Бородаєв денис Владиславович



Скачати 356.26 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір356.26 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ



БОРОДАЄВ Денис Владиславович


УДК 7.01:681.3



ВЕБ-САЙТ ЯК ОБ’ЄКТ

ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

05.01.03 — технічна естетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Харків — 2004

Дисертацією є рукопис
Роботу виконано у Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник:


кандидат мистецтвознавства, професор,

член-кореспондент Академії мистецтв України



Даниленко Віктор Якович

Харківська державна академія дизайну і мистецтв,

ректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв

Офіційні опоненти:


доктор мистецтвознавства, професор

Боднар Олег Ярославович

Львівська академія мистецтв,

професор кафедри проектування інтер’єрів


кандидат мистецтвознавства, доцент

Сбітнєва Надія Федорівна

Харківська державна академія дизайну і мистецтв,

доцент кафедри графічного дизайну

Провідна установа:


Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, кафедра теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв Міністерства культури і мистецтв України, м. Київ

Захист відбудеться “06” жовтня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради


К 64.109.01 у Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою:

61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.

Автореферат розісланий “06” вересня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства Омельченко О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Темою даної роботи є розгляд питань, пов’язаних із дизайном інформаційного простору інтернет. Актуальність цієї теми зумовлена високими темпами розвитку всесвітньої комп’ютерної мережі інтернет. У повсякденне життя активно увійшла принципово нова — у контексті сучасної історії — технологія; традиційна друкована культура інтегрується з електронними засобами інтернету. У наш побут увійшли поняття: інтернет-видання, інтернет-проект, електронний офіс, інтернет-конференція в режимі реального часу тощо. З’являються інтернет-магазини, інтернет-аукціони. Набуває розвитку інтернет-комерція і пов’язані з нею продаж та купівля цілком матеріальних товарів через електронні платежі. У вищих навчальних закладах викладаються дисципліни з інтернет-дизайну та інтернет-маркетингу. Дистан­цій­не навчання через інтернет, яке вже стало нормою в країнах Західної Європи та США, активно входить до наших українських реалій. Постійно вдосконалюване програмне забез­печення дає можливість створювати інтернет-сто­рінки, все більш насичені графічними зображеннями та інтерактивним змістом.

Інтернет — це сукупність окремих документів, об’єднаних у електронній мережі через посилання. Саме ці документи (сторінки) відкриваються кори­сту­вачу електронної мережі інтернет. Численні питання, які стосуються підготовки відповідних фахівців, дизайн-рішень і оформлення веб-сторінок, відмінності веб-дизайну від інших видів графічного дизайну (в першу чергу дизайну інформаційних видань) регулярно озвучуються у ЗМІ та у професійних колах.

У сучасному мобільному світі дизайн в інтернеті, або веб-дизайн, стає одним з напрямків у графічному дизайні і через технологічну універсалізацію його результатів часто виходить за межі професійного продукту. Тож для досягнення професійної якості при створенні об’єктів веб-дизайну і розробці оціночних критеріїв для сприйняття “підготовленим” споживачем потрібна певна теоретична база, яка постулює веб-дизайн в якості об’єкта діяльності професіоналів у галузі візуального дизайну.

Актуальність обраної теми полягає також у технології розвитку інтернету, яка суттєво випереджає теоретичну думку, пов’язану власне з художньою стороною справи. Питання естетики, загальної художньої культури і графічної мови, як і в цілому мистецтвознавче осмислення творчих процесів роботи у веб-дизайні, та, зокрема, створення веб-сайтів, потребують систематичної наукової бази. До теми веб-дизайну звертаються конгреси і конференції графіків-дизайнерів, асоціації рекламістів, у тому числі Міжнародна Рада Асоціацій Графічного Дизайну — Ікограда (Icograda) кінця 1990-х — початку 2000-х років.

Той невеликий час, упродовж якого з’явився і розвивається веб-дизайн, дозволяє говорити про загальносвітові тенденції у веб-дизайні. Разом з тим спостерігається знеособлення таких традиційних для багатьох культур понять, як “національне”, “етнічне”. У цьому також виявляється феномен глобалізації, який, з одного боку, універсалізує продукцію та комунікацію, а з іншого — ніве­лює історико-культурну своєрідність світу. У цьому розумінні пошук зв’язку між напрацьованою метамовою веб-дизайну та його національною і худож­ньою самобутністю стає одним із найбільш суттєвих завдань професійного веб-дизайнера.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене в межах держбюджетної науково-дослідної роботи за темою “Дослідження інформаційних складових та обґрунтування і розробка інформаційного забезпечення навчального процесу за спеціальністю “Дизайн” (Державний реєстраційний № 0100V000341). Особливою умовою для проведення науково-дослідної роботи була Постанова Кабінету Міністрів від 20 січня 1997 р. № 37 “Про першочергові заходи розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їхніх досягнень у промисловому комплексі, об’єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер”.

Мета роботи: позиціонування веб-сайту як об’єкта нового напрямку в графічному дизайні — веб-дизайні.

Відповідно до вказаної мети поставлені завдання дослідження:



  • визначити ступінь і якість наукового осмислення веб-дизайну;

  • визначити веб-сайт як об’єкт інформаційних та візуальних комунікацій з урахуванням специфіки середовища інтернет; розглянути загальні принципи та прийоми створення веб-сайту, його морфологічну структуру;

  • визначити роль інформаційного проектування в контексті завдань веб-дизайну;

  • дати визначення веб-дизайну як галузі графічного дизайну; розглянути веб-сайт з позицій естетичних властивостей візуальних комунікацій та специфіки графічного дизайну;

  • простежити зв’язок веб-дизайну з традицією друкованих видань; висвітлити взаємовплив графічного дизайну і веб-дизайну.

  • виявити основні стилістичні напрямки у сучасній практиці веб-дизайну.

Об’єкт дослідження: веб-дизайн як напрямок графічного дизайну.

Предмет дослідження: сучасна практика створення веб-сайтів.

Хронологічні та територіальні межі дослідження. Хронологічні межі до­слідження встановлюються з часу появи першого графічного броузера (про­грами для перегляду веб-сторінок) у 1991 р. до теперішнього часу. Тери­то­рі­аль­ні межі дослідження пов’язані з регіонами найбільш інтенсивного вико­рис­тан­ня інтернету, в першу чергу США, країн Західної Європи, України та Росії.

Методи дослідження. Для досягнення поставленого завдання вико­рис­то­вувався системний підхід у вивченні різноманітних матеріалів. Об’єкт дослід­ження розглядався в контексті історико-культурних процесів та технологічних умов, що впливали на його формування. При цьому використо­вувався комплексно-аналітичний підхід. Для виявлення загальних і специ­фічних рис веб-дизайну в контексті графічного дизайну використо­вував­ся порівняльний аналіз. Вивчена література була розглянута з критичних позицій. Класифікація бібліогра­­ф­іч­них джерел проведена за принципом відбору першоджерел від вторинних цитувань і систематизована з урахуванням прямого та посеред­нього відно­шення до предмета дослідження. При цьому використовувався текстологічний аналіз. Приклади веб-сайтів класифікувалися в контексті основних напрямків веб-дизайну. Їх мистецтвознавчий аналіз проводився з урахуванням особли­востей інформа­цій­них та візуальних форматів комунікацій і синтаксичної структури.

Отримані результати порівнювалися з найбільш близькими за своєю струк­турою об’єктами графічного дизайну — друкованими виданнями (журна­ли, газети, книги).



Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступних положеннях і результатах:

  • дана робота є першим в Україні комплексним дослідженням веб-дизай­ну як одного з нових напрямків у графічному дизайні на межі XX — ХХІ століть;

  • вперше розглянуті ключові принципи веб-дизайну в контексті пробле­матики і завдань графічного дизайну;

  • систематизовано процес створення веб-сайту як сукупності інформації, технології та образної мови;

  • вперше проведено порівняльний аналіз друкованих видань (мате­ріальних) та веб-сайтів (віртуальних форм графічного дизайну);

  • сформульовані чіткі горизонтальні та вертикальні зв’язки в низці визначень: графічний дизайн — веб-дизайн; інтернет — веб-сайт — веб-сторінка; друковані видання — інтернет-видання.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона дає цілісне, науково обґрунтоване уявлення про веб-дизайн як про один з нових напрямків сучасного графічного дизайну.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів для оцінки функціональних, художніх, естетичних вимог, яким має відповідати веб-сайт як об’єкт графічного дизайну; у вузівській практиці при читанні спецкурсів з графічного дизайну та проектування; у професійній практичній діяльності дизайнерів, котрі проектують веб-сайти.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертації отримані автором особисто. Результати дослідження знайшли своє застосування і практичну реалізацію в роботі автора по створенню веб-сайтів, консультативній та кураторській роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені на науково-методичних, міжнародних наукових і нау­ко­во-практичних конференціях: на щорічних наукових конференціях ХДАДМ і звітах кафедри дизайну ХДАДМ; міжнародному творчому симпозіумі, який проходив у рамках Харківського міжнародного триєнале графіки і плаката “4-й БЛОК” (Харків, 28 — 29 квітня 1997 р.); у стендовій доповіді на всеукраїнській конференції “Розвиток інтернет-індустрії в Україні” (Київ, 6 червня 2003 р.); у тезах всеукраїнської наукової конференції “Дизайн-освіта — 2004: теорія, практика та перспективи розвитку” (Харків, ХДАДМ, 22 — 23 квітня 2004 р.).

Положення, викладені у дисертації, були використані при розробці навчальних програм курсів “Комп’ютерна технологія” (для студентів IV — V кур­сів відділення “Графічний дизайн” у 2002 — 2003 та 2003 — 2004 н.рр.), “Анімаційні технології та матеріали” (для студентів IV курсу спеціалізації “Комп’ютерний дизайн” у 2003 — 2004 н.рр.).

Результати дисертації були впроваджені в таких проектах:


  • веб-сайт музею-галереї “4-й БЛОК”. — Харків, 1997 р. (у межах ди­плом­­ної роботи в Харківському державному художньо-промисловому інституті);

  • “домашня” сторінка (home-page) веб-сайту ЗАТ “Бліц-Інформ”. — Київ, 1999 р. — http://www.blitz.com.ua. (Зокрема: розробка макета “домашньої” сторінки та системи навігації);

  • веб-сайт АКБ “Старокиївський”. — Київ, 2000 р. — http://oldbanck.com (розроблена інформаційна структура банківського веб-сайту, створений наскрізний дизайн веб-сайту на рівні шаблонів сторінок вторинної та третинної навігації, “домашньої” сторінки; розроблена система графічних елементів навігації веб-сайту (кнопки, заголовки, піктограми), а також рекламні анімаційні банери. Крім того автором були сформульовані основні рекомендації з графічного оформлення при подальшому розширенні веб-сайту);

  • веб-сайт “Комекс-брок”. — Київ, 2002 р. — http://www.comex.kiev.ua. (автором розроблений дизайн “домашньої” сторінки, графічні шаблони для оформлення всього веб-сайту, а також серія рекламних анімаційних банерів);

  • персональний веб-сайт. — Київ, 2002 — 2003 рр. — http://www.demar.com.ua. (Розробка ідеї, інформаційного наповнення, створення інформаційної структури, графічних елементів і шаблонів сторінок, безпосе­ред­нє технологічне впровадження всього веб-сайту на рівні HTML-програмування, з елемен­тами Jawa Script, передпускове тестування, наступний редизайн окремих елементів і сторінок);

  • консультаційна робота у Спілці рекламістів України (Київ) та у Всеукраїнській громадській організації “Козацька територіальна оборона” (Київ).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені у шести наукових публікаціях (три — у спеціальних виданнях, затверджених ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Мета та завдання, зміст, об’єкт та предмет дисертації визначили її структуру. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, об’єднаних загальною темою, логічною та смисловою побудовою, наявністю висновків, загальних висновків дисертації, переліку використаних джерел (236 позицій, з яких 118 становлять друковані джерела, 118 — інтернет-публікації), додатків, які складаються із словника (125 позицій) та альбому ілюстрацій (109 ілюстрацій). Обсяг основної частини дисертації складає 161 сторінку, повний обсяг дисертації з додатками — 226 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і межі дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ дисертації “Наукові розробки у галузі веб-дизайну. Методологія та структура дослідження” містить аналіз фахової літератури та джерел, висвітлює методологічні засади, стратегію та логіку побудови представленої роботи.

У першому підрозділі Веб-сайт в історіографії графічного дизайну” окреслені головні напрямки розвитку досліджень у галузі веб-дизайну, визначені питання, що потребують наукової розробки.

Аналіз публікацій в контексті обраної теми виявив суттєву розбіжність між теорією та практикою веб-дизайну. У сучасному науковому обізі переважають праці, присвячені загальнотеоретичним питанням: фундамен­тальні дослідження В. Глазичева, В. Даниленка, В. Ляхова, В. Плишевського, В. Рунге, В. Сеньковського, С. Сєрова, Є. Черневич висвітлюють динаміку змін у дослідженнях дизайн-процесу та становлять теоретичну базу запропонованої дисертаційної роботи. Крім того, обраний ракурс вивчення теми потребує звернення і до розвідок у галузі традиційних видів графічного дизайну, теорії типографіки, мистецтва книги, культурології. Серед них особливо слід відзначити ґрунтовну працю О. Шликової “Соціокультурна природа мульти­медіа”. Твердження авторки про те, що мультимедіа є не стільки продуктом “технологічної революції”, скільки цифровим уособленням ідей, які були присутні у різних видах мистецтва протягом тисячоліть, спонукає до уточнень головних векторів вивчення обраної проблеми. Тобто, аналізуючи сучасну практику створення веб-сайтів, слід враховувати й попередній колективний досвід презентації та сприйняття інформації.

Дослідження М. Філіпова “Компьютерные способы визу­альной комму­никации в современном графическом дизайне” спрямоване на висвітлення мистецтвознавчих аспектів виникнення та розвитку скрін-дизайну, його аксіологічне визначення як частки візуальної культури. Л. Пахо­мова у роботі “Формирование оперативного графического языка растрових дисплеев спосо­бами дизайна” розглядає проблеми, методи та правила формування системи оперативної графічної мови растрових дисплеїв.

Праця Д. Віна “Искусство веб-дизайна” за своєю структурою найбільш актуальна в контексті дослідження, оскільки в ній просте­жу­ється ідея системного підходу до вивчення веб-дизайну у зв’язку з розвитком інтернет-технологій, наводяться паралелі між веб-дизайном та дизайном друкованих видань. Однак найбільшу увагу автор зосереджує на практичному використанні дизайн-рішень та осмисленні веб-дизайну як феномену інтернету, а не як нового виду графічного дизайну.

Теж саме стосується і монографії російського веб-дизайнера Д. Кірса­нова “Веб-дизайн: книга Дмитрия Кирсанова”. Спрямованість на вирішення практичних завдань та водночас відсутність наукової бази дозволяють розглядати вказану працю швидше як корисний посібник для дизайнерів-початківців, ніж завершене наукове дослідження.

Специфіка предметної діяльності веб-дизайнерів певною мірою зумовила й той факт, що більшість статей, причетних до теми дисертаційного, розташована в інтернет-виданнях. Серед них слід відзначити статті провідних теоретиків веб-дизайну (Д. Зельдман, Дж. Дж. Гарретт, Д. Ол­сопп та ін.), інформаційної архітектури (Д. Міллер, Дж. Родес), фахівців у галузі тестування веб-сайтів з точки зору зручності користування (Дж. Калбах, Я. Нільсен, Дж. Родес та ін.), дизайнерів-практиків США та країн Західної Європи. Вказані статті відбивають стан розвитку дизайну в інтернеті, дозволяють скласти уявлення про новітні методи та технології створення веб-сайтів.

У підсумках першого підрозділу зазначається, що на сучасному етапі вивчення проблем дизайну веб-сайтів достатньо широко розглянуті питання зручності використання веб-сайтів, інформаційного проектування у веб-дизайні, технології оформлення та створення веб-сайтів. Проте мистецтвознавча проблематика і по сьогодні залишається за межами сучасних наукових досліджень.



У другому підрозділі дисертації “Методологічні принципи та стратегія дослідження” визначено послідовність етапів наукового пошуку, сформу­льовано робочу концепцію, обґрунтовано доцільність застосування системно-структурної методології, що дозволяє комплексно розглянути предмет дослідження. Його специфіка зумовила використання методів та прийомів образно-стилістичного, порівняльного, текстологічного, семіотичного аналізу.

У загальнотеоретичному осмисленні проблем, порушених у дисертації, автор спирався на концептуальні дослідження українських та зарубіжних вчених, у першу чергу, О. Боднара, В. Даниленка, С. Даніеля, С. Хан-Маго­ме­до­ва, В. Гла­зичева.



Другий розділ “Інтерактивний інформаційний простір” складається з трьох підрозділів, де систематизовані загальні відомості щодо предмета дослідження та його специфіки.

У першому підрозділі “Веб-сайт як інформаційна структура інтернету. Принципи просторової навігації” даються визначення веб-сайту у його зв’язку з апаратно-програмними технологіями та інтернет-середовищем. Веб-сайт роз­гля­­дається як основний модуль інформаційного середовища інтернет. Автором відзначені певні розбіжності у трактуванні таких понять, як: веб-сайт — веб-сторінка, інтернет — “всесвітнє павутиння”. Шляхом порівняльного аналізу було визначено найбільш науково коректні варіанти трактування зазначених термінів за двома категоріями: як технологічного та як соціального явища.

За результатами проведеного порівняльного аналізу було визначено, що веб-сайт, який складається з веб-сторінок, є головною складовою інформацій­ної структури інтернету. У той час сам інтернет є інформаційним простором з навігаційною системою, де користувач пересувається за допомогою активізації гіперпосилань.

Засоби пошуку інформації в інтернеті певною мірою можна порівняти з аналогічними процесами у реальному світі. При навігації по інтернету користувачі стикаються з труднощами визначення свого місцезнаходження та можливостями вибору, що надаються навігаційними системами різноманітних веб-сайтів.

У другому підрозділі дисертації “Класифікація веб-сайтів” викладені результати систематизації даних із сучасної дизайн-практики. Автором проведений аналіз класифікацій веб-сайтів за типовими ознаками та системами побудування, розглянута морфологічна структура веб-сторінок як базових складових веб-сайту. На підставі порівняльного аналізу різноманітних версій класифікацій веб-сайтів можна стверджувати, що сьогодні чіткої класифікації веб-сайтів за типовими ознаками не існує. Для створення класифікацій веб-сайтів можливо застосувати такі схеми: обсяг веб-сайту, характер інформації, функціональний профіль, профіль користувачів, широта аудиторії, частота оновлення, ступінь інтеграції з іншими ресурсами інтернету, юридичний статус, ступінь захисту, технологія створення структурних елементів, стильове рішення та ін.

При розробці структури та наскрізного дизайну веб-сайту подібна класифікація могла б вплинути як на вибір графічного рішення, так і на інформаційну структуру в цілому. Саме тому у практичній діяльності доцільно скористатися більш узагальненою класифікацією, яка враховує специфічні особливості веб-сайту: інформаційне наповнення, графічний та ілюстративний матеріал, ступінь інтеграції з іншими технологіями тощо. Така узагальнена класифікація могла б виглядати так: персональні веб-сайти та сторінки, рекламні та іміджеві, веб-сайти організацій та підприємств (корпоративні). інформаційні (тематично або іншим засобом обмежені веб-сайти, розраховані на певну аудиторію), розважальні, пошукові (каталогізатори) веб-сайти та портали.



У третьому підрозділі “Морфологічна структура веб-сайту” аналізуються принципи побудови веб-сайтів. Дослідження показало, що всі веб-сайти у своїй основі мають подібну структуру. Їх базова морфологічна структура складається з головної сторінки (“домашня”, home-page); сторінки або розділу першого рівня (зазвичай посилання на них містяться на навіга­ційній панелі домашньої сторінки, присутні на всіх сторінках та відносяться до так званої глобальної навігації); сторінки другого та подальших рівнів, які розширюють або доповнюють інформацію основних розділів та за реле­вантністю підпорядковуються сторінкам попереднього рівня.

Узагальнюючи результати досліджень С. Круга, М. Ван Валі, Я. Ніль­сена, Д. Віна, можна визначити основні елементи, без яких неможлива побудова веб-сторінок. До них слід віднести: логотип, елементи навігації, засоби пошуку, вибір мови, заставка, інформаційне поле.



Третій розділ “Інформаційне проектування у веб-дизайні” складається з трьох підрозділів та висвітлює особливості процесу створення веб-сайту.

У першому підрозділі “Веб-дизайн та його концептуальна модель” констатується розбіжність у тлумаченнях веб-дизайну. На засадах порівняль­ного аналізу існуючих визначень веб-дизайну автором пропонується форму­лювання веб-дизайну як виду графічного дизайну, спрямованого на розробку та оформлення об’єктів інформаційного середовища інтернет для забезпечення їх високих споживчих та естетичних якостей.

Оскільки веб-дизайн є одним з видів графічного дизайну, то йому прита­ман­ні якості та цілі, характерні для графічного дизайну в цілому. Метою веб-дизайну є візуалізація інформації, призначеної для масового розповсюдження (через мережу інтернет), а також створення для неї графічних елементів.

В контексті обраного напрямку дослідження розглядається концепту­аль­на модель веб-дизайну, запропонована Д. Віном, у порівнянні з моделлю іде­аль­ного процесу створення книги В. Ляхова. Результати порів­няль­ного аналізу свідчать про близькість схем технологічного процесу обох видів діяльності. Так, діяльність по створенню книг можна розділити на три основних етапи: художнє конструювання, книжкова графіка, друкарське мистецтво. Художнє конструювання передбачає проектування та організацію книги, книжкова графіка — оформлення та ілюстрування, а друкарське мистецтво — друкарське виконання книги.

Діяльність по створенню веб-сайту також складається з трьох основних етапів: інформаційне проектування, візуальне оформлення і програмування, де інформаційне проектування передбачає проектування веб-сайту та організацію інформації у найбільш зручній для користувача формі, візуальне оформлення — графічне оформлення та ілюстрування, а програмування — програмне впровадження всього веб-сайту.

Таким чином, процес створення книги (як і будь-якого друкованого видання) та процес створення веб-сайту мають подібну послідовність, де основними етапами діяльності є: інформаційне проектування, візуальне оформлення, технологічне рішення (у випадку веб-дизайну — програмування).

У другому підрозділі “Веб-сайт як об’єкт інформаційного дизайну” висвітлюється роль інформаційного проектування в дизайні веб-сайтів. Оскільки сфера інформаційного проектування відносно нова і знаходиться у стадії розвитку, виникає проблема визначення цього поняття. Проведений аналіз наукової літератури, присвяченої інформаційному проектуванню, дозволяє констатувати, що інформаційному проектуванню синонімічні: інфор­ма­ційна архітектура та архітектура інформації. Д. Міллер визначає інформаційне проектування як “процес організації змісту та його презентації у найбільш зручній для цільової аудиторії вузла (веб-сайту) формі”. У такий же спосіб визначає інформаційне проектування В. Мержевич: “Інформаційне проектування є розробкою зрозумілої і чіткої внутрішньої організації змісту веб-сайту для того, щоб користувачі могли легко знайти потрібну їм інформацію”.

Узагальнюючи викладене, можна констатувати, що попри розмаїття визначень інформаційного проектування, дослідниками підкреслюється головна його функція: зробити веб-сайт зручним у користуванні. Чіткі принципи навігації по веб-сайту забезпечують можливість швидко з’ясувати розташування відомостей та можливостей, закладених у веб-сайті.

У третьому підрозділі “Інформаційна структура веб-сайту” проведена типізація проектування інформаційних структур.

Структурування інформації при створенні веб-сайту є одним з ключових аспектів роботи, від якого залежить зручність використання, можливий розвиток веб-сайту і його дизайн. Оскільки кожна сторінка пов’язана з іншими через гіперпосилання, можна припустити, що такі зв’язки мають в основі певні моделі, що складалися у процесі еволюції інтернету та можуть бути представленими у вигляді так званих блок-схем. Ключовими при створенні вказаних блок-схем є терміни “таксономія” та “ієрархія”.

Було виділено кілька основних, найбільш поширених типів блок-схем: послідовна (лінійна), матрична (решітчаста), мережева (павутинна), ієрархічна. Далі були визначені методи та засоби інформаційного проектування.

Четвертий розділ роботи “Веб-сайт — друковані видання: інфор­ма­ція в альтернативному поданні” складається з двох підрозділів, в яких з’ясовуються загальні принципи веб-дизайну та дизайну друкованих видань.

У першому підрозділі “Веб-дизайн і традиції друкованих видань: спіль­ність і розбіжності” на прикладі організації тексту та використання засобів вираз­ності шрифту визначається спадкоємність веб-дизайном досвіду та традицій типографики, а також відмінності дизайну друкованих видань від інтернет-дизайну.

За результатами проведеного аналізу сучасної дизайн-практики висвітлені такі спільні риси між веб-сайтом та іншими об’єктами графічного дизайну, як: візуалізація інформації для масового розповсюдження, наявність графічних та текстових елементів, наслідування у назвах, тенденції до відтворення друкованих аналогів, композиційні прийоми та засоби оформлення. Притаманні веб-дизайну інтерактивність, гіпертекстовість, нематеріальність, здатність змінюватися під впливом програмного середовища зумовлені лише середовищем, у якому він створюється та функціонує.



У другому підрозділі “Специфіка сприйняття веб-сайту та культура веб-комунікації” розглядаються унікальні, притаманні лише веб-сайту риси, що відрізняють його від інших інформаційних об’єктів та об’єктів графічного дизайну.

Висновки про унікальність середовища, до якого застосовуються методи традиційного дизайну, випливають з проведеного аналізу взаємостосунків веб-сайту та людини, яка працює з ним. Ці стосунки можна представити як діалог “людина — комп’ютер — інтернет”, в якому значну роль відіграє “модель дизайну”, орієнтована на користувача (User-Centered Design, UCD Design). Водночас, теоретичні розробки Я. Нільсена, Т. Мандела, П. Гуллексона, Д. Віна підтверджують, що й інтернет впливає на об’єкт дизайну (веб-сайт) та на користувача, що працює з ним. Гострі дискусії серед фахівців, що точаться навколо питань зручності використання (usability) у дизайні веб-сайтів, свідчать про важливість цієї дисципліни для оптимізації діалогу між користувачем та веб-сайтом. Водночас доводиться стикатися з прагненням прихильників usability обмежити дизайн веб-сайтів межами технологічного процесу. Незважаючи на це, можна стверджувати, що зручність використання є одним із ключових компонентів проектування веб-сайтів.


П’ятий розділ “Веб-сайт: культура візуальної форми” складається з трьох підрозділів та містить аналіз композиційних та стилістичних особливостей створення веб-сайту.


У першому підрозділі “Модульна сітка як композиційна основа веб-сайту” висвітлюється роль модульної сітки як важливого інструменту структурування інформації.

Процес розташування на веб-сайті інформації та основних графічних елементів, (логотип, навігаційна панель, вікно пошуку, можливість вибору мови, якщо це передбачено, рекламних банерів тощо), спонукає дизайнера до логічного структурування всіх елементів на веб-сторінках відповідно їх значущості. Визначаючи стратегію розташування складових елементів веб-сторінок, дизайнер стикається з необхідністю створення системи, яка дозволяє їх композиційно впорядкувати. Таким стратегічним інструментом є модульна сітка як сторінки, так і всього веб-сайту.

На засадах аналізу сучасної теорії та практики веб-дизайну для забезпечення естетичних та функціональних якостей при створенні веб-сайту визначена необхідність застосування модульної сітки. Сама інформаційна структура веб-сторінки створює елементарну модульну сітку, необхідну для ототожнення веб-сторінки та мінімального структурування інформації, яка міститься на ній. При розгляді питань навігації та основ інформаційного проектування було з’ясовано, що інтерфейс веб-сторінки має допомогти користувачу отримати відповідь на три фундаментальних питання навігації: “Де я знаходжусь?”, “Де я вже був?”, “Куди я можу піти?”. Відповіді на такі питання знайшли своє відображення у типовому для інтернету дизайні сторінки, що отримав назву “трипанельний макет”. Кожному з цих питань повинні відповідати певні елементи, розташовані на веб-сайті.

Використання таблиць у проектуванні веб-сайтів дає дизайнеру гнучкий інструмент, що дозволяє не тільки створювати складні композиції, а й уникати різноманітних обмежень, зумовлених специфікою веб-середовища.



У другому підрозділі “Проблема “стилю” та категорія “напрям­ку” у проектуванні веб-сайтів” систематизовані існуючі спроби кла­сифікації стилів, критично осмислені принципи досліджуваних класифікацій. У сучасній мережі інтернет сьогодні можна побачити веб-сайти, які за своїми графічними та естетичними особливостями відносяться до різних напрямків у графічному дизайні, що охоплюють період від часів виникнення інтернету та по сьогодні. Ця унікальна можливість дозволяє простежити не тільки розвиток технологічних можливостей оформлення веб-сайтів, а й розвиток та трансформацію різних графічних мов, зумовлених як домінуючими стилями у графічному дизайні взагалі, так і тенденціями у дизайні веб-сайтів.

На сучасному етапі розвитку інтернету виділяються декілька основних напрямків, що впливають на розвиток графічних мов веб-сайтів та на весь веб-дизайн в цілому. До них слід віднести: “текстовий” дизайн веб-сайтів; “інтерфейсний” або юзабіліті-дизайн; поліграфічний дизайн; інтерактивний або “динамічний” дизайн; комбіновані напрямки. Саме в них складаються сучасні стилі та графічні мови дизайну в інтернеті.

У зазначеному ракурсі вивчення теми неможливо оминути класифікацію стилів, запропоновану К. Клонінгером. Описані ним стилі зумовлені своєрід­ною графічною мовою, яка використовується для їх оформлення. Це, безумов­но, не є стилем у загальнокультурному сенсі — тобто таким, що впливає на суміжні з ним види образотворчого мистецтва та графічного дизайну. При цьому наведені К. Клонінгером приклади веб-сайтів за кон­цеп­ці­єю та графічною мовою можна ідентифікувати з такими стилями у графічному дизай­ні, як “панк-дизайн”, “мінімалізм”, “конструктивізм”, “поп-арт”, “Нова хви­ля”. Власне К. Клонінгер визначає такі стилі у веб-дизайні: готичний органічний стиль; табличний піктографічний; стиль “низькоякісний грандж”; стиль “паперових пакунків”; Мондріанівський плакатний стиль; цифровий панк-роковий стиль; супермініатюрний міський стиль; стиль HTML-мінімалізму; стиль креслень та моделей; стиль 50-х років XX століття, або “Агов, Кітті!”.

Аналізуючи вказані стилі, слід зауважити, що вони не є основними в інтернеті. Швидше їх слід розглядати як оригінальні авторські розробки у графічних мовах веб-дизайну, що знайшли своїх прихильників серед дизайнерів, але не набули ознак стилю у прийнятому розумінні значення цього слова. Тож більш коректно говорити про наявність певних напрямків у веб-дизайні.



Третій підрозділ “Веб-сайт — віртуальний об’єкт міждисциплінарної творчості у галузі графічного дизайну” присвячений проблемі ролі дизайну в технологічній ланці створення веб-сайту.

У процесі дослідження було розглянуто веб-сайт як об’єкт графічного дизайну, а сам веб-дизайн — як напрямок графічного дизайну. Аналіз основних композиційних та графічних засобів, а також елементів, що використовуються для створення веб-сайтів, дозволяє стверджувати, що веб-дизайн є комплексом дисциплін та засобів, спрямованих на проектування та оформлення інформа­ційних об’єктів (веб-сайтів) в інтернеті з метою забезпечення їх високих споживчих та естетичних якостей. Процес роботи над веб-сайтом повністю відповідає процесу проектування у графічному дизайні, який складається з таких етапів: збір інформації, її порівняння та аналіз, визначення проблеми, постановка мети та завдання. Художнє рішення проектного завдання випрацьовується в ході визначення аргументації проектної пропозиції та загальної концепції проекту. Знання комп’ютерних технологій, ринку, психо­логії сприйняття споживача, а також вміння обрати відповідні засоби вираз­ності для точного й лаконічного вирішення поставленого завдання необхідні дизайнеру, разом із художніми навиками.

Веб-сайт за метою, завданнями та практичними функціями є основним об’єктом веб-дизайну, а також об’єктом графічного дизайну в цілому. За функціями та естетичними якостями веб-сайт існує на межі художньої та проектної творчості і містить у собі комплексний інструментарій технологіч­них, програмних, маркетингових та інженерних розробок.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На підставі результатів аналізу фахової літератури виявлено, що теоретичні дослідження стосовно графічного дизайну у середовищі інтернет відсутні у вітчизняних наукових розробках. Більша частина публікацій у галузі дизайну в інтернеті належить фахівцям з Росії, Західної Європи, США та розташована безпосередньо у мережі інтернет.

Питання, що висвітлюються в електронних публікаціях, знаходяться у суміжних з веб-дизайном дисциплінах, таких як інформаційне проектування та юзабіліті, або стосуються утилітарних функцій веб-програмування. Суто практичні питання графічного дизайну в інтернеті, проблеми стилеутворення та естетики оформлення веб-сайтів залишаються найменш висвітленими ланками процесу створення веб-сайтів. Висновки фахівців базуються на аналітиці виключно дизайн-практики країн Західної Європи та США.

2. На засадах систематизації матеріалу підтверджено: веб-сайт, що складається з веб-сторінок, є основною складовою інформаційної структури інтернету. Водночас інтернет являє собою інформаційний простір з наві­га­цій­ною системою, де користувач пересувається, активізуючи систему гіперпосилань, які встановлюють прямий зв’язок між запитом (ключовим словом/поняттям — своєрідним інформаційним кодом) та відповіддю (його дешиф­руванням та розгорнутою інформацією з даної теми).

3. Підтверджено, що гіпертекстовість інтернет-документів уможливлює просторову навігацію, основними принципами якої є дії користу­вача, що дозволяють йому оцінити своє місцезнаходження на веб-сайті, пройдений ним веб-маршрут, перспективи подальшої навігації, а також конкретні можливості користувача на веб-сайті з урахуванням даного місцезнаходження.

Розгляд конструктивних принципів веб-сайтів дозволяє стверджувати, що більшість веб-сайтів у своїй основі мають схожу морфологічну структуру, в якій неодмінно присутня низка постійних елементів.

4. Роль інформаційного проектування у художньому конструюванні веб-сайту полягає у визначенні принципів його майбутньої організації. Саме на вказаному етапі дизайнер може використати власні методи художньо-конструкторського мислення, поєднуючи інформаційну “архітектуру” веб-сайту з його просторовим образом. Інформаційне проектування створює каркас, що поєднує основні елементи веб-сторінок у логічну структуру, яка за методом побудови може бути розділена на наступні блок-схеми: послідовну (лінійну), матричну (решітчасту), мережеву (павутинну), ієрархічну.

5. Дослідження показало, що веб-дизайн є видом графічного дизайну, спрямованим на розробку та оформлення об’єктів інформаційного середовища інтернет з метою забезпечення їх високих споживчих та естетичних якостей. Запропоноване визначення веб-дизайну відокремлює його від веб-програмування, підкреслює функціональні якості веб-сайту, а також позиціонує веб-дизайн як вид графічного дизайну.

6. Виявлено, що веб-дизайну властиві певні особливості та цілі, притаманні графічному дизайну в цілому. Метою веб-дизайну (як і всього графічного дизайну) є візуалізація інформації, призначеної для масового поширення (через мережу інтернет), а також створення для неї графічних елементів.

7. З’ясовано, що найближчими до веб-сайту інформаційними об’єктами є друковані видання. Процеси створення книги (чи будь-якого іншого друкованого видання) та веб-сайту мають однакову послідовність, де основними етапами діяльності є інформаційне проектування, візуальне оформлення, технологічне впровадження (для веб-дизайну — програмування).

8. Виявлено, що веб-дизайн успадковує від книговидавництва засоби оформлення та подання інформації, що зумовлено як багатовіковими традиціями типографіки, так і прагненням максимально наблизити зовнішній вигляд веб-сайту до звичних споживачеві друкованих видань, апелюючи до навичок “читання з аркушу”. Разом з тим веб-дизайн відрізняється від друкованих видань засобом оформлення та подання інформації, що зумовлено як самим носієм інформації (комп’ютер), так і пов’язаними з ним технічними й технологічними обмеженнями і засобами оформлення інформації. Принципова різниця полягає в контрасті та специфіці фізичної та віртуальної інформаційної презентації.

9. Можна також стверджувати, що головним інструментом регулювання взаємин дизайнера та користувача у питаннях візуального сприйняття веб-сайтів, можна вважати “модель дизайну”, орієнтовану на користувача (User-Centered Design, UCD Design). У вказаній моделі основним інструментом її коригування виступають евристичні дослідження визначень помилок, пов’язаних з особливостями застосування та використання (usability) графічного інтерфейсу користувача або з недоліками відповідного прототипу. Показано, що зручність користування є одним з ключових компонентів проектування веб-сайтів.

10. Дослідженнями підтверджено, що модульна сітка є необхідним інструментом для композиційного рішення дизайну веб-сторінок. Головним призначенням модульної сітки у веб-дизайні є впорядкування інформації у відповідності до її призначення та релевантності, створення композиційної структури веб-сторінки та всього веб-сайту. У такий спосіб забезпечуються однорідність та естетичні якості веб-сайту.

11. З’ясовано, що чіткого визначення стилів у веб-дизайні не існує, як і сформованих у ньому стильових течій, які б отримали поширення в інтернеті. У сучасній дизайн-практиці простежуються лише оригінальні авторські стилі, розроблені окремими дизайнерами з характерними для них графічними мовами. Більш переконливо виглядає типоло­гі­за­­ція розмаїття веб-дизайну за стилістичними напрямками. На підставі аналізу низки веб-сайтів України, Росії, Західної Європи та США у дисертації визна­чені такі напрямки: “текстовий” дизайн; “поліграфічний” дизайн; “інтер­фейсний” або юзабіліті-дизайн; “динамічний” дизайн; комбіновані напрямки.

12. Доведено, що веб-сайт за метою, завданням та практичними фун­кціями є основним об’єктом веб-дизайну, зокрема, та об’єктом графічного дизайну, в цілому. За функціями та естетичними якостями веб-сайт існує на межі художньої та проектної творчості і містить у собі комплексний інструмен­тарій технологічних, програмних, маркетингових та інженерних розробок.

13. Положення дисертації доцільно використати у навчальних програмах зі спеціальностей “Графічний дизайн”, “Комп’ютерний дизайн”, а також ввести їх до відповідних лекційних курсів. Результати роботи можуть стати аналітичним матеріалом для вдосконалення програм розвитку дизайну в Україні. Вони також можуть бути використані у дизайн-практиці для вирішення конкретних завдань веб-дизайну.

Дисертація відкриває перспективи для подальших наукових досліджень:


  • становлення та розвиток веб-дизайну в Україні;

  • специфіка використання кольору в створенні веб-сайтів;

  • глобалізація і веб-дизайн: національні риси в контексті світового розвитку;

  • роль графічного зображення у дизайні веб-сайту;

  • інтернет як засіб прояву творчої індивідуальності дизайнера;

  • художні стереотипи та шаблони в дизайні веб-сайтів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:


  1. Бородаев Д.В. Искусство выживет в паутине… интернета / Д. Бородаев //
    4-й БЛОК: матеріали симпозіуму проведеного в рамках Харківської міжнародної триєнале графіки та плакату “4-й БЛОК” 28-29 квітня 1997 р. — Х.: 4-й Блок, 2000. — С. 27-29.

  2. Бородаев Д.В. Моделирование визуального пространства в інтернет / Д. Бородаєв // Технична естетіка і дизайн: Міжвідомчий науково-технічний збірник. — К.: Віпол, 2001. — Вип. 1. — С. 115-121.

  3. Бородаев Д.В. Видимая нематериальность виртуального дизайна / Д. Бородаев // M.A.DE. — К., 2002. — № 6. — С. 139-143.

  4. Бородаев Д.В. Информационное проектирование в веб-дизайне. Что это такое и для чего оно нужно / Д. Бородаев // Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. — Х.: ХДАДМ, 2003. — № 2. — С. 58-64.

  5. Бородаев Д.В. Особенности использования модульных сеток в веб-дизайне / Д. Бородаев // Дизайн-освіта 2004: теорія, практика та перспективи розвитку: Всеукраїнська наукова конференція, м. Харків, ХДАДМ, 22-23 квітня 2004р. /збірник наукових статей. — Х.: ХДАДМ, 2004. — Ч. ІІ. — С. 20-24.

  6. Бородаев Д.В. Общность традиций оформления текста в печатных изданиях и интернет-публикациях / Д. Бородаев // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — Х.: ХДАДМ, 2004. — №4. — С. 55-67.

  7. Бородаев Д.В. Модульная сетка как композиционная основа веб-сайта / Д. Бородаев // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — Х.: ХДАДМ, 2004. — №5. — С. 108-116.

АНОТАЦІЯ

Бородаєв Денис Владиславович. Веб-сайт як об’єкт графічного дизайну. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 05.01.03 — технічна естетика. — Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню веб-сайту як об’єкта графічного дизайну. Автором дослідження поетапно розглянуто веб-сайт як ін форма­ційний об’єкт світової мережі інтернет, його складові частини та морфологічну структуру з урахуванням технологічно-програмного фактора, що безпосередньо впливає на візуальне оформлення та сприйняття веб-сайту як об’єкта графічного дизайну. У дисертації визначено генетичний зв’язок концептуальної моделі веб-сайту з традиціями книговидавництва. Висвітлено значення інформаційного проектування в процесі створення веб-сайту та його візуального оформлення. Проведено аналіз принципів ство­рення модульних сіток на базі використання таблиць у веб-сторінках, систематизовані основні напрямки в дизайні веб-сайтів, дано визначення веб-дизайну як одного з напрямків графічного дизайну. Розглянута специфіка сприйняття веб-сайту через модель “людина — комп’ютер — інтернет”.
Ключові слова: веб-сайт, веб-дизайн, візуальна комунікація, графічний дизайн, інтернет, інформаційний дизайн, інформаційне проектування, стиль, модульна сітка.
АННОТАЦИЯ

Бородаев Денис Владиславович. Веб-сайт как объект графического дизайна. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 05.01.03 — техническая эстетика. — Харьковская государственная академия дизайна и искусств, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена изучению веб-сайта как объекта графического дизайна. Автором проанализирован широкий круг специальной литературы, электронных публикаций, веб-сайтов Украины, России, стран Западной Европы и США. Анализ особенностей интернет как информационного пространства позволил выявить, что последнее является специфическим информационным пространством с навигационной системой, в которой пользователь перемещается путем активизации гиперссылок, устанавливающих прямую связь между запросом (ключевым словом / понятием — своеобразным информационным кодом) и ответом (его расшифровкой и развернутой информацией по данной теме). Гипертекстовость интернет-документов делает возможной пространственную навигацию, основными принципами которой являются действия пользователя, позволяющие ему оценить свое нынешнее местоположение на веб-сайте, пройденный им веб-маршрут, перспективы дальнейшей навигации, а также конкретные возможности пользователя на веб-сайте с учетом данного местоположения.

Рассмотрение конструктивных принципов веб-сайтов показало, что все они имеет сходную базовую морфологическую структуру, в основе которой неизменно присутствует ряд постоянных элементов.

В представленной диссертации веб-дизайн определяется как вид графического дизайна, направленный на разработку и оформление объектов информационной среды интернет, призванный обеспечить им высокие потребительские свойства и эстетические качества. Веб-дизайн наделен рядом свойств, характерных для графического дизайна в целом. Целью веб-дизайна (как и всего графического дизайна) является визуализация информации, предназначенной для массового распространения (посредством сети интернет), а также создание для нее графических элементов. Исходя из того, что в веб-дизайне основным объектом проектирования и оформления является веб-сайт, и он в свою очередь, является информационным объектом, можно заключить, что оформление информации является основной целью веб-дизайна.

Наиболее близкими к веб-сайту информационными объектами являются печатные издания. На основании рассмотрения концептуальной модели веб-дизайна определены основные этапы создания веб-сайта, сходные по своей последовательности с процессом создания книги (как и любого другого печатного издания). Это: информационное проектирование печатного издания или веб-сайта, визуальное оформление, технологическое внедрение (в случае веб-дизайна — программирование). Основополагающим в представленной последова­тельности является информационное проектирование.

Роль информационного проектирования в художественном конструировании веб-сайта состоит в определении принципов будущей организации веб-сайта. Здесь дизайнер может использовать свои методы художественно-конструкторского мышления, совмещая информационную “архитектуру” веб-сайта с его пространственным образом. Информационное проектирование создает каркас, объединяющий основные элементы веб-страниц в стройную и логическую структуру, которая по способу построения может быть разделена на следующие блок-схемы: последовательная (линейная), матричная (решетчатая), сетевая (паутинная), иерархическая.

Выявлено, что веб-сайт является преемственным по отношению к печатным изданиям способом оформления и подачи информации, что обусловлено как многовековыми традициями типографики, так и стремлением максимально приблизить внешний вид веб-сайта к привычным печатным изданиям, а также к навыкам “чтения с листа”. Вместе с тем, веб-дизайн отличается от дизайна печатных изданий способом оформления и подачи информации, что обусловлено самим носителем информации (компьютер) и связанными с ним техническими и технологическими ограничениями и средствами оформления информации.

При рассмотрении тенденций преемственности веб-сайта печатным изданиям определена роль модульной сетки в дизайне веб-сайтов. Модульная сетка является необходимым инструментом для композиционного решения в дизайне веб-страниц. Ее основным предназначением является упорядочивание информации в соответствии с ее назначением и релевантностью, создание композиционной структуры веб-страницы и, как следствие, всего веб-сайта, призванной обеспечить ему однородность и эстетические функции.

В процессе изучения научной литературы и практического материала выявлено, что четкого определения стилей в веб-дизайне не существует, как нет и сформированных в нем стилевых течений, получивших широкое распространение в интернет. В современной дизайн-практике прослеживаются лишь оригинальные авторские стили, разработанные в компьютерной сети интернет отдельными дизайнерами, с характерными для них графическими языками и рядом последователей. Более аргументированной представляется типологизация веб-дизайна по стилистическим направлениям. На основе анализа веб-сайтов Украины, России, Западной Европы и США в диссертации определены следующие направления: “текстовый” дизайн; “полиграфический” дизайн; “интерфейсный” или юзабилити-дизайн; “динамический” дизайн; комбинированные направления.

На основании проведенного исследования выявлено, что веб-сайт по своим целям, задачам и практическим функциям является основным объектом веб-дизайна, а также самостоятельным объектом графического дизайна в целом. По своим функциям и эстетическим свойствам он находится на стыке худо­жествен­ного и проектного творчества, включающего в себя комплексный инструментарий технологических, программных, маркетинговых и инженерных разработок.

Ключевые слова: веб-сайт, веб-дизайн, визуальная коммуникация, графический дизайн, интернет, информационный дизайн, информационное проектирование, стиль, модульная сетка.

ANNOTATION
Borodayev Denis Vladislavovich. The web-site as an object of Graphic Design. — Manuscript

A Thesis for an academic degree of the Candidate of Sciences (Fine Arts), Speciality 05.01.03 — Technical Esthetics. — The Kharkiv State Academy of Design and Arts. Kharkiv, 2004.

This dissertation is devoted to the research of the web-site as an object of Graphic Design. The author examines the web-site as a communicatory tool of the Internet, with all its components and morphological structure, while taking into account the technological and programming factors, which influence directly the visual impact and perception of a web-site as an integral part of Graphic Design. The genetic connection of the web-site’s conceptual model with the tradition of book publishing has been analyzed. The meaning of Informational Design in a process of web-site projection and its visual impact have been demonstrated. A specific character of the web-site perception through the “human being – computer – internet” model has been reviewed. The principles of modular net projection based on the use of the web-site layers have been analyzed. The main trends in Web-site Design have been systematized. The definition of the web-site as one of the trends of Graphic Design is given.
Key words: web-site, Web-Design, visual communication, Graphic Design, Internet, Informational Design, informational projecting, style, conceptual model, modular net.

Наукове видання

БОРОДАЄВ Денис Владиславович
ВЕБ-САЙТ ЯК ОБ’ЄКТ

ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
05.01.03 — технічна естетика

Підписано до друку 3.09.2004 Формат 60х84 1/16.

Папір “Svetokopir”. Гарнітура “Тimes New Roman”. Замов.

Умов. друк. арк. 1,0. Облік. видав. арк. 1. Тираж 100

Надруковано в інформаційно-методичному центрі

Головного управління освіти і науки



Харківської Облдержадміністрації

Харків, вул. Сумська, 54


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка