Базовий компонент дошкільної освіти україни



Сторінка1/6
Дата конвертації10.03.2016
Розмір1 Mb.
  1   2   3   4   5   6

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ПРЕАМБУЛА

Становлення України як демократичної держави, її перехід до інформаційного суспільства, входження в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти, актуалізують необхідність впровадження в педагогічну практику компетентнісного підходу. В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства.

Компетентність передбачає сформованість у дитини дошкільного віку системи елементарних, проте науково обґрунтованих знань про себе та оточуючий світ; системи моральних цінностей; вміння адекватно реагувати на події, виявляти гнучкість, застосовувати інформацію, одержану в спеціально організованій дорослим навчальній діяльності, в реальних життєвих ситуаціях, домагатися успіху. Життєво компетентний, досвідчений дошкільник поводиться самостійно й конструктивно в усіх основних сферах життєдіяльності – “Природа” (природнича компетентність), “Культура” (загальнокультурна компетентність), “Люди” (соціальна компетентність), “Я Сам” (компетентність щодо себе). Їх збалансованість – запорука повноцінного буття, життєздатності, життєвого успіху зростаючої особистості.

Компетентність виступає інтегральним утворенням, що орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття нею у подальшому спеціальних знань та умінь. У центрі уваги педагога мають бути магістральні напрями розвитку – формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості, морально-духовного та фізичного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації. Не “запрограмованість”, а всіляке сприяння розвитку індивідуальності дитини, наближення освітніх завдань до життєвих реалій мають бути в основі діяльності педагога. Це сприятиме появі в дошкільному дитинстві новоутворень свідомості, які виступають основою розвитку особистості, допоможуть у подальшому в освоєнні світу.

Дошкільна освіта, як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на життєві реалії, відповідати соціальним запитам, оснащувати дитину необхідною якісною інформацією, формувати здатність протистояти руйнівним зовнішнім впливам, допомагати реалізувати свій природний потенціал. Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, переосмислення виховних і навчальних завдань, модернізація змісту та освітніх технологій – пріоритетні напрями оновлення системи дошкільної освіти, що базується на закономірностях розвитку соціального, інформаційного й освітнього просторів, багатовимірності взаємодії дошкільника з оточуючим світом.

Актуальність оновлення державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності, як основу формування в дитини цілісного образу світу, здатності до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого здоров’я, життя.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ключовою фігурою дошкільної освіти має стати дитина з самоцінністю її буття, індивідуальністю, творчим самовираженням. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно розвивальними. Ці ідеї покладені в основу Базового компонента дошкільної освіти України – державного стандарту, яким визначено вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку, та умов, за яких вони досягаються.

Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших нормативних актів у галузі дошкільної освіти.

Основними засадами Базового компонента є:

- визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

- збереження дитячої субкультури;

- створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення;

- повага до дитячого “Я”, врахування індивідуальної історії розвитку та особистого досвіду дошкільника;

- різнобічний, комплексний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів “можу” (знань, умінь, навичок) і “хочу” (бажань, інтересів, намірів);

- надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, плекання уміння дитини узгоджувати особисті інтереси з колективними;

- формування наукової картини світу, основ світогляду;

- прищеплення навичок практичного життя, формування елементарної компетентності дошкільника у сферах життєдіяльності “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”;

- відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя, надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;

- забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти в реалізації особистісно - орієнтованої моделі.

Базовий компонент дошкільної освіти України реалізується через Державну базову програму (інваріантну складову), що затверджується МОН України, та інші програми, що відображають специфіку, культуру й традиції певної місцевості або поглиблюють, деталізують напрям(и) освітньої роботи, розкривають особливості виховання і навчання різних категорій та вікових груп дітей, а також через навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.


ЗМІСТ І СТРУКТУРА

Базовий компонент передбачає оволодіння змістом дошкільної освіти протягом всього періоду дошкільного дитинства. Всі вікові сходинки відіграють особливу роль в особистісному розвитку за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому віковому етапі.

Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти України вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та власного «Я» є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу дошкільних навчальних закладів, незалежно від підпорядкування, типу та форми власності.

В основу структурування Базового компонента покладено сфери життєдіяльності, субсфери, як їх складові частини, змістові лінії, що визначають основні напрями освітньої роботи, та очікувані результати. Кожною субсферою визначено певний обсяг знань, умінь, навичок, звичок, якостей, ставлень дошкільника, яким засвідчується оптимальна для віку міра його компетентності.

Сфера “Природа” складається із субсфер: “Земля” та “Всесвіт”. Вміщені в ній матеріали спрямовані на формування у дошкільника елементарної природничої компетентності, основ наукового світогляду, уявлення про цілісність Всесвіту та взаємозв’язки й взаємозалежності в ньому, відчуття причетності до природи, відповідальності за свою діяльність в ній, навичок екологічно доцільної поведінки.

Сфера “Культура” поділяється на субсфери: “Предметний світ”, “Світ гри”, “Світ мистецтва”. Вона покликана долучити дитину дошкільного віку до вироблених людством цінностей, ознайомити її з надбаннями національної та світової культури, увести в світ практичної та духовної діяльності людей, навчити отримувати задоволення від власної активності, розвинути творчі здібності й естетичне ставлення до життя.

До сфери “Люди” входять субсфери: “Близьке соціальне оточення” та “Далеке соціальне довкілля”. Метою є виховання соціально компетентного дошкільника, формування в нього уміння диференціювати людей за різними ознаками, налагоджувати гармонійні стосунки, враховувати особливості та інтереси дорослих та однолітків, толерантно ставитися до людей різної національності, віку, соціального статусу.

Сфера “Я Сам” складається з субсфер: “Я-фізичне”, “Я-психічне” та “Я-соціальне”. Вона актуалізує важливість сприйняття дитиною життя як радісного пізнання світу та власного “Я”, орієнтує на виховання свідомого ставлення до себе; заохочує прагнення бути активним суб’єктом життєдіяльності, стимулює соціально прийнятні й доцільні форми самовираження, формування позитивного Я-образу, самоповаги, елементарного самоконтролю та саморегуляції поведінки.

З огляду на “обслуговуючий” характер мовленнєвої й логіко-математичної діяльності дошкільника, інтегрованість в усі сфери життєдіяльності (“Природа”, “Культура”, “Люди” і “Я Сам”) та з огляду на їх важливість для майбутнього шкільного навчання, змістові лінії та результати освітньої роботи виведено в окремий розділ “Компетентність дошкільника у мовленнєвій та логіко-математичній діяльності”. Він складається з двох підрозділів: “Компетентність у мовленнєвій діяльності“ та “Компетентність у логіко-математичній діяльності “.

Компетентність у мовленнєвій діяльності виступає інтегрованою характеристикою дошкільника як особистості й передбачає сформованість мовної (інструментальної) та мовленнєвої (змістовно-комунікативної) компетентності. Мовна компетентність складається з фонематичних, лексичних та граматичних умінь а мовленнєва з умінь розуміти мовлення інших, логічно вибудовувати власні висловлювання, обмінюватися важливою інформацією з партнером, виявляти комунікативні здібності, культурно самовиражатися, емоційно забарвлювати та інтонувати власне мовлення.

Компетентність у логіко-математичній діяльності засвідчується певною зрілістю розумової діяльності дитини дошкільного віку, її здатністю розмірковувати, аналізувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези тощо.

Перераховані компетентності у своїй єдності засвідчують життєву компетентність як особистісний інтеграл, виступають гарантом життєздатності дошкільника, його життєвого успіху, повноцінної реалізації свого природного потенціалу.



СФЕРА “ПРИРОДА”
Матеріали сфери “Природа” містять доступні дітям дошкільного віку сучасні наукові знання про природу планети Земля та оточуючого Всесвіту. Вони спрямовані на формування основ природничої компетентності, виховання доступного віку реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дітей про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ у природі, причинно-наслідкові зв’язки в природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дошкільника до природи виявляється, насамперед, в його природодоцільній поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатися в практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного і тваринного світу, дотримування правил природокористування.

Сфера „Природа” складається з двох субсфер. У субсфері “Земля” вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини. У субсфері “Всесвіт” дитині дошкільного віку даються елементарні відомості про ближній і дальній космос та особливості його вивчення людиною.

Компетентність дошкільника у субсфері “Земля” визначається мірою володіння відомостями про природне довкілля як цілісний організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди; усвідомлення їх значення для самих себе та інших; здатністю використовувати одержані знання у своїй природодоцільній діяльності.

Компетентність у субсфері “Всесвіт” передбачає володіння дитиною дошкільного віку елемен­тарними уявленнями про Сонце як зорю, деякі планети, малі тіла, небесні явища; їх зацікавлене ставлення до діяльності щодо дослідження людиною космічного простору.
Субсфера “Земля”


Змістові лінії
БУДОВА ПЛАНЕТИ

Повітря

Поверхня Землі


Суша. Ґрунт.

Вода


Під поверхнею Землі



Результати освітньої роботи
Орієнтується, що Земля має форму кулі, яка обертається навколо своєї осі. Володіє елементарною інформацією про те, що Земля складається з повітря, суші й води.
Володіє елементарним уявленням, що Землю оточує повітря. Знає, що повітря знаходиться навколо нас. Усвідомлює, що киснем дихає все живе. Орієнтується в ознаках повітря (прозоре, легке, може переміщуватися, ущільнюватися). Розрізняє характеристики повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від пори року, погоди, інших чинників. Відрізняє забруднене повітря від чистого за характерними ознаками (неприємним запахом). Володіє інформацією про напрям руху і силу повітря (сильний, слабкий, поривчастий).

Має уявлення про глобус як модель нашої планети. Розуміє, що поверхня Землі складається з суші й води. Уявляє, що води більше, ніж суші.


Має уявлення, що тверда частина Землі – суша, яка має різну форму (рівнина, пагорби, гори). Розуміє, що на суші ростуть рослини, мешкають тварини, живуть люди. Люди будують житло, обробляють ґрунт – родючий шар поверхні, в якому містяться вода, повітря, по­живні речовини.

Визначає і правильно називає види ґрунтів регіону проживання (піщані, глинисті, чорно­земні). Орієнтується у властивостях ґрун­тів (колір, структура, вологість). Має елементарне уявлення, що якість ґрунту залежить від вологості, вмісту поживних речовин, забрудненості (чистоти). Розуміє його значення для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Знає, що в ґрунті укорінюються рослини, живуть тварини: черви, комахи та їх личинки, землерийки, кроти. Має уявлення про причини руйнування ґрунтів (розмивання водою, вивітрювання, ви­топ­тування).

Знає, що на Землі вода знаходиться у струмках, річках, озерах, морях, океанах, льодовиках. Володіє елементарною інформацією про те, що вода океанів і морів солона, а на суші, материках і островах, здебільш, прісна; що на планеті солоної води більше, ніж прісної. Має уявлення про існування мінералізованої води, її видобування в Україні. Знає, що водойма – сприятливе середовище для проживання мікроорганізмів, різних тварин (медузи, молюски, раки, краби, жуки, личинки бабок, риби, дельфіни, кити), росту трав’янистих рослин. Пояснює необхідність води всім живим істотам, знає, що вона входить до складу їхніх організмів.

Розрізняє різні стани води (рідкий, твердий, газоподібний – пара). Має уявлення, що в природному довкіллі вода перебуває в постійному русі. Усвідомлює, що вода зволожує ґрунт, а у великій кількості створює повені, які можуть бути руйнівними. Володіє елементарною інформацією про те, як вода надходить до людських осель, як вона використовується у виробленні енергії для освітлення та опалення будівель, в господарстві, для гігієнічних та загартувальних процедур тощо.


Має уявлення, що тверда поверхня Землі складається із гірських порід. Під землею люди знаходять поклади корисних копалин (вугілля, газ, нафта, руда тощо), видобувають їх, використовують на виробництвах, в життєдіяльності.

ЯВИЩА ПРИРОДИ

Клімат

Пори року

Хмари

Дощ. Гроза. Веселка. Град

Сніг. Заметіль. Хуртовина. Ожеледиця


Льодовики.

Айсберги


Повінь

Шторм

Посуха

Пожежа


Землетруси. Виверження вулканів


Має елементарне уявлення про природні явища як різноманітні прояви життя планети Земля.
Усвідомлює, що кожній місцевості властиві свої, особливі кліматичні умови. Розуміє, що від клімату залежить багатоманітність рослинного та тваринного світу. Диференціює позитивні й негативні наслідки жаркого й холодного клімату, може їх назвати. Розуміє, що клімат місцевості залежить від природної зони, місця її знаходження на планеті і обумовлює погоду. Орієнтується в тому, що погода в різних місцевостях України різниться. Може схарактеризувати погоду місця свого проживання.
Знає про існування сезонних змін у природі. Називає пори року (весна, літо, осінь, зима), їхні характерні ознаки, прикмети. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин). Розуміє залежність змін від кількості сонячного світла, тепла. Охоче спостерігає за змінами та вміє вести календарі погоди і природи, помічає характерні особливості при­родних явищ, їх вплив на рослини і тварини, життєдіяльність людей. Намагається прогнозувати погоду, користуючись живими «барометрами» (стан рослин, поведінка тварин). Знає про існування метеорологічної служби, яка прогнозує погоду, порівнює, наскільки прогноз виправдовується. Знає про сезонну сільськогоспо­дар­ську працю людей.
Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі. Має уявлення про причини утворення хмар. Знає, що вода з поверхні морів, океанів, річок, суші під впливом сонячного тепла випаровується та піднімається уверх у вигляді пари, охолоджується і разом з часточками пилу утворює хмари.

Володіє назвами деяких видів хмар (перисті, купчасті, шаруваті), використовує поняття “хмарне небо”. Розуміє, що воно віщує негоду.


Знає, що з хмар вода випадає дощем, зливами, градом. Має уявлення, що сильні дощі супроводжуються вітром, блискавками, громом. Розуміє, що блискавка може бути небезпечною для людей. Орієнтується, як безпечно поводитися під час грози. Усвідомлює, що після грози може з’явитися веселка, охоче за нею спостерігає, радіє її різнобарвності. Орієнтується в тому, що град – це льодові кульки Знає, що град шкодить рослинам, тваринам, людям, пам’ятникам, будівлям.
Усвідомлює, що взимку з хмар випадає сніг у вигляді сніжинок, крупи. Розрізняє сухий і вологий сніг, орієнтується в його характеристиках (холодний, пухкий, крихкий, липкий, пористий) та використовує їх – ліпить сніжки, снігові фігурки героїв казок, фортеці тощо. Роздивляється сніжинки, захоплюється їх різноманітністю. Радіє снігу, який виблискує на сонці, у світлі ліхтарів, місяця і рипить у мороз. Охоче катається на санчатах, ходить на лижах, ковзається по льодовій доріжці.

Знає про значення снігового покриву для рослин і тварин. Має уявлення про несприятливі погодні явища: заметіль, хуртовину, ожеледицю, їх вплив на стан природи, самопочуття та поведінку людей. Орієнтується в тому, як вдягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди.


Володіє елементарною інформацію про небезпеку сходження сніжних лавин та льодовиків у гірській місцевості (в тому числі і в Україні). Знає про існування на планеті Земля льодовиків, дослідження їх полярниками. Має уявлення про айсберги - льодові глиби, що мають надводну й підводну частини, переміщуються по воді, становлять загрозу кораблям та життю людей.
Знає, що навесні під дією сонячного проміння тане сніг, вода струмками збігає до річок, спричиняючи скресання льоду. Швидке танення снігу й льоду може привести до утворення повені, яка затоплює навколишню місцевість, може руйнувати будівлі, мости, греблі. Усвідомлює, що наслідки повені можуть бути тяжкими для людей. Розуміє, що під впливом сонячного тепла, вода випаровується, поступово спадає, повертається у русло річок та озер, живить ґрунт.
Має уявлення про те, що шторм - це сильна буря на морі (океані). Називає його основні ознаки (сильний руйнівний вітер, високі хвилі). Усвідомлює, що шторм може спричинити затоплення кораблів, загибель людей, руйнацію узбережжя. Впізнає зображення шторму (на картині, ілюстрації тощо). Співчуває тим, хто потрапив у шторм.
Знає, що посуха є наслідком відсутності на певній території впродовж тривалого часу дощів. Усвідомлює, що вона спричиняє висихання ґрунту, загибель рослин, ускладнення життя та харчування тварин і людей. Володіє елементарною інформацією про найбільш посушливі місця на Землі, в Україні.
Орієнтується в основних корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху) властивостях вогню. Знає, що пожежу може спричинити блискавка, виверження вулкану, небезпечне поводження людини з багаттям у лісі, покинуті недопалки тощо. Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем, адекватної поведінки під час пожежі.
Має уявлення, що землетрус – це коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне). Знає, що сильний землетрус може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей. Орієнтується в тому, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попелу, отруйних газів, розпеченої лави, що може загрожувати життю людей, потреби їхнього відселення. Має уявлення, що землетруси, виверження вулканів можливо спрогнозувати.


ФОРМИ ЖИТТЯ

Рослини


Гриби

Тварини

Природні угрупування

Людина

Орієнтується в тому, що жива істота може існувати лише в такому середовищі, де вона може задовольняти свої життєво важливі потреби у живленні, диханні, пересуванні, розмноженні, безпеці.

Має уявлення про те, що мікроорганізми (бактерії та віруси) – найменші живі істоти. Вони живуть всюди: в повітрі, ґрунті, воді, рослинах, тваринах, людині. Одні з них викликають небезпечні хвороби у рослин, тварин, людей. Деякі бактерії використовують для виготовлення кефіру, дріжджів для випікання хліба тощо. Бактерії та віруси можна побачити через спеціальний прилад – мікроскоп.


Орієнтується в тому, що в природі багатий і різнома­нітний рослинний світ. Розрізняє і правильно називає дерева, кущі, трави тощо. Розрізняє найпоширеніші дикорослі й культурні рослини своєї місцевості, обізнана з лікарськими власти­востями деяких рослин найближчого природного оточення. Має елементарне уявлення про вплив рослин на природне середовище. Знає будову рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плоди), їх різноманітність та окремі функції. Усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживних речовин. Орієнтується в змінах, що відбуваються з рослинами під час росту, називає основні фази зростання. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Уміє визначати зміну стану рослин під впливом позитивних та негативних факторів. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними. Має елементарне уявлення про тісний взаємо­зв’язок рослин і тварин.
Має уявлення про гриби, їх будову й характерні зовнішні ознаки, місця їх зростання, значення для рослин, тварин, людей. Розрізняє найпоширеніші їстівні та отруйні гриби місцевості свого проживання. Прагне дотримуватися правил безпечної поведінки з грибами.

Усвідомлює, що тваринний світ надзвичайно різноманітний. Розрізняє найбільш поширених представників різних системних груп тварин: черв’яків, молюсків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів і звірів. Оперує їхніми назвами, описує середовище, в якому вони мешкають. Орієнтується в будові їхнього тіла, особливостях зовнішнього вигляду, способі життя (живлення, пересування, захист, особливості поведінки); динамічних змінах у процесі розвитку; значенні для рослин і тварин, серед яких знаходяться. Встановлює взаємо­зв’язок між будовою тіла тварини та способом життя. Диференціює тварин за розміром (маленька землерийка, великий кит тощо).

Називає основних представників тваринного світу свого регіону. Розрізняє диких і свійських тварин за місцем проживання, способом добування їжі, облаштування житла. Знає про значення їх в природі та житті людей. Спільно з дорослим доглядає за свійськими й декоративними тваринами (птахи, дрібні ссавці тощо).

Називає птахів свого регіону. Усвідомлює, що тіло птаха вкрите пір’ям, завдяки крилам вони літають у повітрі. Орієнтується в тому, що птахи живуть на суші й на воді: лісах, полях, горах, озерах, морях, пустелях, біля людських осель.


Орієнтується в тому, що рослини й тварини живуть в певних природних умовах – лісі, луках, водоймах, степах, горах. З метою вирощування, створення певних умов людина створює штучні природні угрупування – водосховища, ставки, акваріуми, оранжереї, теплиці тощо, в яких розводять певні види риб, тварин, рослин.

Має уявлення про те, що живі істоти пристосовуються до умов середовища, в якому віднаходять собі їжу, необхідну для життя, утворюючи харчові ланцюжки. Усвідомлює, що в природному довкіллі немає ко­рисних чи шкідливих рослин, тварин — усі важливі.


Має уявлення, що людина вирізняється мисленням, мовленням, діяльністю. Усвідомлює цінність життя і здоров’я людей, їхню залежність від природного довкілля, здатність на нього впливати. Розуміє, що людині для життя потрібні повітря, вода, їжа. Усвідомлює залежність стану її здоров’я від кількості та чистоти повітря, ґрунту, продуктів харчування. Знає, що забруднене довкілля викликає захворювання різних органів і систем організму людини. Має уявлення про те, що важливим завданням людини є збереження, догляд та захист природного довкілля.


Життєдіяль-ність

людини

Освоєння людиною

природного середовища

Вплив людини на довкілля

Екологічно доцільна поведінка

Має уявлення про те, що стан природного довкілля і життєдіяльність людини взаємопов’язані.


Знає, що люди живуть у містах і селах, освоюють великі території, використовують землі для ведення сільського господарства Вирощування хлібних, круп’яних, зернобобових, олійних, овочевих, плодово-ягідних, технічних (льон, бавовна) та цукрових (цукровий буряк, цукрова тростина) культур. Усвідомлює, що в різних куточках Землі природне середовище суттєво змінене людиною, недоторканим залишилося природне довкілля лише в малодоступних місцевостях (полярні зони, деякі гірські масиви, острови тощо). Знає, що третина суші, заселеної людиною, вкрита лісами: в холодних та середніх зонах – мішаними (хвойні і листяні), теплих – тропічними. Орієнтується в тому, що освоєння лісових масивів супроводжується вирубкою дерев, з яких людина виготовляє необхідні предмети побуту й вжитку. Має уявлення, що у водоймах (річках, озерах, морях, океанах) люди ведуть пошук і видобуток природних багатств (газ, нафта тощо), виловлюють рибу, кальмари, мідії тощо. Розуміє, що водними просторами планети курсують кораблі, які перевозять нафту, продукти харчування, різноманітні товари та людей. Знає, що у такий спосіб здійснюється торгівля. Усвідомлює, що освоюючи природне середовище, людина має дотримуватися правил доцільного природокористування, володіти навичками сприяння чис­тоті природного довкілля, економного викорис­тання води, електроенергії, збереження тепла.
Знає, що природа змінюється під впливом діяльності людини. Розуміє, що майже половина населення планети живе на невеликих територіях, стан яких погіршується – робота підприємств, рух транспорту, викиди газів та брудних вод отруюють природне середовище. Знає, що внаслідок інтенсивної діяльності людини зникають рослини, які захищають ґрунти від зсувів, вимивання і вивітрювання; вирубуються ліси, які насичують повітря киснем і сприяють повноводності річок; кар’єри по здобичі корисних копалин руйнують гори. Має уявлення, що люди здійснюють природоохо­ронні заходи, селекційну роботу для відновлення рослин і тварин, які зникають («Червона книга»). Має уявлення, що активне використання людиною енергії вогню, вимагає витрачання все більшої кількості природних копалин (нафти, вугілля, газу, рослин, торфу), що погіршує стан природного довкілля, призводить до потепління і зміни клімату на планеті. Володіє знаннями про при­родоохоронну діяльність в регіоні проживання, намагається долучитися до неї.
Разом з дорослим милується красою краєвидів у різні пори року. Виокремлює естетичні властивості природних компонентів та явищ: кольорів, звуків, пахощів і прагне передати її в художніх образах.

З інтересом спостерігає за особливостями розвитку рослин, поведінкою тварин, перебігом природних явищ. Логічно пояснює перебіг побаченого.


Усвідомлює, що будь-який представник рослинного чи тваринного світу має право на життя. Володіє правилами безпечної взаємодії з рослинами і тваринами; помічає зміни, що відбуваються в їхньому стані, виявляє стурбованість, коли він погіршується, намагається вжити заходів до його покращання; емоційно реагує на позитивні результати спільної з дорослим допомоги рослинам, тваринам; відповідально ставиться до догляду за ними. Під керівництвом дорослого доглядає за свійськими тваринами, вирощує і доглядає за рослинами в домашніх умовах. Прагне убезпечити власне здоров’я та здоров’я інших людей від дії хвороботворних мікроорганізмів (дотримується правил гігієни, миття овочів та фруктів, провітрювання приміщення).

Прагне дотримуватися правил поведінки в природному довкіллі: зберігати спокій, не залишати сміття, безпечно поводитися з рослинами і тваринами.

Помічає забрудненість природного дов­кілля та відповідно реагує на це: сприяє його очищенню та попереджає негативні прояви поведінки інших (дітей та дорослих). Усвідомлює необхідність збереження природи. Дотримується правил доцільного природокористування, володіє навичками сприяння чис­тоті природного довкілля, економного викорис­тання води та електроенергії , теплоенергії в побуті.

Переповнюється почуттям радості від краси природи рідного краю, краєвидів місцевості де народилася і живе. Починає відчувати гордість за Батьківщину з її неповторною природою і відповідальність за її збереження.



  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка