Бондар леся вікторівна



Сторінка1/4
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3   4

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html


rectangle 48

прямоугольник 3 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний технічний університет України

"Київський політехничний інститут"


На правах рукопису




БОНДАР ЛЕСЯ ВІКТОРІВНА
УДК 378.147:811

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО

ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

З УРАХУВАННЯМ ЇХ НАВЧАЛЬНИХ СТИЛІВ

Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання:

романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник



Саєнко Наталія Семенівна

кандидат педагогічних наук, доцент


Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………….....4

ВСТУП………………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБКИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО МОНОЛОГУ-АРГУМЕНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ЇХНІХ НАВЧАЛЬНИХ СТИЛІВ..........................................................................................................................15

1.1. Аналіз сучасного стану навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення студентів технічних спеціальностей …………………15

1.2. Лінгвістична характеристика французького професійно спрямованого монологу-аргументації …………………………......................................................41

1.3. Навчальні стилі майбутніх інженерів як фактор впливу на ефективність оволодіння ними професійно спрямованим монологом-аргументацією………..62

Висновки до розділу 1………...…………………………………………………….81

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО МОНОЛОГУ-АРГУМЕНТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХНІХ НАВЧАЛЬНИХ СТИЛІВ………..84

2.1. Відбір та організація мовного, мовленнєвого й позамовного матеріалу для оволодіння французьким професійно спрямованим монологом-аргументацією……………………………………………………………………….84

2.2. Комплекс вправ для навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації студентів технічних спеціальностей з урахуванням їхніх навчальних стилів………………………………………………………………….108

2.3. Модель навчального процесу для реалізації розробленої методики навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації ……………..148

Висновки до розділу 2……...……………………………………………………...157

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО МОНОЛОГУ-АРГУМЕНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ЇХНІХ НАВЧАЛЬНИХ СТИЛІВ…...…………………………………………………....161

3.1. Організація експериментального навчання…………………………………161

3.2. Хід, аналіз та інтерпретація результатів експериментального навчання …173

3.3. Методичні рекомендації щодо організації навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації студентів технічних спеціальностей з урахуванням їхніх навчальних стилів……………………………………………..183

Висновки до розділу 3……...……………………………………………………...193

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………195

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………....202

ДОДАТКИ………………………………………………………………………....237

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ – вищий навчальний заклад

ГС – граматична структура

ДНС – домінантний навчальний стиль

ЕГ – експериментальна група

ЗЄР – Загальноєвропейські рекомендації

ІКК – іншомовна комунікативна компетенція

ІМ – іноземна мова

КгС – когнітивний стиль

КН – комунікативний намір

КС – комунікативна ситуація

ЛО – лексична одиниця

ММ – монологічне мовлення

НМК – навчально-методичний комплекc

НСт – навчальна стратегія

НС – навчальний стиль

НТУУ "КПІ" – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

ПСМА – професійно спрямований монолог-аргументація

ПСММ – професійно спрямоване монологічне мовлення

СтК – стратегічна компетенція

СРС – самостійна робота студентів

ТС – технічні спеціальності

УкМ – українська мова

ФК – фахова компетенція

ФМ – французька мова

ФМПС – французька мова професійного спрямування

FOS – français sur objectifs spécifiques (французька мова професійного спрямування)

LC – langue-cible (мова, що вивчається, мова перекладу)

LS – langue-source (мова оригіналу)

ВСТУП
Поглиблення європейського інтеграційного процесу, розширення міжнародних зв’язків України з франкомовним світом у галузі науки та техніки обумовлюють зростання значущості володіння фахівцями технічних спеціальностей (ТС) французькою мовою професійного спрямування (ФМПС) – français sur objectifs spécifiques (FOS). В умовах інформатизації суспільства, яка сприяє прискоренню науково-технічного прогресу та реалізації комплексу завдань, що стоять перед державою, соціальним замовленням є підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних користуватися іноземною мовою (ІМ) як засобом спілкування в діалозі культур сучасного світу, вирішуючи низку питань складних фізичних, технічних, економічних і соціальних систем із залученням комп’ютерних технологій. Отже, іншомовна підготовка стає одним із найголовніших компонентів системи вищої освіти, сприяючи формуванню творчої особистості майбутніх фахівців технічної галузі на основі інтеграції комунікативного, соціокультурного та міжкультурного розвитку студентів засобами ІМ.

Таким чином, постає питання пошуку шляхів підвищення ефективності навчання ФМПС у немовних вищих навчальних закладах (ВНЗ), з огляду на те, що тривалий час система технічної вищої освіти наділяла технічним наукам пріоритетного значення, розглядаючи гуманітарні дисципліни як другорядні з точки зору їх важливості для професійної діяльності майбутнього інженера [80; 112; 175; 190; 229]. Зважаючи на зростання ролі усної комунікації у професійному спілкуванні, збільшується значення ефективного володіння майбутніми фахівцями ТС професійно спрямованим монологічним мовленням (ПСММ).

Згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти (ЗЄР) [88], та відповідно до окреслених професійних ситуацій у типовій програмі з іноземної мови професійного спрямування (ІМПС) [186, с. 8], студенти ТС, досягаючи рівня В2/В2+ – рівня ІМ для бакалавра, повинні вміти логічно висловлювати свою точку зору, використовуючи засоби зв’язку для ієрархізації думок та поєднання висловлювань у чіткий, логічно структурований дискурс; обґрунтовувати певні положення, концепції, гіпотези, розгортаючи систему доказів, у процесі спілкування з іноземними колегами.

Науковці С.Є. Кіржнер, Н.Р. Петранговьска, О.Б. Тарнопольський [99; 174; 227], які досліджували проблему навчання усного мовлення в немовних ВНЗ, підкреслюють важливість ММ у діловому та професійному спілкуванні, оскільки перед фахівцями стоять завдання представляти продукцію, обговорювати певні аспекти діяльності свого підприємства, аналізуючи, аргументуючи, переконуючи іноземних колег стосовно певної точки зору. Таким чином, навчання майбутніх інженерів усного французького ПСММ є важливим компонентом їхньої професійної іншомовної підготовки.

Внаслідок проведеного анкетування студентів ТС щодо труднощів, з якими вони стикаються під час навчання ФМПС, визначення думки викладачів ФМПС різних немовних ВНЗ України стосовно рівня сформованості вмінь у ПСММ студентів ТС та власного п’ятнадцятирічного педагогічного досвіду, було виявлено домінування проблем у студентів ТС під час навчання ФМПС, пов’язаних з логічним, зв’язним, аргументованим викладенням думок, обґрунтуванні точок зору у монологічних висловлюваннях на фахову тематику.

Опитування викладачів ФМПС, проведений аналіз підручників та навчально-методичних комплексів (НМК) для оволодіння ФМПС свідчать про недостатню спрямованість вітчизняних навчально-методичних матеріалів на формування компетенції у ПСММ та про невідповідність французьких НМК програмним вимогам ВНЗ України й відсутність у них інформації стосовно фахової компетенції майбутніх українських спеціалістів технічної галузі. Таким чином, результати аналізу свідчать про необхідність розробки методики навчання ПСММ студентів ТС та професійно спрямованого монологу-аргументації (ПСМА), зокрема. Вибір типу монологічного висловлювання, релевантного для навчання майбутніх інженерів, зумовлений визначенням його ключової ролі для реалізації фахових комунікативних завдань, що було виявлено шляхом опитування 59 українських та французьких фахівців інженерно-технічної галузі щодо домінування типових монологічних висловлювань у їхній професійній діяльності (дод. В), у процесі якої передбачається обґрунтування певних суджень, переконання індивідуального та колективного адресата в істинності своїх умовиводів чи спростування певної точки зору шляхом наведення доказових аргументів.

У межах дослідження під студентами ТС розуміємо студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", які навчаються у технічних ВНЗ на факультеті інформатики та обчислювальної техніки, фізико-технічному та інженерно-фізичному факультетах за суміжними напрямами підготовки, що об’єднують групи спеціальностей зі спорідненим змістом освіти – "Комп’ютерна фізика/інженерія", "Системна інженерія", "Програмна інженерія", "Системи технічного захисту інформації". Названі вище спеціалізації, на відміну від ТС класичного типу, що виникли, головним чином, на основі однієї природничої/точної науки є ТС комплексного характеру, поява яких на сучасному етапі розвитку науки та техніки зумовлена синтезом інженерно-технічних наук, об’єктами дослідження яких є техносистеми, системи їх обслуговування та техносфера в цілому.

Третій курс розглядається психологами і методистами [7; 72; 174; 198] як перехідний від молодшого до старшого етапу, який розпочинає завершальний етап вивчення ІМ у курсі бакалаврату (ІІІ-ІV курси) [112, с. 11] та є важливим для навчання ММ внаслідок переходу до мовленнєвих дій вищого продуктивного рівня, спрямованого на формування навичок і вмінь професійного характеру, оскільки саме з ІІІ курсу починається навчання ФМПС.

Проблемі навчання усного мовлення, у тому числі ММ, присвячена значна кількість наукових досліджень [6; 9; 12; 13; 47; 59; 62; 64; 67; 75; 81; 85; 91; 94; 106; 107; 108; 114; 115; 119; 124; 125; 148; 167; 169; 170; 171; 188; 198; 207; 208; 209; 218; 219; 225; 247; 253; 280; 285; 302; 306]; у ряді робіт досліджено питання формування вмінь іншомовного говоріння в немовному ВНЗ [1; 4; 21; 50; 79; 99; 100; 110; 111; 127; 130; 134; 147; 149; 181; 197; 204; 220; 224; 226; 228; 241; 249; 283; 298]; теоретично обґрунтовано та практично розроблено методику оволодіння такими видами монологу як монолог-повідомлення [241], монолог-міркування [174], монолог-презентація [79], монолог-переконання [176]; висвітлено окремі аспекти різних дискурсів, у тому числі усного аргументативного дискурсу [18; 19; 52; 70; 98; 123; 131; 135; 216; 271; 309; 319; 320]. Незважаючи на низку наукових праць, присвячених навчанню професійно спрямованого ММ, дотепер не існує досліджень специфіки формування вмінь французького ПСМА майбутніх фахівців технічної галузі.

Оскільки процес оволодіння ІМ професійного спрямування пов’язаний з індивідуальними особливостями, характерними для представників певного фаху, які відображаються у вербальних структурах передачі інформації, домінуванні певних способів її сприймання, обробки та ре/продукування, залишається відкритою проблема підвищення ефективності відповідного навчання за допомогою врахування названих особливостей. Відтак, вважаємо доцільним створення методики навчання ПСМА, яка б враховувала кореляцію між згаданими вище особливостями студентів ТС: психокогнітивними – логіко-математичним типом інтелекту, когнітивними стилями, типовими для майбутніх інженерів, та лінгвокогнітивними, зумовленими специфікою сприймання, обробки, ре/продукції інформації у процесі навчання, які реалізуються у продукті мовлення за допомогою певних вербальних структур, впливаючи на успішність овлодіння ПСМА. Сучасна наукова парадигма характеризується взаємопроникненням галузей знань, тому перспективним напрямком підвищення ефективності процесу навчання ПСМА студентів ТС є інтеграція суміжних з методикою викладання ІМ дисциплін – когнітивної психології, когнітивної лінгвістики та риторики у межах нашого дослідження.

Внаслідок аналізу науково-методичної літератури [2; 5; 8; 15; 17; 23; 58; 76; 100; 102; 103; 128; 133; 141; 144; 150; 187; 201; 202; 203; 243; 244; 264; 265; 267; 268; 273; 284; 287; 288; 292; 293; 297; 300; 301; 307; 321; 332; 335] було з’ясовано, що головним чином індивідуальні психо- та лінгвокогнітивні особливості студентів ТС виявляються у процесі навчання ФМПС домінуванням певних способів одержання, обробки, збереження та використання інформації, тобто їхніх навчальних стилів (НС), які знаходять своє відображення у застосуванні ними навчальних та комунікативних стратегій, що становлять зміст стратегічної компетенції (СтК) – компонента іншомовної комунікативної компетенції (ІКК).

Визначення кореляції між навчальними стилями студентів ТС та стратегіями, які вони застосовують у процесі навчання ІМ, створює підґрунтя для розробки методики навчання ПСМА, в якій би управління процесом використання навчальних стратегій (НСт) під час виконання певних завдань, стало засобом адаптації навчального матеріалу до наявних характеристик студентів ТС та активізації їх резервних можливостей, необхідних для успішного оволодіння ПСМА, оскільки на думку вчених В.В. Архипова, Г. Безій, П. Сір, Ф. Демезйер [15; 269; 277; 278] та ін., найбільша ефективність навчання досягається шляхом варіювання студентами різних стратегій відповідно до певних навчальних ситуацій, що розвиває гнучкість сформованого домінантного навчального стилю (ДНС) студента. Відповідно до одного з провідних принципів антропоцентричного підходу до процесу навчання – гуманізацію та гуманітаризацію освіти, спрямованого на урахування та розвиток здібностей студента засобами ІМ, особистісно-орієнтоване навчання створює сприятливі умови для творчого розвитку особистості у процесі оволодіння нею ІМПС та активізує діяльність викладачів щодо реалізації сучасних принципів парадигми організації навчального процесу [16; 22; 26; 43; 55; 200; 245; 262].

Таким чином, поглиблення співробітництва України з франкомовними державами в науково-технічній сфері, сучасні вимоги до професійної підготовки інженерів та значущість володіння ними французьким професійно спрямованим монологічним мовленням взагалі та монологом-аргументацією, зокрема, необхідність формування творчої особистості майбутнього фахівця технічної галузі в процесі навчання іноземної мови професійного спілкування шляхом урахування та розвитку його індивідуальних здібностей, при фактичній відсутності розробленої методики відповідного навчання обумовлюють актуальність теми нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою кафедри англійської мови технічного спрямування № 1, кафедри теорії практики та перекладу французької мови факультету лінгвістики Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (НТУУ "КПІ") "Навчання професійно спрямованого спілкування у вищій технічній школі в аспекті Європейських вимог згідно принципів Болонського процесу" (протокол № 9 від 15.06.2005).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання французького ПСМА студентів ТС з урахуванням їхніх навчальних стилів.

Мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких задач:

1) проаналізувати сучасний стан навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення у технічних ВНЗ України, зокрема чинні підручники та навчально-методичні комплекси (НМК) з точки зору їхньої спрямованості на формування компетенції у монологічному мовленні;

2) визначити домінантні й суміжні навчальні стилі студентів ТС, проаналізувати їх вплив на використання майбутніми інженерами навчальних стратегій у процесі оволодіння ПСМА та дослідити лінгвістичні характеристики французького ПСМА;

3) визначити критерії відбору та спосіб організації мовного, мовленнєвого й позамовного матеріалу для навчання французького ПСМА, створити типологію стратегій для адаптації навчальних завдань до домінантних і активізації суміжних навчальних стилів майбутніх інженерів у процесі оволодіння ними ПСМА;

4) обґрунтувати і розробити комплекс вправ для навчання французького ПСМА та модель організації відповідного навчання;

5) експериментально перевірити ефективність розробленої методики та сформулювати методичні рекомендації щодо оволодіння професійно спрямованим монологом-аргументацією майбутніми інженерами у немовному ВНЗ.

Об’єктом дослідження обрано процес навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямами підготовки: "Комп’ютерна фізика", "Комп’ютерна інженерія", "Системна інженерія", "Програмна інженерія", "Системи технічного захисту інформації".

Предметом дослідження виступає методика навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації майбутніх інженерів з урахуванням їхніх навчальних стилів на завершальному ступені вивчення ІМ професійного спрямування в курсі бакалаврату.

Під час вирішення поставлених задач використовувались такі методи дослідження за Е.А. Штульманом [255]: науково-теоретичного рівня: критичний аналіз наукової літератури з методики, психології, лінгвістики, психолінгвістики, педагогіки з проблем дослідження, чинних програм і сучасних нормативних документів щодо навчання ІМ професійного спрямування; лінгво-методичний аналіз автентичних франкомовних зразків професійно спрямованого монологу-аргументації з метою визначення їх мовних й позамовних особливостей, та вітчизняних/зарубіжних підручників з французької мови стосовно їхньої спрямованості на формування компетенції у ММ та стратегічної компетенції у майбутніх інженерів; науково-експериментального рівня: опитування студентів для виявлення потреб та труднощів, з якими вони стикаються під час навчання ІМ та викладачів з метою визначення рівня сформованості вмінь монологічного мовлення майбутніх інжнерів та їхньої думки щодо спрямованості наявних навчально-методичних матеріалів на формування компетенції у ММ та стратегічної компетенції; опитування українських і французьких фахівців технічної галузі та викладачів спеціальних предметів для виявлення комунікативних намірів у типових професійних ситуаціях; тестування рівня сформованості навичок і вмінь монологу-аргументації, стратегічної компетенції та тестування з метою встановлення типу інтелекту й навчальних стилів студентів технічних спеціальностей; проведення експериментального навчання для визначення ефективності розробленої методики; статистична обробка результатів опитування та перевірка результатів експериментального навчання методами математичної статистики.



Наукові положення, що виносяться на захист:

1. Урахування виділених нами психо- та лінгвокогнітивних особливостей студентів технічних спеціальностей, які слугують відносно стабільними індикаторами того, як майбутні фахівці технічної галузі сприймають, оброблюють, ре/продукують інформацію в навчальній ситуації, тобто їхніх навчальних стилів, сприяє підвищенню ефективності процесу навчання професійно спрямованого монологу-аргументації.

2. Серед факторів впливу на застосування студентами навчальних стратегій – когнітивного, біографічного, ситуаційного, афективного – головними чинниками, які безпосередньо пов’язані з успішним оволодінням монологічним мовленням майбутніми інженерами, є: когнітивний (навчальні стилі студентів технічних спеціальностей) та ситуаційний (лінгвістичні особливості французького професійно спрямованого монологу-аргументації).

3. Передумовою підвищення ефективності відповідного навчання є розвиток гнучкості навчального стилю шляхом застосування студентами навчальних стратегій двох виділених нами груп, спрямованих на а) адаптацію навчальних завдань до наявних домінантних навчальних стилів майбутніх інженерів та б) активізацію суміжних навчальних стилів (резервних можливостей) студентів.

4. Високого рівня сформованості у майбутніх фахівців технічної галузі вмінь продукування французького професійно спрямованого монологу-аргументації можливо досягти за умов використання розробленого комплексу вправ з урахуванням особливостей домінантних навчальних стилів студентів за допомогою відібраних нами прямих і непрямих навчальних стратегій та стратегій побудови аргументації; поступового введення неадаптованих завдань для розвитку суміжних навчальних стилів майбутніх інженерів з підготовчого етапу відповідного навчання, що сприяє взаємопов’язаному формуванню компетенції у монологічному мовленні та стратегічної компетенції.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому: вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації студентів технічних спеціальностей з урахуванням їхніх навчальних стилів, у тому числі узагальнено теоретичні й практичні результати досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців питання компонентного складу навчальних стилів та їх зв’язку з процесом оволодіння монологом-аргументацією, проаналізовано фактори впливу на застосування майбутніми інженерами навчальних стратегій та визначено головні, які корелюють з ефективним навчанням ПСМА; удосконалено критерії відбору навчальних стратегій для реалізації відповідного навчання з визначенням та конкретизацією його етапів; набуло подальшого розвитку дослідження лінгвістичних особливостей професійно спрямованого монологу-аргументації.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці комплексу вправ для навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації студентів технічних спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" з урахуванням їхніх навчальних стилів на основі відібраного навчального матеріалу та створеної типології стратегій; впровадженні розробленої моделі організації відповідного навчання; укладанні методичних рекомендацій для викладачів французької мови професійного спрямування немовних ВНЗ щодо навчання монологу-аргументації майбутніх інженерів.

Методику навчання професійно спрямованого ПСМА студентів ТС з урахуванням їхніх навчальних стилів, практичним втіленням якої стали комплекс вправ та методичні рекомендації щодо її використання, впроваджено у навчальний процес у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (протокол № 2 від 30.09.2011), Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 19.09.2011), Запорізькому національному університеті (протокол № 3 від 29.11.2011), Одеському національному політехнічному університеті (протокол № 2 від 27.09.2011), Донецькому національному технічному університеті (протокол № 3 від 23.11.2011). Загалом у дослідженні взяло участь 392 студенти.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка