«Будова атома. Ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер(протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число»



Скачати 129.61 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір129.61 Kb.
Тема уроку: «Будова атома . Ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер(протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число»

Мета уроку: сформувати уявлення про будову атома, розглянути модель будови атома Е. Резерфорда, порівняти властивості елементарних частинок: протонів, нейтронів, електронів, визначити фізичний сенс порядкового номера хімічного елемента в Періодичний системі Д. І. Менделєєва. Повторити й систематизувати знання учнів про атоми й молекули. Показати взаємозв’язок і єдність походження фізичних і хімічних понять; сформувати в учнів особистісну мотивацію, пізнавальний інтерес до даної теми; розвинути інтелектуальні та творчі здібності учнів, діалектичне мислення; сприяти вихованню в учнів, вміння організовувати взаємодопомогу при роботі в колективі та відповідальності кожного за всіх і всіх за кожного; виховати любов до навколишнього світу.

Тип уроку: комбінований.

Методи та методичні прийоми: словесні: бесіда, розповідь, пояснення; наочні: плакати, схеми; частково-пошукові, репродуктивні.

Базові поняття: атом, електрон, ядро, заряд ядра атома, модель атома, протони, нейтрони, порядковий номер.

Засоби навчання: Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва (довга та коротка форма), схеми моделей атома.

Хронометраж уроку.

  1. Організаційний момент – 2хв.

  2. Перевірка домашнього завдання – 8хв.

  3. Актуалізація теоретичних знань – 3хв.

  4. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності – 3хв.

  5. Виклад вчителем нового матеріалу –10хв.

  6. Узагальнення та закріплення нового матеріалу –12хв.

  7. Підсумок уроку – 2хв.

  8. Виставляння оцінок та їх мотивація – 2хв.

  9. Інструктаж з домашнього завдання –3хв.



Структура уроку.

  1. Організаційний момент.

На плакаті надпис девізу уроку:

«Далеко лежит за пределами нашего чувства вся природа начал»

Тит Лукреций Кар

Вчитель вітається з учнями, організовує їх до уроку (налаштовує на робочий лад), перевіряє відсутніх.



  1. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальна бесіда:

  1. Як змінюються властивості елементів у малих і великих періодах?

  2. Як змінюються властивості у головних підгрупах?

  3. У якого елемента сильніше виражені металічні властивості: у Бору чи Алюмінію?

  4. Що спільного між елементами головної та побічної підгруп?

  5. Чим подібні та чим відрізняються малі та великі періоди?

  1. Актуалізація теоретичних знань.

Бесіда:

Слово вчителя:

Опять в вечернем полумраке

Стена отвесная видна.

На ней начертанные знаки –

Как дней минувших письмена.



  • Про що йде мова в рядках з вірша В. Чівіліхіна?

  • Хто творець Періодичної системи хімічних елементів?

  • Скільки зараз відомо хімічних елементів?

  • А скільки хімічних елементів знали в давнину?

Більшість з нас вважають, що ми достатньо багато знаємо про атоми. Але спробуйте дати визначення поняття «атом». У вас десять секунд. Ну як? Хочете вірте, хочете ні, але важче за все пояснити самі прості поняття. Науці потрібно більше 2000 років, щоб визначити, на що ж схожий атом. І навіть зараз він все ще залишається для нас загадкою. Але спробуємо зрозуміти, що таке атом, звертаючись до девізу сьогоднішнього уроку.

  1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Слово вчителя:

Отже, атом - будь-яке тіло в газуватому, рідкому, твердому агрегатному стані; неймовірно малий за розмірами. То як же влаштований атом?



Дидактичний театр

І було порожньо. І було темно. І в порожнечі і темряві щось ухало, булькало, брязкало, стукало ... Потім раптом здалося….

-Повне Зібрання Таємниць оголошується відкритим!

Представимось за списком ... Морський змій.

- Я.

- Неопізнаний літаючий об'єкт, він же НЛО.



- Я.

- Снігова людина.

- Бермудський трикутник. Де Бермудський трикутник?!

- В коло, напевно, перетворився.

- Попрошу без жартів! Тут я.

- Недобре спізнюватися. Шарова блискавка.

-Я.

Здавалось, списку не буде кінця - стільки таємниць зібралося разом. Минуло чимало часу, перш ніж пролунало:



  • Всі названі! Тоді приступимо до обговорення.

І раптом ...

- Ні, не всі.

- Хто це говорить?

- Homo sapiens, людина розумна.

- Людина? На Повному Зборах Таємниць? Але ви не маєте права бути присутнім ...

- Маю. Тому що всіх вас я намагаюся розгадати. І не тільки вас, але і більш великі таємниці.

- Невже є й такі?

- Є! Це Великі Таємниці Всесвіту. Можу вам навіть розповісти про одну з них. Ось, наприклад, яблуко ...

- Яка ж це таємниця? З’їсти його - і всі справи!

Та людина не зніяковіла:

- А якщо розрізати яблуко навпіл, що тоді?

- Тоді вийдуть дві половинки яблука.

- А якщо кожну з цих половинок - ще раз навпіл?

- Яблуко розділиться на чотири частини.

- А якщо ще? ..

- Вийде вісім частин.

- Правильно! Але скільки разів можна ділити це яблуко? - Запитав чоловік. - Невже до бескінченності? Чи все ж таки є межа поділу на частини?

Тиша була йому відповіддю.

- Ось вам і Велика Таємниця - подільність речовини. Ще 2500 років тому давньогрецький філософ Демокріт вважав, що будь-який предмет складається з найдрібніших частинок - атомів. Саме слово «атом», до речі, означає «неподільний». Але на початку минулого століття учені виявили, що атом, як і яблуко, можна ділити на частини: електрони і ядро. Незабаром з'ясувалося, що і ядро теж ділиться: на протони і нейтрони. Так стало відомо про елементарні частинки. Здавалося, ось вони - неділимі цеглинки, з яких будується весь Всесвіт.

-І що ж? - Сполохалось Повне зібрання Таємниць. - Невже елементарні частини теж виявилися неелементарними?

- Та ніби того, - кивнув чоловік. - Загалом, є думка, що в природі існують так звані кварки. Їх небагато: всього 12. Але з цих кварків утворюються елементарні частки - протони і нейтрони. З частинок складаються атоми. А атоми утворюють молекули. З молекул складається будь-яка речовина. Крім того, одні й ті ж хімічні елементи можна виявити і на Землі, і в надрах далеких зірок. Самі зірки при цьому групуються в гігантські системи - галактики. Наша Галактика містить близько 100 млрд. зірок! Галактики ж, у свою чергу, зібрані в скупчення галактик. Це «космічні атоми», з яких складена весь Всесвіт.

-А з всесвітів що складено? - спитав Бермудський трикутник.

- Теж таємниця! - Відповів чоловік. - А раптом наша нескінченний Всесвіт - всього лише атом в якій-небудь невідомій суперсистемі? І навпаки: найпростіший електрон сам може виявитися всесвітом. Чому б і ні? Адже будь-яке ціле ділиться на частини. І в той же час може бути складовою частиною більш складного цілого. Питання лише в тому, чи нескінченнй такий поділ. Чи все-таки існують абсолютно неподільні частинки, з яких, як будинок із цеглинок, побудований атом?

Повідомлення теми уроку.



  1. Виклад вчителем нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

Д. І. Менделєєв, який узагальнив великий обсяг хімічних знань, відкрив фундаментальний закон природи — періодичний закон. Проте рівень тогочасних знань не давав змоги виявити причини періодичності. Це стало можливим після відкриття будови атома.



У науці довго панувала думка, що атоми не містять простіших складових частинок, тому вони неподільні і не можуть перетворюватися на інші. Проте наприкінці XIX ст. було виявлено факти, які засвідчили складну будову атомів. Серед них особливу роль відіграло відкриття радіоактивності.

(Учні зачитують доповіді біографію вчених)

Поняття про радіоактивність. Досліджуючи солі Урану, французький фізик А. Беккерель виявив, що елемент Уран випромінює невидимі для ока промені, подібні до рентгенівських. Його дослідами зацікавилися інші вчені. Зокрема, М. Склодовська - Кюрі встановила, що сполуки Торію Th також мають цю здатність. Разом із своїм чоловіком, французьким фізиком П. Кюрі, вона відкрила два нові елементи, названі за її пропозицією Полонієм (від лат. і Polonia —Польща) і Радієм (від лат. radius —промінь), які і виявилися значно потужнішими джерелами випромінювання, ніж Уран і Торій. Таку здатність деяких елементів назвали радіоактивністю, а елементи—радіоактивними.

Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання, англійський фізик Е. Резерфорд встановив, що воно неоднорідне: під дією електричного поля поділяється на три пучки, один з яких не змінює свого початкового напрямку, отже, не несе електричного заряду,—це γ-випромінювання (електромагнітні хвилі), а два інші — відхиляються у Протилежні боки до зарядів електричного поля. Це α-проміння (ядра атомів елемента Гелію) і β-проміння (потік електронів).

Вивчення радіоактивності підтвердило складність будови атома.

Учитель. Були запропоновані різні моделі будови атома. Ми розглянемо тільки дві з них.

В кінці XIX ст. Дж. Томсон запропонував модель атома під умовною назвою «пудинг з родзинками». Згадайте, що заряджені частинки відштовхуються від часток з таким же зарядом і притягуються до частинок з протилежним зарядом . Томсон в результаті своїх досліджень підтвердив існування частинок, що мають негативний заряд (електронів), і визначив їх масу . Він встановив, що маса електронів дуже мала порівняно з масою атома. Модель Томсона зображує атом як куля, що складається з певної позитивно зарядженої матерії, містить маленькі частини з негативним зарядом (демонстрація моделі Томсона).

На початку XX ст. одним з найбільш великих дослідників в області радіоактивності і будови атома був Ернест Резерфорд. Якось він пропускав a-частинки крізь тонку золоту фольгу, щоб побачити, як вони будуть відхилятися хмарою позитивного заряду, існування якого припустив Томсон. Однак деякі а-частинки не просто відхилялися, але навіть відлітали назад, у бік джерела випромінювання! (Демонстрація схеми досліду Резерфорда.) Це було несподівано. Таке може бути, якщо а-частинки вдариться в частку настільки ж важку, як весь атом, але у багато разів меншу атома. У кінцевому рахунку Резерфорд зміг пояснити відкриття, побудувавши свою модель атома. Він припустив, що позитивний заряд сконцентрований в ядрі атома, а негативно заряджені електрони перебувають навколо нього.

Учитель. Зараз ми знаємо, що атом складається з ядра і електронів, розташованих навколо нього. Однак було експериментально доведено, що ядро ділиться на протони і нейтрони.

Яку роль в атомах грають нейтрони?

- Нейтрони подібні ледачій людині в домі. Він нікому не доставляє неприємностей - просто сидить і дивиться телевізор.

-У будинку сваряться, лаються, сперечаються. Але він може гасити вогнище напруги своєю коронною фразою: «Замовкніть зараз же! Я дивлюся телевізор ». Таким же чином нейтрони не дозволяють ядру розвалюватися на частини. Протони, відштовхуються один від одного, розділені нейтронами.

Таким уявляється нам зараз будова атома. Однак, ми не забуваємо, що атом для нас все ще загадка.



Будова атома. З курсу фізики вам відомо, що в 1911 р. Е. Резерфорд, вивчаючи розсіювання а-частинок, які проходять крізь тонкі металеві пластинки, запропонував схему будови атома, що дістала назву ядерної моделі атома. Згідно з цією моделлю атом складається з позитивно вирядженого ядра та електронів, що обертаються навколо нього. Позитивний заряд ядра нейтралізується сумарним негативним зарядом електронів, так що атом загалом електронейтральний. Маса атома та його розміри надзвичайно малі. Ще менше ядро атома. Воно у 10—100 тисяч разів менше за атом. Якби атом можна було збільшити до розмірів Землі, то його ядро мало б радіус лише 30—60 м.

Порядковий номер елемента—заряд ядра його атома.

Численні експериментальні дослідження англійських учених (Е. Резерфорда, Г. Мозлі) показали, що порядковий номер хімічного елемента збігається з зарядом ядра його атома. Отже, заряд ядра атома дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі.

Так було встановлено фізичне значення порядкового номера. Він виявився дуже важливою константою, яка виражає заряд ядра. А через те, що атом загалом електро-нейтральний, то й число електронів, що обертаються навколо ядра, також дорівнює порядковому номеру елемента. Наприклад, порядковий номер елемента Феруму 26. і Це означає, що заряд ядра його атома +26, а через те, що атом елекгронейтральний, то й електронів повинно бути 26, сумарний негативний заряд яких становить -26 (заряд електрона—найменший негативний заряд, прийнятий за одиницю).

Відкриття фізичного значення порядкового номера дало нове обґрунтування розміщенню елементів у періодичній! системі. З'ясувалося, що елементи розміщені не стільки за! зростанням атомної маси, скільки за зростанням заряду] ядер їхніх атомів. Дістала пояснення й удавана суперечність у системі Д. І. Менделєєва — розміщення трьох пар елементів (Телур і Іод, Аргон і Калій, Кобальт і Нікол) не в порядку зростання їхніх атомних мас, а навпаки. Виявилось, що таке розміщення відповідає зарядам ядер атомів цих елементів. Отже, суперечності немає.

На основі цього відкриття періодичний закон Д. І. Менделєєва нині формулюється так:

Властивості елементів і утворених ними простих і складних речовин перебувають у періодичній залежності від величини заряду ядер їх атомів.


  1. Узагальнення та закріплення нового матеріалу.

Заповніть порожні клітинки в таблиці:

елемент

Кількість в атомі

назва

символ

Протонне число

Нуклонне число

протонів

електронів

нейтронів

францій

























40






















75













  1. Підсумок уроку.

  • До відкриття радіоактивності атом вважався неподільним. З відкриттям цього явища вдалося встановити складну будову атома.

  • Атом складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів і в цілому є незарядженою (електронейтральною) частинкою.

  • До складу ядра, крім протонів, входять нейтрони. Нейтрон — це незаряджена частинка з масою, що приблизно дорівнює масі протона.

  • Абсолютні маси складових частинок атома дуже малі, тому користуються їх відносними масами: у протона і нейтрона вони приблизно однакові і прийняті за 1, в електрона маса у 1836 раз менша.

  • Ядро порівняно з атомом має дуже малі розміри, але в ньому зосереджена основна маса атома.

  • Відкриття на межі XIX і XX ст. будови атома та радіоактивності — визначне досягнення науки.

  1. Виставляння оцінок та їх мотивація.

  2. Інструктаж з домашнього завдання.

Опрацювати §31, №1-3(усно), 4-5(письмово).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КОНСПЕКТ УРОКУ

з хімії у 8 класі

з теми «Будова атома . Ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер(протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число»

Виконала:

вчитель хімії та біології



Кротова Катерина Іванівна


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка