«Берегиня мого дитинства»



Скачати 58.13 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір58.13 Kb.
Капітанівська ЗШ – ІІІ ступенів

Методична розробка

виховного заходу

на тему:


«Берегиня мого дитинства»

Підготувала

вчитель початкових класів

Мулявка Н.Ю.

2015 рік


Берегиня мого дитинства.

(Родинне свято)

Мета. Виховувати любов і повагу до старших членів ро­дини — бабусь. Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм.

Свято проводиться в залі, який оформлено за зразком бабусиної світлиці. На дошці гарно написаний плакат «Наші бабусі», прикрашений рушниками. На стінах — прислів’я, приказки про бабусь. Гості розсаджені попід стінами з двох боків, діти попереду них, а бабусі — у центрі. На середину залу виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику тримають хліб і сіль.

Хід свята

Учень. Добрий день, люди добрі, що сидять в нашій господі.

Раді з святом вас вітати. Щастя і добра бажати.

Учениця. Красиво і світло у нашій світлиці, сонце у вікна нам світить ясне.

Сьогодні у класі бабусине свято, І хочеться всіх привітати мені.

Кажуть, в Парижі найкращі жінки… Та насправді, це мабуть казки.

Адже найкращі жінки – поруч з нами, це наші рідненькі бабусі і мами!

(Пісня «Найрідніша»)

Діти:


  • Хто завжди нам допоможе? Хто все вміє і все може?

  • Хто все зробить, як годиться? Хто ця мудра чарівниця?

  • В цілім світі найдобріша? Ну звичайно, це вона, це ж бабусенька моя!

(Кланяються гостям, кладуть хліб на стіл і сідають разом зі всіма дітьми класу.)

Вчитель. Діти, сьогодні до нас завітали найулюбленіші для кожного з вас люди — ваші бабусі. Вони — невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарі. Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабуся, бабусенька, бабунечка, бабусечка, бабця. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе. А чому?

Діти. Тому, що бабуся прожила на світі удвічі більше за наших маму і тата, бачила в житті удвічі більше за наших маму й тата, і ми удвічі дорожчі для неї, бо ми — діти її дітей, бо ми — її онучата, дівчата чи хлоп’ята, бо ми її пташенятка, ластів’ятка, поросятка.

Учень. І коли це бабця називала мене поросятком?

Учениця. Напевно, коли ти був бруднулею!

Учень. Згадав! Це було тоді, коли я заляпав чобітки, і щоб сховатися від тата, — до бабусі утікав!

І щасливо той живе,в кого бабця люба є,той біди вже не зазнає,бо бабусенька скрізь дбає.

Учениця. А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиноч­ка — кровиночка. Правду кажуть у народі: «Діти — це діти, а справжні діти — це онуки».

Вчитель. Готуючись до сьогоднішньої виховної години, діти приготували розповіді про своїх бабусь.

(Кожен учень представляє свою бабусю.)

А тепер ми вам розкажем, як ми щиро любим вас

І які хороші, милі ви, бабусеньки у нас!

1.Я з бабусею своєю дружу давним – давно

І ми, - скажу вам, - у всьому заодно.

Вона, моя бабуся – найкраща у житті

А руки у бабусі, - ну просто золоті!

.Вони, що хочеш вміють, скрізь роблять чудеса:

То місять щось, то миють. Подивишся – краса!

.То чистять щось в коморі, то варять нам обід.

І в хаті і надворі пороблять все як слід.

2.Моя казочку розкаже, торти напече, і шкарпетки усім зв'яже, бо така вже вона є.

3.І моя бабуся добра та хороша, вона дуже працьовита і на фею схожа.

4. Ледве сни рожеві відлетіли – вже бабуся моя все зуміла:

Мені косички заплести і у домі підмести,

Пиріжки спекти, помить вазони.

Каші внукам наварить, в магазині хліб купить.

5. У моїх обох бабусь – руки золоті. очі світяться любов'ю, вії довгі та густі.

6. А моя бабуся схожа на веселку, бо така чудова і така весела!

7. А моя бабуся гарна, як калинка. В неї чорні брови, губи як малинка.

8. А моя бабуся – лісовий дзвіночок, вмілі в неї руки, срібний голосочок!

Вчитель. Дорогі бабусі! Ми знаємо, що в житті вам бу­ло нелегко. Ви нечасто отримували подяки, нагороди за свою роботу. А сьогодні ваші онуки підготували для вас сюрпризи. Просимо вас на хвилинку заплющити очі, а коли розплющите — то побачите біля себе ваших онучат з сюрпризами.



(Діти вручають бабусям подарунки.)

Учень. Любі бабусі! Ми старанно готувалися до свята, підготували пісні, вірші, щоб потішити вас і розвеселити.

Вчитель. Бабуся, чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира? Скільки вона недо­спала ночей, голублячи онучат! Подивімось, діти, у бабу­сині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. І хоч горе не об­ходило бабусиної хати, особливим блиском світяться очі коли поряд онучата.

(Пісня «Бабуся»)

Бабусина доля — як ота тополя,що посеред степу в небо порина.

Вітер гне тополі,заметілі в полі, так біліє в бабці сивина.

Тільки і світало,як пшеницю жала та як повертались доньки і сини.

А іще світало,як защебетали у дворі онуки,наче ластівки,

Вчитель. У народі є багато різних приказок, прислів’їв про бабусь.



«Хто бабусю має, той потіху знає»

«Бабця скаже — як зав’яже»

«Там бабусині руки — де онуки»

«Бабусине слівце — плідне деревце»

Уже став крилатим вислів: «Є бабця — є і діти»

1- й учень.

Яблучок наріже, казочку розкаже,ще й лялечку справить.

Бабуся радіє,сама молодіє,коли внуків бавить.

2- й учень.

Хоч твоє волосся густо посріблилось

Ти для нас маленьких, другом залишилась.

3- й учень.

Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити,

Як вирости чесними, як по правді жити.

4- й учень.

Хай Бог, наша бабцю,ще на додаток

Гордість дасть тобі й утіху за нас, за внучаток.

5- й учень. Моя бабуся люба, гарна й мила. Вона найкраща від усіх людей,

І хоч вона вже трохи посивіла, але так щиро любить нас — дітей.

Вчитель. Дорогі бабусі! Згадайте якийсь цікавий епізод з життя ваших онуків і розкажіть їм, чи пам’ятають вони це.(Розповіді бабусь.)

1-й учень.

Багато в бабусі турбот — не злічить!Одній всю роботу нелегко зробить.

І хочеться вам, друзі,таке усім сказати:ми будемо бабусі завжди допомагати.

2-й учень. Нехай хоч і в маленькім ділі, та руки в нас усіх умілі.

Ми допомагаєм вправно,посуд миємо під краном,

Вчитель. Онуки не стоять осторонь, коли потрібно до­помогти бабусі.

А зараз ми проведемо гру-конкурс «Бабусині помічники». Клас розподіляється на дві команди, які змагаються, хто вправніше виконає ситуативне завдання.

1. Уявіть, що вам доручили купити у магазині овочі для борщу. Що ви купите?(Діти відбирають на столі потрібні овочі.)

2. Скільки коштує хлібина?

3. Часто бабусі важко втягнути нитку в голку, і вона звертається до вас по допомогу. Хто з вас вправніше це зробить?

4. У хлопчиків і дівчаток нерідко відриваються ґудзики від одягу. Хто швидше й правильно пришиє ґудзик до со­рочки?

Вчитель. Завдання наступного конкурсу приготували бабусі.



Дві бабусі вносять «Чарівну скриньку».

Бабуся. Дорогі наші внуки! Коли ви були маленькими, ми вам розповідали багато казок. У цій скриньці містяться речі, що нагадають їх зміст. Відгадайте, які казки у скриньці!

1. Ось риба й відірваний вовчий хвіст («Лисичка-сестричка та Сірий вовк»).

2. Дзеркало. Хто в нього загляне злим стане («Снігова королева»).

3. Крихке яєчко («Курочка Ряба»).

4. Туфелька («Попелюшка»).

Визначення переможця.

Учитель:Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви зробили і робите для дітей, онуків, правнуків. Вибачте! І прийміть низький уклін.

Учень Побажаєм вам сто років жити без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я сьогодні, завтра і завжди!

Учениця. Хай в житті вам радість буде,процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабусям многих, добрих, щасливих літ!

Вчитель. Хай наш незвичайний сімейний урок для вас усіх буде як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок,щастям барвистим будуть багаті.

Хай тішаться внуками бабця та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!



  1. Спасибі вам, - говоримо знов, - за вашу ласку і любов.

  2. І вся українська дітвора вам бажає щастя і добра!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка