Берестечко зміст



Скачати 145.39 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір145.39 Kb.
ВІДДІЛ ОСВІТИ І НАУКИ ГОРОХІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І –ІІІ СТУПЕНЯ М. БЕРЕСТЕЧКО

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ ШКОЛЯРА

ПІДГОТУВАЛА : Н.Д. МОРОЗ,

директор зош І-ІІІ ст..

м. Берестечко







БЕРЕСТЕЧКО
ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………………………………….3

2. Управлінські дії щодо формування читацької компетентності………………4

3. Формування інформаційної культури школяра………………………………..6

4. Бібліотека – центр розвитку інформаційної компетентності педагогів та

учнів………………………………………………………………………………….7

5. Пропаганда книги та її читання..…………………….…………………………9

6. Формування читацької компетентності школяра…..…………………………10

7. Форми виховної роботи щодо формування компетентного читача………..13

8. Висновок………………………………………………………………………….15

9. Література…………………………………………………………………………31

10. Ддодатки…………………………………………………………………………16



Вступ
Реформування  системи освіти  і виховання відбувається в умовах інформатизації суспільства. Інформація охоплює дедалі більше галузей і стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього. Тому соціальним замовленням сучасного суспільства є виховання людини, яка навчатиметься і працюватиме в умовах постійного зростання інформаційного потоку, людини з високим інтелектуальним потенціалом.
    У зв'язку з цим невід'ємною частиною загальної освіти особистості стає інформаційна культура, яка набуває особливої актуальності в умовах інформатизації. Важливу роль у вихованні майбутніх освічених членів інформаційного суспільства належить школі.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня м. Берестечка своє завдання бачить у формуванні і розвитку компетентного читача – випускника школи.
Компетентний вчитель плекає компетентну особистість. Компетентний випускник - лідер. Який задовольняє потребу сьогоднішнього суспільства , той, хто здатен здійснити переворот в усіх сферах суспільного життя, відтворити духовність, піднести народний добробут завдяки вмілому володінню інформацією.
Процес формування читацьких умінь є складним. Він потребує цілісної системи управлінських дій на всіх рівнях. Система формування компетентного читача у нашій школі - це єдність мети, змісту, принципів, організації форм, методів, способів впливу на читацькі інтереси учнів.

Мета такої системи – на всіх етапах формування складових читацької культури визначити пріоритетні методи, прийоми, види та форми навчальної діяльності, що сприяють вихованню любові до книги, до читання.




2. Управлінські дії щодо формування читацької компетентності
Директор школи

– здійснює управління процесом забезпечення навчальною літературою та контроль за її використанням на уроках і в позакласній роботі;

– спрямовує діяльність педколективу, бібліотеки та батьків на формування в учнів читацької культури;

– планує та розглядає цю проблему на педагогічнії нараді;

– фінансує комплектування бібліотеки;

– здійснює контроль за аналізом читання (один раз на рік);

– координує роботу заступників директорів.
Заступник директора з навчально-виховної роботи здійснює контроль:

– за використанням науково-популярної літератури педагогами на уроках, за вмінням учнів користуватися нею;

– за аналізом читання (2 рази на рік);

– за проведенням бібліотечних уроків;

– за роботою педагогів та бібліотеки щодо формування читацьких інтересів у дітей на уроках та в позаурочний час;

– розробляє тематику бесід для учнів та батьків, спрямованих на формування читацької компетентності;

– за використанням літератури з позакласного читання.
Заступник директора з виховної роботи

– здійснює контроль щодо популяризації літератури в позакласній роботі;

– здійснює контроль та організацію роботи з вчителями, бібліотекарем з керівництва читанням;

– здійснює контроль за проведенням масових заходів, роботою гуртків, клубів за інтересами щодо розвитку читацької компетентності.


Учителі

– сприяють виробленню в учнів навичок роботи з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями;

– проводять інформаційно-бібліографічні уроки;

– здійснюють контроль за читанням програмної, позакласної літератури та періодичних видань;

– разом з батьками та бібліотекарем здійснюють керівництво проведення масових заходів щодо розвитку читацьких здібностей у дітей.
Класний керівник, класовод

– здійснює контроль за читанням дітей (раз в 2 місяці);

– разом з батьками формує читацький інтерес засобами книги;

– разом з батьками та бібліотекарем здійснює керівництво з проведення масових заходів щодо формування інформаційної та читацької культури в дітей;

– разом з бібліотекарем надає допомогу батькам з питань сімейного читання.

Бібліотекар

– надає учням рекомендації щодо можливостей покращання якості навчання через звернення до різноманітних джерел інформації, включаючи комп’ютер, аудіовізуальні засоби, періодичну літературу;

– забезпечує учнів навчальною та науково-популярною літературою;

– проводить бібліотечно-бібліографічні уроки;

– навчає учнів умінню працювати з каталогами, довідниками, енциклопедіями, словниками;

– здійснює керівництво і контроль за читанням дітей (1 раз на місяць);

– вивчає читацькі запити дітей;

– разом з учителями координує роботу щодо формування читацького інтересу в дітей;

– популяризує нову літературу;

– є керівником роботи з індивідуального та групового читання учнів;

– спрямовує діяльність наради бібліотечного активу для участі в різноманітних формах роботи щодо формування читацької компетентності.
Батьки

– здійснюють керівництво і контроль за читанням дітей;

– надають допомогу в проведенні позакласних заходів та комплектуванні навчального фонду.

 


3. Формування інформаційної культури школяра
Роботу щодо формування читацької культури учня розпочинаємо з виховання і розвитку інформаційної культури. Розвиток інформаційної культури у школі починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Учень має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати, а також він повинен розуміти, що комп’ютери відіграють важливу роль у вирішенні цих завдань.
    Основними аспектами формування інформаційної культури учнів нашої школи є:

1.  Розуміння ролі інформації в житті суспільства;

2. Знання інформаційних ресурсів і готовність до сприйняття інформації;

3.  Вміння ефективно здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних джерел;

4. Здатність до аналітичної переробки, використання та створення нової інформації
  Інформаційна культура – це вміння учня правильно формулювати свої запити, вміти відбирати, оцінювати і створювати якісно нову культуру. Інформаційне вміння – це розуміння тексту, володіння логічними прийомами роботи з ним, вільне орієнтування в потоці інформації. Саме з метою розвитку в учнів цих умінь проводяться дні інформації, бібліотечні уроки, пропонуються теми для проведення бесід, виховних годин.
У наш вік тотальної інформатизації, технологізації і т.і. кількість читачів традиційних книгозбірень , звісно, зменшується. Тому важливим є усвідомлення бібліотекарем і дирекцією школи, педагогами, бібліотекарем та батьками цієї ситуації.

Основним напрямком роботи з учнями є формування в них ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, а також розуміння того, що в бібліотеці можна не тільки поповнити свої знання, а й поспілкуватися з однодумцями та опонентами,  висловити найнеймовірніші погляди з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені. Адже бібліотека – важливий елемент реального демократизму у сфері культури інформації.



4. Бібліотека – центр розвитку інформаційної компетентності педагогів та учнів.

Функціонування бібліотеки як інформаційного центру повинно бути підпорядковано розв'язанню таких завдань:



  1. Формування інформаційної компетентності читача;

  2. Якнайповніше інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в освітньому закладі;

  3. Формування грамотного користувача з високим рівнем бібліографічної та читацької культури.

Обов'язкова складова інформаційної культури - вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Читачі повинні вміти використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх та представляти у вигляді доповіді, реферату, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу тощо. При цьому користувачі  мають розуміти, що інформаційний ресурс є реальною цінністю тільки тоді, коли зберігання і доступ до інформації організовані найбільш ефективним способом. Отже, інформаційна культура сьогодні - це новий світогляд, нове мислення, а також спілкування в різних інформаційних потоках, що орієнтовано на саморозвиток та самоосвіту.
        Один з основних елементів інформаційної культури - знання інформаційних ресурсів. У наші дні бібліотеки є органічною частиною інформаційного суспільства. До інформаційних ресурсів бібліотек додаються машиночитні джерела інформації, а можливість підключення до міжнародних комп'ютерних мереж збагачує їх ще й світовими інформаційними ресурсами. Колекції CD-дисків, комп'ютерні енциклопедії, довідники з різної тематики значно розширюють інформаційний простір дітей, готуючи їх до сприйняття інформації в новому вигляді, формуючи у них інформаційну культуру та розуміння світу як єдиного інформаційного простору.
    У нашій школі розроблена програма з формування інформаційної культури школярів. Програма „Основи інформаційної культури учня" має за мету допомогти школярам оволодіти знаннями, вміннями і навичками інформаційного забезпечення навчальної, пізнавальної діяльності, раціональними прийомами самостійного пошуку інформації ручним та електронними способами.  Вона розрахована на  різні вікові категорії дітей, які відвідують наш навчальний заклад.

     Основні завдання занять з учнями основної школи ( 5-9 класи):

1. Закріпити вміння учнів працювати з довідковою літературою та енциклопедичними виданнями, робота з комп'ютером.

2. Система каталогів і картотек бібліотеки.

3. Панорама періодичних видань.

4. Інтернет: Що? Де? Як? Електронне довідкове бюро.

       

Основні завдання занять з учнями старшої школи ( 10,11 класи):

1. Закріпити вміння студентів працювати з різною інформацією, знаходити її в каталогах і картотеках, ЕБД та мережі Інтернет.

2.Ознайомити користувачів з системою бібліотек світу та України.

3.Формувати і розвивати у студентів  знання про автоматизовані інформаційні послуги та засоби доступу до інформації.

4. Закріпити навички „навігації" в мережі Інтернет і формувати вміння користуватися, оцінювати та складати самостійно списки веб-документів.

5. Пропаганда книги та її читання
Робота з пропаганди книги та її читання у школі проводиться систематично і паралельно у 3-х напрямках:
1.Техніка читання

- тема;


- виразність;

- правильність;

- свідомість.
2. Культура читання

- проводити інтегровані уроки;

- використовувати елементи бібліографії;

- використовувати довідкову і художню літературу, періодичну пресу.

на уроках і в позаурочний час
3.Читацькі інтереси

- створити читацький актив;

- книжкову лікарню;

- консультпункти;

- класну картотеку книг або бібліотеку;

- відвідувати бібліотеку;

- проводити колективні творчі справи, літературні ігри, КВК, казки-естафети тощо;

- розвивати самостійну літературну діяльність на уроках позакласного

читання в поєднанні з позакласною читацькою самостійною діяльністю учнів та бібліотечними уроками.

6. Формування читацької компетентності школяра
Шоб сформувати у молодших школярів читацьку компетентність вчителі нашої школи виділяють такі напрямки роботи:

1.    Зацікавити учнів читанням;

2.    Розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

3.    Навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

4.    Створити належні психолого ─ педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

5.    Формувати навички аналізу художнього твору;

6.   Організовувати дослідницьку роботу школярів;

7.   Розвивати усне та писемне мовлення учнів;

8. Працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

Аналіз діяльності школи щодо формування компетентного читача свідчить про те, що реалізація розвитку читацьких інтересів забезпечується такими умовами:

-          поетапне формування інтересу до книжки з урахуванням принципів доступності, наступності й послідовності в процесі навчання мови;

-          використання в шкільному курсі мови художніх літературних джерел як дієвого засобу підвищення інтересу до книжки;

-          застосування в рамках шкільної мовної освіти різних видів навчально-пізнавальної діяльності, спрямованих на вироблення читацьких інтересів учнів;

-          створення емоційного підтексту уроків шляхом використання поряд із художніми текстами інших видів мистецтва,цікавих матеріалів (коротких довідок) про їхніх авторів;

-          використання шкільним мовником елементів випереджувального навчання, пов’язаного з формуванням як ситуативного, так і стійкого інтересу до читання;

-          поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного, комунікативно-діяльнісного підходів до аналізу дидактичного тексту в навчанні української мови;

-          застосування різних педагогічних технологій (ігрового, інтегрованого, кооперованого, проектного, інформаційно-комп’ютерного навчання та ін.) на основі координації традиційних та інноваційних методів навчання з метою зацікавити учнів до читання;

-          заохочення дітей шляхом визнання й озвучення вчителем їхніх успіхів у читанні, роботі з книжкою.

Потрібно особливо підкреслити, що ефективність вироблення читацьких інтересів зумовлюється комплексним підходом до створення зазначених умов.

Урахування вищеназваних положень та умов ставить перед учителем серйозні вимоги до організації навчального процесу:

-          індивідуальний підхід до формування читацьких інтересів учнів, з’ясування ставлення дітей до книжки, вивчення особливостей їхніх читацьких художніх та наукових потреб (широти читацького кругозору);

-          володіння вчителем технікою виразного читання та вироблення в учнів навичок виразного читання;

-          добір високохудожніх текстів як джерела пізнавальної інформації та естетичної насолоди для аналітичної роботи на уроці мови;

-          розроблення принципів і критеріїв відбору книжок для читання в різних класах;

-          складання для дітей кожного класу списків рекомендованої літератури з тих проблем, які обговорюються на уроках мови;

-          розроблення внутрішньопредметних технологій, спрямованих на вироблення інтересу до книжки в рамках рідномовної освіти;

-          запровадження системного підходу до організації роботи над розвитком читацьких інтересів учнів на уроках мови;

-          урахування на заняттях з мови різновидів та рівнів сприймання школярами тексту;

-          формування в дітей особистісного ставлення до прочитаного;

-          забезпечення контролю за читацькою діяльністю учнів.



7. Форми виховної роботи щодо формування компетентного читача

Позакласна робота у школі покликана формувати компетентного читача через різноманітну діяльність учителів, вихователів, що виховує в учнів бажання розвитку інформаційної культури. Позакласна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

У школі використовують різні форми роботи щодо формування компетентного читача . До них належать класні години, зустрічі з літераторами рідного краю, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, турніри, виставки, конкурси, колективні творчі справи та ін. Наприклад, обговорення книг, читацькі конференції проводяться у школі для пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оцінних судженнях, думках. Під час підготовки до них учні працюють над виступами з певних проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підбиваючи підсумки, вчитель зосереджує їх увагу на найважливіших аспектах проблеми.

Згідно з планом роботи школи організовуються дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, дитячої книги тощо. У них беруть участь всі учні школи. Під час таких свят традиційно відбуваються зустрічі з письменниками, художниками , композиторами.

Однією з найбільш ефективних форм пропаганди літератури та формування читацьких інтересів є книжкова виставка. На виставці учні бачать водночас кілька книг, можуть безпосередньо ознайомитися з ними, переглянувши кожну. У бібліотеці протягом минулого року оформлено такі книжкові виставки: « Вічно живи, Україно! » , « На вічному шляху до Шевченка », « Мова – найцінніший скарб народу », « Твій друг – книга ». Поряд з книжковими виставками в бібліотеці оформлено куточок читача, де поміщено « Правила користування бібліотекою », та пам’ятки : « Як вибирати книгу », « Як працювати з підручником », « Поради батькам », « Як продовжити життя книжки ». Діти мають можливість ознайомитися з правами та обов’язками читачів при користуванні бібліотекою. Не менш значне місце в інформаційній роботі займає Тиждень дитячої та юнацької книги, святкування якого під час весняних канікул стало у нашій школі доброю традицією. Для підготовки і проведення цього загально шкільного свята розробляється план роботи, що враховує вікові особливості учнів. Для молодших школярів – це пізнавальна гра « Рослини в дитячих іграх», зоовікторина « Твій вірний друг », гра-вікторина « Літературний кругозір » , конкурси малюнків « Моє рідне Берестечко », « Я малюю казку » та інші. Учні старших класів беруть участь в організації літературних годин, вечорів, свят. Старшокласники допомагають організовувати книжкові виставки, проводити свята для молодших школярів.

8. Висновок

Таким чином, вирішення проблеми формування компетентного читача можна наблизити за допомогою системи, яку має розробити школа, врахувавши особливості кожної вікової читацької групи. Визначивши пріоритетні методи, прийоми, види та форми навчально-виховної діяльності при вихованні читацькиї інтересів, умінь та навичок учнів, а також вивчаючи інтереси школярів, вміло « переносячи » ці захоплення на книгу, літературу, школа створює необхідні умови для виникнення у дитини постійної потреби у читанні.







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка