Бережанський районний методичний кабінет виховний захід: Свято осені «Тихо ходить Осінь золота…»



Скачати 90.45 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір90.45 Kb.
БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Виховний захід:

Свято осені

«Тихо ходить Осінь золота…»

(учні школи)



Підготувала: Савочка Віра Остапівна

вчитель світової літератури

Бережанської ЗОШ І – ІІІ ст. № 3

Бережани-2013

Свято золотої осені

(Лине спокійна мелодія, на сцену виходять ведучі)

Ведучий Покосили пшеницю та жито, ми незчулись, як скінчилось літо.

Вже підходить осінь золота, молоде, зелене сходить жито.

Зажурились квіти неспроста, вранці роси випадають білі,

Вже надходить осінь золота – жовте листя у саду на гіллі.

Вже надходить осінь золота…

Ведуча Тихо Осінь ходить гаєм…Ліс довкола аж горить,

Рясно листя осипає, дуб нахмурений стоїть.

А берізка над потоком стала, наче золота.

Рвучкий вітер-розбишака її коси розпліта…

Тихо Осінь ходить гаєм…

Ведучий Поглянемо за вікно, там владарює Осінь. Пора чарівна і

бентежна. Вона тішить око блаженством кольорів й опечалює

душу сумовитими дощами, пробуджує в душі щемливі

спомини й навіює роздуми про минуле й вічне.



Ведуча Осінь бавить, хвилює, змушує прискорено битися серце, яке

ще недостатньо покупалося в літі, теплі, утім, уже поривається

в жовтаво-багряну заметіль, щоб разом із листям покружляти в

останньому танку.



(Танок “Осіннє листя”)

Листочок 1 Така червона горобина, неначе полум’я горить! Така чудова літня днина навколо радісно стоїть.

Листочок 2 І раптом дощ, неначе жарти, усе змінив в єдину мить. І лист на мокрому асфальті, як вісник осені лежить.

Листочок 3 І знову сонце виглядає, нам наче привітний промінець. Та це вже серпень догоряє. І літу красному кінець!

Листочок 4 На землю осінь вже ступила, додолу листячко летить, Гніздо лелече опустіло – тепер у ньому хмарка спить.

Листочок 5 На береза осінь ночувала, притомилась, мабуть, на путі. А на ранок їй подарувала в коси стрічки жовті й золоті.

Листочок 6 А як сонце із туману встало, викупалось в ранішній росі, То берізку нашу не впізнало, що стояла в золотій красі.

Листочок 7 Грибок у лісі під листочком сховався, осіння тиша. Лист не шелестить. І раптом вітер в тишу увірвався, все піднялось і закружляло вмить.

Листочок 8 Ніби все навкруги палає і горить золотим вогнем. Дуже гарно в гаю буває, коли сонце – осіннім днем.

Листочок 9 Душа від ніжності чарівної радіє віта поезію осінньої пори. Все золотиться ніжно, багряніє, сміється сонце весело згори!

Листочок 10 Краса глибоко в душу проникає і заворожує, і обпікає нас. Це осінь щиро в гості закликає пройтись в природу в цей чарівний час.

Листочок 11

Ніби притомилось сонечко привітне, і траві пожовклій молочай не квітне,

Облетіло літо листячком із клена, лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

Журавлі курличуть: “Летимо у вирій!”, пропливає осінь на хмарині сивій.



Листочок 12 І стільки чарів в осені і рими, і стільки звуків, шелестів в ній є,

Що в кожне серце проника незримо і збайдужіти людям не дає.



(Пісня листочків)

Учень А осінь вже постукала в вікно. Чарівна осінь, сонячна і світла.

Ще гріє серце сонячне тепло, зелена барва на лугах не зникла.

Ще синє небо радістю цвіте і хори коників лунають стоголосо,

І вдень і не подумаєш про те, що у дворі стоїть красуня осінь.



Учениця Земля красива, наче у раю, ще усміхаються привітно диво-квіти…

Земля їм віддає красу свою, та вже недовго їм палахкотіти…

Бо над віконцем ластівок нема, лелеки в небо до тепла гайнули…

Верба над річкою схилилася сумна, веселі літні дні давно минули…



(Заходять дівчата)

Дівчина 1 Чарівна осінь, я її так люблю, такий дивний настрій,

не зрозумію, чому сумно?



Дівчина 2 А це все тому, що все відспівало, відгомоніло і йде до зими. А зимою природа спить.

Дівчина 3 Я осінь люблю теплу, суху, сонячну, як сьогодні. От якби вона завжди така була!

Дівчина 4 Почекай, зараз я стажу, яка осінь буде! Якщо біля буряків багато сухої гички – осінь буде суха і тепла.

Дівчина 1 Я краще знаю: якщо бабине літо непогідне – осінь буде суха.

Дівчина 2 Дівчата, а я так люблю осінь, що якою б вона не була, а мені на душі сонячно і світло.

(Беруться за руки, стають у коло водити танок)

Усі Ой ходила осінь блукала, золотом усе фарбувала.

Стало листя гарне, барвисте, небо синє-синє та чисте.

Золоті стрічки дарувала, їх березам в коси вплітала.

А калині чудо-намисто дарувала осінь врочисто.

Осінь гарна, наче царівна. Вся природа стала чарівна.

Ой ходила осінь, блукала і красу в серця розливала.



Ведучий Осіннє сонце шле тепло і ласку. Ми з вами у такій красі живемо! Прочинимо двері тихо-тихо в казку й по золотому листячку пройдемо.

Ведуча Осінній гай. Там верби нахилились над ставом, зажурившись,

Стали в ряд і клени золотом осіннім засвітились.

Чи може, краще підемо у сад? Там груші медом-соком налилися,

Почервоніли в яблучок боки. Поглянь, яка краса, ну подивися!

Усе вдягнулось в золото й шовк!

Калина Ласкава Осінь вже прийшла, дари нам щедрі принесла,

Щоб вся країна, кожна хата була щаслива і багата.



Осінь Ось я за сосною, ось і листя в’яне…

Осінь я… За мною йдуть густі тумани, Осінь я.

Осіння листом засипаю, Осінь… трави сонні додолу нагинаю.

Ранками імлиста, вдень, як позолота, обриваю листя – це моя робота.



Калина Осінь наша, Осінь – золота година, пісня журавлина,

Бабиного літа довгі білі коси… І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь.



(Входить Урожай)

Урожай Не віриться, що осінь вже настала, ще надворі яскраво сонечко сіяло,

Цвіли красольки весело, нагідки, а тепло вдень було, мов влітку.



Осінь Прийшла пора збирання урожаю, тому погоду гарну я тримаю.

Аби встигали хлібороби справні із щедрих нив в погожий час

Звезти зерно в комори славні, нехай воно лежить там про запас.

Та й городникам в таку погоду найкраще овочі збирать з городу:

Картоплю, моркву, буряки копати, сухими класти овочі в кагати.

Садівникам і сила назустріч, бо й вони бажають, певна річ,

У пору фрукти рвати з віт.

Урожай Ще недавно в небі синім пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні ходить осінь по землі.

Від краю до краю, від двора до двора.

Золотого урожаю знов прийшла до нас пора.

Двір шкільний аж сяє так від сонечка розцвів.

Це ж сьогодні день врожаю, день прекрасних трударів.



Осінь Але де ж квіти? Чому їх досі немає? А ось і Фея квітів. Зараз ми її про них запитаємо.

Фея О царице-осене квіти порятуй, лиходій-вітрище з півночі прибув. Він їх заморозив, наслав сон на них, як порятувати друзів дорогих?

(Під звукові ефекти влітає вітер)

Вітер Я – сердитий вітрисько, пролетів над землею низько,

Трохи пожартував, осінні квіти налякав,

Якщо хочете квіти порятувати, мусите їх назви вгадати.

Гвоздики Ми рожеві, білі і червоні на тонкій зеленій довгій ніжці.

На газоні ми й на підвіконні, нас дарують, мабуть, найчастіше.

Тендітні квіти, невеликі, звуть нас гарно так… (гвоздики)
Жоржини Ми вітаємо всіма кольорами, милуємо очі пишними квітками,

Високі і горді, в небо заглядаємо, пелюсток багато кожна квітка має.

Певно, є відгадка в кожної дитини, що звуть

Нас люди осінні… (жоржини).



Хризантеми Ми – діти пізньої осені, маленькі і великі квіти.

Нас снігом не раз заносить, а ми прагнемо жити.

В Японії нас поважають, про нас легенди складають,

Вгадали ви всі напевно, що звуть нас… (хризантеми)



Айстри Із літа веселкового, із смутку осені ми шили плаття, щоб прийти до вас.

Нас відгадайте, ми вас дуже просимо, помилуйтесь нами ви ще раз.

Але мусить бути душа в того майстра, щоб ожила дивна,

Ніжна і чарівна… (айстра)



Майори Кольори в нас веселкові, носимо звання військове.

Наші квіти ваблять очі з ранку до самої ночі.

А в День вчителя до школи вас вітати прийшли … (майори)

Троянди Ми – символ краси земної, ми – символ слави і любові,

Всіма кольорами квітуємо, запахом дивним чаруємо.

Є мудрі між вас таланти. Вгадали? Нас звуть… (троянди)

(Звучить пісня, виходить Квітникар)

Квітникар А я між квітами-жоржинами як поміж зорями іду.

А квіти світяться рубінами, яка краса в моїм саду!

Квітки голівками вклоняються – вони вітаються до вас!

Шепочуть ніжно, усміхаються у золотий осінній час.

Земля над квітами трудилася, їм силу й соки віддала.

А сонце промінцем ділилося – дало їм ласки і тепла.

Хмарки дощами виливалися, сміливо гладив вітерець,

І квіти в різні барви вбралися, такі яскраві майорять.



Жоржини У чудове плаття мене осінь вбрала, у сріблястих росах ранками купала,

Щоби виростала чарівна і мила, і ім’я носила прекрасне – жоржина.



(Інсценізація Солопій, Параска, Урожай)

Солопій Ні!

Параска Підемо, Солопію!

Солопій Сказав, ні!

Параска Ну підемо, Солопію!

Солопій Ну гаразд! Пішли!

(Пісня “Ой я молода на базар ходила”)

Ой я молода на базар ходила, 2р.

На базар, на базар, на базар ходила я. 2р.

Ой я молода окуня купила 2р.

Окуня, окуня, окуня купила я. 2р.

Ой я молода юшки наварила 2р.

Юшки, юшки, юшки наварила я. 2р.

Ой я молода хлопців запросила 2р.

Хлопців я, хлопців я, хлопців запросила я. 2р.

Солопій О-о-о-го! Усе на ярмарку тут є! Було твоє, купив – моє!

Параска Є й картопля.

Солопій І буряк.

Параска Тут цибуля.

Солопій А там – мак.

Урожай Люди добре працювали, все вродило тут на славу:

Морква, ріпка, бурячок, і цибуля, й часничок.

Огірочки та капуста поселились густо-густо!

А погляньте всі назад: гарбузів тут цілий ряд.



Солопій Чого тут тільки не має.

Параска Кому що треба – той питає! Солопію!

Рот не треба роззявляти, можна все тут купувати!



Солопій О-о-о-го! А ось жінка молоденька, яка гарна, чепурненька!

Параска Вона гарная ґаздиня і хороша господиня.

Солопій Вона тісто замісила і вареників наварила!

Параска Добрі люди! Що за диво?

Солопій Дівчата вбралися красиво!

Параска І сміються, щось купують.

Солопій Кажуть, гарно всі танцюють.

Параска Нумо йдіть сюди скоріше! Хай всім стане веселіше!

(Грає українська народна музика, але все припиняється, бо заходить Явтух)

Між ним і дітьми відбувається діалог


Діти Ой куди ідеш, Явтуше, ой куди ідеш, мій друже?

Явтух Не скажу.

Діти Та коли ж твоя добрая воля, то й скажеш.

Явтух На базар.

Діти Ой що везеш, Явтуше, ой що везеш, мій друже?

Явтух Не скажу.

Діти Та коли ж твоя добрая воля, то й скажеш.

Явтух А ви відгадайте.

(Явтух загадує, а діти відгадують)

  1. Стоїть пані чепуриста, а вдягнена в сорочок триста (капуста).

  2. Товстий Гнат при землі, не впізнать, а як вирвеш – борщик звариш (буряк).

  3. А що то за коні стоять на припоні: довгастий, чоластий, зеленої масті (огірки).

(Всі виходять під музику)

Ведучий Осінь тихо листочки скидає, та дарує красу і дива

Нам про неї усім нагадає шовковиста, м’яка трава.

Хори коників дзвінкоголосі, що цвіркочуть весь день до зорі,

Бо вже з вересня йде до нас осінь. Світить сонце не так угорі…

І не так вже пече-припікає, хоч і щедро тепло віддає.

А вночі холодком потягає… Кажуть: “Осінь бере своє”.



Ведуча Я дякую за чари і красу, і теплі кольори, що душу гріють,

За радість, що у серденьку несу, за павутинки, що кругом біліють.

За дивну тишу, сині небеса і шурхіт листя в мене під ногами,

За дивовижні вічні чудеса і розмаїття колірної гами.

Усе в осіннім золоті стоїть, земля затихла у чеканні дива.

Під сонцем листя сяє і блищить, пора осіння гарна і мінлива.

То квітами всміхається до нас, а то туманом сивим землю вкриє.

То скропить сірим дощиком не раз, то синяву небесну враз відкриє.

І сонце промінці свої сипне, а клен під ноги листя розкидає.

Краса осіння радує мене, осіння туча серце розтинає.



Садівник Не журися, Осене, і не йди від нас,

Ще так тепло, сонячно, гарно кожен час,

Ми зібрали яблука у твоїм саду, бачиш, Осене, я із ними йду!

Ми зібрали груші, ось – гарний урожай!

Ще погрій нас, Осене, рано не тікай!

Золотими хвилями землю огорни і у танець з вітриком листя підійми!

Хай летить, підніметься в синяву небес,

Покажи нам, Осене, чудо із чудес.



Осінь Не журіться за осінню діти, все в природі – прийде і мине! Днині кожній потрібно радіти, отже, згадуйте діти мене!

Дівчина Перед тим, як промовляти: “Друзі, до побачення!”, - Хочемо кілька слів сказати, що для вас призначені.

Хлопець Ми бажаємо, щоб лунало більше радісних пісень,

Найщиріше вам бажаємо: жити в щасті кожен день.



Осінь Від достатку щоб ломились і комори, і столи,

Щоб ви ніколи не сварились і здорові та щасті щоб жили.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка