Бердянськ 2006 (06) ббк 74я5



Сторінка4/12
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

УДК 372.46:811

О.В.Бойко,

асистент


(Маріупольський державний

гуманітарний університет)


ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ (АНГЛІЙСЬКОЇ) МОВИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Мова як соціальний засіб збереження та передачі інформації відіграє важливу роль у гуманізації сучасного навчання. Концепція дошкільного виховання передбачає комплексне вирішення питань розвитку дітей, серед яких важливе місце має зайняти навчання дошкільників іноземних мов.

Раннє оволодіння іноземною мовою (у дошкільному віці), на думку багатьох дослідників (Н.Басова, М.Безруких, В.Бухбіндер, І.Вронська, Н.Гальскова, Г.Рогова та ін.), є найбільш сензитивним. У цьому контексті саме опанування іноземної мови розглядається як одна з умов підвищення якості мовленнєвої активності дітей. Особливо це стосується навчання дітей старшого дошкільного віку. У.Вайнрайх, Н.Імедадзе, М.Павлович та інші вбачають основу успішного навчання дошкільників іноземної мови саме у специфіці психофізіологічних можливостей дітей цього віку. Так, на думку У.Пенфілда, фізіологічна причина успіху навчання мови полягає в тому, що в цей період мозок дитини має спеціалізовану здатність до навчання мови, яка з віком зменшується [5].

Доцільність навчання дітей дошкільного віку іноземних мов відображена в низці праць вітчизняних та зарубіжних учених (Н.Агурова, В.Гінзберг, С.Гоздецька, В.Плахотнік, О.Ханова та ін.). Навчання іноземної мови в дошкільних навчальних закладах має на меті формування елементарних навичок усного мовлення на основі засвоєння лінгвістичного матеріалу та сприяння загальному розумовому розвитку дошкільників. Відомо, що на кінець дошкільного віку в дітей завершується процес фонематичного сприймання, з’являється усвідомлення звукової сторони рідної мови. Діти старшого дошкільного віку активно грають зі звуками, словами, римують їх – у дітей формується лінгвістичне ставлення до слова [1, с.113].

Проблема мовленнєвої активності дітей дошкільного віку на матеріалі оволодіння рідною мовою вивчалась у вітчизняній лінгводидактиці у різних аспектах: дошкільна лінгводидактика (А.Богуш), культура мовлення (Н.Бабич, Б.Головин), мовленнєва діяльність (А.Богуш, Н.Гавриш, Н.Дзюбишина-Мельник, Н.Зарубіна, К.Крутій, Т.Піроженко, Ф.Сохін, К.Стрюк та ін.); мовленнєва готовність дітей як лінгводидактична проблема (Л.Айдарова, А.Арушанова, А.Богуш, М.Вашуленко, Л.Журова, Г.Ніколайчук, Л.Калмикові, Ф.Сохін, Є.Струніна, О.Усова, О.Хорошковська та ін.); змістовий аспект навчання дітей старшого дошкільного віку рідної мови (А.Богуш, О.Усова, О.Ушакова та ін.); формування граматично правильного мовлення (К.Крутій, Н.Маковецька, Ф.Сохін та ін.); виховання звукової культури та навчання грамоти (Г.Белякова, Л.Журова, А.Іваненко та ін.); комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей (Л.Айдарова, А.Богуш, М.Лісіна, А.Маркова, Т.Пироженко та ін.); спілкування як провідна діяльність дошкільників (Д.Ельконін, М.Лісіна та ін.); принципи організації мовленнєвої діяльності дітей (А.Богуш, Н.Гавриш, О.Ушакова, Л.Федоренко та ін.).

Поряд із цим проблема формування в дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої активності саме на заняттях з іноземної мови, на наш погляд, вивчена недостатньо, потребує додаткового дослідження та подальшого аналізу. Отже, навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної мови має призвести не тільки до практичного опанування певною мовою, але й сприяти розвитку рідного мовлення, мислення, пам’яті, уваги. Крім того, заняття з іноземної мови мають сприяти морально-естетичному розвитку дошкільників.

Слід звернути увагу на те, що в основі навчання іноземної мови лежать певні дидактичні та методичні принципи. Одним із найважливіших, на наш погляд, є принцип наочності. У процесі навчання вищезазначений принцип реалізується частіше крізь використання наочних посібників.

Наочність навчання базується на особливостях розвитку мислення дошкільників. Визначну роль наочно-дійового та наочно-образного мислення дітей дошкільного віку даний принцип ставить на одне з провідних місць в організації навчання [2, с.68]. У цьому контексті значної актуальності набуває думка видатного педагога К.Ушинського про те, що, якщо вчити дитину будь-яких п’яти незнайомих слів, вона буде відчувати великі труднощі, але, якщо пов’язати з картинками двадцять таких слів, дитина швидко засвоїть їх.

Вважаємо за доцільне вказати на те, що залежно від аналізаторів наочні посібники поділяються на зорові та слухові. Психологічна особливість та цінність чуттєво-наочної презентації лінгвістичного матеріалу полягає в тому, що вона мобілізує психічну активність дітей, викликає інтерес до занять з іноземної мови, переводить свідому увагу в післясвідому, знижує втомлюваність, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес навчання тощо.

Коли дитина сприймає матеріал, слухає та спостерігає за тим, хто говорить цією мовою, вона набуває необхідних навичок та вмінь усного мовлення, що є основною метою навчання дітей дошкільного віку іноземної мови.

Завдяки використанню наочності створюються умови для кращого розуміння лінгвістичного матеріалу та його активного застосування. Наголосимо на тому, що картинна наочність займає провідне місце серед інших засобів зорової наочності у процесі навчання дошкільників іноземної мови. А.Близнюк пояснює це простотою виготовлення та легкістю включення в навчальний процес, можливістю використання найбільш доцільних засобів відображення ситуації, урахуванням конкретного навчального завдання з використанням зображувального матеріалу тощо.

Отже, доцільність використання наочності у процесі навчання дітей дошкільного віку іноземної мови визнається всіма теоретиками та практиками, що досліджують дану проблему. Адже дитина набагато швидше засвоює іншомовну лексичну одиницю, якщо вона пов’язана з конкретним образом, дією. Яскраві, кольорові предмети, іграшки надовго залишаються в пам’яті дитини, бо в неї більш розвинена образна пам’ять, ніж словесно-логічна, що, в свою чергу, сприяє кращому запам’ятовуванню назв таких предметів іноземною мовою.

Крім іграшок та предметів оточуючого середовища, як наочні посібники використовуються картинки, малюнки, альбоми, репродукції, макети, лото, діафільми, комп’ютерні програми тощо. Слід зазначити, що кожен вид названої наочності має певні позитивні сторони та недоліки. Практика навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної (англійської) мови визначає предметні, сюжетні та тематичні картини як найбільш доступні та поширені наочні посібники. Але останнім часом, з розвитком сучасних освітніх технологій дуже часто у процесі навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної мови використовуються комп’ютерні програми. Перший досвід використання таких програм у процесі навчання іноземної мови показав наявність у дітей стійкого інтересу до здійснення дій з комп’ютером, до вивчення іноземної мови. Навіть те, що дитина працює з англійською клавіатурою, з певними командами англійською мовою сприяє ефективному засвоєнню певного об’єму лексико-граматичних структур спеціального та побутового значення, значно підвищує мовленнєву активність дошкільників, їх мовленнєву культуру в цілому.

Також з метою активізації мовленнєвої діяльності дошкільників на заняттях з іноземної мови використовуються “живі картинки”, тобто це безпосередньо діти, які відтворюють певну ситуацію відповідно до поставленого завдання. Частіше така робота проводиться у формі театралізованої гри. На запитання педагога відповідають лише діти, що є глядачами. Саме в даному виді роботи має місце зовнішня наочність, котру В.Артемов назвав ситуативною наочністю, при якій має місце показ мовленнєвої дії. Крім зовнішньої наочності, існує ще внутрішня мовленнєва наочність, яку можна сполучати з предметною та іншими видами наочності, що розкривають смисл конкретної лексичної одиниці або лексико-граматичної структури.

Навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної (англійської) мови потребує максимального використання наочності. Але демонстрація завеликої кількості наочних посібників утомлює дитину, що може значно знизити ефективність опанування нею лінгвістичного матеріалу. Тому тільки використання різноманітних методичних прийомів навчання разом із використанням наочних посібників та чергування різних форм та видів роботи з дітьми призведе до формування мовленнєвої активності дошкільників.

На прикладі двох занять продемонструємо вплив наочних посібників на підвищення рівня мовленнєвої активності дітей старшого дошкільного віку та їх інтересу до вивчення іноземної (англійської) мови загалом.

Приклад 1. Тема: “Кольори”. Підтема: “Команди”.

Вікова група: старша. Рік навчання: перший.

Цілі заняття: ввести та організувати первинне тренування у вимовлянні нових лексичних одиниць за темою “Кольори”; тренувати дітей у правильній артикуляції нових лексичних одиниць; виховувати інтерес до вивчення іноземної мови.

Лінгвістичний матеріал: red, yellow, green, blue.

Дидактичний матеріал: наочний: велика палітра (з паперу та натуральна), пензель (натуральний), різнокольорові круги з паперу. Роздавальний матеріал: індивідуальні палітри з паперу, паперові різнокольорові круги.

Хід заняття: Вихователь вітає дітей. Діти вітають вихователя (тренування в промовлянні привітання: How do you do? I am glad to see you!).

Після привітання педагог проводить фонетичну зарядку, тренує в артикуляції звуків: [ r, g, b, d, l, i: ]. Далі розповідає дітям, що в нього є старий знайомий художник, який дуже полюбляє малювати. Для нього малювання – це життя. Він малює фарбами, які роблять його самотнє життя веселішим. Але зараз художник у журбі, бо загубив свої найулюбленіші фарби жовтого, блакитного, червоного та зеленого кольорів. Без цих кольорів він уже не зможе оживити свої картини. Отже, вихователь пропонує дітям допомогти своєму знайомому художникові знайти та повернути йому загублені фарби. Педагог показує дітям червону фарбу (паперовий червоний круг), називає колір англійською мовою (red). Далі організує хорове та індивідуальне промовляння цієї лексичної одиниці. Після цього вихователь прикріплює цю фарбу до себе на паперову палітру та пропонує дітям зробити те ж саме зі своїми фарбами та палітрами. За вищезазначеною схемою організується введення та первинне тренування у промовлянні нових лексичних одиниць за темою “Кольори”. Далі педагог хвалить дітей за допомогу та добрі знання, бо раптом у групі з’являється натуральна палітра з пензлем. Педагог радіє разом з дітьми, бо тепер художник знову зможе малювати та дарувати всім гарні та яскраві картини.

У процесі промовляння вихователь слідкує за артикуляцією дітей та в разі необхідності вчасно вносить свої корективи. Також педагог час від часу дає дітям установу на осанку. Потім вихователь пропонує дітям трохи розім’ятися.

Рухлива гра “Веселі м’ячики”: педагог кожній дитині прикріплює на одяг колір, назву якого діти вивчали. Обертає дітей на різнокольорові м’ячики та пропонує пограти. Дає команду “Jump!” – діти повинні стрибати. Після команди “Stop!” діти зупиняються. Тож діти уважно слухають правила гри та виконують команди вихователя. Педагог хвалить дітей за правильне та своєчасне виконання його команд, а також увагу.

Підбиття підсумків заняття.

Приклад 2. Тема: “Іграшки та тварини”. Підтема: “Рахунок”, “Будьмо ввічливими!”.

Вікова група: старша. Рік навчання: перший.

Цілі заняття: організувати тренування у вимовлянні вже знайомих лексичних одиниць за темою “Іграшки та тварини”, “Рахунок” та вже знайомих граматичних структур: “Give me a….”, “Good-bye!”, “Yes”, “No”; увести та організувати первинне тренування у вимовлянні нових лексико-граматичних структур за темою “Будьмо ввічливими!”; розвивати фонематичний слух; виховувати інтерес до вивчення іноземної мови.

Лінгвістичний матеріал: Please! Thank you!

Дидактичний матеріал: наочний: м’які іграшки (кіт, собака, ведмідь, заєць, кінь, півень, птиця, порося, риба, каченя, курка та ін. – вже знайомі дітям). Роздавальний матеріал: індивідуальні “грошові” набори з паперу (для гри “Магазин іграшок”), маски кота та птахів (за кількістю дітей).

Хід заняття: Вихователь вітає дітей. Діти вітають вихователя (тренування в промовлянні привітання: How do you do? I am glad to see you!).

Після привітання педагог проводить фонетичну зарядку, тренує в артикуляції звуків: [ k, h, g, f, v, s, z ]. Далі педагог говорить, що сьогодні кожен з дітей матиме можливість отримати ту іграшку, яка йому найбільш подобається. Але для цього дітям потрібно завітати до спеціального магазину іграшок у якості покупців. Педагог бере на себе роль продавця та зауважує на тому, що в цьому магазині і продавець, і покупці можуть розмовляти лише англійською мовою. Вихователь вказує на “вітрину” – розмаїття іграшок на будь-який смак та пропонує пригадати, як ці іграшки називаються англійською мовою (хорове та індивідуальне промовляння лексичних одиниць). Далі вихователь роздає штучні “гаманці” з “грошима” та пояснює правила гри. Коли покупець заходить до магазину, перш за все він має привітатися із продавцем. Далі продавець запитує “Would you like something to buy?” (на пасивне сприйняття) – Ви щось хочете купити? Діти мають відповісти “Yes” – Так. Далі покупець повинен попросити ту іграшку, яка йому сподобалася “Give me a cat, please!” – Дайте мені кота, будь ласка. Вихователь звертає увагу дітей на ввічливі слова, які ті обов’язково повинні сказати. Потім продавець називає ціну іграшки “It costs 3 coins” (на пасивне сприйняття) – Це коштує (наприклад) 3 копійки (монетки). Отже, покупець повинен розрахуватися із продавцем, полічивши свої гроші вголос. Зробивши покупки, покупець прощається із продавцем “Good-bye!”. Після пояснення правил починається гра, у процесі якої вихователь коригує індивідуально артикуляцію лексико-граматичних структур.

Після гри педагог пропонує пограти у гру “Вгадай, що в мене є!”. Для цього діти повинні сховати ті іграшки, які вони придбали в магазині, за свої спини. Вихователь підходить до кожної дитини та намагається вгадати, яку саме іграшку сховала дитина, називаючи її англійською мовою. У разі правильної здогадки дитина відповідає “Yes”. У разі хибної – “No”. Після пояснення правил починається гра.

Рухлива гра “Cat and birds”: вихователь пропонує обрати кота за допомогою вже знайомого римування. На кота одягається маска. Інші діти виконують роль птахів (маски птахів за кількістю дітей). За командою вихователя “Cat, sleep!” (Кіт, спи!) – кіт засинає (заплющує очі). У цей час птахам подається команда “Birds, fly!” (Птахи, летіть!). Діти, які виконують роль птахів, роблять рухи, нібито літають. За командою вихователя “Cat, wake up!” (Кіт, прокинся!) – кіт “прокидається” та починає ловити птахів, які розлітаються в різні боки. Після чого підбиваються підсумки заняття.

Як бачимо з наведених прикладів занять, презентація нового лінгвістичного матеріалу була цікаво організованою саме завдяки використанню яскравої наочності, а також тісному взаємозв’язку з попереднім лексико-граматичним матеріалом та мовленнєвими кліше, зміст яких діти як цілком розуміють, так і сприймають пасивно.

Таким чином, вважаємо, що формування в дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої активності на заняттях з іноземної (англійської) мови буде здійснюватися набагато ефективніше за умови максимального використання різноманітної наочності в тісному сполученні з різними формами, режимами, методами та прийомами навчання, стимулювання інтересу до вивчення іноземної мови в цілому.


ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: Монографія. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 113 с.

2. Верещагина И.Н. Английский язык: Учеб. для 1 кл. с углубл. изучением англ. яз., лицеев, гимназий и ст. групп дет. садов / И.Н.Верещагина, Т.А.Притыкина. – М.: Просвещение, 2003 – 160 с.

3. Готовимся к школе. Книга вторая: Английский язык. Первые шаги. – М.: СП “Окошко ЛТД”, 1992.

4. Готовимся к школе. Книга пятая: Английский язык. Слова и предложения. – М.: СП “Окошко ЛТД”, 1992.

5. Пенфильд В., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы. – Л.: Медицина, 1984. – 265 с.

6. Сидельникова О.Д. Англійська веселка. Навчання англійської мови дошкільнят. Програма для дошкільних закладів. – Маріуполь, 2003. – 20 с.

УДК 373.36371.322.2+37.037

Т.Ф.Бєльчева,

старший викладач

(Мелітопольський державний

педагогічний університет)


Розв’язання навчально-пізнавальних задач як спосіб формування життєвих цінностей молодших школярів
Однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є проблема формування з раннього дитинства життєвих цінностей у підростаючих громадян нашої країни.

Метою даної статті є визначення ролі роботи над розв’язанням навчально-пізнавальних задач у формуванні особистісних, духовних, національних цінностей учнів початкових класів. Теоретичною базою дослідження окресленої проблеми стали наукові праці С.Русової, В.Сухомлинського, Л.Виготського, В.Давидова, І.Підласого, О.Савченко та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм початкової школи, педагогічний досвід свідчать про те, що цінність змісту освіти молодших школярів сьогодні частіше є відірваною від системи життєвих цінностей та настанов самого учня, який не завжди вважає для себе важливим та цікавим те, чого його навчають. Спочатку це негативно впливає на рівень засвоєння навчального матеріалу, пізніше призводить до накопичення негативних емоцій, які згодом переростають у внутрішній конфлікт, і як наслідок – різке зниження мотивації навчання. А мотиви, як відомо, перш за все базуються на системі ціннісних орієнтацій особистості. А.Маслоу стверджує, що цінність – це те, що людина обирає для себе [4, с.109]. Що ж обирає для себе людина в 6-8 років?

За нашими дослідженнями, проведеними в класі-лабораторії МДПУ [3, с.369], за результатами співбесід з учнями та спостереженнями, дитина обирає діяльність, яка для неї є цікавою, яка дає тільки реальні результати (як матеріальні, так і духовні), веде до власного успіху, вчить працювати, а значить, формує позитивний життєвий досвід. Організація такої діяльності на уроці, навчання опанування способами такої діяльності – головна мета сучасного вчителя, який також має змінювати власні ціннісні педагогічні орієнтації.

Одним із способів організації такої діяльності є робота над розв’язанням навчально-пізнавальних задач, яка і навчає, і розвиває, і виховує дитину, формуючи її духовні та соціальні цінності, а саме: працьовитість, наполегливість, самостійність, уміння приймати рішення, прагнення доводити справу до завершення, повагу до чужої думки.

Ще М.Демков у “Курсі педагогіки” вказував на велике значення задач для виховання волі й моральності учня. Зокрема, він акцентує увагу на тому, що основним і найвідповідальнішим видом роботи щодо розумового розвитку учнів початкових класів є розв’язання задач. Ця діяльність виконується дітьми на основі всебічного використання здібностей: сенсорних – у сприйманні словесної умови, креслення, схем короткого запису; мнемічних – у запам’ятовуванні тексту, чисел, предметних і математичних відношень даної задачі (оперативна пам’ять), відтворення знайомих схем, правил, способів розв’язання інших задач (тривала пам’ять); мовних – у відтворенні текстової умови за схемою короткого запису, пояснення виконуваних дій та операцій; імажинативних – в утворенні уявлень про описану в умові предметну ситуацію, розумових – у плануванні та виконанні обчислень, обґрунтуванні обраного шляху розв’язання тощо.

Аналіз змісту навчання молодших школярів свідчить про зростання вимог до розвинутих здібностей, а це, в свою чергу, вимагає від учителя творчого ставлення до підбору навчально-пізнавальних задач, розв’язання яких було б цікавим, захоплюючим для учнів. Одним зі шляхів підвищення пізнавальної активності школярів є залучення їх до розв’язання певної проблеми, проблемної задачі, що потребує оригінальності мислення, відмови від стереотипів, самостійності, нових знань, але в її розв’язанні можна було б спиратися частково на попередні знання, частково – на власний життєвий досвід, а комусь – і на інтуїцію. Організація такої навчальної діяльності потребує від учителя перш за все вміння правильно, чітко сформулювати проблему (що означає забезпечення її розв’язання), самоорганізації, здатності до співпраці з кожним учнем, уміння прогнозувати розвиток ситуації, керувати нею, вчасно робити висновки.

А.Павленко наголошує, що “... в реальному навчальному процесі вчитель може переформулювати й подати “готову” задачу і у вигляді проблемної ситуації, і у вигляді проблеми учням, частково залучаючи їх до усвідомлення й переформулювання вихідної задачі” [6, c.139]. На його думку, таке подання зумовлюється рівнем підготовки учнів до розв’язування, складання задач даного класу та педагогічною діяльністю в цілому. У реальному житті після закінчення школи учень матиме справу, як правило, із задачними ситуаціями, які ще потрібно змоделювати й усвідомити як задачі, поставити (скласти) їх. Доцільне використання задачних ситуацій дозволяє на їх основі послідовно, крок за кроком, від проблемної ситуації до проблеми, а потім до задачі відтворити генезис задачі і в такий спосіб навчити “суб’єктності” – самостійного складання й розв’язування задач учнями”.

Аксіологічний підхід до роботи над розв’язанням задач передбачає формування в дитини потреби до саморозвитку, самовдосконалення, самооцінки, пізнання нового в собі та навколишньому світі. За Г.Баллом, “проблемна задача – це ситуація, яка вимагає від суб’єкта певної дії, що спрямована на знаходження невідомого на основі використання його зв’язків з відомим в умовах, коли суб’єкт не володіє способом (алгоритмом) цієї дії” [5, с.63].

Приклад. Математика 4 клас. Тема: письмове множення двоцифрових і круглих багатоцифрових чисел на розрядні числа. (Урок у рамках дослідження проводила студентка 4 курсу).

Після пояснення учням алгоритму дії під час знаходження добутку чисел з метою підвищення мотивації навчання дітям пропонується розв’язання наступного прикладу у вигляді проблемної ситуації.

Пояснення способу знаходження добутку чисел:

23*40=23*(4*10)=(23*4)*10=92*10=920

3400*20=(34*100)*(2*10)=(34*2)*(100*10)=68*1000=68000

Вчитель. А зараз я ускладнюю вашу задачу: як ви будете діяти, якщо треба помножити числа 9485 та 800?

Учень 1. Використаємо переставний закон множення, як у попередньому прикладі (спроба 1).

Учень 2. Використаємо сполучний закон (спроба 2).

Учень 3. Щоб розв’язати цей приклад, нам потрібно використати переставний і сполучний закони (спроба 3).

9485*800=9485*(8*100)=[(9000*8)+(400*8)+(80*8)+(5*8)]*100=(72000+3200+640+40)*100=7200000+320000+64000+4000=7584000

Вчитель. Чи зручно розв’язувати саме так?

Учні. Ні!

Вчитель. Дійсно, що ні! А як тоді зручніше виконати множення?

Учень 4. За допомогою калькулятора.

Вчитель. А чи всім цікаво саме так зробити? А в кого нема калькулятора? Як раніше розв’язували такі приклади?

Учень 5. Мені цікаво розв’язати самому. Треба виконати дію множення у стовпчик.

Учень 3. Раніше ми множили усно, а зараз – треба письмово. Але як?

В
9485

* 800


-----------

7588000
читель. (підсумовуючи сказане) Разом з учнями 3, 5 коментує дії: використовуємо переставний і сполучний закони дії множення. Для цього кругле число 800 подаємо у вигляді добутку чисел 8 та 100: 9485*(8*100)

Під час письмового множення 9485 на 800 – кругле число підписують під першим множником так, щоб цифра, відмінна від 0, була підписана під останньою цифрою першого множника:

Учні роблять висновок самостійно.

Такий підхід до пояснення нового для дітей алгоритму способу діяльності примушує їх не просто мислити, а ще й досліджувати ситуацію, шукати свій шлях подолання труднощів, бо “... вчитель навмисне створює проблемні ситуації, аби досягти глибшого розуміння матеріалу, сприяти розвиткові учнів, зробити процес навчання завдяки необхідності відшукувати способи розв’язання задач цікавішим” [6, с.12].

З точки зору аксіологічного підходу дуже важливими у формуванні комунікативних навичок учнів є саме комунікативні задачі, які передбачають передачу знань від однієї людини (розв’язувача) – іншій. Прикладом організації навчальної діяльності учнів другого класу під час розв’язання комунікативних задач може бути фрагмент уроку позакласного читання за темою “Яке диво ці казки!”, проведений студенткою 4 курсу в класі-лабораторії під час проходження педагогічної практики.

– Усі ви змалку добре знаєте казку “Ріпка”. За допомогою малюнків згадайте її героїв. Як ви гадаєте, вони мовчки допомагали діду тягти ріпку? Чи так буває в житті? Подумайте, що кожен з них міг би сказати іншим героям казки. (Відповіді дітей).

– А тепер уявіть, що серед цих героїв з’явилося ще двоє: кіт та лисиця. Чи змінилась би казка? Які нові пригоди могли б статися з її героями, хто і як відреагував би на появу кота й лисиці?



Складання діалогів. З цією ж метою можна використовувати на уроці розвитку мовлення подані нижче мовленнєві задачі.

Задача-гра "Обери правильну відповідь" (малюнки).

– Вінні-Пух запізнюється на зустріч з П’ятачком. Він поспішає. По дорозі Вінні-Пух наступив на ногу Кроликові. Ведмежа вибачається:

а) вибач; б) вибач, будь ласка; в) вибач, Кролику.

– Ненароком Вінні-Пух розбив улюблену вазу Сови. Він каже:

а) пробач, Сова; б) пробач, будь ласка, я не навмисне.

– Поспішаючи ведмежа штовхнуло ослика Іа. Вінні-Пух каже:

а) вибач, Іа; б) відійди, не заважай; в) пробач, я не хотів.

– Прийшовши на зустріч з П’ятачком, Вінні-Пух вибачився за спізнення: а) пробач, П’ятачок; б) вибач, що спізнився; в) Привіт! Як справи?

– Ти спізнився в гості. Що ти скажеш?

а) здрастуйте; б) здрастуйте, пробачте будь ласка; в) здрастуйте, я бачу, веселощі в розпалі.

– Ти спізнився на урок. Зайшовши до класу, ти скажеш:

а) здрастуйте; б) пробачте, можна мені зайти?

– Дівчина просить вибачення у трьох ведмедів (казка “Три ведмедя”):

а) “Простіть, Ведмеді, що я зайшла до вашої хатинки без запрошення й хазяйнувала без дозволу”; б) “Ведмеді, я заблукала, стомилася, допоможіть мені повернутися додому”; в) “Ведмеді, я заблукала і натрапила на вашу хатинку. Пробачте за безлад, я допоможу вам прибрати.”



Аналіз мовленнєвих ситуацій.

– Сашко ненароком розбив вазу. Він чесно признався у цьому мамі. Які “чарівні” слова вживав Сашко в розмові з мамою?

– Маринка зробила для мами намисто. Петрик, пробігаючи, ненароком зачепив і розсипав намистинки. Марійка трохи не заплакала, але Петрик сказав “чарівне” слово, Марійка посміхнулася й щось відповіла. Що діти сказали одне одному?

– Олена образила свою подругу Надійку, але зрозуміла, що вчинила неправильно й вибачилася. Що вона сказала?

– Коли автобус зрушив з місця, Оксана не втрималася й штовхнула ненароком жінку, яка стояла поряд. Дівчина відразу сказала “чарівне” слово й невдоволеність на обличчі жінки змінилася посмішкою. Що сказала дівчинка?

– Юрко образив Ганнусю. Він забрав у неї книжку. “Помиріться, діти. – сказала мама. – Юрко, вибачсь перед Ганнусею”. Що скаже Юрко? Що відповість йому Ганнуся?



Задача-гра "Закінчи речення".

Якщо я ненароком штовхнув перехожого, я повинен ....

Коли мені потрібно звернутися із проханням, я ...

Якщо мені треба пройти до свого місця у театрі, я ...

Якщо я звертаюся до людини, яка розмовляє з іншими, я повинен ...

Як показали наші дослідження, на формування в молодших школярів національних цінностей упливає робота над розв’язуванням задач винахідницького характеру (пов’язаних з особливостями діяльності людей у рідному місті чи селі), на виховання особистісних цінностей – перцептивні, мовні, рухові задачі. Дуже цікаві учням і задачі, що не мають розв’язку. До їх розв’язання часто залучаються й батьки, які беруть разом з дітьми участь у конкурсі на складання й розв’язання таких задач. Ця спільна робота, як показав наш досвід, дуже допомагає вихованню в дітей родинних цінностей, згуртовує сім’ю. Проведене дослідження довело доцільність використання різного виду задач у навчальному процесі початкової школи для формування аксіологічних орієнтацій молодших школярів. Правильно підібрані вчителем задачі для розв’язання проблемних ситуацій не тільки навчають та розвивають учнів, а й виховують, формують суспільну активність і такі життєво необхідні психічні якості, як кмітливість, винахідливість та постійне бажання пізнавати нове.

Аналіз результатів дослідження також дозволяє зробити висновок про нагальну необхідність навчати майбутніх учителів формувати власні професійні цінності на прикладі розв’язання та складання педагогічних задач.
Література

1. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. – М.: Педагогика, 1990. – 184 с.

2. Балл Г.А. У світі задач. – К.: Т-во “Знання” УРСР, 1986. – 48 с.

3. Бельчева Т.Ф. Подготовка будущих учителей начальных классов к реализации задачного подхода в обучении // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр./ Редкол.: Т.І.Сущенко та ін. – Київ-Запоріжжя, 2003 – Вип.28. – 417 с.

4. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. Тексты. – М.: Прогресс, 1982 – С. 108-118.

5. Мислення дитини / Упоряд. С.Максименко, Я.Кондратенко, О.Главник. – К.: Главнік, 2004. – 112 с.

6. Павленко А.І. Проблема співвідношення особистісно-діяльнісного підходу в педагогіці і особистісно-орієнтованої освіти // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти. – Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2003 – 316 с.

УДК 372.811.111

О.О.Коробова,

старший учитель

(ЗОШ № 16, м. Бердянськ)
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРОГРАМ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ЛАНЦІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Інформаційні технології – вимога сьогодення, що дозволяє створити суспільство, засноване на знаннях. Новітні інформаційні технології стрімко ввірвалися в усі сфери нашого життя, стали такою ж реальністю, як телефонний зв’язок чи подорожування літаком. Вони спрощують спілкування та співробітництво. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими інформаційними технологіями, та навчитися грамотно застосовувати їх, у першу чергу, в освіті.

Можна багато дискутувати з приводу ефективності та доцільності використання інформаційних технологій на уроках, але не використовувати їх було б безглуздям. Можливості сучасного уроку й системи освіти взагалі значно розширюються завдяки використанню мультимедійних, інтерактивних технологій, Інтернету. Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання – виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаний з інформацією. Ні для кого не є новиною, що дитина опановує комп’ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати. Згідно з сучасною концепцією навчання дедалі більше уваги надається оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти.

Голова правління АТ “Diawest”, що є лідером серед національних виробників комп’ютерів, А.Балюк “… завжди стверджував, що саме діти – справжні рушії прогресу. Вони вміють безпомилково визначати, які напрями розвитку науки, техніки та суспільства в цілому є найбільш прогресивними.” Він упевнений, що саме завдяки використанню інформаційних технологій в освіті діти “…зростатимуть по-справжньому сучасними людьми, без комплексу провінційності, властивого старшим поколінням, і, взагалі, повірять у власні сили, що в зрілому віці допоможе їм ефективно використовувати власний інтелектуальний потенціал на благо суспільства, відстоювати почуття власної гідності, творчо працювати й перемагати в найрізноманітніших ситуаціях – словом, набувати рис справжнього європейця” [5].

В Україні використання інформаційних технологій у навчальному процесі, окрім уроків інформатики, почалося три-чотири роки тому. До цього мало хто використовував інформацію з Інтернету з дидактичною метою. Але за останні роки наше суспільство зробило крок уперед.

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми й методи навчання, що призвело до зміни вимог до сучасного учня. Серед усієї різноманітності методичних прийомів використання комп’ютерних технологій Л.Скалій пропонує п’ять найкорисніших для навчання іноземної мови студентів ВНЗ, два з яких, на нашу думку, доцільно використовувати й у школі. 1. Управління навчальним процесом, що дозволяє вчителеві реалізувати диференційований та індивідуальний підхід у навчанні, використовуючи вправи та завдання, дібрані з великої кількості Інтернет-сторінок. 2. Комп’ютерні технології як джерело інформації. Інтернет дає можливість як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, словників, підручників тощо. На даний момент в Інтернеті накопичено близько трьох мільйонів Web-сторінок, створених професіоналами світу в сфері викладання іноземних мов. Серед них можна виділити наступні: а) власне навчальна інформація: вправи (граматичні, лексичні, фонетичні); плани й конспекти уроків, навчальні плани; лексичні курси; б) науково-методична інформація; в) тексти художньої літератури; г) історико-культурологічна інформація.

Обговорюючи переваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні іноземних мов, Л.Скалій порівнює традиційне навчання з комп’ютерним. Результати цього порівняння свідчать про значні переваги використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов.



Таблиця 1.

Порівняння традиційного навчання з комп’ютерним

Традиційне навчання

Комп’ютерне навчання

1. Лінійний текст (лише текст, без інших додаткових джерел).

1. Мультимедійний текст (відео-, аудіо- можливості, зв’язок з великою кількістю різноманітних джерел).

2. Можлива відсутність мотивації й зацікавленості в навчанні.

2. Висока мотивація і зацікавленість у навчанні.

3. Обмежена кількість інформації, обмежений вибір, часто застарілі дані.

3. Необмежена кількість свіжої автентичної інформації, широкий вибір.

4. Контроль викладача (учителя).

4. Самоконтроль і координація навчального процесу викладачем.

5. Спілкування з викладачем.

5. Можливості спілкування з носіями мови, ознайомлення з культурою країн, мова яких вивчається.

Як зазначалося вище, комп’ютеризоване навчання іноземних мов у загальноосвітній школі – порівняно нова форма навчання, що засновується на ширшому використанні в навчальному процесі сучасних комп’ютерних технологій. Незважаючи на свою юність, така форма навчання стала дуже привабливим та перспективним напрямком у навчанні іноземних мов. Так, ще в 1995 році П.Сердюков стверджував, що “… комп’ютеризоване навчання взагалі та іноземних мов зокрема стане в майбутньому формою навчання, що превалює на всіх рівнях (від дитячого садка до університету), а персональний комп’ютер – найбільш популярним та ефективним засобом навчання” [8]. І дійсно, завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій в освітніх закладах сьогодні неможливо уявити собі роботу вчителя іноземної мови без використання персонального комп’ютера.

В останні роки в торговій мережі поряд з підручниками, посібниками та зошитами з’явилося чимало автоматизованих навчальних курсів з іноземних мов (АНК ІМ), які є мультимедійними продуктами. На екран із текстовою інформацією подається різноманітна графіка (статичне зображення, малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічне зображення, відеофрагменти) і звук (мова, музика, функціональні шуми й звуки). Текст і зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися фонограмою та звуковими ефектами. Крім мультимедійних АНК ІМ, у процесі навчання можуть використовуватися електронні словники, енциклопедії, ігри-пригоди.

Деякі АНК ІМ пропонують вивчення іноземних мов із самого початку, інші – вдосконалення набутого раніше рівня володіння ІМ, де не виділяється якийсь один вид мовленнєвої діяльності. Серед таких курсів можна назвати “Triple Play English”, “English For Communication”, “Мир слов”, “Мышка Мия учит языки”, “Клиффорд учится читать”, “Занимательный английский”, “Профессор Хиггинс”, “Английский с Винни-Пухом”, “Lingua Land”, “Sing And Learn English” тощо. В АНК ІМ користувачам пропонується дуже широкий набір видів та форм роботи з текстами, граматичним матеріалом, лексикою. Кожен із зазначених курсів заслуговує на увагу й знаходить свого користувача, враховуючи вимоги програми, вік учнів, їх інтереси та кількість годин у школі.

Мета цієї статті – детально оглянути кілька найбільш корисних, на наш погляд, мультимедійних курсів, які доцільно використовувати на початковому етапі навчання англійської мови.

Иностранные языки для детей” – кращий спосіб допомогти дитині підготуватися до серйозного вивчення іноземної (англійської) мови. Курс складається з трьох розділів: вивчення алфавіту, основних кольорів, рахунок від 1 до 10. Навчання проходить у легкий ігровій формі, що не наскучить дитині, а викличе значний інтерес до подальшого засвоєння більш складних мовних програм. Курс супроводжується показом відеороликів, яскравою анімацією, до того ж озвучений носіями мови, що дозволить не тільки добре та швидко, але й якісно засвоїти матеріал. Інтерактивний учитель допоможе виробити правильну вимову складних слів, а також навчить дитину сприймати ці слова за допомогою асоціативних прийомів. До недоліків курсу можна віднести відсутність контролю вимови комп’ютером, наприклад, порівняння з поданим зразком або запис на мікрофон. Програму розроблено компанією Master Media у 2003 році.

Системні вимоги: Pentium-100MHz; Windows 95/ 98/ 2000/ XP;16 Mb RAM;SVGA Video; від 4-х до 32-х CD-ROM; звукова карта.

Контингент: початківці (від трьох років)

Sing And Learn English – пропонує оригінальну методику навчання іноземної мови на матеріалі народних пісень. Курс орієнтовано на опрацювання лексики, широко вживаних словосполучень та фольклорних англійських (16) та американських (12) пісень. Містить інтерактивний розмовний словник більш ніж на 1500 слів та словосполучень. Медійний пакет складається з двох CD-ROM. Курс містить тексти народних пісень, що виконуються носіями мови. Прослуховування пісні супроводжується анімаційними відеороликами, які підвищують емоційний фон при роботі з курсом. Наступним етапом є безпосереднє вивчення слів, що впроваджується за допомогою використання словничка та системи гіперпосилань для перекладу незнайомого слова (курсор навести на слово – з’явиться переклад). Вивчення словосполучень проводиться за допомогою анімації, озвученої акторами. Також курс пропонує можливість друку текстів пісень, словничків до кожної пісні та нот. Існує можливість запису власного виконання пісень. Недоліки – неможливість перевірки правильності розуміння дитиною всієї пісні, відсутність повного перекладу пісень. Програму розроблено компанією МедіаХауз в 1999 році.

Системні вимоги: MS Windows 95; процесор Pentium 16 Mбайт ОЗУ;8-швидкісний CD-ROM; відеокарта (8000 х 600, High color ); SB звукова карта. (колонки чи навушники), мікрофон (бажано).

Контингент: початківці (від 5 до 12 років), молодь.

Я и моя семья” – курс, розроблений кращими західними педагогами та лінгвістами в 2004 році та орієнтований на дітей віком від 4 до 9 років. Розвиває зорову пам’ять, логічне мислення та навички роботи з комп’ютером. В ігровій формі навчає дитину азів англійської мови, формує початковий словниковий запас (більше ста слів за темами: сім’я, людина, кольори, цифри та багато інших). Курс складається з п’яти мультимедійних ігор на три рівні складності та словника, що містить букви та пісеньку про алфавіт. Мета першої гри – вивчення нової лексики (кольори, цифри, назви одягу, частин тіла, домашні речі тощо) та тренування пам’яті. У другій грі автори пропонують вивчення чисел на трьох рівнях складності: 1 рівень – від 0 до 10; 2 – від 11 до 19 та 3 – десятки від 20 до 100. Наступна гра тренує сприйняття на слух, розвиває увагу та швидкість мислення. Мета четвертої гри – познайомити з назвами членів родини та навчити сприймати на слух короткі повідомлення англійською мовою. Остання гра – лабіринт, у якому дітям пропонується зробити правильний вибір предметів за певний час. Програма є другою в системі програм “Англійська для дітей”.

Системні вимоги: Windows 98/ 2000/ XP; Pentium II/ AMD Athlon 600 МГц, 32 Мбайт ОЗУ; відеокарта 8 Мбайт, з підтримкою 16-битній кольору; CD-ROM 8-x; 100Мбайт вільного місця на жорсткому диску, 16-битна звукова картка. Контингент: молодь, початківці (від 4 до 9 років).

Клиффорд учится читать по-английски” – трирівнева програма, що може стати корисною в навчанні читання на початковому етапі. Її розроблено компанією Scolastic Inc. у 2001 році. Під час мандрівки незнайомим островом користувача супроводжують головні дійові особи – дівчинка Ліза та її собака Кліффорд. Програма побудована з максимальним використанням ігрового елементу й містить у цілому дев’ять різновидів ігор, серед яких “Спіймай літеру”, “Сортування слів”, “Додавання пропущених літер”, “Написання слів” тощо. На початку курсу вивчаються букви, буквосполучення та слова, що їх містять (певними блоками). Яскрава анімація допоможе дитині весело й корисно проводити час, вивчаючи іноземну мову та подорожуючи мальовничим островом. До переваг курсу можна віднести різноманітність та широкий асортимент призів (за кожні 6 виконаних завдань учень отримує певний приз, якій він може розфарбувати, – карти, плакати, пальчикові ляльки тощо). По закінченні всього рівня – грамота!

Системні вимоги: Pentium-90MHz; Windows 95/ 98/ 2000/; 16 Mb RAM;SVGA Video; від 4-х до 32-х CD-ROM; звукова карта. Контингент: початківці.

Мышка Мия учит языки” – четверта гра із серії навчальних комп’ютерних програм, створених за мотивами всесвітньо відомої казки про непосидьку-мишку Мію. У грі яскраво поєднуються захоплюючий сюжет та грамотно дібраний навчальний матеріал. У цій частині пригод треба розкрити таємницю викрадення мами Мімі. У програмі використовується триступеневий метод навчання. На першому етапі треба уважно слухати інструкції, що даються або Мією, або іншими персонажами. На другому етапі треба використовувати різні стратегії для ефективного розуміння лексики: контекст, візуальні та звукові підказки. На третьому етапі треба виконати та завершити завдання. Графіка програми відповідає найкращим прикладам диснеївської мультиплікації. Програма розрахована як на дітей, які тільки починають вивчати іноземну мову, так і на тих, хто вивчає її не перший рік, та містить три рівні складності. Дитина може сама визначити темп та складність уроків. Навчальний матеріал містить алфавіт, слова, які часто використовуються в повсякденному житті, а також назви тварин, фруктів та овочів, професій, членів сім’ї тощо. Курс пропонує протилежні за змістом прикметники, що найчастіше вживаються для опису предметів, числівники та прийменники. Граматичний матеріал представлений побудовою речень та простими часовими формами дієслів (теперішній, минулий, майбутній). Перевагою програми є поєднання освітнього компоненту з цікавою та захоплюючою розповіддю.

Системні вимоги: система Microsoft Windows 98SE/Me/ 2000/XP; процесор Pentium II 400 МГц; 128 МБ оперативної пам’яті; 300 МБ вільного місця на жорсткому диску, звуковий пристрій з підтримкою DirectX 8.1; відеоадаптер з підтримкою DirectX 8.1; 1-2 швидкісний пристрій для читання компакт-дисків. Контингент: початківці (від 6 до 12 років), молодь.

Мир слов” – захоплюючі пригоди в чудовому будинку кумедного ведмежати Ліла Хоуі та його друзів Стінкі та Алфабата, що складаються з восьми ігор для дітей віком від 6 до 9 років. Ця програма є освітньою та розважальною водночас. Ігри допомагають вивчити літери та набути певних навичок у роботі зі словами. Кольорова яскрава анімація, чудові англійські пісні розважать дітей та надихатимуть їх грати та навчатися англійської ще й ще. Кожна гра має п’ять рівнів складності. Під час першої гри рівні складності встановлюються відповідно до віку дитини. Пізніше можна встановити різні рівні складності на всіх іграх. У будинку розваг ви відвідаєте бібліотеку, лабіринт, бальну залу, кімнату для жахливих розповідей, горище. Граючи, ви навчитесь розпізнавати слова, розподіляти їх за різними ознаками; попрацюєте з синонімами, антонімами, омонімами; навчитесь добирати риму та утворювати складні слова. На нашу думку, головною перевагою програми є повна відсутність рідної мови, тобто пропонується повне залучення до англійської мови. До недоліків можна віднести відсутність пояснень граматичних явищ, що трапляються в деяких іграх.

Системні вимоги: система Microsoft Windows 98SE/Me/ 2000/XP; процесор Pentium II 400 МГц; 128 МБ оперативної пам’яті; 300 МБ вільного місця на жорсткому диску, звуковий пристрій з підтримкою DirectX 8.1; відеоадаптер з підтримкою DirectX 8.1; 1-2 швидкісний пристрій для читання компакт-дисків. Контингент: початківці (від 6 до 9 років), молодь.

Джей-самолетик. Герой спешит на помощь” – програму створено компанією Brighter Child та протестовано найкращими педагогами. Вона успішно поєднує в собі навчання та розвагу. Програма складається з семи ігор, кожна з яких має три рівні складності. Під час роботи з програмою дитина вивчить англійську абетку, назви кольорів і цифр (від 1 до 10). На острові росте єдине в світі дерево Пангабула. На ньому ростуть сяючі ягоди світляники. Та одного разу дерево захворіло та припинило світитися. Літачку Джею та його друзям необхідно зібрати все, що потрібно для одужання дерева. Під час роботи з програмою дитина зможе зіграти в цікаві ігри. Перевагою цього курсу можна вважати корисні цікаві розповіді Бренди Блу, що супроводжуються відеороликами. До недоліків треба віднести дуже часте використання рідної мови там, де можна обійтися англійською. Ця програма стане в пригоді для найменших користувачів, які тільки починають знайомитися з іноземною мовою.

Системні вимоги: система Microsoft Windows 98SE/Me/ 2000/XP; процесор Pentium II 400 МГц; 128 МБ оперативної пам’яті; 300 МБ вільного місця на жорсткому диску, звуковий пристрій з підтримкою DirectX 8.1; відеоадаптер з підтримкою DirectX 8.1; 1-2 швидкісний пристрій для читання компакт-дисків. Контингент: початківці (від 3 років).

Отже, значна частина згаданих тут АНК ІМ допоможе учням усвідомити певні правила, сприятиме формуванню навичок говоріння, читання, аудіювання, письма. Велика кількість завдань у цих курсах побудована на матеріалах різного рівня складності, що дозволяє реалізувати індивідуальний підхід у процесі навчання англійської мови.

Аналізуючи перелічені програми, можна виділити такі види комп’ютерних ігор і вправ, які були вдало використані авторами: 1. Запитання-відповідь (question-answer) – призначено для тренування та контролю (відкрита відповідь і можливий вибір одного із запропонованих варіантів). 2. Ігри зі словником (vocabulary games) – сортування слів за будь-якими ознаками, розпізнавання зайвого слова, розгадування кросворду, упорядкування переплутаних букв у слові та слів у реченні. 3. Добір відповідностей (matchmaster) за асоціаціями, синоніми – антоніми тощо. 4. Рольові ігри (role games) – часткове перевтілення учнів у героїв ситуації для розв’язання невеликих комунікативних завдань. 5. Конкорданс (concordance) – демонстрація вживання слова в контексті. 6. Ігри з малюнками (picture games) – асоціювання слів із зоровими образами. 7. Звукові ігри (sound games) – озвучування та асоціювання слів і словосполучень. 8. Змішані ігри (miscellaneous games).

Таким чином, можна сформулювати основні методичні та дидактичні вимоги до АНК ІМ для навчання іноземної мови на початковому ступені загальноосвітньої школи, а саме: відповідність основним принципам навчання – свідомості, активності, індивідуалізації та інтенсифікації, а також основному методичному принципу – комунікативності; органічна єдність курсу, програми та навчально-методичного комплексу щодо змісту; використання техніко-дидактичних можливостей комп’ютера (кольору, графіки, звуку, анімації, функціональних шумів та ін.); реагування комп’ютера на відповіді учнів (повідомлення про правильність/неправильність відповіді, надання можливості вибору кількох варіантів відповіді, підказка, консультація і т.д.); створення внутрішньої мотивації мовленнєвих дій; спрямованість на ліквідацію та запобігання типових помилок при аудіюванні, читанні, вживанні мовних одиниць; використання явного та неявного оцінювання результатів роботи учня з програмою (бали, призи, рекомендації, поради); орієнтація на “оригінальність” вправ курсу та мовних ігор (вони не повинні дублювати види вправ, які можна виконувати без допомоги комп’ютера); сценарне оформлення програм, доступність, цікавість, ефективність.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка