Близнюк Л. В. Управління діловою кар’єрою як фактор стимулювання персоналу

Кар'єрне стимулювання сьогодні все більш привертає увагу менеджерів провідних підприємств. Воно дозволяє задіювати внутрішній потенціал співробітників об'єднуючи в собі цілий комплекс заходів стимулювання ефективної праці і розвитку професійного потенціалу співробітників.

Кар'єра (від фр. «сariera») – успішне просування вперед в тій або іншій області (суспільної, службової, наукової, професійної) діяльності. Кар'єра є результатом усвідомленої позиції і поведінки людини в області трудової діяльності, пов'язаним з посадовим або професійним зростанням.

Зустрічаючись з новим співробітником, менеджер по персоналу повинен враховувати етап кар'єри, який робітник проходить в даний момент. Це може допомогти уточнити цілі професійної діяльності, ступінь динамічності і головне - специфіку індивідуальної мотивації. Планування кар'єри — один з напрямів кадрової роботи в організації, орієнтоване на визначення стратегії і етапів розвитку і просування фахівців. Це процес зіставлення потенційних можливостей, здібностей і цілей людини, з вимогами організації, стратегією і планами її розвитку, що виражається в складанні програми професійного і посадового зростання.

Досягнення цілей, задач і виконання функцій по управлінню кар'єрним процесом при такій організації рівномірно лягає на плечі лінійних керівників і фахівців по управлінню персоналом. При цьому задача кадрової служби полягає в координуванні, консультаційному забезпеченні процесу управління кар'єрою, зниженні ступеня суб'єктивізму в ухваленні рішень по посадових і інших просуваннях. Механізм управління кар'єрою на підприємстві повинен включати сукупність організаційно-адміністративних, соціально-психологічних, економічних і морально-етичних засобів і методів дії на розвиток і просування співробітника. В рамках цього механізму повинні в комплексі застосовуватися такі методи, як фіксація умов, вимог до розвитку і просування менеджерів в посадових інструкціях, статуті підприємства; створення корпоративної культури, що заохочує прагнення до кар'єри як самовираженню в рамках організації і неприйняття кар'єризму як орієнтацію на просування заради отримання додаткових вигод (зовнішні атрибути влади, привілеї) за всяку ціну, аж до зневаги етичних норм; матеріальне і грошове стимулювання кар'єрного руху.

Процес управління кар'єрою повинен бути результатом взаємодії системи і механізму і включати послідовність дій, направлених на досягнення цілей розвитку, відбору і просування персоналу в рамках організаційного простору: постановку цілей, аналіз дійсної ситуації, виявлення проблем (невідповідності між бажаним і дійсним) і планування і реалізацію заходів по їх конструктивному рішенню.