Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5



Сторінка13/16
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.52 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

УДК 378


В.Г.Хоменко,

кандидат технічних наук, доцент,



К.М.Коржова,

аспірантка

(Бердянський державний

педагогічний університет)


МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ КУРСУ “АРХІТЕКТУРА ЕОМ” ДЛЯ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Підписання Україною в 1997 році Лісабонської конвенції та узгодження національних освітніх систем із принципами Болонської декларації інтенсифікує перехід до кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу у вищій школі.

Метою сучасної професійної освіти є формування професійно компетентної, соціально активної, творчої особистості інженера-педагога, який би був конкурентоспроможним на європейському ринку праці. Але для цього, крім вільного володіння технологіями навчання, традиційними для системи професійної освіти України, необхідно мати певні знання й уміння в галузі європейських технологій професійного навчання, однією з яких є модульна технологія [1]. З 2004 року в Бердянському державному педагогічному університеті на факультеті “Комп’ютерних технологій та систем” проводиться експеримент із впровадження кредитно-модульної системи. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) [4].

Означений підхід до організації навчання забезпечує більш глибоке й свідоме сприйняття навчальної інформації студентом, підвищує його розумову активність, створює умови для гуманізації взаємодії викладача та студента. Передбачається, що така модель навчання дозволить підвищити якість підготовки фахівців, привести її у відповідність із сучасними вимогами. Зародження ідеї модульного навчання пов’язане з виникненням Європейської концепції одиниць змісту навчання. Сутність даної концепції полягала в тім, що відносно невелику частину навчального матеріалу доцільно брати як автономну тему й вільно включати в програму досліджуваного курсу. Спочатку такі одиниці називалися “мікро-курсами”, потім “міні-курсами”, зараз вони називаються “модулями”.

Для визначення сутності модульної технології навчання потрібно визначити поняття “модуль”. У нормативних документах “Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації” і “Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” (наказ МОН України №48 від 23.01.2004 р.) використовуються такі терміни із цієї галузі: 1) кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, що заснована на об’єднанні модульних технологій навчання й залікових освітніх одиниць (залікових кредитів); 2) заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів; 3) змістовний модуль – система навчальних елементів, об’єднаних за ознакою відповідності конкретному навчальному об’єкту; 4) модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Метою статті є висвітлення досвіду побудови модульної організації навчального процесу на прикладі дисципліни “Архітектура ЕОМ” для студентів інженерно-педагогічного профілю факультету “Комп’ютерних технологій та систем” Бердянського державного педагогічного університету і обґрунтування мотиваційної технології навчання при такій організації.

При підготовці навчального курсу постає низка завдань: які ключові поняття включити у викладання при обмеженому обсязі годин на дисципліну; що включити в лекційний матеріал і що на практичні і лабораторні заняття; якою має бути структура навчального матеріалу, щоб не порушувалася логічна цілісність матеріалу (тобто не було логічних “провалів”, дублювання матеріалу, забігання вперед, не зв’язаних між собою частин матеріалу і т.д.) [5].

Запропонована програма курсу “Архітектура ЕОМ” для студентів інженерно-педагогічного профілю має на меті забезпечення фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів відповідно до галузевого стандарту вищої освіти за спеціальністю. Дисципліна “Архітектура ЕОМ” є однією з основних для спеціальності “6.010100. Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні, Професійне навчання. Комп'ютерні системи та мережі, Професійне навчання. Захист та обробка інформації в комп’ютерних системах та мережах”.

Архітектура ЕОМ в останні роки все ширше запроваджується в приладах для технічної діагностики. Використання мікропроцесорів (МП) перетворює прилади і системи контролю в “інтелектуальні” пристрої, які виконують необхідну математичну обробку інформації, за встановленими алгоритмами та подання її в найбільш сприйнятній для зберігання і відображення формі, а також виконання функції керуючого пристрою.

Предметом цієї дисципліни є вивчення побудови мікропроцесорних приладів і систем контролю, які включають низку важливих компонентів: ознайомлення з основними серійно виготовленими мікроЕОМ і мікропроцесорами; набуття практичних навичок у синтезі структур мікропроцесорних діагностичних пристроїв і систем; оволодіння особливостями програмування як окремих мікросхем, так і всієї мікропроцесорної системи, мікропроцесорних комплексів. Дисципліна має за мету: формування у студентів систематизованих знань про особливості мікропроцесорних структур; оволодіння принципами побудови і алгоритмами функціонування мікропроцесорних приладів і систем; здобуття практичних навичок програмування мікропроцесорної техніки.

Мета вивчення курсу “Архітектура ЕОМ” – ознайомлення студентів з логічними основами побудови ЕОМ, засобами аналізу і синтезу логічних схем. У курсі розглядаються основні поняття архітектури обчислювальних систем, ЕОМ і функціональних операційних елементів сучасної цифрової апаратури. Ця дисципліна використовується для вивчення інших спеціальних дисциплін, а також для курсового і дипломного проектування.

Унаслідок вивчення цієї дисципліни студент повинен знати: основні характеристики МП комплектів у діагностичних пристроях; синтез структур мікропроцесорних приладів і систем; програмування мікропроцесорних приладів і систем; функціонування сучасних мікропроцесорних діагностичних систем; тенденції розвитку науки і техніки в галузі комп’ютерної інженерії; актуальні проблеми теорії ЕОМ; основні терміни і визначення; принципи побудови і функціонування ЕОМ; способи адресації операндів, організації структури даних в ЕОМ; логічні способи організації функціональних елементів ЕОМ; методи дослідження систем, проведення порівняльного аналізу; методи пошуку оптимальних рішень; математичні методи розв’язання задач, у тому числі і формалізовані методи, орієнтовані на використання ЕОМ.

Студент повинен вміти: вибрати необхідний мікропроцесорний комплект для розв’язання поставленої задачі; використовувати останні досягнення в програмуванні мікропроцесорних комплектів;вільно користуватись загальною та спеціальною термінологією і літературою; виконувати розробку мікропрограм, структурних схем операційних автоматів, синтез функціональних вузлів ЕОМ, аналізувати і визначати статичні і динамічні параметри функціональних вузлів, орієнтуватися в різноманітних комплектах ІС і особливостях їхнього використання; ставити завдання, давати порівняльну характеристику різних варіантів рішень на етапах розробки архітектури; оформляти прийняте технічне рішення у вигляді комплекту технічної документації; враховувати технологічні, ергономічні та естетичні фактори при розробці систем; проводити об'єктивний аналіз ефективності прийнятих технічних рішень; користуватися сучасним математичним апаратом для розв’язання інженерних і наукових задач з розробки функціональних вузлів ЕОМ, що виникають при розробці і дослідженні архітектури ЕОМ; розробляти архітектуру ЕОМ різного класу, розробляти мікроалгоритми і мікропрограми реалізації різних операцій; використовувати імітаційне, а також інші види моделювання для дослідження систем на різних етапах проектування.

Враховуючи предметну цілеспрямованість цієї дисципліни головну увагу потрібно направити на набуття студентами навичок практичної роботи із сучасними мікропроцесорними комплектами. Бажано, щоб лабораторні стенди включали стандартні функціональні пристрої, які випускаються промисловістю, а зміст лабораторних робіт був направлений на вивчення алгоритмів функціонування і знаходження основних характеристик МП. Оскільки МП комплекси постійно вдосконалюються, то в першу чергу потрібно обновлювати матеріал з конкретних типів МП. З вищезазначеного видно, що навчальний матеріал розбивається на 3 розділи. Назви розділів такі: розділ 1 – “Двійкова арифметика”; розділ 2 – “Основи логіки та цифрової техніки”; розділ 3 – “Програмування на машинному коді”.





1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка