений для точних кількісних і певних якісних оцінок психології та поведінки людини шляхом порівняння цих оцінок з деякими, заздалегідь завданими стандартами – нормами тесту.

Тест – сукупність взаємопов’язаних контрольних завдань, які дозволяють надійно та валі дно виміряти та оцінити знання, уміння та будь-які інші характеристики особистості.

Технологічна карта – опис процесу у вигляді покрокової, поетапної послідовності дій з позначенням застосованих засобів.

Технологія (гр. technike – майстерність; гр. logos - вчення) – будь який засіб перетворення вихідних матеріалів – чи то люди, інформація, чи фізичні матеріали – для отримання бажаної продукції або послуг.

Технологія – це спосіб освоєння людиною матеріального світу за допомогою спеціально організованої діяльності, що включає три компоненти: інформаційний (наукові принципи – як робити?), матеріальний (знаряддя праці – чим робити?), соціальний (фахівці, які мають професійні навички – хто це може робити?).

Характеристика (гр. charakter – відбиток, ознака, риса, особливість) – опис окремих характерних рис, якостей, властивостей кого-небудь. Цінність моніторингових досліджень залежить від повноти і достовірності зібраної інформації. Моніторингові дослідження доцільніше проводити у комплексі, аналізуючи усі складові системи загальної середньої освіти.

Якість освітньої діяльності – це сукупність характеристик системи освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства; ступінь задоволення учасників освітнього процесу наданими навчальним закладом освітніми послугами або ступінь досягнення поставлених освітніх цілей і завдань.
Джерела: Лаврук В. Діагностика управлінської компетентності директора школи/ В. Лаврук. – К.: Шк.. світ. 2008. – 128с. http://osvitadubno.narod.ru/Mediateka.html


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка