Богдан Хмельницький політик та дипломат



Скачати 164.94 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір164.94 Kb.
тема: Богдан Хмельницький – політик та дипломат

Мета: проаналізувати життя та діяльність Богдана Хмельницького; сприяти виробленню учнями самостійного висновку про його місце в історії українського народу; розвивати в учнів навички самостійного опрацювання й аналізу історичних документів, досліджень істориків, що дотримуються протилежних позицій в оцінці діяльності гетьмана; розвивати в учнів вміння давати власну оцінку історичних явищ і подій, діяльності історичних осіб; виховувати інтерес до історичного минулого.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма проведення: суд історичної пам’яті.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: після цього уроку учні зможуть:

А. характеризувати діяльність історичної особи гетьмана – Богдана Хмельницького як політика, дипломата, полководця;

Б. висловлювати власну думку стосовно діяльності Б.Хмельницького;

В. називати події з історії пов’язані з діяльністю Б.Хмельницького;

Г. сформувати просторову картину подій за яких відбулося становлення особистості Богдана Хмельницького.

ОБЛАДНАННЯ: підручник Власов В. С. Історія України, портрет Б. Хмельницького, епіграфи до уроку, роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями.

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вправа «Пароль» учні називають дату, термін, поняття з попередньої теми.

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи дивились ви хоч раз телепередачу «Перший мільйон»? Я хочу розповісти вам про один випадок в цій грі, якось одна з учасниць мала змогу виграти 250 000 гривень, але їй завадили … 5 гривень, точніше незнання такої важливої сторінки з історії України, як життя та діяльність Б. Хмельницького. Діяльності саме цієї видатної людини і присвячена тема сьогоднішнього уроку. А до «Першого мільйона» та 5 гривень ми повернемося наприкінці уроку.

  1. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

Вчитель пропонує учням висловитись з приводу їх очікувань від уроку. Разом з учнями він формулює завдання уроку:

  • Розглянути діяльність Б.Хмельницького як політика, дипломата, полководця, визначити його роль в історії України;

  • Дати оцінку діяльності Б.Хмельницького.

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перш ніж приступити до безпосереднього розгляду діяльності Б.Хмельницького, давайте пригадаємо основні етапи життя Б,Хмельницького.

Вправа «Історична вікторина»



  1. Повне ім’я Богдана Хмельницького?

  2. Як прізвисько дали гетьману козаки?

  3. Місце народження гетьмана?

  4. Яку освіту здобув Б.Хмельницький?

  5. Що вам відомо про родину Б.Хмельницького?

  6. Вкажіть дату початку національно-визвольної війни?

  7. Поясніть значення терміна «національно-визвольна війна»?

  8. В чому були причини національно-визвольної війни?

  9. Що вам відомо про загибель Б.Хмельницького?

Перевірка домашнього завдання.

Перевірка сенканів, які учні склали вдома.

Матеріал для додаткової розповіді.

З універсалу Б. Хмельницького

«… Не слухайте більше урядників, як невільники, ви, котрих батьки не піддавалися ніяким законам, ніяким королям…

Нас, чутких і живих, уважають дикими і неспокійними, відважних і добре заслужених, назвали нас бунтівниками…

На всі ті кривди нема іншого способу, як лише зламати поляків силою і погордою смерті…

Щодо мене, то не буду жалувати ні життя, ні сили, готовий на всякі небезпечності, усе віддам, аби лише для загальної свободи і спокою, і душа моя не потішиться скоріше, доки не добуду сього плоду, що я в найвищім бажанні собі поклав» (1648 р.)

«Історія України в документах і матеріалах»

«… Хмельницький на довгу й красномовну промову пана воєводи дав таку відповідь: «Марні слова!.. Тепер уже не час: мені вдалося зробити те, що я ніколи й не думав, а згодом покажу, що я замислив. Виб’ю з лядської неволі народ руський. Раніше я воював за завдані мені шкоду і кривду, тепер піду битися за нашу православну віру.

Вся чернь по Люблін і Краків допомагатиме мені в цій справі… Ставши над Віслою, я скажу ляхам(полякам): сидіть, мовчіть, ляхи!. На всій Україні не лишиться в мене жодного князя і жодного шляхтича…» (1649 р.)

В результаті учні дають відповідь на питання:



  1. Чи можна уявити історію національно-визвольної війни без

Б. Хмельницького?

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель пропонує розглянути окремо діяльність Б. Хмельницького як політика, як дипломата, як полководця.

Робота в групах.

1-а група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як політика

2-а група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як дипломату.

3-а група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як військовому діячеві та полководцю.

Група 1. Б. Хмельницький – політик

Завдання:


  1. Опрацювати документи та дати відповіді на запитання.

  • Хто автор уривку?

  • Ставлення автора до гетьмана Б.Хмельницького?

  • В чому полягає на вашу думку заслуга гетьмана Б. Хмельницького?

Документ із записів польського історика Людвіка Кубаля

«Чужоземці порівнювали Хмельницького з Кромвелем, порівняння мимоволі спадало на думку особливо в роках, коли ці дві особи звертали на себе велику увагу Заходу і Сходу Європи. Однак Хмельницький мав з різних причин важче завдання. Кордони його країни були відкриті зусібіч. Він не мав у своєму розпорядженні, як Кромвель, вишколеної інтелігенції й можливостей старої та сильної держави; війна, фінанси, народне господарство, адміністрація, відносини з іншими країнами – все треба було створити, все лежало на його плечах, мусив підбирати й навчати людей, особисто перейматися щонайменшою зі справ. І коли військо його не вмирало від голоду, коли мав він зброю, гармати, амуніцію, добрих розвідників і вмілих агентів, коли йому вистачало грошей, то це була його особиста заслуга, за що йому можна було позаздрити… Була це людина, з будь-якого погляду, надзвичайних вимірів…Можна про нього сказати, що він народився справжнім правитилем; умів ховати свої наміри, коли це було необхідно, але у вирішальний момент був непохитним, спираючись на могутню волю і залізну руку…»

(Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. – К.: А. С. К., 2000. – С.137-138)

І. Крип’якевич «При величезній своїй уяві не був фантастом, а кожну справу проводив з холодним реалізмом. Мав глибоке знання людей, умів добирати собі співробітників із різниз кіл громадянства – з козаків, шляхти, міщан, навіть із чужинців… власними зусиллями збудував державу з новим устроєм і соціальними відносинами, з упорядкованими фінансами, з великою армією, ввійшов у зв’язки з усіма сусідніми і дальшими державами… підняв свій нарід з вікового занепаду і забезпечив йому волю і самостійність. Поклав печать свого духа на дальший розвиток України».

Із навчального посібника «Історія України» (автор П.Сас)

«Пройшовши шлях від козака до гетьмана Української держави, Хмельницький залишався невибагливим у побуті. Він був сильною, владною особистістю і мав крутий характер. Водночас був доступний для інших і привітний. Маючи добру освіту і гострий розум, умів пристрасно переконувати. Нерідко він приховував свої справжні наміри. Умів діяти, прораховуючи розвиток ситуації далеко вперед… смерть великого гетьмана стала непоправною втратою для українського народу».

Група 2. Б. хмельницький – дипломат

Завдання:



  1. На основі підручника та документу представити участь Б. Хмельницького в системі міжнародних відносин.

Текст 2. Зі свідчень молдавського воєводи Лупула (жовтень 1652 р.)

«Задум Хмельницького – панувати абсолютно і незалежно, не підлягаючи ніякому монархові, і володіти всією землею, яка починається від Дніпра і йде до Дніпра і далі, до московського кордону. А якщо Річ Посполита дуже його притиснула б, хоче податися під протекцію москвитина, що є тієї самої релігії ». (Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – С.126)


Група 3. Б. Хмельницький – полководець

Завдання:



  1. Опрацювати джерела.

  2. Назвати битви національно-визвольної війни, в який Б. Хмельницький виграв та ті в який він отримав поразки.

«Довідник з історії України»

«…Намагаючись широко розгорнути визвольне повстання, гетьман звернувся з універсалами до українського народу із закликом піднятися на боротьбу проти поневолювачів. Під час Національно-визвольної війни гетьман особливу увагу приділяв питанням створення української армії та забезпечення її боєздатності. З цією метою він розробив і запровадив статут «Про устрій Війська Запорозького», видав мобілізаційні універсали до козацьких полків, займався питаннями матеріального забезпечення військ».



Документ 4. Із записок венеціанського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше викокий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом… у поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями…» (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. – К. : А.С.К., 2000. – С. 102)

Обговорення результатів роботи, під час якого вчитель звертає увагу на уривок фільму «Вогнем і мечем», який переглянули учні.

Проте, на сьогодні в історичній науці немає єдиної думки про життя та діяльність Б. Хмельницького. Історики Польщі, України та Росії не мають єдиної думки, щодо ролі Б. Хмельницького в історії. Пропоную вм влаштувати суд історичної пам’яті.

Клас поділяється на три групи.


  1. «захисники або АДВОКАТИ»

  2. «обвинувачувані або ПРОКУРОРИ»

  3. «судді засідателі або ПРИСЯЖНІ»

Робота за методом «Снігова куля» («Два – чотири - вісім»)

Питання вивчається шляхом ознайомлення в парі, потім в квартеті та октеті. Вивчені аргументи учні занотовують та обговорюють, за допомогою вправи «Риб’ячий скелет». Для даного методу характерне заповнення скелету риби кожним учнем: голова – назва проблеми, ребра – основні напрямки її вирішення, хвіст – висновок.

По закінченню роботи, один з учасників групи готує підсумкову промову від імені адвоката, прокурора, судді.

Свідчення на користь команди “звинувачувачів”

“У І половині ХVІІ ст.. майже всі землі, заселені тоді українцями, опинилися у складі польської Речі Посполитої... На основі Доулінського трактату на початку 1619 р до Польщі одійшла стародавня українська земля – Чернігово-Сіверська область, яка на початку ХVІ ст.. була одвойована Москвою від Великого князівства Литовського... Громадський лад і порядок за польського панування стали кращі, ніж були під Москвою. Навіть панщизняні повинності ... були менші від московської кріпаччини, до якої прилучався й суровий гніт з боку московської адміністрації...

Об’єднання майже всіх українських земель в одній державі мало свої наслідки: скріплювалися зносини і взаємини між окремими українськими областями; впливи західноукраїнських осередків поширювалися далеко на схід; Київ ставав всеукраїнським і разом з тим культурно-національним центром... Українська шляхта, втягнута в парламентське життя Речі Посполитої, діставала певне політичне виховання і виробляла в собі політичні ідеали в дусі свободи”.(Д. Дорошенко)

“За два-три тижні Україна геть змінилася... Хлопи відразу скинули ярмо й, озброївшись хто чим міг, приєдналися до війська Хмельницького... Зародилась страшна думка “очистити Україну”, тобто геть знищити все шляхетсько-католицьке, все єврейське... Через кілька тижнів після Корсунської битви “Україну було “очищено”. Разом з руською зникла і південно руська православна шляхта, що трималась ще на Україні: православні шляхтичі рятувалися по монастирях, особливо в Києво-Печерській лаврі”.( О. Єфименко)

“Tоді”, - зауважував тогочасний літописець, - гинули православні ремісники і торгівці тільки за те, що носили польський одяг, і не один франт розквитався життям за те, що голив собі голову за польським звичаєм. Вбивства супроводжувались варварськими катуваннями: з живих здирали шкіру, пекли на вогні, обливали окропом, обмотували голову на рівні перенісся тятивою лука, повертали голову і потім спускали з лука, так що в жертви вискакували очі; не було пощади й немовлятам”.( М. Костомаров)

“Особливо нищівного удару зазнали євреї, які становили найчисленніше, але найменш захищене представництво шляхетського режиму. Між 1648 і 1656 рр. Повсталі вбили десятки тисяч євреїв (через брак достовірних даних неможливо встановити точні цифри). І тому євреї й досі вважають повстання Хмельницького однією з найжахливіших подій своєї історії.” (О. Субтельний)

“Бодай тебе Хмельничанку, перга куля не минула,

Що велів Орді брати дівки й молодиці,

Парубки йдуть гукаючи, а дівчата співаючи.

А молоді молодиці старого Хмеля проклинають ...

Бодай тебе Хмельничанку, перва куля не минула,

А друга устрелила, у серденько уцілила.

(Укр. народна пісня сер. ХVІІ ст.)

“(Хмельницький) ... наш цвітучий край обернув в пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він зупинив успіхи культури в нашій північній слов’янщині. Він зупинив і шкільну просвіту, довівши її до того, що вже і полковники, і герцоги повновладного українського володаря не вміли підписати договору власною рукою. Коли ми не маємо другого “Слова о полку Ігоревім” й другого “Літопису, откуда пошла єсть земля руська”, то без всякого сумніву цим ми найбільш завдячуємо Хмельницькому”.(П. Куліш)

“Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Україну!”

(Т. Шевченко)

“Малоруське духовенство неохоче погоджувалося ставати під владу Московського володаря. Сам митрополит Сильвестр Косів в душі не був прихильний до Москви. Духовенство не тільки не присягнуло, але й не погодилося посилати до присяги шляхтичів, тих, хто служив при митрополиті ... І взагалі людей з усіх маєтків, які належали церквам і монастирям. Духовенство дивилося на московських руських як на людей грубих, брутальних і навіть відносно тотожності своєї віри з московською в них викликало сумніви ... Що стосується козацької старшини і руських шляхтичів, що пристали до козаків, то вони взагалі з болем у серці, тільки з крайньої необхідності віддавалися під владу московського царя; у їх голові сформувався ідеал незалежної держави з Малоросії”.( М. Костомаров)

“У складі монархічної, абсолютистської Росії українська феодальна держава у її демократичній, республіканській формі була практично позбавлена перспектив розвитку”.(В. Смолій, О. Гуржій)



В. Смолій (ІСТОРИК)

З висоти ХХ століття можна бачити непослідовність і навіть половинчастість дій гетьмана, часом нелогічність його вчинків… Але все це треба узгоджувати з контекстом тогочасної епохи – неоднозначної і суперечливої…»



О.Панасенко

«Хмельницький, як це часто буває з особистостями, які стають історичними фігурами, опинився у потрібнім місці у потрібний час…

У Хмельницькому, щоб там не стверджували його теперішні апологети, незважаючи на чудові здібності організатора і полковника, були досить посередні задатки державника та дипломата…

Його метання між Польщею, Москвою, Кримом, Швецією, Туреччиною свідчать про невпевненість у завтрашньому дні та перспективах, тобто – про відсутність глобального мислення та сильної волі».



О. Бузина (письменник, журналіст)

«… За маскою сильної особистості ховався хитрий та часто безглуздо жорстокий егоїст. Ніякої держави Хмельницький ніколи не будував. У рік смерті він підписувався титулом гетьмана Війська Запорозького Його Царської Величності. Проте Богдан дуже хвилювався за особисту владу та за те, як залишити булаву у своїй власній родині. Перший кіл у систему козачої демократії загнав саме він».



Свідчення на користь команди “захисників”

“Новий козацький рух ... мав свої коріння насамперед у незадоволенні козацької маси з режиму, заведеного після розгрому козаччини у 1638р. Призначені для реєстрових козаків замість виборної старшини полковники з-поміж шляхти держали козаків в залізних руках ... Козаків не взятих до рестру (т. зв. випищиків) обертали в холопів. Кругом виростали фільварки й замки магнатів ... а ... старости й державці королівщини відбирали козаків, що мешкали в тих маєтках, хутори ... відбирали у козаків польову здобич, гнали козаків та їх жінок до роботизни. Це ширило серед козаків глибоке незадоволення”.(Д. Дорошенко)

«він зробив на користь України усе, що в умовах його часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил» (В. Антонович)

“Народне повстання в таких широких розмірах і в такій страшній формі вирізування шляхти й жидів зовсім не входило в його (Хмельницького) плани. Знов же таки й татарська поміч, на яку він оперся, зразу ж дала себе відчути негативними сторонами: татари розпустили свої загони аж до північної Київщини й грабували та брали в полон не тільки шляхту, але й українських селян. Це все створювало дуже складну ситуацію”.(Д. Дорошенко)

“Магнати часто здавали свої володіння в оренду, згідно з якою орендар отримував собі в прибуток усе, що здатен був витиснути з селян понад встановлену кількість. Орендарями часто ставали євреї, які не мали права володіти землею, а лише орендували її... Прагнучи повернути з прибутком вкладені ними гроші за відносно короткий період у два-три рази, вони нещадно визискували селян та виснажували землі ... Іншою формою оренди стало надання тимчасової монополії на виробництво і продаж горілки та тютюну орендареві, який потім вимагав від селян яку завгодно плату за ці високо ціновані продукти ... За словами англійського історика Нормана Дейвіса, участь євреїв у жорстокій експлуатації селян шляхетсько-єврейською спілкою була єдиною найвагомішою причиною тієї страшної відплати, що не один раз упаде на них у майбутньому”.(О. Субтельний)

“Хмельницький переосмислює уроки компанії 1649 р., по-новому підходить до визначення мети боротьби. Протягом половини 1649 р. він уперше в історії суспільно-політичної думки України чітко формує національну державну ідею – створення незалежної соборної держави в етнографічних межах України”.(В. Степанков)

“Хмельницький має задум абсолютно й незалежно від жодного монарха панувати і всі ті землі мати у своєму володінні, які начинаються від Дністра і йдуть до Дніпра, і далі аж до московського кордону, а якби його Корона стиснула, хоче йти під московську протекцію, як такої ж віри”.(З реляції ксьондза Шияніцкого, осінь 1652 р.)

Орда своїм грабіжництвом і зрадливістю, а Польща непримиренністю супроти української державності навіть на обмеженій козацькій території пхали Б. Хмельницького шукати протекції московського царя”.(П. Феденко)

Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української історії Б. Хмельницький. Українські, російські та польські історики історики порівнюють його здобутки з досягненнями таких гігантів ХVІІ ст.., як Олівер Кромвель в Англії та Валенштейн у Богемії. В дослідженнях, присвячених гетьманові та його добі, часто наголошується на його вмінні здобувати та багато, маючи так мало. Хмельницький відтворює український політичний організм там, де він давно перестав існувати, створює могутнє, високоорганізоване військо з юрби некерованого селянства і козаків; у гущі народу, зрадженого старою верхівкою, він знаходить і згуртовує довкола себе нових діяльних ватажків. І, що найважливіше, у суспільстві, позбавленому впевненості в собі й виразного відчуття самобутності, він відроджує почуття гордості й рішучість боронити свої інтереси ... Більшість видатних українських істориків на чолі з В’ячеславом Лининським дійшли висновку, що гетьман намагався закласти підвалини української державності свідомо та послідовно й що без цих спроб відродження української державності у новітні часи було б не можливим”.(О. Субтельний)

До відома команди “суддів-засідателів”

Текст 3. Напис на портреті Б.Хмельницького, що був виставлений над його похованням

Сей образь начертань козацького Героя,

Подібно Грекамь тім, оть коихь пала Троя!

Помпей і Цесарь, что были у Римі,

У Руссовь значиль то Хмельницькій ділами своїми:

«Польшу онь низложил Козацкими полками,

Татар і Турковь устрашиль тіми же войсками;

Наказавь варварство, преськь віроломство,

Вічно не забудеть того Польскеє потомство.

Унію онь опровергь, благочестиве возставиль;

Ревность вь томь свою в роді й родії, прославль;

Непобідимь во браніхь, благой воприяль конець:

Из сына в отечестві достойній ший ему явился отець!»

(Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – С.126)

“Розвиток опозиційних настроїв серед національно-відомої частини українського громадянства в останніх десятиліттях ХІХ ст.. в зв’язку з постійними підкреслюваннями з боку офіційних і русофільних кругів ролі Б. Хмельницького як «возсоединителя» русі (саме в 1888 р. поставлено Хмельницькому пам’ятник у Києві в ім’я “єдиної – неділимої Русі”) – не міг сприяти популярності Хмельницького ...” (Д. Дорошенко)

“В СРСР Україну уявляють як руські землі, що боролись на сході з татарами, а на заході з поляками та литовцями. Тут всіляко підкреслюють солідарність росіян та українців. Українська ж трагедія говорить про самобутність Галичини, тобто західних земель, про абсолютну відсутність жодного бажання віддаватися Москві ... Ось чому в очах українців Хмельницький часом виглядає як честолюбний зрадник, який в ім’я зміцнення власних позицій, скориставшись з обставин, звернувся за покровительством до росіян. Для українців справжній герой – це Мазепа, що збунтувався проти росіян”.(французький історик Марк Ферро, 1991)

“Незалежно від тонкощів наукових оцінок український народ завжди виявляв любов до “батька Богдана”. У свідомості переважної більшості українців ... Хмельницький залишається великим визволителем, героїчною постаттю, яка силою своєї індивідуальності й розуму підняла їх з багатовікового паралічу бездіяльності та безнадії й вивела на шлях національного і соціально-економічного звільнення”.

Документ 5. В. Власов про Б. Хмельницького

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї справи». (Власов В. Історія України 8 клас. – Навчальний посібник. – К.: А. С.К., 2000., - С. 102)

Виступи команд

Вправа «Твоя точка зору». Метод «Прес» Чи справедливі звинувачення гетьмана Б. Хмельницького в тому, що, пішовши на угоду з Росією, він нібито позбавив Україну незалежності?


  1. РЕФЛЕКСІЯ

В газеті «Голос України» від 12 червня 2007 року подані дані соціологічного опитування: Позитивно чи негативно ви ставитеся до Богдана Хмельницького як особистості? (Додаток вивішується на дошку)

Соціологічне опитування.

Позитивно чи негативно ви ставитеся до Богдана Хмельницького як особистості?




Позитивно

Важко сказати

Негативно

Не знаю такого

Богдан

Хмельницький















На бланках, які вам роздані поставте свій варіант відповіді. Поки вчитель опрацьовує матеріал соціологічного дослідження, учні складають сенкан з ключовим словом Богдан Хмельницький.



Вправа «Кільце» наприкінці уроку вчитель повертається до питання про «Перший мільйон», яке було порушено на початку уроку. Отже, яке завдання отримала учасниця цієї гри? Вона мала відповісти на питання: «Де розташована церква, яку зображено на п’ятигривневій банкноті?»

  1. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновок. Богдан Хмельницький належить до найвизначніших постатей в українській історії. Він підняв український народ на боротьбу проти шляхетсько-польського гніту і став будівничим Української козацької держави. Завдяки його енергії і політичному таланту, а також титанічним зусиллям українського народу козацька Україна виборола собі місце серед європейських держав. Смерть великого гетьмана стала непоправною втратою для українського народу.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати параграф 22

  2. Завдання 1, 2 стор. 168

  3. Написати твір-роздум: «Заповіт Богдана Хмельницького»

Література до уроку:

  1. Єрмоленко А.О. Мокрогуз О. П. Морозова Н. М. Історія України. Готові дидактичні набори. 8 клас. – Х.: «Основа» . – 2008. – С. 99

  2. Нартов В.В. Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. – Харків. – 2007. – С. 102 – 120

  3. Мокрогуз О. П., Єрмоленко А. О. Усі уроки до курсу «Історія України». – Х.: «Основа». – 2008. – С. 170 - 202

  4. Нетрадиційні уроки. Історія. / укладачі: Л. І. Нечволод – Харків, 2008. – С.97-101


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка