Бондарчук Тетяна Григорівна, Бондарчук Наталія Миколаївна, Якимовська Ірина Михайлівна, Романюк Галина Олексіївна уроки образотворчого мистецтва в 2 класі. 2010 рік, сторінок. В посібнику подано розробки урок



Сторінка5/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Урок 22 Прикрасимо посуд. Розпис тарелі. «Летіла зозуля з яру на долину»

Мета: Ознайомити дітей з народним глиняним посудом в Україні; із традиційним видом українського декоративно-прикладного мистецтва – петриківським розписом; закріпити поняття про ритм і симетрію; розвивати відчуття кольорової гармонії, зорово-рухової координації, уяви та фантазії при створенні декоративної композиції в крузі; удосконалювати навички роботи з фарбами; виховувати любов до творів декоративно-прикладного мистецтва.

Обладнання: Репродукції творів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, декоративні тарелі, вироби дітей, таблиці; малюнки із зображенням декоративних розписів на предметах домашнього вжитку – В.Гуз «Таріль, баклага», В.Глушко «Півень у квітках», гуаш, пензель.
Хід уроку

І.Організаційна частина.

Повідомлення теми і завдань уроку.

На минулому уроці ми прикрашали візерунком хату. А сьогодні подбаємо, аби в гарній хаті і посуд був гарний. У цьому нам допоможуть українські народні майстри, що виробляють глиняний посуд.

ІІ. Робота над темою уроку.


  1. Перегляд демонстраційного матеріалу.







  1. Вступна бесіда.

Людина завжди жила серед природи, вчилася в неї, наслідувала її і копіювала кращі зразки, які потім використовувала у повсякденному житті.

Ще з сивої давнини навчилася вона складати прості візерунки з умовних знаків-символів, якими висловлювала ставлення до навколишнього світу.

Кожен з нас щось означав. Так, пряма горизонтальна лінія означала землю, хвиляста горизонтальна – воду, вертикальна хвиляста – дощ, трикутник – гори. Сонце і місяць зображували у вигляді кола. Дерева з розлогим гіллям символізували родючість землі, а трави, квіти, кущі вважались волоссям землі. Птахи сприймалися посланцями сонця, символом щастя й родючості, тепла і світла; вони віщували настання весни, уособлювали врожай, багатство. Образ матері-землі символізувала жіноча фігура – Берегиня.

Окремі знаки символи, що їх наносили на будівлі, предмети побуту і одяг, мали охороняти, захищати житло, худобу і людей від злої сили, незрозумілих природних явищ і приносити щастя, тому й називали їх оберегами.

Прадавніми духовними захисниками українців були вишивана сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, ліжник, килим, доріжка, писанка, різні орнаменти на глиняному посуді.


  1. Демонстрування предметів декоративно-прикладного мистецтва (з коментарем вчителя)



  1. Продовження бесіди.

Прадавні українські орнаменти, які від початку були не окрасою, а магічними заклинаннями, вважалися охоронцями від злих, недобрих сил, тобто оберегами. Ці знаки наші прабабусі вишивали на сорочках, аби злі духи не заволоділи людиною, її тілом. Вишивалися вони і на довгих рушниках, що розвішувалися над вікнами та дверима житла – аби нечиста сила не проскочила до хати, малювалися на посуді – аби була в ньому здорова їжа й вода.

  1. Перегляд демонстративного матеріалу (з коментарем вчителя).





  1. Продовження бесіди.

Часто майстри декоративно-прикладного мистецтва у своїх виробах зображували зозулю. Зозуля, зозулечка, зозулечка – ненька, матінка, голубка.

Ніколи про зозулю на Україні злого не кажуть, ніколи її не уособлюють з жінкою, що кидає власних дітей. Навпаки, в нашого народу ця птаха – символ добра.

Споконвіків українські дівчата випрохували щастя у зозулі. Не так випрохували, як ворожили на долю.

Зозуле рябенька,

Пташино маленька,

Закуй мені по звичаю,

Доки жити в світі маю?

Народні прикмети кажуть: «Як зозуля закує на голий ліс, то буде нещасливий рік і на людей, і на худобу»; «Як хто вперше, почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме їх цілий рік». Коли так шанує наш народ зозулю у піснях, у своїх звичаях, то не дивно, що й на українських вишиванках, декоративних тарелях та інших виробах часто зустрічаємо зозулю, нашу долю-оберіг. Бачимо орнамент із зозулею і над весільним столом.



  1. Перегляд репродукцій творів майстрів декоративно-прикладного мистецтва (з коментарем вчителя).




  1. Словникова робота.

Візерунок – узор, який має довільну композицію.

9. Практична діяльність учителя та учнів.

В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Спочатку намалюйте коло. Намалюйте голову,тулуб і хвіст пташки. Окремо виконайте зображення пелюстки майбутніх квіток, стебла та листя. Спробуйте скористатися різними типами мазків – «гребінчиком», «зернятком», «перехідним мазком», «горішком»

ІІІ. Фізкультхвилинка.

Зозулі летіли,

На лужку зеленім сіли.

Піднялися, полетіли

І за парти тихо сіли.

10. Самостійна робота учнів.

ІV. Підсумок уроку.



Виставка та аналіз малюнків.

Урок 23 Ліплення рельєфу на тему: «Гарні квіти та метелики»

Мета: Ознайомити учнів із заглибленим рельєфом . Композиційне узгодження силуетної форми із зображуваною площиною; декору – із силуетною формою. Провести бесіду про скульптуру; ознайомити учнів з з різними видами рельєфів (горельєф, барельєф, контррельєф); формувати навички роботи з пластиліном: розмазування, розкачування, накладання, примазування; уміння використовувати стеки для вирівнювання, обрізування, загладжування; прищеплювати любов до творів образотворчого мистецтва.

Обладнання: Колекція метеликів, таблиці, малюнки, ілюстрації з різними видами метеликів, рельєфні зображення.

Хід уроку.

І.Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда про скульптуру.

На площах міст та у парках височать пам’ятники . Це – скульптури. Бачимо їх на могилах героїв, ними прикрашають парадні зали громадських будівель; на фасадах розміщують герби, рельєфи. Скульптурні статуетки є у багатьох з нас вдома. Отже, зі скульптурою ви добре знайомі і самі займалися цим мистецтвом, ліплячи фігурки з пластиліну. Слово «скульптура» придумали стародавні римляни і означає воно «вирізання», «висікання». Скульптура буває портретною ( портрети історичних діячів або історичні композиції), побутовою (побутові сцени), анімалістичною (коли зображують тварин). Ще скульптуру поділяють на круглу, коли вона об’ємна і її можна обійти і роздивитися з усіх боків, та рельєфну - скульптуру на площині, що лише частково виступає над поверхнею. Пригадайте, як називається вид рельєфу, в якому зображення виступає з площини на половину свого об’єму ?



(Барельєф.)

Як називається вид рельєфу, в якому зображення виступає більше, ніж на половину свого об’єму, майже подібний до круглої скульптури? (Горельєф).

Як називається вид рельєфу, в якому на площині вирізано контури предмета? (Котррельєф).

2.Перегляд ілюстрації із зображенням різних видів скульптур (за вибором вчителя).



ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV. Робота над темою уроку.



1. Декламування вірша А.Костецького «Метелик».

Метелика ловити я не хочу:

він – квітка неба,

хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку,

гілку чи травинку

я не ображу:

це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

що світиться довірою до всіх.

2. Прослуховування казки Устини Золотоустової «Метелик»


Метелик

Кожна квітка любить метелика. І бажає дати йому барви свої пелюсток. Але спочатку квіти не мали кольорів. І одна добра фея, чарівна Кольорівна, вирішила наділити кожну квітку своїм кольором. Одна квіточка забажала мати жовтий колір як сонце. Царівна послала ельфиків до сонця позичити жовтої фарби, і тепер метелик у цієї квітки жовтий.

Друга квіточка мріяла стати синьою-синьою, наче морська хвиля.

Два дельфіни, що бавились у морі неподалік піщаного берега, бризнули на квітчасті пелюстки синьої фарби. І отримав її метелик на крильця крапельки морської води.

Інша квіточка забажала фіолетової фарби, і Королівна послала двох жайворів до царства фіолетових хмар. Який же метелик… красивий! А скромна, ледь помітна квіточка схилила голову і сказала: - Я так давно мріяла про білий колір. І два снігурі полетіли до Снігової королеви за цим чудовим кольором. Метелика - білосніжку можна побачити вже з ранньої весни!

От уже ніби всі квіти і метелики отримали свої кольори, але почувся тихенький плач.



  • Хто це плаче? – здивувались усі.

І тут на гілочці побачили маленького метелика, який ніяк не міг вибрати собі квіточки, бо хотів стати гарнішим за всіх інших.

- Хто хоче подарувати цьому метеликові краплину своєї барви? – запитала царівна Кольорівна. І всі по черзі підлітали до малого і струшували крапельки фарб зі своїх крилець.

Маленький метелик засвітився, наче казковий ельф, барвами веселки, А як виріс, став чарівним принцом квітів!


  1. Перегляд демонстраційного матеріалу ( з коментарем вчителя).




  1. Поетапне виконання роботи вчителем і учнями.

Як ви вже здогадались, сьогодні героями нашої композиції стануть квіти і метелики. Вони мають бути декоративними, тобто незвичайними, чарівними,

казковими.





Працювати будемо у техніці «рельєф». У вас повинні бути заздалегідь підготовлені квадратні або прямокутні картонні основи, вкриті тонким шаром пластиліну.

Перед початком роботи подумайте про те, як розмістити зображення на картоні так, щоб зверху, знизу чи з боків не залишилось вільного місця. Як це зробити? Квітку разом із листочком можна уявити собі по – різному – видовженою вгору чи вшир або однаковою за висотою та шириною, тому картонну основу для неї можна взяти будь-яку. Не забувайте, що біля квітки необхідно розмістити ще й метелика. Поміркуйте, як композиційно все це розташувати на картонці.

Далі послідовність роботи буде такою. Ви вже уявили собі свою квітку та метелика ( і саме на своїй картонці) – намалюйте це легеньким подряпуванням по шару пластиліну будь-яким загостреним предметом

( кінцем стека, цвяхом, стержнем від кулькової ручки, олівцем тощо).

По назначених лініях викладіть пластиліновий джгутик. Обмежені джгутиком поверхні заповніть пластиліном. Таким чином ми отримаємо рельєфні, тобто випуклі, силуетні зображення. Спробуйте рельєф зробити дещо вищим, випуклішим (це робиться накладанням зверху шматочків матеріалу та його примазуванням).

Опуклі форми метелика та квітки можна оздобити і заглибленим рельєфом. Що це таке? Згадайте, як ви залишаєте сліди, коли йдете по мокрому піску чи землі. Або уявіть, що ви натиснули на вогку глину чи сніг долонею. А тепер тільки від вашої фантазії залежить, яку дивовижну квітку чи метелика ви зробите у рельєфі та якими різноманітними і цікавими будуть їхні рельєфні оздоблення.

V. Фізкультхвилинка.

Всі піднесли руки – раз! Раз – присіли, два – піднялись.

На носках стоїть весь клас. Хай мужніє наше тіло.

Два – стали рівно, руки вниз. Хто старався присідати,

На сусіда подивись. Може вже відпочивати.

VІ. Підсумок уроку.


  1. Перегляд і демонстрування дитячих робіт.

  2. Прибирання робочих місць.

Урок 24 Знайомство з народними традиціями писанкарства. Малювання писанок.

Мета: Розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня; вчити дітей розписувати писанки, прикрашати їх декоративним розписом; організовувати конкурс на найкращу композицію писанок великодніх свят; закріплювати навички роботи з різними художніми матеріалами; виховувати старанність, акуратність; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розумінню народно-прикладного мистецтва.

Обладнання: Писанки, крашанки, мальованки, дряпанки, малюнки, ілюстрації, зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, яєчні шкарлупки, фарби, писанки, віск (парафін), ножиці, клей.
Хід уроку.

І.Організація класу. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІІ. Робота над темою уроку.

1. Декламування вірша вчителем.

Гарна писанка у мене –

мабуть кращої нема!...

змалювала дрібно квіти,

вісім хрестиків малих,

і дрібнесеньку ялинку,

й поясочок поміж них…

Я ту писанку для себе,

для зразочка залишу,

а для мами і для тата

дві ще кращих напишу.



(К.Перелісна)

2. Вступна бесіда.

З давніх - давен люди святкують Великдень – Пасху. Це – день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах у церквах та в оселях. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Пасху дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи:

«Христос воскрес!» Діти відповідають: «Воістину воскрес!»

Сьогодні, діти, ми з вами відкриємо для себе красу наших писанок, ознайомимось із великоднім звичаями.

3. Літературна композиція.



(Клас прикрашено вишивками. На стіні – ікона. За столом сидять діти спостерігають за роботою бабусі, яка розписує писанки. На столі горить свічка, у мисці лежать писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.)

Бабуся. Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про великодній звичай.

Хлопчик. А ми вже здогадались. Адже перед Великоднем татусь побілив хату, матуся прикрасила оселю вишитими рушниками, а ми прибрали подвір’я.

Бабуся. Так, коли вже скрізь був порядок, настав час для писанок.

Бо що то за свято Великоднє без писанок.



Дівчинка. Бабусю, які чудові писаночки виходять у вас, зовсім не схожі одна на одну!

Хлопчик. Бабусю, чуєте, бабуню, а що це у вас за квіточка намалювалася?

Бабуся. То, Іванку, не квіточка. То – знак сонечка золотого.

Івасик.(Розглядає писанку). То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Орнаменти писанок пов’язані з місцевостю. Зірки, хрести сонця, що ними щедро оздоблюють писанки, символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, ружі; зірку – у вигляді променів воду – у формі хвиль.

Розкажу вам, внучатка, як розписували писанки в нашому краї. Найчастіше це робили жінки. Кожне яйце мили вони у трав’яній фарбі, яку називали галункою. Розмальовували яйце колосками, щоб нива щедрою була; пташками, щоб з весни до осені щебетали та серце людей звеселяли; квітами, щоб скрізь гарно було; малювали сонечко красне, щоб світило ясно.



Хлопчик. А я знаю, що не всі яйця годяться для писанок. Вони повинні бути чистими, білими, без жодних цяточок і плям. Їх старанно вимивають у холодній воді, а потім кладуть у тепле місце, щоб висохли й зігрілися, бо до теплого яйця віск краще пристає. Де нанесено віск, там фарба не візьметься. Розмальовування треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Потім яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск. Писанка готова.

Дівчинка. А я розкажу вірш про писанку.
Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички,

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

Писанка

Розмалюю писанку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю.

Різьблену сопілочку намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко – щебетати,

А гривастий кониченько – танцювати.

(Д.Чередниченко)

Хлопчик. Я також знаю гарний віршик про Великодні свята.

Може б, мамо, ви нам з ласки

Та дали святої паски,

Що красили для діток?

Постривайте: свято в мене

Буде завтра посвячене;

Завтра янголи з небес

Скажуть вам «Христос воскрес!»

І вже час той недалечко,

Що покотиться яєчко

Й ви погонитесь за ним,

І червоним, і ясним. –

Позаснули хлопченята,

Кличуть голосно з небес:

«Годі спать: Христос воскрес!»

(Я.Щоголів).

Бабуся. А хочете, я вам розповім казочку про писанку?

Діти. Так, так, хутчій!

Бабуся. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.

- Мамо, он яєчко по стежці котиться, - сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір? – Біле, як сніг, - сказала квочка. – А сніг який, - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили. – Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. – Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати.

Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.

Курчатка у веселки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком – і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчині Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:



  • Христос воскрес!

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ Христового Воскресіння, її освячують в церкві разом із Паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в усьому світі.

А прикотилася до нас писанка із сивої давнини. Для наших пращурів яйце було символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності.

Дотепер вважається, що писанка приносить щастя.

Ще одна легенда говорить, що після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб проповідувати Євангіліє. У Римі вона стала перед імператором Тиберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: «Христос воскрес!» Так вона почала свою проповідь.

Вчені вважають, що історія походження писанки сягає далекого минулого українського народу і з’явилось це мистецтво ще за часів язичництва як атрибут народних обрядів, пов’язаних із пробудженням землі весною.

4. Перегляд демонстраційного матеріалу. (З коментарем вчителя)



5. Словникова робота.

Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви:

«писанки» - коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка;

Писанки – мистецькі розписані пасхальні яйця – належать до найкращих зразків українського народного мистецтва.

Писанки - це техніка воскового розпису трубочкою. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії різної товщини, створювати різні орнаменти, зображення. Сферу яйця спочатку поділяють «меридіанами» та «паралелями» на окремі симетричні сектори, в яких створюють якийсь візерунок, що повторюється.

«дряпанки» - коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок;

Техніка дряпанки полягає в нанесенні візерунка гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір.



«мальованки» - яйця, розмальовані пензлем довільно, від руки;

Мальованки виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи.

«крашанки» - (галунки) – яйця, пофарбовані одним кольором.

Крашанка – техніка накрапування на шкаралупу яйця розплавленого воску, коли віск охолоне, яйце фарбують. Віск із пофарбованого яйця видаляють.

Кольорам крашанок надавали великого значення, оскільки кожний колір щось символізував. Так, червоний означав радість життя, любов; жовтий – колір сонця, зірок – означав тепло, врожай; зелений – воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; блакитний – символізував небо, здоров’я.

6. Бесіда про техніку безпеки.

7. Практична діяльність учнів.

Ще раз роздивіться зразки візерунків на писанках та поміркуйте над тим, як вони розташовані та як узгоджуються з овальною формою яйця.

Придумайте свій візерунок і, коли фарба висохне, продряпайте його на яєчку – цвяхом або сухим стержнем з кулькової ручки.




Готову писанку можна вирізати. В кінці уроку всі писанки ми наклеїмо на один великий аркуш. Вийде святкова композиція. А вдома спробуйте зробити крашанку, обкладену рослинами.

Для цього яйця обкладіть натуральним листям (петрушка, деревій, листочки з квітів, що ростуть у вазонах), тимчасово закріпіть їх ниткою або марлею, опустіть у відвар з цибулиння чи інший барвник і проваріть 5 – 10 хвилин. Ложкою витягніть яйце, висушіть, зніміть нитку і листочки. Ви отримаєте світлий відбиток рослини на шкарлупі. Нехай батьки допоможуть вам у роботі.


ІІІ. Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири - Як торкнетеся підлоги.

Всі підняли руки вгору. Раз, два, три, чотири –

П’ять, шість, сім, вісім - Всім треба знову прямо встати.

Всі схилилися додолу. П’ять, шість, сім, вісім –

Не згинайте, діти, ноги, Можемо спочатку починати.


ІV. Підсумок уроку.

1. Декламування вірша В.Костів «Писанка».

Ось була я білою, як стіна,

А зробилась розцвілою, як весна.

Всі дали всього потрошку:

Бджілка – дрібку воску,

Галка – дрібку воску,

Галка – кінчик вушка,

Щоб чим тонша смужка.

Свічечка – пломінчик,

Сонечко – промінчик,

Цибулина – гарну

Золотисту барву. Небо – барву лену,

А трава – зелену.

Всю ж мене списали

Пальчики Оксани…

Потім освятило…

Просяне кропило…

І усім я щиро дякую за це,

Не забуду й курку,

Що знесла яйце.
2. Перегляд і демонстрування дитячих робіт.

3. Бесіда.

- Якій події присвячено виготовлення писанок?

- Які ще види декорування яєць ви знаєте?

- Чим відрізняється мальованка від крашанки?

- Що символізують кольори крашанок?

- Чи сподобалась вам робота?

Писанка – це дивосвіт.

Цю красу шанує світ.

З року в рік і крізь віки

Всіх чарують писанки.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка